ЛІТЕРАТУРНО – МУЗИЧНА КОМПОЗИЦІЯ

Дівчина в національному костюмі: Я – українка! Вигодувана й випестувана материнською піснею, бабусиною казкою. Понад усе в житті люблю лагідну і щиру нашу мову, отчий край, де я виростала, рідну мою Україну.Юнак в національному костюмі: Я – українець! Добрий господар, вірний заповітам батьків і дідів наших, славний захисник свого роду і Вітчизни.Дівчинав національному костюмі:  Люблю тебе я мила Україно! І все зроблю, щоб ти завжди цвіла. Я буду вчитись в школі на відмінно, Щоб мною ти пишатися ...
Раздел Классному руководителю
Класс -
Тип Другие методич. материалы
Автор
Дата
Формат docx
Изображения Нет
For-Teacher.ru - все для учителя
Поделитесь с коллегами:

ЛІТЕРАТУРНО - МУЗИЧНА КОМПОЗИЦІЯ «Україна - єдина країна»

Приміщення, де проходить свято, можна прикрасити квітами, рушниками, вишиванками, керамікою, старовинними ужитковими речами

Дівчина в національному костюмі:

Я - українка! Вигодувана й випестувана материнською піснею, бабусиною казкою. Понад усе в житті люблю лагідну і щиру нашу мову, отчий край, де я виростала, рідну мою Україну.

Юнак в національному костюмі:
Я - українець! Добрий господар, вірний заповітам батьків і дідів наших, славний захисник свого роду і Вітчизни.

Дівчина в національному костюмі:

Люблю тебе я мила Україно!
І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я буду вчитись в школі на відмінно,
Щоб мною ти пишатися могла.

Юнак в національному костюмі:

Люблю твої ліси, струмки, джерельця
І все - усе, що є в моїм краю !
Тепло долонь, і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю!

1 учень:

Рідний край - це наша Україна,

Найкраща в світі, дорога земля.

Для нас вона, як матінка - єдина.

Її ліси, озера і поля,

Степи і гори, ріки і долини

Відчути прагнуть теплоту долонь...

Я все віддам для блага України -

Тепло душі і серденька вогонь.

2 учень:

Я буду вчитись, щоб знання здобути,

Нові зробити в світі відкриття.

Щоб корисним своїй державі бути,

І щоб прекрасним в нас було життя.

3 учень:

Тепло долонь і розуму, і серцю

Я Україні милій віддаю.

Люблю твої поля, річки й джерельця,

Люблю Вітчизну дорогу мою!

4 учень:

Мій край чудовий - Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солв'я.

Танок «Калина»

Інсценізація вірша Ю.Шкрумеляка «Українські діти»


Учитель. Хто ти, хлопчику маленький?

Учень. Син я України - неньки!
Українцем я зовуся -
Й тою назвою горджуся!

Учитель. А по чім тебе пізнаю?

Учень. По вкраїнському звичаю.
В мене вдача щира й сміла,
І відвага й духу й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.

Учитель. Хто ти дівчинко маленька?

Учениця. Доня України - неньки.
Українкою зовуся -
Й тою назвою горджуся!
Ой, вдягнуся у неділю
У вишивану сорочку,
У червону спідничину
І в коралі на шнурочку -
Заплету я свої коси
І візьму віночок з рути,
Ще й васильком заквітчаюсь,
Чи від мене кращій бути?

Учень. Всі ми - діти українські,
Український славний рід,
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ!

Учениця. Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край наш над усе!

Разом. Присягаєм : наш край рідний
Над усе любити,
Рідний народ шанувати
І для нього жити.

Пісня Катерини Бужинської «Україна - це ми» у виконанні учнів 5-го класу

5 учень:

Я українець вірою і кров'ю,

Моє коріння тут, у цій землі.

Вона моєю живиться любов'ю,

А я страждаю болями її.

6 учень:

Я українець, син народу того,

Що відвикає нині від ярма.

Я не корюся, я молюся Богу

І вірю в те, що все це не дарма.

7 учень:

Я - українець, я не малорос,

Пишаюсь родом тисячокорінним.

Тарас за мене мучивсь і боровсь,

Щоб я зродився зерням України.

8 учень:

Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

бо ти у нас одна-єдина, -

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь,- казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

Танок «Доки в нас цвіте калина»

9 учень:

Я вчилася любити Україну - як вперше мене мати повивала

Я вчилася любити Україну - як мати колискову заспівала.

Я вчилася любити Україну - коли гойдалась в люлечці вербовій

Я вчилася любити Україну - як шепотіло листя у діброві.

Я вчилася любити Україну - коли дідусь казки розповідав

Я вчилася любити Україну - коли пісні про козаків співав.

Я вчилася любити Україну - як вперше прочитала Кобзаря

Я вчилася любити Україну - коли на небі сходила зоря.

10 учень:

Я вчилася любити Україну - коли у лузі зацвіла калина

Я вчилася любити Україну - як зазвучала пісня солов'їна

Я вчилася любити Україну - як чула шепіт стиглого колосся

Я вчилася любити Україну - коли пісні звучать дзвінкоголосі.

Я вчилася любити Україну - з водою, що пила із джерела

Я вчилася любити Україну - із мовою, що матінка дала

Я думала, що вчилася любити Україну свою і Батьківщину

Я думала ,що вчилася любити слова Шевченка і Карпатські гори

Та неможливо вчитися любити, своє життя у неї переллю.

Без України я не можу жити, бо просто я Україну люблю!

11 Учень:

Не ділімо цю землю,

Не ділімо це небо,

Не ділімо хатини

Й сім'ї не ділімо!

Бо ми - браття, єдині

В українському слові,

В українськім коріння,

В українській любові!

Пісня «Ми - за мир» у виконанні учнів та батьків

© 2010-2022