Разработка внеклассного мероприятия Свято рідної мови “О слово рідне, хто без тебе я?”

Свято рідної мови

"О слово рідне, хто без тебе я?"

Мета: показати красу і багатство української мови; довести, що рідна мова-це духовна святина, найдорожчий скарб. Виховувати потребу зберігати все те, що пов'язує нас із батьківщиною, любов до рідного слова.

Хід заняття.

Господиня. Доброго дня вам, шановні добродії! Сьогодні у нас свято рідної мови. За рішенням ЮНЕСКО,21 лютого всі народи землі відзначатимуть Міжнародний день рідної мови.

Мова -це той інструмент, який єднає націю,народ в єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.

Українська мова в багатстві, витонченості й гнучкості не поступається ані жодній мові із сучасних літературних мов слов'янства.

О слово рідне!

Пращура молитва,

Громи Перуна, Велеса поля,

Софія Київська - творіння Ярослава,

Слов'яномовна праведна земля.

О слово рідне! Мудре і прадавнє, ти виросло з могутньої землі! Тебе валуєви жорстоко розпинали, ати возносилось і не корилось - НІ!

О слово рідне, подарунок мами!і пісня ніжна, і розрада нам! Я всім на світі поділюся з вами, та слова рідного нікому не віддам!

Мова! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з дніпрової води, від зорі й місяця народжена.

Мова наша! Передчасно постаріла, посивіла, змарніла, на хресті мук розіп'ята, за ребро на гак повішена дітьми-покручами. Прости їх,здрібнілих, перероджених, звироднілих нащадків козацького роду, які повірили лукавим корчмарям і ненажерливим косарям,що ти не древня, що ти не мудра,не велична, не прекрасна, не вічна, не свята.

Прости! Воскресни! Повернися! Забуяй вічними і віщим словам від лісів-до моря, від гір-до степів.

В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ

О мова! Ніжна, колискова!

Прийми мій радісний привіт!

В історій української мови й літератури є дві дати. Перша-1798 рі, коли були надруковані три частини поеми "Енеїда" Котляревського. Це була перша книжка, написана живою народною українською мовою. Саме від цієї дати бере свій початок сучасна українська літературна мова. Ще одна дата-1840 рік, коли вперше було видано "Кобзар" Шевченко, який проголосив: Возвеличу малих отих рабів німих,

Я на сторожі коло них поставлю слово.

Ця дата може вважатися доленосною: з того часу нова українська літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку і нормативної стабілізації. На ньому були і перепони, і заборони, і кров та сльози найкращих синів.

1720р.- російський цар Петро I заборонив друкувати книги українською мовою.

1769р. видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.

1775р.-зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862р.- закрито українські недільні школи, безкоштовно організовані видатними діячами української культури.

1863р.- указ міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876р.- указ царя Олександра II про заборону друкування нот українських пісень.

1884р.- закрито всі українські театри.

1908р.- вся культурна і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, " могущее вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности Российской империи."

1914р.- російський цар Микола II ліквідує українську пресу.

1983р.- видано постанову про посилене вивчення російської мови у школах.

1989р.-видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну, загальнодержавну, чим українську мову було відсунуто на третій план.

Але сьогодні на території Донецької народної республіки поряд з російською мовою функціонує українська мова.

Як довго ми ждали своєї волі слова,

І ось воно співа, бринить,

Бринить, співає наша мова,

Чарує, тішить і п'янить.

Як довго ждали ми…

Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг,

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг.

У найкритичніші найважчі моменти української історії з'являлися особистості,які рятували націю від остаточного знищення, виводили українську культуру на нові обшири, давали їй надійні крила для злету. З появою віршів Шевченка українська літературна мова стала на шлях розвитку. Тарас Григорович Шевченко відшліфував мову,дорогоцінний діамант рідного народу. Його твори покладені на музику, звучать як пісні.(Реве та стогне Дніпр широкий.)

Мова - показник культури народу.

Хто вам сказав, що наша мова груба?

Груба лиш тому, коли не люба.

Де іще від матінки - матусі

Ти почуєш: спатоньки - спатусі?

Ну яка на світі знає мова

Зменшувальні форми дієслова?

Хоч у нас і кажуть, що невістка

Буцімто чужа у хаті кістка,

Та недавно у одній господі

Чув таке я , що повірить годі:

Каже до невістоньки свекруня:

"Ти вже хочеш їстоньки, Віруню?"

Хто сказав, що наша мова груба?

Груба лиш тому, кому не люба.

Ну, скоріше, незбагненна мова,

Лагідна, чарівна-загадкова.

Хто любить, той легко вчить.

Якщо з українською мовою

В тебе друже, не все гаразд,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною п'ясти.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить.

Все, як пишеться, в ній вимовляється,

Все ,як пісня, у ній звучить.

І журливо вона, і піднесена,

Тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова у ній душа.

Дорожи рідною мовою,

Рідна мова - основа життя.

Хіба мати бува примусовою?

Непутящим бува дитя!

Якщо вона зі мною, рідна мова

Сирітство не загрожує й самотність

Якщо вона квітує, веселкова,

Є чим пишатись, і є,за що боротись.

Байка П. Глазового " Куклик".

Мова! Закоханим ти лагідна, як мати, а недругам - як постріл із гармати. Беру тебе, як скарб в пісенній вроді, з джерел, що не міліють у народі.

Мужай, прекрасна наша мова,

Серед прекрасних братніх мов.

Живи, народу вільне слово,

Цвіти над нами веселково,

Як мир, як щастя, як любов!

Ведуча:

Дорогі гості! Вітаю вас із Міжнародним святом рідної мови. Хай бринить вона на ваших устах повсякчас, даруючи радість спілкування.