Використання інформаційних технологій на уроках математики для розвитку пізнавального інтересу учнів

Зaпopiзькa мicькa paдa

ШEBЧEHKIBCЬKA PAЙOHHA AДMIHICTPAЦIЯ

Запорізька загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 12

Запорізької міської ради Запорізької області

ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД 20507925

69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 60,

тел.: (0612) 650114, (0612)650356

Е-mail: [email protected]

Творча робота з теми:

"Використання інформаційних технологій

на уроках математики для розвитку

пізнавального інтересу учнів"

Виконала: вчитель математики,

спеціаліст І категорії,

Цемеринова Т.Ю.

Запоріжжя, 2012

ВСТУП

Зміна історичних епох визначається зміною комунікаційних технологій.

Г. М. Маклюен

Наприкінці ХХ ст. людство вступило в стадію розвитку, що одержала назву постіндустріальне або інформаційне суспільство, а теза відомого дослідника масових комунікацій Г. М. Маклюена, наведена як епіграф, одержала нове підтвердження.

Розповсюдженим є судження про те, що "ми живемо в столітті інформації й комунікацій", а це не зовсім вірно, оскільки й інформація, і комунікації були завжди, але постіндустріальне суспільство унікально тим, що його характеризує винятково швидкий розвиток інформаційних і комунікативних технологій, а їхні можливості стають безпрецедентними для розвитку людини, для ефективного рішення багатьох професійних, економічних, соціальних і побутових проблем.

Сучасні інформаційні й комунікативні технології, які створені аж ніяк не для потреб системи освіти, ведуть до справжньої революції в освіті. На сьогоднішній день можна відзначити, що система освіти вбудовується в сітьовий світ, де вже міцно зайняли своє місце засоби масової інформації, реклама, банківська система, торгівля й т.п.

Система освіти - це в першу чергу учителя, і від їхньої професійної підготовки залежить дуже багато чого. У сучасній освіті існує багато проблем, а у зв'язку з інформатизацією виникла ще одна: перепідготовка кадрів. Світовий досвід свідчить про те, що рішення проблем освіти починається із професійної підготовки педагогів. У зв'язку із цим надзвичайно актуальним стає таке навчання майбутніх учителів шкіл, яке засновано не тільки на фундаментальних знаннях у вибраній області (математика, хімія, біологія, література й т.д.), у педагогіці й психології, але й на загальній культурі, що включає інформаційну. Тобто, необхідна ґрунтовна підготовка в сфері сучасних інформаційних і комунікаційних технологій. Педагоги нового покоління повинні вміти кваліфіковано вибирати й застосовувати саме ті технології, які повною мірою відповідають змісту й цілям вивчення конкретної дисципліни, сприяють досягненню цілей гармонічного розвитку учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

Виходячи з вище сказаного, була поставлена мета даної роботи, що полягає в тому, щоб розробити систему уроків із застосуванням ІКТ.

У той же час були сформульовані такі завдання, як:

• проробити літературу по досліджуваній темі;

• познайомитися з методикою роботи по використанню ІКТ при навчанні математиці;

• розробити конспекти уроків з урахуванням використання комп'ютерних технологій.

Об'єктом дослідження є процес навчання математиці.

Предметом дослідження є використання комп'ютера при навчанні математиці.

Гіпотеза: використання інформаційних технологій на уроках математики підвищує активізацію діяльності учнів на уроці.

ТЕЗАУРУС

Медіа - засіб масової інформації.

Мультимедіа - сукупність програмно-апаратних засобів, що відображають інформацію в зоровому й звуковому вигляді.

Мультимедіа - Комп'ютери - комп'ютери із сукупністю програмних і апаратних засобів, що дозволяють відтворювати звукову (музика, мова й ін.), а також відеоінформацію.

ТЗН - технічні засоби навчання.

ПМК - предметно-методичний комплекс.

НІТ - нові інформаційні технології.

ПК - персональний комп'ютер.

Інформаційна технологія - процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, обробки й передачі даних (первинної інформації) для одержання інформації нової якості про стан об'єкта, процесу або явища (інформаційного продукту).

Освітня технологія - це модель і реальний процес здійснення цілісної педагогічної діяльності по проектуванню, організації проведення освітнього процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя.

МЗН - мультимедійні засоби навчання.

Освітня технологія - це модель і реальний процес здійснення цілісної педагогічної діяльності по проектуванню, організації проведенню освітнього процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя.

Комп'ютерна презентація - це набір слайдів і спецефектів, що використовуються для показу на екрані.

PowerPoint - графічна програма для створення й редагування презентацій.

РОЗДІЛ 1. Теоретичне обґрунтування використання мультимедіа апаратури

Варто вправляти почуття за допомогою уважного ознайомлення із предметом, зберігати природжену вразливість і жвавість і піклуватися про ґрунтовне засвоєння

А. Дистервег

Сучасна проекційна апаратура, представлена на вітчизняному ринку величезною кількістю моделей, в основному закордонного виробництва, є, як правило, мультимедійною (багатофункціональною). Багато моделей сполучені з комп'ютерами, які теж являють собою мультимедійний пристрій.

Термін "медіа" походить від англійського слова media, перекладного як "засіб масової інформації". "Мультимедіа" означає сукупність програмно-апаратних засобів, що відображають інформацію в зоровому й звуковому виді. Мультимедіа - Комп'ютери - комп'ютери із сукупністю програмних і апаратних засобів, що дозволяють відтворювати звукову (музика, мова й ін.), а також відеоінформацію. Мультимедіа - засоби, які стають усе більш розповсюдженими.

Мультимедіа - комп'ютер повинен мати:

- дисковід для компакт-дисків;

- звукову карту, що дозволяє відтворювати звукові записи, а також синтезувати музику, записувати у форматі MIDI (електронний аналог нот);

- відеосистему, що дозволяє працювати як мінімум у відеорежимі з дозволом 640*480 точок з 65536 кольорами на екрані.

Крім перерахованого для відтворення звуку необхідні ще акустичні системи (колонки) або навушники.

Сучасний комп'ютер у сполученні з мультимедійною проекційною апаратурою може замінити практично майже всі традиційні ТЗН.

1.1. Особливості інформаційних технологій у навчальному процесі

Впровадження інформаційних технологій у процес викладання предметів шкільного курсу наук необхідне для:

1. Полегшення праці учителя в області рутинних операцій по:

• перевірці знань і вмінь учнів;

• ліквідації прогалин знань учнів;

• тренуванню по автоматизації навичок (усної лічби, грамотності й т.п.);

2. Внесення в навчальний процес принципово нових можливостей:

• моделювання (у тому числі раніше недоступних) процесів і явищ;

• інтенсифікації роботи з оволодіння новими знаннями, уміннями й навичками завдяки полегшенню й прискоренню рутинних операцій, покладених на ПК (рахунок, побудова графіків, моделювання процесів, графічне відображення процесів і закономірностей, перевірка знань, умінь і навичок);

• самостійної роботи учнів по оволодінню знаннями, уміннями й навичками, у тому числі з великими, недоступними без ПК масивами інформації;

• якісного нового пред'явлення навчальної інформації на базі мультимедіа - технологій.

Засоби навчання для масового впровадження розділяють по наступним напрямкам:

• комп'ютерні підручники;

• тренажери й розвиваючі ігри;

• навчальні бази даних;

• інструментально-педагогічна система для створення систем автоматичного навчання й перевірки його знань;

• напівавтоматична система складання розкладу школи;

• система ведення відділу кадрів, тарифікації й розрахунку заробітної плати в школі, яка настроюється по всіх параметрах.

Предметно-методичний комплекси підтримують наступні предмети загальноосвітнього й спеціального циклів:

• математика;

• фізика;

• російська мова;

• астрономія;

• англійська мова;

• хімія.

Методи й засоби навчання розкриваються у формах організації навчального процесу, в основних видах навчальної діяльності, однієї з видів якої є лекція, спрямована на первинне оволодіння знаннями. Головне призначення лекції - забезпечити теоретичну основу навчання, розвити інтерес до навчальної діяльності й конкретної навчальної дисципліни, сформувати в учнів орієнтири для самостійної роботи над курсом.

Застосування інформаційних технологій дозволяє змінити способи доставки навчального матеріалу, традиційно здійснюваного під час лекцій, за допомогою спеціально розроблених мультимедія курсів. При цьому якість засвоєння теоретичного матеріалу, не уступає тому, що досягається при читанні лекцій, може бути досягнуте за рахунок створення комп'ютерних навчальних програм і використання телекомунікацій у навчальному процесі.

Для організації вивчення теоретичного матеріалу можуть бути використані наступні види мультимедія курсів.

Відеолекція. Лекція вчителя записується на відеоплівку. Методом нелінійного монтажу вона може бути доповнена мультимедія додатками, що ілюструють виклад лекції. Такі доповнення не тільки збагачують зміст лекції, але й роблять її виклад більше живим і привабливим для учнів. Безсумнівним достоїнством такого способу викладу теоретичного матеріалу є можливість прослухати лекцію в будь-який зручний час, повторно звертаючись до найбільш важких місць.

Мультимедія лекція. Для самостійної роботи над лекційним матеріалом можуть бути розроблені інтерактивні комп'ютерні навчальні програми. Це навчальні посібники, у яких теоретичний матеріал завдяки використанню мультимедія засобів структурований так, що кожний учень може вибрати для себе оптимальну траєкторію вивчення матеріалу, зручний темп роботи над курсом і спосіб вивчення, максимально відповідним психофізіологічним особливостям його сприйняття. Навчальний ефект у таких програмах досягається не тільки за рахунок змістовної частини й дружнього інтерфейсу, але й за рахунок використання, наприклад, тестуючих програм, що дозволяють учню оцінити ступінь засвоєння їм теоретичного навчального матеріалу.

Традиційні аналогові навчальні видання: електронні тексти лекцій, опорні конспекти, методичні посібники для вивчення теоретичного матеріалу й т.д.

Наступним видом навчальної діяльності є практичні заняття - форма організації навчального процесу, спрямована на закріплення теоретичних знань шляхом обговорення першоджерел і рішення конкретних завдань, що проходить під керівництвом учителя. Використання інформаційних технологій вимагає зміни характеру організації практичних занять і посилення їхньої методичної забезпеченості.

Практичні заняття по розв'язку задач можуть бути проведені за допомогою електронного задачника або бази даних, у яких зібрані типові й унікальні задачі по всіх основних темах навчального курсу. При цьому електронний задачник може одночасно виконувати функції тренажера, тому що з його допомогою можна сформувати навички рішення типових задач, усвідомити зв'язок між отриманими теоретичними знаннями й конкретними проблемами, на розв'язання яких вони можуть бути направлені.

Лабораторні роботи дозволяють об'єднати теоретико-методологічні знання й практичні навички учнів у процесі науково-дослідної діяльності. Лабораторна робота - форма організації навчального процесу, спрямована на одержання навичок практичної діяльності шляхом роботи з матеріальними об'єктами або моделями предметної області курсу.

Впровадження в навчальний процес інформаційних технологій супроводжується збільшенням обсягів самостійної роботи учнів. Це, у свою чергу, вимагає організації постійної підтримки навчального процесу з боку вчителів. Важливе місце в системі підтримки займає проведення консультацій, які тепер ускладнюються з погляду дидактичних цілей: вони зберігаються як самостійні форми організації навчального процесу, і, разом з тим, виявляються включеними в інші форми навчальної діяльності (лекції, практики, семінари, лабораторні практикуми й т.д.).

Це вимагає розробки спеціальних учбово-методичних видань допоміжного (довідкового) характеру, за допомогою яких учні могли б одержувати консультативну допомогу. До їхнього числа варто віднести мультимедійні видання: енциклопедії, словники, хрестоматії, довідники й т.п.

Позакласна самостійна робота учнів відноситься до інформаційно-розвиваючих методів навчання, спрямованих на первинне оволодіння знаннями. Вона містить у собі, як самостійну, так і дослідницьку роботу, здійснювану під керівництвом учителя.

Інформаційні технології дозволяють використовувати, як основу для самостійної роботи учнів не тільки друковану продукцію навчального або дослідницького характеру, але й мультимедія курси, ресурси мережі Інтернет - електронні бази даних, каталоги й фонди бібліотек, архівів і т.д.

Педагогічний контроль є одним з основних форм організації навчального процесу, оскільки дозволяє здійснити перевірку результатів учбово-пізнавальної діяльності учнів, педагогічної майстерності вчителя і якості створеної навчальної системи.

Практично всі можливі види контролю можуть бути реалізовані за допомогою НІТ, що дозволяють зняти частину навантаження із учителя й підсилити ефективність і своєчасність контролю.

У системі освіти усе більш широко впроваджуються інформаційні технології. Незважаючи на те, що відношення до нового явища в освіті не однозначно, хоча люди завжди насторожено ставляться до всього нового, більшість педагогів вважають, що мультимедійні уроки, проведені в системі, ефективні.

На сучасному етапі розвитку суспільства приділяється досить велика увага технічному оснащенню навчального процесу. Школи насичуються комп'ютерами й інтерактивними дошками, досить швидко здійснюється "інтернетизація" освіти.

Без налагодженої системи навчання й перенавчання вчителів, розробки й впровадження програмного й програмно-методичного забезпечення, причому саме системи, а не кустарно розроблених і зроблених розраховуючи на швидкий прибуток або поставлену де треба галочку сумнівної якості продуктів, - все це залишиться дорогими, неефективними й швидко ламкими іграшками.

Тому у зв'язку з модернізацією освіти, до технічного оснащення навчального процесу підходять серйозно. І давно займаються цим. Настільки давно, що вже прийшли до висновку, що важливо не стільки наявність комп'ютера в школі, скільки програмне забезпечення.

Поряд з питанням про технічне оснащення виникає ще один: "Що нам дає використання мультимедія в школі?"

Відповідь на це питання досить очевидне. Можливість впливати на всі органи почуттів і, отже, інтенсифікувати вплив на учня й, відповідно, різко підвищити можливості сприйняття їм навчального матеріалу. Принаймні, теоретично. Сучасний мультимедійний комплекс те саме що потужна зброя. Дійсно, використання мультимедія дозволяє хоч чим-небудь "зачепити" кожного учня, наситити урок різноманітними матеріалами, розширює можливості варіювання різних форм впливу й роботи. Зрештою, просто робить його (урок) на порядок яскравіше. Особлива роль належить, звичайно, візуальним матеріалам - фото, плакатам, карикатурам, відеофрагментам і т.п.

Однак аналіз медіапродуктів, - на жаль, показує, що їхні розроблювачі не зовсім ясно уявляють собі специфіку створюваного продукту. По суті, вони створюють той же текстовий підручник, тільки яскравіше й різноманітніше ілюстрований. Причому підручник традиційний - той самий, в основі якого лежить нормативний текст.

Візуальний (а також музичний, відео й т.п.) матеріал, як і в традиційному підручнику, відіграє роль усього лише ілюстрації. І, як у звичайному підручнику, далеко не завжди дійсно "прив'язаний" до тексту.

Виходячи із усього, потрібно досить чітко усвідомити ключові переваги мультимедія й прагнути максимально, використовувати їх.

Можна виділити три основних способи (або підходу) використання мультимедійних засобів:

Ілюстративний (традиційний). Більш-менш вдало підібраний візуальний ряд ілюструє традиційну розповідь учителя. Учні спочатку уважно стежать за мінливими по помаху руки вчителя "картинками", часто при цьому "забуваючи" сприймати (а те й просто слухати) цю саму розповідь. Як правило, далі цього використання мультимедія не йде. У найкращому разі цей же візуальний ряд потім використовується при не менш традиційному опитуванні або узагальненні. До того ж рано або пізно наступає звикання й сприйняття "картинок" теж притупляється.

Схематичний. В основу навчання покладене конструювання опорних конспектів або структурно-логічних схем. Використання мультимедія в цьому випадку лише розширює можливості побудови таких схем. Вони стають більш наочними, яскравими, доповнюються елементами, що рухаються, усе тими ж "картинками". Загалом, більш-менш повно використовуються можливості програмного забезпечення (як правило, Power Point).

Інтерактивний. Найбільш складний. Сполучає у собі елементи ілюстративного й схематичного підходів. Різниця полягає в тому, що використання різноманітного візуального матеріалу, схем і анімацій сполучається, доповнюється залученням документів, уривків з різноманітних джерел. Як правило, використання такого підходу вимагає дуже високого рівня кваліфікації вчителя. І документи, і "картинки" повинні бути яскравими, створювати певний образ епохи, повинні відрізнятися певною "символічністю". Але саме головне в такому підході - високий рівень методичної обробки матеріалу. Він і дається, власне, у такому сполученні, щоб викликати активність учнів, спровокувати їх на зіставлення, міркування, дискусію.

Необхідно відзначити, що в кожному разі використання мультимедія не вносить у педагогічну стратегію нічого принципово нового. Вибір її визначається індивідуальними особливостями, перевагами, кваліфікацією вчителя. Він працює так само, як і раніше, хоча можливості його розширюються. Але - на тім же полі, у звичній парадигмі! Образно говорячи, роблять те ж, тільки руки його подовжуються, стають більш гнучкими й умілими.

Інші підходи (принаймні, на сьогоднішній день) уявити собі складно. А виходить, мультимедійний урок - урок той же самий, тільки технічно більше оснащений. Питання полягає в тому, яка стратегія із трьох описаних більш краща, більш повно дозволяє використовувати ці самі технічні можливості.

Відповідь досить очевидна. Будь-який урок має двох суб'єктів - учителя й учнів. Мультимедії третім суб'єктом стати все-таки не можуть. Але мультимедії дозволяють збільшити час роботи на уроці учнів, інтенсифікувати її. Більш того, вони дозволяють змусити працювати кожного з них навіть при дуже різному рівні їхньої індивідуальної готовності. Кожний зможе бачити, чути, аналізувати - нехай і на своєму рівні. Тобто рівень індивідуалізації навчання значно зростає. Але для цього урок повинен бути дійсно інтерактивним. І на це повинен працювати, насамперед, підбор матеріалу й методична його обробка.

Таким чином, можна підвести деякі підсумки. Вони зводяться в основному до наступного:

• Мультимедійний урок може значно збільшити можливості викладання, зробити набагато більш індивідуалізованим як саме викладання, так і сприйняття навчального матеріалу.

• Найбільш ефективний мультимедійний урок з використанням інтерактивних технологій. З деяким перебільшенням можна навіть сказати, що він тим більше ефективний, чим більше інтерактивний.

• Було б непогано організувати випуск не тільки традиційних медіапродуктів, але й збірників різноманітних матеріалів, які дозволяли б учителеві самостійно конструювати урок з різних елементів - згідно своїм перевагам, рівню підготовки й т.п.

• Учителя треба вчити!

1.2. Основні переваги застосування мультимедіа в освіті

Навчальні мультимедійні програми сприяють укрупненому структуруванню змістовного компонента навчального матеріалу, самостійному вибору й проходженню учнями повного або скороченого варіантів навчання.

Такі засоби навчання сприяють появі не тільки нових можливостей для спілкування, передачі інформації, але й можливостей для породження нових проблем, розв'язань, нових точок перетинання, які одержали інше місце в сучасній культурі в порівнянні із традиційними й відомими засобами масової інформації.

Увага вітчизняної педагогічної науки й практики до моделі особистістно- орієнтовної освіти багато в чому пов'язане з еволюцією філософських поглядів, відповідно до яких у центр наукової картини світу висувається людина. Особистістно- орієнтована освіта - це освіта, яка:

• орієнтована на учня, як на основну цінність усього освітнього процесу;

• сприяє створенню умов для формування й прояву особистісних якостей учнів, розвитку їхнього мислення, становлення творчої, активної, ініціативної особистості, задоволення пізнавальних і духовних потреб учнів, розвитку їхнього інтелекту, соціальних і комунікативних здатностей, навичок самоосвіти, саморозвитку.

Застосування засобів мультимедія в навчанні дозволяє:

• вирішити завдання гуманізації освіти;

• підвищити ефективність навчального процесу;

• розвити комунікативні й соціальні здатності учнів;

• визначити учня, як активний суб'єкт пізнання;

• урахувати суб'єктивний досвід учня, його індивідуальні особливості;

• здійснити самостійну навчальну діяльність, у ході якої учень самонавчається й саморозвивається;

• прищепити учню навички роботи із сучасними технологіями.

Практична реалізація особистісно-орієнтованого підходу за допомогою засобів мультимедія потребує створення й використання сучасних багатофункціональних предметно-орієнтованих мультимедійних засобів навчання, які містять великі бази даних, бази знань навчального призначення, системи штучного інтелекту, експертно - навчальні системи, лабораторний практикум з можливістю завдання математичної моделі досліджуваних явищ і процесів.

Мультимедія є винятково корисною й плідною освітньою технологією, завдяки властивим їй якостям інтерактивності, гнучкості, і інтеграції різних типів мультимедійної навчальної інформації, а також завдяки можливості враховувати індивідуальні особливості учнів і сприяти підвищенню їхньої мотивації.

Подібно використанню підручників, застосування мультимедійних засобів навчання збагачує стратегії викладання лише в тому випадку, коли викладач не тільки поставляє інформацію, але також і керує, підтримує й допомагає учню в навчальному процесі. Як правило, презентації, супроводжені гарними зображеннями або анімацією, є візуально більше привабливими, ніж статичний текст, і вони можуть підтримувати належний емоційний рівень, що доповнює представлений матеріал.

Мультимедійні засоби навчання є перспективним і високоефективним інструментарієм, що дозволяє надати викладачеві масиви інформації в більшому обсязі, чим традиційні джерела інформації; наочно в інтегрованому виді включати не тільки текст, графіки, схеми, але й звук, анімацію, відео й т.п.; відбирати види інформації у тій послідовності, що відповідає логіці пізнання й рівню сприйняття конкретного контингенту учнів.

1.3. Основні проблеми й недоліки застосування мультимедія в освіті

Загальним недоліком більшості існуючих мультимедійних засобів навчання залишається те, що після їхньої розробки починаються або тривають "дослідження" сфер і придумуються всі нові можливості їхнього практичного застосування. Досить рідкими є випадки створення мультимедійних продуктів із заздалегідь визначеними властивостями для реалізації певної методики навчання й рішення дидактичних завдань. При розробці мультимедійних засобів навчання, як правило, акцент робиться не на навчання, не на допомогу учневі, а на технологію програмної реалізації.

Існує безліч загальних можливих негативних аспектів застосування мультимедійних засобів навчання в системі освіти. У їхньому числі розсіювання уваги, можлива відсутність зворотного зв'язку, недостатня доступність і ряд інших аспектів.

Розсіювання уваги. Часто заплутані й складні способи представлення можуть стати причиною відволікання користувача від досліджуваного матеріалу через різні невідповідності. До того ж, нелінійна структура мультимедійної інформації піддає користувача "спокусі" іти за пропонованими посиланнями, що при недотепному використанні може відволікти від основного порядку викладу матеріалу. Великі об'єми інформації, які представляються мультимедійними додатками, також можуть відволікати увагу в процесі навчання.

Недостатня інтерактивність. Рівень інтерактивної взаємодії користувача з мультимедія - програмою як і раніше залишається на дуже низькому рівні, і усе ще дуже далекий від рівня спілкування між людьми.

Відсутність вибіркового "зворотного зв'язку". Можливості "зворотного зв'язку" з користувачем у мультимедійних навчальних додатках, як правило, досить обмежені. Комп'ютери в більшості випадків не можуть замінити очного викладання, а тільки розширюють його можливості. Як правило, "зворотний зв'язок" додатка обмежується контролем відповідей на рівні "правильно-неправильно", і не підтримує можливості динамічного вибору різних стратегій навчання, і не надає подальших пояснень із приводу вірної або помилкової відповіді. Мультимедійний засіб навчання не в змозі визначити індивідуальні потреби або труднощі учнів, і тому не може відповідати на них подібно педагогові.

Недостатні навички учнів і педагогів. Багато учителів, особливо в дозрілих літах, могли ніколи раніше не використовувати комп'ютери й засоби мультимедіа у своїй діяльності. Варто приділити увагу їхньому навчанню навичкам володіння використовувати мультимедійні засоби, так само як і найпростіших навичок. Часто й самі викладачі не мають всіх навичок володіння технологією мультимедіа, необхідних для ефективного відкритого й дистанційного навчання.

Складність створення навчальних матеріалів. Створення аудіо, відео, графіки й інших елементів мультимедія засобів набагато складніше, ніж написання традиційного тексту.

Складності настроювання й використання програмного й апаратного забезпечення. Для забезпечення ефективного педагогічного використання навчальних мультимедія матеріалів програмне й апаратне забезпечення повинне бути належним чином настроєно. При цьому мультимедійні засоби навчання пред'являють більш високі вимоги до якості й ресурсного складу використовуваних засобів інформаційних і комунікаційних технологій у порівнянні із простими засобами редагування й візуалізації текстів.

1.4. Технологія створення мультимедія

Існує досить велика розмаїтість різних технологічних прийомів, націлених на розробку якісних мультимедійних засобів навчання (МЗН). При цьому при створенні й наступному педагогічному використанні МЗН варто дотримуватись кількох основних технологічних рекомендацій, що сприяють створенню якісних МЗН. Безліч рекомендацій можна класифікувати по рівнях освіти, для застосування в яких розраховане створюване МЗН. Однак, можна виділити й групу рекомендацій, інваріантних щодо рівня освіти. Такі рекомендації доцільні до урахування при проектуванні й розробці всіх без винятку МЗН.

Як основа для створення МЗН може стати модель змісту навчального матеріалу, що представляє собою спосіб структуризації навчального матеріалу, заснований на розбивці його на навчальні елементи й наочне подання його структури у вигляді ієрархії. До складу моделі змісту входить також таблиця навчальних елементів, у якій по кожному елементу визначаються психолого-педагогічні (дидактичні, психологічні, методичні) вимоги по його викладанню й засвоєнню.

На початковій стадії проектування МЗН модель змісту навчального матеріалу дозволяє:

• чітко визначити зміст навчального матеріалу й цілі навчання;

• представити зміст у наочному й доступному для огляду вигляді;

• забезпечити чітку наступність навчальних дисциплін;

• визначити компонентний склад МЗН;

• сформувати системне (цілісне) подання змісту навчального матеріалу, як у розробників, так і в користувачів МЗН;

• сформулювати вимоги до типу, кількості й послідовності вправ для осмислення й закріплення теоретичного матеріалу.

Модель освоєння навчального матеріалу визначає послідовність вивчення його навчальних елементів і логічні зв'язки між ними.

На наступних етапах проектування МЗН модель засвоєння навчального матеріалу визначає дидактично обґрунтовану послідовність його викладу, варіанти траєкторій його освоєння, логічні зв'язки при побудові гіпертекстів.

Рекомендації до створення МЗН випливають і із сучасних психологічних теорій. При проектуванні МЗН рекомендується планувати на початку навчальної роботи створення мотивації у учнів, знайомство із загальною структурою навчального матеріалу МЗН (теорії алгоритмізації або поетапного формування розумових дій), нагадування, якщо це необхідно, раніше вивченого матеріалу (асоціативно-рефлекторна теорія).

У створенні МЗН істотну роль грає облік рекомендацій з формування колірних характеристик зорової інформації, візуалізуємої на екрані комп'ютера під час функціонування МЗН. Візуальне середовище на екрані монітора є штучною, по багатьом параметрам відмінною від природної. Природним для людини є сприйняття у відбитому світлі, а на екрані монітора інформація передається за допомогою випромінюючого світла. Тому колірні характеристики зорової інформації поряд з характеристиками яскравості й контрасту зображення впливають на характер візуального середовища на екрані монітора.

При розробці МЗН необхідно враховувати, що об'єкти, зображені різними кольорами й на різному фоні, по-різному сприймаються людиною. Якщо яскравість кольору об'єктів і яскравість фона значно відрізняються, то при поверхневому розгляді зображення може виникнути ефект "психологічної плями", коли деякі об'єкти як би випадають із поля зору. При більш уважному розгляді зображення сприйняття цих об'єктів вимагає додаткових зорових зусиль.

Важливу роль в організації зорової інформації грає контраст предметів стосовно фона. Існує два різновиди контрасту: прямій і зворотний. При прямому контрасті предмети і їхні зображення темніше, а при зворотному - світліше фона. У МЗН звичайно використовуються обидва види, як порізно в різних кадрах, так і разом у рамках однієї картинки. У більшості МЗН домінує зворотний контраст.

Співвідношення кольорів у колірній палітрі МЗН може формувати певний психологічний настрой роботи із програмним засобом. Перевага темних кольорів може привести до розвитку пригнобленого стану, пасивності. Перевага яскравих кольорів, навпаки, до збудження, причому загальне збудження організму тут часто граничить зі швидким розвитком стомлення зорового аналізатора.

Значення кольорів повинні бути постійні й відповідати стійким зоровим асоціаціям, відповідати реальним предметам і об'єктам. Крім того, значення кольорів рекомендується вибирати відповідно до психологічної реакції людини (наприклад, червоний колір - переривання, екстрена інформація, небезпека, жовтий - увага й спостереження, зелений - дозволяючий т.д.). Для змістовного протиставлення об'єктів (даних) рекомендується використання контрастних кольорів (червоний - зелений, синій - жовтий, білий - чорний).

При створенні МЗН не рекомендується зловживання контрастними кольорами. Колірний контраст зображення й фона повинен перебувати на оптимальному рівні, яскравий контраст зображення стосовно фона повинен бути вище не менш чим на 60%. Необхідно враховувати, що червоний колір забезпечує сприятливі умови сприйняття тільки при високій яскравості зображення, зелений у середньому діапазоні яскравості, жовтий - у широкому діапазоні рівнів яскравості зображення, синій - при малій яскравості.

Особлива увага розроблювачів МЗН повинна бути приділена обґрунтованості й систематизації підходу до використання ілюстрацій. Використання того або іншого виду ілюстрацій рекомендується в місцях, важких для розуміння навчального тексту, що вимагають додаткового наочного роз'яснення; для узагальнень і систематизації тематичних значеннєвих блоків; для загального пожвавлення всього навчального матеріалу й розосередженого по всьому полю тексту як друкованого, так електронного (гіпертексту).

Конкретна кількість ілюстрацій для окремої екранної сторінки або для всього МЗН спеціально не встановлюється. Цей параметр МЗН рекомендується визначати в кожному конкретному випадку з урахуванням змісту й характеру навчального матеріалу.

Добре оформлений, зрозумілий, багато ілюстрований навчальний матеріал, що представляється МЗН, викликає в учня певні позитивні емоції, що підвищують інтерес до предмета, впливає на загальний стан учня.

Для підвищення наочності навчального матеріалу МЗН рекомендується використання таблиць і схем.

При створенні МЗН рекомендується використання таблиць при необхідності:

• підвищити зорову наочність і полегшити сприйняття того або іншого значеннєвого фрагмента тексту;

• здійснити певне порівняння двох і більше об'єктів (таких змістовних елементів тексту, як події, факти, явища, предмети, фрагменти текстів і ін.);

• здійснити угруповання безлічі об'єктів;

• зробити систематизацію об'єктів.

При розробці таблиць для МЗН рекомендується дотримувати наступних основних правил:

• у таблиці повинна бути мінімальна кількість коментуємого матеріалу;

• верхні, нижні й бічні поля таблиці повинні мати відступи;

• колірна палітра таблиці не повинна приводити до строкатості;

• кількість обраних комірок таблиці повинна відповідати змісту й характеру виділеного фрагмента тексту й т.п.

МЗН можуть задовольнити вимозі наочності не тільки на основі використання таблиць, але й за рахунок включення в МЗН графіків, діаграм, аплікацій, схематичних малюнків. Такі засоби використовуються як для виявлення істотних ознак, зв'язків і відносин явищ, подій, процесів і т.п., так і для формування локального образного подання фрагмента тексту. За допомогою схематичного зображення автор МЗН розкриває явища в їхній логічній послідовності, забезпечує наочне порівняння двох або більше об'єктів, а також узагальнює й систематизує знання.

Барвисто оформлене МЗН, у якому наявність ілюстрацій, таблиць і схем супроводжується елементами анімації й звуковим супроводом полегшує сприйняття досліджуваного матеріалу, сприяє його розумінню й запам'ятовуванню, дає більш яскраве і ємне подання про предмети, явища, ситуації, стимулюючи пізнавальну активність учнів.

Поряд з рекомендаціями психологічного характеру для розроблювачів МЗН можна сформулювати кілька рекомендацій, що відповідають положенням сучасної дидактики. При розробці МЗН доцільно передбачити:

• наявність спеціальних засобів для мотивації учнів і підтримки їхньої уваги й інтересу;

• розбивка по ступені труднощів і складності матеріалу;

• наявність процедур для полегшення процесів узагальнення;

• наявність підсумкових узагальнюючих схем;

• використання значків ("іконок") і інших спеціальних символів, що забезпечують чітке розрізнення (специфікацію) різних компонентів навчального матеріалу;

• супровід теоретичних описів практичними прикладами;

• опис зв'язку навчального матеріалу з додатковими дидактичними діями по підтримці самостійної пізнавальної діяльності учнів (оглядовими лекціями, консультаціями викладачів, відеоконференціями, списками розсилання, форумами й т.п.);

• доступність мовного стилю, його орієнтацію на цільові групи учнів;

• простоту навігації по навчальному матеріалу;

• збереження загальноприйнятих позначень і термінології;

• довідковий режим, що містить визначення всіх використовуваних об'єктів і відносин;

• можливість скасування учнем помилкових дій у ході самостійної роботи.

Побудову МЗН рекомендується робити з урахуванням замкнутої системи керування, заснованої на наявності внутрішніх і зовнішніх зворотних зв'язків. Працюючи із МЗН, учень повинен оперативно одержувати інформацію про правильність (або ефективність) своїх дій. Основною інформацією внутрішнього зворотного зв'язку можуть стати результати розрахунків з використанням математичних моделей досліджуваних об'єктів або процесів. Рекомендується надавати учню додаткову інформацію, яка б стимулювала й допомагала проводити вдумливе вивчення результатів розрахунку.

1.5. Методика створення навчальної мультимедійної презентації

У сучасному суспільстві використання комп'ютерних технологій на уроках починається вже з початкової школи. Мультимедійні технології дозволяють замінити майже всі традиційні технічні засоби навчання. У багатьох випадках така заміна виявляється більше ефективною, дає можливість учителеві оперативно сполучати різноманітні засоби, що сприяють більш глибокому й усвідомленому засвоєнню досліджуваного матеріалу, заощаджує час уроку, насичує його інформацією.

Однак необхідне програмне забезпечення часто або відсутнє, або по тим або іншим причинам не задовольняє вчителя.

У цих випадках незамінним помічником учителя може виявитися Power Point. Цей додаток дозволяє вчителеві самостійно підготувати мультимедійний посібник до уроку з будь-якого предмету з мінімальними тимчасовими витратами. Форми й місце використання презентації (або навіть окремого її слайда) на уроці залежать від змісту цього уроку й мети, що ставить викладач.

Рекомендації зі створення й оформлення презентацій у навчальній літературі розкриті не досить.

Практика дозволяє виділити деякі загальні, найбільш ефективні прийоми застосування таких посібників:

1. При вивченні нового матеріалу. Дозволяє ілюструвати різноманітними наочними засобами. Застосування особливо вигідно в тих випадках, коли необхідно показати динаміку розвитку якого-небудь процесу.

2. При проведенні усних вправ. Дає можливість оперативно пред'являти завдання й коректувати результати їхнього виконання.

3. При перевірці фронтальних самостійних робіт. Забезпечує поряд з усним візуальний контроль результатів.

4. При перевірці домашніх робіт. Методика аналогічна методиці, застосовуваній для самостійних робіт.

5. При рішенні завдань навчального характеру. Допомагає виконати малюнок, скласти план рішення й контролювати проміжні й остаточні результати самостійної роботи із цього плану.

Підводячи підсумки можна сказати, що досвід шкіл показує, що впровадження новий інформаційних технологій полегшує роботу вчителя й вносить у навчальний процес, безпосередньо нові можливості для навчання.

Застосування інформаційних технологій дозволяє змінити деякі способи надання навчального матеріалу, традиційно здійснюваного в навчальному процесі, а так само застосування НІТ розширює можливості контролю навчального процесу.

У зв'язку з модернізацією освіти до технічного оснащення навчального процесу підходять серйозно, вже прийшли до усвідомлення простої, по суті, істини: важливо не стільки наявність комп'ютера в школі, скільки програмне забезпечення, що і дає, власне, можливість використовувати його саме в школі й саме для шкільних потреб. Поряд з використання мультимедія в школах стали з'являтися й інтерактивні дошки, які не менш ефективні.

Виходячи, з вище сказаного можна зробити висновок, що потрібно досить чітко усвідомити ключові переваги мультимедія й прагнути максимально використовувати саме їх.

ВИСНОВОК

Комп'ютеризація освіти є необхідною тенденцією сучасного часу, і питання: "Вводити або не вводити мультимедія в освітні установи?" давно вирішено позитивно.

Зміна форм навчальної й педагогічної діяльності обумовлено застосуванням мультимедія засобів і приводить до перерозподілу навантаження викладачів і учнів.

Використання мультимедія в навчальному процесі дозволяє змінити характер учбово-пізнавальної діяльності учнів, активізувати самостійну роботу учнів з різними електронними засобами навчального призначення. Найбільш ефективне застосування мультимедія в процесі оволодіння учнями первинних знань, а також відпрацьовування навичок і вмінь.

Підводячи підсумки роботи можна зробити висновки:

• яки б не були захоплюючи й багатофункціональні нові інформаційні технології роль учителя залишається по-колишньому головною у навчальному процесі, а учень стає суб'єктом педагогічного процесу;

• комп'ютер звільняє час учителя, виконуючи багато рутинних робіт, дозволяє йому більше уваги приділяти індивідуальній роботі з учнями, творчо підходити до навчально-виховному процесу;

• потрібно усвідомити ключові переваги мультимедія й прагнути максимально використовувати їх;

• можливість створювати яскравий образ, який запам'ятовується.

Ефективність даного навчання може бути досягнута лише в тому випадку, якщо сам учитель розуміє й усвідомлює перспективність такого навчання, застосовуючи у своїй практиці сучасні методи й форми навчання.

Ціль даної роботи, що полягає в тому, щоб розробити систему уроків із застосуванням ІКТ була досягнута, завдання вирішені.

Гіпотеза, поставлена при написанні роботи (використання інформаційних технологій на уроках математики підвищує активізацію діяльності учнів на уроці), підтвердилася.

Використання мультимедійних презентацій у вивченні математики сприяє розвитку активної діяльності учнів, дає можливість здійснити інтеграцію навчальної діяльності учня й учителя, здійснити сполучення індивідуального підходу з різними формами колективної навчальної діяльності, з огляду на різнорівневу диференціацію.