Урок-спілкування

Ми вступаємо в різні періоди нашого життя, наче немовлята, не маючи за плечима ніякого досвіду, скільки б нам не було років.

Ф. Ларошфуко

Мета. Сприяти отриманню досвіду прийняття самостійного відповідального рішення в ситуації, пов'язаній із життєвим самовизначенням та професійним вибором.

Вчитель. Не випадково наша зустріч розпочата словами відомого французького мислителя Ф. Ларошфуко. Кожен із вас стоїть зараз на порозі самостійного, дорослого життя. Період, який ви переживаєте, психологи пов'язують із життєвим самовизначенням і професійним вибором. Як не розгубити себе по життю, залишитися вірним своїм ідеалам, цінностям, життєвим принципам? На ці та інші запитання ми спробуємо знайти відповідь. Є одна досить цікава притча. Послухайте її.

Багато років тому йшов безлюдною дорогою юнак. За плечима в нього був клунок, повний бідності, а в грудях билося серце, віддане коханій. Він залишив свою країну за ухвалою старійшин. У далеких мандрах повинен був знайти білий чарівний камінь і виточити з нього статую коханої. Тільки тоді мудрі старці, правителі країни, благословлять їх шлюб.

У молодої людини були руки чудового майстра. З глини і каменю робив він глеки для вина, чаші для страв, прикраси для жінок. Мистецькі, незвичайні були його витвори. Беручи їх, скнара ставав добрішим, у брехуна зникало бажання брехати, похмура людина мимоволі усміхалася, ледар поривався до роботи, а найневродливіша жінка ставала прекрасною у прикрасах, виготовлених умільцем.

На четвертому році своїх мандрів юнак у диких горах знайшов брилу благородного мармуру. Глянув він на брилу і побачив свою кохану. Вона постала перед ним як жива, втілена у холодному камені. Вогнем натхнення спалахнуло його серце, загорілися руки жадобою діяльності. Та не було у майстра різця. Він пішов до коваля. Коваль висунув умову, щоб із шматка мармуру зробив нашийник для улюбленої собаки або попрацював рік у ковальській майстерні. Юнак виготовив нашийник, а в замін отримав різець. Почав виточувати з білого мармуру образ своєї коханої. Але тут зрозумів, що йому не обійтися без натурщиці. Прийшлося знайти дівчину, постать якої була схожа на постать його коханої. Дівчина погодилась бути натурщицею, якщо юнак візьме її в коханки. Хлопець відповів згодою.

Майстер працював день і ніч. Настав час вирізьблювати з мармуру обличчя коханої. І раптом хлопець помітив, що в його пам'яті терлися риси її обличчя, а під різцем проступає обличчя натурщиці. «Це все через погані умови праці», - подумав він. Вирушив до правителя тієї країни, в якій знайшов мармур, з прохання надати помічників і майстерню для закінчення роботи. «Добре, -відповів правитель. Але спочатку ти маєш зробити з мармуру моє погруддя». Під керівництвом майстра десятки помічників вирізьблювали погруддя правителя. Нарешті на своє замовлення, майстер жахнувся. Воно було мертвим. Навіть іскра натхнення не осявала його. Серце завмерло від страху - він злякався гніву правителя. Але гніву не було. На той час правитель помер, а новий правитель замовив вирізати своє погруддя. Чарівного білого мармуру більше не було... І хлопець раптом згадав!.. Він згадав свою далеку кохану, слова мудрих старців. Поглянув на свої ліниві білі руки і жахнувся: майстерність і натхнення покинули його.

- Я втратив те, заради чого варто жити» - прошепотів юнак. Зібрався в далекі мандри. Пішов назустріч новим випробуванням.

Запитання для обговорення.

• Що ви відчули, коли слухали притчу?

• Які думки виникли з приводу почутого?

Учні висловлюють свої міркування. На основі висловлювань старшокласників підводиться підсумок

...Ось вона найстрашніша зрада - зрада свого покликання в гонитві за легким успіхом і матеріальними благами. Зрада коханої людини - це наслідок зради себе. Та й у більш значних суспільних відносинах гарантією вірності може бути саме вірність своїм мріям, ідеалам, цінностям, життєвим принципам.

- Кого з вас не хвилює питання власного майбутнього. Хто не піддався спокусі заглянути у своє майбутнє. Виявляється для цього зовсім не потрібно звертатися до ворожки. Важливо розібратися у своїх мріях, надіях, життєвій програмі, цілях, щоб частково спрогнозувати майбутнє.

За висловом Джона Леннона, життя - це те, що відбувається в той час, коли ми плануємо майбутнє.

Плануючи це майбутнє, ми оперуємо такими поняттями, як мрія, надія, життєва програма, життєві цілі.

На дошці вивішуються аркуші, на яких записані такі поняття: мрія, надія, життєва програма, життєві цілі. Дається визначення цим поняттям

Мрія - це власне бачення бажаного майбутнього. Мрія завжди живе у нашій свідомості як яскравий образ. Мрії бувають пасивні, далекі від реальності, і активні, і тоді вони мотивують поведінку.

Надія - має величезний енергетичний потенціал. Надія зігріває похмуре сьогодення, допомагає людині пережити буденні драми. Зруйнована надія є найнебезпечнішим стресом.

Життєва програма - передбачає свідоме ставлення до життя. Вона містить систему життєвих планів, що враховують і зовнішні обставини.

Життєві цілі - відображають потреби особистості, її найважливіші інтереси. Постановка цілей повинна враховувати реальні можливості їх досягнення.

Зараз, об'єднавшись в 4 групи, за кольоровими жетонами (жовті, червоні, зелені, сині), ви отримаєте завдання, на виконання якого пропонується 5-8 хв. Завдання для групового обговорення.

1. група. Записати свої активні мрії.

2. група. З чим ви пов'язуєте свої надії?

3. група. Скласти свою життєву програму.

4. група. Сформулювати свої життєві цілі.

Після закінчення обговорення в групах, колективні наробки озвучуються ораторами від кожної групи. На основі висловлювань учнів підводиться підсумок

- Недалеке майбутнє ви пов'язуєте з життєвим самовизначенням і професійним вибором. Вибір професій є доленосним. Професійний вибір людини - це не якась річ, яку можна побачити, відчути на дотик. Його можна певним чином уявити. Як? Як чотири сектори у вигляді чотирьох різнокольорових кіл, які перетинаються.

На дошці демонструється схема обґрунтованого професійного вибору у вигляді чотирьох різнокольорових кіл-секторів, що позначаються словами «хочу», «можу», «цікавлюся», «потрібно». Учням пропонується зробити самоаналіз відповідно наданій характеристиці обгрунтованого професійного вибору

Схема обґрунтованого професійного вибору

Сфера «хочу» - це власні потреби, інтереси, прагнення, схильності, зацікавленість, уподобання.

Сфера «цікавлюсь» - особисте розуміння призначення обраної професії, обізнаність з її позитивними і негативними особливостями, усвідомлення характеру професійної діяльності.

Сфера «можу» - це здібності, особливості характеру, первинні навички, тобто внутрішні і зовнішні (матеріальні) ресурси.

Сфера «потрібно» - це умови ринку праці, потреба суспільства у спеціалістах даного профілю.

На основі виконаного завдання підводиться підсумок

- Користуючись схемою обґрунтованого професійного вибору, ви мали можливість самостійно визначити, наскільки особистий професійний вибір відповідає вашим мріям, надіям, життєвим планам, цілям. Проведений самоаналіз дозволяє прийняти відповідне рішення щодо вибору професії. Прийняття рішень багатьом людям дається важко. Тут відіграють роль і певні риси характеру (нерішучість, невпевненість у собі), і слабка поінформованість, і відсутність уміння зважувати всі «за» та «проти», щоб зупинитися на єдиному оптимальному варіанті. Деякі люди взагалі бажають, щоб рішення за них приймав хтось інший.

Запитання до учнів.

- Чи легко вам приймати рішення?

• Що змушує довго вагатися, перш ніж прийняти якесь рішення?

• Чому деякі люди очікують, що хтось інший прийме за них рішення?

Учні дають відповіді на поставлені запитання

- Навчатися відповідальному, виваженому, самостійному прийняттю рішення в ситуаціях вибору нам допоможе методика ПМЦ (плюси, мінуси, цікаво), з якою ми маємо можливість познайомитися. За цією методикою складається карта власного відношення до проблемної ситуації.

Спочатку відзначаються позитивні сторони ситуації, яка розглядається. Записується все, що приходить тільки в голову, ставляться плюси проти кожного відміченого пункту, виноситься оцінка. Потім описуються негативні сторони питання, виставляються їм мінуси.

В кінці оцінюються ті явища, які маємо для себе відмітити, але які неможливо віднести ні до позитивних моментів - «плюсів», ні до негативних - «мінусів». Такі пункти отримують оцінку «цікаво». За складеною картою залишається звірити намічений маршрут (подальші дії).

Учням зачитується ситуація, яка вимагає прийняття самостійного, відповідального рішення

- Ситуація, яка пропонується вашій увазі, типова для сімей, де є учень-випускник.
Послухайте її і знайдіть вихід, користуючись методикою ПМЦ.

Ситуація Мрії, надії, життєві плани і цілі випускниці Олі пов'язані з професією художника. Вибір професії художника обґрунтований. Оля хоче стати художником, має до малювання здібності, її захоплення пов'язані з цією професією та і на ринку праці можна влаштуватися. Батьки Олі вважають, що художник це не професія, а заняття. А от професія економіста - це солідно, перспективно. В родині намітилася династія бухгалтерів-економістів. Оля поставлена в ситуацію вибору - погодитися з рішенням батьків чи прийняти самостійне рішення. Допоможіть Олі визначитися, користуючись методикою ПМЦ.

Учні колективно складають карту власного відношення до ситуації за методикою ПМЦ. Відмічають позитивні, негативні, цікаві сторони питання, яке розглядається

Питання, яке розглядається: самостійне прийняття рішення Олею у виборі професії. Плюси

- улюблена професія

• професійний ріст

• задоволення

• самореалізація

• самовдосконалення Мінуси

• непорозуміння з батьками

• відсутність моральної підтримки

• тривога, чи слід настоювати на своєму

• відсутність чітких уявлень про майбутнє

• «танок під чужу дудку»

• матеріальний достаток

• повага і значимість на роботі

• успіх

Цікаво. Батьки вагаються. До недавнього погоджувались із вибором доньки.

Зваживши всі «за» і «проти», учні приходять до висновку, що Олі слід прийняти самостійне рішення

- Отриманим досвідом на занятті ми можемо скористатися в житті, в ситуаціях вибору, щоб досягти свого зоряного часу.

Гра «Зоряний час»

Мета. Усвідомлення основного особистісного змісту і суті тієї чи іншої професії для людини, співставити із своїми уявленнями про щастя.

Учасники гри намагаються виділити і обговорити різноманітні «радості» життя та роботи, найбільш характерні для представників тієї чи іншої професії

1. Спільно визначити професійний стереотип, який буде обговорюватися.

2. Наприклад. Уявіть найприємніші і радісні хвилини в житті типового бармена. По черзі висловіть свої уявлення. Після цього обговоримо, чиї уявлення були найбільш реалістичними.

3. Після проведення гри організовується обговорення, чиї уявлення про найбільше щастя для бармена виявилися більш характерними і правдивими.

• Що ви відчуваєте?

• Чи отриманий досвід буде для вас важливий?

Після закінчення роздається пам'ятка-порадник щодо усвідомленого професійного вибору

Помилки при виборі професії:

- неадекватні уявлення стосовно престижності та непрестижності професії;

- вибір професії «за компанію»;

- підкорення тиску батьків чи інших родичів, які можуть переконувати вас, що той
варіант, який вони пропонують, для вас є оптимальним;

- захоплення тільки зовнішньою стрроною професії;

- категоричність вибору (якщо професія подобається, то все в ній здається привабливим,і навпаки);

• перенесення ставлення до людини - представника даної професії на саму професію;

• ототожнення навчального предмету з професією;

- застарілі або просто невірні уявлення про характер праці, особливості тих чи інших
професій;

- незнання і недооцінка своїх фізичних протипоказань;

- відсутність уміння розібратися у своїх здібностях, особливостях характеру, мотивах вибору.

Труднощі при виборі професії пов'язані з такими причинами:

- слабка інформованість про навчальні заклади, невелике коло професій, про які мають уяву старшокласники;

- відсутність уміння оцінювати свої можливості;

- думка, що все вирішиться саме по собі, відсутність серйозною ставлення до питань професійного вибору;

- важкодоступність привабливої професії;

- велика кількість однаково привабливих варіантів;

• відсутність інтересу до будь-якої діяльності.

Отже, при виборі професії потрібно:

• знати якомога більше професій;

• визначитися у своїх інтересах;

- знати, в яких навчальних закладах можна отримати ту чи іншу професію;

• мати основний варіант і запасні варіанти профвибору (на випадок, якщо не вдасться здійснити призначене);

• бажано мати досвід професійних спроб: поспостерігати за робочим днем (повністю) представника привабливої професії або навіть самому спробувати попрацювати трохи у цій галузі;

- оцінити свої можливості та здібності, а також їх відповідність тим вимогам, які висуває професія.

Бесіда з учнями.

- Як ви думаєте, чи може кожна людина жити так, як вона хоче, і що для цього потрібно?

- Що складніше і важливіше - будувати життя чи пристосовуватись до нього?

• Чи хочеш стати видатною людиною, «зіркою» жити щасливо?

• Для чого людина живе на Землі?

- Що зробити для того, щоб наше життя було прекрасним?

Вчитель. Питання про сенс життя хвилює кожного, адже воно випливає із природи самої людини. Кожен має усвідомити цінність життя, цінність кожної його миті, знайти своє місце і призначення, адже, на жаль, чимало людей даремно розтрачують життя, живуть так, ніби у них попереду - безмежна вічність: для них нічого не варто згайнувати годину чи день.

Римський імператор Марк Аврелій, котрий жив у II ст. до н.е., прославився не тільки тим, що був імператором і правив «вічним Римом», скільки своїми роздумами про життя, серед яких є й такий; «Живи так, немовби ти зараз повинен розпрощатися з життям, немовби час, залишений тобі, є несподіваним подарунком».

Життя кожної людини безцінне вже само по собі. Було б, звичайно, нерозумно спеціально ризикувати життям лише для того, щоб на повну силу відчути всю його чарівність, його справжній смак і сенс. Проте замислитися про цінність життя, коли воно майже все ще попереду, все-таки треба, щоб оцінити по-справжньому те, що ми маємо й більш дбайливо ставитися до цього безцінного скарбу.

Вірш «А що життя?» /. Багрійчук

А що життя? Поволі зупиняюсь,

Дивлюсь на неба зоряні мости

І без надії вкотре сподіваюсь

Сама собі на це відповісти.

А що ж життя - дарунок загадковий

Від забуття закоханих сердець

Чи просто так, малюнок випадковий,

Що залишив сполоханий митець?

То що життя - листочок поміж вітру,

То десь впаде, то лине в небеса,

Чи тільки тон великої палітри,

Що помирає й знову воскреса?

...І ось тепер народжений світанок

Мені шепнув: «Бувай, моє дитя!»

І залишив на гіллі наостанок

одне питання: «Що воно, життя?»

Вчитель. Життя - це шанс кожного. Доля прихильна до тих, хто здатний триматися на плаву, навіть потрапляючи у вир.

Мати Тереза, лауреат Нобелівської премії, громадянка світу в найвищому розумінні цього слова, залишила тим, хто вступає на життєвий шлях, духовний заповіт, у якому сказано:

Учениця. Життя - це шанс.

Учень. Скористайся ним.

Учениця. Життя - це краса.

Учень. Милуйся нею...

Учениця. Життя - це мрія.

Учень. Здійсни її.

Учениця. Життя - це виклик.

Учень. Прийми його.

Учениця. Життя це обов'язок.

Учень. Виконай його.

Учениця. Життя - це цінність.

Учень. Цінуй його.

Учениця. Життя - це любов.

Учень. Насолоджуйся нею.

Учениця. Життя - це тайна.

Учень. Пізнай її.

Учениця. Життя - це удача.

Учень. Шукай цю мить.

Учениця. Життя таке чудове.

Учень. Не марнуй його.

Учениця. Це твоє життя.

Учень. Борони його.