Родинне свято на тему: Край, де ми живемо, Україною звемо

Раздел Классному руководителю
Класс 5 класс
Тип Другие методич. материалы
Автор
Дата
Формат docx
Изображения Есть
For-Teacher.ru - все для учителя
Поделитесь с коллегами:

Родинне свято на тему: Край, де ми живемо, Україною звемо

Родинне свято

"Рідний край, де ми живемо,

Україною звемо!


Родинне свято на тему: Край, де ми живемо, Україною звемо

Мета: поглибити знання учнів відомостями про Україну, про звичаї народу; показати красу рідного краю. Розвивати комунікативну компетентність учнів з даної теми; вміння та навички виразного читання віршів. Виховувати почуття патріотизму і любов до рiдного краю.

Обладнання:екібано, вислови про Україну, грамзаписи, презентації

Хід заходу

Учитель:Добрий день. Сьогодні у нас виховний захід, який ми почнемо Державним гімном України

( На фоні музичного супроводу вчитель читає слова. Музика СОПІЛКИ)

Презентація «Моя Україна»)

Учитель: Дорогі діти, шановні гості, сьогодні у нас родинне свято. Наш клас-це маленька родина. Із родини починається Батьківщина. Разом нам належить здійснити не одну добру справу, згуртуватись навколо спільних завдань. Ось і сьогодні ми будемо говорити про Сватівщину, Луганщину-наш рідний край, пригадаємо звичаї українського народу, співатимемо пісень про Україну, її безкраї простори. Майбутнє нашої Батьківщини - у наших руках. Почуття патріотизму найважливіша риса будь-якого українця.

Моя найкраща в світі сторона!
Чарівна, неповторна Україна!
Для мене в цілім світі ти одна
І рідна, й мила, дорога, єдина!

Сватівщина - це наша рідна сторона. Це та земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Із таких маленьких міст і сіл складається наша країна - Україна.

Древня легенда розповідає, що на світанку Бог оглядав творіння рук своїх і, натомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустився Бог з ангелами, була вельми багатою на сонце, звірів та птахів. А найбільше сподобались Богові люди того краю,до якої хати не заходив він зі своїми супутниками, - всюди їх зустрічали хлібом та сіллю. Так сподобалася Богові та місцина, що він став часто навідуватись зі словами : «Рушаймо у край» Кажуть ,що з того і пішла назва нашої держави - «Україна»

Учень:

Україно лагідна і мила!

Водночас велична і проста!

Ти мене з дитинства полонила

Закохала в сонячні жита.

Учень:

Луганщина - світанок України-

Наш рідний солов'їний край.

Засвічується іскрами калини

Ранковий світлий небокрай.

Учень:

Рідна моя Сватівщино,

Кохана моя країно.

Рослини, дерева і квіти,

Влітку, восени, зимою,весною

Я горжусь, Сватівщино,тобою.

Пісня « Це край де я родилась і живу»

І куплет

Вдалині за річкою квітне зорепад
І вином порічковим всіх частує сад,
Літньою долиною йду не поспіша
Вишнею й калиною втішена душа.
Приспів

Це край, де я родилась і живу,
Де все для мене рідне - не байдуже,

Де зірка з неба впала у траву,
Щоб ти мене побачив милий друже.


Це край моєї втіхи і сльози,
І срібним словом, срібними піснями
Тулюся до вкраїнської краси,
Бо це взяла від батька і від мами.
ІІ куплет

Пахнуть луки травами, пахнуть до знемог
Грішне разом з праведним в силуетах двох,
Музика над тишею, хоч на струнах грай
І душа утішена - це мій рідний край!

Приспів 1 раз музика стихає

Учитель:

Невід`ємним атрибутом українських свят є хліб-сіль. Хліб і сіль на вишитому рушнику - це одвічні символи української гостинності. Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов'янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб -символізувало духовну єдність, злагоду, глибоку пошану до господарів.Про шанобливе ставлення до хліба говорять народні прислів'я: «Хліб - усьому голова», «Без хліба суха бесіда. Розділити з іншими хліб означає подружитися.

Учень:

На вишитому диво-рушникові
Ми хліб і сіль виносим для людей.
Такі у нас традиції чудові -
Усе найкраще для своїх гостей.

( Під презентацію «Український коровай » роздаються коровайчики)



Господиня:
Там, де свято, там і пісня,
Співає все навкруги.
Здається, наче пісні тісно,
Її не втиснуть в береги.

Виконується пісня « РУШНИЧОК». Презентація про рушники

Мама мені вишивала рушник

Голками, наче сріблясте проміння.

Дощ за вікном моїм начебто зник -

В небі хмаринки не чорні, а сині.

Стати б маленькою зростом мені,

Стежкою, аж до зорі мандрувати,

Тільки насправді, а не уві сні

Голосно пісню веселу співати.

Приспів:

Ой, рушник, рушничок -

Кольорова доріжка.

Ой, рушник, рушничок,

Вже стомились ніжки.

Ой, рушник, рушничок,

Полем стелиться нитка.

Ой, рушник, рушничок,

Я маленька, як квітка,

Я маленька, як квітка.

З маків червоних віночок сплету,

Райдуга зранку доріжкою стане,

Все подолаю і все віднайду,

Зіроньку з неба яскраву дістану.

Друзям в дарунок несу рушничок,

Кажуть, що дива на світі немає,

Вірю: до зустрічі з казкою крок,

Щастя навколо по світу - я знаю.

Приспів.

Ой, рушник, рушничок -

Кольорова доріжка.

Ой, рушник, рушничок,

Вже стомились ніжки.

Ой, рушник, рушничок,

Полем стелиться нитка.

Ой, рушник, рушничок...

Приспів.

Я маленька, як квітка,

Я маленька, як квітка!..

Презентація « АКЦІЇ»

Учитель: 28 березня 2014 року було проведено акцію: «Рушник Херсонщини - рушник Єднання ». 700 - метрове полотно символізувало єдність та неподільність нашої країни.

А нещодавно саме нашому місту випала велика честь прийняти участь в акції: « Україна разом », яка спрямована на об'єднання за спільною справою - вишиванням карти України.Вишивка мандрує всіма обласними центрами України. Її учасницею стала Волокита Ангеліна Миколаївна, якій я надаю слово.

Слово надається гостю.

Учитель: Рушник … Він пройшов крізь віки і символізує чистоту почуттів, глибину любові до всіх, хто не черствіє душею. Рушник з давніх-давен був своєрідним обличчям оселі і господині. Вишитий рушник створював настрій, був взірцем людської працьовитості. На ньому вишита доля мого народу.

Танець з рушниками

Учень

Це рідний край, чарівна Луганщина
Тут рід, моє коріння, вся сім'я.
А в небо лине молоде пагіння,
Ми! Діти! Українці на ім'я

Учитель:

Сватівщина... Вона починається від батьківського порога, стежини, стрункої тополі, твоїх воріт, з барвінку, який ніжно стелеться по садочку. Найсвятішими для кожного з нас є слова: Сватівщина, Україна, Батьківщина. Україну порівнюють із матір'ю, тому й називають її « Україна- ненька», « Україна-мати» , яку не вибирають, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку

Учень:

Ми - патріоти- дочки і сини

Для твого блага - все в житті здолаєм!

Бо ти найкращий, краю мій ясний!

Вітчизну й матір ми не вибираєм.

Учень:

Я горжусь своєю Батьківщиною

Народом і його піснями.

Це все - наша Україна,

Луганщина, заквітчана квітками.

Виконується пісня « Квітуча Україна»


Де сяє сонце золоте

І журавлі курличуть,

В саду черешенька цвіте,

Вечерять мама кличе.

Співає сонячні пісні

Уся моя родина,

Бо я вродилась на землі,

Що зветься Україна!

Приспів:

За квітучі гаї

І калини цвіт у лузі

Станьмо, браття мої,

Помолімось разом друзі.

Хай молитви слова

В небо птахою полинуть,

Щоб завжди берегла

Матір Божа Україну!

Любові сповнена земля

Одна така на світі,

Тут кожен день стрічаю я,

Серця добром сповиті.

Ми покладемо за мету

Від малу й до загину

Любити землю цю святу,

Що зветься Україна!

Приспів. 1 раз Музика стихає.

Ведуча. Любов до Сватівщини, мови починається з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують надзвичайною ніжністю і простотою. У них - материнська ласка і любов, світ добра, краси й справедливості. Рідний, лагідний материн спів засівав дитячу душу любов'ю до людей, природи, до всього живого.

Учень:

Чи можна забути ту пісню,

що мати співала малому, коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

Учень:

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть,

У рідному краї і небо безкрає.

Потоки, потоки, мов струни несуть.

Учень:

Тут мамина пісня лунає і нині,

ЇЇ підхопили поля і гаї

ЇЇ вечорами по всій Україні

Співають в садах солов'ї.

Пісня « СОРОЧКА»

Мені сорочку мама вишивала

Неначе долю хрестиком вела

Щоб я лихих стежинок не шукала

І до людей привітною була

Виконуй доню - мама говорила

Життя закони, істини прості

Не зраджуй землю, що тебе зростила

Не залишай нікого у біді

Приспів (2):

А сорочка мамина біла-біла

А сорочка мамина серцю мила

А сорочка мамина зігріває

Я її до серденька пригортаю

Літа неначе птахи пролітали

Матусі коси дивом зацвіли

І я сорочку білу вишиваю

Як вишивала матінка мені

Виконуй доню - мама говорила

Життя закони, істини прості

Не зраджуй землю, що тебе зростила

Не залишай нікого у біді

Приспів (2)

Учитель

Щодня ми пізнаємо для себе свою країну:вивчаємо історію,знайомимося із звичаями,традиціями, обрядами,милуємося наймальовничішими куточками й усвідомлюємо,що вона в нас одна - єдина, як ненька.Запрошуємо вас на вікторину «В моєї України сто облич».

Презентація-відповідь

  1. Столиця України. (Київ)

  2. Назва нашого обласного міста. (Луганськ )

  3. Найвища гора України. (Говерла)

  4. Назва карпатської ялинки. (Смерека)

  5. Головні повітряні ворота України. (Бориспіль)

  6. Як називався перший вищий навчальний заклад Східної Європи? (Києво - Могилянська академія)

  7. В якому році було засновано місто Сватове? ( 1660 рік )

  8. На якій площі знаходиться меморіал Слави, Пам'яті і Скорботи? ( 50-річчя Перемоги)

  9. Який фестиваль мистецтв проходить у нашому місті? ( Слобожанський Спас)

  10. Дата прийняття Акту проголошення незалежності України. (24 серпня 1991 року)

  11. Хто з українських письменників узяв собі псевдонім - назву своєї національності. (Леся Українка)

  12. Коли було прийнято чинну Конституцію України? (28 серпня 1996 року)

Музичний супровід - сопілка

Учитель:

Ми - майбутнє нашого краю і України. То ж будьмо гідними своїх предків, любімо рідну землю так, як заповідав великий Тарас, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.

Щовесни,коли земля вкривається рястом, а теплі дощі наповнюють землю для майбутніх врожаїв, з'являються в безхмарному небі великі красиві птахи. Летять вони до своїх домівок і радісно курличуть,, що вдома, Це повертаються з далеких і теплих країв журавлі, щоб удома вивести своїх пташенят, поставити їх на крила. Шлях додому тяжкий і небезпечний. Багато птахів гине, не долетівши до рідної землі…Та що таке небезпека в порівнянні з милою Батьківщиною!

Учень:

Якось я запитав солов'я

«Ти літаєш у інші края?

А чому лиш у нашім краю

Ти виспівуєш пісню свою?»

І затьохкав малесенький птах:

« Побував я у різних краях,

Бачив гори і бачив моря,

Та найкраща - Луганська земля!»

Учитель:

На кольоровому папері ви намалювали свою долоньку, яку ми розмістимо навколо ось такого схематичного зображення території України, щоб наша Батьківщина була захищена любов'ю, теплом наших долонь. Ми сини і доньки України, а тому ми все робитимемо для того, щоб Вітчизна наша процвітала, була могутньою державою.

Звучить пісня Петрененка «Україна». Учні прикріпляють долоньки

Учитель

Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.

Нові часи, нові завдання, нові вимоги... Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі, а для того, щоб ним стати, потрібно, найперше, любити землю, віддати їй розум, серце, душу

Я - українець

Я - Українець

Вірою і кров'ю

Моє коріння тут, у цій землі.

Вона моєю

Живиться любов'ю,

А я страждаю болями іі .

Вона моєю

Живиться любов'ю,

А я страждаю болями іі.

Я - українець!

Цього не відняти.

В моїй душі співають солов'ї.

Були такими мої мамо й тато

Й такими будуть правнуки мої

Були такими мої мамо й тато

Й такими будуть правнуки мої.

Всі:

Ми - Українці

Вірою і кров'ю

У нас коріння тут, у цій землі.

Вона моєю

Живиться любов'ю,

А ми страждаєм болями іі .

Вона моєю

Живиться любов'ю,

А ми страждаєм болями іі.

Слова читаються на фоні мелодії

Учитель: Всім присутнім ми бажаємо щастя, миру, злагоди. Бажаємо як можна довше не втрачати своє коріння, рідних батька й матір. Любити свій край, нашу Сватівшину. Давайте разом заспіваємо пісню « Моя Україна»

Ролик з піснею Н Бучинської « Моя Україна »

Родинне свято на тему: Край, де ми живемо, Україною звемо

© 2010-2022