«ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ ЯК ФОРМА ІНТЕГРАЦІЇ ЗНАНЬ»

Зміст

ВСТУП 1

РОЗДІЛ 1. Проектна технологія як форма інтеграції знань 6

1.1 Сутність поняття «інтеграція» 6

1.2 Міжпредметні зв'язки як перший крок до інтеграції знань учнів 8

1.3 Принципи інтегрованого навчання 8

1.4 Технологія проектної діяльності в навчанні 10

1.4.1 З історії методу проектів 10

1.4.2 Сутність методу проектів 10

За визначенням проект - це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів, задум для створення реального об'єкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту. Це завжди творча діяльність [14]. 10

1.4.3 Основні вимоги до використання методу проектів 13

1.4.4 Види проектів 14

16

1.4.6 Роль учителя та учня при виконанні проекту 16

РОЗДІЛ 2. Аналіз досвіду роботи з використання методу проектів 17

2.1 Інтеграція уроків математики з природничими дисциплінами 17

21

2.2 Проектно-дослідницька діяльність з математики, інтегрована з природничими дисциплінами 21

2.3 Тематика міжпредметних проектів з математики та інших дисциплін 23

2.4 Результативність досвіду 25

ВИСНОВКИ 27

ЛІТЕРАТУРА 30

ВСТУП

«Усіма можливими способами треба запалювати в дітях палке прагнення до знань і до учіння. Прагнення до учіння збуджується... самими навчальними предметами, методом навчання» - так говорив видатний чеський педагог Я.А.Коменський

Актуальність теми даної курсової роботи зумовлена змінамии, які відбуваються в сучасному суспільстві та вимагають пошуку нових методів навчання, розвитку педагогічних технологій, націлених на індивідуальний розвиток особистості, творчу ініціацію, вироблення навичок самостійної навігації в інформаційних полях, формування в учнів універсального вміння ставити і вирішувати завдання для вирішення виникаючих в житті проблем - професійної діяльності, самовизначення, повсякденному житті. Мета державної політики щодо розвитку освіти, як зазначається в Доктрині освіти в Україні у XXI столітті, полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України. Найважливішим стає виховання справді вільної особистості, формування у дітей здатності самостійно мислити, здобувати і застосовувати знання, ретельно обдумувати прийняті рішення і чітко планувати дії, ефективно співпрацювати в різноманітних за складом та профілю групах, бути відкритими для нових контактів і культурних зв'язків.

Чому інтеграція необхідна в сучасній системі освіти? По-перше, традиційна "монологічна" система в освіті майже повністю втратила свою практичну ефективність. По-друге, в сучасній школі навчальні дисципліни носять "конкуруючий" характер. Кожна протистоїть всім іншим, як би претендуючи на велику значимість у порівнянні з іншими. По-третє, кожна з шкільних дисциплін сама по собі представляє набір відомостей з певної галузі знань, тому не може претендувати на системний опис дійсності. У таких умовах про цілісне сприйняття світу у школярів не може бути й мови.

Виникає ряд проблем:

• школярі опановують уривчастими відомостями. У учнів виникає неповне уявлення про світ і його закони, в яких не все пов'язано і залежно та багато існує саме по собі;

• учні не вміють пов'язувати раніше вивчене з новим матеріалом, використовувати на уроках знання з інших предметів;

• вузька спеціалізація і внутришкольна диференціація призводить до розірваного знання. Виникає такого роду небезпека і при переході на профільне навчання з його диференціацією;

• учні не вміють застосовувати засоби математичного апарату при вирішенні практичних завдань.

У той же час сучасна наука вимагає залучення комплексних, синтетичних знань з різних її областей. Крім того, для успішної інтеграції в соціум та адаптації в ньому випускнику сучасної школи необхідні практико-орієнтовані знання.[17] Внаслідок цього зростає роль міжпредметної інтеграції як засобу розвитку інтелектуальних творчих здібностей учнів. Саме тому постає питання про інтегративний підхід до викладання різних предметів у школі, який сприяє виробленню системи знань, чіткому баченню школярами загальних для різних предметів ідей і формування нового, інтегративного способу мислення, необхідного для життєдіяльності людини в суспільстві.[2]

Однією з найбільш перспективних форм інтеграції знань є проектна технологія. Інтеграція знань за допомогою методу проектів призводить до більш зацікавленого, особистісно значимого і осмисленого сприйняття знань, що посилює мотивацію і активність залучення школярів у навчальний процес. Кожне проектно-орієнтоване завдання являє собою тісно пов'язаний ланцюжок окремих актів у діяльності школярів. Це дозволяє їм розглядати проблему проекту в різних режимах мислення, що природним чином вимагає інтеграції знань, які при предметному навчанні учень отримував дискретно.

Проблема реалізації методу проектів в освітньому процесі не є принципово новою. Цей феномен перебував у центрі уваги дослідників різних періодів.

Технологію реалізації методу проектів у шкільній освіті як форми інноваційної діяльності відображено в наукових працях В. Беспалька, В. Бондаря, Л. Ващенко, Ю. Громика, Л. Даниленко, О. Коберника, Н. Масюкової, Б. Пальчевського, Г. Щедровицького, С. Ящука та інших.

Аналіз літературних джерел показав, що в них акцентовано увагу на категоріальному аспекті методу проектів. Водночас досліджень, у яких обґрунтовується інтеграційний потенціал методу проектів, виявлено недостатньо.

У педагогічній теорії також недостатньо з'ясовано змістові й процесуальні компоненти реалізації методу проектів, сприятливі для процесу інтеграції знань учнів. Звідси випливає актуальність проблеми. Очевидною є і практична потреба з'ясувати ефективність методу проектів як форми інтеграції учнів.

Отже, проблема педагогічного дослідження даної курсової роботи - застосування проектної технології для здійснення інтеграції знань учнів.

У сучасних умовах давня педагогічна проблема інтеграції знань набуває нового звучання. Її актуальність продиктована новими вимогами, що висуваються до школи, соціальним замовленням суспільства.

Формування конкурентноспроможного випускника стало основним завданням школи початку XXI століття. Це особливо актуально у зв'язку з тим, що сучасний світ характеризується стрімким соціальним, технологічним і політичним розвитком, який потребує від людини здатності робити духовно-моральний вибір, мобільності та відповідальності у прийнятті рішень, вміння ефективно спілкуватися та бути успішним. Сьогодні очевидним є те, що реалізувати принципи особистісно-орієнтованого навчання при традиційному підході до освіти, традиційних засобах навчання, орієнтованих на класно-урочну форму занять, неможливо. Для включення кожного учня в активний пізнавальний процес, який застосовується на практиці, повинно бути створено адекватне навчально-предметне середовище, яке забезпечувало б можливість вільного доступу до різних джерел інформації, спілкування з ровесниками, працювати разом під час вирішення різних проблем.

Тому особливої актуальності набуває використання в педагогічному процесі методів, що дозволяють сформувати в учнів навички самостійного активного пошуку, збору та аналізу необхідної інформації, вміння висувати гіпотези, робити висновки, інтегрувати знання.[12] До таких методів може бути віднесено використання проектних технологій. Актуальність методу проектів обумовлюється, передусім, інтеграцією знань з різних предметних областей, необхідністю розуміти сутність та призначення отриманих знань, своєї роботи, самостійно ставити професійні цілі та завдання, обмірковувати способи їх здійснення.

Уроки, побудовані на основі інтегративного підходу, розвивають потенціал учнів, стимулюють пізнання ними навколишньої дійсності, розвивають у них логіку мислення, комунікативні здібності. Саме така підготовка, що включає використання проектних технологій та міжпредметних зв'язків, забезпечує конкурентоспроможного фахівця в інтегрованому інформаційному просторі сучасного суспільства.[5]

Актуальність порушеної проблеми зумовлена такими суперечностями:

-між вимогами, що постали перед шкільною освітою щодо забезпечення всебічного розвитку учнів, і наявними засобами їхнього розвитку;

-між потребами учнів у набутті інтеграційних знань та умінь для успішної адаптації в суспільстві і формалізацією процесу навчання;

-між необхідністю застосовування у навчально-виховному процесі ефективних технологій, методів і форм роботи, які сприяли б інтеграції знань школярів, і недостатньою визначеністю змістового й процесуального наповнення цього процесу.

Необхідність подолання виявлених суперечностей і недостатній рівень опрацювання проблеми зумовили вибір теми дослідження: «Метод проектів як форма інтеграції знань».

Мета даної курсової роботи полягає в експериментальній перевірці ефективності застосування методу проектів для реалізації інтеграції в навчально-виховному процесі математичних знань учнів із знаннями з інших предметів, зокрема із природничими дисциплінами.

Об'єктом дослідження курсової роботи визначено процес інтеграції знань учнів, а предметом дослідження - проектну діяльність, яка забезпечує цей процес.

В основу дослідження курсової роботи покладено гіпотеза: процес інтеграції знань учнів набуватиме ефективності за умови впровадження у навчально-виховний процес проектної технології.

Для досягнення поставленої мети визначено наступні завдання:

- Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в теорії та практиці.

- Проаналізувати передовий досвід роботи з теми дослідження в навчальній, науково-теоретичній та методичній літературі.

- Уточнити основні поняття дослідження та виявити їх взаємозумовленість.

- Визначити особливості використання методу проектів в навчально-виховному процесі, його переваги та недоліки.

- Визначити роль інтеграції в навчально-виховному процесі та умови інтеграції знань учнів за допомогою методу проектів.

- Розробити систему проектних завдань для учнів.

- Змоделювати уроки за проектною технологією.

- Експериментально перевірити технологію застосування методу проектів з метою інтеграції знань учнів.

РОЗДІЛ 1. Проектна технологія як форма інтеграції знань

1.1 Сутність поняття «інтеграція»

В даний час визначальна тенденція пізнавального процесу - інтеграція.

Хоча й не одну сотню років у школі викладаються окремі навчальні предмети, закономірно виникають питання: як іде засвоєння учнями знань про природу, суспільство, людину? Чи формується в їхній свідомості цілісна наукова картина світу? Які педагогічні умови потрібні, щоб досягти цього? Чи потрібні спеціальні навчальні предмети, які синтезують знання з різних областей?

Зміни в суспільному житті, сучасній освіті, пріоритетах юних громадян диктують пошук нових форм і методів педагогічної роботи, щоб уникнути формалізму, шаблонності, зробити вивчення математики цікавим, різноманітним і захопливим.

Розглянемо, що ж таке інтеграція?

У широкому розумінні під інтеграцією розуміють процес взаємопроникнення структурних елементів різних галузей навчання, який супроводжується узагальненням та комплексністю знань. Інтерактивний підхід не порушує логіки кожного навчального предмету й у той же час забезпечує потенційну можливу взаємодію між ними. [9]

На основі аналізу літературних джерел виявлено, що інтеграція є однією з найактуальніших інновацій, яка здатна вирішити численні проблеми освіти. Інтегративне навчання як ніяке інше закладає нові умови діяльності вчителів та учнів, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвивальних прийомів навчання. Інтеграція зобов'язує до використання різноманітних форм викладання, що має вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу.

Сучасна педагогічна наука вважає інтеграцію одним із головних дидактичних принципів, який у цілому визначає організацію освітніх систем. Таке її розуміння дозволило науковцям висунути нову освітню парадигму. Вона звучить так: оскільки існуюча освіта предметоцентрична, тобто реалізується принцип внутрішньопредметної інтеграції, а інтеграція складає основу будь-якої освітньої системи, перехід освіти у сучасних умовах на якісно новий рівень насправді є рухом від внутрішньопредметної до міжпредметної інтеграції. Такий перехід передбачає не зміну, а доповнення одного принципу іншим. [2]

Якісні зрушення в шкільній освіті пов'язані насамперед з інтеграцією теоретичного знання, його практичного застосування і відповідних навичок.

1.2 Міжпредметні зв'язки як перший крок до інтеграції знань учнів

Першим кроком до інтеграції знань учнів можна вважати міжпредметні зв'язки.

Міжпредметні зв'язки відображають комплексний підхід до виховання й навчання, який дає можливість виділити як головні елементи змісту освіти, так і взаємозв'язки між навчальними предметами. Міжпредметні зв'язки на будь-якому етапі навчання виконують виховну, розвивальну й детермінуючу функції завдяки інтеграції знань, оскільки підвищують продуктивність перебігу психічних процесів.

Аналіз літературних джерел показав, що у XX ст. багато вчених працювало над проблемою міжпредметних зв'язків. Значний внесок у розвиток теорії міжпредметних зв'язків внесли психологи Ю. Самарін, Б. Ананьєв, педагоги Ю. Чабанський, І. Лернер, В. Онищук, М. Скаткін та ін.

Міжпредметна інтеграція (поєднання змісту двох або кількох навчальних дисциплін на одному уроці) набула останнім часом широкого розповсюдження серед учителів. Інтегровані уроки характеризуються глибиною, високою інформативністю, фундаментальністю, різноплановістю, що сприяє підвищенню мотивації учнів, і як наслідок - підвищенню рівня їхніх знань.

Проблема інтегрованих уроків ще недостатньо вивчена, постає чимало запитань у плані мотивації навчальної діяльності учнів, виборі методів і прийомів роботи, вибору матеріалів.

1.3 Принципи інтегрованого навчання

Принципи інтегрованого навчання, покликані повною мірою працювати на досягнення головної мети інтегрованого навчання - розвиток мислення учнів. Це досягається при проектно-дослідницької діяльності учнів на уроках і в позакласній роботі. Можна сказати, що проектно - дослідницька діяльність не може бути лише з одного предмета. Тут і спостерігається інтеграція дисциплін математики та природничого циклу. Розглянемо напрями інтеграції.

Синтезування вивчення. Цілісне, синтезоване, систематизоване сприйняття досліджуваних по тій або іншій темі питань сприяє розвитку широти мислення. Постановка проблеми, досліджуваної методами інтеграції, розвиває цілеспрямованість і активність мислення.

Заглибленість вивчення. Більш глибоке проникнення в суть досліджуваної теми сприяє розвитку глибини мислення.

Актуальність проблеми або практична значимість проблеми. Обов'язкова реалізація розглянутої проблеми, в будь-якій практичній ситуації посилює практичну спрямованість навчання, що розвиває критичність мислення, здатність зіставляти теорію з практикою.

Альтернативність рішення. Нові підходи до відомої ситуації, нестандартні способи вирішення проблеми, можливість вибору рішення даної проблеми сприяють розвитку гнучкості мислення, критичності.

Доказовість мислення. Доказовість вирішення проблеми розвиває доказовість мислення.

Результати інтегрованого навчання. Результати і значення інтегрованого навчання зводяться до наступного:

Інтегроване навчання:

• сприяє розвитку наукового стилю мислення учнів;

• дає можливість широкого застосування учнями природничо-наукового методу пізнання;
• формує комплексний підхід до навчальних предметів;

• підвищує якість знань учнів;

• підвищує і розвиває інтерес учнів до предметів;

• розширює кругозір учнів, сприяє розвитку творчих можливостей учнів, допомагає більш глибокому усвідомленню і засвоєнню програмного матеріалу;
• долучає школярів до науково - дослідницької діяльності.[4]

Однією з найбільш перспективних форм організації навчального процесу з точки зору інтеграції знань учнів є метод проектів.

1.4 Технологія проектної діяльності в навчанні

1.4.1 З історії методу проектів

Метод проектів виник ще на початку минулого сторіччя в США. Його називали також методом проблем і пов'язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії та освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї (1859 - 1952), а також його учнем В.Х.Кілпатріком. В зарубіжній школі метод проектів активно і досить успішно розвивався. У США, Великобританії, Бельгії, Ізраїлі, Фінляндії, Німеччини, Італії, Бразилії, Нідерландах і багатьох інших країнах, де ідеї гуманістичного підходу до освіти Дж. Дьюї, його метод проектів знайшли широке поширення і набули великої популярності в силу раціонального поєднання теоретичних знань і їх практичного застосування для вирішення конкретних проблем навколишньої дійсності в спільній діяльності школярів. "Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де і як я можу ці знання застосувати" - ось основна теза сучасного розуміння методу проектів, який і приваблює багато освітніх системи, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними вміннями.

1.4.2 Сутність методу проектів

За визначенням проект - це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів, задум для створення реального об'єкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту. Це завжди творча діяльність [14].

Проектний метод у шкільній освіті розглядається як якась альтернатива класно-урочної системи. Сучасний проект учня - це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності та одночасно формування певних особистісних якостей.

У методі проектів як педагогічної технології знайшов своє втілення комплекс ідей, які стверджують наступне: «Дитинство дитини - не період підготовки до майбутнього життя, а повноцінне життя. Отже, освіта має базуватися не на тих знаннях, які коли-небудь у майбутньому йому знадобляться, а на тому, що гостро необ-хідно дитині сьогодні, на проблемах його реального життя».

Будь-яка діяльність з дітьми, в тому числі й навчання, повинна будуватися з урахуванням їх інтересів, потреб, грунтуючись на особистому досвіді дитини.

Останнім часом цьому методу знову приділяється пильна увага в багатьох країнах світу. Основна теза сучасного розуміння методу проектів, який привертає до себе багато освітніх систем, полягає в розумінні учнями, для чого їм потрібні одержувані знання, де і як вони будуть використовувати їх у своєму житті. Основою методу проектів є розвиток пізнавальних умінь учнів, навчання їх вмінню конструювати свої знання.

У європейських мовах слово «проект» запозичене з латині і означає «викинутий вперед», «виступаючий», «кидається в очі».

Проект - це спеціально організований вчителем і самостійно виконуваний учнями комплекс дій, що завершуються створенням творчого продукту.

Метод проектів - сукупність навчально-пізнавальних прийомів, які дозволяють вирішити ту чи іншу проблему в результаті самостійних дій учнів з обов'язковою презентацією цих результатів. Метод проектів завжди припускає рішення якоїсь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, з іншого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей.[8]

Головна ідея методу проектів - спрямованість навчально-пізнавальної діяльності школярів на результат, який виходить при вирішенні практичної чи теоретичної проблеми. Цей результат називається проект, що в перекладі означає задум, план. У більш широкому сенсі під проектом розуміється обгрунтована, спланована і усвідомлена діяльність, спрямована на формування у школярів певної системи інтелектуальних і практичних умінь. Технологія організації проектної діяльності школярів включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових і проблемних методів, творчих за своєю суттю, спрямованих на самостійну реалізацію школярем задуманого результату.[11]

В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається «відчутними», тобто, якщо теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження.[1]

Робота за методом проектів передбачає не тільки наявність і усвідомлення якоїсь проблеми, а й процес її розкриття, рішення, що включає чітке планування дій, наявність задуму чи гіпотези вирішення цієї проблеми, чіткий розподіл (якщо мається на увазі групова робота) ролей, т . е. завдань для кожного учасника за умови тісної взаємодії.

Основним завданням навчання за методом проектів є дослідження дітьми разом з вчителем навколишнього життя. Все, що діти роблять, вони повинні робити самі (один, з групою, з учителем, з іншими людьми): спланувати, виконати, проаналізувати, оцінити і, природно, розуміти, навіщо вони це зробили:

а) виділення внутрішнього навчального матеріалу;

б) організація доцільної діяльності;

в) навчання як безперервна перебудова життя і підняття її на вищі щаблі.[18]

Переваги цієї технології це: ентузіазм у роботі, зацікавленості дітей, зв'язок з реальним життям, наукова допитливість, вміння працювати в групі, самоконтроль, краща закріпленість знань, дисциплінованість.

Метод проектів завжди припускає рішення якоїсь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, з іншого інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей. Робота за методом проектів передбачає не тільки наявність і усвідомлення якоїсь проблеми, а й процес її розкриття, рішення, що включає чітке планування дій, наявність задуму чи гіпотези вирішення цієї проблеми, чіткий розподіл ролей (якщо мається на увазі групова робота), т . е. завдань для кожного учасника за умови тісної взаємодії. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, "відчутними", предметними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична, конкретний практичний результат, готовий до застосування [6].

Концептуальні позиції проектного навчання:

1. Принцип гуманізму: у центрі уваги учень, розвиток її творчих здібностей.

2. Принцип особистої зацікавленості учня в темі проекту. Освітній процес будується не в логіці навчального предмета, а в логіці діяльності, що має особистісний сенс для учня. Це підвищує його мотивацію до навчання.

3. Діяльнісний підхід. Процес навчання для учня - це процес роботи над проектом свого майбутнього.

4. Принцип співробітництва учнів та вчителя при вирішенні різноманітних проблем.

5. Принцип чіткого усвідомлення вчителем і учнем, що вони роблять і навіщо. Глибоке, усвідомлене засвоєння базових знань забезпечується за рахунок універсального їх використання в різних ситуаціях.

6. Принцип поваги до іншої точки зору.

7. Принцип забезпечення відповідальності за результат. [3]

1.4.3 Основні вимоги до використання методу проектів

1. Наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми/задачі, що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її вирішення (наприклад, дослідження демографічної проблеми в різних регіонах світу).

2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан даного регіону, фактори, що впливають на цей стан, тенденції, що простежуються у розвитку даної проблеми; спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій і т. д);

3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

4. Визначення кінцевих цілей спільних / індивідуальних проектів;

5. Визначення базових знань з різних областей, необхідних для роботи над проектом.

6. Структурування змістовної частини проекту.

7. Використання дослідницьких методів.

Найскладніший момент при введенні в навчальний процес дослідницьких проектів - організація цієї діяльності, а особливо - підготовчий етап. Учень повинен мати можливість вибрати тему проекту, організаційну форму його виконання (індивідуальна та групова), ступінь складності проектувальної діяльності.

Найчастіше теми проектів належать до конкретних практичних питань, що є актуальними в сучасному житті, тож для реалізації проекту необхідні знання учнів не лише з одного предмета, а з різних галузей. Саме в такий спосіб досягається природна інтеграція знань.

Технологія проектного навчання у системі уроків представлена в Додатку № 1

1.4.4 Види проектів

При оволодінні вчителем методом проектів, необхідно насамперед розуміння того, що проекти можуть бути різними. Типологія проектів може бути умовно визначена за такими ознаками. (Типологія запропонована Е.С.Полат)

Типологічні ознаки проекту:

• Метод, домінуючий в проекті: дослідницький, творчий, інформаційний, практико-орієнтований, ігрової та ін.

• тривалість проекту

• число учасників

• характер координації

• характер контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни, різних країн світу)

Метод, домінуючий в проекті.

Дослідницькі проекти мають структуру, наближену до справжнім науковим дослідженням. Вони припускають аргументацію актуальності теми, визначення проблеми, предмета, об'єкта, цілей і завдань дослідження. Обов'язково висунення гіпотези дослідження, позначення методів дослідження та проведення експерименту. Закінчується проект обговоренням і оформленням результатів, формулюванням висновків і позначенням проблем на подальшу перспективу дослідження.

Дослідницький проект може бути за змістом:

• монопредметним - виконується на матеріалі конкретного предмета;

• міжпредметним - інтегрується суміжна тематика декількох передметів, наприклад, інформатика, економіка;

• надпредметним (наприклад, «Мій новий комп'ютер" і т.д.) - виконується цей проект в ході факультативів, вивчення інтегрованих курсів, роботи у творчих майстернях.

Проект може бути підсумковим, коли за результатами його виконання оцінюється освоєння учнями певного навчального матеріалу, і поточним, коли на самоосвіту і проектну діяльність виноситься із навчального матеріалу лише частина змісту освіти [20].

Творчі проекти мають не настільки суворо опрацьовану структуру, однак будуються за відомою логікою «дизайн-петлі»: визначення потреби, дослідження, позначення вимог до об'єкта проектування, вироблення початкових ідей, їх аналіз, планування, виготовлення , оцінка (рефлексія). Форма представлення результатів може бути різною (виріб, відеофільм, свято, експедиція, репортаж та ін)

Пригодницькі (ігрові) проекти припускають, що учасники приймають на себе певні ролі, обумовлені змістом проекту. Провідний вид діяльності учнів у таких проектах - рольова гра.

Інформаційні проекти - це тип проектів, покликаний навчити учнів здобувати й аналізувати інформацію. Учні вивчають і використовують різні методи отримання інформації (література, бібліотечні фонди, ЗМІ, бази даних, у тому числі електронні, методи анкетування і інтерв'ювання), її обробки (аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки) та презентації (доповідь, публікація, розміщення в мережі Інтернет або локальних мережах, теле конференція).

Практико-орієнтовані проекти - це проекти, обов'язково передбачають практичний вихід. Наприклад, результатом може бути виріб, що задовольняє конкретну потребу; певний соціальний результат, що зачіпає безпосередні інтереси учасників проекту або спрямований на вирішення суспільних проблем та ін.

Характер координації

Безпосередній, тобто з відкритою координацією. Учитель бере участь у проекті в своєму власному статусі, спрямовує роботу, організовує окремі етапи проекту.

З прихованою координацією. Координатор виступає як повноправний учасник проекту і не виявляє свій справжній статус вчителя в період діяльності груп учасників. Свій вплив він здійснює за рахунок лідерських і професійних якостей за умовою компетентності.

Характер контактів.

Внутрішні або регіональні проекти можуть бути організовані всередині однієї школи, між школами (класами) усередині регіону, однієї країни (за допомогою телекомунікацій, Інтернет-мережі).

Число учасників.

За кількістю учасників проекти можуть бути індивідуальні, парні та групові.

Тривалість проведення.

Проект може бути короткостроковим (розроблений на кількох уроках): середньостроковим (від тижня до місяця); довгостроковим (від місяця до кількох місяців).[13]

1.4.6 Роль учителя та учня при виконанні проекту

Можливості методу проектів для розвитку особистості та соціалізації школярів виявляються через аналіз структури діяльності вчителя і школяра, яка суттєво відрізняється від структури їх діяльності при традиційній організації навчання. Ця структура представлена в Додатку №2.

Найскладніше для вчителя в ході проектування - це роль незалежного консультанта. Важко втриматися від підказок, особливо якщо педагог бачить, що учні виконують щось невірно.

Змінюється і роль учнів у навчанні: вони виступають активними учасниками процесу. Діяльність у робочих групах допомагає їм навчитися працювати в «команді». При цьому відбувається формування такого конструктивного критичного мислення, якому важко навчити при звичайній «урочної» формі навчання. У учнів виробляється свій власний погляд на інформацію, і вже не діє оцінна форма: «це вірно, а це - невірно». Школярі вільні у виборі способів і видів діяльності для досягнення поставленої мети, їм ніхто не говорить, як і що необхідно робити.

Навіть невдало виконаний проект також має велике позитивне педагогічне значення. На етапі самоаналізу, а потім захисту вчитель і учні найдетальніше аналізують логіку, обрану проектувальниками, причини невдач, наслідки діяльності і т.д. розуміння помилок створює мотивацію до повторної діяльності, формує особистий інтерес до нового знання, так як саме невдало підібрана інформація створила ситуацію «неуспіху». Подібна рефлексія дозволяє сформувати адекватну оцінку (самооцінку) навколишнього світу і себе в цьому світі.

РОЗДІЛ 2. Аналіз досвіду роботи з використання методу проектів

2.1 Інтеграція уроків математики з природничими дисциплінами

В умовах становлення і розвитку високотехнологічного інформаційного суспільства в Україні виникає необхідність підвищення якості та пріоритетності шкільної природничо-математичної освіти, включення природничо-математичних предметів до навчальних планів усіх рівнів освіти, поліпшення природничо-математичної підготовки учнів [10].

Інтеграція уроків математики з історією, астрономією, географією, економікою, музикою, біологією, фізикою та іншими навчальними предметами дозволяє багатогранно розглянути багато важливих явищ, зв'язати уроки математики з життям, показати багатство і складність навколишнього світу, дати дітям заряд допитливості, творчої енергії. У учнів з'являється можливість створити не тільки власну модель світу, а й виробити свій спосіб взаємодії з ним.[19]

Опора на математичні поняття розкриває нові аспекти фізичних, хімічних, біологічних знань, одночасно математичні знання набувають узагальнений зміст. Не дарма кажуть: "Математика - цариця наук". Вона дає методи вивчення інших наук. Математика тісно пов'язана з природничими науками. Наведемо приклади інтеграції деяких тем математики, екології, географії, біології, хімії.

Вивчення теми "Подібність" дозволяє спиратися на відомості з курсу географії, отримані учнями в темах "Вимірювання відстаней на місцевості", "Зображення напрямків і відстаней на кресленні", "Складання схематичного плану ділянки місцевості способом полярної зйомки". Такі зв'язки сприяють виведенню нових математичних понять, доведення теорем, а також осмисленню математичних дій у вимірювальних уміннях географічного значення. При вивченні теми "Масштаб" використовую завдання, де необхідно визначити за планом або по карті відстані між двома пунктами. При цьому використовую географічні карти країн, карти півкуль. Програмний матеріал з географії представляє великі можливості для формування в учнів поняття раціонального числа, негативного числа, координати точки, навичок побудови різних діаграм.

Ознайомлення учнів на уроках математики з градусними вимірами кутів передує за часом вивчення ними тими "Градусна мережа" курсу географії.

Опора на математичні методи в програмах з хімії дозволяє кількісно оцінювати закономірності хімічних процесів, логічно обгрунтувати окремі закони і теорії. Велике пізнавальне значення має побудова графіків, що відображають, наприклад, залежності: відсоткової концентрації розчину від маси розчиненої речовини в даній масі розчину, теплового ефекту реакції від маси утвореної речовини, повноти окислення речовини від температурних умов, ступеня дисоціації речовини від концентрації його розчину. Вони в наочній і узагальненій формі висловлюють кількісні залежності хімічних процесів. Для вирішення багатьох завдань з хімії потрібно вміння вирішувати пропорції, вміння скорочувати і грамотно вести розрахунки, а також округляти числа. При цьому відбувається узагальнення математичних, біологічних і хімічних знань і вмінь учнів, формування їх компетенцій.

У курсі загальної біології при вивченні статистичних закономірностей модифікаційної мінливості навчальні програми дозволяють ознайомити учнів з новими математичними і біологічними науками. Прийоми обчислення середньої арифметичної величини варіаційної ознаки побудови варіаційного ряду і варіаційної кривої. Вони обгрунтовані теорією ймовірності і дозволяють розкрити учням закономірності мінливості, що виникає у організмів з однієї і тієї ж спадковою основою під впливом різних умов життя. Важливо підкреслити практичне значення математичного опису варіювання кількісних ознак у особин одного виду, однієї породи або сорту при їх виведенні в різних природних кліматичних районах, а також значення використання математики в генетиці, селекції, медицині, екології. Так, при вивченні теми "Випаровування води листям" доцільно організувати дослідницьку роботу учнів з визначення площі листа і всього листового апарату рослини, порівняти її з займаної тим же рослиною площею землі і зробити висновок про значення великої поверхні листя для живлення рослини і для випаровування великої кількості води.

Дана робота не тільки розвиває розрахунково-вимірювальні уміння, а й стимулює інтерес до кількісної оцінки біологічних явищ, формує світоглядні уявлення учнів про єдність живої і неживої природи. Питання охорони лісу і лісових насаджень розглядаються при вивченні розділів з екології. При вивченні теми "Осьова і центральна симетрія" питання про наявність видів симетрії в природі сприяє формуванню цілісного уявлення про симетрії. У ході бесіди необхідно виявити причини появи різних типів симетрії у тварин в процесі розвитку тваринного світу і причини симетрії у рослин. Доцільно показати досвід з пророслими клубнелуковицами гладіолусів в темному приміщенні і пророслим насінням томата в трубці на світлі. У вигляді контрприкладу симетрії можна навести приклад асиметрії (показ раковин черевоногих молюсків). "Протиставлення полегшує і прискорює наше здорове мислення", - вказував великий російський фізіолог І.Павлов. У шкільному курсі математики існує досить багато тем, які сприяють усвідомленому сприйняттю біологічних понять і відомих біологічних законів. Наприклад, "Золотий перетин і гармонія форм природи", "Геометрична прогресія та потенційні можливості розмноження організмів", "Варіаційний ряд і варіаційна крива при вивченні модифікаційної мінливості", "Теорія ймовірностей і генетика популяцій. Закон Харді - Вайнберга". Сучасні математика та біологія виразно свідчать, що складне схоже на випадкове. Справді, живе на будь-якому рівні організації життя (клітинному, організаційному, популяційному, биогеоценотическом) представлено навіть не складними, а надскладними системами, охарактеризувати які неможливо без математичних прийомів, формул і методів.

В даний час прийнято говорити про здоров'язберігаючі технології. Одним із прикладів заощадження здоров'я учнів є правильне ставлення до здоров'я. Важливо на інтегрованих уроках говорити про це, пропонувати способи попередження шкідливих звичок. Можна розробити соціально значущі проекти для населення: проекти по здоровому харчуванню, заняттю спортом, будівництву будинку. Валеологія і математика подружилися при такому підході до створення проектів.

Інтеграція як засіб навчання дає учневі ті знання, які відображають зв'язаність окремих частин світу, вчить дитину з перших кроків сприймати світ як єдине ціле. В процесі своєї роботи зафіксувала зростання пізнавального інтересу учнів до математики під впливом міжпредметних зв'язків. Міжпредметні зв'язки стимулюють тягу до знань, зміцнюють інтерес до предмета, розширюють зацікавленість, поглиблюють знання, сприяють становленню інтересів професійного плану. Інтеграція в навчанні дозволяє нам виконати розвиваючу функцію, необхідну для всебічного та цілісного розвитку особистості учня, розвитку інтересів, мотивів, потреб до пізнання. Інтегровані уроки розвивають потенціал учнів, спонукають в учня прагнення до пізнання навколишньої дійсності, до розвитку логіки мислення, комунікативних компетенцій.[16]

2.2 Проектно-дослідницька діяльність з математики, інтегрована з природничими дисциплінами

Дуже добре проводити інтегровані уроки з метою організації проектно - дослідницької діяльності учнів. Такий вид роботи дозволяє формувати активну, самостійну, ініціативну позицію учнів у навчанні, розвивати загальнонавчальних вміння та компетенції. В основі проектно - дослідницької діяльності лежить ідея практичної чи теоретичної значимості тієї чи іншої проблеми. Проектна діяльність учнів дозволяє розкрити творчий і пізнавальний потенціал учня. Інтеграція предметів математики і природознавства дозволяє виявляти обдарованих і творчих учнів. Проектна діяльність спрямована на досягнення кінцевого результату, отримання продукту своєї роботи як вчителю, так і учню.[7]

Зовнішній результат спрямований на осмислення і застосування діяльності. Внутрішній результат спрямований на з'єднання знань умінь, компетенцій і цінностей. Учитель допомагає учневі вибрати проекти, координувати роботу над проектом. Проблему можна брати з навколишньої дійсності, з життя. Пошук соціально значущої проблеми - одна з важких завдань. Робота над проектом - одна зі складних педагогічних завдань. Така робота вимагає майстерності вчителя. Кожен проект вимагає обов'язково дослідницької діяльності - пошук інформації, обробка, осмислення, уявлення учнями ходу дослідження. Виходом проекту є продукт, - засіб, який розробили учні для вирішення поставленої проблеми. Для отримання продукту потрібні знання з багатьох дисциплін. Це і є приклад використання учнями комплексу знань з математики, біології, хімії, екології для проектно - дослідницької діяльності.

Міжпредметні проекти могут віступаті в роли інтегруючіх факторів в освіті, допомагаючі долаті традіційну дробність и урівчастість нашої освіти.
Інтеграція знань за допомогою методу проектів стимулює до більш зацікавленого, особистісно значущого осмислення й сприйняття цих знань, що посілює мотівацію и актівність залучення учнів у навчальний процес. Кожне проектно-орієнтоване завдання являє собою тісно пов'язаний ланцюжок окремих актів у діяльності школярів. Це дозволяє їм розглядаті проблему проекту в різніх режимах мислення, що природнім чином вімагає інтеграції знань, які при предметному навчанні учень отримував дискретно.

Можна виділити три види міжпредметних проектів за результатами інтеграції дисциплін:
1) асиміляційні (злиття засобів і методів базової науки);
2) конгломеруючі (з'єднання взаємодіючих наук на основі однієї з них);
3) синтезуючі (формування нової інтегративної науки) [11].
Варто відзначити, що найбільш поширеними в математичній освіті є асиміляційні і конгломеруючі. Це пов'язано з тим, що математика має ряд принципових відмінностей від природничих наук, що заважає їх синтезу і взаємопроникнення (однобічність інтеграції).[9]

Проектно-дослідницька діяльність з математики, інтегруючи її з природничими дисциплінами, може володіти різним ступенем інтеграції (залежно від профілю) та широко застосовуватися як безпосередньо на уроці, так і у додатковій освіті. Відмінною особливістю такої проектної діяльності є те, що вчитель контролює процес розробки проекту, більш активно бере участь у його створенні. Це пов'язано з тим, що час на уроці (або кількох уроках) суворо обмежена, а базовий матеріал повинен бути засвоєний кожним учнем. Тут ми бачимо певну складність застосування методу проектів безпосередньо на уроці математики. Однак при вмілій організації процесу створення проекту і правильно вибраному його продукті цей метод досить ефективний, оскільки дозволяє створити умови для формування в учнів навичок виділення проблеми, пошуку способів її вирішення, видобутку інформації (це може бути підручник, додаткові матеріали; доступ до шкільної електронної бібліотеці, якщо урок проходить в комп'ютерному класі і т. п.), її узагальнення, уявлення висновків у вигляді деякого кінцевого продукту.[4]

Проектно-дослідницька діяльність з природничонаукових і математичних дисциплін має найбільшу ефективність в формі інтегрованих проектів. Це пояснюється тим, що тематика не обмежується ні шкільним матеріалом, ні часом, ні відсутністю доступу до деяких джерел інформації, які на уроці використовувати повною мірою неможливо (матеріали, які зустрічаються тільки в бібліотечних фондах, отримання даних у результаті довгострокових спостережень та ін). В. В. Гузєєв пропонує ввести в шкільну практику «тижня проектів», які вже кілька десятиліть практикуються за кордоном. У ході таких заходів учні не обмежені рамками предметів і можуть в узагальненій формі застосувати комплекс отриманих знань.

2.3 Тематика міжпредметних проектів з математики та інших дисциплін

Фізика в середній школі є основним предметом, де здійснюються різноманітні додатки математики. «Разом з тим, - пише відомий фізик-методист А. А. Пінський у статті" Математична модель у системі міжпредметних зв'язків ", - фізика забезпечує математику практично необмеженим навчальним матеріалом, аналіз якого вимагає різнобічного застосування математичних методів. Тому змістовні зв'язку фізики і математики доцільно трансформувати в міжпредметні зв'язки, що реалізуються на уроках в методах навчання ».[16] У Додатку 3 представлено ряд тем проектів, інтегруючих фізику і математику.

Широке застосування математичних методів визначило появу математичної хімії. Ф. А. Тихомирова пише: «Взаємодія хімії та математики можна розглядати як процес односторонній. Хімія практично не сприяла розвитку нових галузей математики, а запозичила розроблені раніше розділи математичної науки »[19]. Саме тому не можна говорити про програму хімії в математиці. Отже, і можливі інтеграційні проекти містять матеріал з хімії, в якому, так чи інакше, застосовуються математичні методи (додаток 4)

Як і відносно хімії, не можна не говорити про внесок біології в математику. Живі істоти з їх саморегуляцією, здатністю до пристосування, цілеспрямованої активністю і складними схемами поведінки важче обмежити рамками загальних математичних законів. Однак математичне моделювання відкриває величезні можливості у розвитку областей, які інтегрують ці науки. При цьому математичні методи, які застосовуються в біології, найрізноманітніші, але більшість з них виходить за рамки шкільних програм з математики і відноситься до вирішення специфічних біологічних проблем. З іншого боку, ні експериментальне вивчення складних біологічних систем, ні просте спостереження за зміною їх властивостей в процесі життєдіяльності, ні створення моделей подібних систем неможливо без адекватного математичного опису. У зв'язку з цим в середній школі необхідна інтеграція біології та математики, і одним із засобів її реалізації є проектно-дослідницька діяльність.

Наведемо приклади проектів з математики та біології (додаток 5).

Після розгляду можливих тем проектів з математики та фізики, математики та хімії, математики та біології наведемо приклади проектів з математики та географії (додаток 6).

Ми розглянули проекти, що інтегрують дві дисципліни. Однак проектно-дослідницька діяльність може здійснюватися за трьома і більше предметів.

Щоб зробити великий серйозний проект, треба спочатку навчити учнів пошуку інформації, роботі з довідковою літературою, навчити працювати в команді, розвинути у школярів дослідні та комунікативні умінь. Тому починати можна з роботою над міні-проектами. Саме їх намагаюся використовувати прямо на уроках математики, починаючи з 5 класу. Прикладом таких робіт можуть бути:

5 клас - проект «Опитування громадської думки» (мета: осмислення деяких актуальних для них питань освіти), «Модель багатогранників» (мета: виконання розгортки многогранника) і т.д.

6 клас - проект «Великі математики», «Жінки математики» (мета: вивчення біографій великих математиків, їх внеску в науку), «Історія рахунку» (мета: вивчення систем числення), «Поява нуля» (мета: вивчити історію чисел) і т.д.

Всі ці проекти не займають багато часу, не дуже складні у своєму дослідженні, але в процесі роботи в учнів формуються необхідні навички та компетенції. Крім цього школярі вивчають інформаційні технології, навчаються представляти результати своєї роботи в різних формах. Поступово робота може ускладнюватися.

Систематичне використання таких міні-проектів приведе надалі до серйозних дослідницьких робіт.

Приклади межпредметних проектів, виконаних учнями: додатки 7,8.

Приклад уроку з використанням методу експрес-проектів - додаток 9.

2.4 Результативність досвіду

Одним з найважливіших критеріїв педагогічної майстерності вважається результативність роботи вчителя, яка проявляється не тільки у високій успішності школярів, але і в такому ж їх інтересі до предмета.

Важливим напрямком своєї роботи я вважаю - навчити бачити реальне застосування знань і умінь, одержуваних на уроці, у своєму власному житті.

Аналізуючи досвід роботи можна зробити висновок про те, що хороші результати - стійкі знання з предмета, практичні вміння і сформовані навички при роботі інформаційними джерелами - виправдовують застосування проектного методу.

Результативність викладеного досвіду роботи дозволяє відзначити розвиток в учнів творчої та комунікативної активності, пізнавальної самостійності, інтелектуальних здібностей, рівня навченості і вихованості.
Аналізуючи досвід організації проектної діяльності, виділяються наступні результати, що вказують на переваги застосування проектного методу як форми інтеграції знань учнів в освітньому процесі школи:
1. Робота над проектами стимулює внутрішню пізнавальну мотивацію і сприяє підвищенню інтересу до предметів. Це підтверджується наступними фактами:
- уроки стали проходити більш жваво, учні з нетерпінням очікують як момент початку роботи над проектами, так і заключний етап - презентацію;
- прикладний характер проектної діяльності, практична спрямованість обираних досліджень, проекти стають особисто значущими для учнів;
- у школярів проявився стимул не тільки отримати хорошу оцінку, але й домогтися успіхів у виконуваній роботі.

2. Робота над проектами підвищує активність і самостійність різних за рівнем розвитку та здібностей учнів:

- невмотивовані на навчання діти, зацікавившись якою-небудь проблемою і виконавши проект, нехай навіть на других ролях у групі, здобувають упевненість у своїх силах, таким чином для них створюється реальна ситуація успіху в навчанні;
- для обдарованих дітей участь у проекті ще одна можливість прояву творчості, розвитку у спільній діяльності з учителем, батьками та однокласниками творчого потенціалу, накопичення досвіду самостійної роботи.

3. Участь у міжпредметних проектах значно підвищила рівень знань не тільки з математики, але і з інших природничих дисциплін.

Було проведено анкетування (анонімно) з метою з'ясування в учнів 5-11 класів школи уподобання видів навчальної діяльності на уроках, визначення сформованості навичок проектної діяльності та виявлення емоційного ставлення до школи та класу.

На питання «Чи подобається тобі вчитися в школі» і «Чи подобається тобі вчитися у твоєму класі» всі учні (100%) відповіли ствердно «так», що визначає стабільну позитивну навчальну мотивацію дітей. Відповіді на питання «Які види діяльності на уроці тобі особливо подобаються» вказують на перевагу творчих видів, з них «робота над проектом» була у виборах у 80% учнів.
Школярі воліють працювати в парах, групах або «з усім класом над одним завданням», що відповідає 70%, 60% і 60%, тобто можна судити про наявність навичок групової роботи і розвитку комунікативних умінь.
Надають допомогу при виконанні творчих завдань, судячи з виборів дітей, - вчитель (100% виборів), батьки (80%), однокласники (60%), значить можна говорити про те, що мета створення єдиного творчого освітнього простору «учень-учитель-батьки» досягнута. Дітям було запропоновано відзначити ті види умінь проектної діяльності, які вони виконують добре і з задоволенням. Практично кожен підкреслив три із запропонованих чотирьох пунктів: «готувати повідомлення» - 60%, «презентувати підсумки своєї роботи по заданій темі» - 60%, «висловлювати пропозиції з того, що треба зробити по даній роботі» - 50%, «працювати в групі спільно» - 80%.

Отримані відповіді на питання «Ти береш участь в проектній діяльності тому, що ...» теж припускав кілька виборів, бажаних для кожного учня: «дізнатися щось нове» виділили 80% учнів, «можна розкрити свої здібності, піднятися в очах своїх однокласників на більш високий рівень» - 50%, «поспілкуватися з однокласниками» - 30%. Для дітей, що виконують творчі завдання, в тому числі в рамках проектів, шкільне життя викликає позитивні емоції, так практично всі учні (95%) зазначили, що виконують творчі роботи з гарним настроєм.
Експертиза якості успішності учнів 5-11 класів за період використання проектної технології у навчанні (з 2011р.) показує, що рівень навченості дітей становить 100%, рівень якості знань у середньому 85%. Таким чином, можна вважати, що участь дітей у проектній діяльності дійсно сприяє розвитку їх творчих здібностей та навчальної активності.

ВИСНОВКИ

Хоча чужі знання можуть нас чогось навчити, мудрим стаєш лише власною мудрістю.

М. Монтень

Проектна технологія є не заміною, а хорошим і дійовим доповненням до класно-урочної системи навчання. Математика - наука, в якій експеримент, дослідження, практична робота є невід'ємними частинами процесу навчання. Математика дає широкий простір для активізації пізнавальної діяльності учнів.

Становлення дитячої самостійності, ініціативності та відповідальності, в першу чергу виховання вміння вчитися розуміється зараз як провідна цінність і мета освіти нового століття.

Основна мета проектної діяльності - реалізація дітьми своїх здібностей і потенціалу особистості. Найголовніший основоположний принцип методу проектів - виходити з інтересів самої дитини, дитячих інтересів сьогоднішнього дня, безпосередньо пов'язаних з поточними практичними і духовними потребами самих дітей, їх близьких, суспільства.

Метод проектів являє собою гнучку модель організації освітньо-виховного процесу, орієнтованого на розвиток учнів та їх самореалізацію в діяльності. Він сприяє розвитку спостережливості і прагненню знаходити пояснення своїм спостереженням, привчає ставити питання і знаходити на них відповіді, а потім перевіряти правильність своїх відповідей, аналізуючи інформацію, проводячи експерименти і дослідження. Він відкриває шлях, що показує, як перейти від словесного виховання до виховання в самому житті і самим життям.
Проектне навчання є непрямим, і в ньому цінні не тільки результати, але і більшою мірою сам процес. Проектне навчання стимулює істинне вчення самих учнів, тому що воно:

• особистісно орієнтоване;
• використовує безліч дидактичних підходів;
• самомотивоване, що означає зростання інтересу та залучення в роботу в процесі її виконання;
• дозволяє вчитися на власному досвіді і досвіді інших у конкретній справі;
• дозволяє інтегрувати знання різних навчальних дисциплін;

• приносить задоволення учням, які використовують продукт своєї праці.

Реалізація методу проекту на практиці веде до зміни позиції вчителя. З носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів.

Навчання школярів проектної діяльності, її організація впливає на формування психологічних новоутворень особистості, на формування засобів і способів розумової діяльності, на дозрівання механізмів довільної регуляції поведінки особистості.
Таким чином, проектна діяльність є засобом навчання та розвитку особистості.

На закінчення хотілося б підкреслити, що, з одного боку, використання методу проектів загрожує перекосами в навчальній програмі, адже ні в один проект неможливо укласти всі необхідні знання. З іншого боку, очевидні і переваги цієї системи занять: висока мотивація, ентузіазм і зацікавленість дітей, зв'язок отриманих знань з реальним життям, виявлення лідерів, розвиток кооперації та наукової допитливості, самоконтроль, краща закріпленість знань, свідома дисциплінованість групи і т.д. Практика показала високу ефективність впровадження проектної технології у навчально-виховний процес, тому що робота над проектом і його подальший захист стимулює внутрішню пізнавальну мотивацію, сприяє:

• формуванню навичок пошукової та дослідницької діяльності;
• отриманню хороших предметних знань внаслідок наполегливої ​​роботи над вирішенням проблеми, багаторазових обговорень і захисту своєї позиції;
• підвищенню активності і самостійності учнів;

• оволодіння вміннями організувати, спланувати і здійснити рішення виниклих завдань;

• усвідомленню учнем цінностей спільної праці;

• підвищенню прагнення до рефлексії та колективним аналізу виконаної роботи;
• розвитку позитивної внутрішньої мотивації до пізнання;

• естетичному вихованню;

• формуванню високої інформаційної та загальної культури учнів.

Саме ця педагогічна технологія дозволяє змістити акцент з процесу пасивного накопичення учнем суми знань на оволодіння їм різними способами діяльності в умовах доступності будь-яких інформаційних ресурсів, що, безсумнівно, сприяє активному формуванню творчої особистості, здатної вирішувати нетрадиційні задачі в нестандартних умовах.

Реалізація методу проектів призвела моїх учнів до наступних позитивних результатів:
• Збереження навчальної мотивації пізнавальної активності.

• Можливість розвитку своїх творчих здібностей.

• Поліпшення якості успішності.

Досвід роботи із застосуванням методу проектів дозволяє стверджувати, що метод проектів може широко використовуватися в практиці навчання будь-якого предмета, на будь-якій ступені навчання, сприяє інтеграції знань учнів, всебічному розвитку дитини.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аладьина М. Е. и др. Интеграция различных областей естественнонаучного знания на уроках математики, физики, информатики. - URL: festival.1september.ru/2005_2006/index.php?numb_artic=312534.

2. Винокурова Н., Еписеева О. Один из приемов реализации интегративного подхода в обучении // Математика. - 1999. - № 36. - С. 2-3.

3. Власюк О. Проектна діяльність - перспектива розвитку особистості // проектна діяльність у ліцеї: компетентнісний потенціал, теорія і практика: Науково-методичний посібник / За редакцією С.М. Шевцової, І.Г. Єрмакова, О.В. Батечко, В.О. Жадька. - К.: Департамент, 2008. - 520 с.

4. Гончаренко О. Культурологія і проблема інтегрованого навчання учнів // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - №2.- С.66-70

5. Губанова А. А. Реализация межпредметных связей информатики и математики для формирования целостного научного мировоззрения учащихся. - URL: ito.su/2001/ito/I/1/I-1-19.html.

6. Гузеев В.В. "Метод проектов" как частный случай интегральной технологии обучения.//Директор школы. -1995.- № 6, - с. 39 - 47.

7. Зазуліна Л. В. Педагогічні проекти: науково-метод. посіб. / Л. В. Зазуліна. - Кам'янець-Подільський: Абетка - НОВА, 2006. - 40 с.

8. Иванова Л. Проектирование в обучении: дидактические принципы // Учитель.- 2004. - №6. - С.11-15.

9. Козловська І. Філософсько-методичні аспекти інтеграції знань у змісті сучасної освіти / І. Козловська // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - № 3. - С. 21-27.

10. Концепція Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №1720-р

11. Курицина В. Н. Метод проектов: вчера, сегодня, завтра // Образовательная технология как система, объединяющая теорию, практику и искусство. - Воронеж: ВГПУ, 2000. - С.59-63.

12. Метод учебных проектов в естественнонаучном образовании: метод. пособие / под ред. В. С. Рохлова. - М.: МИОО, 2006. - 96 с.

13. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования./ Под ред. Е.С.Полат. - М., 2000.- 150 с.

14. Пахомова Н.Ю. Метод учебных проектов в образовательном учреждении: Пособие для учителей и студентов педагогических вузов. - М.: АРКТИ, 2003. - 112с. (Методическая библиотека)

15. Полат Е. Что такое проект? / Полат Е., Петрова И., Бухаркина М., Моисеева М. // Відкритий урок. -2004. - № 5-6.

16. Розов М.А. Процессы и механизмы интеграции в развитии науки / М.А.Розов // Интегративные тенденции в современном мире и социальный прогресс / Под ред. М.А.Розова. - М.: Изд - во МГУ, 1989.

17. Романовська М. Метод проектів у виховному процесі: Метод.посіб. - Х.: Ранок, 2007. -160с.

18. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий / Г.К. Селевко. - М.: Народное образование, 2006. - Т. 1. - 845 с.; т. 2. - 816 с.

19. Сергеев И.С. Как организовать проектную деятельность учащихся: Практическое пособие для работников общеобразовательных учреждений. - М.: Аркти, 2004. - 250с.

20. Учебно-методическое пособие под редакцией Ябстребцева Е.Н., Развитие мышления учащихся средствами информационных технологий.-М.:2006 г.-160с.

ДОДАТКИ

Додаток № 1. Технологія проектного навчання у системі уроків

Етапи розробки проекту та їх змісту

Методика організації навчального процесу

1. Вихідний: розробка проектного завдання

Використання проектного завдання можливо на різних етапах вивчення предметної теми.

На початку - як спосіб створення проблемної ситуації;

На етапі застосування вивченого теоретичного матеріалу до вирішення практичних завдань;

По завершенні теми - з метою поглиблення і розширення знань.

1.1.Визначення проблеми: виявлення суперечності і обгрунтування актуальності, формулювання теми проекту.

Варіанти способів пред'явлення проблеми:

Учитель пропонує замальовки проблемних життєвих соціальних ситуацій, загадкових природних явищ та ін. і ставить питання, що підводять учнів до виявлення суперечності та необхідності його розв'язання; до формулювання теми проекту.

Якщо у дітей є певний досвід, знання з теми, то вчитель пропонує учням визначити, які проблеми, що цікавлять їх особисто або соціально значущі проблеми допоможе дозволити вивчення даної теми;

Учитель пропонує перелік проблем, пов'язаних з темою, обгрунтовує їх актуальність і пропонує учням вибрати найбільш їм цікаві. Формулює відповідні теми і підтеми (проектні завдання).

1.2. Визначення мети проекту та постановка поетапних завдань.

В меті проекту задаються:

педагогічні цілі: освітні, розвиваючі, особистісні, профорієнтаційні;

Мета самої проектної діяльності, як очікуваний результат проекту.

Учитель задає цілі і завдання виконання проекту.

Учитель ставить питання, що підводять учнів до усвідомлення і формулювання мети і завдань поетапного вирішення проблеми: «Що потрібно вивчати, досліджувати, зробити для досягнення мети проекту?».

1.3. Формулювання гіпотези про результати та шляхи їх досягнення.

Учитель пропонує висловити учням свою пропозицію про результати проекту. Істинність або хибність припущень ні в якому разі вчителем не оцінюються. Учитель може сам запропонувати кілька гіпотез;

Учитель показує зразок формулювання гіпотез.

2. Розробка проекту: планування роботи.

Учитель задає план роботи над проектом,

організовує його обговорення, діти складають план самостійно.

План роботи фіксується: у робочих зошитах, у щоденниках, в індивідуальних графіках, а також у вигляді загальнокласного «екрану» (графіка) виконання проекту (кожним учнем або групами).

2.1. Визначення термінів виконання проекту в цілому і його частин і проміжної звітності.

Терміни і графік виконання проектних завдань та звітності задає вчитель.

2.2. Обговорення критеріїв оцінки якості проекту.

Критерії можуть бути задані вчителем; обрані в спільному обговоренні з класом; розроблені експертною комісією (журі), обраної зі складу класу або старшокласників, вчителів, батьків.

В якості критеріїв можуть бути використані також показники:

повнота і різнобічність у розкритті теми; доказовість гіпотез.

якість оформлення;

самостійність виконання;

рівень презентації (мова, наочність, відповіді на питання, впевненість поведінки).

ступінь активності кожного учасника команди, ступінь співробітництва.

2.3. Вибір засобів і методів виконання проекту.

Учитель:

задає методи в проектному завданні,

організовує колективне або групове обговорення;

представляє в наочній формі перелік різноманітних методів, застосовуваних у проектній діяльності.

Учні повинні знати, що при проектуванні можуть використовуватися методи:

вивчення та аналіз літературних джерел;

теоретичне моделювання та узагальнення;

різного роду опитування: анкетування, інтерв'ю, співбесіда; запити через Інтернет;

спостереження за спеціальною програмою;

досліди та експерименти;

статистичні методи обробки даних

2.4. Вибір форми роботи над проектом і розподіл обов'язків.

Учитель пропонує різні варіанти роботи над проектом. Учні вибирають:
Загальна тема для всього класу розбивається на дрібні підтеми (відповідно з приватними проблемами, завданнями, видами діяльності) і розподіляється у вигляді індивідуальних завдань кожному учневі або за вибором бажаючим;
Клас розбивається на творчі групи (команди). Кожна команда отримує (вибирає) завдання на виконання частини загального проекту або свого окремого проекту. Всередині команди всі її члени можуть спільно виконувати всі завдання, або розподілити обов'язки (ролі).

2.5 Вибір способів оформлення результатів та їх презентації

Учитель пропонує учням вибрати спосіб оформлення результатів проектної діяльності і спосіб їх презентації, виходячи з інтересів, бажання і можливостей учнів і школи, а також доцільності з точки зору особливостей матеріалу проекту та його значущості.
Можливі способи оформлення:
доповідь, реферат, сценарій, газета, книга, альбом, службовий лист, відеофільм, сайт в Інтернеті, модель, макет, картина і ін
Можливі способи презентації:
виступ перед своїм або іншими класами;
захист проектів на відкритих узагальнюючих уроках; виступ з доповідями на конференціях різного рівня; публікація матеріалів, розсилка листів, шкільні стенди; виставка робіт.

3. Реалізація проекта.

Учні відповідно груповим та індивідуальними завданням, планом і графіком роботи здійснюють самостійну конструктивну діяльність.
Вчитель надає стимулюючу підтримку, консультує діяльність учнів і груп.

3.1. Збір, аналіз та узагальнення інформації з різних джерел.

Якщо проект розробляється в урочний час, то в класі повинна бути складена добірка необхідної літератури з вільним доступом до неї учнів.
Літературу відбирає вчитель, приносить учням.
Учитель дає учням рекомендації, як працювати з літературними джерелами в вигляді пам'яток, алгоритмів дій, фронтального обговорення.
Допомагає під час уроку розробити анкети та інші опитувальники і дає рекомендації щодо їх проведення та обробки даних в позаурочний час.

3.2. Проведення дослідження.

Учитель надає допомогу учням у розробці програми дослідження, у відборі обладнання та інтерпретації результатів. Рекомендації можуть виноситься на обговорення.

3.3. Підготовка ілюстративного матеріалу: наочно-графічного, звукового.

Учні самі вибирають способи подання наочно-графічного матеріалу. Учитель надає допомогу в організаційному та матеріальному забезпеченні цієї роботи.
Варіанти ілюстративного матеріалу: малюнки, колажі, плакати, фотографії, графіки та діаграми, відео та звукозапису, комп'ютерні презентації.

3.4. Оформлення матеріалу для презентації.

«Ведучий» в групі збирає воєдино весь матеріал. «Експерт» відбирає той, який підтверджує гіпотезу, оцінює достовірність доказів. «Ведучий» обговорює з членами групи реалізацію запланованого сценарію презентації своєї частини проекту або спосіб інтеграції її в загальний проект. Обговорює останнє з провідними інших груп і з учителем.

3.5. Контроль і корекція проміжних результатів.

На уроці вчитель спостерігає за діяльністю учнів, надає їм підтримку, консультує, в ситуаціях типових труднощів організовує загальне обговорення.

4. Завершення проекту.

Завершений проект обов'язково повинен бути представлений і отримати громадську оцінку (учнів свого класу, паралельного, школи, вчителів, батьків, за межами школи).

4.1. Громадська презентація проекту.

Якщо проект був короткостроковий і виконувався в урочний час протягом 1-2 уроків на основі співпраці у творчих групах, то презентація проводиться в наступних варіантах:
Захист проекту представниками від кожної групи на тому ж уроці (або на 2-му здвоєному);
Виступ доповідачів на узагальнюючому уроці - конференції або уроці «занурення в проблему» (при межпредметном проекті).
Почергове виступ доповідачів на уроках з базових або профільних предметів за рахунок часу, відведеного на актуалізацію раніше засвоєного.

4.2. Експертиза проекту у відповідності з заданими критеріями.

Після презентації вчитель організовує обговорення результатів проекту за планом:
зіставлення первинних цілей і результатів;
підведення підсумків;
Орієнтовний план дискусії:
Представники від кожної групи, що виконували роль «експерта в своїй групі» висловлюють власну оцінку;
«Опоненти», яких висувають інші групи роблять свою оцінку, оцінюючи позитивні і негативні сторони проекту відповідно до прийнятих на самому початку критеріями. Висувають свої пропозиції з доопрацювання, вдосконалення, впровадження в практику.
«Журі» в спеціальній таблиці (відомості) оцінює в балах, також по заздалегідь обговорених критеріям, внесок кожної групи в розробку проекту і його якість. На підставі сумарних балів можна встановити рейтинг груп, і, у разі необхідності на цій підставі виставити диференційовані позначки. «Голова журі» (на уроці цю роль виконує вчитель) підводить загальний підсумок щодо якості проекту.

4.3. Рефлексія.

Учитель пропонує групам дати самооцінку якості проекту, його відповідності меті і гіпотезі, процесу роботи над проектом оптимальності та продуктивності роботи, утруднень і способи подолання;
якість співпраці членів групи: взаємодопомоги, і вкладу відповідальності кожного за загальний успіх.
особистісних досягнень: впливу роботи над проектом на мотивацію навчання, вольові якості, навички самоосвіти, комунікативні здібності, кругозір, впевненість в собі і задоволеність роботою і власними досягненнями.

Додаток №2 Структура діяльності вчителя і учня

Діяльність учня

Діяльність вчителя

Визначає мету діяльності

Допомагає визначити мету діяльності

Відкриває нові знання або способи діяльності

Рекомендує джерела отримання інформації

Експериментує

Пропонує можливі форми роботи

Вибирає шляхи вирішення

Сприяє прогнозуванню результатів

Активний

Створює умови для активності школяра

Суб'єкт діяльності

Партнер учня

Несе відповідальність за свою діяльність

Допомагає оцінити отриманий результат, виявити недоліки

Додаток №3 Темы проектов, интегрирующих физику и математику

Название проекта

Класс

Вопросы по математике

Вопросы по физике

Возможный результат

Способы вычисления объема тела

11

Объем тела

вращения

Вычисление объема тела физическими методами

Разработка собственных методов вычисления объема тела

Вектор в математике и физике

10-11

Вектор

Векторные

величины

Стенгазета, портфолио и т. п.

Симметрия в физике

9-10

Симметрия

Симметрия в физике, решение физических задач

Портфолио, система гипотез, решение задач и т. д.

Геометрия в физике

10

Решение геометрических задач

Зубчатая передача, уголковые отражатели и т. д.

Создание модели и ее презентация

Вектор в математике и физике

10-11

Вектор

Векторные

величины

Стенгазета, портфолио и т. п.

Резонанс

11

Тригонометрические функции, дифференциальное исчисление

Явление резонанса

Поиск применения резонанса в технике и быту

Додаток 4. Темы проектов, интегрирующих химию и математику

Название проекта

Класс

Вопросы по математике

Вопросы по химии

Возможный результат

Математическое моделирование в химии

10-11

Математическое

моделирование

Химические

явления

Структурированная система математико-химических моделей

Язык химии и математики

9

Символьные обозначения математики

Символьные обозначения химии

Портфолио

Геометрические тела, образуемые молекулами

10-11

Геометрические тела

Химические вещества

Решение геометрических задач и их творческое оформление

Додаток 5. Теми проектов, интегрирующих биологию и математику

Название проекта

Класс

Вопросы по математике

Вопросы по биологии

Возможный результат

Вероятностный характер законов генетики

11

Элементы теории вероятностей

Законы генетики

Обработка экспериментальных данных

Законы органического роста и выравнивания

9

Прогрессии

Интенсивность размножения особей

Творческое оформление результатов

Додаток 6 Темы проектов, интегрирующих географию и математику

Название проекта

Класс

Вопросы по математике

Вопросы по географии

Возможный результат

Метод триангуляции в геодезии». Измерения на местности

9-10

Геометрия

Измерения на местности

Разработка математических методов географических измерений на конкретной территории

Геодезический инструментарий

Математическая

основа работы

Геодезия

Работа на местности, обобщение полученных данных

Додаток №7

Проект: "Мобільний телефон"

Автори проекту: учні 9-11-х класів.

Координатори проекту: педагоги природничих наук.

Навчальні предмети: фізика, хімія, біологія, географія, інформатика.

Вид проекту: інформаційний, міжпредметний.

Проблема: чи потрібен мобільний телефон, і якщо потрібен, то який?

Мета проекту: організувати пошук інформації і провести дослідження різних аспектів використання мобільних телефонів на основі спільної діяльності учнів школи і педагогів.

Зміст: історія появи і розвитку мобільного зв'язку; мобільні позначення; принципи роботи мобільних телефон і мереж GSM; зони обслуговування операторами мобільного зв'язку; вивчення впливу мобільних телефонів: "за" і "проти"; дані дослідження громадської думки; рекомендації з використання мобільних телефонів; наша реклама - ваш вибір.

Дослідження в рамках проекту:

вивчення громадської думки: "Навіщо потрібен мобільний телефон?";

опитування: "Користувачі мобільного зв'язку школи".

Форма презентації: мультимедійна презентація, папка з інформаційними матеріалами, оформлені результати дослідження, плакат-презентація.

Результативність: складені рекомендації щодо вибору та використання мобільних телефонів; розроблено навчально-методичний матеріал для проведення уроків, позакласних заходів: "Вплив мобільних их телефонів на організм людини: за і проти".

Додаток №8

Міні-проект на уроці геометрії у 8 класі з теми «Теорема Піфагора».
Педагогічний девіз проекту: "Дуже добре допомагати своїм учням і направляти їх на вірний шлях. Але все це потрібно робити дуже обережно, потрібно робити так, щоб учень не помітив допомоги і підказки і вірив, що все це він робить сам"

Ф.Нейман
Педагогічні цілі: розвинути дослідні та комунікативні здібності дитини, прищепити навички співпраці з іншими людьми, розвинути вміння збирати інформацію і відображати її в проекті, вдосконалювати вміння зв'язно, логічно і мотивовано викладати висновки.

За тиждень до проведення уроку клас був розділений на групи, кожна з яких отримала завдання.

Завдання 1 групі: вивчити біографію Піфагора, результати представити у вигляді презентації та буклету;

Завдання 2 групі: підготувати огляд доказів теореми Піфагора у вигляді презентації та публікації;

Завдання 3 групі: вивчити відображення теореми Піфагора в літературі: в легендах, віршах, піснях, анекдотах, результати представити у вигляді презентації;
Завдання 4 групі: зібрати історичні завдання, у вирішенні яких застосовується теорема Піфагора, результат оформити у вигляді публікації;
Завдання 5 групі: вивчити філософські висловлювання Піфагора, їх зв'язок із сучасністю, результат оформити у вигляді презентації.

Результати цієї роботи були представлені на уроці.
Мета уроку: Вивчити теорему Піфагора.

Завдання:
1. Розширити коло геометричних завдань, що вирішуються школярами.
2. Ознайомити учнів з основними етапами життя та діяльності Піфагора.
3. Здійснення міжпредметних зв'язків геометрії з алгеброю, географією, історією, біологією, літературою.

План уроку

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація знань.

3. Повідомлення учня про життя Піфагора Самоського (виступ 1 групи)

4. Історична довідка про теорему Піфагора (вчитель)

5. Робота над теоремою.

- Доказ теореми (під керівництвом вчителя)

- Огляд доказів (виступ 2 групи)

6. Рішення задач із застосуванням теореми (виступ 4 групи)
7. Значення теореми Піфагора (вчитель, виступ 5 групи)

8. Підведення підсумку уроку.

9. Домашнє завдання.

Додаток №9

Тема уроку: Додатні і від΄ємні числа. Число 0

Навчальні цілі:

- Познайомити учнів з додатніми, від'ємними числами та числом 0, з координатною прямою, з історію їх виникнення.

- На основі життєвого досвіду учнів розглянути ситуації, що призводять до необхідності використання додатніх та від'ємних чисел.

Розвиваючі цілі:

- Створювати умови для розвитку асоціативного мислення, активізації творчої діяльності учнів.

- Формування здатності порівнювати, класифікувати.

- Розвиток пізнавального інтересу до математики.

Виховіні цілі:

-Створювати умови для виховання естетичного смаку;

- Виховання активності, самостійності,

- Виховання культури спілкування при роботі в групі.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: проектор, комп'ютер, мультимедійна дошка, ППЗ Power Point 2010,Windows Media Player, роздатковий матеріал, «шкала настрою» на магнітній дошці, набір смайликів з магнітами, папір, фломастери.

План уроку

1. Організаційний момент - 2 хв

2. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація - 1 хв

3. Ознайомлення з новим матеріалом - 7 хв

4. Робота по створенню експрес-проекту:

1) Об'єднання учнів в групи - 1 хв

2) Робота в групах:

-видобування інформації з різних джерел -5 хв.

- обробка результатів, творча інтерпретація -15 хв.

5) Фізкультхвилинка - 1 хв

6) Захист експрес-проектів - 9 хв.

7) Підсумки уроку - 2хв.

8) Домашнє завдання - 1 хв

9) Рефлексія - 1 хв

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Доброго дня! Вітаю вас на уроці математики. Сьогодні такий чудовий день! Ми познайомимося з дуже цікавими числами. Перед вами представлена ​​шкала настрою. Будь ласка, поставте свій смайлик на шкалі, який відповідає вашому настрою, станом на даний момент.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація.

Сьогодні ми відвідаємо незвичайну країну. Хто живе в цій країні, як вона називається - ви вгадаєте, прослухавши розповідь одного жителя цієї країни (звукозапис): "У країні нескінченна безліч жителів різного віку - від немовляти до старожила, вони живуть у двох графствах. Кожен житель має свій будинок, своє місце, свою сім'ю. У кожного жителя одного графства є брат або сестра - близнюк в іншому графстві і на двох одна мама. Тільки у одного жителя немає двійника - у короля. Він живе в своєму палаці, який розташований між цими двома графствами і стежить, щоб усі закони цієї держави строго виконувалися. Жителі цієї країни дуже різні, вони чітко знають своє місце, можуть змагатися між собою. Вони можуть переходити з одного місця на інше і при цьому не змінюються ... "

Яка це країна?

(Відповіді учнів)

Так, це країна, в якій живуть додатні і від'ємні числа. Числа зі знаком «+» називають додатніми, числа зі знаком «-» -від'ємними. Саме число 0 не є ні додатнім, ні від'ємним . Воно відокремлює додатні числа від від'ємних.

Коли виникли від'ємні числа, де зустрічаються сьогодні - все це ми сьогодні дізнаємося на уроці.

ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом.

З додатніми числами і числом 0 ви вже дуже добре знайомі. З історією виникнення від'ємних числах ми познайомимось зараз.

Демонстрація презентації «Відкриття від'ємних чисел» slideshare.net/alla2013/ss-23393265

Слайд 2. Ми вважаємо від'ємні числа чимось природним, але так було далеко не завжди.

На самих ранніх ступенях розвитку люди знали лише натуральні числа. Але цими числами не можна обійтися навіть у найпростіших випадках життя…

Слайд 3. Перші відомості про від'ємні числа зустрічаються у китайських математиків у другому столітті до нашої ери.

Вперше від'ємні числа були узаконені в Китаї в III столітті, але використовувалися лише для виняткових випадків, оскільки вважалися, загалом, безглуздими ...

Слайд 4. Трохи пізніше від'ємні числа стали використовуватися в Індії для позначення боргів або визнавалися як проміжний етап, корисний для обчислення остаточного, позитивного результату.

Слайд 5. Корисність і законність від'ємних чисел затверджувалися поступово. Ось правила додавання і віднімання, викладені індійським математиком Брахмагуптой в VII ст.д.н.е.

Слайд 6. Древньогрецький математик Діофант в III ст. уже знав правило знаків і умів множити від'ємні числа. Однак і він розглядав їх лише як тимчасові значення.

Слайд 7. У Європі від'ємні числа з'явилися завдяки Леонардо Пізанського (Фібоначчі), який теж ввів їх для вирішення фінансових проблем з боргами.

У 1202 році він вперше використував від'ємні числа для підрахунку своїх збитків.

Слайд 8. У практику від'ємні числа входили насилу. З незапам'ятних часів існувало правило: не можна вичитати більше число з меншого. Однак настав час, коли подібна заборона стала обтяжливою, а потім і просто неприйнятною. Поява від'ємних чисел відкрило дорогу до створення алгебри.

Слайд 9. Проте до XVII століття від'ємні числа не знаходили визнання. Їх називали «хибними», «уявними» або «абсурдними». І навіть у XVII столітті знаменитий математик Блез Паскаль стверджував, що 0-4 = 0, бо немає такого числа, яке може бути менше, ніж нічого, а аж до XIX століття математики часто відкидали у своїх обчисленнях від'ємні числа, вважаючи їх безглуздими ...

Слайд 10. У XVII столітті, з появою аналітичної геометрії, від'ємні числа одержали наочне геометричне представлення на числовій осі. З цього моменту настає їх повна рівноправність.

Слайд 11. Визнанню від'ємних чисел сприяли роботи французького вченого Рене Декарта. Він запропонував геометричне тлумачення додатніх і від'ємних чисел - ввів координатну пряму (1637р.)

Слайд 12. Повна і цілком сувора теорія від'ємних чисел була створена тільки в XIX столітті (Вільям Гамільтон і Герман Грассман).

IV. Робота по створенню експрес-проекту:

1. Об'єднання учнів в групи

Де від'ємні числа використовують у наш час? Щоб відповісти на це питання я пропоную об'єднатися в три групи. Кожна група отримує завдання: використовуючи певне джерело інформації, визначити зв'язок з нашими сьогоднішніми героями (тобто з додатніми і від'ємними числами) і зобразити отриману інформацію.

2) Робота в групах:

- видобування інформації з різних джерел:

Учасники отримують джерела інформації (текст, зображення, відео - дивись додатки), папір, фломастери.

Завдання групам.

Перша група видобуває інформацію про використання від'ємних чисел в географії.

Друга група - використання від'ємних чисел в біології та фізиці

Третя група - використання від'ємних чисел в історії, економіці.

- Обробка результатів, творча інтерпретація.

Кожна група обробляє результати, творчо їх інтерпретує - малює рисунки, схеми.

V. Фізкультхвилинка

Напевно, ви вже втомилися? Давайте трохи порухаємось.

Діти встають, шикуються в одну шеренгу один за одним у проході між рядами. Учитель називає числа. Якщо звучить додатнє число, то діти роблять крок вперед, якщо від'ємне - крок назад, якщо нуль - стоять на місці.

VІ. Захист експрес-проектів.

Представники кожної групи представляють свій продукт, захищають свої роботи, намагаючись відповісти на питання: за яким принципом ви видобували інформацію, що послужило поштовхом, які труднощі були.

VІІ. Підсумки уроку.

Інтерактивна вправа «Вірю - не вірю»

1. Чи вірите ви, що числа із знаком (+) називаються від'ємними? (Ні)

2. Число 0 розташоване між додатніми та від'ємними числами? (Так)

3. Число 0 є одночасно і додатнім і від'ємним числом? (Ні)

4. Від'ємні числа вперше згадувались у XIX столітті? (Ні)

5. Чи вірите ви, що додатні та від'ємні числа розташовані на координатній прямій? (Так)

6. Чи вірите ви, що від'ємні числа використовуються в біології? (Так)

7. Чи вірите ви, що синоптики не можуть обходитися без від'ємних чисел? (Так)

Отже, від'ємні числа в наші дні річ буденна: їх використовують скрізь , навіть у повсякденному житті, наприклад, для того, щоб представити температуру нижче нуля. Тому здається дивним, що ще кілька століть тому будь-якої конкретної інтерпретації від'ємних чисел не було, а виникаючі по ходу обчислень від'ємні числа називалися «уявними».

Висновок: Корисність і законність від'ємних чисел в наш час утвердилися, в чому нас переконав результат спільної роботи.

Давайте оцінимо роботу груп (оцінка виставляється колективно).

VІІІ. Домашнє завдання

П. 26, питання після п. 26 (1 - 6), №№ 902, 903.

Творче завдання: Створення моделі координатної прямої.

ІX. Рефлексія.

На сьогодні ми прощаємося з друзями з дивовижної країни, в якій ми побували. І повернемося зараз до нашої шкалою настрою: поставте смайлик у тому місці, яке відповідає вашому настрою зараз! Сподіваюся, що воно покращилося.

Дякую за роботу!

Додатки до уроку.

Текстова інформація - фрагмент тексту, де мова йдеться про додатні та від'ємні числа в нашому житті.

Наприклад:

1. «Температура повітря в кожній точці атмосфери безупинно змінюється; в різних місцях Землі в один і той же час вона також різна. У земної поверхні температура повітря варіюється в досить широких межах: крайні її значення, що спостерігалися дотепер, +57.8 ˚ (у Лівії) і близько -89.2 ˚ (на материку Антарктида). З висотою температура повітря змінюється в різних шарах і випадках по-різному. У середньому вона спочатку знижується до висоти 10-15 км, потім зростає до 50-60 км, потім знову падає і т. д.

Найнижча температура повітря на території України зафіксована 8 січня 1935 р. у Луганську. У результаті вторгнення повітряних течій з Арктики температура знизилася тут до −42 °C»

2. «Найвища точка суші - гора Джомолунгма в Гімалаях: висота 8848 м над рівнем моря. Найнижчий ділянка суші - узбережжя Мертвого моря: на 417,5 м нижче рівня моря. В Україні знаходиться найвища точка Східноєвропейської рівнини - гора Берда, висотою 515 м над рівнем моря.

Гірські масиви в Україні представлені частиною Карпатських гір - Українськими Карпатами, де розташована найвища вершина України - гора Говерла (2061 м над рівнем моря), та Кримськими горами, найвищою вершиною яких є гора Роман-Кош (1545 м).

3. Найяскравіший приклад вживання негативних чисел у фізиці це температура. Додатня температура - тепла, а від'ємна - холодна. Також від'ємними числами позначаються електричні заряди, існує два види зарядів - позитивні і негативні.

Позитивно заряджені атоми - це протони

Негативно заряджені атоми - електрони

4. Від'ємні числа в біології виражають ваду зору Короткозорість проявляється зниженням гостроти зору. Для того, щоб при короткозорості очі могли бачити виразно віддалені предмети, застосовують розсіювальні (від'ємні) лінзи. Позитивні числа означають далекозорість.

5. Від'ємні числа в історії.

У Стародавньому Єгипті щоразу, коли починав правити новий цар, рахунок років починався заново. Коли цей цар помирав і до влади приходив новий, знову наступав перший рік, потім другий, третій.

Іншим був рахунок років, що застосовувався жителями міста Риму.

Рік заснування свого міста римляни вважали першим, наступний - другим і так далі.

Рахунок років, яким ми користуємося, виник давно і пов'язаний з шануванням Ісуса Христа - засновника християнської релігії. Рахунок років від народження Ісуса Христа поступово був прийнятий у різних країнах.

Малюнки (зображення) -

Наприклад:

Висота гір вимірюється за допомогою додатніх чисел.

Глибина води вимірюється за допомогою від'ємних чисел.

Природний ріст населення України (з 1950р.)

__Народжуваність

__Смертність

__ Природний приріст

Відео - фрагменти відео, із згадкою фактів, де зустрічаються додатні та від'ємні числа в сучасному світі, наприклад, відео файл «Положительные и отрицательные числа вокруг нас».