- Преподавателю
- Классному руководителю
- ЛІТЕРАТУРНО – МУЗИЧНА КОМПОЗИЦІЯ
ЛІТЕРАТУРНО – МУЗИЧНА КОМПОЗИЦІЯ
Раздел | Классному руководителю |
Класс | - |
Тип | Другие методич. материалы |
Автор | Ємельянова .В. |
Дата | 14.10.2014 |
Формат | docx |
Изображения | Нет |
ЛІТЕРАТУРНО - МУЗИЧНА КОМПОЗИЦІЯ «Україна - єдина країна»
Приміщення, де проходить свято, можна прикрасити квітами, рушниками, вишиванками, керамікою, старовинними ужитковими речами
Дівчина в національному костюмі:
Я - українка! Вигодувана й випестувана материнською піснею, бабусиною казкою. Понад усе в житті люблю лагідну і щиру нашу мову, отчий край, де я виростала, рідну мою Україну.
Юнак в національному костюмі:
Я - українець! Добрий господар, вірний заповітам батьків і дідів наших, славний захисник свого роду і Вітчизни.
Дівчина в національному костюмі:
Люблю тебе я мила Україно!
І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я буду вчитись в школі на відмінно,
Щоб мною ти пишатися могла.
Юнак в національному костюмі:
Люблю твої ліси, струмки, джерельця
І все - усе, що є в моїм краю !
Тепло долонь, і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю!
1 учень:
Рідний край - це наша Україна,
Найкраща в світі, дорога земля.
Для нас вона, як матінка - єдина.
Її ліси, озера і поля,
Степи і гори, ріки і долини
Відчути прагнуть теплоту долонь...
Я все віддам для блага України -
Тепло душі і серденька вогонь.
2 учень:
Я буду вчитись, щоб знання здобути,
Нові зробити в світі відкриття.
Щоб корисним своїй державі бути,
І щоб прекрасним в нас було життя.
3 учень:
Тепло долонь і розуму, і серцю
Я Україні милій віддаю.
Люблю твої поля, річки й джерельця,
Люблю Вітчизну дорогу мою!
4 учень:
Мій край чудовий - Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солв'я.
Танок «Калина»
Інсценізація вірша Ю.Шкрумеляка «Українські діти»
Учитель. Хто ти, хлопчику маленький?
Учень. Син я України - неньки!
Українцем я зовуся -
Й тою назвою горджуся!
Учитель. А по чім тебе пізнаю?
Учень. По вкраїнському звичаю.
В мене вдача щира й сміла,
І відвага й духу й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.
Учитель. Хто ти дівчинко маленька?
Учениця. Доня України - неньки.
Українкою зовуся -
Й тою назвою горджуся!
Ой, вдягнуся у неділю
У вишивану сорочку,
У червону спідничину
І в коралі на шнурочку -
Заплету я свої коси
І візьму віночок з рути,
Ще й васильком заквітчаюсь,
Чи від мене кращій бути?
Учень. Всі ми - діти українські,
Український славний рід,
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ!
Учениця. Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край наш над усе!
Разом. Присягаєм : наш край рідний
Над усе любити,
Рідний народ шанувати
І для нього жити.
Пісня Катерини Бужинської «Україна - це ми» у виконанні учнів 5-го класу
5 учень:
Я українець вірою і кров'ю,
Моє коріння тут, у цій землі.
Вона моєю живиться любов'ю,
А я страждаю болями її.
6 учень:
Я українець, син народу того,
Що відвикає нині від ярма.
Я не корюся, я молюся Богу
І вірю в те, що все це не дарма.
7 учень:
Я - українець, я не малорос,
Пишаюсь родом тисячокорінним.
Тарас за мене мучивсь і боровсь,
Щоб я зродився зерням України.
8 учень:
Молюсь за тебе, Україно,
Молюсь за тебе кожен час,
бо ти у нас одна-єдина, -
Писав в своїх віршах Тарас.
Молюсь,- казав він, щоб у тебе
Не було між людьми війни,
Щоб завжди було чисте небо
На нашій стомленій землі.
Щоб завше у садку смерека
Весняним квітом під вікном цвіла
І прилітали з вирію лелеки,
Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!
Танок «Доки в нас цвіте калина»
9 учень:
Я вчилася любити Україну - як вперше мене мати повивала
Я вчилася любити Україну - як мати колискову заспівала.
Я вчилася любити Україну - коли гойдалась в люлечці вербовій
Я вчилася любити Україну - як шепотіло листя у діброві.
Я вчилася любити Україну - коли дідусь казки розповідав
Я вчилася любити Україну - коли пісні про козаків співав.
Я вчилася любити Україну - як вперше прочитала Кобзаря
Я вчилася любити Україну - коли на небі сходила зоря.
10 учень:
Я вчилася любити Україну - коли у лузі зацвіла калина
Я вчилася любити Україну - як зазвучала пісня солов'їна
Я вчилася любити Україну - як чула шепіт стиглого колосся
Я вчилася любити Україну - коли пісні звучать дзвінкоголосі.
Я вчилася любити Україну - з водою, що пила із джерела
Я вчилася любити Україну - із мовою, що матінка дала
Я думала, що вчилася любити Україну свою і Батьківщину
Я думала ,що вчилася любити слова Шевченка і Карпатські гори
Та неможливо вчитися любити, своє життя у неї переллю.
Без України я не можу жити, бо просто я Україну люблю!
11 Учень:
Не ділімо цю землю,
Не ділімо це небо,
Не ділімо хатини
Й сім'ї не ділімо!
Бо ми - браття, єдині
В українському слові,
В українськім коріння,
В українській любові!
Пісня «Ми - за мир» у виконанні учнів та батьків