- Преподавателю
- Начальные классы
- Цикл конспектов уроков на украинском языке. Тема: Музика не знає кордонів. 2-е півріччя
Цикл конспектов уроков на украинском языке. Тема: Музика не знає кордонів. 2-е півріччя
Раздел | Начальные классы |
Класс | 4 класс |
Тип | Конспекты |
Автор | Минасян Н.Г. |
Дата | 30.01.2016 |
Формат | doc |
Изображения | Нет |
Новоамвросіївська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Амвросіївської райради
Донецької області
кабінет музики
автор розробок: Мінасян Н. Г.
4 клас
Музика єднає світ
ІІ семестр
Цикл уроків
Тема: «Музика не знає кордонів»
2015 рік
Послідовність підтем уроків змінена, і уроки розташовані за принципом стилістичного контрасту музики різних народів світу.
Підтема: ЗАВІТАЄМО ДО МУЗИЧНОЇ ГРУЗІЇ!
Триєдина мета: Знайомство з музичною культурою грузинського народу, визначення характерних рис грузинської музики на підставі вокально-хорової роботи, сприйняття музичних творів, поширення інтересу до музики інших народів, виховання музичних смаків.
Обладнання: грамзаписи, експозиція грузинського ужитково-прикладного мистецтва, ілюстрації грузинських національних костюмів, музичних інструментів, портрети Шота Руставелі, Піросмані.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ:
- Музичне вітання.
- Організаційний момент.
- повторне слухання узбецького танцю "Маврігі" з ритмічним супроводом;
- Два учні виконують творче завдання "Моя подорож до Узбекистану", використовуючи й спираючись на ілюстративний матеріал (природа. мова. національні костюми, музичні інструменти, характерні риси музики Сходу тощо).
Проблемна ситуація.
- виставляються ілюстрації танцювальних колективів в національних костюмах: японського. прибалтійського, східного, українського і пропонується звучання грузинського танцю "Лезгинка" (назва не називається). На підсвідомому рівні, інтуїтивно, виходячи з наявного музично-слухового досвіду, спробувати визначити - танцювальний колектив якого народу міг би танцювати цей танець?
Повторне сприйняття з аналізом-інтерпретацією
-
- звертаємо увагу на важливу роль ударних інструментів;
- звертаємо увагу на інтонації мелодії дуже незвичайні для української музики;
- можна запропонувати учням виконати танцювальні рухи під цей танок: дівчатка передають протяжність фраз плавними рухами рук навперемінно вправо і вліво, хлопчики підкреслюють акценти наприкінці кожної фрази сплеском. або притупом.
Вчитель. Розповідь про другу яскраву грань грузинської музичної культури - багатоголосні співи.
- Вокально-хорова робота.
- сприйняття грузинської народної пісні "Світлячок": визначити жанр, характерні риси:
Висновок: Пісня, народна музика являє собою одну з найдавніших форм музично-поетичної творчості. Ні в якому разі не можна ставити непереборні межі між музичними культурами різних народів, тому що пісня - це душа народу, в якій освідчується любов до матері, до природи рідного краю, історія. побут людства - їх ріднить, хоча і співаються вони часто на незнайомих нам мовах.
- Оцінювання.
Підтема: МІЖ МУЗИКОЮ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ТА НАРОДІВ ПРИБАЛТИКИ НЕМАЄ НЕПЕРЕХІДНИХ МЕЖ.
Триєдина мета: Визначити характерні риси музики народів Прибалтики: особливий характер багатоголосся, відсутність розвинутих підголосків, стримане звучання на підставі аналізу-інтерпретації музичних творів, вокально-хорової роботи, розширення кругозору, виховання шанобливого ставлення до культури іншого народу.
Обладнання: грамзаписи, ілюстрації природи Прибалтики, національних костюмів, музичних інструментів, шумові інструменти; музично-літературний словничок емоційних вражень.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ:
- Музичне вітання.
- Організаційний момент.
Новий матеріал.
Завдання для всього класу: на підставі демонстрації діапозитивів з зображенням природи Прибалтики, національних костюмів, музичних інструментів спрогнозувати: яка повинна бути музика у цих народів (використовувати музично-літературний словничок), чи буде в ній щось спільне з українською музикою? (Відповіді).
- Перше знайомство з піснею "Вій вітерець!"
Завдання для сприйняття:
-
- звертаємо увагу на багатоголосся (відсутність розвинутих підголосків); стриманість звучання;
- визначаємо жанр )жартівлива, лірична, історична пісня?);
- визначаємо основу (пісенність, танцювальність, маршовість?);
- що спільне з українською народною піснею певного жанру (пісенність, наспівність, можна спів ставити з українськими ліричними піснями).
- Вокально-хорова робота.
Вчитель: про стародавні традиції хорових співів в Прибалтиці, про масові співочі свята, які відбуваються у всіх містах, селищах, в яких приймають участь всі мешканці від малечі до дорослих. Щоб ще більше розширити наше уявлення про музику Прибалтики ми познайомимось з досить незвичним твором - другою частиною кантати "Не смійте чіпати голубий глобус" литовського композитора Е. Бальсіса. Бесіда. В основу твору покладено реальні події: у перші дні війни в 1941 році фашисти знищили дитячий загін на березі Балтійського моря. Головна ідея кантати - несумісність дитинства і жорстокості війни. Ця несумісність відчутно передана у музиці. Образі дітей і вчителя втіленні у вокальних епізодах, основаних на литовських народних пісенних інтонаціях. Образ війни виражений засобами симфонічного оркестру: різкі звучання, звуки ударних інструментів передають відчуття жорстокості і жахів війни. Ми прослухаємо три номери з кантати: "Пролог", "Осінь", Монолог плаща". Аналіз-інтерпретація:
- Музика "Пролога" побудована на контрасті образів війни (оркестровий вступ) і образів дитинства (дитячий і юнацький хори, соліст Малюк).
- "Осінь" - сповнена радістю та світлом, це щасливий час збирання врожаю, час першого шкільного дзвоника. Йде урок музики. Учитель. а за ним діти сольмізують - спочатку звучить один голос, потім два. три тощо.
- "Монолог плаща" - скорботна пісня, реквієм загиблим дітям. Те, що трапилось, не повинно повторитися - ось що хотіли сказати слухачам автори цього твору. І хоча кантата виконується литовською мовою, її музика зрозуміла людям різних країн і націй.
Висновок: Не можна ставити непереборні межі між музикою різних країн світу.
Інструкція для вчителя. Розповідь учителя сприйняття кантати повинні бути одною з емоційно-виховних вершин в ІІ семестрі.
- Оцінювання.
Підтема: Спорідненість музичних мов.
М. Лисенко "Баркарола",
П. Чайковський "Осіння пісня",
Е. гріг "Захід сонця".
Триєдина мета: довести в співпраці з учнями те, що не можна ставити не перехідні межі між творами різних композиторів на підставі образного аналізу - інтерпретації їх творів, вокально-хорової роботи, розширення кругозору, виховання шанобливого ставлення до музики інших народів. Обладнання: портрети Гріга, Лисенка, Чайковського, грамзаписи, таблиці. Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ:
- Музичне вітання.
- Організаційний момент.
Сприйняття музики
Ключове завдання: довести близькість образної сфери, музичної мови творів. (Твори виконує вчитель).
Співпраця "вчитель-учні".
"Баркарола" М. Лисенко. • звертаємо увагу на мелодію - лірична, світла, замріяна; • відчуваємо не італійське (бо походить баркарола з Венеції), а українське забарвлення; • звертаємо увагу на мелодійні звороти, які безпосередньо нагадують українські ліричні пісні; • супровід - м'який рух, який притаманний інструментальним баркаролам, немов зображує колихання води, плеск хвиль, погойдування човна, ритмічні удари весел; • складається з 3-х частин. Крайні в мінорі - повільні, сповнені світлого смутку; середній - у мажорі - жвавий. з безперестанним дрібним рухом шістнадцятками. Створюється враження гри місячного сяйва, що виблискує на воді сріблом. В останньому розділі - повернення до першого розділу, але звучить у басовому регістрі, в партії лівої руки, і вона лине оповита серпанком легких акордових візерунків, які звучать у партії правої руки; • образ - закоханості в м'яку, сяючу "ніч на воді".
"Осіння пісня" П. Чайковський. • спрямовуємо увагу на красу мелодії, проникливий пісенний характер; • звернути увагу на співставлення мажору та мінору, як у "Баркаролі" Лисенка; • образ-роздуми про осінь у природі і житті людини (почуття, думки людини).
"Захід сонця" Е. Гріга. • звертаємо увагу на співстановлення мажору і мінору (Лисенко, Чайковський), це дає змогу сприйняти цей твір як двочастинний; • відчути тридольну пульсацію у фортепіанному супроводі; • звернути увагу на мелодію-наспівність, широке дихання, округлене, протяжне звучання голосних; • виконати романс учнями.
Висновок: 1) підвести учнів до думки, що музичні образи не потребують перекладу, вони можуть бути зрозумілими слухачам інших національностей; 2) об'єднує три п'єси мелодійність, поетичність, ліризм; 3) спорідненість музичних мов невипадкова: їх об'єднує любов до свого народу, до його пісень, до рідної природи; 4) музична мова - інтернаціональна. (За проханням учнів твори можна виконати двічі).
Оцінювання.
Підтема: ЗНАЙОМСТВО З МУЗИКОЮ НАРОДІВ
СХОДУ.
Триєдина мета: визначити характерні риси музики народів Сходу на підставі національної стильової єдності різних видів мистецтва, виховання культури сприйняття музичних творів, вокально-хорової роботи, розширення кругозору.Обладнання: грамзаписи, діапозитиви з зображенням природи, національних костюмів, інструментів, архітектурних споруд з яскраво зображеним національним орнаментом; шумові інструменти, музично-літературний словничок емоційних вражень. Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ:
- Музичне вітання.
- Організаційний момент.
- Обговорювання музики під яку входили до класу
Вчитель: Музичні мандри продовжуються! Великим надбанням, неоціненним скарбом народу є його музична культура, і якщо, як доведено вченими-дослідниками, немає народу без мови, то в рівній мірі можна стверджувати, що немає його і без фольклору, без національної музики, без національної культури.
- розгляд діапозитивів з зображенням природи Сходу - гори та пустелі; національних костюмів, музичних інструментів;
- окремий огляд архітектурних споруд.
Завдання: 1) Відтворіть особистими рухами орнаментальний малюнок, вслухайтесь в "мелодію архітектурної лінії", яка звучить в вас; 2) при слуханні двох музичних уривків у виконанні вчителя (гопачок, маврігі) відтворіть свій музичний орнамент, співставте його з архітектурним й визначте їх "співзвучності". Вчитель: про стильову єдність мистецтва певного народу. Слухання узбецького танцю "Маврігі". (специфіка східної музики найменш знайома учням, тому треба детальніше зупинитись на аналізу-інтерпретації цього твору):
- найхарактерніша ознака - танцювальність;
- виразна, провідна роль ударних інструментів;
- в основі танцювальності лежить своєрідний ритмічний малюнок;
- доцільно залучити учнів до виконання ритмічного супроводу танцю
Сприйняття, вокально-хорова робота:
- перше слухання по нотах за методом пластичного інтонування (відчуття "музичного орнаменту");
- акцентуємо увагу на тому, як рухається мелодія: плавно, поступово, але водночас примхливо, вигадливо, наче змійка;
- звернути увагу на розспівки складів: вони підкреслюють танцювальність, прикрашають мелодію вигадливим орнаментом;
- при співах слова "цип, цип" співати коротко, легко, точно;
- у наспівних фразах розспіви слід виконувати легко, прикрашаючи мелодію;
- зосередити увагу дітей на незвичному звучанні інтонації, яку утворюють шоста понижена і сьома підвищена ступені - збільшена секунда надає національний колорит;
- співати слід у такому темпі, щоб встигати чітко й виразно примовляти слова;
- при виконанні доцільно використовувати фонозапис, уважно слухати партію соліста й приєднувати хор.
Висновок. Що ж зближає й відрізняє східну музику від української музики?
- В українській та східній музиці існують розспіви складів, але в українській музиці вони підкреслюють, поширюють пісенність, а в східній - танцювальність;
- В східній музиці ми спостерігали за наявністю орнаментальності, чого в нашій музиці немає;
- І в українській і східній музиці використовуються ударні інструменти, але в східній вони грають провідну роль.
Оцінювання.