Разработка мероприятия Вклонімося хлібу – він святий

Вклонімося хлібу - він святий

Мета: поглибити знання учнів про хліб, фольклор, народні звичаї, пов'язані з хлібом; розвивати пам'ять, ерудицію;виховувати дбайливе ставлення до хліба і повагу до хліборобів.

Ведуча: Доброго дня, друзі!

Ведуча: Сьогодні ми знову звернемось до давніх традицій нашого народу. А от про що саме поведемо розмову. Відгадайте самі.

Виріс у полі на добрій землі,

Місце найкраще знайшов на столі!

Що це?

(Учні відповідають: «Хліб»)

Ведуча: Хліб - найдорогоцінніший витвір людського розуму, людських рук, людської праці!

Ведуча: Хліб - усьому голова. Мабуть, ці слова ви вже чули багато разів, і вони стали звичними і буденними. Але до хліба не можна ставитися по-буденному. Це святиня людська. І скільки не проходить років і тисячоліть. А він залишається святим і величним завжди. В чому ж ця сила і велич хліба ми спробуємо дізнатись протягом нашого свята.

Ведуча: Хліб належить до особливо шанованих символів українського народу. Недаремно про нього існує чимало прислів'їв. Продовжіть укр. народне прислів'я:

Хочеш їсти калачі - …………….не сиди на печі.

На чорній землі …………………білий хліб родить.

Калинова гілка - ………………..хлібові тітка.

Земля - матінка, …………………а хліб - батечко.

Ведуча: Які прислів'я про хліб ви пам'ятаєте?

Прислів'я: Хліб - усьому голова.

Хліб житній - батько рідний, гречана каша - мати наша.

Без хліба суха бесіда.

Без хліба нема обіду.

Аби хліб, а зуби знайдуться.

Грушка - минушка, а хліб - кожен день.

Де хліб та вода, там немає голода.

Коли хліб на возі, нема біди в дорозі.

Нема хліба без роботи, нема роботи без хліба.

Найсмачніший хліб від свого мозоля.

Що до чого, а хліб до борщу.

З'ївши калач, берися знов до хліба.

Паляниця - хлібові сестриця.

Риба - вода, ягода - трава, а хліб усьому голова.

Довелося бідувати на хліб-сіль заробляти.

Нема святішої святині, як хліб на нашому столі.

(Можна запропонувати зібрати прислів'я з розсипанки).

Ведуча: Молодці. Знаєте народну мудрість. Для нашого народу хліб був не просто стравою - це була основа основ його життя і найдорожча святиня. Без перебільшення можна сказати: без хліба не буде життя ані у нас в Україні, ані в будь-яких інших землях. Не випадково у слів «жито» і «життя» один корінь.

Ведуча: Жито було символом життя і достатку ще в ті прадавні часи, коли в наших предків головним богом був не войовничий владар блискавок і покровитель князів та воїнів Перун, а покровитель родючості та насіння, господар урожаю Род. Ім'я цього слов'янського божества звучить і зараз у багатьох значущих наших словах: народ, родина, рідний, родючість, урожай. Народження, родич, дорідний, природа…

Ведуча: Цікаво. А що означає слово «хліб»? (Слайд)

(Наперед виходять учні-читці)

1-й учень. Тлумачні словники української мови дають кілька значень слова «хліб». От приклади прямих тлумачень:

Хліб - це зерно, яке перемелюють на борошно - «Зібрати три мішки хліба»;

Хліб - це випечений виріб із борошна. Продукт харчування - «Запашний хліб лежить на столі»;

Хліб - це зернові сільськогосподарські рослини - «Достигає хліб у полі».

2-й учень. Існують і переносні значення цього слова. Їх використання також дуже поширене в нашій мові:

Хліб - це харчі, прожиток - «Заробляти собі на хліб», тобто забезпечувати собі добробут.

Хліб - це заробіток, засіб існування - «Жити на чужих хлібах», тобто на чиємусь утриманні.

Ведуча: Правильно, хліб - найголовніше багатство. Не може бути родина багатою, якщо в хаті немає хліба. Тому не дивно, що в нашій мові чимало добрих слів, якими називають хліб.

Гра «Добери ознаку» (Святий, насущний, золотавий, щедрий, пишний, звичний, буденний, величний, духмяний, найдорогоцінніший, чесний, гіркий, смачний…)

Ведуча: І це все свідчить про велику шану. Яку здавна віддавав наш народ хлібові. Тож давайте прослідкуємо шлях хліба від ниви до столу.

Ведуча: Теплий хліб. Виплеканий теплими руками - таїть у собі тепло серця. Які ж пахощі природи, рук роботящих переплелися в ньому?

1-й учень. Чи знаєш ти чим пахне хліб,

Коли весною кілька діб

Гуркоче трактор за рікою?

2- учень. Хліб пахне працею людською.

3-й учень. Чи знаєш ти, чим хліб запах,

Коли жнивують у степах

Твої батьки в гарячу пору?

4-й учень. Він пахне щастям хлібозбору.

1-й учень. Чим пахне хліб, чи знаєш ти,

Як поведуть твої брати

Зерном наповнені машини?

2-й учень. Хліб пахне соками земними.

3-й учень. Чи знаєш ти, чим хліб землі

Пахтить на вашому столі

Весною, влітку і зимою?

4-й учень. Хліб пахне радістю людською.

Пісня «Хліб - всьому голова»

Ведуча: Важка праця хлібороба. Це і недоспані ночі, напружені дні, висушене сонцем обличчя і мокра від поту сорочка.

1-й учень. Він землю молоду, красиву

Тримає на своїх плечах.

У нього руки мозолясті,

У нього серце як вогонь

І сходить день у щасті

З його натруджених долонь.

2-й учень. Чи є більше щастя на землі,

Як сіять хліб, виплескувать достаток!

У хлібі тім життя бере початок,

В нім сила нездоланних трударів.

3-й учень. Нехай же з року в рік, із роду в рід -

Не буде хліборобам переводу.

Хай слава їхня вічно не заходить,

Аж поки сонце ллє на землю світ!

4-й учень. Шануй же руки в мозолях.

Вклонися мудрим і землистим,

Які щороку на полях

Пшеницю сіють золотисту. (Г.Прилипко)

Ведуча: Але завжди у полі, на ниві з працею поруч лилася пісня. (Укр. нар. пісня «Вийшли в поле косарі»)

Ведуча: Діти. Слово хліб таке звичне і необхідне, як мир, мама, сонце. Чи замислювалися ви над тим, звідки до нас прийшов хліб?

1-й учень. Здається, що він був завжди. Але це не так. Учені вважають, що у далеку-далеку давнину споживали зерна дикорослих рослин, коли їм не щастило на полюванні. Пізніше чоловіки почали обробляти грунт, сіяти зерно і доглядати врожай. А жінки збирали зерно, розтирали його між каменями, готували юшку з борошна. Випікати хліб тоді ще не вміли.

Ведуча: Цікаво, як же цього навчилися?

2-й учень. Я прочитав , що трапилось це так. Важкі хмари облягли небо, пішов дощ. Хлібороби повернулися з поля. Юшка цього разу вдалася густою. Випадково господиня розлила її на розпечений вогнем камінь. Тісто спеклося. Одна з жінок вихопила кружальце і хотіла викинути його. Та воно так смачно пахло, що вона не витримала і скуштувала його. Так люди навчилися випікати на розжарених каменях прісні коржі. Це, власне, і був перший хліб.

Ведуча: Від цього темного, твердого хліба з кам'яною пилюкою до пухкої, випеченої паляниці, минули тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися з диких зернових рослин вирощувати високоврожайні сорти пшениці, жита, ячменю, кукурудзи, а пекарі - випікати велику кількість хлібних виробів.

Ведуча: З давніх-давен український народ славився виробами з борошна. Яка страва є однією з найулюбленіших? Звичайно, пироги.

Учень.

Тільки-но з печі - скоринка в золі -

Свіжа хлібина лежить на столі.

День починається з цієї хлібини…

В ній наш достаток, могутність країни,

Наших морів не стривожена синь.

Шлях до зірок у космічну глибінь.

Кажуть в народі правдиві слова:

«Хліб - годувальник - всьому голова!»