Сценарій класної години Я та моє імя

Виховний захід «Я та моє ім'я»

Мета:

• пояснення походження окремих імен та прізвищ, ознайомлення учнів з історією виникнення імен;

• показати вплив на цей процес різних культур, вплив окремих епох, зміну мовних орієнтацій;

• розширення дитячого кругозору, поглиблення їхніх знань на основі самопізнання;

• виховання позитивних якостей особистості: увага один до одного, толерантність;

• виховання патріотичних почуттів до малої Батьківщини;

• розвиток мови дітей за допомогою скоромовок; розвиток логічного мислення, розвиток навичок роботи з додатковою літературою.

Підготовча робота:

Підбор скоромовок з використанням імен. Оформлення словника імен з історією їх походження та значенням. Складання кросвордів и творчих завдань. Оформлення стіннівок «Ім'я та статистика» та «Газета імен: саме розповсюджене, найкоротше, найдовше. Підготовка виставки книг, ребусів. Створення слайд-шоу. Підготовка вікторини «Імена - псевдоніми».

1. Як звуть вдома батьки?

2. Статистичні дані найпоширеніше ім'я в 1993-1995, 2009 роках

Обладнання:

• Портрети видатних діячів держави, культури.

• Картки з історією імен;

• Родословні схеми; кольорові букви;

• Конверти з завданням для учнів;

• Персональний комп'ютер

Слайд №1

Вчитель. Кажуть, коли народжується людина , на небі загоряється зірка, яка визначає її судьбу. Впливає на характер та судьбу людини і сузір'я, під яким вона народилася. Велике значення має ім'я, яке дають батьки дитині під час народження. Сьогодні - свято наших імен.

Людське ім'я є своєрідною характе­ристикою людини, а інколи - й соціальним знаком. Записане у офіційних документах, воно становиться його особистою назвою. Ми звикаємо рахувати власне ім'я самим близьким словом рідної мови, відображенням нашої особистості. Воно супроводжує кожного з нас усе життя і не зникає навіть тоді, коли нас уже немає на світі. Тому дуже важ­ливо, аби батьки щоразу вибирали своїм дітям імена гарні й звучні, приємні для слуху та вимови й воднораз прості. Недаремно Гомер у своїй "Одиссеї" писав:

Между живущих людей безымянным никто не бывает вовсе;

В минуту рождения каждый, и низкий, и знатный,

Имя своё от родителей в сладостный дар получает…

Слайд №2

Оголошується тема та мета заходу. На дошку наклеюється літера "Я".

Слайд №3.

1 ведучий. Дуже часто люди не знають суті власних імен та прізвищ і навіть не задумуються над цим. Особові імена мають не тільки сенс, але і власну історію. Вони старіють та вмирають, пропадають з мови народу, який їх створив. У минулому до імені відносилися як до оберегу, а до процедури вибору імені як до ворожіння, намагання вигадати дитині кращу долю.

Слайд №4

На дошку наклеюється під літерою "Я" слово "ІМ'Я".

2 ведучий: Спочатку було ім'я . У первісному суспільстві не було імен та прізвищ.

Слайд №5

З дитинства людей називали, по-перше, за зовнішністю: Малий, Білий, Рудий, Чорниш.

Слайд №6

По-друге, за їхньою поведінкою: Соня, Добриня, Мовчун, Шумило, Несміян, Вітряк…

Слайд №7

По - третє , за місцем у родині: Ждан, Третяк, Друга.

Слайд №8

Інколи давали ім'я за схожістю з тваринами або квітами

Слайд №9

Слайд№10

1 ведучий. Відомо, що наші пращури були забобонні. Они боялись "зурочити" долю дитини. Їм здавалося, що давати дитині красиве, горде ім'я - це заманити злих духів. Назвуть дитину Красавчиком або Ладою - чортяка-поруч. А хто зазіхне на Нелюба або Дурака? Тобто, велика кількість образливих імен - це як талісман, який повинен захищати дитину від ворожих та таємничих сил.

Слайд №11

Красивих древніх жіночих імен збереглося дуже мало: Лада - берегиня домашнього вогнища; Голуба, Несміяна, Забава, Лебідь, Ждана, Досада, Любава, Борислава, Святослава, Владислава.

2 ведучий. Відомий археолог Арциковський повідомив, що у Новгороді жила сім'я волховських рибалок. Батько мав прізвище Линьов (от риби лин). У Линьова було 4 сина. Він був людиною з гумором і всіх синів назвав "по-риб'ячому ": Сом Линьов, Йорш Линьов, Окунь Линьов и Судак Линьов.

Інколи давали прізвисько за професією.

Слайд №12

Йшов час. Язичництво ставало все менш популярним, люди сміялися не тільки над дерев'яними богами, але і над іменами один одного. Завдяки тісним контактам з Константинополем, християнство все більше входило в души людей, яких приваблювали порядки та величність християнської віри.

1 ведучий. Християнство с його єдиним богом, ієрархією святих, обіцянками раю страждальцям, проповіддю непротивлення злу насиллям більше відповідало рівню розвитку суспільства. І в 988 році Великий князь Володимир Святославович хрестився сам та хрестив 12 власних дітей. Потім почалося хрещення знатних та простих жителів Києва. Християнські священики опускали хрест у воду, жителі Русі купались у ній, а потім, коли виходили з води, цілували хрест та отримували нові імена. Так з'явилися на Русі Андрії, Олександри, Анни, Анастасії.

Слайд №13

2 ведучий. У давнину православна церква давала імена младенцям, дивлячись у святці - месяцеслови, книжку, у який на кожен день записано ім'я святого якого у цей день почитає церква. Церква забороняла давньоруські імена як язичницькі, намагаючись замінити їх християнськими. У літописі XV століття збереглися імена: Баран Пилипів, Овца Володимирів, Паук Іванов. Були імена другого роду - княжі, які виникли на загальнослов'янській землі: Ярослав, Всеволод, Володимир, Будимир, Мирослав, Людмила, Віра, Ростислав, Славомир, Милослав, Любомир, Світозар, Борислав, Любов (Любина), Надія, Світлана, Калина, Рада.

1 ведучий. Відпочинемо від історії трошки, змінимо настрій. Хочу, щоб ви прослухали вірш та розгадали загадку:

Сколько имен у подружки у Оли?
Как бы друзья не запутаться тут.
Ольгой частенько зовут её в школе,
Оленькой папа и мама зовут.
Олюшкой тетя её называет,
Олька - кричит озорник во дворе…
Кто же, скажите-ка мне, подсчитает,
Сколько имен у подружки моей?

Вчитель. - А ви, діти, здогадалися, скільки імен у Олі? Звичайно тільки одне, але у різних варіантах. Одне ім'я називається повним, а інші - зменшувальні, пестливими, домашніми.

Слайд №14.

А як вас батьки називають вдома?

Відповіді дітей.

Вчитель. Кого на вашу думку називають тезками? Людей, у яких одинакові імена. Прослухайте уривок з вірша Зінаїди Олександрової "Восемь Тань".

В нашем классе восемь Тань -

Это прямо наказанье!

Ведь у них, куда ни глянь,

Всюду Таня, Таня, Таня!

Если скажут: "Таня, встань!"

Сразу встанут восемь Тань.

А ведь можно очень просто

Разобраться в новичках…

Вчитель. А в нашому класі є тезки? Анастасія, Юлія, Дмитро.

Як можна відрізнити цих учнів? За прізвищами. Кожна людина під час народження отримує не тільки ім'я, а і прізвище, яке носять всі члени його родини. Але ж , одинакові прізвища бувають не тільки у родичів. Як називають таких людей? …. І такі люди є в нашому класі Шарай Алла та Шарай Ілля.

2 ведучий. Грецька традиція до власного імені додавати ім'я батька перейшло і до третього найменування - прізвища. Прізвища існували і раніше, тільки називалися прозвищами, прізвиськами.

У час творення трьох східнослов'янських націй способи й правила вживання батьківських наймень пішли дещо від­мінними шляхами. У росіян вони, ті наймення, в основному утворювалися за допомогою суфіксів: -ов, -ев, та -ович, -ич, інколи -ин. І хоч дещо з цих форм найменування згодом по­ширилося й серед українців та білорусів, а тепер навіть в інших сусідів, скажімо, в молдаван, все ж учені вважають, що «наймення по батькові... є специфічною особливістю тільки росіян».

Серед наших учнів це: Ігнатова, Мостова, Справцева, Щербаков, Чугаєв.

1 ведучий. Українські батьківські форми .наймення найчастіше утво­рювалися від імен, як давніх, так і нових, християнських, за допомогою суфіксів: -енко, -ук (юк), та -ів (Соха Іванів, Петро Сошенко, Дмитро Дубенко, Левко Гордіїв, Юхрем Гриценко, Леско Грицьків, Охрім Баранюк, Устим Кармалюк тощо).

Найпоширенішою, однак, була форма з суфіксом -енко. За цією формою, ще й тепер найлегше знайти в будь-якому списку слов'ян українця. Згодом вона стала основою біль­шості українських прізвищ, що остаточно закріпилися в до­кументах після того, як царські писарі під час різних пе­реписів «кріпацьких душ» додали мешканцям України ро­сійську батьківську форму наймення з суфіксом -ович як офіційну.

Наймення по батькові (а не прізвище) з суфіксом -енко носила більшість українців над Дніпром, навіть у недавні часи, і майже аж до XVIII сторіччя. їх часто можна зустріти в різних архівних документах. Так, наприклад, в «Акто­вих книгах полтавського городового уряда XVII віку» є такі наймення: Дорош Дмитренко Горбаненко, Микита Григоренко Мураховщенко, Яків Михайленко Бридуненко (син . Михайла Бридуна), Матвій Іваненко Шевченко та ін. Над­то добре «приставали» до імен згадані наймення по бать­кові в осіб, прізвища яких мали суфікси -ук (-юк), -ів (-їв), -инський (ицький, -изький) тощо: Ярош Григоренко Ведмедюк, Антін Левоненко Ящинський і т. д.

Серед нас таких чи мало: Іващенко, Ісаченко, Кононяко, Ляшенко, Мартиненко, Самусенко, Сергієнко.

1 ведучий. Як з'являлися на світ наймення на Січі? Досить ще раз перечитати одну зі сцен Шевченкових «Гайдамаків» - сце­ну зустрічі Яреми з Максимом Залізняком, у якій козаць­кий ватаг запитує гайдамаку:

(діти розігрують сценку)

«А як тебе звуть? Я не знаю».

«Яремою».

«А прізвище?»

«Прізвища немає!»

«Хіба байстрюк? Без прізвища -

Запиши, Миколо,

У реєстр. Нехай буде...

Нехай буде Голий,

Так і пиши!»

«Ні, погано!» «Ну, хіба Бідою?»

«І це не так».

«Стривай лишень,

Пиши Галайдою». Записали.

2 ведучий. Не раз утікачі на Січ основою своїх прізвищ робили наз­ви різних сіл та міст. У реєстрі Війська Запорізького серед козаків Брацлавського полку можна, наприклад, знайти безліч подібних наймень (характерною ознакою їх є су­фікси -ський, -цький, -зький). Ось кілька з них: Данило Барський, Андрій Новобарський, Корнилець Митківський, Марко Ярмацький, Гавриш Коширинецький тощо.

І серед нас є Корицький, Голубовська.

До вашої уваги «запорізькі» прізвища-прізвиська , а серед них і цікаві, і навіть чудернацьких наймення (Слайд15): Вернигора, Вершигора, Вирвидуб, Вернидуб і Гризидуб, Пру­дивус і Крутивус, Добридень і Гуляйдень, Півторирядно і Тягнирядно, Непийвода, Непийпиво, Несмак і Загубигорілка, Небийбатько і Помагайбатько, Переплигнирів і Завалипіч, Убийвовк і Убийкобила, Несвятипаска, Вареник, Борщ, Засядьвовк, Карайбіда, Довбня, Макогін, Сало, Га­лушка, Хрін, Хрущ, Муха, Кліщ, Нетудихата, Кривопупченко, Цаберябий...

Слайд №15

1 ведучий. Серед українських батьківських наймень є ще одне до­сить цікаве - материнське. Щоб з'ясувати його «біогра­фію», звернемося до славнозвісної поеми Тараса Шевчен­ка, величної в своїй простоті «Катерини».

Пригадуєте оту драматично напружену сцену - зустріч із загоном царських солдатів? Зима. Після довгих розшуків вигнана з дому покритка Катерина з маленьким дитям на руках, не встигнувши навіть як слід одягтися, вибігає на засніжений шлях: там їде батько її сина, офіцер. Змучена мати хапає за стремена свого коханого. Під свист хуртови­ни на шляху розігрується незвичайна трагедія обдуреної царським воякою української дівчини-кріпачки.

Як ви гадаєте: яке друге наймення мав Івась, котрого «батько одцурався»? Скажете - про це автор нам нічого не говорить. І все-таки... Івася, без сумніву, назвали по матері Катренко, чи Катрин, Катеринич, Катеринюк і т. п. І таке наймення спочатку стало його «батьківським», а десь пізніше, скажімо, під час якогось перепису, й прізвищем.

2 ведучий. Колись, кажуть, один реєстровий козак із чернігівського хутора Лемешів, поблизу Козельця, Грицько, похмелив­шись, полюбляв мало не кожного із своїх друзів оціню­вати отак: «Що то за голова, що то за розум!» Останнє слово приказки згодом перетворилося в прізвисько козака, а ще пізніше - в прізвище. Онуком цього Грицька Розума був останній український гетьман Кирило Григорович Ро­зум. Однак після того, як цариця Єлизавета нагородила онука колишнього козака графським титулом та званням фельдмаршала, недавній Кирило Розум став Кирилом по батькові Розумовським і таким уже й помер.

1 ведучий. Уявімо собі таку ситуацію: 2 людини є тезками і мають однакове прізвище. Як їх тоді можна розрізнити? Так, по батькові.

На дошку поруч зі словом "І'МЯ" приклеюється слово "ПО - БАТЬКОВІ".

Від якого слова це утворено? (Батько, Батьківщина).

Питання учням: Коли людину називають ім'ям та по батькові?

На дошці з'являються суфікси -ВИЧ та -ВНА під словом ПО- БАТЬКОВІ.

Цей суфікс поділяв народ на холопів и господарів: холоп Іван Семенов, дворянин Іван Семенович.

2 ведучий. Чудовий винахід нашого розуму й практики - наймен­ня - індивідуалізує людину, робить її помітною для всіх. Ні час, ні відстань неспроможні затерти яскраве ім'я. Однак виявляється, є ще одна, напрочуд цікава властивість на­ймення: воно здатне робити свого носія... невидимкою. Цю властивість мають наймення, названі ще давніми греками досить неделікатним слівцем псевдонім (від слів псевдо - омана, вигадка та онома - ім'я). Псевдоніми отож - це придумані, прибрані, як правило, дорослими. І людьми наймення (найчастіше власне ім'я та прізвище або ж тільки прізвище). Такими найменнями здебільшого по­слуговуються літератори, актори, інколи - художники та вчені, а також політичні діячі. Слово псевдонім, як уже сказано, належить давнім грекам. Вони ж і почали першими широко використовувати прибрані наймення. Псевдонімами прикривалися, правда, вряди-годи грецькі драматурги. Постійним псевдонімом - Фемістоген - підписувався, наприклад, відомий давньо­грецький історик і політичний діяч, письменник Ксенофонт.

1 ведучий. Пропоную зіграти у вікторину «Людина та її псевдонім». Я називаю псевдонім , а повинні сказати, хто із літераторів його мав.

1. Юна поетеса Лариса Косач прибрала собі літературне наймення Леся Українка.

2. На засланні, в роки, коли йому - єдиному з усіх поетів-засланців усіх народів і всіх епох - російський самодер­жець Микола І заборонив писати й малювати, він змуше­ний був з конспіративною метою окремі із своїх повістей підписувати так: Кобзарь Дармограй. Великий Кобзар - Тарас Шевченко.

Слайд №16

3. Авторка «Народних опо­відань» та повісті «Інститутка» мала довгий ряд справж­ніх прізвищ: дівоче, першого і другого чоловіків: Вілінсьська-Маркович-Лобач-Жученко. В історію української літератури вона увійшла лише як Мар­ко Вовчок.

4. Невтомний борець за щастя рідного народу та розвиток культури, багатогранний талант, людина з світовою сла­вою, поет, романіст, драматург, перекладач і вчений, зна­вець кількох мов мав, здається, чи не найбільше прибраних імен - українських, польських, ні­мецьких, латинських, грецьких: Хома Брут, Джеджалик, Гаврило Кремінь, Мирон, Не-Давид, Не-Тєофраст, Оден з русинів міста Львова, Тарас тощо.

Іван Якович Франко.

Слайд №17

5.Він автор книжок «Пригоди Тома Сойєра», «Принц і злидар», «Пригоди Гекльберрі Фінна» чи «Янкі при дворі короля Артура» Самюел-Ленгхорн Клеліенс (Марка Твен) - псев­донім, узятий, до речі, з лексикону річкових лоцманів (марк твен буквально означає: відзначай (значи) два (салені гли­бини).

6. Його новели «Мартін Іде­н», «Морський вовк» Джон Гріффіт Лондон (Джека Лондона).

Слайд №18

7. Тво­рець чудових комедій, зокрема незрівнянного «Тартюфа», він був відомий, як Жан Поклеп, а не як Жан-Баист Мольєр.

8. У тридцятих роках XIX сторіччя на сторінках ро­сійської преси часом виступав автор гострих критичних статей Феофілакт Косичкін. Він же автор «Євгенія Онегіна». За цим прибраним найменням ховався не хто інший, як Олександр Пушкін. Слайд №19

9. Він інколи ставив замість свого прізвища чотири нулі: 0000 .Микола Гоголь

10. Славнозвісний майстер пензля при народженні мав таке наймення Пабло-Дієго-Хозе-Франціско де Пауле Непомуцен-Марія де лос Ремедіос -Пабло Пікассо. Слайд №20. Слайд №21,22

2 ведучий. Нові часи, великі суспільно-політичні події також часто впливають на появу нового іменотворення. Повернувся батько з фронту, боротьби за революційну ідею, і незабаром у його сім'ї залунали такі імена дітей, як Ідея, Революція, Рот-Фронт, Боротьба. Спо­чатку, здавалося, все йшло як треба, та коли діти попід­ростали, довелося починати митарства по різних установах, щоб хоч одне-два наймення замінити більш звичними.

Слайд №23

С.Я.Маршак "В защиту детей".

Если только ты умен,

Ты не дашь ребятам

Столь затейливых имен,

Как Протон и Атом.

Удружить хотела мать

Дочке белокурой,

Вот и вздумала назвать

Дочку Диктатурой.

Хоть семья её звала

Сокращенно - Дита,

На родителей была

Девушка сердита.

Для другой искал отец

Имя похитрее,

И назвал он, наконец,

Дочь свою - Идея.

Звали мама и сестра

Девочку Идейкой,

А ребята со двора

Стали звать Индейкой.

А один оригинал,

Начинен газетой,

Сына Спутником назвал,

Дочь назвал Ракетой.

Пусть поймут отец и мать,

Что с прозваньем этим

Век придется вековать

Злополучным детям.

Слайди №24,25

1ведучий. А тепер поговоримо про імена в нашому класі. Дайте розшифровку вашого імені, а можливо і прізвища.

Виступи дітей.

Давайте переглянемо звідки прийшли імена учнів нашого класу. Слайди №26,27.

2ведучий. А зараз оголошується конкурс скоромовок. Увага на екран. Слайд №28.

Є бажаючі?

Йосип осип, Архип охрип.

Шла Саша по шоссе и сосала сушку.

1ведучий. В нашій стіннівці є найдовші і найкоротші імена, а як з такими іменами в світі? Є також чимало прізвищ - «велетнів» та «карликів».

Всюдисущі газетярі якось розшукали екзотичне наймення, що має в собі понад 120 літер. Інші ж витягли на світ прізвище якогось громадянина з Бірми, котрого... взагалі не вдалося зафіксувати літерами, бо його звукова форма скидається на короткий придих, тобто на щось схоже до «половини» звучання українського «г». Дивне «мікропрізвище» довелося позначити на письмі... апострофом. Зате на одному з Гавайських островів побутує жіноче наймення, кількість літер якого вдвічі перевищує кількість усіх зна­ків українського алфавіту: має аж 65 літер. Складається те наймення з кількох речень. У вільному перекладі його можна відтворити приблизно так: «Мій улюблений вінок із чудово сплетеного лісового листя плине поміж хмарами вранішнього неба і розливає солодкі пахощі». Можна зна­йти в документах велетні-прізвища і не мешканців екзо­тичних країн, а Європи. Так, якось уже в цьому столітті один із спадкоємців португальського короля підписувався отакою прізвищною гірляндою: Сахсен Кобург Гота де Браганза є Бурбон.

Вчитель. Вчені вважають, що звуки у нашому сприйнятті мають певне забарвлення

На дошці з'являються кольорові літері:

А (Я) - червона; О (Е) - жовта, біла; Є - зелена, І - синя; У - темно-синя; Ю - голуба; И - брунатна, чорна.

Звучить музика « Наташка первоклашка»:

Завдання дітям: розфарбувати голосні у прізвище та імені . (Прокоментувати результат)Імена у всіх вийшли яскравими, вишуканими, а значить, у всіх вони красиві.

Звучить музика.

Завдання дітям. В конвертах знаходяться слова, з яких треба скласти фразу:

"Имя у тебя одно.

Навсегда оно дано.

Жизнь длинна, и оттого

Ты побереги его".

Вчитель. Що означає берегти ім'я?

Відповіді дітей.

Вчитель. Я хочу, щоб підсумком нашого виховного заходу стали рядки О. С. Пушкіна "Что в имени тебе моем?".

Что в имени тебе моем?

Оно умрет, как шум печальный

Волны, плеснувшей в берег дальний,

Как звук ночной в лесу глухом.

Оно на памятном листке

Оставит мертвый след, подобный

Узору надписи надгробной

На непонятном языке.

Что в нем? Забытое давно

В волненьях новых и мятежных,

Твоей душе не даст оно

Воспоминаний чистых, нежных.

Но в день печали, тишине,

Произнеси его тоскуя;

Скажи: есть память обо мне,

Есть в мире сердце, где живу я... (1830)

Вчитель. Слайд №29.

Сьогодні, на згадку про наш захід, ви всі отримаєте «Словник імен». Може хтось з вас більш детальніше, грунтовніше буде вивчати власні родоводи, походження прізвищ, якщо це так, то ми досягли мети сьогоднішнього заходу.

Всі отримують «Словник імен». Звучить музика.

Використана література

1. Бевзенко. С. Із спостережень над старокиївською антропонімікою// Давньоруська ономастична спадщина в східнослов'янських мовах. - К., 1986.

2. Глинський Г. Твоє ім'я - твій друг. - К., 1985.

3. Масенко Л. Українські імена та прізвища. - К., 1990.

4. Редько Ю. Сучасні українські прізвища. - К.,1966.

5. Хигер Б. "Энциклопедия имен". Изд. "Яуза", "Эксмо",2003

6. Зима Д.и Н.Тайна имени. - М. 2002.

7. Флоренский П. и др. Тайна имени. Харьков, 1994

8. Квита Г. Словарь имен и фамилий. М., 1997

9. Ромашова Е.И. День рождения в семье и в школе.- М. 1999.

10. Сухин И.Г. Занимательные материалы. Вако. - М. 2004.