Урок українознавства на темуРідний край - Подільська земля

Раздел Начальные классы
Класс 4 класс
Тип Конспекты
Автор
Дата
Формат docx
Изображения Нет
For-Teacher.ru - все для учителя
Поделитесь с коллегами:


Хмельницький навчально-виховний комплекс №4


Конспект уроку з українознавства

Тема: " Рідна земля - Подільська земля…"


Виконала

вчитель початкових класів

Янюк Альона Михайлівна

Хмельницький 2015р.

Тема: « Рідна земля - Подільська земля….»
Мета: розширити і поглибити знання учнів про місто Хмельницький, його історію, ознайомити з пам`ятниками міста, формувати усвідомлення рідного міста як нероздільної частини України, значення рідного місто у житті людини, виховувати шанобливе ставлення до рідного краю, розширювати пізнавальні інтереси учнів.

Обладнання: Ілюстративний матеріал, ілюстрована карта Хмельницького та карта України, ілюстрації з краєвидами рідного міста , вислови про рідний край, роздатковий матеріал, виставка книг про рідне місто, презентація.

Хід уроку

I Організація класу. Оголошення теми і мети уроку.
Учитель. Дорогі діти, я рада вас вітати ! Хочу побажати цікавих подорожей по Українській землі, по рідному краю.

Як море на яснім привіллі,
Як пісні високий політ,
Моє калинове Поділля
Цвіте, як і тисячу літ.
Твої ми і в слові, і в ділі,
Нам сонце від Бога встає.
Моє веселкове Поділля,
Спасибі, що ти в мене є!
Петро Карась

Хмельницький чудове місто з різноманітними вулицями, будинками, парками, майданчиками. Кожне місто різне за своє історією, або ж легендами, а наше Поділля - опливе. Не кожен може похизуватися трьома назвами, початком річки Південний Буг, фортецями, де є заповідник Подільські Товтри, та неповторними пам`ятниками міста. На сьогоднішньому уроці ми здійснемо подорож рідним містом по карті міста Хмельницький. Деякі учні підготували цікаву інформацію про Хмельницький, якою поділяться з вами під час нашої подорожі.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Зосередження уваги. Інтерактивна вправа « Очікування».
- Чого ви хочете навчитись, дізнатись із цієї теми?
- А яких результатів очікуєте?

ІIІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Ознайомлення з історією рідного міста.

Дереву, щоб брати соки й рости, потрібне коріння, а людям треба знати своє минуле, свою історію, аби з нього вчитись, пізнавати себе й будувати сучасне та майбутнє. Наше місто - стародавнє і водночас молоде. У 2016 році воно відсвяткуватиме свій 585-ти річний ювілей.
1 зупинка. Хмельницький належить до категорії великих міст із населенням 259 тис. мешканців (2008 р.) Площа міста 8624 га. Розташований у межах Подільської височини у центральній частині області, на р. Південний Буг при впадінні в нього р. Плоскої. Поверхня - хвиляста рівнина, розчленована балками. Перевищення відносних висот до 70 м.

Територія, на якій розташований Хмельницький, була заселена ще в давні часи. Дослідження виявили в околицях міста чимало археологічних пам'яток.

Місто Хмельницький має майже 600-річну історію і веде свій родовід від невеличкого поселення Плоскирів. Перші згадки в літописах говорять про існування Плоскирова вже у першій половині XV століття.
Плоскирів виник у місці впадання річки Плоскої до Південною Бугу (тоді річка називалася Бог). Звідси і назва поселення, бо воно знаходилось між річкою Плоскою і Ровом, що утворився з рукава р. Плоскої.

На той час Поділля стає ареною суперечки між литовськими князями та польським королівством, яка закінчилася на користь останніх. Частина Поділля, включаючи Побужжя, відійшла під владу Корони Польської. Польський король Владислав ІІ Ягайло в 1431 р. надає вірній шляхті привілеї на подільські володіння. Серед населених пунктів, що згадуються у документах королівської канцелярії від того року, знаходимо поселення під назвою Плоскирівці та відповідний до цього запис: 10 лютого 1431 року у місті Сопоті король Владислав ІІ Ягайло записав Янові Чанстуловському за 100 гривень право на володіння селами Голисин та Плоскирівці на річці Південний Буг у Летичівському повіті Подільської землі

Цю найдавнішу на сьогодні писемну згадку про Хмельницький введено в науковий обіг завдяки дослідженням, що провів київський історик Михайловський Віталій Миколайович.

2 зупинка. 1493 - перший перепис населення. Був складений "Реєстр димів Подільського воєводства 1493", який свідчить про те, що Плоскирів мав усього 7 димів. 1583 - вперше у податкових тарифах Плоскирів названо як містечко.

Плоскирів тривалий час був невеликим містечком, чисельність мешканців якого не перевищувала 3 тисячі, а іноді, після нападів загарбників, взагалі перебувало спустошеним.
У ХVІІ столітті Плоскирів перебував у володінні однієї з найвідоміших польських родин - Замойських, які розбудовували місто. Тому й не дивно, що частина герба Замойських присутня у гербі міста - три схрещені стріли, середня вістрям донизу, а дві крайніх вістрям угору.
3 зупинка. 1795 - Проскурів став повітовим містом Подільської губернії 1822 - місто постраждало від великої пожежі, що майже повністю знищила всі дерев'яні споруди Проскурова. Так само вогнем були знищені давні архівні документи. 1824 - російський імператор Олександр І затвердив генеральний план забудови Проскурова, розроблений подільським губернським землеміром В. Рудлицьким та архітектором Геслером. План мав чіткий поділ на вулиці, вся міська територія була розбита на 51 квартал та 403 садибні ділянки. Саме згідно з цим планом були прокладені всі основні вулиці центральної частини міста. У подальші роки місто зростало, особливо після прокладання у 1870 році через нього залізничну лінію Жмеринка - Проскурів - Волочиськ. На східній околиці міста побудовано залізничну станцію та вокзал. Місто росло і після революції, а після Великої Вітчизняної війни до нього приєднано села Заріччя та Гречани. 1880 - перша у місті фотографія. Її власником був міщанин Матвій Юргилевич.

Вперше відбулися вибори до міської думи згідно з "міською реформою 1870 року". Членів думи ("гласних") обирали на 4 роки, право на участь у виборах надавалося лише заможним верствам населення, які сплачували великі податки до міської скарбниці й досягли 25 років. Вибрана міська дума обирала міського голову. 1886 - перша у місті книжкова лавка. Її відкрив міщанин І. Ляндебургський. 1891 - Став до ладу цукровий завод, який належав купцю С. Маранцу. Це підприємство стало найбільшим у Проскурові - на ньому працювали 470 чоловік. У 1907 р. завод викупив І. Левінзон. Відкрито безкоштовну амбулаторну лікарню (одну з трьох у губернії), яку засновано на кошти місцевого благодійного товариства. 1892 - перший у місті театр. Він був приватним і належав Б. Шильману. Перший у місті паровий млин, власником якого був С. Маранц. Саме від цього млина бере початок нинішній Хмельницький комбінат хлібопродуктів. 1893 - перша у місті друкарня, засновником та власником якої був міщанин Давид Голованевський.

4 зупинка. 16 січня 1954 року на честь видатного державного діяча і полководця Б. Хмельницького місто перейменовано у Хмельницький. Воно росте, розбудовується. Значно збільшується площа міста, особливо після приєднання приміських сіл Заріччя та Гречани. Виникає кілька заводів всесоюзного значення - трансформаторних підстанцій, «Трактородеталь», радіотехнічний, термопластавтоматів, «Катіон», стають до ладу підприємства індустріально-будівельної, харчової та легкої промисловості. Виникнення підприємств перетворило місто Хмельницький на великий промисловий центр України. Значно зросло населення, засновано перший виш - технологічний інститут (нині Хмельницький національний університет), прокладено перші тролейбусні лінії, розбудовано нові мікрорайони.

У 1965 р. внесено зміни в адміністративне районування і затверджено Хмельницький район із центром у м. Хмельницькому.

2. Фізкультхвилинка
Працювати перестали І тепер всі дружно встали. Будемо відпочивати,

Нумо, вправу починати!

Руки вгору, руки вниз

І легесенько пригнись.

Покрутились, повертілись,

На хвилинку зупинились.

Пострибали, пострибали,

Раз - присіли, другий - встали.

Всі за парти посідали.

3. Пам`ятники міста Хмельницького.
На карті міста 525 вулиць, провулків, проїздів та майданів та чимало історичних пам`яток та пам`ятників. Ми зупинимось на деяких зупинках, де ознайомимось із пам`ятниками Хмельницького автором яких є хмельничанин Мазур Богдан Миколайович. Мазур Богдан Миколайович народився 6 липня 1969 р. у м. Хмельницькому в сім'ї художників. Закінчив Одеське художнє училище ім. Грекова (1992 р.), Українську Національну академію мистецтв (1997 р.) та аспірантуру при Академії (2000 р.). Магістр скульптури, доцент Національної академії мистецтв. Відомий український скульптор, Народний художник України (2009 р.), нині мешкає у Києві, працює викладачем Київської академії мистецтв. У співавторстві з батьком, Миколою Мазуром, створив низку найвідоміших пам'ятників міста Хмельницького. 5 зупинка. Пам'ятник "Ангел Скорботи" На перехресті вулиць Проскурівської та Свободи знаходиться пам'ятник, що присвячений пам'яті жертв тоталітаризму і нагадує про трагічні долі мільйонів радянських людей. Відомо, що на Хмельниччині майже 13 тисяч були незаконно страчені, близько 60 тисяч насильно вивезені впродовж 1930-1950 рр. Це були робітники, селяни, військові, керівники підприємств та установ - численні жертви «колективізації», «розкуркулення», «шпигуни» і «диверсанти». Їх називали «ворогами народу». Але унаочнились страшні бузувірства в перші дні окупації міста німцями, коли у підвалах приміщень НКВС та нинішнього театру ляльок було виявлено захоронення жертв режиму, а пізніше, 19 вересня 1966 р., під час будівництва нового універмагу при ритті котловану під фундамент, були виявлені останки розстріляних в'язнів. На початку 1990-х років у міської влади виник задум вшанувати безневинно убієнних. Від задуму до відкриття монумента пройшло більше чотирьох років. У сквері, на місці колишнього розташування НКВС, поблизу приміщення обласної прокуратури, спочатку була поставлена гранітна плита з означенням, що тут буде встановлено «Пам'ятний знак жертвам сталінських репресій», а 24 серпня 1998 р., на сьому річницю Незалежності України пам'ятник було відкрито. Цей пам'ятник, що його названо Ангелом скорботи, виник в уяві молодого скульптора Богдана Мазура і був втілений ним у співавторстві з батьком - Миколою Мазуром. Скульптори разом з архітектором В. Козубенко створили пам'ятник-символ, що не лише увічнив пам'ять про жертви насилля, але й об'єднав і примирив людей різних поколінь і націй, різних релігійних конфесій і політичних поглядів. Цим символом став Ангел, що зійшов з небес і ніби призупинився на мить у нині такому благословенному місці, серед дерев і квітів. На пам'ятнику скромний, але багатомовний напис: «Мешканці міста - жертвам репресій». За задумом авторів пам'ятник, хоч і присвячений трагічній сторінці нашої історії, не має навіювати сум. Його призначення - нагадувати події минулого, але все ж спрямовувати людей до майбутнього. За своїм пластичним вирішенням пам'ятник не має аналогів. В основі його - чотирьохметрова бронзова фігура ангела, котрий злегка зігнувши голову, ніби стиха простує на глядача, ліву руку приклавши до грудей, а правою тримаючи довгий хрест. На спокійному обличчі вираз тихого суму, скорботи. Конструктивно точками опертя на ледь похиленій овальній площині є кінець хреста та два великих крила, що великими вітрилами-арками розташовані по боках фігури, які в сукупності утворюють трикутник, що надає всій скульптурі динаміки. Підсилюють враження зримого руху і складки довгого хітону, що обіймає босі ноги, а також німб, що розташований над головою ангела під певним кутом.

6 зупинка. Пам'ятник подолянам, полеглим в Афганістані та локальних війнах Цей пам'ятник був споруджений на честь подолян, які виконували свій так званий «інтернаціональний обов'язок у гарячих точках планети» і, які, скеровані політиками, що у воєнний спосіб підкріплювали власні амбіції, гинули далеко за межами батьківщини, наражаючись на шалений опір з боку тамтешніх вояків. Після 1945 р. наші земляки, по волі радянського уряду, брали участь у 23 локальних війнах та збройних конфліктах за межами СРСР по всій планеті. Скульптори, Народні художники України Богдан і Микола Мазури, ідею пам'ятника «Помиляються правителі - страждає народ» (така всеохоплююча фраза написана на монументі) втілили у символічній формі гранітної півсфери, що уособлює земну кулю, по якій величезна рука, ніби граючись у шахи, пересуває фігуру воїна, готового до бою. Скульптурна композиція, виконана з бронзи і передає реальні пропорції солдата, який в силу свого обов'язку, склавши присягу, повинен виконувати наказ, і надреальні розміри руки, що є втіленням велетенської і нездоланної сили, якій опиратись неможливо. Художній образ доповнює і впорядкована площа навколо пам'ятника, де навіть світильники виконані у формі величезних боєприпасів. Зведений на невеличкому узвишші, пам'ятник добре прочитується на фоні багатоповерхової світло-сірої споруди, навколо нього розбиті клумби, ростуть дерева і кущі. Кожного року 15 лютого, в день, коли у 1989 р. наші війська було виведено з Афганістану, тут збираються побратими й ті, хто ніколи не дочекається своїх синів, щоби вшанувати пам'ять полеглих у тій далекій і нікому не потрібній війні (вул. Театральна, 36).

7 зупинка. Скульптурна композиція «Черепаха» Скульптурна композиція з бронзи. Розміщена при вході до Хмельницького університету управління та права (вул. Театральна, 8). Скульптори Богдан і Микола Мазури у 2001 році подарували свій витвір тодішньому ректору Хмельницького університету управління та права Віталію Олуйку, який розпорядився подарунком у такий спосіб - звелів поставити її біля входу, щоб студенти, навчаючись у вузі і осягаючи підвалини мудрості, пам'ятали про народний вислів: «Поспішай повільно». Композиція, виконана в бронзі, складається з фігурки черепахи, яка крокує навколо півкулі, що уособлює Землю. В її уважних очах на піднятій голівці, що начебто уважно роздивляються, здається, можна навіть прочитати якісь мудрі думки. Адже у багатьох народів світу сама черепаха є змістом і суттю природи, така ж мудра і така непокваплива; її також вважають уособленням моделі Всесвіту: небо - то її панцир, а наша земля - то живіт черепахи. А те, що вона, за задумом авторів, рухається по колу, символізує циклічність, повторюваність у всьому. Серед студентів і викладачів вузу ходять розмови про те, що якщо потерти спинку черепасі, то добре складуться іспити, викладачі добре читатимуть лекції, а у молодих сімейних пар, що одружуються під час навчання в університеті, буде довге і щасливе подружнє життя. Ось чому поступово спинка черепахи набуває золотистого блиску, напевно, багато хто вірить у це пророцтво.

8 зупинка. Пам'ятник «Героям-пожежникам Чорнобиля» Бронзовий монумент відкрито у вересні 2004 року на площі перед Обласним управлінням міністерства надзвичайних справ (МНС) у Хмельницькій області (вул. Героїв Чорнобиля, 1/2). Пам'ятник присвячений пожежникам Хмельниччини, які у 1986-1989 роках брали участь у роботі з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

9 зупинка. Пам'ятник Віра. Надія. Любов Коли на майдані Незалежності знесли пам'ятник колишньому вождю, постало питання: що зробити на цьому місці? Оголосили конкурс серед митців і за його підсумками зупинилися на проекті Миколи та Богдана Мазурів. Це було ще у 2002 році. Згодом у Києві приступили до роботи. «Пісні землі Подільської» - саме така перша назва скульптури. Але пам'ятники, як і люди, тяжко виношуються, важко народжуються та мають свій неповторний вигляд. Від задуму до втілення пройшло десять років… Спершу головний монумент області планувалося вилити з бронзи. Але зупинилися на новітньому сплаві полімерних смол, на вигляд схожого на мармур. Вагомим аргументом стало те, що вартість виготовленого з нього пам'ятника значно дешевше. Цей матеріал дуже надійний. Його використовують у будівництві літаків та багатьох інших міцних конструкціях. Саму скульптурну композицію відлили на Київському заводі «Ленінська кузня». Її унікальність не лише в художньому вимірі, а й технологічно: складається з понад 800 деталей, які з'єднані між собою анкерними болтами. Пам'ятник висотою 9 м, шириною - 7,5 м. Згідно з офіційною версією, в основі композиції - постаті трьох давніх українських берегинь: Віри, Надії та Любові. Тріада розміщена на великому колі, яке символізує вічне, нерозривне коло буття і спадкоємності поколінь. У цьому ж колі є фігури лелек, кетяги калини, грона винограду - символи родючості і єдності, рушники, якими здавна українські матері благословляють своїх дітей. А на зворотньому боці композиції кобзар з кобзою - виразник дум і надій українського народу.

ІII. Узагальнення та систематизація знань.

Діти, зараз ми проведемо конкурс-вікторину, поділившись на дві команди. Вам потрібно буде відповісти на запитання. Команда, яка дає правильну відповідь, отримує бал. Перемагає команда у якої більша кількість балів.

Вікторина "Рідне місто Хмельницький".

-За допомогою карти України показати місто Хмельницький.

- Показати на карті Хмельницьку область.

- У якій частині України знаходиться наша область?
- Коли виникло наше місто?
- Які назви воно носило?
- На честь кого названо?
- Який герб нашого міста?
- Які річки протікають територією міста?

-Скільки років нашому місту?
- Які пам`ятники міста ви знаєте?

Ми всі любимо наше місто, де ми народились, зросли. І поети, що народились або побували тут, теж люблять і шанують Хмельницький, і про цю любов вони написали у своїх віршах, композитори пишуть музику до віршів подільських поетів. Так народжуються пісні про наше місто. Зараз ми прослухаємо пісню про рідне місто.

(пісня про Хмельницький.)

IV Підсумок уроку.

- Чи справдилися ваші очікування від уроку?

- Чи вдалося вам відчути любов до нашого рідного міста?

- А чим, якими своїми діями ми могли б допомогти своєму місту? ( Не кидати сміття, не псувати дитячі майданчики, охороняти рослини…)
- Подорожуючи на сьогоднішньому уроці ми ще більше дізнались про історію нашого міста, побачили багато пам`ятників міста Хмельницького. Сьогоднішній урок закінчимо словами Галини Ісаєнко "Ода Хмельницькому".
Подільської землі свята перлина,
Окраса молодої України -
Хмельницький - місто щастя і добра.
Хай з кінчика нестримного пера
Злітає пісня в неозорі далі
Про хмельничан творіння небувалі,
повняться джерелами ідей.
Хмельницький рідний, диво - красень,
Нехай свіча твоя не згасне.
Про їх невтомну працю, про людей,
Що, Купайся в сонці, в росах ранніх,
Купайся в радості, в коханні...
Нехай Господь благословить
І Ангел Божий захистить!















© 2010-2022