Праздник Прощание с Букварем (для русского и украинского классов)

Прощание с букварем в начальной школе

1-й ученик:

Хороша сегодня школа!

Зал горит огнём!

Мы на праздник наш весёлый

Всех друзей зовём!

2-й ученик:

Заходите, проходите,

Путь свободен, освещён!

Приглашаем всех сегодня

Попрощаться с букварём!

3-й ученик:

Вот и настал День Букваря,

Все желают счастливого дня.

Я одеваюсь, портфель за плечо,

Мама целует меня горячо.

Вот я в школе за партой сижу,

Другу новость сейчас расскажу…

Вдруг учительница входит в наш класс

Весёлыми глазами смотрит на нас.

Все буквы прошли мы от А и до Я,

Настал счастливый наш день Букваря!

2.Ми всіх гостей вітаємо
І дуже вам радіємо,
Бо ми всі букви знаємо,
Бо ми читати вміємо.
3. Є книг багато - радісних, печальних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар.
Але одна - книжкам усім начальник,
І звуть її по-простому - Буквар!
4. Букви старанно вивчали,
Знаєм їх від А до Я.
І сторіночку останню
Прочитали букваря!

Ведущий: Праздник у нас с вами необычный - единственный, который никогда не повторится, потому что мы его посвящаем удивительной книге - Букварю.

(звенят колокольчики)

Учитель: Вот и прозвенел звонок на последний урок по «Букварю».

(вбегает Буратино с Мальвиной)

Сценка Мальвина и Буратино.

М. (строго) Вытащите из-под себя ногу и опустите её под стол. Не ешьте руками, для этого есть ложки и вилки. Кто вас воспитывает, скажите, пожалуйста?

Б. Когда папа Карло воспитывает, а когда никто.

М. (угрожающе). Теперь я займусь вашим воспитанием, будьте спокойны.

Б. (в сторону). Вот так попал!

М. Теперь сядьте, положите руки перед собой. Не горбитесь. Мы займёмся арифметикой. У вас в кармане два яблока.

Б. (хлопает по карманам). Врёте, ни одного.

М. (терпеливо). Я говорю: предположим, что у вас в кармане два яблока. Некто взял у вас одно яблоко. Сколько осталось яблок?

Б. (уверенно). Два!

М. (умоляюще). Подумайте хорошенько!

Б. Два!

М. (с удивлением). Почему?

Б. Я же не отдам Некту яблок, хоть он дерись!

М. У вас нет никаких способностей к математике. Займёмся диктантом. Пишите: «А роза упала на лапу Азора …». Написали? Теперь прочтите эту волшебную фразу наоборот. Но тут ничего нет! Вы гадкий шалун, вы должны быть наказаны!

Б. Нашлась воспитательница, подумаешь! У самой фарфоровая голова, туловище ватой набито.

Учитель: Успокойся, Буратино, не надо ссориться. Приходи к нам на занятия и всему научишься. Грамоте учиться - всегда пригодиться!

У нас большая радость - все дети научились читать, и сегодня мы прощаемся с первым полюбившимся всем учебником «Букварь». И мы вас приглашаем на наш праздник.

Ведуча 1. Свято букваря, а самого Букварика чомусь на святі нема! Давайте покличемо його.

Діти. Букварику! Букварику! Букварику!

Заходить Поштар Пєчкін.

Поштар Пєчкін. А чи у вас сьогодні свято?

Діти. Так!

Поштар Пєчкін. Це першокласники?

Діти. Так!

Поштар Пєчкін. То отримайте листа! (Читає лист.)

«Дорогі мої першокласники, я потрапив у біду. Зможу завітати на свято, якщо ви подолаєте всі перешкоди, які перед вами постануть. Будьте сміливими, я з нетерпінням чекаю визволення.

Ваш Букварик.»

Поштар Пєчкін виходить.

Ведуча 2. Діти! Допоможемо Букварикові?

Діти. Допоможемо

Заходять Лінь і Двійка і співають на мотив пісні розбійників з «Бременських музик».

Ми ліниві до науки

І не вчилися ні дня.

Не беремо книжок в руки,

Не потрібні нам знання.

Ой-ня-ня, ой-ня-ня,

Не потрібні нам знання.

Ой-ня-ня, ой-ня-ня, ех-ма!

Букви й цифри беки, бяки,

З лінню дружимо щодня,

Щоб нас вчили, не потерпим,

Не потрібні нам знання.

Ой-ня-ня, ой-ня-ня,

Не потрібні нам знання.

Ой-ня-ня, ой-ня-ня, ех-ма!

Краще йдіть до нас, малята,

Будем бавитись щодня.

Добре жити неумійкам,

Не потрібні нам знання.

Ой-ня-ня, ой-ня-ня,

Не потрібні нам знання.

Ой-ня-ня, ой-ня-ня, ех-ма!

Лінь. О, які маленькі, чепурні!

Як ви розігрались!

Двійка. І кого це ви усі

Виручать зібрались?

Діти. А ви хто такі?

Лінь (гладить дітей по голові, пригортає).

Мене звуть просто - тітка Лінь.

А я хороша, я дітей жалію.

За ними я ходжу, як їхня тінь,

Для них готую спокій і безділля.

Дитиночку приспати так люблю!

Хай будуть руки в неї білі, наче з вати!

З дітьми я разом їм, охоче сплю.

Не треба зовсім діткам працювати!

Лінуйтесь, дітки, і не вчіть уроки!

Нікому не потрібні ті знання.

Двійка (співає на мелодію пісні «Кузнечик», муз. В.Шаїнського.)

Я дуже гарна дівка.

Зовусь я просто - Двійка!

У ледарів завжди я

В щоденнику живу.

І в день, і в ночі, і в день, і в ночі

В щоденнику живу. Двічі

Люблю я погуляти,

Погратись і поспати.

А от уроки вчити

Я зовсім не люблю.

Ні в день, ні в ночі, ні в день, ні вночі

Я зовсім не люблю. Двічі

Підходить до дітей.

Ну навіщо ці уроки!

Їх так довго й нудно вчить!

Та у вас же від навчання

Голова уже болить!

Та покиньте ви читати,

І не треба вам писати.

Ніж Букварика виручати,

Краще йдіть ви погуляти!

Діти. Просим вас не заважайте,

Нас в дорогу відпускайте!

Лінь. Якщо правильну відповідь дасте, то ми вас відпустимо, а якщо ні - то станете нашими друзями.

Кажіть «так» чи «ні».

• Треба гарно вам читати? (Так!)

• Треба менших ображати? (Ні!)

• На перерві пострибати? (Так!)

• А всі парти пописати? (Ні!)

• Друга треба виручати? (Так!)

• А треба слухати матусю? (Так!)

• Тоді дратуйте хоч бабусю!

В школі вибийте шибки

І вчительці робіть все навпаки,

Брудне взуття несіть у школу

І книги кидайте додолу.

Чи хочете друзями моїми стати? (Ні!)

То я ж вас краще за вчительку буду навчати! (Ні!)

Роздратована Лінь підходить до алфавіту .

Лінь. Ви читали в букварі,

Вам знайомі букви ці? (Показує букви.)

Діти (разом). Ті, що у букварі,

Знаєм букви ми усі!

Лінь. Добре знаєте? Гаразд.

Перевірю зараз вас.

Подивіться, буква... (Показує букву А)

Діти. А!

Лінь. Ви назвіть на А слова!

Діти. Алфавіт, Аліна, апельсин.

Двійка. Ну, а хто на букву В слово швидше всіх назве?

Діти. Ворота, ведмідь, Валя.

Двійка. Давайте я вам погадаю, які оцінки будуть у ваших щоденниках.

Дитина. Не треба нам гадати, ми і так знаємо, що оцінки у нас будуть лише гарні.

Двійка. Ну тоді я хочу, щоб ви зі мною пограли у карти, а то Букварика не врятуєте.

Дитина. А хіба у карти грати можна?

Ведуча 1. Це, звичайно, гра не для дітей. Але Букварика потрібно виручати, то давайте спробуємо.

Двійка з рукава виймає колоду карт із прикладами.

5 + 3 7 - 2 15 - 5 6 + 4 2 + 2 10 - 9

Двійка (нахиляючись вбік, шепоче). Хіба вони зможуть порахувати? Адже це - тільки першоклас¬ники! (Показує приклади, діти відповідають.)

Двійка. Ні, от і не вгадали!

Дитина. А ми не гадаємо, а рахуємо.

Лінь. Ну добре, вмієте рахувати! Рятуйте Букварика далі. З такими розумненькими, добренькими ми й самі не хочемо дружити! (Йдуть).

Співаючи, на мітлі влітає Баба Яга.

Баба Яга. Я летіла на мітлі,

Щоб на святі буть мені!

Свою ступу розтрощила,

Сильно ноги замочила.

(Говорить до глядачів у залі.) Ну, нарешті він попався!

(Принюхується.) «Фу-фу-фу! Щось школярський дух чую! Ага-га-а!»

Повертається до дітей, торкається до них.

Ох люблю таких пухкеньких,

Гарних, смачних, чепурненьких.

Ох тепер вже не стерплю,

Швидко всіх вас проковтну.

Діти. Бабусю, почекай!

Нас, будь ласка, ти не ковтай.

Краще з нами ти пограй

Та Букварика швидше відпускай!

Баба Яга. Добре. Якщо ви такі добрі, розумні, то буде вам завдання. Відгадайте загадки.

1. Виводить букви і слова

Ота цікава штучка.

В руці виблискує здаля

Нова, гарненька... (ручка).

2. Понад гори, понад ліс

Виріс в небі диво-міст.

Хоч знайомий дітям всім,

Та ніхто не йде по нім.

Має міст аж сім шарів

Із барвистих кольорів. (Веселка.)

3. Виросли на лузі сестрички маленькі.

Очки золоті, а вії біленькі. (Ромашки.)

4. Червонясту шубку має,

По гілках вона стрибає,

Хоч мала сама на зріст,

Та великий має хвіст.

Як намисто оченята…

Хто це? Спробуйте вгадати? (Білка.)

5. Сонечко в траві зійшло,

Усміхнулось, розцвіло,

Потім стало біле-біле

І за вітром полетіло. (Кульбаба.)

Баба Яга. Ну, добре, з цим ви впорались, а чи під силу вам таке завдання? Допоможете мені складати вірші. Я буду починати, а ви додавати «І я».

Я сьогодні рано встала. І я!

Чисто все поприбирала. І я!

Каву чорну заварила. Не я!

Кицьку нею отруїла. Не я!

Ох, які ви неуважні!

З усіма тепер вітаюсь. І я!

Щиро всім я усміхаюсь. І я!

Я друзям всім допомагаю. І я!

Цвяхи в крісло забиваю. Не я!

Баба Яга. Ну, добре, я Букварика прощу,

Із тенетів відпущу.

Але вам скажу відразу:

- Забувайте ви образу.

І на свято це своє

Запросіть ви і мене.

Дитина. Бабо Яго, будь з нами на святі, але спершу відпусти Букварика.

(под музыку входит «Букварь»)

Букварь:

Здравствуйте, ребята.

Я - Букварь, учу читать

Меня никак нельзя ни знать.

Меня изучишь хорошо -

И сможешь ты тогда

Любую книжку прочитать

Без всякого труда.

10. Букварь - ты книга первая моя,

Как не любить мне за это тебя.

Складывать буквы меня ты учил,

Радость открытий ты мне подарил.

Букварь: Спасибо за тёплые слова.

Учитель: Давайте, ребята, покажем сейчас, как же проходит наш обычный учебный день.

11. Мы с тобою день за днём

Ходим в школу с букварём.

Мы с тобой его читали,

Всё о буквах мы узнали.

А теперь настал тот час,

Скоро он уйдёт от нас.

12. Буквы с вами изучали,

Много нового узнали.

Например, что буква е

Это звуки й и э.

13.Сколько информации с вами получили,

Как же это в голове всё уместили?

14. Еле-еле слог читал,

Смысла слов не понимал.

А теперь могу я сам

Прочитать для пап и мам.

1. Прощавай, Букварику!

В школі перший друже.

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже.

2. Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає наш Буквар.

3.Перша книжка - мудра й мила,

Ти читати всіх навчила.

Кожна буква букваря -

Це промінчик ліхтаря.

Книжечка дитячих літ

Нас виводила у світ.

Мальвина: А теперь проверим, на сколько хорошо вы усвоили буквы. Загадаем загадки о буквах.

К единице три приставим -

Что за букву мы составим? (В)

Шура сено ворошил, вилы на сене позабыл. (Ш)

3.Я футбольный судья, целый день с мальчишками.

Два футбольных мяча у меня под мышками. (Ф)

4.Вы посмотрите, кто такой, загородив дорогу

Стоит с протянутой рукой, согнув баранкой ногу. (Б)

Какие виды спорта или спортивные занятия начинаются на эти буквы:

1.На букву В? (волейбол)

2.На букву Ф? (футбол)

3.На букву Б? (баскетбол)

Буратино:

Ой, это мои любимые занятия.

Давайте отдохнём. Проведём физкультминутку.

Встали.

Поднимаем руки класс - это раз.

Повернулась голова - это два.

Руки вниз, вперёд смотри - это три.

Руки в стороны, пошире развернули на четыре.

Самого себя обнять - это пять.

Всем ребятам дружно сесть - это шесть.

Громко хлопнуть надо всем - это семь.

А когда мы скажем восемь -

Значит, тишины попросим.

Мальвина: Теперь мы проверим ваше умение читать и составлять слова.

Поставьте буквы в правильном порядке, чтобы получились слова.

Г А Н К И (санки)

К Л О Ш А (школа)

М Н Ч У И К А (умничка)

Буратино: Какие же вы все-таки умнички все!

Букварь:

Вы отлично отвечали

Все загадки отгадали.

С вами я хочу проститься

Обещайте не лениться,

Старших слушаться всегда,

А шалить лишь иногда.

Ах! Забыл совсем, друзья,

Что представить должен Я,

Кто на смену мне придёт,

Дальше вас учить начнёт.

Читанка.

Я - Читанка нечитана,

Навчатиму ваш клас.

Я з вами говоритиму

Про наш прекрасний час.

Я - ваша перша Читанка,

Красива в мене свитонька,

Цікаві сторінки, є вірші та казки.

Покажу вам сто земель

Ще й космічний корабель!

Даруватиму щодня і забави і знання!

Учитель: Сегодня, ребята, у нас особенный день. Мы попрощались с Букварём и вступаем в большую семью читателей. Успехов, удачи, радости вам на этом трудном, но очень интересном пути. Вы с честью справились со всеми испытаниями и конечно, за свой труд заслужили дипломы.

Вчитель. Буквар скінчивсь, та не скінчилось, а тільки починається довге й цікаве шкільне життя, Буквар - це маленька часточка тих великих знань, які дасть вам школа.