Позакласний захід Веселі вечірки у селі з учнями 5 класу

Раздел Классному руководителю
Класс 5 класс
Тип Конспекты
Автор
Дата
Формат doc
Изображения Нет
For-Teacher.ru - все для учителя
Поделитесь с коллегами:

Веселі вечірки у селі

Форма виховної діяльності: інсценізація

Мета: формування ціннісного ставлення до мистецтва.

Підготовка виховної діяльності: приступаючи до роботи над інсценізацією обираємо відповідну систему персонажів, вирішуємо їх характер ,учні повинні усвідомити провідні мотиви та ідею вистави, обов'язково продумуємо образ обраних персонажів, костюм має говорити про героїв.

Обладнання. Макет української хати, тину, лави, крини­ці; магнітофонні записи голосів, фонограми українських на­родних пісень.

(В залі створено макет сільської вулиці - хата, тиночки з глечиками, криниця, лави. Напівтемрява. 3.різних боків з'являються куми - Панько і Кумко. Не поміча­ють один одного і стукаються лобами).

(Куми - Куценко та Татарко)

Кум Панько. І кого це тут нечистий носить!

Пан Кумко. Та це ж я, куме!

Кум Панько. А, це ви, куме, здоровенькі були!

Пан Кумко. І вам доброго здоров'ячка, куме! От клята Параска, знов світло економить, так і вбитися недовго (чухає лоба).

Кум Панько. А чого це ви, куме, бігли, як переляканий?

Пан Кумко.Та воно, бач, коло сусідського двору приче­пився чийсь собака, та такий злий, що ледве штани не полатав! А ви, куме, теж захекались, ніби від цуцика втікали...

Кум Панько. Від якого там цуцика, куме, від справж­нісінького вовкодава, моєї Одарки. Гналася з качалкою за мною аж 2 вулиці, аж тоді відстала, заморилася, мабуть.

Пан Кумко. Да, куме, жінка у вас, як бенгальська тиг­риця, а голосочок, як труба Ієрехонська... (вмикається фонограма української народної пісні), а чи не вона ото ви­водить?

Кум Панько. Ой, ховаймося, куме!

(Куми виходять, з являються господар та господиня - Брага В., Матвєєв І.)

Господиня:

  • Добрий вечір, добрі люди!

Господар:

  • Доброго вам здоров'ячка!

Господиня:

Будьмо знайомі: я - Вікторія, господиня цієї хати.

Господар:

  • А я - господар вечорниць - Іван.

Господиня:

-У нас частенько збирається молодь. То ж щиро прошу завітати до нашої оселі.

Господар:

  • Поспішай ліпити вареники, бо скоро дівчата почнуть сходитися.

(Господиня підходить до столу, вдає, що буде ліпити і говорить)

Господиня

Замісила тісто

Добула сметани.

Позичила сиру я

У куми Тетяни.

Запашнеє тісто

Сиром напихаю.

Сама пішла до сусіди

Поради питаю.

Ой сусідонько моя,

Дай же мені раду.

Бо з варениками я

навіки пропаду

Поки я в сусідки

Поради питалась

А собака влізла в хату

Наробила шкоди.

Влізла капосна на стіл

Всю сметану з'їла,

А вареники мої

Під стіл полетіли

А я ті варенички

Під столом збирала.

А на мене з борошном

Виварка упала.

Борошно на голові

Виварка на шиї

А варенички мої

Летять у помиї

А я тії варенички

В помиях збирала.

Зачепилась за баняк

Серед хати впала

А я тії варенички

На совок змітаю

Висипала на тарілку

Милого чекаю

Ой, Не сердься на мене,

Я ж твоя Вікуся,

Бо я така господиня

Як моя матуся

А я тії варенички

Знов ліпить взялася.

Бо я така господиня

У свій рід вдалася

Господиня:

  • А ось і вони. Чуєш, іди двері відчиняй, бо вже йдуть.

1 дівчина:

  • Доброго вечора, тітонько!

2 дівчина:

- Здоровенькі були, дядечку!

Господиня:

Поспішайте, дівчатонька,

До нашої хати.

Бо пора вже вечорниці

нам розпочинати.

Ось наліпим вареничків

біленьких, пухкеньких.

Та й запросимо у гості

хлопчиків гарненьких.

(Дівчата сідають на лави і починають вишивати. Господиня місить тісто. У двері стукають, заходять хлопці ).

Господар:

Ой заходьте парубки, до нашої хати.

А то тут я лиш один, а решта - дівчата!

  1. (Хлопці співають пісню «Розпрягайте, хлопці коней..»)(хлопці)

1 хлопець:

Добрий вечір, дівчаточка, як живете?

2 хлопець:

Чи на свої вечорниці нас приймете?

3 хлопець:

Ми теж вмієм працювати. Будем вам допомагати!

4 хлопець:

Добрий вечір, щебетушечки, чи давно зібралися?

5 хлопець:

Дивіться, хлопці, які в нас дівчата гарненькі, мов ті писанки.

6 хлопець:

Ви подивіться, які вони рушники вишивають. Такими рушниками здавна славиться наша Україна.

7 хлопець:

Дівчата, пішли на вулицю гуляти

1 дівчина

Пішли, пішли

(Хлопці й дівчата виходять ,дівчата сідають на колоді, хлопці стають поряд , співають

2. пісню «Хлопці кучеряві» (дівчата)

1-й хлопець. Ой дівчата, які ви щебетушечки!

2-й хлопець. А гарні які , як намальовані!

3-й хлопець.

Ми прийшли до вас погуляти,

З вами, дівчата, потанцювати.

2-а дівчина.

Як у суботу на роботу -

Ноги боліли,

А в неділю на музики -

1 дівчина:

Відпустила мене мати

Тай на вечорниці,

А там хлопці кучеряві

Плетуть рукавиці.

4 хлопець:

Рукавички виплітали,

Весело співали,

А музики як заграли,

Ще й затанцювали.

3.(Виконується флеш моб)

5-й хлопчик. Хлопці, а де ж це Грицько? Щось йо­го не видно.

6-й хлопець. Та десь там позаду плететься.

7-й хлопець. А ходімо, приведемо його.

(Діти сідають на лави. З'являються куми).

Кум Панько. Оце я вам і кажу, куме, був я у неділю на ярмарку, так мій малий як причепив­ся: «Тату, купи «Рібок», та купи «Рібок».

Пан Кумко. А ви йому що?

Кум Панько. А я йому: «Рибок? Навіщо вони то­бі? У тебе ж ще хом'ячок не здох?».

Пан Кумко. Ох і еко­номний ви, куме. А я от іще економніший...

Кум Панько. Що, під­ключились до ДСС?

Пан Кумко. Та ні, що ви, куме! Я ж все про те, про ярмарок. Мої сусіди, от дурні, так дурні - вони волів тільки продали, а в них відразу ж і гроші вкрали!

Кум Панько. Та ви що! А у вас, куме?

Пан Кумко. Ого, чи ж гадаєте, що я дурний? Я їх попо­мучив: у сусідів зранку гроші витягли, а в мене аж уве­чері. Не на такого напали!

Кум Панько. Ну й розумний же ви, куме!

(Сідають на лаву в центрі сцени, з'являються Господар та Господиня)

Господар

- О-о-ох!.. Ну що, жінко? Старі ми…

Господиня

- Ох, і старі... Та зовсім старі… Як оці мої чоботи… Ще дівочі… Була пані на воротях у червоних чоботях!

Господар

- А ти знаєш, Грицько вже наш виріс.

Господиня

- А твоя правда - таки виріс та й вирі-і-с. То пора вже й невістку в хату нам привести…

Господар

- Та певно, що пора! Як-то не пора? Таки твоя правда, що пора-а…

Господиня

То може ж, сядемо на лавчину та подумаємо, куди-то нам сватів засилать?

Господар

- Та поки ти зібралася думати, то я вже, голова моя вчена, все й придумав.

- А подумав, я , давай зашлемо сватів до Оксани, аби нам невісткою була! Гарна дівка, моторна, очі як зірочки сяють, брови, як шнурочки, губи, як квіточки, йде, то як пава, аж стежина перед її ногами стелиться… Що вже я, старий, та й то на неї задивляюся…

Господиня

- Так-так-так… Ти задивляєшся своїми витрішкуватими очима? Та в неї очі, як у жаби - банькаті, витрішкуваті… Сама кривобока! (Старий налякано встає з лавки) Сядь!.. Кого ти там ще в невістки надумав? Ану розказуй! На чисту воду мені все!

Господар

- Ну, не хочеш до Оксани сватів, то сватаємо Олену - дівчина, ой, же гарна, струнка, як тополя, гнучка, як верба, білошкіра, як берізка, а що вже тиха, як те ягнятко!..

Господиня

- Так-так… Тиха й гарна кажеш? А ти чув, що вона як іде, то так дихає, і так тим носом свистить, здається, паровоз їде!Не підходить вона нам!

Господар

- Параско, то ж зате Олена тиха, як ягнятко…

Господиня

- То тиха, то вона тиха, але нашому Грицькові не підійде. Йому треба таку… Щоб взяла руки в боки, та тупнула ногою, коли треба, та прикрикнула. Інакше з нашим Грицьком діло не піде.

Господар

- О! Є криклива, бабо! Мотря є, на тому кінці села живе! То вже ж така криклива, як брикне, то й перевернешся! Як в Степана кобила! Сватаємо Мотрю!

Господиня

- Ні-і-і-і…. О, вже ні-і-і-і… Мотря як вийде на село! Та її язик, наче млин мелеться, весь куток гримить, навіть і до нас чути! Та я ж коло неї глуха стану! Ні, Мотря нам не підходить!

Господар

- А-а-а!.. Трясця твоїй матері! І ця їй не підходить! Ой, бабо, ну ніяка тобі невістка не вгодить! Добре… Згадав. У нашої сусідки, Палажки, та ж дочка є, Горпина, теж гарна й працьовита дівчина.

Господиня

- (хреститься) Свят-свят-свят…

Господар

- І знов щось не так?

Господиня

- Так чи не так… Чи ти забув, що то відьомське кодло? Та чи ти не знаєш, що вона тільки гляне, то в мене в усіх глечиках молоко скисне? та хіба ти не знаєш, що як мати відьма, то й дочка в неї відьма, і тобі то в голову ніяк не доходить?

Господар

- Добре, добре… Так ось скільки дівчат хороших прийшло до нас на вечірки, вибирай Грицьку.

Господиня

- А як же! Знаю я їх, знаю… Як підуть на вечірки, то поки всі плітки не позбирають, додому не вернуться, а що вже про роботу, то й забути варто! Не підходять вони мені!

Господар

- Тьху на тебе, бабо! Та вже звідки сватать тобі, я не знаю! Ти скажи вже сама, яка то ти хочеш, щоб тобі невістка була?

Господиня

- А така, як я! І за молоду в роботі справиться, і слухняна, і сором'язлива, та хлопці за мною табунами ходили! І тебе приперло на моє нещастя!

Господар

- Та що ти кажеш? Та хлопці тебе десятою дорогою обминали! Та ти хропла день при дні до обіду, та тебе ніхто ніколи на полі не бачив.

Господиня

- Ах, старе-то ти насіння, чи ти давно коцюби не пробував? (нападає з коцюбою на діда)

Господар

- Ой, не сварися, я більше не буду. Не гоже нам на старості літ сваритися. Нехай Грицько сам собі обирає дівчину. Глянь он пішов до дівчат.


Виходить Грицько(Яковчук М.), йде до дівчат

Грицько. Ішов Грицько льодом. Свинка городом. Подай мені, моя мила, Свою білу ручку.

(Чіпляється до дівчат).

1-а дівчина. Цур тобі, відв'яжися!

2-а дівчина. Цур тобі, відчепися!

3-а дівчина. Об чім з таким дурнем говорити?!

Грицько. А чим я не жених? Може, й не зовсім гарний, та роботящий. Вже як за щось візьмусь - за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду, а що вже обідати люблю! Обідав би до самої вечері, вечеряв би до само сніданку. Вибереш мене - горя не знатимеш.

. Мене звати Грицько. Я хазяйський син. Багатий. Маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться. Зате, бачить добре. Маю землі видимо-невидимо. Скільки б не дивився і не придивлявся - не побачиш. А що вже худоби! І жуки, і гусінь, і мухи, а що вже комарів - світу білого не видно!

1-а дівчина. В мене думка не така, щоб пішла я за Грицька.

Грицько.

Дарма-дарма. Я ще не зовсім дурний, батько казали, що у мене не всі вдома, та нічого, на вечір посходяться! А хоч би й дурний, то хіба не можу погуляти з дівчатами? Вони такі вередливі, що я краще відпочину, оце і вдень, і вночі спав би.

(Вкладається на підлозі.

4. (Виконується пісня-інсценівка «Грицю, до роботи» - Яковчук М., Жовнір К. )

(Виходять дві куми - Жовнір К. та Морар О.)

1 Кума

Скільки буду я казати,

Скільки дорікати?

Скільки будуть твої кури

Мій буряк з'їдати?

2 Кума

Ти мене не допікай

Бо люди сміються.

Я ж не суперечу,

Що твої кури у мене несуться!

1 Кума

Ой послухай Олександро!

Бачила я вчора

Дядька з трьома головами

Де ото комора!

2 Кума

- Чи ти в умі своїм Катерино!

Отаке казати!?

Як же може один дядько

3 голови мати

1 Кума

Три . Так-так Три голови.

Ти не віриш, бачу.

Вкрав телячих дві в коморі,

Ще й одну свинячу.

На сцені з'являється ще одна дівчина

1-а дівчина. А знаєте, де я сьогодні була? А я вам ось розкажу. На товчку, на базарі . Чого там тільки не має. Одні вигукують : "Купуйте бурячки! Їх можна не тільки їсти, а й нафарбувати ними щічки.

2-а дівчина. Так, кумонько, а інші пропонують моркву. Говорять « А які вони смачненькі, солоденькі! А ще від них губки гарненькі!»

3-а дівчина. Та що ваша морква та бурячки. От сало це інша справа. Сало! Сало! Купуйте наше українське сало! Від сала сила! Сало - воно і в Африці сало!

1-а дівчина. Тю, а ось капуста в кого є, у того від доларів кишеню рве.

2-а дівчина. Так, кумоньки, усе-усе можна купити на ярмарку. Усе-усе продати… Навіть… чоловіка.

5. Виконують інсценізовану пісню «Ой там, на точку, на базарі…»

(Бондаренко Р., Жовнір К. та Морар О.)

(Хлопці, що сидять на колоді)

Хлопець 1. А давайте хлопці розкажемо гуморески, тільки не перебивати.
Це було позаторік
Та на нашім ринку -
Хотів купити чоловік
Кабанця чи свинку.
Нелегке це діло -
Не шкодливе щоб було,
І щоб добре їло,
І нарешті підібрав:
- О! Які хороші!
Гаманець мерщій дістав,
Став платити гроші -А з якого ви села? - спитав молодиці
Та йому відповіла: Я з села Мельниці.
Забирайте їх назад! - Буркнув незабаром,
Я мельницьких поросят не візьму й задаром.
Тітка ближче підійшла:
- То ж назвіть причину!
Я із вашого села маю вже дружину

Хлопець 2 Послухайте ось мою гумореску

- Почім твоя картопелька,

Синку мій хороший?!

- Сім копійок,- каже дядько,

На штангіста схожий.

Баба рада-радесенька:

- Звідки ти з'явився

Такий совісний та добрий?

Де ти народився?

Швидко мацає картоплю

Обома руками:

- Хоч вона і дрібнувата,

Зваж три кілограми.

А той себе вище носа

Товстим пальцем стука:

- Ти що, баба, з печі впала?

Сім копійок штука.

Хлопець 3

Степану спалось непогано:

Вночі приснилася сметана,

Але у нього, як на зло,

З собою ложки не було.

А вдруге з ложкою ліг рано -

Так не приснилася сметана!

Хлопець 4 Ось послухайте, які зараз дівчата

Добра була мама у дівульки Рити,

Не веліла доні навіть суп варити.

Чистячи картоплю, патраючи кури,

Можна зіпсувати к бісу манікюри.

В середу за Гриця вийшла заміж Рита,

А в суботу стала перший суп варити.

Курку у каструлю кинула з кишками,

Всипала картоплю разом з лушпайками».

А в неділю рано мати Риту била:

- Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?

Дівчина 1 Тю, ви послухайте мою повчальну байку

Перед свадьбою жених завітав до хати

І майбутній тещі він став таке казати:

- Завтра підемо у загс я і ваша Таня,

І тому у мене є такі бажання.

Я бажаю всіх своїх друзів запросити,

Я бажаю, щоб було вволю їсти й пити,

Я бажаю, щоб аж два баяністи грали,

А не скрипочка якась чи старі цимбали.

Поклонився і пішов повагом із хати.

- Вередливий твій жених, - крутить носом мати.

- Щось ти вибрала не те...

- Мамо! - каже Таня. -

Хай бажає, це ж його воля вже остання.

1-й хлопець. Дивіться, Катерина по воду йде.

6. (Виконується пісня-інсценівка «Несе Галя воду».(хлопці та дівчата)

Виходять куми).

Кум Панько. Ох і гарна ж ця Катерина, як калина. Соловейко, щебетушечка!

Пан Кумко. Ви дивіться, куме, не задивляйтесь на чужих дівчат, а то буде вам.

Кум Панько. Невже ви, куме, гадаєте, що я такий і хворий та кволий? Я ще ого-го! Можу навіть з парубкам; дівчатами позмагатись.

(Проводяться ігри за вибором. На сцені з'являється Одарка з качалкою в руці).

Одарка. Ось де ти! (Підступає до кума Панька, той вітається за пана Кумка). Чи казала я тобі, коли оженились, щоб по досвітках не ходив і не волочився?!

Пан Кумко. Чого то ви, кумасю, так на кума напосілися?

Одарка. Бо дома нічого не робить. Тільки їсть та спить усе! Учора буджу його, свого чоловіка: «Чуєш, час вставати! Втретє півень кукуріка, годі тобі спати!». А «Півень? - пита мене з ліжка. - Невелика птиця, співає на здоров'я, коли вже не спиться!».

(Одарка бере качалку та жене кума Панька додому).

Пан Кумко. Чи ви бачили, люди добрі, яка напасті кума?! Та якби жінка моя на мене хоч трішки голос підняла, та я б...

(Магнітофонний запис: «Миколо, де тебе дідько носи, Ану додому!»).

Пан Кумко. Ну, значиться, до побачення, люди добрі!

(Кумко вибігає з залу з криком: «Іду, моя люба!»)


"ВАРЕНИКИ" інсценізація байки

Хлопець (Гусев Д.)

Веселий господар Дем'ян

любив гостей на бесіду скликати.

Він був багатший від усіх селян,

Всього доволі мав, було чим шанувати.

Вподобався йому найбільше Клим,

Земляк хороший, що й казати,

На все умів розумну раду дати,

Усі дружили з ним.

Прийшов він раз обідать до Дем'яна,

А у Дем'яна страва добрая була:

І маслечко, і сало, і сметана -

Гаразд, як кажуть піч варила і пекла.

Поставили на стіл вареників макітру

ДЕМ'ЯН:

А нум , мірошнику, молоть без вітру.

Попереду помажемо колеса, щоб млин не торохтів

І шестерня довготелеса

Не дряпала боків.

Хлопець

І прийнялись мірошники молоти:

Дем'ян кладе, а Клим товче;

Від дружної роботи

Аж маслечко по бороді тече.

КЛИМ:

Ох, важко. Перемололи дуже,

Не лізе більше, кіш малий...

ДЕМЯ'Н:

Воно потом мене, мій друже!

Ось глянь, варенечок бокастенький який...

КЛИМ: (ліниво) Хіба один...

ДЕМ'ЯН:

От бач, один проліз щасливо

-Ну ще!

КЛИМ:

Ой, схаменися, друже милий!

Немає сили,

Я намоловся досхочу...

Не силкуй братику, бо утечу!

ДЕМЯ'Н:

Нехай наш ворог утікає!

Он на весіллі тісно як буває,

А прийде старшина, - і місце є...

Щоб вовка ми у лісі не боялись

Голубчику, ковтни ти старшину ... (обидва сміються)

КЛИМ:

Для тебе вже ковтну.

Ну се вже - побіденник,

Всі заставки запер,

Хоч хто не влізе вже тепер.

ДЕМ'ЯН:

А може хоч звершечку ляже?

(лукаво кладе вареник на тарілку)

КЛИМ:

Послухай, ти справді вже глузуєш! Схотів,щоб я утік?...

ДЕМ'ЯН:

Тривай, недобре шеретуєш!

(хватає Клима за рукав, але той втікає)

Хлопець

Клим дременув із хати.

І у Дем'яна годі гостювати.

І переказував Дем'ян, і сам просив,

А Клим і слухать не хотів.

Господар:

  • Господиня, а ти про вареники забула?

Господиня:

  • Та не забула. Зараз будуть готові.

Господар:

  • То швидше гостей пригощай!

Господиня (Виносить макітру з варениками):

  • Їжте, гості, просим щиро. Варенички з капустою, картоплею і сиром.

У шкварках і у сметані - завжди вони у пошані.

(Дівчатка допомагають господині і пригощають всіх пирогами)

Хлопець: Спасибі господині за смачні вареники. І вам, дівчата, за дуже смачні пиріжки.

Дівчина: Спасибі вам тітонько, що запросили нас на вечорниці, нам всім сподобались вечорниці.

Господиня: Спасибі і вам хлопці і дівчата, що прийшли до мене на вечорниці і мені веселіше було з вами.

Дівчина: Ми гуляли, веселились

Усім весело було

Вечорниці завершились,

І здається все пройшло.

Хлопець: Ні не все так просто проходить

В серці струночка бринить

Про шкільні ці вечорниці

В серці спомин буде жить.

Хлопчик. Скільки б не гуляли, а додому час.

Дівчинка. Щирі вітання ви прийміть від нас.

Хлопчик.Щоб родила щедро нива, Щоб у хаті все, як слід.

Разом.Щоб довіку був щасливий

Український славний рід.

7. (Пісня «Ти моя Україна» співають всі)

© 2010-2022