Математичний ярморок-разработка внеклассного мероприятия

Математичний ярмарок

для учнів 5-7 класів

Зал прибрано, як ярмаркову площу: поділено на торгові лавки «Рахункова», «Ігрова», «Числова», «Жартівлива», які прикрашено вишитими рушниками, виробами народних умільців, сільськогосподарськими продуктами. За лавками стоять господині.

1-а ведуча.

Увага! Увага! Спішіть, поспішайте!

Господарі й гості - глядіть, не минайте.

2-а ведуча.

На ярмарок прошу гуртом, поодинці!

Чекають на вас тут чудові гостинці!

1-а ведуча.

На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись, і є що придбати.

2-а ведуча.

Тут щедрі дарунки із саду, городу,

Тут пісня і жарти усім в нагороду.

1-а ведуча.

Тут речі умільців, ні з чим незрівнянні -

Барвисті стрічки, рушники, вишиванки.

2-а ведуча.

Мерщій - бо на ярмарок всі поспішайте!

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

(Заходить група дітей і співає пісню).

Пісня «Ой там на веселім базарі»

Ой там на веселім базарі

Лежебоку молодого продавали.

Стали думать і гадать,

Що за нього можна дать.

Ой радилися ми, говорили,

Та й на тому усі разом порішили:

Лежебоку не продать,

Бо не хочуть купувать, купувать.

Ой там, на веселім базарі,

Нечупарика малого продавали.

Стали думать і гадать,

Що за нього можна дать, можна дать.

Ой радилися ми , говорили,

Та й на тому усі разом порішили:

Нечупару не продать,

Бо не хочуть купувать, купувать.

Ой там, на веселім базарі,

Продавали, купували, жартували.

Із покупками по тому

Повертаємось додому, додому.

1-а ведуча.

Традиційно в Україні збирання врожаю вінчається яскравими, багатими ярмарками. Землероби, народні умільці, крамарі виставляли і продавали кращі свої набутки. Люди з'іжджалися на ярмарок, як на свято, своєрідну виставу і видовище.

2-а ведуча.

Але сьогодні, як ви вже здогадались, ярмарок незвичний, а математичний. І тому на нашому ярмарку присутня господиня всіх наук - Математика.

1-й учень.

Ти визнана давно главою всіх наук.

Потрібна нам ти завжди, скрізь і всюди.

Без математики ми нині, як без рук.

З тобою з казки дійсність творять люди.

2-й учень.

Освоївши тебе, рвемося у політ,

Створили вже розумні ми машини.

Штурмуємо космічний світ

І різних фактів узнаєм причини.

3-й учень.

З тобою ми невпинно ростемо,

З тобою підкоряємо природу.

Твої досягнення віддаємо

На благо будівничого народу.

Математика.

Запрошую вас в цікаву подорож по нашому ярмарку.

1-а продавчиня.

Моя лавка рахункова,

Чітка, вміла і сувора.

Праця тут іде завзято,

Вмій лиш спритно рахувати.

Вмій ділити, віднімати,

Множить швидко й додавати.

Вмій кмітливо все збагнути,

Першим з відповіддю бути.

Математика.

Ось ми і підійшли до першої лавки.

1-а продавчиня.

Добрий день, шановні гості!

Прошу завітати до моєї лавки.

Подивіться на цю таблицю.

Це таблиця народних мір маси.

Народні міри маси:

• Золотник - 4 г

• Гривня - 400 г

• Пуд - 40 гривень

• Пуд - 16 кг

• Корець - 1ц

• Ласт - 72 пуда

• Гилетка - 25 кг

• Фунт - 400 г

Ними користувалися наші діди і прадіди. В нашій країні ввели нову грошову одиницю - гривню. В давнину гривня була вагою і грошовою одиницею. Це був злиток срібла, вага якого один фунт. Майже 200 років тому гривню почали розрубувати, новий злиток одержав назву - рубль.

Пуд введено у ХІІ ст., означає «вага» або важкий. Прочитаємо таблицю разом.

А тепер хочу запропонувати вам декілька завдань із своєї лавки. За правильну відповідь ви отримаєте чудові призи.

(Продавчиня передає запитання цариці Математики. Вона зачитує їх, а учні, присутні в залі, відповідають. За правильну відповідь одержують приз).

1. В одній сім'ї два батьки і два сини. Скільки всього людей?

2. В якому числі стільки цифр, скільки й букв?

3. У семи братів по одній сестричці. Скільки всіх сестер?

4. У кошику 3 яблука. Як поділити їх між трьома хлопчиками так, щоб одне яблуко залишилось у кошику?

5. Що тут написано?

Кожне число означає порядковий номер в алфавіті:

16, 10, 20 -мир

19, 15, 1, 17, 6, 22, 31 -планеті

29, 1, 21, 22, 31 - щастя

5, 11, 22, 31, 16 - дітям

6. Яке число має таку ж кількість літер при написанні, скільки означає?

7. Усний рахунок.

Наша сім'я живе в столиці. Прізвище Одинак, батько сторож, мати працює на трикотажній фабриці, сестри в їдальні, я учень столяра. Часто за столом дід розповідає нам історію України за незалежність якої він боровся в молодості.

8. У мішку 100 кг зерна. Як поділити це зерно на дві частини, щоб в одній було на 20 кг більше, ніж у другій?

2-а продавчиня.

Лавка в мене ігрова

В кого свіжа голова.

Підходьте мерщій сюди

Й вигрівайте ці призи.

Ми хочемо запропонувати вам цікаві ігри.

Математика.

Використовуючи геометричні фігури (трикутник, коло, відрізок) намалювати лівою рукою математичного хлопчика.

(Чотири учасники).

Гра ІІ. Конкурс спритних. (Два гравці).

П'ять голок, п'ять ниток. Хто швидше затягне нитку?

Гра ІІІ. Дві команди по чотири гравці. Чотири таблички з цифрами, хто швидше складе число.

1302, 2013, 2310, 1032.

Гра -фокус. Три стакани і аркуш цупкого паперу. Потрібно на два стакани поставити аркуш паперу, а на аркуш паперу третій стакан, щоб він не впав. Це використовують при будівництві мостів.

3-а продавчиня.

Лавка моя числова

Про число і слова.

Чисел в світі є багато

І про всіх них треба знати.

Пісня «Нуль»

Є число, що зветься нуль.

Знають його всюди.

Відніми його, додай -

Що було, те й буде!

Як помножити його,

А чи поділити,

В результаті пишуть нуль

І дорослі, й діти!

Та ділить на нього - зась!

І під час уроку

Хто про це забуде з вас,

Матиме мороку!

Поділивши ж нуль на нуль,

В частку, що й казати,

Можна будь яке число,

Крім нуля, писати!

Он які з нулем діла!

Знайте, добрі люди!

Вже про це ніхто із вас,

Мабуть, не забуде!

1-й учень.

Чи замислювались ви над тим, якою була б наша система числення, якби людина мала на кожній руці не по 5, а по 6 пальців? Тоді, очевидно, загальноприйнятою була б не десяткова, а дванадцяткова система числення, в основі якої було б не число десять, а число дванадцять - дюжина.

Проте більшість народів обрала десяткову систему числення. Адже десять пальців рук - це множина, з якою первісна людина практично порівнювала всі інші множини, аж поки не з'явилася нова, зручніша множина - множина натуральних чисел. Коли пальців рук і ніг вже не вистачало для того, щоб полічити потрібні речі, почали лічити за допомогою камінців, вузлів на мотузці, зарубок на палиці тощо.

Окремі індійські племена в Бразилії лічили тільки до п'яти (по кількості пальців на одній руці), а все, що більше, означало «багато».

«Гімн одиниці»

Знайте всі, без одиниці,

Хоч вона таки й мала,

Не могло б на світ з'явитись

Ні єдиного числа.

Числам тісно, їх немало,

Збільшенню межі нема,

Та всі числа, щоб ви знали,

Одиниця нам дала.

Щоб дізнатись потужність вала,

Швидкість птаха, вітру міць,

Треба взяти нам чимало

Різнойменних одиниць.

Наша славна одиниця

Міря небо й океан,

Наша скромна одиниця

Чисел славний капітан.

2-й учень.

Письменник Т. Сьомушкін, який кілька років прожив серед чукчів, у книжці «На Чукотці» розповідає, що чукотські діти любили уроки арифметики не менше, ніж уроки читання й письма, але на уроках виникли певні труднощі через те, що діти лічили п'ятірками, використовуючи пальці рук і ніг. Цікаво, що й дорослі, хоч і довго лічили цим способом, помилялися рідко.

Письменник згадує, як він одного разу, проїжджаючи повз стадо оленів, налічив у ньому 128 голів. Йому захотілося з'ясувати, чи знає про це господар.

• Ми не лічимо, - відповів той, - Але якщо хоч один олень пропаде із стада, то мої очі зразу це помітять. Якщо потрібно, можна полічити, та тільки довго доведеться чекати.

Він запросив гостя в ярангу. Минуло близько двох годин, поки прийшов із підрахунками пастух. Він назвав число 128. Господар не повірив: стільки оленів у них ще ніколи не було. І він вирішив перевірити, пригадуючи кожного оленя. Про те, що підрахунок виконаний правильно, він повідомив через три години. Щоб порахувати «з пам'яті» всіх оленів, йому довелося роззутися і взяти на допомогу, окрім членів своєї сім'ї (5 чоловік), ще двох сусідів.

«Тринадцяті числа»

Сусідка моя на тринадцяті числа

Завжди починає кривитися кисло:

• Вони небезпечні, вони - не до речі!

Із остраху голову втягує в плечі.

Виходить, що душу моєї сусідки

Обплутали зовсім старі пережитки.

Я факти беру і заходжу до хати,

Щоб всі ці дурниці цілком спростувати.

Тринадцятий номер на тому будинку,

Де Пушкін, не знаючи сну і спочинку,

Закінчив безсмертну поему «Цигани»

І створював сонячний образ Тетяни.

Тринадцять дівчат об'єдналися в ланку.

Тринадцять дівчат доглядали ділянку.

Ростили в степу кукурудзу кохану.

Й дали по 13 центнерів зверх плану.

Флотилія «Слава» прийшла в Антарктиду.

Туман непроглядний стояв до обіду.

І раптом по радіо блискавка скора:

«Тринадцятий кит на борту «Гаруньора».

Сьогодні до мене влітає сусідка,

Говорить схвильовано, ясно і чітко:

• Нам виграш припав на одну з облігацій!

• А номер який?

• Та погляньте: тринадцять!

2-й учень.

Це був час, коли найбільшим числом вважали число три. Про це свідчить той факт, що числа, менші від трьох, мали окрему назву: один - сонце, місяць, палець; два - очі або вуха, крила, руки. Число три позначалося словом «багато». Звідси пішли різні заклинання, благословення, прислів'я: «Бог любить трійцю», «Тричі благословенний», «Тричі проклятий», «Набрав три копи лиха», «Ходила три дні, та виходила злидні» тощо. Навколо числа три створювалися різні легенди, повір'я. Так, у Вавілоні поклонялися трьом головним божествам - Сонцю, Місяцю і Венері. У Єгипті також було три головних боги: Тор, Озіріс та Ізіда. У римлян - аж три трійки головних богів: Юпітер, Марс, Квірін; три богині долі і три богині краси. Три вважали числом божественним, священним, символом досконалості. У римлян богиню полювання Діану, а в Індії бога Шіву зображали з трьома обличчями. Від релігій і міфів стародавнього світу християнська релігія також запозичила ідею триликого бога: Бог батько, Бог син і Бог дух святий.

Числова містика проникла і в художню літературу. У казці «Ілля Муромець і Соловей - Розбійник» - три старці дають Іллі тричі напитися, після чого відразу зникає його тридцятиліття недуга і в нього з'являється незвичайна сила.

3-й учень.

Пізніше роль граничного (найбільшого) числа почало відігравати число сім. Про це свідчать російські приказки і прислів'я, пов'язані з цим числом: «Сім раз відмір - раз відріж», «Семеро одного не чекають», «Один з сошкою, семеро з ложкою», «Сім верст до небес - і все лісом», «Сім п'ятниць на тиждень» та інші.

Щоб запевнити в непохитності даного слова чи клятви, часом говорять: «Міцно, як сім». А вираз «Він на сьомому небі» означає - він безмежно щасливий. Через те, що число 7 відповідало кількості небесних світил, що виділяються серед інших: Сонце, Місяць, Венера, Марс, Юпітер, Меркурій і Сатурн, його стали вважати священним. На його честь було запроваджено семиденний тиждень.

4-й учень.

Пізніше найбільшим числом стало 12 (дюжина), а наступне за ним число вважали вже зайвим, «від лукавого», нещасливим і назвали його «чортовою дюжиною».

У царській Росії в деяких містах не було тринадцятого номеру трамваю і квартир №13. Навіть у 1930 році у Лондоні кілька тисяч чоловік підписало петицію з вимогою про заміну на будинках усіх номерів «13». У Парижі існували спеціальні контори, які посилали свою людину туди, де випадково на обіді збиралося 13 чоловік. У США в деяких висотних будинках немає тринадцятого поверху, а в готелі - кімнати №13. У 1970 році всесвітня федерація футболу оголосила «поза законом» номер 13 на футболках гравців. Спортсмен, який числився під цим номером у складі своєї команди, повинен був виступати у футболці без номера.

Деякі учні ще й тепер вважають число 13 нещасливим і, ідучи на екзамен, бояться, щоб їм не попався екзаменаційний білет №13.

5-й учень.

Розповідають, ніби Карл ІV, імператор так званої «Священної Римської імперії», дуже любив цифру чотири.

У країні було чотири столиці, в кожній з них сидів один з чотирьох великих князів. Жив імператор у чотирьох великих палацах, займаючи в них по чотири кімнати. В кімнатах було по чотири вікна, четверо дверей, чотири столи і чотири світильники.

В урочистих випадках імператор одягав чотирикутну корону, виготовлену із сплаву чотирьох металів. Імперію свою він поділив на чотири частини, армію - на чотири корпуси.

Він їздив у кареті, яка була запряжена чотирма кіньми, носив одяг чотирьох кольорів і розмовляв чотирма мовами. Їв він чотири рази на день. Їжа його складалася з чотирьох страв, запивав він її вином чотирьох сортів.

У Карла ІV було четверо дітей. Коли він помирав, біля його ліжка було четверо лікарів і четверо духівників, кожний з яких писав заповіт однією з чотирьох мов.

6-й учень.

Бісмарк не поділяв уподобань Карла ІV. Його улюбленою цифрою була цифра три. Девізом на його гербі була латинська приказка «У троїстості сила». Бісмарк служив при трьох імператорах, брав участь у трьох війнах, підписував три мирні договори, був організатором Союзу трьох держав і зустрічі трьох імператорів, боровся з трьома партіями, володів трьома маєтками і мав трьох дітей.

4-а продавчиня.

Моя лавка жартівлива,

І весела, і кмітлива.

Ви не обминайте,

Жартувати починайте.

Відгадайте ви загадки,

І розв'яжіть жарт-задачі.

А веселі дві подружки

Заспівають вам частівки.

1. В книжці з математики

Проживають диво-братики.

Їх зустрінеш так багато,

Лічать все вони завзято.

2. В клас зайшла Маринка,

За нею - Яринка.

Потім зайшов Гнат.

Скільки всіх було хлоп'ят?

3. Сім братів човном пливуть,

Кожного ім'ям зовуть.

4. Вчили доньку рахувать:

• Скільки буде п'ять і п'ять?

Посміхнулась хитро донька

І сказала: «Дві долоньки».

«Проста арифметика»

(смішинка)

Викликає вчитель Люду,

Слабшу серед дітвори,

І питає:

• Скільки буде:

Десять поділить на три?

Розв'язать вона не може,

Звісно, знітилась, мовчить…

Вчитель каже:

• Так не гоже,

Прості дроби треба вчить.

Хай картоплі є десяток, -

Вчитель далі річ веде.

Розділи на 3 дівчаток,

То по скільки припаде?

Люда каже:

• Зайвий клопіт

І навіщо мені це знать?

Я зварю їм ту картоплю,

Потовчу і хай їдять.

Частівка

Ми веселі дві подружки

Із баяном - братиком

Заспіваємо частівки

Вам про математику.

Приспів:

Та невже ми заспіваєм

Вам про математику?

Знають Ігор, Коля й Вася,

Іспит наближається,

А в них з алгебри у класі

Двійки прибавляються.

Приспів:

Та невже ото насправді

Двійки прибавляються?

Отака в усіх нас доля,

Іспити - страждання;

Вже не спишете у школі

З алгебри завдання.

Приспів:

Та невже не зможем справді

Списувать завдання?

Розв'язав Петрусь задачу,

Тільки мінуса не бачив,

От і сталось, що лимон

Важить майже вісім тонн.

Приспів:

Та невже ото лимон

Важить справді вісім тонн?

На контрольній ловив гав,

Одиницю упіймав,

Підглядав в усі книжки,

Переплутав сторінки.

Приспів:

Та невже ото таке

Переплутав сторінки?

Біля дошки він стояв

І придумав диво -

В теоремі прирівняв

До квадрата куба.

Приспів:

Та невже ото квадрата

Прирівняв до куба?

Хто задач не полюбляє,

Тим така і дяка -

Весь рік двійки заробляє

Й вийде лобуряка.

Приспів:

Та невже ото подяка -

Двійка в лобуряки?

Жарт-задачі.

1. Котру годину покаже годинник, коли він б'є тринадцять разів?

2. Три, три та три. Що отримаєш?

3. Скільки речей можна покласти в порожню валізу?

4. П'ять копиць сіна та сім копиць сіна завезли разом. Скільки отримали копиць сіна?

5. Що важче: пуд пір'я чи пуд заліза?

6. Мотоцикліст їхав у селище. По дорозі зустрів три легкових машини і грузовик. Скільки всього машин їхало в селище?

7. Скільки цеглин потрібно було, щоб побудувати вашу школу?

470348. Не вірите? Перевірте, перерахуйте.

Математика.

На ярмарку веселому ви побували,

Задач багато розв'язали.

За що призи вам дали.

Співали, сміялись і рахували

З математики знань ви чимало придбали.

Учасники ярмарку виходять із залу і співають:

Ой там, на веселім базарі,

Продавали, купували, жартували.

І з покупками потому

Поверталися додому, додому.

Щиро Вас вітаємо

Щастя Вам бажаємо!

Використана література

1. Александров Э., Левшин В. В лабиринте чисел. - М., 1977.

2. Андронов И.К. Арифметика натуральних чисел. М., 1954.

3. Араго Д.Ф. Биографии знаменитих астрономов, физиков и геометров: В 3-х т. 1859-1860. Т. 1-2.

4. Арбиб М., Мозг, машина и математика. 1968.

5. Белокобыльская Т.П. Методическая копилка//Нач. Шк. - №6. - 1994.

6. Белл О.Т. Творцы математики. Предшественники современной математики. Пер. С англ. М., 1979.

7. Болховитинов В., Буянов А., Захарченко В. и др. Рассказы из истории русской науки и техники М., 1957.

8. Бурбаки Н. Очерки по истории математики. М., 1963.

9. Вейль Г. Полвека математики. М., 1969.

10. Винер Н. Я - математик. М., 1967.

11. Гагарин И. Мишка-хвастунишка. - М., 1975.

12. Геллер Е. Игры на переменах для школьников 1-3-го клас сов. - М., 1985.

13. Житомирский В. Математическая азбука. - М., 1988.

14. Жизнь науки. Антология вступлений к классике естествознания. М., 1973.

15. Искусство и точные науки. М., 1979.

16. Лицман В. Веселое и занимательное о числах и фігурах. - М., 1963.

17. Левитин К. Геометрическая рапсодия. М., 1976.

18. Минскин Е. Игры и развлечения в группе продленного дня. - М., 1982.

19. Мохнаткина Е.А. Веселые задачи//Нач. Шк. - №6. - 1989.

20. Математическая логика и ее применение. М., 1965.

21. Новое в жизни, науке и технике. Серия «Математика, кібернетика». М., 1967-1980.

22. Свечников А., Сорокин П. Числа, фигуры, задачи. - М., 1987.

23. Тонких А., Стогова Д., Голощапов С. Веселые задачи. - Брянск, 1995.

24. Число и мисль. М., 1977.