Воспитательный часНаша рідна мова -диво калинове

НАША РІДНА МОВА-ДИВО КАЛИВЕ

(конкурс знавців української мови)

Вступне слово вчителя.

Як гул століть, як шум віків,

Як подих рідна мова.

Вишневих, ніжних пелюстків,

Сурма походу світанкова,

неволі стон,

І волі спів, життя

духовного основа.

Сьогодні ми зібралися для того, щоб провести захід, присвячений українській рідній мові. Бо це свято до душі кожному із нас.

Мова! А що таке мова? Народ говорить, - що слово до слова - зложиться мова. Послухайте, як сказав Т.Г. Шевченко: "Ну, щоб, здавалося слова ... Слова та голос - більш нічого. А серце б'ється, ожива, як їх почує!"

Панас Мирний говорив: "Найбільше й найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування".

Той хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе.

Для кожного народу дорога йому рідна мова, а нам найдорожча - українська мова. Наша мова співуча, мелодійна, багата. "Рідна мова дорога людині, як саме життя" - говорить народна мудрість. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Бо в ній - материнська любов і ласка, світ добра, краси і справедливості. Наш народ багатий на народні ігри зі співаночками, на вірші, загадки, скоромовки, смішинки, на танці та пісні.

Ведучий:(загадує загадки)

Хлопці, а загадайте-но дівчаткам загадки.

1. У нашої бабусі сидить звір у кожусі.

Біля пічки гріється, без водички миється.

(Котик)

2. На городі в нас росте сонце ясне, золоте.

Жовте око, жовті вії, та чомусь воно не гріє.

(Соняшник)

3. Летів птах через дах, сів на воротях

у червоних чоботях

(Лелека)

4. У лісі родилася, в майстерні робилася,

а в руках плаче

(Скрипка)

Так, недаремно в народі кажуть: "Скрипка плаче, голос має"

Ведуча: :(загадує загадки)

Дівчатка, а тепер давайте ми загадаємо хлопчикам загадки:

1. Із неба диво золоте і світить нам і гріє,

Ніщо без нього не росте і всяк йому радіє.

Радієш ти, радію я. Радіють луки, поле, гай

Радіє з краю в край земля, а що за диво? Відгадай!

(Сонце)

2. По дорозі цуцик біг. Скільки цуцик має ніг?

Почали усі лічити - 10 вийшло у Микити.

Так чи не так?

(Не так)

3. Зелений кіт виліз на пліт, сидів, сидів аж порудів.

Хвіст унизу - миші гризуть, зліз би - та де!

А як упаде?

Здригнеться світ: "Що то за кіт?"

(Гарбуз)

4. Маленький хлопчик виліз на стовпчик,

Одежі не носить, їсти не просить.

Личенько рябе, що воно таке?

(Наперсток)

Вчитель.

Мовна гра "Хто швидше".

Для гри потрібно кілька наборів карток, на яких записано 5 слів з наголошеним першим складом, 5 слів з наголошеним другим і 5 слів - з третім. Кожен гравець одержує 15 таких карток і 3 картки - вказівки з написами:

Слова з наголошеним першим складом.

Слова з наголошеним другим складом.

Слова з наголошеним третім складом.

Виграє той, хто першим розкладе свої картки (до гри вони змішані) у 3 колонки (відповідно до карток-вказівок).

Набори карток для гри:

армія адже аргумент

батьківський айва астроном

бешкет аптека соломинка

статуя байдуже чотирнадцять

простий виходячи магазин

столяр горілиць документ

циган громадський двоскладовий

олень гуляш інструмент

тенор гуртожиток кілометр

дрова дочка множина

вершник жаданий апельсинчик

відгомін жадоба безпредметний

вірші жалити безпринципний

вчення живопис бюлетень

Гамлет завдання багатир

Ведуча:

Ви, мабуть, і прислів'я гарні знаєте?

1. Хто літом спеки боїться, той зимою немає чим грітися.

2.Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очі жмурить.

3. Не родися багатою та вродливою, а щасливою.

4. Хотів зробити спішно, а вийшло смішно.

5. Пішла Настя в поле жати, та й забула серп узяти.

Серп узяла - хліб забула, така Настя й дома була.

Ведучий:

А які скоромовки ви вмієте швидко промовляти?

1. За горою, біля броду обгороджений город,

Барабанять по городу бараболя і горох.

2. На печі, на печі смачні та гарячі пшеничні калачі.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

3. Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже.

Хай малий теля прив'яже.

4. От Кіндрат, так Кіндрат, зуб зламав об мармелад.

5. Євген горіхи роздає: Оце-моє, оце твоє.

А це чиє? Це теє моє. Ти ж бач - горіхів не стає.

А в вас такий Євгенко є, що так горіхи роздає?

Учитель: Діти, ваші мами, бабусі користуються наперстком, коли вишивають. Немає в селі жодної оселі, де б не було вишиваного рушника. Це давня традиція: "Хліб як символ гостинності нашого роду".

Із гурту дітей виходять на середину учень і учениця, підносять на вишиваному рушнику хліб і ставлять його на стіл перед гостями.

Разом: Сійся, родися, жито, пшениця і всяка пашниця. Щоб був хліб на столі і щоб цвіли, як квіти, гарні українські діти!

Ведучий: Діти, любіть свій рідний край де народилися й живете. Любіть українську мову.

Діти виконують дитячу українську пісню (за вибором).

Учень 1.

Рідна мова в рідній школі!

Що бринить нам чарівніше?

Що нам ближче і миліше,

І дорожче в час недолі?

Рідна мова! Рідна мова!

Що в єдине нас злива,

Перші матері слова,

Перша пісня колискова.

Учень 2.

Як розлучимось з тобою,

Як забудем голос твій

І в Вітчизні дорогій

Говоритимем чужою?

Хто в майбутнім хоче жити,

Той всім серцем закричить:

"В рідній школі рідна мова!"

Учень3.

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Ведуча: Як ту мову нам забути, котрою учила нас всіх ненька говорити, ненька наша мила?!

Учень4.

Як то гарно, любі діти,

У вікно вам виглядати!

В ньому все - тополі, квіти

Сонце й поле біля хати.

На оте вікно ранкове,

що голівки ваші гріє,

схожа наша рідна мова!

Цілий світ вона відкриє.

Бережіть її, малята, бо вона -

віконце миле, що колись до нього

мати піднесла вас, посадила...

Учень5.

А Вкраїни ж мова - мов те сонце

дзвінкотюче, мов те золото блискуче,

вся і давність і обнова - українська мова.

Розцвітай же, слово, і в родині,

і у школі, й на заводі, і у полі

пречудово-пречудово -

розцвітай же, слово!

Пісня: "Зацвіла в долині червона калина".

Учні читають вірші.

1. Любіть Україну, як сонце любіть,

як вітер, як трави, як води ...

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

2. Любіть України у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її вічно живу і нову

і мову її солов'їну.

3. Між братніх народів, мов садом рясним,

сіяє вона над віками

любіть Україну всім серцем своїм

і всіма своїми ділами.

4.Учися, мій хлопче, відмінником будь,

Люби і поля, і діброви!

І де б ти не був, де б не жив,

Не забудь своєї вкраїнської мови.

5.Босоніж стежка побіжить левадою, в городи

Як любо тут, як славно жити серед цієї вроди.

Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна

Вітчизни хочу я своїй зрости достойним сином.

6. Є в світі зваби? Немає, цікава стежка кожна ...

Але до рідної землі збайдужітись не можна

Люби, шануй, піднось до зір її пісні і мову,

нема солодшої, повір, за неї пречудову!

7. ЇЇ незміряно багату,

Дзвінку і ніжну, і завзяту,

Як день сьогоднішній чудовий

Люблю, люблю вкраїнську мову.

8. Буду я навчатись мови золотої

у трави-веснянки, у гори крутої,

в потічка веселого, що постане річкою.

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Ведучий:

Рідна мова.

Вона - як сонце у блакиті!

І де б не був, і де б не жив,

Як найдорожчий скарб у світі

Ти рідну мову бережи.

Ведуча:

Бо рідна мова - то криниця,

Де хлюпає жива вода

Хай кожен нею освятиться,

Щоб оминала нас біда.