Відділ освіти Уманської міської ради

Методичний кабінет

Уманський

навчально - виховний комплекс №24

«Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад

І ступеня»

Каракай Н.І.

Використання інтерактивних технологій на уроках природознавства для активізації пізнавальної діяльності молодшого школяра

Методичний посібник

Умань

2015

Автор - укладач: Каракай Наталія Іванівна, вчитель початкових класів Уманського навчально - виховного комплексу №24 «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад І ступеня» Уманської міської ради Черкаської області

Рецензенти: Субота Л.О., заступник директора з навчально - виховної роботи Уманського навчально - виховного комплексу №24 «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад І ступеня»

«Використання інтерактивних технологій на уроках природознавства для активізації пізнавальної діяльності молодшого школяра»

Анотація: Одним зі шляхів удосконалення змісту, форм, методів і засобів навчання є інтенсифікація навчання: по-новому структурований зміст, запровадження сучасних педагогічних технологій, глибше сприйняття й розуміння теоретичного матеріалу. Традиційні методи навчання слід замінювати на інноваційні, що передбачають зміну акцентів у навчальній діяльності, спрямованій на розвиток пізнавальних інтересів учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності. Тому обрана проблема дуже актуальна. Робота стане у пригоді вчителям початкових класів, які організовують педагогічну діяльність з урахуванням природних задатків дитини: інтересу, допитливості, мотиваційної зацікавленості навчанням, які можуть і хочуть працювати по новому.

Схвалено рішенням педагогічної ради закладу, протокол №2 від 28.11.2014р.,

рішенням методичної ради міського методичного кабінету, протокол № 3 від 23.12.2014р.

Зміст ВСТУП……………………………………………….…………………………….4

РОЗДІЛ 1. Компетентнісний підхід до впровадження технологій у навчально -виховний процес початкової школи ………………………...7

1.1.Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів ………………….7

1.2. Використання інформаційно-комунікативних технологій у навчально-виховному процесі учнів початкової школи…………………………………….17

РОЗДІЛ 2. Інтерактивне навчання на практиці (опис досвіду)……………20 2.1.Технологія досвіду……………………………………………………………..20 2.2.Мотивація - ключ до пізнання………………………………………………..26

2.3. Застосування інтеративних технологій у навчально- пізнавальній діяльності на уроках природознавства………………………………………………………28

ВИСНОВКИ…………………………………………….………………………... .39 БІБЛІОГРАФІЯ…………………………………………………………………..41 ДОДАТКИ…………………………………………………………………………43

Додаток 1. Урок природознавства у 1 класі «Світ живої природи»……………43

Додаток 2. Урок природознавства у 2 класі «Як різняться рослини за тривалістю життя»…………………………………………………………………50

Додаток 3. Фрагмент уроку природознавства у 2 класі «Що таке колообіг води в природі»………………………………………………………………………………58 Додаток 4. Інтерактивні вправи та ігри…………………………………………..62 Додаток 5. Застосування різноманітних інтерактивних вправ на різних етапах уроків………………………………………………………………………………..66 Додаток 6. Прийоми контролю та самоконтролю………………………………..68 Додаток7. Ігрові ситуації ………………………………………………………….70

Додаток 8. Створення позитивного настрою у класі ……………………………73

Додаток 9. Нестандартні прийоми педагогічної техніки ……………………….74

Додаток 10. Опитувальник вивчення пізнавальної активності учнів ………….82

Додаток 11. Презентація до уроку природознавства «Світ живої природи»

Додаток 12. Відеофайли «Голоси тварин», «Ріст квасолинки»

ВСТУП «Немає абстрактного учня... мистецтво і майстерність навчання, виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці» В. Сухомлинський
Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. В умовах ринкової економіки важливо сформувати творчу особистість, найважливішими якостями якої є ініціатива, свобода вибору, самореалізація. Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток. Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов: - створення позитивного настрою для навчання; - відчуття рівного серед рівних; -забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей; - усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів; - можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого товариша; - вчитель не є засобом «похвали і покарання», а другом, порадником, старшим товаришем. У Концепції загальної середньої освіти підкреслюється, що освіта XXI століття - це освіта для людини. Гуманістичні цінності освіти зумовили зміну авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно орієнтовану. Тому актуальним є навчання і виховання особистості, що базується на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку та самонавчання, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвої мети. Дуже важливо відчути індивідуальність дитини, вишукати ті методичні форми, що сприятимуть збагаченню й розвитку творчого потенціалу, розкриттю її здібностей, бажанню й умінню вчитися, творити, відчувати радість пізнання. Провідна роль в організації навчально-виховного процесу завжди належала і належить учителеві. Саме він здійснює керівництво процесом навчання, шукає оптимальні способи організації уроку з метою інтенсифікації навчання й розвитку творчої індивідуальності учнів. Принципово важливі положення концепцій визначають право школи й учителя на суверенність, автономність у виборі форм і методів навчання і виховання учнів, забезпечення максимального врахування й розвитку їхніх індивідуальних здібностей, нахилів, талантів, реалізацію демократичних прав дітей. Нині, крім запровадження нових прогресивних методик, слід змінити саму ідеологію навчання й виховання. Головне - навчити дитину вчитися й переконати її в тому, що вона сама визначає свою долю. Одним зі шляхів удосконалення змісту, форм, методів і засобів навчання молодших школярів є інтенсифікація навчання, що передбачає по-новому структурований зміст, запровадження сучасних інформаційних технологій, які зумовлюють формування пізнавальних інтересів, глибше сприйняття й розуміння теоретичного матеріалу. Традиційні методи навчання замінюються інноваційними, що передбачають зміну акцентів у навчальній діяльності, спрямованій на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності. Перед освітою завжди були питання: «Чого навчити?» і «Як навчити?» Нові соціальні запити, зміни у сфері науки і виробництва вимагають від сучасної освіти пошуку нових шляхів та засобів, які допоможуть забезпечити повноцінний розвиток здібностей, потреб і інтересів учнів у всіх сферах їхньої діяльності. Зміни в освітній політиці відбуваються на основі затвердженого постановою Кабінету Міністрів Державного стандарту 4-х річної початкової школи і мають на меті формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитися; яка вміє сприймати інформацію, працювати з нею, сортувати її, осмислювати, творити. Тому постає проблема пошуку ефективних методів навчання молодших школярів, пошуку таких форм проведення уроку, які захопили б, принесли радість і задоволення, активізували пізнавальну діяльність учнів на уроках. Ян Коменський вважав інтерес основою навчання, адже оригінальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, сприяє широкому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань та формування в них творчих здібностей. Найбільш ефективними, на мій погляд, на сьогодні є інтерактивні методи навчання, які допомагають учням оволодіти певними навичками: мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її і застосовувати в конкретних умовах. Чому пріорітет надається саме інтеракціям? По-перше, інтерактивне навчання - це навчання, занурене у спілкування, діалогове навчання, що належить до педагогічних технологій на основі ефективності управління й організації навчального процесу. По-друге, призначення інтерактивного навчання полягає у тому, щоб, передати знання, усвідомити цінність інших людей. Зміст роботи полягає не лише у знаннях, але й у способах мислення. По-третє, інтерактивне навчання - це специфічна форма організації навчальної діяльності, мета якої - забезпечення комфортних умов, за яких кожен учень відчував би свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання, недопущення домінування однієї думки над іншою. [7] Впродовж останніх років я працюю над проблемою «Використання інтерактивних технологій на уроках природознавства для активізації пізнавальної діяльності молодшого школяра». На мій погляд, дана проблема досить актуальна зараз. Адже інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння учнями навчального матеріалу, допомагає вчителеві співпрацювати з усім класом, з кожним учнем і учням між собою. І нагородою для мене, як для вчителя, є невтомна дитяча цікавість, яка поступово переростає у допитливість, творче пізнання та самостійність, бажання досягти успіху, схильність до активного пошуку. Підвищуючи свій професіоналізм, намагаюся орієнтуватися в широкому спектрі сучасних інноваційних проектів, ідей, напрямків, використовувати найефективніші освітні технології, впроваджувати новітні педагогічні технології, які гарантують реалізацію творчих здібностей, зв'язного мовлення, розвивають логічне мислення учнів та пізнавальні інтереси школярів. Мій досвід базується на науково-методичному фундаменті, містить передові педагогічні ідеї, власні знахідки й напрацювання.

Актуальність досвіду:

• Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти.

• Забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини.

• Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності.

• Забезпечує особистісно-орієнтовну модель навчання.

• Робить можливим оригінальний підхід до побудови сучасного уроку в початковій школі.

• Створює атмосферу співробітництва, взаємодію вчителя і учнів.

Мета роботи: розкрити сутність та особливості використання інтерактивних технологій навчання у початковій школі, сучасні підходи до організації навчання.

Завдання:

• ознайомитися зі структурою та методикою інтерактивного уроку;

• довести необхідність використання інтерактивних уроків, як уроків особливого типу;

• навести приклади з досвіду роботи з цієї теми;

• запропонувати фрагменти уроків природознавства з інтеракціями , завдання, інтерактивні вправи, ігри, прийоми для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках;

• розглянути окремі питання розвитку творчого мислення учнів, активізації пізнавальної діяльності на уроках в початкових класах;
• показати особливості моделювання уроку, який дає імпульс для розвитку гармонійно-розвиненої особистості.

РОЗДІЛ 1. Компетентнісний підхід до впровадження технологій у навчально - виховний процес початкової школи

1.1.Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів

«Щоб дати учням іскринку знань, вчителю потрібно

ввібрати ціле море світла» В.О. Сухомлинський
Постановою Кабінету Міністрів України затверджено новий Державний стандарт початкової загальної освіти. В основу нової редакції цього важливого документа покладено компетентнісний підхід до освіти молодших школярів, вказано, що освітній процес у початковій школі спрямовується на досягнення результатів навчання учнів початкових класів - сформованих ключових і предметних компетентностей. [3] Формування компетентностей учнів зумовлене реалізацією не тільки відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних технологій та методів навчання. Перелік цих технологій є досить широким, їх можливості - різноплановими. Питання формування ключових компетентностей молодших школярів є дійсно актуальним, оскільки, маючи певні знання, вміння й навички учні часто не вміють їх застосовувати на практиці, у спілкуванні з оточенням, а іноді не вміють переносити їх не тільки у практичну діяльність, а й з однієї навчальної галузі в іншу. З цією проблемою вчителі початкової школи зустрічаються постійно.



Проблема активізації пізнавальної діяльності молодшого школяра не втрачає актуальності в сучасному освітньому просторі. Творчий учитель прагне постійного розвитку та вдосконалення майстерності.
Шляхи розвитку освіти в Україні на найближчі роки та на перспективу, що визначені в Державній національній програмі «Освіта», передбачають її ґрунтовне реформування в напрямі впровадження в освітню практику особистісно зорієнтованого підходу, який сприяє перетворенню навчально-виховного процесу в плані створення соціально-психологічних і педагогічних умов для фізичного, соціального, інтелектуального, духовного й культурного розвитку учня. Вирішити цю проблему можна за умови, якщо навчально-виховний процес у школі буде спрямовано на розвиток пізнавальної активності школярів, їх самостійності, творчих можливостей тощо.
Рівень пізнавальної активності школярів у навчально-виховному процесі безпосередньо впливає на якість засвоєння знань, умінь та навичок інтелектуальної пізнавальної діяльності. Саме тому проблема стимулювання пізнавальної активності й самостійності учня під час навчання залишається актуальною. Активізація пізнавальної діяльності на уроках невід′ємно пов'язана із застосуванням інтерактивних методик. Перевагою інтерактивних технологій є те, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), збільшується в класах кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Школярі займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їх інтерес в одержанні знань. Кожен учень має можливість активно та вільно мислити, набувати індивідуального досвіду толерантної співпраці.
Зважене і систематичне використання інтерактивних прийомів дає змогу вчителю навчати із задоволенням, а учням охоче набувати цілої низки життєво необхідних вмінь: чути одне одного, прислухатися до думки іншого, відстоювати власну позицію, знаходити оптимальне рішення, організувати власну роботу й працювати спільно, допомагати, приймати допомогу, радіти власним успіхам і досягненням інших тощо.[8]

У сучасному суспільстві навчання можна організувати таким чином, що джерелом знань виступатиме не тільки вчитель, а й комп'ютер, телевізор, відео. Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, вміти висловити особисту думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології навчання.

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської мови від слова «inter» взаємний і «асt» діяти. Таким чином, інтерактивний - здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання - це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні - рівноправні суб'єкти навчання. В результаті організації навчальної діяльності за таких умов у класі створюється атмосфера взаємодії, співробітництва, що дає змогу вчителеві стати справжнім лідером дитячого колективу. Організація інтерактивного навчання передбачає використання дидактичних і рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій, створення проблемної ситуації. Вирішення певних проблем відбувається переважно в груповій формі, де кожен член групи вносить унікальний вклад у спільні зусилля, зусилля кожного члена групи потрібні та незамінні для успіху всієї групи.[10] Інтерактивні технології навчання містять в собі чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, розумові і навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів. Дослідження американських учених довели, що інтерактивне навчання сприяє засвоєнню матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Науковці довели, що найменших результатів у навчанні можна досягти за умов пасивного навчання, а найбільших - інтерактивного (дискусійні групи, практика через дію, навчання інших чи застосування знань).

Інтерактивне навчання сприяє:

• формуванню загальнонавчальних та предметних навичок і вмінь;

• виробленню життєвих цінностей;

• максимальному використанню своїх здібностей;

• створенню атмосфери співробітництва, взаємодії;

• розвитку комунікативних якостей;

• формуванню доброзичливого ставлення до інших;

• можливості висловлювати, відстоювати та пропонувати свою думку;

• формуванню навичок толерантного спілкування;

• опановуванню нового матеріалу за короткий час;

• вмінню аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми;

• можливості проявити ініціативу, самостійність;

• винахідливості та творчому підходу до розв'язання проблеми.

Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з товаришами, критично мислити, поважати думку одне одного, приймати продумані рішення.
Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія у парах і мікрогрупах. Діти демонструють вміння мислити, спілкуватися; в них формується самостійне критичне мислення; розвивається вміння аналізувати, порівнювати, оцінювати. Учні не тільки помічають недоліки у чужій роботі, а й відшукують позитивні моменти, аналізують їх. Також вчаться критично оцінювати та аналізувати результати своєї роботи. Для цього на уроках застосовуються такі методи навчання: метод прогнозування; постановка та рішення проблемного запитання; метод образного бачення; встановлення причинно-наслідкових зв'язків; метод порівняння; метод «уживання»; метод запитань; метод рецензій; метод аналізу; об'єднання розрізнених фактів у цілісний образ; метод оцінювання дій інших; метод дослідження проблеми; метод інформації; творчі завдання.
Дослідники О. Пометун і Л. Пироженко поділили інтерактивні методи навчання на чотири групи: групове навчання, фронтальне навчання, навчання у грі, навчання у дискусії.

Групова навчальна діяльність - це форма організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Таке навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формувань вмінь. До групового навчання можна віднести роботу в парах, ротаційні трійки, «Два - чотири - всі разом», роботу в малих групах, «Акваріум». До фронтальних інтерактивних методів належать такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це - обговорення проблеми у загальному колі: «Мікрофон», незакінчені речення, «Мозковий штурм», «Навчаючи - вчуся», «Дерево рішень» та ін. До методів навчання у грі належать імітації, рольові ігри, драматизація. Учням надають максимальну свободу інтелектуальної діяльності, що обмежується лише конкретними правилами гри. Учні самі обирають свою роль у грі; висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її вирішення, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення. Вчитель в ігровій моделі - інструктор, суддя-рефері, тренер, головуючий, ведучий.
Метод навчання у дискусії - важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія - широке публічне обговорення спірного питання. Дискусія сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання з даної проблеми. До таких методів відносять: «Метод ПРЕС», «Обери позицію», «Зміни позицію», «Ток-шоу», «Дебати». Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків та організації інтерактивної роботи учнів на уроці. [14, с.45]. Правила організації інтерактивної роботи учнів на уроці:

1. До роботи повинні бути залучені різною мірою всі учні.
2. Необхідно дбати про психологічну підготовку учнів. Корисними є: різноманітне та постійне стимулювання учнів за активну участь у роботі; наданні можливості для самореалізації та ін.
3. Тих, хто навчається в інтерактиві, не повинно бути багато. Продуктивна робота в малих групах. Кожен має бути почутий.
4. Приміщення має бути спеціально підготовленим. Учні повинні мати змогу легко пересуватися під час роботи в малих групах. Усі матеріали для роботи груп готуються заздалегідь.
5. Під час уроку потрібно дотримуватися регламенту та процедури, проявляти терпимість до будь-якої точки зору, уважно вислуховувати всіх учасників, поважаючи їх.
6. Уважно ставитися до учнів під час формування груп.
7. На одному уроці бажано застосовувати 1-2 інтерактивних прийоми роботи.
8. Під час підготовки питань учителю необхідно продумати різні варіанти можливих відповідей і заздалегідь виробляти критерії оцінки ефективності уроку.

• Мотивація.
• Оголошення, представлення теми і очікуваних результатів.
• Надання необхідної інформації для розв'язання завдань.

• Інтерактивна вправа - центральна частина заняття.

• Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Структура уроків з використанням інтеракцій:

1. Мотивація

Послідовність роботи під час її проведення:

інструктування

(2-3 хв)

об'єднання учнів у групи та розподіл ролей

(1-2 хв)

виконання завдання в групах (самостійна робота), співпраця

(5- 15 хв)

презентація результатів виконання вправи

(3-15 хв)

рефлексія результатів учнями

(5-15 хв)

Послідовність роботи під час підсумкового етапу:

Серед центральних інтерактивних вправ доцільними є: «Система позначок "Допомога"», «Ажурна пилка», «Читання з передбаченням», «Пошуки людського скарбу», «Пішохідний тур», «Добре - погано», «Навчаючи - вчуся».
5.Рефлексія (підбиття підсумків), оцінювання результатів уроку.
Мета етапу: згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності - її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх розв'язання, отримані результати тощо.

Аналіз причин.

(Чому це

відбулося ?)

Планування дій.

(Що нам робити далі?)

Установлення фактів.

(Що відбулося?)

Рефлексія займає 20 % часу уроку.
На етапі рефлексії доцільними є інтерактивні вправи: «Незакінчені речення», «Інтерв'ю», «Абетковий суп», «Від АдоЯ», «Виграш у лотереї», «Тестування», «Крісло автора». [15]
Спеціалісти з оцінювання вважають, що дуже важливо заздалегідь повідомляти учням очікувані результати, показники (критерії) оцінювання, мету.

Приклади прийомів оцінювання учнів

1.Тест. Завдання тесту може полягати в тому, що учні повинні обрати правильну відповідь із кількох запропонованих варіантів або знайти «пару» тощо.

2.Експрес-опитування.

Це можуть бути стислі усні або письмові відповіді (наприклад, за картками на знання основних понять), завдання на зразок продовжити речення, заповнити таблицю, намалювати діаграму, скласти схему тощо.
3.Розширене опитування. Учитель пропонує учням усно або письмово дати повну відповідь на поставлене запитання з поясненнями окремих положень, із наведенням аргументів, прикладів. Під час усної відповіді педагог та інші учні можуть ставити додаткові запитання: варіантами цього методу є усний «екзамен» із білетом, письмова контрольна робота, домашнє есе. 4. Контрольна вправа або творче завдання. Контрольною може бути оголошена будь-яка вправа. 5. Спостереження. Спостереження є одним із головних методів оцінювання за інтерактивних методів викладання: педагог обирає для себе показники, які він відстежуватиме протягом заняття, а також учнів, знання яких необхідно оцінити. Особливу роль під час використання цього методу відіграють підготовлені форми для спостереження й оцінювання. 6. Самооцінювання. Оцінювання самими учнями своєї роботи (своєї особисто або своїх однокласників), а також заняття в цілому є цінним методом оцінювання. Застосувавши цей метод, педагог може багато чого дізнатися про себе й учнів, а також про якість навчального процессу. 7. Ігрові методи оцінювання. Оцінку часто можна перетворити на гру, важливо тільки заздалегідь установити шкалу оцінювання.

Нестандартні уроки з використанням інтерактивних технологій:

1. уроки - пізнавально-розважальні ігри:

• урок-кросворд;

• урок-гра «Руки вгору»;

• урок гра «Знайди помилку»;

• урок-гра «Упізнай мене»;

• урок-гра «Хто далі?»;

• урок-гра «Двійники»;

• урок-гра «Сходження на вершину знань»;

• урок-гра «Кубики»;

• урок-гра «Хто краще знає та пам'ятає »;

• урок-гра «Морський бій»;

• урок-гра «Круглий стіл»;

• урок-бліцтурнір;

• урок-дослідження;

• урок-пошук;

• урок-гра «Аукціон»;

• урок-естафета;

• урок-суд (професійно-рольові ігри);

• урок-подорож (уроки-пошуки);

• проектний урок;

• урок-диспут;

• урок прес-конференція;

• урок-презентація;

• урок взаємонавчання.

2. Уроки - сценарії популярних телепередач:

• урок-гра «Брейн-ринг»;

• урок-гра «Поле чудес»;

• урок-гра «Телеміст»;

• урок-гра «Що? Де? Коли?»;

• урок-гра «КВК»;

• урок-гра «Відгадай мелодію».

« … Найдосвідченіший педагог ніколи не повинен спинятися на досягнутому, бо якщо немає руху вперед, то неминуче починається відставання».

В.О.Сухомлинський
Сьогодні особливого значення набуває здатність людини функціювати в інформаційно насиченому суспільстві, учитися впродовж усього життя. Завдання освіти - формування компетентнісно розвиненої учнівської особистості з критичним мисленням, здатної до самоосвіти, самооцінювання та орієнтації в сучасному інформаційно-комунікативному середовищі. Формування здійснюється засобами технологічного інструментарію (Інтернет-ресурсів, он-лайнових освітніх середовищ, інформаційно-комунікативних технологій, програмних педагогічних засобів навчального призначення), що сприяють розвитку універсальних компетенцій (прогностичних, візуалізаційних, риторичних, мотиваційних, когнітивних, проектувальних).

Учитель, що йде в ногу з часом, сьогодні психологічно та технічно готовий використовувати інформаційні технології у викладанні. Будь-який етап уроку можна оживити впровадженням нових технічних засобів. ІКТ можна розглядати як засіб доступу до навчальної інформації, яка забезпечує можливості пошуку, збору та роботи з джерелом, у тому числі в мережі Інтернет, а також засіб доставки та зберігання інформації. Одним з результатів навчання і виховання учнів початкових класів повинна стати готовність дітей до оволодіння сучасними комп'ютерними технологіями і здатність актуалізувати отриману з їх допомогою інформацію для подальшої самоосвіти. Інформаційні технології можуть зробити процес навчання більш цікавим, таким, що відповідає реаліям сьогоднішнього дня, надаючи потрібну інформацію в потрібний час. Основне завдання полягає в тому, щоб цікавість не затуляла власне навчальні цілі. Більшість розробок у сфері ІКТ присвячено електронним навчальним посібникам. Вчителі, які на уроках застосовують електронні навчальні матеріали, демонструють цілий ряд позитивних тенденцій, а саме: • зменшення кількості дидактичних труднощів в учнів; • підвищення активності та ініціативності школярів; • позитивну динаміку мотивації навчання; •формування навички використання нових інформаційних технологій для самоосвіти школярів. Користуючись сучасними технологіями, надаю можливість кожній дитині розвинути власний інтелект, активізувати процеси пізнання навколишнього світу. Школярі навчаються в атмосфері взаємоповаги, любові, добра. Живемо однією великою родиною. Виявляючи та розвиваючи творчий потенціал, створюю умови для самоактуалізації особистості, задоволення її духовних потреб. Шляхом переведення елементів зовнішнього світу у внутрішнє "Я", здійснюю соціальну адаптацію дитини, а головними чинниками цього стають навчання та виховання. Основною метою всіх інновацій в освітній галузі є сприяння переходу від механічного засвоєння учнями знань до формування вмінь і навичок самостійно здобувати знання. Успішність розв'язання цього завдання значною мірою залежить від мети використання комп'ютера в навчальному процесі, якості й можливостей програмного забезпечення та від того, яке місце посяде комп'ютер в системі дидактичних засобів. Завдяки використанню ІКТ навчальне середовище можна «прикрасити» відео, звуком, анімацією, розвиваючими комп'ютерними іграми, он лайн освітніми технологіями, що зрозуміло та цікаво для сучасної малечі. Усе це здійснює значний вплив на емоційну сферу молодшого школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів, що робить навчання результативним. Тим більше, що молодші школярі уже готові до роботи з ІКТ: вони знають, що таке комп'ютер, у більшості випадків уміють ним користуватися, у них відсутній психологічний бар'єр. Впроваджуючи ІКТ на певному етапі уроку, є можливість застосовувати такі методи: - пояснювально-ілюстративний, який передбачає використання ілюстрацій, таблиць, малюнків, схем у супроводі розповіді вчителя. Допомагає у цьому програма презентацій Power Point, яка сприяє розвитку пізнавальної активності учнів, передачі додаткової цікавої інформації, забезпечення принципу наочності; - метод контролю, зокрема тестування, як метод швидкого виявлення рівня знань, умінь та навичок учнів на різних етапах навчального процесу; - практичний метод, який забезпечується використанням графічних програм, зокрема графічний редактор Paint, що сприяє розвитку творчих здібностей, мислення, підвищує інтерес школярів до предметів; - проблемно-пошуковий метод на етапах повідомлення теми та мети уроку, мотивації навчальної діяльності, сприймання нового матеріалу з використанням відео програм, що створює проблемну ситуацію, сприяє зацікавленню учнів та розвитку їх мислення і мовлення; - репродуктивний метод також забезпечує використання відеопрограм. Наприклад, подивитися уривок із мультфільму і переказати, що було спочатку або відтворити, що трапиться далі; - ігрові методи. Комп'ютер на уроці - це інструмент, а не предметна область. Рухатися потрібно не від програмного забезпечення та сервісів, а від освітніх цілей, під які підбираються або створюються необхідні засоби. Тому підготовка й проведення уроків із використанням ІКТ включають такі етапи:

• ретельний аналіз теми, що вивчається, з точки зору можливостей використання ІКТ;
• добір до теми необхідного матеріалу;
• визначення, з якою метою будуть застосовуватися ІКТ;
• визначення етапу уроку, на якому доцільно використати ІКТ.

З цією метою використовуються тести та різноманітні комп'ютерні програми для створення тестів.

Освітні засоби ІКТ включають в себе різноманітні програмно - технічні засоби, призначені для вирішення певних педагогічних завдань, що мають предметний зміст і орієнтовані на взаємодію.

РОЗДІЛ 2. Інтерактивне навчання на практиці (опис досвіду)

«Вчительська праця - це щоденна

творчість і мистецтво»

В.О.Сухомлинський

2.1.Технологія досвіду Сучасний урок... Яким він має бути? До школи прийшла особистість? Зараз виникла нагальна потреба її помітити! Я вважаю, що сьогодні вже недостатньо навчати традиційно. Адже у центрі навчально-виховного процесу має бути особистість не з енциклопедично розвиненою пам'яттю, а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями. Значною мірою це можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи таким чином традиційний урок в інтерактивний. Кожен вчитель зобов'язаний забезпечити умови, щоб учень був суб'єктом навчальної діяльності, Передумови для цього на уроці мають бути такі:

• не можна всіх навчити однаково,треба створити належні умови , щоб кожен школяр зробив стільки кроків, скільки зможе;

• від полювання за помилками перейти до їх профілактики;

• створити комфортні умови для кожної дитини (вчитися без страху, охоче, із задоволенням);

• формувати вільну особистість.

• Нестійкий інтерес учнів до навчання.
• Відірваність знань від дійсності.
• Невміння учнями встановлювати взаємозв'язки між поняттями, спостерігати і порівнювати.
• Заучування матеріалу без осмислення, недостатньо розвинені мислення та мовлення учнів.
• Невміння самостійно навчатися, пасивність на уроках, що призводить до низької якості навчання.
• Різні психологічні особливості сприймання учнями навчального матеріалу.

Для того, щоб учень добре навчався, він повинен постійно бути включений у процес учіння шляхом спілкування з учнями, учителем, він має говорити на уроці не один і не два рази, а постійно бути у спілкуванні. Уроки, організовані за інтерактивними технологіями сприяють розвитку мислення учнів, розвитку мовлення, уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитись поважати думку іншого і вміти аргументувати свою тощо.[2] Під час підготовки до уроків перечитую багато методичної літератури, переглядаю розробки уроків вчителів у науково-методичних журналах та на сайтах Інтернету. Кожен мій урок містить інтерактивні вправи, прийоми та завдання, оскільки вони дуже різноманітні. Особливе місце відводжу груповим формам роботи, практичним роботам з інструктивними картками. Урок розпочинаю з розминки. Вона замінює організаційний момент. Використовую цікаві логічні вправи, завдання, поетичні рядки, вислови, зашифровану тему, ігри, додаткову інформацію. Розминка буває психологічною і творчою, сприяє підготовці учнів до сприйняття матеріалу, позитивно налаштовує на роботу під час уроку. Обов'язковим елементом кожного уроку є актуалізація опорних знань, яка пов'язує вивчене з життям , активізує пізнавальну діяльність. На цьому етапі застосовую: «Мозковий штурм», рольові ігри, природничі диктанти, вправи, кросворди, проблемні запитання та завдання, які сприяють повторенню вивченого, зв'язують між собою частини уроку й уроки теми в єдине ціле. Мотивація навчальної діяльності пробуджує мотиви і стимулює до дій на уроці. Тут використовую поетичні рядки, захоплюючі віртуальні подорожі та екскурсії, цікаву інформацію з теми, ігри, метод асоціацій і порівнянь, проблемно-творчі завдання і задачі, експерименти і досліди. На етапі сприйняття та засвоєння матеріалу використовую роботу в групах, проблемні запитання, бесіди, пояснення вчителя, читання з передбаченням, ігри та завдання. На етапі осмислення об'єктивних зв'язків-групові форми роботи: вправи та завдання, рольові та екологічні ігри, складання опорних схем.

Узагальнення і систематизація знань як важливий етап уроку включає вправи для закріплення і корекції знань: сенкани, «Гроно», діаграму Вена, проблемно-творчі завдання, завдання на знаходження і виправлення помилок, логічний ланцюжок. Підсумки уроку вчать учнів робити висновки на базі вивченого матеріалу. На цьому етапі застосовую також рольові та екологічні ігри, вправи: «Мікрофон», «Мої очікування», «Зворотній квиток». Домашні завдання даю творчо-пошукові, репродуктивні, індивідуальні та групові. Переконалась на практиці, що методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково-пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти. У впровадженні інноваційних методів і технологій у своїй роботі керуюсь п'ятьма основними заповідями: любити, вірити, знати, поважати та розуміти дитину як основний об'єкт і суб'єкт навчальної діяльності. - Люби дитину! Любов до дітей - серцевина педагогічної моральності, основа культури вчителя. - Вір у дитину! Без віри в дитину, без довіри до неї вся педагогічна мудрість, усі методи і прийоми навчання і виховання руйнуються, як будиночки з піску. - Знай дитину! Без знання дитини немає навчання, немає виховання, немає справжнього педагога і педагогічного колективу. Якомога глибше знати духовний світ кожної дитини - перше і найважливіше завдання педагога. - Поважай дитину! Не вважай себе спроможним вирішувати ті питання, які належить вирішити юній особистості.

• Розумій дитину! Вмій поставити себе на її місце, побачити світ її очима, зрозуміти, чим дитина живе, до чого прагне.

2.2. Мотивація - ключ до пізнання Мотивація до навчання - одна із головних умов реалізації навчально - виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Мотивація - це ключ до пізнання. За словами О.Я. Савченко «Як сонце всьому живому, так і розвитку мотивації навчання потрібні середовище, що стимулює, і цілеспрямований вплив через систему педагогічних прийомів». [7, с.6]. У сучасному світі дитина стикається з величезним потоком інформації. Тому звичайні прийоми подання і заучування інформації не завжди ефективні. Для стимулювання інтересу учнів до учіння надаю перевагу таким методам:

• метод здивування;

• пізнавальні ігри;

• навчальні дискусії;

• створення ситуацій пізнавальної новизни;

• створення ситуацій емоційно-ціннісних переживань;

• створення ситуації зацікавленості;

• опора на життєвий досвід учнів.

Щоб досягти певного результату, на уроках використовую різноманітні прийоми пізнавальних мотивів:

• Бесіда (Тема: «Що таке навколишній світ», 1клас).
• Створення проблемної ситуації (Тема: «Звідки береться соняшникова олія?» 1 клас).
• Використання прийому «Дивуй» ( наводжу дивні факти або майже неправдоподібні історії. Тема: «Чому восени добре ростуть гриби?» 2 клас).
• Використання творчих завдань ( складання кросвордів, загадок, віршів, сенканів; Тема: «Як змінюється нежива природа взимку?» 2 клас).
• Використання під час уроку художньої та наукової літератури (Тема: «Як змінюється стан води при нагріванні й охолодженні?», М.Остапчук «Подорож краплинки»).

• Створення ситуації успіху, на основі діяльнісного підходу до навчання.

Для мотивації навчання актуальними залишаються такі поради:

• підтримувати рівний стиль стосунків між усіма учасниками навчання;

• підбадьорювати учнів, коли вони стикатимуться з труднощами;

• підтримувати позитивний зворотній зв'язок;

• піклуватися про різноманітність форм і методів навчання;

• привчати учнів до пізнавальної праці, розвивати їх наполегливість, силу волі, цілеспрямованість;

• заохочувати виконання завдань підвищеної складності;

• учити чітко визначати мету, завдання;

• формувати почуття відповідальності, обов'язку;

• учити висувати вимоги насамперед до самого себе.

2.3.Застосування інтеративних технологій в навчально-пізнавальній діяльності на уроках природознавства

Активізація пізнавальної діяльності на уроках природознавства невід′ємно пов'язана із застосуванням інтерактивних методик. Це дає можливість кожному учню стати активним суб'єктом навчання, активно та вільно мислити, набувати індивідуального досвіду толерантної співпраці. Пізнавальна активність на уроках природознавства - це якість діяльності, в якій проявляється перш за все ставлення учня до предмету і процесу діяльності. На різних етапах уроку використовую різні інтерактивні технологіїІ:

• «Cенкан»
• «Мікрофон»
• «Акваріум»
• «Ажурна пилка»(Мозаїка)
• «Мозковий штурм»
• «Карусель»
• «Кубування»
• «Незакінчена думка»
• «Асоціативний кущ»
• «Аналогії»
• «Діаграма Венна»
• «Крісло автора»
• « 6 розумних капелюхів»
• «Броунівський рух»
• «Ігри-криголами»(«Дві правди, одна неправда»)
• «Ігри-розминки» («Космічна швидкість», «Казка»).

Для группового навчання на уроках практикую роботу в парах, ротаційні трійки, «Два - чотири - всі разом», роботу в малих групах, «Акваріум».
Із фронтальних інтерактивних методів перевагу надаю таким: «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Навчаючи - вчуся», «Дерево рішень». Я переконалася в тому, що систематичне використання таких видів пізнавальної діяльності дають моїм учням відчуття насолоди від гри, у процесі навчання - висока мотивація, емоційна насиченість. Починаючи з першого класу, активно включаємось у проектну діяльність. Проектна діяльність - це засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Програмою передбачено виконання міні-проектів:«Як облаштувати джерело?», «Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті (селі)». З особливим інтересом діти виконували проект «Мої домашні улюбленці». ..

.

В 2 класі діти активно включаються в проектну діяльність за такою тематикою: «Як готуються бджоли до зими?, «Будьмо знайомі!(Походження назв рослин і тварин)». Самостійно створюють свої презентації.

Впроваджую у своїй роботі метод навчання у дискусії - це важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія - це обмін думками в найрізноманітніших формах. Під час дискусій ставлю дискусійне питання або формулюю його у вигляді запитання, на яке можна дати відповідь «так» чи «ні». Види дискусій: «Карусель», «Один - удвох - усі разом». Дискусія сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання з даної проблеми. Такі технології є досить цікавими для сучасної школи. До них відносять: «Метод ПРЕС», «Обери позицію», «Зміни позицію», «Безперервна шкала думок», «Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу», «Дебати». Технологія "Метод ПРЕС" передбачає побудову висловлювання за таким алгоритмом: Я вважаю…Тому що… Наприклад… Таким чином… Наприклад, дітям на уроці в 1 класі при опрацюванні теми «Вода» доцільно запропонувати довести, що вода перебуває в трьох агрегатних станах, використовуючи цей метод. Коли учні засвоять етапи ПРЕС методу, його можна використовувати на всіх уроках у початкових класах, оскільки це привчає учня до логічного висловлювання своєї думки. Щоб дискусія була відвертою, створюю в класі атмосферу довіри і взаємоповаги, і тоді всі учні класу включаються в розумову діяльність і розвивають свої здібності. З цією метою пропоную учням дотримуватися таких правил:

• Висловлюватись по черзі, не перебиваючи того, хто говорить.
• Критикувати думку, а не особу, яка її висловлює.
• Поважати всі висловлені думки.
• Не сміятися, коли інший говорить, за винятком випадків, коли хтось жартує.
• Не змінювати теми дискусії.
• Заохочувати до участі в дискусії інших.
Вміння орієнтуватися в інформаційному просторі стало однією з найважливіших життєвих компетентностей, про яку йдеться в Державному стандарті початкової освіти і головне завдання вчителя - навчити дитину вчитися, самостійно здобувати знання. На уроках використовую можливості комп'ютера у підготовці та проведені уроків, починаючи з першого класу. Наприклад, на уроці природознавства у 2 класі під час вивчення теми «Колообіг води в природі» пропоную створити асоціативний кущ «Стан води», також перегляд фрагменту мультфільму «Капітошка», поетапне утворення колообігу у слайдах. Мої вихованці із задоволенням складають сенкани.

Наприклад: Вода
1. Вода (іменник). 2.Безбарвна (прикметники - властивості води), текуча, позбавлена смаку, мінлива,без форми. 3.Поїть (дієслова - робота води), розчиняє, радує, охолоджує, зціляє, перетворює, дає відпочинок. 4.Я люблю воду (пропозиція - ваше відношення до води). 5.Вода - життя (узагальнення, синонім).
"Кубування"





Кубування є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки щодо напряму мислення або письма. Наприклад, кубування по темі "Зима". Учні, кидаючи куб, визначають для себе вид завдання. . - опишіть це; .. - проаналізуйте це; … - порівняйте це; …. - асоціюйте це; ….. - знайдіть застосування цьому; …… - запропонуйте аргументи «за» і «проти». Кожна з відповідей була цікавою: . Зима, ніби чарівниця виграє діамантом. .. Холодна пора року; замерзли водойми; все в стані спокою. ... В порівнянні з осінню, взимку холодно і довжина тіні від гномона коротка, бо сонце низько ходить. …. Для людей, це поки що тимчасовий відпочинок; не чути співу птахів. ….. Ось зараз звучить музика П.І.Чайковського «Пори року». «Зима», а ще є і пісні, і вірші про цю пору року. …… Така пора року дуже необхідна, природа відпочиває; це добре, але й дуже холодно і голодно зимуючим птахам, треба їх підгодовувати.
Метод «Аналогії» - це прекрасний спосіб примусити дітей думати про тему творчо й часто гумористично. Клас ділиться на невеличкі групи з 4-5 осіб. Кожній групі дається час для визначення ознак одного з предметів. Потім кожна группа описує предмет, але не називає його, а інша группа має намалювати малюнок цього предмета. Після виконання завдання проводиться перевірка. Наприклад , під час вивчення теми «Тварини. Різноманітність тварин» у 1 класі вчитель може запропонувати кожній групі описати тваринку, а іншим групам намалювати її.

Метод « Карусель». Використання методу забезпечує обмін думками між усіма учнями класу: учні сідають по колу, обличчями один до одного. Після того, як вони обмінялись думками, зовнішнє коло рухається, тоді як внутрішнє залишається нерухомим . На уроках природознавства застосовується даний метод для проведення взаємоопитувань, а також для обговорення в парах проблемних питань, які вимагають нестандартних рішень. Наприклад: під час вивчення теми «Довкілля тварин. Пристосування тварин до добування корму і захисту від ворогів. Охорона тварин» у третьому класі можна поставити таке запитання: «У Німеччині в Лейпцизькому зоопарку висить перед входом об'ява: «Найстрашніший звір на Землі. Людина підходить ближче і бачить своє відображення у дзеркалі… Подумайте, чому? Що це значить?» Метод «Акваріум» передбачає роботу однієї групи, тоді як інші учні спостерігають за процесом її діяльності, а потім аналізують її ефективність та результативність. Наприклад, під час вивчення теми «Охорона природи в Україні» вчитель може запропонувати групі визначити заходи по охороні навколишнього середовища. Полілог є одним з основних інтерактивних методів, який розуміється як модифікація евристичної бесіди. Сутність полягає в організації інтерактивного обговорення проблеми, в ході якого кожен повинен висловити свою думку . Наприклад, у колі можуть обговорюватись такі питання «Якою є причина зміни дня і ночі? Яке значення Сонця для життя на Землі?»

Мікрофон є різновидом цього методу : висловлювати позицію має право той, хто має в руках мікрофон.

Сутність броунівського руху полягає в тому, що учні рухаються по кімнаті, хаотично об'єднуються в пари з метою отримати відповідь на запитання; або рухаються цілеспрямовано: із метою знайти парну картинку, продовження висловлювання тощо. На уроках природознавства у 2 класі для цієї вправи можна ставити такі завдання: «Знайти домівку для кожної тварини», «Хто чия мати?», «Які рослини ростуть в полі, лісі чи луках» (Діти об'єднуються в групи і пояснюють, чому саме в ці групи вони об'єдналися ). Метод «Займи позицію» спрямований на поляризацію думок стосовно певної проблеми. Застосовується на початку дискусії. На окремих аркушах три надписи: «За», «Проти», «Не знаю». Оголошується проблемне питання. Наприклад: «Чи потрібні в природі плазуни?» Учні стають біля плаката з надписом, який вони обрали. Учитель пропонує обґрунтувати свою позицію. Після викладу різних точок зору запитую у дітей, чи не змінив хто-небудь своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плаката. Доцільно використовувати при розгляді питань з екологічного виховання. Наприклад, може бути поставлене таке запитання «Миша польова - це корисна чи шкідлива тварина?», «Омела корисна чи шкідлива рослина?», « Чи корисне явище дощ?». Метод 6 розумних капелюхів розроблений Е.Боно. Він пропонує в процесі рішення творчих завдань знімати та надівати різнокольорові капелюхи. Опрацьовуючи тему «Без води нема життя» можна використати цей метод таким чином: Білий капелюх - збір інформації про воду. (А чи замислювались ви над тим, як би було на Землі без води?) Червоний капелюх - відчуття, враження. Жовтий капелюх - перевага, вигода, користь. (Вода - найкращий товариш та помічник людини.) Чорний капелюх - негативні сторони. (Як ви думаєте, яка вода потрібна живим організмам - солона чи прісна?) Зелений капелюх - дослідження, нові ідеї (досліди на виявлення властивостей води.) Синій капелюх - мислення про мислення (Значення води в природі та житті людей.) Метод «Незакінчене речення». Тема. Охорона природи. Чисте довкілля.
1. На мою думку, проблеми охорони природи виникли тому, що …. 2. На мою думку, основними чинниками недбалого ставлення до природи є … 3. На мою думку, виробництво весь час потрібно … 4. На мою думку, глобальні екологічні проблеми мене… Уроки природознавства намагаюсь будувати так, щоб вплинути на почуття і розум дітей. З перших днів перебування дитини в школі привчаю їх спілкуватись з природою, вслухатися в її звуки, радіти сонячному промінчику і краплинці роси, щебетанню соловейка і дзюрчанню струмочка. До уроків природознавства добираю вправи стимулювання пізнавальної активності учня. При цьому даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення, а потім критично аналізувати і відбирати правильні відповіді. Головне не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи, різні варіанти досягнення результату. Природа пошуку в усіх випадках одна: дати відповідь на питання «як?», «чому?», виявити допитливість, а згодом - стійкий інтерес до природи, бажання охороняти, примножувати її багатства і красу. Для розвитку творчих здібностей учнів, активізації їх пізнавальної діяльності на уроках вводжу ігрові ситуації, використовую завдання в малюнках, жартівливі вправи, віршовані тексти, смішинки - веселинки, ребуси, кросворди. Учням подобаються уроки - екскурсії, уроки - подорожі, уроки КВК. Вони з захопленням проводять досліди, роблять висновки, порівнюють, аналізують. Люблять діти різні види практичної роботи природо - охоронної діяльності: озеленення класу, збирання насіння та плодів для зимуючих птахів, підгодівля птахів взимку. При підготовці та проведенні уроків природознавства використовую матеріали Червоної книги України, ілюстративні краєзнавчі матеріали, таблиці, гербарії, муляжі. На таких уроках діти працюють з різноманітними картками індивідуально, в парах чи групах. На заняттях мають місце опорні структурно - логічні схеми та методи інтерактивного навчання. На своїх уроках намагаюся стимулювати творчий пошук, використовую різні методи і форми роботи, прищеплюю учням навички самостійної роботи з книгами, картами; розвиваю навички роботи в групі, вміння слухати товаришів та висвітлювати свою думку; привчаю до дослідження, пошуку, спостережливості. Застосовую такі нестандартні уроки з використанням інтерактивних методів навчання: інтегровані уроки, урок-казка, урок-мандрівка, урок-екскурсія, урок-мислення серед природи, урок-гра, урок-загадка, урок-змагання, урок - усний журнал (додаток 1).

Ефективність цих уроків пов'язується збагаченням духовного світу учнів, коли вони через вплив на власні почуття, пізнавальний інтерес, цікаву форму організації заняття активно сприймають навчальний матеріал. Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати процес навчання. Вони глибоко зачіпають емоційну сферу дитини, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, сприяють розвитку творчого мислення дітей. Щоб зацікавити учнів діяльністю на уроці, урізноманітнити навчання несподіванки або вільного вибору надаю перевагу грі, це дає можливість залучити дітей до активного пізнання природи, сприяти вихованню бережливого ставлення до неї. Використовую такі ігри: «Чи знаєш ти лікарські рослини?,» «Пізнай і скажи», «З чого плід», «Який гриб у кошику?», «З якого дерева листочок», «Шишки, жолуді, горіхи», «Кращий знавець рослин», «Хто найспостережливіший?», «Я почну, а ти закінчуй», «Уяви». Особливо сприяють активізації пізнавальної активності сюжетні ігри та ігри-вправи з природничим матеріалом.

ВИСНОВКИ

«Людина, що не знає нічого, може навчитися,

справа тільки в тому, щоб запалити в

ній бажання вчитися».

Д.Дідро У наш час пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток учнів. Саме вчитель впливає на пробудження допитливості та інтересу до знань. Саме від нього, який спрямовує, виховує пізнавальну діяльність учнів, залежить розвиток цікавості і допитливості, на яких формується пізнавальний інтерес. І це повинен бути вчитель, який не примушує, а підносить; не диктує, а навчає; не вимагає, а спонукає до праці і тим самим переживає разом з дітьми творче натхнення. І саме від вчителя залежить, які він обирає методи і прийоми, шукає легких шляхів чи віддає перевагу інтерактивним технологіям для того, щоб забезпечити комфортні умови, за яких кожний учень відчує свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання, виключення домінування однієї думки над іншою. Реалізація теми власного досвіду «Використання інтерактивних технологій на уроках природознавства для активізації пізнавальної діяльності молодшого школяра» створює атмосферу, що сприяє зацікавленості учнів у роботі класу, стимулює учнів до розмірковування, дає можливість оцінювати свою діяльність не тільки за кінцевим результатом, але й за процесом його досягнення; забезпечує продуктивність роботи на уроці; сприяє розвитку творчих здібностей учнів, їх пізнавальних інтересів, підвищує ефективність уроку в цілому. Уроки інтерактивного навчання надають моїм учням можливості для формування основних пізнавальних і громадянських умінь, а також навичок і зразків поведінки в суспільстві. Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями. Вони стимулюють розвиток когнітивних процесів, залучають до активної участі у процесі навчання, заохочують учнів працювати разом, висловлювати свої думки, виражати почуття та використовувати свій досвід, брати на себе відповідальність за навчання та розвивати вміння вчитися. Аналіз зрізів, які проводилися в ході вивчення досвіду роботи свідчать про те, що учні добре засвоїли програмовий матеріал, у них сформовані загальнонавчальні уміння і навички, значно підвищилась мотивація до навчання. Результативність моєї роботи прослідковується в тому, що учні:

• приймають активну участь у всеукраїнських конкурсах «Колосок» та «Соняшник»;

• є переможцями міського конкурсу знавців курсу «Я і Україна»;

• з великим бажанням займаються пошуково-дослідницькою діяльністю

(готують проекти, презентації, приймають участь в навчально-рольових іграх)

- уміють спостерігати, критично мислити, аналізувати, використовувати одержану інформацію в різних ситуаціях (80%);

- вміють співпрацювати в группах (78%) і парах (95%), самостійно організовувати свою роботу ( 79 %);

- успішно опановують Державним стандартом початкової освіти (84%).

Результати

ІІ семестр

2013/2014 н.р.

І семестр

2014/2015 н.р. Високий

6 учнів 10 учнів Достатній

16 учнів 17 учнів Середній

10учнів 5 учнів Початковий - - Під час проведення діагностичної перевірки я з'ясувала, що моніторинг знань з природознавства у 2 класі в порівняні з 1 класом досягнув достатнього -високого рівня знань. Школярі демонструють стабільні результати у навчальній діяльності. Це доводить ефективність використання даних методів.






Проблема стимулювання пізнавальної активності учнів під час навчання залишається і надалі актуальною. Адже рівень пізнавальної активності школярів у навчально-виховному процесі безпосередньо впливає на якість засвоєння знань, умінь та навичок інтелектуальної пізнавальної діяльності. Тому вчителеві необхідно повсякденно дбати про удосконалення методів і форм навчання, і пам'ятати, що лише творчість і працелюбність педагога є запорукою успіхів учнів.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Бех І.Д. Виховання оссобистості: Особистісно орієнтований підхід.- К.: Либідь, 2003 р.с 280 с. 2. Грицюк О.І.Практичне використання інтерактивних методів навчання на уроках у початковій школі // Початкове навчання та виховання. - 2011. - № 27 (283). 3. Державний стандарт початкової загальної освіти . [Електронний ресурс]. - Режим доступу: mon.gov.ua/education/average. 4. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська. - К. : Академвидав, 2004. - 352 с. 5. Дівакова І. Інтерактивні технології навчання у початкових класах. Тернопіль: Мандрівець 2008 р. 6. Досяк І.М. Нестандартні уроки з використанням інноваційних технологій.1-4 класах/І.М. Досяк.-К.:Вид.гр. «Основа», 2007 р. 7. Єльникова О. Інтерактивні методи навчання, їх місце у класифікації педагогічних інновацій / Єльникова О.// Дайджест педагогічних ідей та технологій «Школа - парк»2001р. 8.Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. - X.: Основа, 2010. 9. Ельконін Д.Б. Психологія гри.- Видання друге.- М.: Гуманітарний видавництво центр ВЛАДОС, 1999. - 360 с. 10. Карасик А. Р. Активізація пізнавальнихпроцесів / А. Р. Карасик // Початкова освіта. - 2002. - № 14 (158). - С. 6. 11. Коберник Г. Виховний та розвивальний потенціал інтерактивних технологій навчання/ Г.Коберник // Сільська школа України.-2006р.- №16-18 12. Коваль Л.В. Сучасні навчальні технології в початковій школі.- Л.В. Коваль.-Д.: ТОВ «Юго-Восток», 2006 р. 13. Максимова Н. Інтерактивні методи навчання : Крок у майбутнє /Н. Максимова, Л.Порох.- Рідна школа-2008 р. №12. 14. Матвійчик В. Психолого педагогічні аспекти роботи з обдарованими дітьми. // Психологічна газета - 2007 - №10) 15. Пєхота О. М. Освітні технології: навчально-методичний посібник / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. - К. : А.С.К., 2003. - 255 с 16. Побірченко Н., Коберник Г. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій //Початкова школа. - 2004.. -№11 .- С. 8-10. 17. Пометун О.І. Інтерактивні методи та системи навчання. / О.І. Пометун, Л.В.- К.: 2007р. 18. Саган О. Інтерактивні методи навчання як засіб формування навчальних умінь молодших школярів // Початкова школа. - 2002. - №3. 19. Телятник К.В. Проблеми інформаційного супроводу навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу // Завуч. - 2009 р. - № 1. с.3. 20.Тименко В.П. Кожний урок нестандартний / Володимир Тименко // Початкова школа. - 1991. - №1. с. 18 - 23. 21. Химинець В. В. Інноваційна освітня діяльність / В. В. Химинець. - Тернопіль : Мандрівець, 2009. - 360 с. 22. Чешенко О. І., Ягоднікова В. В. Інноваційна спрямованість процесу виховання на сучасному етапі розвитку освіти // Наша школа. - 2008. - № 4. 23. Чешенко О. І., Ягоднікова В. В. Сучасні підходи до організаційно-методичного супроводу інноваційної діяльності класного керівника // Класному керівнику. Усе для роботи. - 2009. - №6 24. plekalnya.com.ua/forum.php?page=discussiontext&article=8&discussion=5 25. elibrary.kubg.edu.ua/2421/1/Krravchuk_L_3.pdf

ДОДАТКИ

Додаток 1

Урок природознавства у 1 класі

Тема. Світ живої природи. Узагальнюючий урок - усний журнал.

Мета. Формування ключових компетентностей: вміння вчитися - самоорганізуватися до навчальної діяльності, здійснювати самоконтроль; виділяти в предметах певні ознаки; робити (з допомогою вчителя) висновок-узагальнення за результатами виконання навчального завдання; загальнокультурної - дотримуватися норм мовленнєвої культури, вміння вільно висловлюватися; діяти згідно з прийнятими правилами поведінки у природі та на уроці; інформаційної - вміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел (мовлення вчителя, однокласників, зміст комп'ютерних презентацій, підручника); соціальної - продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі та в парах, проявляти ініціативу; здоров'язбережувальної - взаємозв'язок організму людини з природним і соціальним оточенням; громадянської - розвивати здатність екологічно мислити, бережливо ставитися до природи.
Формування предметних компетентностей: організувати діяльність учнів для сприймання, осмислення запам'ятовування знань про рослин і тварин як частину живої природи; формувати вміння спостерігати за тваринами та рослинами; розвивати спостережливість, пам'ять, мовлення, мислення, вміння аналізувати та порівнювати; виховувати пізнавальний інтерес та дбайливе ставлення до природи. Тип уроку. Урок закріплення і засвоєння знань. Особливості проведення уроку: урок розроблений з використанням інтерактивних технологій, мультимедійної презентації. Обладнання: картки для групової роботи; малюнки рослин і тварин, роздатковий матеріал, комп'ютер, телевізор, мікрофон; малюнки дітей на тему «Як треба поводитися серед природи»; міні-проекти «Домашні улюбленці», фотовиставка домашніх улюбленців з їх господарями; макет дерева, плакат із зображенням журналу; аудіозапис голосів тварин, відеозапис росту рослини, посаджені дітьми рослини квасолі, цибулі; «Зелений пакет». Девіз уроку: «Природа - наш дім, бережімо його». ХІД УРОКУ I.Організація класу. Привітання Любі діти, у наш клас Завітали люди щирі Привітайте в добрий час Гостей посмішкою й миром! Створення позитивної психологічної атмосфери Усміхнемось всім довкола: Небу, сонцю, квітам, людям - І тоді обов'язково День для нас привітним буде. - Доброго ранку, промінчику! Чому ти присів на камінчику? - Я зігріваю мураху, Змерзла вона, бідолаха.

• Діти, витягніть перед собою свою руку долонькою вгору. Уявіть, як промінчик зігріває вашу долоньку, на якій може сидіти уявна мурашка. Промінчик зігріє її теплом, яке зігріває і вашу руку та розтікається по всьому вашому тілу. Доторкніться один до одного, посміхніться один одному. Своє тепло і доброзичливість пошліть всім присутнім у класі.

IIІ. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення теми й мети уроку.

• Продовжіть речення:

ритвани

лиросни - Як їх можна назвати однією назвою? (Жива природа.) - Сьогодні ми здійснимо подорож сторінками чарівної природничої книги, яка має назву «Світ живої природи». (Слайд 3) Згадаємо і повторимо все вивчене про живу природу, навчимося розуміти й берегти цей чудовий світ. А допоможуть нам у цьому наші допитливі герої: Сонечко Семикрапочка, Карасик Золотенко, Їжачок Хитрячок, Сойка Синьокрила та Пролісок Первоцвітик. Давайте об'єднаємось у групи за наявними у вас на партах малюнками тварин і рослин. Їжачок запрошує до себе всіх звірят, Сойка - птахів, Карасик - риб, Сонечко - комах, а Пролісок - рослин. ІV. Актуалізація опорних знань учнів. І сторінка. Всезнайки живої природи. (Слайд 4) Інтерактивна технологія «Карусель». - Пригадаємо, що ми знаємо про світ живої природи . Так як незабаром весна, покружляємо у зимово-весняній каруселі знань. (Біла картка - внутрішнє коло каруселі, зелена - зовнішнє. Учні зовнішнього кола дають питання учням внутрішнього) - Продовжимо бліц-опитування. - Хто мені скаже, у чому полягає відмінність між тваринами й рослинами. Рослини: ( відмінне) Ростуть протягом всього життя ( навіть у столітнього дуба ростуть гілки, виростає листя. Тварини ростуть лише в молодому віці.) Тварини ( відмінне) Живляться рослинною їжею; живляться тваринною їжею. Пересуваються у просторі. Рослини і тварини ( спільне) Дихають, живляться, ростуть, розмножуються. Складання схеми «Умови, необхідні для життєдіяльності рослин і тварин.» (Слайд 5)

Тварини

повітря

тепло

вода

ґрунт

світло

Рослини

ІІ сторінка. Дослідницька лабораторія. (Слайди 6-7)

- Відгадайте, яку ж рослинку ми будемо досліджувати:

Ця широколистна пані
На землі і на паркані.
У стрючки, як у торби
Заховала всі скарби.
(Квасоля)

Інсценізація «Пригоди маленької квасолинки»

Діти. Щоб дослід організувати

Потрібно, і це кожен знає,

Насіння гарне відібрати.

Не гаймо ж часу, починаєм.

Ось ця найкраща, як на мене.

года, беремо її і крапка.

Її пошвидше посадити треба.

Ось для досліду є банка.

Насіння треба поливати,

Щоб могла рости рослинка.

Корінці їй розправляти.

Буде вдячна квасолинка.

Квасолинка. Ой, як хороше й просторо.

Я погладшала, здається.

Буде мені тісно скоро.

Переселятись доведеться.

Діти. Не хвилюйся, ми подбаєм

Ось і горщик гарний маєм.

Ґрунт ретельно підсипаєм,

Водичкою поливаєм та до сонця повертаєм.

Квасолинка. Тут умови відмінні для росту

Й поживних речовин чимало.

Спасибі, діти, за турботу

Ваш дослід видався на славу. - Так, Квасолинко, дітки наші потрудились, подивись, скільки ще тобі подружок виростили ( переглянути дослідження учнів - слайди 6-7). Коли будь-яка частинка живої природи росте, це справжнє диво. Ось погляньте, як це відбувається насправді. (Відео). Квасолинко, наші герої запрошують тебе у казковий світ природи, де дива трапляються на кожному кроці.

Як квасолинка не може обійтись без води, так і вся природа без дощика.

Фізкультхвилинка « Дощ»

На вулиці піднявся вітер (учитель тре долоні, учні повторюють).

Починає крапати дощ (клацання пальцями).

Дощ посилюється (почергове плескання долонями у груди).

Починається справжня злива (плескання по стегнах).

Дощ стихає ( плескання долонями по грудях).

Краплі падають на землю (клацання пальцями).

Тихий шелест віру (потирання долонь).

Сонце! (руки догори).

V. Узагальнення і систематизація знань.

- Ми вже дуже багато знаємо про живу природу і можемо розкрити її таємниці.

ІІІ сторінка. Таємниці рослин і тварин. (Слайд 8)

Завдання групам:

І група - впізнати тваринку по силуету:

ІІ група - визначити, яка рослина зайва;

ІІІ група - нагодувати тваринку;

ІV група - скласти пазли, назвати органи рослини;

V група - визначити, де живе тваринка.

ІVсторінка. Мій домашній улюбленець. (Слайд 9)

- На які дві групи діляться тварини?

- Чи всім тваринкам жити легко? Зараз ми переглянемо, як живуть домашні улюбленці наших учнів.( Відео домашнього улюбленця)

Гра «Крісло автора» Діти розповідають про своїх домашніх улюбленців. (Показ міні-проектів, фотовиставки «Знай, люби, оберігай»)

-Про що ми маємо пам′ятати, перш ніж завести тваринку? (Твердо вирішити піклуватися про неї).
Фізкультхвилинка «Веселі комашки».

Vсторінка. Чудо-дерево. (Слайд 10)

(Поставити макет дерева у класі.)

-Діти, погляньте, яке дивне дерево росте у нашому класі? Чи буває таке, щоб на дереві росли цукерки, хусточки? Хіба що у казках. Пам′ятаєте казку «Язиката хвиська», в якій бублейна хмарка почіпляла бублики на грушу.

Звідкіля взялися ці плоди на нашому дереві, ми дізнаємось, переглянувши сторінки підручника.

Робота з підручником. З′ясувати відмінність між деревами.

-У природі все взаємопов'язане. Люди не можуть обходитись без рослин, тварин. Давайте пригадаємо, яку ж роль відіграють рослини й тварини в житті людини. Наші знання запишемо у схему.

Складання схеми «Роль тварин і рослин в житті людини» (Діаграма Венна)

(Слайд 11)

РОСЛИНИ

Їжа меблі

Ліки папір

Одяг будівельний матеріал

ТВАРИНИ

Їжа

Ліки помічники у роботі

Одяг друзі

- Отже, природа забезпечує людей всім необхідним для життя. А чи вміємо ми це цінувати ? Прикро бачити , як діти викидають хліб, марнують продукти харчування. Тому ми маємо бережливо ставитися до природи, бути вдячними за ті дари, які від неї отримуємо.

VІ сторінка. Впізнай мене.

-Чи вміють тварини говорити?

Гра «Відгадайте голоси тварин».(Аудіозапис) . Визначити, якою вона є: дикою чи свійською.

Питання від ерудитів з «Книги рекордів Гіннеса» (Слайд 12)

- Яка пташка найшвидше літає? (сокіл)

- Який звір найкращий плавець? (білий ведмідь)

- Який птах може літати хвостом уперед?(колібрі)

- Яка найбільша риба в світі?(Китова акула)

- Хто з птахів найрозумніший? (Ворон)

VІІ сторінка. Буду я природі другом. (Слайд 13)

- Діти, до нас дійшли «лісові скарги». Впізнайте, про кого йде мова.

( Учень отримує картку із зображенням тварини, яку не бачать інші діти)

«Ох, і не люблять мене люди. Голос їм не подобається, і очі у мене великі. Вважають, що біду я приношу. Все це неправда. Користь від мене велика.

Врожай я зберігаю. Хто я?» (Сова)

«А мене всі бояться, тому стільки небилиць про мене розповідають. Не подобається їм, що я темряву люблю і відпочиваю вниз головою. Не схожа я ні на пташку, ні на звіра, але я друг людини, а не ворог. Хто я?» (Летюча миша)

-А чи знаєте ви, що кажан з'їдає за ніч до 200 малярійних комарів і цим рятує людей? - Як бачимо, люди не завжди з любов′ю, бережливо ставляться до рослин і тварин. Вирубують ліси, полюють на тварин, збирають величезні букети квітів. Є рослини, тварини, яких в природі залишилося дуже мало, їм загрожує знищення. Щоб про це було відомо всім, їх заносять в Червону книгу - книгу тривоги. Вона попереджає про небезпеку, що нависла над великим багатством природи.

Гра «Виберіть квіти, з яких не можна складати букети» (Слайд 14)

Дерево, квітка, трава і птиця
Не завжди вміють захиститися.
Якщо будуть знищені вони,
На планеті ми залишимося одні.

- Про те, як потрібно ставитись до природи, послухайте пісню.

( Пісня «Будь природі другом» М. Ведмедеря)

VІ. Підсумок уроку. - Ось і закінчилась наша мандрівка світом живої природи. Багато чого ви дізнались, побачили. І я впевнена, що ви зробили для себе висновок на все своє життя: «Природу треба берегти, як рідну матір!» Все, що нас оточує: травинку і квіточку, кущик і деревце, кожну пташку і мурашку, бо без них буде сумне наше життя. Хай душі ваші стануть добрішими, а серця теплішими.

«Мікрофон»

• Закінчіть речення: «Найцікавішим на уроці було для мене те...», «Мені запам′яталося…., здивувало…., сподобалося ….»

• Які знання будуть потрібні в житті?

• Чи задоволені ви своєю діяльністю на уроці? (Якщо задоволені, поплескайте собі в долоньки і промовте «Я сьогодні молодець!») (Слайд 15) . За гарну роботу на уроці отримайте значок друга природи.

Додаток 2

Урок природознавства у 2 класі

Тема. Як різняться рослини за тривалістю життя

Формування ключових компетентностей:

вміння вчитися:

навчально-організаційні:

- своєчасно готується до уроку;

- співпрацює в групі;

загальномовленнєві:

- зосереджено слухає вчителя і товаришів;

- говорить не поспішаючи, чітко, вільно в процесі діалогічного і монологічного мовлення;

загальнопізнавальні:

- встановлює тотожність, схожість і відмінність між кількома об'єктами живої природи ;

інформаційно-комунікативна:

знаходить у повідомленні інформацію: конкретні відомості;

створює висловлювання з опорою на власний досвід та почуту інформацію;

загальнокультурна:

- діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці;

громадянська:

- прагне охороняти природу рідного краю;

здоров'язбережувальна:

-дотримується санітарно-гігієнічних норм під час уроку.

Предметні компетентності:

• сформувати в учнів поняття про однорічні, дворічні і багаторічні рослини;

• навчити наводити приклади однорічних, дворічних і багаторічних рослин своєї місцевості;

• розвивати вміння порівнювати, виділяти істотні ознаки;

• виховувати самостійність, вміння співпрацювати, прагнення знаходити відповіді на поставлені запитання, бережливе ставлення до рослин.

Обладнання: таблиці, предметні малюнки, маски, картки для групової роботи, мультимедійна презентація, куб із запитаннями, картки зі словами, реченнями.

ХІД УРОКУ

І. Організаційних момент

Ось і все, дзвенить дзвінок,

В гості йде до нас урок.

Щоб тему нову з природознавства вивчати,

Свої знання слід показати. ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку

Прийом «Очікування»

- Подумайте і скажіть, яким має бути наш урок?

- А ви на уроці якими повинні бути?

Цікавим Дисциплінованими

Навчальним Уважними

Казковим Зібраними

Продуктивним Активними

Веселим Вправними

Загадковим Наполегливими

• Діти, сьогодні вранці мені подзвонив один казковий герой. Відгадайте хто?

Він у лісі проживає,

Все навкруг охороняє.

Невеличкий старичок,

Всім нам друг … (Лісовичок)

- Лісовичок запропонував нам цікаву мандрівку. Хотіли б помандрувати?

- Але сам він не зміг прийти , бо багато в лісі роботи, Треба до зими ліс підготувати. І направив він до нас своїх помічників.

Загадки

Червонясту шубку має,

По гілках вона стрибає.

Хоч мала на зріст,

Та великий має хвіст,

Як намисто оченята.

Хто це? Спробуй відгадати. (Білка.)

Звірок маленький,

Взимку біленький,

Влітку сіренький,

По полях стрибає,

В кущах спочиває.

Хто це? (Зайчик.)

У червоного малятки

На спині чорненькі цятки:

Чорні вуса, голова,

Любить лагідні слова.

Хто це? (Сонечко)

• Наші гості розкажуть, куди ж помандруємо.

Прийом «Інсценізація вірша»

Білочка: Йдемо в гості до природи. Є в ній різна дивина.

Зайчик: Є в ній зорі, в ріках - води. В полі - квіточка ясна.

Сонечко: А зимою є сніжинка. Літо дощик принесе. Є метелик і пташинка -

Всі: І таке цікаве все!

- Хто почув, куди запрошують наші гості вас помандрувати?

- Помандруємо в природу. Зазирнемо в царство ….. Яке? Відгадаєте, коли розгадаєте ребус.

(Рослина). Актуалізація знань учнів - А я знаю, що наші гості щось від Лісовичка принесли? Прийом «Кубування»

Кубик, діти, не простий,

Кубик, діти, чарівний.

Він доріжку прокладає,

Знання ваші перевіряє. -Увага! Аналізуємо завдання "Чарівного кубика". 1) Відгадайте загадку: Жовте листячко летить, під ногами шелестить. Сонце вже не припікає. Коли, діти, де буває? (Восени) 2) На які періоди поділяється осінь? (Осінь поділяють на три періоди: рання осінь, золота осінь і підзимок) 3) Коли полуднева висота Сонця зменшується, що відбувається? (Коли полуднева висота Сонця зменшується, дні стають коротшими, а ночі довшими) 4) Що таке листопад? (Опадання листя - листопад) 5) Які рослини на зиму не скидають листя? (Відомо, що крім ялин і сосен залишаються на зиму листя ялівцю, листя багна, листя вересу. З листям зимують брусниця і журавлина. ) 6) Які осінні явища в житті рослин? ( Достигання плодів, пожовкле листя та листопад - це осінні явища в житті рослин) - Отже ми мандруємо в царство рослин. Тож давайте пригадаємо, на які групи діляться рослини? ( Дерева. Кущі. Трави.)

Прийом «Інтрига»

- Як ви гадаєте, хто з цих звірят може нам розповісти про дерева? (Білочка.)

- Чому? (Бо живе на дереві.)

- А про кущі хто розкаже? (Зайчик, бо живе в кущах.)

- А сонечко - наш помічничок розповість про трав'янисті рослини.

- Подивимось, чи всі ви пам'ятаєте.

Робота в парах

- Діти, у вас на партах картки. На одних - дерева, на других - кущі, на третіх - трав'янисті рослини. Внизу - слова - помічники. За допомогою цих малюнків і цих слів вам потрібно усно скласти опис дерева, куща або трав'янистої рослини. Прийом «Незавершене речення» 1. Білочка: «Рослина, яка має одне міцне , дерев'янисте, товсте стебло (стовбур) - це ... Наведіть приклади дерев» 2. Зайчик: «Рослина, що має кілька міцних, дерев'янистих, але значно тонших, ніж у дерева стебел - це ... Наведіть приклади кущів» 3. Сонечко: «Рослина, яка має м'яке соковите стебло, - це ... Наведіть приклади трав'янистих рослин» ІІІ. Фізкультхвилинка. Гра «Дерево, кущ, трава»

- Якщо я називатиму дерево, руки підняти вгору і помахати, як віти дерева.

- Якщо я назву кущ, руки поставити на пояс і зробити повороти в боки, як гойдається кущ.

- Якщо я назву трав'янисту рослину, присядьте.

ІV. Вивчення нового матеріалу. 1. Проблемне питання

• Сонечко Семикрапочка роздивилося фотографії рослин і поцікавилося: «Чи однакову кількість років живуть рослини?» Ми з вами спробуємо дати відповідь на це запитання.
• Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які рослини належать до однорічних, дворічних і багаторічних, як швидко після садіння рослини починають давати плоди?

Знаходження необхідної інформації (за завданням вчителя) про тривалість життя рослин. Обговорення здобутої інформації.

1 група

Прочитайте текст. Дуб - дерево. Про дуба згадують, коли потрібно сказати про щось міцне, довговічне, могутнє. Росте дерево дуже повільно. Стовбур не дуже стрункий, але він широкий , кремезний і дуже міцний, шорохуватий, з глибокими борознами. Крона розлога, гілки вкриті зеленим твердим вощаним листям. Восени на дереві з'являються жолуді - плоди дуба. Ліси, в яких переважають дуби, називають дібровами. Дуби можуть жити до тисячі років. В Україні, в селі Верхня Хортиця на Дніпрі росте 800-літній дуб, під яким запорізькі козаки писали листа турецькому султанові.

Дуб - багаторічна рослина, бо всі дерева - багаторічні.

Знайдіть у тексті інформацію про тривалість життя дерев. Обговоріть здобуту інформацію.

Допишіть речення.

За тривалістю життя усі дерева -____________ .

2 група

Прочитайте текст. Калина - кущ. Вона не така висока і струнка як, наприклад, берізка. Бо у неї багато тонких стовбурців. Любить рости на узліссях, на берегах лісових річок. Прозоро-червоні ягоди калини достигають пізно восени. Вони кисло-солодкі, дуже приємні на смак. А яка гарна калина навесні, коли гілля її вбирається ніжно-зеленим листям та заквітчується білосніжним цвітом! Плодоносить калина щороку і дуже рясно. Живуть кущі рослини до 30 років. Вона багаторічна рослина, бо кущі за тривалістю життя - багаторічні.

Знайдіть в тексті інформацію про тривалість життя кущів. Обговоріть здобуту інформацію.

Допишіть речення.

За тривалістю життя усі кущі -____________ .

3 група

Прочитайте текст. Мак - трав'яниста рослина. Людина почала його розводити заради їстівного насіння. Його треба висівати щороку. Якщо мак дикорослий, то він висівається сам. Восени, коли дозріває насіння, рослина відмирає. Насінини зимують у ґрунті, а навесні проростають новими рослинами. Мак - однорічна рослина. Однорічних рослин серед дикорослих небагато, значна частина з них - бур'яни. Лісова суниця - трав'яниста рослина. Вона росте на сонячних галявинах. У травні суниця цвіте. Ніжна квітка суниці складається з п'яти пелюсток. У червні починають достигати її перші плоди , які нагадують маленькі червоні вогники. Суниця на одному місці може рости кілька років. Її надземна частина на зиму відмирає. Проте під землею у теплому ґрунті перезимовує коріння. Суниця - багаторічна рослина. Серед рослин переважають багаторічні. У цих рослин зимують у ґрунті кореневища, як у суниці, бульби, цибулини.

Знайдіть в тексті інформацію про тривалість життя трав'янистих рослин. Обговоріть здобуту інформацію.

Допишіть речення.

За тривалістю життя трав'янисті рослини бувають _____________ і__________ . 3. Презентація учнями отриманої інформації .

4. Пояснення вчителя. (Показ мультимедійної презентації)

• Одні рослини дають плоди вже через рік після їх садіння. Такі рослини називаються однорічними. Вони живуть один сезон, тобто весну, літо, осінь. Восени вони утворюють насіння, і потім рослина загинає. Давайте назвемо ці рослини.

• У дворічних рослин насіння утворюються тільки на другий рік. Це такі рослини як цибуля, буряк, морква, капуста, петрушка.

- Багаторічні - це дерева та кущі. Наприклад, дуб, береза, тополя, калина та інші.

Фізкультхвилинка

Прокидаються квітки -

Розпускають пелюстки.

Вітерець дихнув тихенько,

Пелюстки гойднув легенько.

Сутеніє, і квітки

Закривають пелюстки.

Тихо засинають,

Голівками хитають.

5. Робота за підручником.

Читання учнями статті у підручнику на сторінці 49.

Гра «Дуель» (Запитання - відповідь)

VII. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда.

- Давайте спробуємо дати відповідь Сонечку на її запитання.

- Скільки років доведеться чекати, коли яблунька дасть плоди?

- А кущі смородини й аґрусу?

- А солодка духмяна суниця?

- А врожай помідорів та огірків, кавунів і динь?

- На які групи розподіляються рослини за тривалістю життя?

- Які рослини тільки багаторічні?

Цікавинка - Діти, вік багатьох дерев дуже довгий, набагато довший, ніж вік тварин і людини. Якщо кінь або собака можуть дожити до 15 - 20 років, то для дерева - це тільки дитинство. Сосна вважається дорослою у 70 років, а дуб - не раніше ніж у 100 років. Можна зустріти дуби, яким понад 1000 років. «Мікрофон»

- Що дають нам рослини?

- Як потрібно ставитися до них? 2. Відшукай зайве і поясни свою думку.

- Кавун, малина, аґрус, суниця? ( Кавун - однорічна рослина)

- Перець, помідор, суниця, пшениця? (Суниця - багаторічна рослина.)

3. Встановіть відповідність між назвами груп рослин та їх описом за тривалістю життя.

А Багаторічні рослини 1. Навесні ці рослини проростають із

насіння. Спочатку виростає корінь, стебло і

листки. На початку літа вони цвітуть

і з квітів утворюються плоди з насінням.

Восени ці рослини відмирають.

Б Однорічні рослини 2. У багатьох з них є цибулини, бульби,

кореневища. З них щорічно виростають

нові рослини. Вони цвітуть, плодоносять і

відмирають. А цибулини,бульби, кореневища

зимують у ґрунті. Цих рослин у природі багато.

А

Б

3. Технологія «Два - чотири - всі разом».

Запишіть, які ви знаєте однорічні, багаторічні рослини.

Діти працюють в парі. Потім об'єднуються в четвірки і доповнюють перелік рослин. Кожна група записує на плакаті і вивішує на дошці результати своєї роботи.

VII. Підсумок уроку. Рефлексія.

Гра «Так, ні». (На картках діти визначають + і -)

А За тривалістю життя усі рослини поділяються на багаторічні і однорічні.

Б Усі дерева та кущі - багаторічні.

В Серед трав'янистих рослин є однорічні і багаторічні.

Г У однорічних рослин є цибулини, бульби, кореневища.

Ґ Багаторічних рослин у природі більше. Прийом «Незакінчене речення»

- Сьогодні на уроці ми дізналися, що рослини за тривалістю життя бувають….

- Чи справдилися ваші очікування:

- Якими ви були сьогодні на уроці?

- Яким був сам урок?

Самооцінювання

Висловлення оцінних суджень про власну роботу та роботу, виконану однокласниками .

• Свої враження від уроку прошу записати на листочках і почепити на "дерево підсумків"

На парті у кожного учня листочок, на якому учні записують свої враження від уроку. На дошці - дерево.

VIII. Домашнє завдання.

- Ст. 48-49, опрацювати матеріал.

- Пригадати найбільше назв рослин та загадок про них. Дізнатися до якої групи за тривалістю життя вони належать, щоб на наступному уроці провести змагання на кращого знавця рослин.

- Скласти казку про життя рослин восени на городі.

Додаток 3

Фрагмент уроку природознавства у 2 класі

«Що таке колообіг води в природі»

Мета:

Формування ключових компетентностей:

вміння вчитися:

навчально-організаційні вміння і навички:

• додержується встановленого порядку під час виконання самостійних завдань;

загально мовленнєві вміння і навички:

• міркує взаємопов'язаними судженнями;

контрольно-оцінні вміння:

• контролює послідовність роботи за поданим планом;

інформаційно-комунікативна:

• проводить самостійні спостереження та експерименти;

загальнокультурна:

• прагне бути культурним у спілкуванні із вчителем та однокласниками;

здоров'язбережувальна:

• дотримується гігієнічних норм під час уроку;

соціальна: планує взаємодію з учасниками сумісної діяльності.

Предметні компетентності:

Початковий рівень:

називає ланки кругообігу води в природі ;

Середній рівень:

пояснює вислів про рух води;

Достатній рівень:

спостерігає дослід на демонстрування кругообігу води в природі;

виконує досліди за інструкціями на виявлення води в грунті та в рослинах;

дотримується інструкцій і правил техніки безпеки під час виконання дослідів;

Високий рівень:

аналізує причини кругообігу води в природі;

формулює висновки про наявність води в грунті та в рослинах;

відтворює знання про природу в образотворчій діяльності;

презентує творче завдання

Обладнання: мультфільм «Капітошка», слайди, малюнок

Капітошки, відгадки до загадок у малюнках, фото «Колообіг води у природі».

1.Перегляд фрагменту мультфільму «Капітошка» . Відгадування учнями загадки з метою визначення теми уроку.

- Діти, я знаю що ви всі любите дивитися мультики. Я пропоную вам переглянути невеличкий фрагмент вже відомого вам мультфільму і сказати про що йтиме мова на сьогоднішньому уроці.

(фрагмент зупиняється на тому місці де Капітошка підстрибує на грибочку і потім зникає з екрану …).

(Малюнок Капітошки з'являється на дошці.)

- Діти, хто це потрапив до нашого класу? (Капітошка).

- А насправді це що? (Краплинка води).

Якось Вовчик запитав Капітошку:

- Якщо ти не звірятко, як я, то що ти таке? У відповідь Капітошка загадав загадку:

- Я є те, що пливе і ллється,

Іноді невидимим здається.

Бува, як скло, крихка й тверда

Звичайна, підкажіть, … (вода)

- Про що йтиме мова на сьогоднішньому уроці? (Відповіді дітей).

Дійсно, ми поговоримо про воду.

- Як ви вважаєте, чи все ми знаємо про воду?

- Навіщо нам щось знати про неї?

Сьогодні ми спробуємо відповісти на ваші деякі запитання.

Подивіться на записи на дошці:

Я вже знаю: Я дізнаюся зараз: Я буду знати:

• Пригадайте, що ми вже знаємо про воду?

Краплинка прийшла зі своїми подружками. Пішов дощ і краплинки покрапали на парти. На кожній краплинці написані загадки.

1. Загадки.

• Влітку текла, а взимку під скло лягла. (Річка).

• Мене просять і чекають, а як йду, то всі тікають.(Дощ).

• Прозорий мов скло, а не вставиш у вікно. (Лід).

• Як звуться горошинки, що так схожі на зернинки.(Град).

• Я падаю на ваші хати,

Я білий - білий, волохатий.

Я прилипаю вам до ніг.

І називаюсь просто…(Сніг)

• Уночі понад водою

Білій дим пливе рікою.

Тільки сонечко засяє -

Білий дим кудись зникає. (Туман).

- Гляньте вгору. Що то є?

Он до неба дістає.

Сонце промені кидає,

А вона їх затуляє. (Хмара).

(Пара).

Учні відгадують загадки і малюнки відгадок прикріплюють до малюнка Капітошки, створюючи асоціативний кущ.

2. Підводимо підсумок:

Річка, дощ - це вода в рідкому стані.

Лід, град, сніг - це вода в твердому стані.

Туман, хмара, пара - це вода в газоподібному стані.

(У таблицю «Я вже знаю» позначаємо стан води).

СТАН ВОДИ

Рідкий твердий газоподібний

Краплинка - мандрівниця запрошує нас продовжити подорож.

(В таблиці «Я дізнаюся зараз» позначаємо Краплинка - мандрівниця.)

3. Робота в групах.

Об'єднайтеся в групи за станом води. Малюнки хмаринок, сніжинок, краплинок. Групи працюють над деформованими реченнями.

1 група «хмаринки» - поверхні, річок, морів, океанів, Сонце, нагріває.

Вода, Сонця, під дією, випаровується.

2 група «сніжинки» - високо, Пара, вгору, піднімається.

перетворюється, води, Вона, на краплини.

3 група «краплинки» - хмару, випадають, Утворивши, краплинки, як

дощ.

Просочується, попадає, в річки, моря, океани, Вода, в грунт.

(Сонце нагріває поверхні річок, морів, океанів. Вода під дією Сонця випаровується.

Пара піднімається високо вгору. Вона перетворюється на краплини води.

Утворивши хмару краплинки випадають як дощ. Вода попадає в річки, моря, океани, просочується в грунт).

Звіт груп. Підводимо підсумок.

Слайд «Колообіг води в природі»

(У таблиці «Я знатиму» розміщуємо малюнок «Колообіг води в природі».)

-Що нового дізналися про воду? (Відповіді дітей).

5. Гра «Павутинка».

- Обєднайтеся в одне спільне коло.

- Складіть казку про краплинку - мандрівницю за початком:

- На червоній троянді жила маленька краплинка…

(Учні передають клубочок синіх ниток один одному, складаючи казку по реченню. Коли казка закінчилася, учасники гри піднімають ниточки вверх над головою, утворивши хмарку. Одна учениця або вчитель з малюнком краплинки стає в середину кола. Краплинка дякує за роботу на уроці).

Додаток 4

Інтерактивні вправи та ігри

«Дерево рішень»

Дозволяє учням глибше зрозуміти механізм прийняття складних рішень.

Попередня робота

- Обрати проблему, що немає однозначного розв'язання. ( Наприклад, Тема: «Де в природі міститься вода?», проблема «Вода корисна і шкідлива»)

- Запропонувати вдома прочитати інформацію для розв'язання проблеми.

Розв'язання

Переваги Недоліки

Варіанти розв'язання

Проблема

Проблема: Вода корисна чи шкідлива?

Варіанти розв'язання: загадки, прислів'я, приказки , вірші, оповідання, перегляд відеофільму «Вода - руйнівник»

Переваги: Недоліки:

водалюди тварини вода- руйнівник

рослини злива

їжа здоров'я повінь

річка сніг

Розв'язання: Без води не має життя на Землі. Більшу частину Землі займає

вода 71 %.

Гра «Уяви»

Тема: Де в природі міститься вода?(використовую під час систематизації та узагальнення знань)

- Заплющіть очі й уявіть себе рослиною або твариною водойми.

- Як би ви могли говорити, що б ви сказали людям?

- Чому ви так вирішили? - Пам'ятайте, що чистоту води в водоймі можна оцінити за наявністю живих істот: бабок, травневих мух, водяних жуків, водяних метеликів, мух одноденок та ставкових клопів-водомірок, які є супутниками чистої води. У забрудненій воді їх дуже мало або зовсім немає.

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

Гра «Я почну, а ти закінчуй».

- Сьогодні дорогою до школи я бачив…

- Біля школи росте…

- Нашу землю вдень освітлює…

- Уночі я бачила на небі…

- Ми п'ємо…

- Риби живуть у…

- Ми дихаємо…

Фрагмент уроку природознавства

Тема: Ланцюг живлення.

Етап інтерактивної вправи.

Технологія «Ситуативне моделювання. Гра-експромт «Пожежа»».

Клас ділиться на групи з умовними ролями в кожній:

65535. «Рослини» (дерева, пшениця, квіти-волошки);
65536. «Рослиноїдні тварини» (ховрах, грак, заєць);
65537. «Хижі тварини» (їжак, вовк, лисиця).

Діти з «Новин телебачення» отримують інформацію про пожежу та її наслідки для сільського господарства регіону й починають «реагувати на повідомлення», виконуючи свої ролі.

Потім збираються в свої групи й вирішують проблему.

Після обговорення ситуації виходять з ролей:

65535. Як ви почувалися в тій чи іншій ролі?
65536. Що подобалося під час гри, що ні?
65537. Чи бували ви самі в подібній ситуації?
65538. Чи була вирішена проблема? Чому? Як?
65539. Яку іншу лінію поведінки можна було б виробити?
65540. Яким чином цей досвід може вплинути на ваше подальше життя?

Фрагмент уроку природознавства

Тема: Вода. Властивості води. Підсумковий урок.

Етап інтерактивної вправи.

Технологія «Два - чотири - всі разом». Пари отримують завдання: сформулювати запитання-відповіді, які б розкривали зміст основних понять, положень, законів розділу «Вода», і розташувати їх у логічній послідовності, обов'язково дійшовши згоди. Пари об'єднуються в четвірки. Завдання: порівняти результати попередньої роботи, побудувавши спільно логічну послідовність запитань з розділу, дійшовши згоди. Кожна четвірка повинна сформулювати одне запитання-відповідь, яке відображає основний зміст розділу, записати його на дошці.

Працює весь клас, діти вилучають «слабкі ланки», залишаючи основні.

Обирається найбільш раціональний варіант.

Фрагмент уроку природознавства у 1класі

Тема: Сонце. Чому буває літо, осінь, зима, весна. (Можливе використання у вигляді повідомлення теми уроку, розминки) Метод «Дискусія». Ділова гра «За і проти». - Які пори року ви знаєте? - Які прикмети кожної з них? - Чи любите ви зиму? - Що ви знаєте про зиму? - Спробуйте поглянути на зиму з двох боків: кому подобається вона і кому не подобається. Аргументуйте свої відповіді. За: Кому зима подобається? Чому? Проти: Кому не подобається зима? Чому? - Що вам сподобалось у цій грі? Метод «Передбачення». - Які ви знаєте зимові місяці? - Що ви очікуєте від кожного з них? - Давайте пограємось у гру «Місяці говорять про себе». Уявіть себе на місці кожного місяця і почніть розповідь, наприклад, так: «Я - перший місяць зими…».

Фрагмент уроку природознавства у 1класі
Тема: Тварини. Різноманітність тварин. Тварини і людина: піклування про тварин, вшанування та охорона тварин. (Можливе використання у вигляді розминки, актуалізації опорних знань, узагальнення вивченого) Метод «Мозаїка». Робота в групах. І група - Описати звірятко (на малюнку). ІІ група - Що ви можете розповісти про цю тваринку? ІІІ група - Скласти загадку про тварину. Метод «Мозкова атака». За буквами імені дати характеристику зайчика. Наприклад: Б - боягузливий О - охайний Г - грайливий Д - добрий А - активний Н - ніжний Метод «Взаємного навчання». Робота в парах. Діалог про свійську тварину. - Яка твоя улюблена свійська тварина? - Опиши її. - Що вона любить їсти? - Чим вона любить гратися? - Як ти дбаєш про неї? Метод «Асоціативний кущ». Робота в групах. Кіт Собака Корова - Записати те, що характерно для цих тварин: які вони, що люблять, який спосіб життя ведуть, де живуть і т.п. Метод «Кубування». Вибрати серед ілюстрацій ту, яка підходить за ознаками. Наприклад: проворна, хижа, руда, хитра, любить ласувати курочкою - хто це? Або: вайлуватий, бурий або білий, косолапий, взимку спить у барлозі, всеїдний, любить мед - хто це?

Додаток 5

Застосування різноманітних інтерактивних вправ на різних етапах уроків

Розминки:

• Врава « Загальна обдарованість»

• Розшифруйте анаграми або «Перевертні»;

• Дипиши;

• Дешифрувальник;

• «Хто більше знайде в слові слів»;

• Інтерактивна вправа «Зворотній квиток»

• Вправа «Слова за хвилину»

• Відгадай загадку

• Вправа «Допиши»

Актуалізація знань:

• Гра «Найрозумніший»;

• Вправа «Складанка»

• Природничий диктант

• Вправа «Бумеранг»

• Вправа «Мозковий штурм»

• Вікторина «Чомучка»

• Вправа «Сніжна грудка»

• Вправа «Встановіть відповідність»

• Вправа «Логікон»

• Гра «Голова думає - рука відповідає»

• Гра «Хто краще знає і пам'ятає»

• Розгадування кросворду

• Скласти схему, заповнити таблицю

• Інтерактивна вправа «Чарівна паличка без повторення»

• Кубик

• Захист проектів

• Інтерактивна вправа «Умілі ручки»

Мотивація навчальної діяльності:

• Вправа «Коректор»

• Вправа «Передбачування»

• Демонстрація з постановкою проблемного питання

• Дешифрувальник

• Інтерактивна вправа «Зворотній квиток»

Вивчення навчального матеріалу:

• Метод «Джиг-соу»

• Пояснення з демонстраціями та проблемними запитаннями

• Робота в групах з елементами дослідження

• Розв'язування задач за допомогою «шпигуна»

Узагальнення та систематизація знань:

• Складання ОК

• Робота в групах

• Гра «Так чи Ні»

• Вправа «Опитування по ланцюжку»

• Інтерактивна вправа «Пінг-понг»

• Інтерактивна вправа «Світлофор»

Підсумки уроку:

• Час похвали;

• Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»;

• Вправа «М'ячик-говорунчик »

• Інтерактивна вправа «Результат»;

• Міні-виступ «Мої відкриття на сьогодні.»

• Павучок або семантична карта;

• «Похвали сам себе за те, що…»

• Заповнення «Аркушів самооцінювання»

• Заповнення «Листів успішності»

• Інтерактивна вправа «Бліц-інтерв'ю»

• «Мікрофон»

• Закінчення вправи «Зворотній квиток»

• Закінчення вправи «Передбачення»

Додаток 6

Прийоми контролю та самоконтролю

1.Взаємоопитування.

Методика проведення: один учень слухає відповідь другого, потім ролі міняються або на парти кладеться листок з 10 запитаннями, учні по черзі відповідають на них: один - на парні, другий на непарні.

Також до видів взаємоопитування можна віднести взаємоперевірку письмових відповідей.

2. 30 секунд на роздум.

Під час фронтального опитування витримується пауза після кожного заданого запитання. Це дає змогу учням, які мислять повільно підготуватися до відповіді.

3. Вибірковий контроль.

Природничий диктант, самостійну роботу пише весь клас, але учитель перевіряє тільки декілька робіт учнів.

4. Кредит довіри.

Учитель в окремих випадках ставить завищену оцінку з метою стимулювання учнів до навчання.

5. Своя система оцінювання.

ДД - дуже добре

Д - добре

ЗК - знає, але не каже

КЗ - каже, але не знає

ГНК - гірше нема куди.

6. Опитування ланцюжком.

Учитель на дошці вивішує запитання. Учні по черзі відповідають на них.

7. Опитування за допомогою ПК.

Проводиться із застосуванням спеціальних програм тестового характеру.

8. Метод навчального турніру.

Після вивчення нового матеріалу в турнірному поєдинку зустрічаються учні різних команд із однаковим рівнем навчальних досягнень. Учні самостійно розподіляються за рівнями навчальних досягнень:

І група - «сильні учні»

ІІ група - учні із середнім рівнем навчальних досягнень

ІІІ група - «слабкі учні»

Кожна група отримує до 30 пронумерованих карток із запитаннями. Таких серій карток три. По черзі кожен учень із команди витягує із карток свого рівня складності одну та відповідає на запитання. Слухачі оцінюють відповідь за шкалою: 1 бал - правильно, 0 балів - неправильно. Бали за відповіді члени кожної команди складають і визначають загальну суму.

Додаток 7

Ігрові ситуації

1. Крокодил

2. Пінг-понг

3. Відповідь з рецензією

Вказати на неточності та помилки, допущені під час відповіді і виправити їх.

4. Кросворд

Можливі різні варіанти організації роботи з кросвордами:

• Розгадати кросворд, заповнивши пропущені клітинки.

• Сформулювати питання до слів, які дають учням у заповненому кросворді.

• Заповнити кросворд, у якому виділені певні квадратики. Із літер, що потрапили до них, скласти ключове слово та розкрити зміст поняття.

• Скласти кросворд, застосувавши поняття з тем, які визначає вчитель.

Хто більше?

За фіксований час учням пропонується скласти запитання до тексту прочитаного параграфа або домашнього завдання.

6. Адвокати

7. Аукціон

Прийом для перевірки знань. Учні розподіляються на команди-ряди. На столі розкладають картки, на звороті яких написані: поняття, правила , прилад із вивченої теми. Учні з перших парт тягнуть по одній картці й таким чином отримують завдання для своєї команди. Завдання команди - визначити , до якої теми відносять слово, розкрити його зміст.

8. Тривожний дзвоник

На дошці записуються літери та цифри, якими вони позначені. Користуючись цими позначеннями учні повинні відгадати зашифровану фразу, з'ясувати причину того явища, яка зашифроване, запропонувати заходи щодо їх усунення.

Наприклад: Надійшов телефонний дзвінок 2457894-136594, що означає «Потухло світло».

9. Чомучки

Може застосовуватися у двох варіантах.

Учитель задає запитання з теми, починаючи їх зі слова «Чому» або учні складають 6 запитань, які починаються: Що? Де? Коли? Як? Чому? Навіщо?

10. Перевертні

Завдання полягає у складанні слів -понять із складів, що написані на картках або дошці, розкритті їх змісту і характеристиці.

Наприклад: мон-гно - гномон;

сос-на - насос;

ка-мен-зур - мензурка;

11. Вилучи зайве

Учням пропонується перелік слів з теми, серед яких зустрічаються поняття, які не мають відношення до неї. Завдання - провести смисловий аналіз понять і вилучити зайві.

Наведи порядок

Учням роздаються листочки з написаними реченнями, в яких переплутані слова. Завдання полягає в тому, щоб правильно побудувати речення.

12. Знайди помилку

Учням пропонується схема досліду, розв'язок задачі або малюнок, у яких допущені помилки. Завдання: відшукати їх. Урізноманітнити цей прийом можна залученням учнів до домашньої підготовки завдання з помилками, яке у класі будуть розв'язувати інші учні. Завдання: «Хто більше заховає помилок», «Хто більше віднайде».

13. Задача без вимог

Учням наводиться умова задачі, в якій не сформульовані вимоги. Учням пропонується скласти запитання до описаної ситуації та відповісти на них. Це дуже ефективний прийом навчання учнів ставити запитання, аналізувати ситуацію. Він активізує та заохочує до роботи.

14. Передай м'яч. (Слово - речення -запитання - відповідь )

15. Снігова куля

Учитель промовляє речення, яке закінчується певним словом або поняттям. Завдання учнів полягає у тому, щоб до останнього слова підібрати фразу, яка би починалася з цього слова та закінчувалась іншим словом, над яким будуть працювати інші учні.

16. Рекламна кампанія

Після вивчення теми учням пропонується взяти участь у конкурсі на створення рекламного плаката з теми. Реклама може бути представлена у вигляді вірша, кліпу, плаката і т. ін., право обрати форму надається учням.

17. Далі, далі…

18. Прес-конференція

Учитель пояснює матеріал. Не повністю розкриваючи весь зміст теми. Учням пропонується після закінчення пояснення задати вчителю запитання, які б дозволили висвітлювати у відповідях те, що було пропущено під час пояснення.

19. Прийом «Соління огірків»

Ідея прийому полягає в тому, щоб кожну задачу учень розв'язував на окремому листочку та приносив учителю для перевірки. Учні починають «бігати »до столу вчителя. І ті, хто не включився в роботу зразу, із часом теж починають «бігати»

20. Прийми естафети

Ідея передачі ходу може застосовуватися під час опитування. На запитання, сформульовані вчителем, учні відповідають по черзі.

Додаток 8

Створення позитивного мікроклімату в класі

У роботі з класом.

1.Прийом «Розкрию таємницю…» Будуючи фразу на зразок: «Я відкрию вам невеличкий секрет: коли я був учнем,.. » Цим можна створити атмосферу довіри.

2.Прийом «Зараження»

Робота організується на азарті. Наприклад. Ставиться запитання «Хто може назвати три одиниці виміру довжини?» Учні відповідають. «А хто - п'ять », «А хто - сім »

3.Механізм «Цінування»

Виявлення вчителем свого позитивного ставлення до успіхів учнів, радості з приводу їх позитивних результатів у навчанні. Цінування може бути лише позитивним.

У роботі з окремими учнями.

1. Прийом «Дзеркала»

Передбачає «підлаштування » під учня мови, стилю спілкування, міміки, тембру голосу, гучності мови.

2.Прийом «Угу».

Учитель піддакує, хитає головою, погоджуючись із учнем. Може промовляти фрази «так, так», «ага», закінчення фраз учня під час відповіді

3.Прийом «Довіра».

Полягає в дозволі учням зібрати та роздати зошити, принести обладнання для дослідів.

4. Індивідуальний підхід.

Не диктувати програму поведінки учню, а прагнути підвести його до самостійного прийняття правильного рішення.

Додаток 9 Нестандартні прийоми педагогічної техніки (можна успішно застосовувати на уроках з метою активізації пізнавальної діяльності учнів)

• Формулювання привабливої мети

• Відтягнута відгадка

На початку уроку вчитель пропонує учням загадку і каже, що відповідь на неї буде обов'язково віднайдена уважними учнями на уроці. Іноді вчитель закінчує заняття цікавою загадкою, кажучи, що наступний урок розпочнеться з її відгадки.
Такий прийом інтригує дітей, викликає в них цікавість, закріплює увагу, активізує пізнавальні можливості.

• Фантастичний компонент

• Спіймай помилку!

• Питання до тексту

• Вихід за межі програми, підручника
  Професіонал-педагог уміло вправляє в канву свого уроку сюжет з популярного фільму, мультфільму тощо.

• Демонстрація професійного рівня

А.Гін пропонує вчителеві іноді виконувати разом з учнями запропоноване класові завдання, а потім продемонструвати його результат. Наприклад, при написанні твору-мініатюри вчитель спочатку заслуховує кращі твори, а потім каже: «Я теж писав разом з вами твір. Послухайте». Учні повинні оцінити цей твір, порівняти його з кращими в класі, нарешті визначити, у чому секрет довершеності тексту вчителя. Або ж учитель наперед каже, що він писатиме завдання разом з усіма, і пропонує учням позмагатись із ним.

• Зміна позиції вчителя
  Учитель міняється місцем з учнем. При викладі нового матеріалу учнем учитель сідає на його місце, він тепер - учень, тому може спокійно задавати запитання, учень-учитель може викликати його до дошки тощо. Необхідно обов'язково після закінчення прийому обговорити, яким був учень в ролі вчителя: запитати учня-вчителя, чи сподобалось йому вести урок, чи виникали в нього труднощі; запитати клас, чи сподобався їм їх колега в ролі вчителя, чому; дати поради на майбутнє - чого слід уникати, а чого, навпаки, прагнути.

• Учитель радиться з класом
  Формула цього прийому: з будь-яких складних питань і проблем учитель радиться з дітьми. Цим забезпечується демократичний стиль у спілкуванні, підтримується довіра, повага до дитини як особистості. Учитель ніби переконує дітей, що їх думка для нього дуже важлива, і це справді так.

• Свої приклади

• Повторення з контролем

• Обговорення домашнього завдання

Прийоми опитування.

• Світлофор

• Опитування ланцюжком

• Показова відповідь

• «Тихе» опитування

• Вистав оцінку собі сам

• Нестандартні «оцінки»
  Відомо, що іноді дітям подобається щось тільки за те, що воно не стандартне. Так, А.Гін у посібнику «Прийоми педагогічної техніки» наводить приклад, коли вчителька виставляла оцінки за власною шкалою: ДД - дуже добре, КЗ - каже, але не знає; ДО - добре, але не дуже; ГН - гірше нема куди тощо. Діти прагнули в неї заробляти оцінки, очікували на щось незвичне, таке оцінювання подобалось і батькам: вони отримували більшу інформацію про успішність дитини.

• Кредит довіри
  У деяких випадках учитель виставляє оцінку «в кредит». Це, як правило, наприкінці семестру чи чверті. Наприклад, учитель каже: «По оцінках ти на 10 не дотягуєш. Проте в мене склалося враження, що ти можеш і хочеш більшого. Це так? Ризикну поставити тобі вищу оцінку, а в наступному семестрі стане зрозуміло, наскільки це правильно».
  Такий прийом стимулює учня приділяти більше уваги предметові, більше працювати над собою.

• «Своя валюта»
  Формула: на уроках вводиться своя «грошова» одиниця.
  Так, дітям за доповнення чи вдалу відповідь з місця дають червоний кружечок. Зібрані 5 кружечків обмінюють на оцінку.
  Цей прийом вводиться на певний час, коли необхідно розбурхати пасивний клас. Коли вже сформована звичка активно працювати, вчитель відходить від цього прийому.

• Записи в щоденнику: кращий учень уроку; ледар уроку
  Буває, що «спрацьовують» нестандартні записи в щоденнику. Так, на початку уроку вчитель повідомляє: у класі діє експертна група, яка наприкінці уроку скаже, кого нагородити титулом «кращий учень уроку» і «кращий ледар уроку». Можна під час уроку використати «свою валюту»: жовті кружечки за ледарство, червоні кружечки за працьовитість. Титул отримують ті, хто набрав найбільше кружечків.
  Учителеві необхідно спланувати роботу так, щоб після кожного усного чи письмового завдання можна було чітко визначити, кого нагородити кружечками.

• Ідеальне домашнє завдання

Вчитель не дає конкретного домашнього завдання, але всі учні щось виконують. Це... завдання за вибором відповідно до улюблених занять. Так, хтось пише твір-мініатюру з використанням слів на вивчену орфограму, хтось малює зображення предметів, написання яких є винятком з правила.

• Три рівні домашнього завдання

Учитель подає домашнє завдання трьох рівнів: творче або підвищеної складності, звичайне тренувальне і обов'язковий мінімум. Учні на свій розсуд обирають, що їм виконувати.

• Особливе домашнє завдання

Якщо у класі є діти, які вивчають мову з особливим успіхом, то це завдання для них. Формула: вчитель пропонує талановитим учням отримати особливе завдання, при цьому він всіляко підкреслює свою повагу до них і їх права скористатися цим вибором. Завдання дається не на один урок, воно виконується більш тривало. Перевірене завдання супроводжується розгорнутою рецензією, яка, бажано, закінчується словами вчителя: «Бажаю успіхів! З повагою - підпис.» Необхідно так поставитись до цього, щоб кожен у класі розумів: отримувати особливі завдання - честь, якої удостоюється не кожний. Тому цей прийом «спрацьовує» і як виховний захід.
Чи звільняються такі діти від виконання звичайних завдань? Це вирішує вчитель відповідно до конкретних умов.

• Творче завдання (розробка дидактичного матеріалу, складання задачі: змагальність у творчості).

Формула: учні виконують творчі завдання - розробляють дидактичний матеріал, складають кросворди, придумують вправи, дидактичні казки тощо. Таке завдання завжди розраховується на апробацію в класі. Іноді вчитель ускладнює завдання, наприклад, написати твір за принципом «Зроби навпаки», коли переписується уже відомий сюжет з переакцентуванням: зміна ролей, амплуа, місця подій, часова трансформація.
Це піднімає авторитет творчих учнів, робить уроки цікавішими, формує учнівську впевненість у свої сили. Прийоми подачі домашнього завдання

• Завдання-загадка.

• Завдання-лотерея.

• Черговий-листоноша роздає листи з завданням.

• «Так чи ні?»

• «Хто більше?»

• «Хто швидше?»

• «Хто скаже останнім?»

Учитель називає одну ознаку (наприклад, смак, колір чи інше) і пропонує учням називати прикметники, що можуть пояснювати відтінки цієї ознаки. Хто скаже останнє слово, той виграє.
Розв'язання:
1. Розмір: малий, короткий, високий, широкий, двометровий...
2. Колір: білий, фіолетовий...
3. Вага: важкий, кілограмовий...
4. Смак: солодкий, смачний...
5. Вік: старий, юний...
6. Риси характеру: лагідний, веселий...
7. Температура: холодний, літній...
8. Матеріал: пластмасовий, залізний...
9. Належність: тітчин, сусідів...

• Змагання рядів (груп).

Учні отримують аркуш паперу з надрукованими питаннями, усьому класу надається можливість подумати над відповіддю (5хв). Згодом по черзі відповідають учні групи чи ряду на питання за вибором учителя. По ходу їх відповідей фіксується бал за кожну правильну відповідь.
Перемагає ряд (група), що при однаковій кількості спроб набирає більшу кількість балів.

• Театралізація (розігрується сценка з дидактичною метою).
  Це різновид ігрової діяльності на уроці.
  Поширеними є сценки з «життя» частин мови, розділових знаків, значущих частин слова, окремих літер, звуків, складів. Учні з захопленням сприймають гру як навчання.

• Традиції уроку

Уся культура пронизана традиціями, і це закономірно. Традиції - одна з форм адаптації до навколишнього середовища, входження в соціум. Традиції дозволяють нам узгоджувати свої дії, передбачати дії тих, з ким співпрацюємо, вони стабілізують наші стосунки.
Урок теж повинен мати свої традиції. З цією метою вчителю необхідно протягом своєї роботи з класом закріпити певні дії, своєрідні «ритуали» поведінки - як своєї, так і учнів. Це дозволить ефективно виконувати накреслені завдання.

• «Вхід» до уроку. Нестандартний «вхід до уроку» з мови - епіграф, який дозволить ввести учнів у стан медитації чи гармонії естетичних відчуттів. Якщо вчитель використовує епіграф постійно, то учні уже на перерві налаштовуються на його сприйняття: а що нового ми почуємо на початку сьогодні?
  Проте можна розпочинати урок певним атрибутом-наочністю: символом калини, опалим листком, яблуком, розквітлою квіткою, пейзажем чи іншою картиною. Якщо для цього, звичайно, є умови в класі.
  Іноді вчитель шокує учнів несподіваним повідомленням, наприклад, зачитує замітку з газети про те, скільки неписьменних людей нараховується в світі, скільки дітей шкільного віку в Україні не відвідують школу.
  
  
  

• Завершення уроку.

Учні цінують уміння завершити урок вчасно, з дзвінком. І все ж останнє слово за вчителем, а не за дзвінком. Тому необхідно, щоб остання фраза вчителя на уроці була доброзичливою, обіцяла цікаве і добре спілкування в майбутньому. «Урок закінчено, успіхів вам!» чи «Урок закінчено, до зустрічі на наступному занятті!» Передує такій фразі пауза, усмішка й доброзичливий погляд - контакт з усіма учнями.

• Хвилинка відпочинку.
  Для відпочинку на уроці ідеальною є гра «Так-ні», або інша з такого ж розряду.
  Отже, активні та інтерактивні прийоми й форми апелюють до учня, який хоче навчатись цікаво, який прагне діяльності, творчості та уникає сірих стандартів. Звичайно, уроки з застосуванням таких прийомів вимагають від учителя більших затрат часу, енергії, проте рівень знань набагато зросте.

Додаток 10

Опитувальник вивчення пізнавальної активності учнів

(Матвійчик В. Психолого педагогічні аспекти роботи з обдарованими дітьми. // Психологічна газета - 2007 - №10)

Інструкція:

Прочитайте наведені нижчі твердження . На аркуші відповідей запишіть номер запитання і букву варіанту відповіді, яка вам підходить.

1. Тобі подобається виконувати:

а) легкі завдання,

б) важкі.

2. Тобі подобається, коли вчитель підказує хід виконання важкого завдання:

а) так;

б) ні.

3. По - твоєму перерви у школі повинні бути довші:

а) так;

б) ні.

4. Ти коли небудь запізнювався на уроки:

а) так;

б) ні.

5. Тобі б хотілося, щоб після пояснення нового матеріалу вчитель відразу викликав тебе до дошки для виконання вправи:

а) так;

б) ні.

6. Тобі більше подобається виконувати навчальне завдання:

а) одним способом;

б) Шукати різні способи.

7. Зазвичай тобі хочеться вчитися в школі після хвороби:

а) так;

б) ні.

8. Тобі подобаються важкі контрольні роботи:

а) так;

б) ні.

9. Ти завжди поводишся таким чином, що у вчителів не виникає приводу зробити тобі зауваження:

а) так;

б) ні.

10. Ти сперечаєшся з товаришами під час обговорення в класі нового матеріалу?

а) так;

б) ні.

11. Ти вважаєш, що краще виконувати :

а) декілька невеликих завдань;

б) одне велике завдання.

12. По - твоєму, важко буває відтворити запитання вчителя, звернені до класу:

а) так;

б) ні.

13. Якби взагалі не ставили оцінок, по - твоєму діти , у вашому класі вчилися б гірше, ніж тепер?

а) так;

б) ні.

14. Чи було так, що ти прийшов у школу, не виконавши всіх уроків?

а) так;

б) ні.

15. Хотів би ти, щоб було менше уроків у школі з основних предметів:

а) так;

б) ні.

16. Тобі подобається виконувати важкі завдання:

а) так;

б) ні.

17. Ти згадуєш вдома під час заняття іншою справою про те нове, що дізнався на уроках:

а) так;

б) ні.

18. Ти вважаєш, що підручники дуже товсті і їх краще зробити тоншими:

а) так;

б) ні.

19. Ти завжди виконуєш те , про що просить вчитель:

а) так;

б) ні.

20. Чи користуєшся ти інколи словниками, щоб уточнити якесь запитання:

а) так;

б) ні.

21. Ти часто розповідаєш батькам проте нове (цікаве) про що дізнаєшся на уроках:

а) так;

б) ні.

22. Деякі учні вважають, що треба оцінювати навчальні досягнення тільки 8 - 12 балами, а інших оцінок ставити не слід. Ти теж так вважаєш?

а) так;

б) ні.

23. Чи сниться тобі іноді те нове (цікаве), про що ти нещодавно дізнався на уроках:

а) так;

б) ні.

24. Якщо ти почав читати яку - небудь книгу, то обов'язково дочитаєш її до кінця

а) так;

б) ні.

25. Хотів би ти, щоб не задавали домашніх завдань:

а) так;

б) ні.

26. Чи буває так, що тобі інколи набридає дізнаватися про все нове й нове на уроках:

а) так;

б) ні.

27. Тобі важко було б висидіти підряд декілька уроків з одного і того ж основного предмету (наприклад з математики):

а) так;

б) ні.

28. Ти вважаєш, що дуже багато часу витрачаєш на навчання:

а) так;

б) ні.

29. Ти коли - небудь користувався підказкою:

а) так;

б) ні.

30. Чи часто буває так, що тобі здається, ніби вчитель дуже вже довго не дає нового матеріалу на уроках:

а) так;

б) ні.

31. Ти вважаєш, що треба задавати:

а) так;

б) ні.

32. Тобі набридло б виконувати одне велике важке завдання два уроки поспіль:

а) так;

б) ні.

33. Чи хотів би ти брати участь у роботі якого - небудь предметного гуртка:

а) так;

б) ні.

34. Ти заздриш інколи тим учням, що вчаться краще за тебе:

а) так;

б) ні.

35. Чи не здається тобі , що вчителі інколи помиляються на уроках?

а) так;

б) ні.

36. Чи хотів би ти замість навчання в школі займатися спортом:

а) так;

б) ні.

37. Чи не здається тобі іноді, що ти міг би щось винайти:

а) так;

б) ні.

38. ти переглядаєш у шкільних підручниках матеріал, який в школі не проходили:

а) так;

б) ні.

39. Чи радієш ти своїм успіхам у школі:

а) так;

б) ні.

40. Чи читаєш ти інколи книжки, в яких детальніше розповідається про те ж саме, про що стисло викладено в підручниках:

а) так;

б) ні.

41. Чи доводилося тобі під час літніх канікул читати, обо переглядати підручники наступного класу:

а) так;

б) ні.

42. Якби ти сам оцінював свої навчальні досягнення, у тебе оцінки були б:

а) кращі;

б) гірші.

43. Тобі приносить більше задоволення:

а) коли ти отримуєш правильну відповідь при розв'язанні задачі;

б) сам процес розв'язування задачі.

44. ти уважно слухаєш всі пояснення вчителя на уроці:

а) так;

б) ні.

45. По - твоєму потрібно сперечатися з учителем, коли ти з ним не згодний:

а) так;

б) ні.

46. Хотів би ти, щоб незавершений матеріал з математики, або мови вчитель продовжував пояснювати на наступному уроці, замість уроку фізичної культури або замість якої - небудь розваги:

а) так;

б) ні.

47. Ти хотів би:

а) краще виконати легшу контрольну роботу і отримати високу оцінку;

б) почути пояснення нового матеріалу.

48. Чи подобається тобі, якщо тебе рідко викликають на уроках:

а) так;

б) ні.

49. Ти завжди підготовлений до початку занять:

а) так;

б) ні.

50. Хотів би ти, щоб час проведення канікул був триваліший:

а) так;

б) ні.

51. Коли ти займаєшся на уроці цікавим навчальним завданням, чи важко тебе відвернути якоюсь іншою цікавою, але сторонньою справою:

а) так;

б) ні.

52. Чи обговорюєш ти іноді з товаришами те нове, про що дізнався на уроках:

а) так;

б) ні.

Опитувальник складається з двох груп запитань:

І.група - 42 запитання , спрямовані на вивчення пізнавальної активності;

ІІ група - 10 запитань - «шкала нещирості».

Варіанти індивідуальних відповідей порівнюється із ключем. Кожен збіг відповіді з ключем нараховується 1 бал. Загальна сума отриманих балів порівнюється з нормами відповідності до вікових груп. Віковий діапазон опитувальника починається з 9 років.

Ключ

Пізнавальна активність:

1б, 2б, 3б, 6б, 7а, 8а, 10а, 11б, 12б, 13б, 15б, 16б, 17а, 18б, 20а, 21а, 22б, 23а, 25б, 26б ,27б ,28б ,30а ,31б ,32б ,33а, 35а,37а,38а,40а,41а, 42б, 43б, 45а, 46а, 47б, 48б, 50б, 512а, 52а.

Шкала нещирості:

4б, 9а, 14б, 19а, 24б, 29б, 34б,39б,44а, 49а.

При збігу п'яти і більше відповідей з ключем «шкали нещирості», результати вважаються недійсними.

88