Методическая разработкаРеалізація системи екологічного виховання, як окремого напрямку педагогічної теорії і практики у вищих навчальних закладах»

Міністерство освіти і науки України

Криворізький державний комерційно - економічний технікум

"Реалізація системи екологічного виховання, як окремого напрямку педагогічної теорії і практики у вищих навчальних закладах»

м. Кривий Ріг

2014 рік

Автор: Захарченко Тетяна Йосипівна викладач вищої категорії, куратор академічної групи ТКД 13-2

В методичній розробці викладені теоретичні аспекти , що характеризують поняття «екологічне виховання», «система екологічного мислення», наведені, як приклади, матеріали власного досвіду з практичної реалізації завдань і мети екологічної освіти у вищому навчальному закладі через навчальну та виховну діяльність, викладена власна методика підготовки та проведення відкритого виховного заходу з екологічного виховання «Дзвони Чорнобиля» з сценарієм проведення заняття.

Методична розробка призначена для користування молодим викладачам та кураторам.

Рецензент: _________Батова В.М.

Розглянуто та схвалено на засіданні методичної ради КДКЕТ

Протокол № ___від «____»__________20___року___

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИХОВАННЯ І ФОРМУВАННЯ В ОСОБИСТОСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ І МИСЛЕННЯ

1.1. ЗАВДАННЯ, ЗМІСТ ТА ГОЛОВНА МЕТА ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ.

1.2. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ЯК ОДИН ІЗ ВАЖЕЛІВ ПОВОРОТУ ЛЮДСТВА В ЙОГО СТАВЛЕННІ ДО НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВІД РУЙНІВНОГО, СПОЖИВАЦЬКОГО ДО КОНСТРУКТИВНОГО, БЕРЕЖЛИВИОГО, ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО

Розділ 2 ЕКОЛОГШІЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ В НАВЧАЛЬНІЙ ТА ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Розділ 3 МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ВІДКРИТОЇ ГОДИНИ СПІЛКУВАННЯ « ДЗВОНИ ЧОРНОБИЛЯ».

« Природа діятиме на нас з усією своєю силою тільки тоді, коли ми внесемо до відчуття її своє людське начало, коли наш душевний стан, наша любов, наша радість, або печаль прийдуть у повну відповідність з природою і не можна вже буде відокремити свіжість ранку від світла улюблених очей і мірний шум лісу від роздумів про прожите життя»

К.Паустовський.

ВСТУП

Безумовно, що одним із основних понять інноваційних технологій є екологізація освіти. Адже людство повинно змінити своє ставлення до природи, змінити стиль своєї діяльності та існування, переоцінити життєві цінності. Настав час керуватися у своїх діях принципами екологічного гуманізму: не владарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не «царем природи», а її невіддільною часткою.

Основними чинниками, які зумовлюють актуальність проблеми екологічного виховання, є порушення природного балансу, яке викликане діяльністю людини: забруднення атмосфери, ґрунту, воли досягло критичного рівня як в Україні, так і у всьому світі.

Тому завдання екологічного виховання - сприяти нагромадженню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти і примножувати її багатства, формувати вміння і навички діяльності людини в природі.

Однією з основних причин незрілості екологічної свідомості людей потрібно рахувати недостатньо ефективну систему екологічного виховання та освіти населення. Далеко не кожна людина має можливість долучитися до розуміння екологічних проблем на рівні великої науки , уявлення про ці проблеми складається часом вельми випадковим чином : під впливом буденних вражень або з повідомлень засобів масової інформації. Розрізнені відомості не дають можливості людині виробити струнку систему екологічних знань , яка необхідна йому , щоб розумно відноситься до природи, не наносити їй шкоди . Завдання суспільства тут - забезпечити системний характер екологічного виховання та освіти населення.

Сьогодні життєво необхідна екологізація всіх сфер суспільного життя. І перш за все , звичайно, повинна бути екологізована сама людина у всіх сферах її діяльності: у виробництві , побуті , у вихованні та навчанні . Екологічна проблема має низку таких особливостей , які дуже важливо враховувати в процесі екологічного виховання і освіти людей.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИХОВАННЯ І ФОРМУВАННЯ В ОСОБИСТОСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ І МИСЛЕННЯ

1.1. ЗАВДАННЯ, ЗМІСТ ТА ГОЛОВНА МЕТА ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ.

Екологічне виховання - систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток у людини культури, взаємодії з природою.

Завдання екологічного виховання полягає в нагромадженні, систематизації, використанні екологічних знань, вихованні любові до природи, бажання берегти і примножувати її, у формуванні вмінь і навичок діяльності в природі.

Зміст його полягає в усвідомленні того, що світ природи є середовищем існування людини, тому вона має бути зацікавлена в збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Екологічне виховання неможливе без уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки щодо стану природи, виробляти способи розумної взаємодії з нею. Ці уміння набуваються на заняттях та в поза навчальній діяльності. Водночас естетична краса природи сприяє формуванню почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності, запобігання нанесенню збитків природі.

Головна мета екологічної освіти полягає у створенні та забезпеченні протягом усього життя особистості умов становлення і розвитку екологічної культури як форми регуляції взаємодії людини з природою.

Завдання викладача - передбачити способи поєднання емоційного ставлення до природи з пізнавальними завданнями щодо її вивчення та охорони. Важливе значення має безпосереднє спілкування з природою під час проведення спостережень, екскурсій, прогулянок в природі.

Передумова для цього - екологічні знання, наслідок - екологічний світогляд. Екологічну свідомість як моральну категорію потрібно виховувати з раннього дитинства

Екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи -

середовища перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це передбачає уміння

осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно

взаємодіяти з нею. Естетична краса природи сприяє формуванню моральних

почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до

природоохоронної діяльності.

На основі екологічного мислення і свідомості формується екологічна культура, яка передбачає глибокі знання про навколишнє середовище (природне і соціальне), екологічний стиль мислення і відповідальне ставлення до природи, вміння вирішувати екологічні проблеми, безпосередню участь у природоохоронній діяльності.

Система екологічного виховання передбачає врахування основних її аспектів:

• національного та регіонального підходів до вибору навчального матеріалу екологічного спрямування;

• гуманістичну спрямованість і зростаючу роль екологічних чинників у вирішенні глобальних проблем людства (раціонального використання природних ресурсів, забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування, захисту середовища від забруднення промисловими та побутовими відходами);

• збереження фізичного і духовного здоров'я людини;

• об'єктивності у розкритті основних екологічних законів та понять, що дають підстави вважати екологію наукою, яка розвивається, намагаючись вирішувати проблеми довкілля;

• зв'язку між набутими екологічними знаннями і життям, розкриття їх цінності не лише у виробництві, а й у повсякденному житті людини.

1.2. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА - ОДИН ІЗ ВАЖЕЛІВ ПОВОРОТУ ЛЮДСТВА В ЙОГО СТАВЛЕННІ ДО НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВІД РУЙНІВНОГО, СПОЖИВАЦЬКОГО ДО КОНСТРУКТИВНОГО, БЕРЕЖЛИВИОГО, ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО .

Екологічна освіта і сучасних умовах розглядається як один із найпотужніших важелів повороту людства в його ставленні до навколишнього середовища від руйнівного, споживацького до конструктивного, бережливого, відновлювального.

З огляду на це, поняття "екологічне виховання" - то педагогічний процес, спрямований на формування екологічної культури особистості.

Практична реалізація завдань і мети екологічної освіти у вищому навчальному закладі будується на засадах: комплексного розкриття проблем охорони природи; взаємозв'язку теоретичних знань з практичною діяльністю в цій сфері; включення екологічних аспектів у структуру предметних, спеціальних узагальнюючих тем та інтегрованих курсів, які розкривають взаємодію суспільства і природи; поєднання аудиторних занять з безпосереднім спілкуванням з природою (екскурсії, трудові екологічні практикуми тощо); використання проблемних методів навчання (рольові ігри, екологічні клуби та ін.); поєднання аудиторної, поза аудиторної і поза навчальної природоохоронної роботи.

Особлива роль щодо цього відводиться екологічній освіті. Екологічна освіта розглядається як один із найпотужніших важелів повороту людства в його ставленні до навколишнього середовища від руйнівного, споживацького до конструктивного, бережливого, відновлювального.

З огляду на це, поняття "екологічне виховання" - то педагогічний процес, спрямований на формування екологічної культури особистості.

Головна мета екологічної освіти полягає у створенні та забезпеченні протягом усього життя особистості умов становлення і розвитку екологічної культури як форми регуляції взаємодії людини з природою.

Завдання викладача - передбачити способи поєднання емоційного ставлення до природи з пізнавальними завданнями щодо її вивчення та охорони. Важливе значення має безпосереднє спілкування з природою під час проведення спостережень, екскурсій, прогулянок в природі.

Екологічна освіта й екологічне виховання здійснюються не лише на навчальних заняттях, а й у виховній діяльності.

А досягнути успіхів у формуванні екологічної свідомості можна лише тоді, коли молоде покоління оволодіє стратегіями і технологіями взаємодії з природою. Адже свідомість формується у процесі діяльності.

Провідним принципом сучасної педагогіки є принцип гуманізму. Гуманізація освіти за програмою " Освіта " полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності , найбільш повному розкритті її здібності і задоволенні різноманітних освітніх потреб , забезпеченні пріоритетності загальнолюдських цінностей , гармонії стосунків людини і навколишнього середовища , суспільства , природи.

Дуже важливим завданням вузу є ефективна організація екологічного виховання та освіти. Необхідно навчити студентів розуміти цілісність природи Землі , єдність її процесів , зв'язок людини з природою.

Людина повинна відчути на собі , що спілкування з природою підвищує настрій , лікує , знімає втому , перенапруження. Крім того , почуття цінності навколишнього середовища збагачує духовний світ людини.

Екологічна освіта починається з уважного погляду кожного студента на навколишній світ, з прагнення глибше дізнатися його , зрозуміти своє місце в ньому і свою відповідальність перед ним. Є два шляхи формування екологічної свідомості:

• ірраціональний (одержання неусвідомлюваних емоційних вражень - дія на підсвідомість , тобто через почуття) ;

• раціональний (через переконання - вплив на свідомість людини ) , що міняє саму людини, її світогляд , поведінку, що веде до відновлення нового типу культури - культури екологічної .

Розділ 2 ЕКОЛОГШІЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ В НАВЧАЛЬНІЙ ТА ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Отже, головна роль у формуванні екологічної свідомості належить системі освіти . Навряд чи серед студентів нашого технікуму можна знайти багато охочих добровільно « екоосвітлюватись» , а от слухати міфи і легенди , відгадувати загадки» захоче майже кожен. Тому ековиховання має спиратися на емоції та почуття : здивування і захоплення, повагу і бажання допомогти природі.

Предмети природничого, гуманітарного та спеціального циклу , повинні бути екологічно орієнтовані. При вивченні їх вибирають для розгляду ті питання екології, які відповідають змісту певної навчальної дисципліни.

Так, наприклад, в курсі «Товарознавство» розглядають взаємозв'язок товарів народного споживання (продовольчих і непродовольчих і здоров'я людини, вплив шкідливих сполук на стан здоров'я населення та навколишнє середовище, стан і охорону окремих природних ресурсів (рослинного і тваринного світу , світу ґрунту тощо ) .

Вивчення таких розділів, як наприклад, «Пластмаси», «Товари побутової хімії» дає можливість зрозуміти глобальні екологічні проблеми, ознайомить з проблемами використання природних багатств та їх охорони, дозволить вивчити методи боротьби з забрудненням навколишнього середовища. Знання з технології виготовлення непродовольчих товарів допоможуть розібратися в те, які новітні технології сучасного виробництва не шкідливі , а які завдають непоправної шкоди природі , чого не можна допустити.

На сучасному етапі екологічна освіта і виховання має охоплювати студентів усіх спеціальностей на всіх ступенях навчання і бути важливим елементом суспільної діяльності . Вона повинна залучати студентів і в наступному фахівців в активний процес вирішення екологічних і природоохоронних проблем в конкретних обставинах; заохочувати

ініціативу , почуття відповідальності і прагнення до поліпшення екологічної ситуації , стверджуючи при цьому пріоритет глобального підходу до аналізу екологічних проблем.

Особливу увагу слід приділяти екологічній освіті та вихованню студентів таких спеціальностей, випускники яких зможуть використовувати отримані знання та вміння в своїй професійній діяльності. Саме від їх екологічної грамотності та компетентності залежатиме стан навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів .

В умовах науково - технічного прогресу людство здійснює сильний вплив на навколишнє середовище , забруднюючи природу , порушуючи динамічну рівновагу різних екосистем та їх цілісність.

Охорона навколишнього середовища , відтворення її ресурсів і раціональне використання їх стало в Україні однією з найважливіших державних задач. Широта і значимість екологічних знань для кожної людини незмірно зросли.

Важливою умовою міцного засвоєння студентами екологічних понять , законів і закономірностей , розуміння явищ, що відбуваються в природі є проектування наступних основних дидактичних принципів :

Принцип науковості . В основу цього принципу належить наукове обґрунтування досліджуваних природних явищ , законів , закономірностей , що дозволяє студентам пізнавати їх сутність. Науковість навчального матеріалу передбачає включати в його зміст строго перевірені і встановлені наукою факти.

Принцип гуманізації . Він припускає спрямованість до особистості

студента , забезпечення умов для навчання , виховання та розвитку у відповідності з його інтересами , здібностями і можливостями.

Принцип системності та доступності. При розробці навчальних планів і програм системність передбачає використання предметно - циклової структури , на основі якої будується зміст екологічної освіти як логічної системи формованих знанні , умінь і навичок. Доступність у відборі та побудові навчального матеріалу вимагає , щоб досліджуваний матеріал за своїм змістом , обсягом та методам викладання відповідав віку студентів , рівню їхньої підготовленості і пізнавальним можливостям студентів..

Принцип гнучкості. Реалізація принципу має забезпечувати реальну можливість оптимального урахування специфіки регіону , природних ресурсів , відмінних особливостей конкретного навчального закладу , можливість зміни змісту екологічної освіти в залежності від зміни умов.

Принцип єдності та взаємозв'язку.. Цей принцип передбачає таку структуру навчальних планів і програм , яка забезпечувала б оптимальність реалізації міжпредметних зв'язків , оптимальне співвідношення загальної , професійної та екологічної освіти , органічний зв'язок теоретичного і практичного навчання .

Принцип діяльної спрямованості екологічної освіти . Цей принцип передбачає безпосередній зв'язок вимог до знань і вмінь студентів із змістом їх діяльності , розуміння важливості формування не тільки екологічних

знань , але і здібностей до активної діяльності в складно - прогнозованих і змінних умовах навколишнього середовища.

Вихідні принципи забезпечують реалізацію єдиних вимог до рівня професійної компетентності майбутніх фахівців , які визначаються в освітніх стандартах на кожну навчальну спеціальність.

Звичайно, основу навчальної і виховної роботи з питань екології в технікумі становлять обов'язкові заняття. Однак ця робота не закінчується на занятті, вона продовжується і після занять.

Позанавчальні заходи дають змогу ширше, ніж це дозволяють заняття, проводити з студентами різні види робіт, які вправляють їх як розумово, так і фізично. Вони допомагають виховувати в студентів інтерес до науки і техніки, любов до творчої праці, вчать мріяти і діяти, формують у них духовні потреби, підвищують культуру використання дозвілля, вільного часу як істинного багатства суспільства й особистості

Така позааудиторна робота створює особливо сприятливі умови для нагромадження досвіду колективного життя, прояву самостійності, розвитку політичної ,суспільної та громадської активності.

У позаурочній виховній діяльності н ми знайомимо студентів із принципами і нормами моральності людини, формуємо у них моральні переконання і досвід поведінки за діючими в навчальному закладі відповідними напрямками . Виховна робота у нашому навчальному закладі складається з багатьох напрямів. Одним із них є екологічне виховання молоді. Питання екологічної освіти та виховання одне з найважливіших питань на сучасному етапі ліквідації екологічної кризи, від вирішення якого залежить значною мірою оздоровлення соціально економічного стану держави, відтворення природно - ресурсного потенціалу України.

У тій кризовій екологічній ситуації в якій перебуває наша країна ( та й світ у цілому ), ми не маємо морального права виховувати споживацьке ставлення до природи.

« Розруха не в навколишньому світі, розруха - в головах !» - говорив відомий літературний персонаж - професор Преображенський ( М Булгаков, « Собаче серце »). Однак більшістю людей екологічна криза уявляється, як щось зовнішнє по відношенню до людини , а не породжене нею самою. Духовний чорнобиль породив Чорнобиль екологічний , а вирішення екологічних проблем - це насамперед зміна свідомості.

Результатом екологічного виховання має бути сформована екологічна культура людини, що характеризується різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище (природне та соціальне), наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій щодо природи, екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи та свого здоров'я, набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед на місцевому та локальному рівнях), безпосередньою участю у природоохоронній роботі, передбаченням можливих негативних наслідків природо перетворювальної діяльності людини.

Розділ 3 МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ВІДКРИТОЇ ГОДИНИ СПІЛКУВАННЯ « ДЗВОНИ ЧОРНОБИЛЯ»

МЕТА:

- показати значимість екологічної трагедії на прикладі аварії Чорнобильської АЕС;

- ознайомити студентів із трагічною сторінкою історії України - Чорнобильською катастрофою;

- виховувати почуття сприймання чужого болю як свого, загальнонародного горя, як особистого, почуття любові до людини, до землі, до держави;

- виховувати почуття поваги до ліквідаторів-чорнобильців та представників інших професій, хто працював над скасуванням наслідків Чорнобильської трагедії.

ОФОРМЛЕННЯ КАБІНЕТУ:

Листівки, портрети, присвячені темі Чорнобильської аварії та ліквідації її наслідків. вислови та вірші про Чорнобиль.

Куратор. Чорнобиль - це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва.

Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році.

В 1983 році вже працювало 4 енергоблоки цієї електростанції із запланованих шести. Але в історію Чорнобиль увійде назавжди, як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастрофи. Це про неї рядки Олександра Ромася:

«Чорнобиля міст у безодню веде,

Гіркий полин в землі неораній.

Хто щастя тут знайде

На цій землі розораній?

Нехай пече нас завжди сором

За Україну із Чорнобильським хрестом,

А всі дзвони дружним хором

Нехай ведуть щасливим нас мостом.

Двадцять вісім років нас відокремлює від трагедії двадцятого сторіччя, від квітневої ночі, коли атом міць свою пізнавши, втратив контроль, потряс лиховісним вибухом сплячу планету, показавши неприборкану вдачу. Змінюються оцінки, подивіться - двадцять вісім років - не знайдено відповіді на питання «Хто винуватий?». Тільки життя тих людей, що перебували в зон, ніякій переоцінці й тепер не підлягають.

Двадцять вісім років пройшло, але й тепер на місці вибуху чорна діра, пустеля без дерев і квітів.

Сьогодні мі поговоримо про трагедію, що відбулася в Чорнобилі, через 28 років.

- Що трапилося в ту фатальну ніч?

- Хто винуватий у цьому вибуху?

- Як відбилися наслідки вибуху на людях і навколишнім середовищі?

- Які міри вживаються державою для запобігання подібних аварій?

На ці питання мі й спробуємо відповісти.

1 ведучий . Про те, що ядерні перетворення можуть статі джерелом величезної енергії, ученим стало ясно вже через кілька років після відкриття А. Беккереля й П. Кюрі. Так, в 1910 р. В.И.Вернадський у доповіді на загальних зборах Академії наук говорила, що людство, навчившись у майбутньому управляти процесами атомного розпаду, одержить у свої руки таке потужне джерело енергії, якого раніше не знала. Але в 1922 р. Він же попереджав, що час оволодіння атомною енергією близько, і головне питання полягає в тім, як людство вживе це колосальне джерело енергії - для росту свого добробуту або для самознищення. Створення надалі ядерної зброї масової поразки й аварії на промислових об'єктах атомних електростанціях, показують актуальність попередження вченого.

2 ведучий . Вибух четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС відбувся 26 квітня 1986 року в 01 год. 23 хв . і викликав механічне руйнування безлічі паливних касет - ядерного пального - при цьому відбувся викид більше 100 різних нуклідів.

1 стадія аварії - два вибухи: після першого - протягом 1 години радіоактивність реактора зросла в 100 разів; після другого - через 3 години радіоактивність зросла в 440 разів. Механічна потужність вибуху була така, що верхня захисна плита ядерного реактора масою 2 тис. т розлетілася вщент, оголивши реактор.

2 стадія (26.04 - 2.05) - горіння графітових стрижнів внаслідок виділення величезної енергії.

3 стадія ( 2-6 травня) - розплавлювання ядерного палива.

У період горіння стрижнів температура усередині реактора не опускалася нижче 1500 градусів, а після 2 травня стала підвищуватися , наближаючись до 3000, що викликало розплавлювання ядерного палива, що залишилося.

Горіння реактора, хоча й з меншою силою, тривало до 10 травня. З палаючого реактора, як з жерла вулкана, викидалися палаючі часточки, зруйнованого реактора й радіонукліди з радіоактивністю в мільйони кюрі.

3 ведучий . Вітчизняні атомні експерти встановили головну технічну причину аварії. Вибух реактора четвертого блоку став результатом інженерно-технічної схеми реакторів.

Іншою причиною аварії був людський фактор - злочинна зневага правилами роботи й техніки безпеки й непрофесіоналізм частини персоналу.

А ще…. «політика» . Для того, щоб виконати поставлені урядом завдання, електростанція була пущена поспішно, при будівництві на перший план висувалися не міркування безпеки, а військові пріоритети. У реактора не було захисної оболонки, що було небезпечно навіть при роботі на малій потужності. Перевірка безпеки не проводилася. Не було плану дій на випадок аварії.

Лікарі не були готові надавати допомогу людям, що постраждали від радіації. Солдати термінової служби розбирали радіоактивні відходи вручну.

1 ведучий. Від аварії постраждали 3,2 млн. чоловік. 30% викинутого цезію довелися на територію Росії, 23% - Білорусії, 18% - України, 4,8% - Фінляндії, 4,6% - Швеції, 3% - Норвегії, 2,4% -Австрії, 1,8% - Німеччини.

У ліквідації наслідків аварії брало участь близько 600 тис. чоловік. Інвалідами стали 40 тис. чоловік, 18 тис. ліквідаторів померли.

2 ведучий. З гідно з офіційними даними, загальна забруднена радіонуклідами площа в перші дні після аварії склала 200 тис. кв.м , на цій території проживало майже чверть млн. чоловік.

Через роки після катастрофи в пресі з'являються деякі відомості про ті зміни в живих організмах на генетичному рівні, які відбулися під час і після аварії. З 1990 року частота захворювань дітей раком щитовидної залози збільшується в геометричній прогресії. Спостерігається стабільний ріст числа психічних захворювань, нервових розладів, кістково-м'язових хвороб, порушень обміну речовин та інше.

Моніторинг стану навколишнього середовища в зоні впливу наслідків чорнобильської аварії з моменту утворення постійно проводив Державний комітет по охороні навколишнього середовища (1996 р.).

Наслідку чорнобильської катастрофи проявляються дотепер. Площа радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь у цей час становить 3,5 млн. га. Радіаційне забруднення дотепер відзначається в густонаселених територіях, де важливе економічне значення мають ліси (Брянська обл.). Площа забруднених земель лісового фонду становить 1 млн. га. При цьому повністю припинити користування лісовим фондом не представляється можливим.

3 ведучий. Заходи щодо захисту населення й реабілітаційні роботи в зонах забруднення після аварії, постійному радіаційному контролю сільськогосподарської продукції, забезпеченню жителів найбільш постраждалих районів продуктами харчування з лікувально-профілактичними властивостями у відповідності зі спеціальною постановою Уряду від 18.12 .97 р., на жаль, не виконуються в повному обсязі через недостатнє фінансування.

1 ведучий . За минулі роки ситуація з безпекою роботи атомних ядерних об'єктів, насамперед АЕС і насамперед у нашій країні, лише погіршувалася. Позаштатні ситуації на АЕС стали чи ледве не нормою їхньої роботи . В 1999 р. На Кольській АЕС один з енергоблоків був зупинений через те, що хтось безперешкодно проникнув у блок керування станцією й вирвав електронні плати, що містять дорогоцінні метали, з осередків, у результаті чого «вирубалися» датчики тиску масла в турбінному блоці електростанції, що могло привести до серйозної катастрофи, не спрацюй аварійна сигналізація.

Куратор. Гіркий урок Чорнобиля не тільки в самій катастрофі, але й у тім, що страх правди збільшує в багато разів наслідки катастрофи. Однак дотепер не всі хочуть це розуміти...

Студент. Чорнобильський привид повсюди блукає

Загрозливо лапи підніс

Він в нас не стріляє, не ріже, не палить

Не б`є, не пуска під укіс.

Мовчать слова, як квіти обеліскам!

Хвилиною мовчання вшанувать

Зосталось мертвих рідних, близьких.

Чорнобильського болю не пізнать.

Слово Чорнобиль, нам страшно згадати

І час затирає зчорнілі сліди.

В печальній задумі стурбована мати,

Синам постарілим, як може годить.

Заклякло часу полотно

Тут вітер-привид б'є по стінах.

Здається все було давно:

Епохи пам'ятник, руїна.

Чорнобиля прозорі кігті

Торкнулися усіх усюд,

У тих вчепилися смертельно,

Хто прибирав за гадом бруд.

Куратор. Б`ють дзвони. Протяжно, звучно, по всій Україні. Б`ють на сполох. Тужно линуть удалечінь, піднімаючи з глибини душі ті відчуття, що були майже поховані у віках Війон і лихоліть - біль, нещастя, біду, сльози...

Борис Брін написав дуже правдиву і дуже страшну історію Чорнобиля

де вiн у формi вiрша розповiдає iсторiю трагедiї .

Жертвам Чорнобиля присвячую

О Боже, Боже, як ти міг

Страшне це лихо в світ пустити.

Мабуть і думки не було

Що можуть зло таке вчинити.

О Боже, Боже, поможи.

Дай хворим ліки, кволим силу,

Надію всім, хто уцілів

І спокій тим, хто ліг в могилу.

Скільки невинних полягло,

А скільки в муках помирає.

А немовлята... їх за що

Нещадно доля так карає?

І знову я туди не повернусь

А там так само вишня розквітає

Сумує за домівкою дідусь

І був там рай ,та вже його не має.

І був там рай - Чорнобильська земля

Невидимая хмара все накрила

В пустих домівках вітер там гуля

Журба оселі сумом оповила.

І небо синє і поля без краю

Сади дрімучим лісом поросли

А я і в сні до дому повертаю

Та вже за дітьми внуки підросли…

Чорнобиль - доленько моя

Де доживати буду я?

Куди вертатимуть онуки?

Де я прийму останні муки?

Розкидав нас по всьому світу

І де шукатимуть нас діти?

І де знайти нам ту причину ,

Щоб повернуть на батьківщину?

Хоча ,то, маєм добре знати

Не можна нам туди вертати.

Вкраїно мила заступись

За нас святому помолись!

Люби дітей своїх ,земля!

Чорнобиль-доленько моя…

4-й ведучий:

До Чорнобиля був шлях

Впевнений і довгий.

Слід бездушшя тут проляг

І трагізм наш повний.

Як грім, у сонячну пору,

Хмара смерті прокотилась,

Увірвалась до людського двору,

В кожнім домі причаїлась.

Тут пройшла страшна війна,

Атомна, жорстока.

Села опустошила вона.

В полі - не жита, лиш - трава висока.

5-й ведучий: . Забути це й викреслити із нашої пам'яті - неможливо.

Траур, жалоба і дзвони

По всій Україні.

Біль, скорбота, похорони

У нашій родині.

Землю, Воду і Повітря

Безсердечно поховали,

Ізотопним страшним вітром

Неньку-Землю покривали.

Умертвили Хліб у Зоні.

Атомну грибницю розвели.

Стали ми в смертельному полоні

І скорботи хустку на Землю одягли.

6-й ведучий: Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам часу в народі вже дана назва - два кольори часу, і тому недаремно пісня, яку ви зараз почуєте, стала символом червоного і чорного кольорів в долі народу України.

(виконується пісня «Два кольори».)

4-й ведучий: Ту весняну українську ніч на берегах Прип'яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду. Проте в ту саму ніч, з 25 на 26 квітня, відлік часу став уже не мирним, а аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди:

Зойкнула Земля чаіним криком.

Впали під ноги атомні тернії.

Час прозріння вже настав.

Бо є і будуть мертвії -

Зловісний корінь швидко проростав.

Поліське - це атомний архіпелаг.

Це Чорнобильський гріх і бездонна скорбота.

Усім вікам - це траурний аншлаг,

Для всіх нащадків - за життя турбота.

5-й ведучий: За покликом рідної землі, на захист свого народу, першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежні охоронці Чорнобильської АЕС на чолі з начальником корпусу Володимиром Правиком.

6-й ведучий: 23-річний В. Правик, як потім було встановлено комісією, вибрав найбільш вірне рішення - направив свій загін з 14 чоловік на дах машинного залу площею в 500 м. Адже в цьому залі знаходились всі турбіни, через нього йшли численні кабелі високовольтної лінії, які від вогню могли б перетворитись на бікфордів шнур.

4-й ведучий: Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип'ять на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. Вступивши у вируюче полум'я, у смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежні в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України.

5-й ведучий: Через 2 тижні після аварії красивий юнак, відважний офіцер Віктор Кібенок помер у московській лікарні, так і не побачивши народженого вже після трагедії первістка. Тепер про Віктора і його бойових соратників кажуть: був добрим, чесним, сміливим, принциповим, любив сім'ю, друзів, багато жартував. Його улюбленою приказкою була: «Тримайтесь ближче до життя, хлопці».

Дзвін Чорнобиля звучить

І нагадує смертельний подих.

Сплюндрована вічність не простить,

Не забуде підлість й подвиг.

6-й ведучий: Коли молоді вогнеборці, котрі першими вийшли на лінію вогню, отримавши смертельну дозу радіації, були ще живими, журналісти запитували у них: «У вас була можливість повернутися? Ви могли відступити?». Так, у даній ситуації вони могли тимчасово відійти до підходу підкріплення. Та про це ніхто з пожежників навіть і не подумав, тому що вони - воїни, ступили в смертельний бій з вогнем та радіацією не за наказом командира, а за велінням совісті.

Студент:

Перший удар на себе

Перший вогонь на себе

Так відчайдушний Данко

Людям віддав своє серце.

Як же тут не згадати

Поруч з ним не назвати

Вас, що уміли серцем

Грізний вогонь зупиняти.

І віддали - що мали.

Життя, що одне в людини,

Вірю, що врятували,

Долю моєї дитини.

(автор- майор Телятников)

4-й ведучий: Із вогню у безсмертя смерть поправши ступили вони. Одразу за пожежниками приступили до роботи медики. Швидко зорієнтувавшись в обстановці, надавши першу медичну допомогу, визначили межі часу перебування в радіоактивній зоні. Одними із перших зустріли цю біду і працівники зв'язку. У ті напружені трагічні хвилини після вибуху і метал не витримував: пульт централізованого зв'язку «Київ-Прип'ять» замовк. Та вже через 20 хвилин він вже знову заговорив.

5-й ведучий: Міліціонери складали списки жителів Прип'яті і 27 квітня провели організовану евакуацію людей. Люди виїжджали з Прип'яті з надією на повернення до рідних домівок.

... йдуть колони, колони, колони...

Розминаються повні, порожні,

Незбагненна процесія болю.

У автобусах тих подорожніх.

Ідуть, наче із долі в недолю -

На вокзали, в лікарні, у безвість

Із Чорнобиля, з Прип'яті, звідки?

І завмерли будиночків безліч

Невідомого явища свідки.

6-й ведучий: Шестеро з 20 чоловіків двох караулів невдовзі померли:

Герой Радянського Союзу, лейтенант Володимир Павлович Правик

Герой Радянського Союзу, лейтенант Віктор Миколайович Кібенок

Сержант Микола Васильович Ващук

Сержант Володимир Іванович Тищура

Старший сержант Микола Іванович Тітенок

Сержант Василь Іванович Ігнатенко

(Хвилина мовчання).

4-й ведучий: Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані.

1-й ведучий: Йод-131, цезій-134, 137, стронцій-90, плутоній-239, плутоній-240. Весь цей радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на територіях України, Білорусії, Росії. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків території України. В життя мільйонів людей увійшли слова «радіація, зона, ліквідатор, відселення».

5-й ведучий: А на квітучій українській землі з'явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом:

Живи, моя земле!

Живий колос уже знає,

Що земля вмирає.

Рідну землю не пізнає,

Бо вона себе ховає.

Родючі ниви, луки й кряжі

Стали в мертвій Зоні.

Живий колос вже не ляже

На теплі долоні.

6-й ведучий: Як відомо, і зараз у зоні відчуження проживають люди. Їх дуже мало. Та все ж живуть. Життя перемагає радіаційну смерть. І, згадуючи Чорнобильську катастрофу, ми розуміємо - це не повинно повторитися. Навряд чи людство обійдеться без атомних станцій, але зробити їх надійнішими - у наших силах, не проводити сумнівних та небезпечних експериментів - наш здоровий глузд, вміти діяти в умовах техногенних аварій - наш обов'язок.

4-й ведучий: Наслідки Чорнобильської катастрофи були б набагато гірші, якби не стали на заваді біди рятувальники - люди мужньої професії, лікарі, зв'язківці і навіть наші з вами колеги… звичайні працівники торгівлі. Слово надається куратору групи . Куратор нашої групи Захарченко Т.Й. під час аварії на Чорнобильскій АЕС та до серпня 1986 року працювала в якості старшого товарознавця в зоні, що межує з Чорнобильською на відстані шістдесяти кілометрів.

5-й ведучий:

Задворний В.
Героям Чорнобиля

Коли зловісна блискавиця
Сторуко в серце уп'ялась,
І опалила ваші лиця,
І в танці дикому зайшлась,
Коли вже й хмари спопеліли
У знавіснілому вогні, -
Ви смерть приборкати зуміли
На тім, останнім рубежі.
Не віддали їй на поталу
Світанків наших ніжний щем,
Ви, як один супроти стали,
Пекельним січені дощем.
У тій жорстокій веремії
Ви до кінця тримали бій
І пронесли свої надії
Крізь вогнецвіт своїх надій.
Шумлять жита, як і раніше,
Пливуть у небі літаки…
За вас історія допише
Суворі подвигу рядки

Куратор. Вже двадцять вісім років не дають спати людській совісті дзвони Чорнобиля. Все в них сплелося: тяжкий біль втрат, щира вдячність героям, які стали проти Смерті, на захист Життя, надія, що трагедія не повториться, віра в неодмінну перемогу людської Волі та Розуму.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 . Асаєнок І. С. , Новіков Е. В. Шляхи вдосконалення екологічної підготовки фахівців на основі багатогалузевий моделі навчання / / Матеріали III Міжнар . науково- практ. конф . «Професійна освіта на рубежі тисячоліть: безперервність і інтеграція - стан, проблеми та перспективи розвитку». Ч. II . (Мінськ , квітень , 1999). - Мн. , 2000 . - С. 109 - 110 .

2 . Гаврилов А. В. , Гаврилова Л. А. Основні критерії діяльності викладача , що визначають ефективність навчально -виховного процесу / / Матеріали III Міжнар . науково- практ. конф . «Професійна освіта на рубежі тисячоліть: безперервність і інтеграція - стан, проблеми та перспективи розвитку». Ч. I. (Мінськ , квітень , 1999). - Мн. , 2000 . - С. 201 - 203 .

3 . Гарін В. М. , Кленова І. А. , Колесніков В. І. Екологія для технічних вузів / / Ростов- на -Дону : Фенікс , 2001 . - 384 с.

4 . Назарук М. М. Основи екології та соціоекології / / Львів: Афіша , 1999 . - 256 с.