ВИЗНАЧЕННЯ ФІЛОЛОГІЧНО ЗДІБНОЇ ДИТИНИ

ВИЗНАЧЕННЯ ФІЛОЛОГІЧНО ЗДІБНОЇ ДИТИНИ

Як визначити філологічно здібну дитину та працювати з нею

Одним із здобутків нашого часу є певне намагання суспільства допомогти реалізуватись Індивідуальності. Врешті-решт більшістю психологів і педагогів визнано, що кожна людина (навіть якщо вона ще дитина) неповторна. Тому повністю поділяю думку колишнього хокейного воротаря В. Третяка: «Нікого замінити неможливо!».

Дослідження вчених сьогодні однозначні у висновках, що кожна дитина має певні природні задатки (тобто успадковані вроджені нахили до якоїсь діяльності), якщо їх вчасно побачити і зрозуміти, то можна сформувати обдарованість.

Чимало вчителів, аби виявити рівень здібностей своїх вихованців, вдаються до тестових перевірок. Однак встановлено, що результати тестів близькі до істини щонайбільше на 80%. Цікавими й широко використовуваними в Україні є тести Г. Айзенка, Д. Векслера, А. Занкова, І. Іразека, Н. Левітова, Максименка, А. Нечаева та інших. Деякими з вищезазначених тестів користувалася і я. Проте з часом усвідомила й наочно побачила, що тести для виявлення філологічно здібних дітей не завжди допомагають. Я визначаю таких дітей, безпосередньо спостерігаючи за всіма учнями на уроках і гурткових чи факультативних заняттях. Такі параметри (спостереження) визначення обдарованості були розроблені наприкінці XIX ст. російським педагогом Г. Рукавішніковим. Провідним завданням учителя він вважає здатність помітити вподобання, прагнення, схильності дітей.

Дійсно філологічно здібна дитина сама(!) виявляє себе:

• вона прагне багато і красиво писати (навіть намагається копіювати у цьому вчителя);

• глибоко і непідробно цікавиться словом;

• наполегливо, старанно, самостійно, нестандартно виконує вправи різних рівнів складності;

• систематично виконує всі завдання;

• просить почитати книгу з кабінету чи з виставки у бібліотеці, а потім ділиться враженнями щодо прочитаного;

• розповідає про самостійно прочитані книги;

• намагається будь-що бути першою при виконанні звичайних, складних і творчих завдань;

• уміє швидко читати, сприймати і переказувати текст;

• впевнена у тому, що це дуже важливо - написати вправу, відповісти на всі запитання на кожному уроці й читати якомога більше щодня;

• така дитина бажає брати участь у мовних конкурсах, брейн-рингах, гуртках, олімпіадах та честолюбно налаштована перемагати і т.д.

Намагаюся сприяти вільному розвитку кожної дитини. І терплячи чекаю, щоби хтось сам захотів займатися мовою. І працюю на те, аби розвинулись, виявились природні філологічні здібності; проводжу уроки з нестандартними фрагментами; демонструю грані «живого» слова під час змістового аналізу творів, організовую тижні мови, гуртки, олімпіади, конкурси (на кращий твір, читання поезій напам'ять, знавців мови, філологічні брейн-рінги), вечори, літературні посиденьки тощо.

Філологічно здібних дітей одиниці. Вони поступово звикають звертатися з питаннями, з проханнями, з чимось не погоджуються, з'ясовують причини власних помилок, вчаться працювати з додатковою літературою, яку я пропоную.Тобто намагаюся «провокувати» здібних на постійну працю й привчаю до усвідомлення, що це цікаво, що від «посиденьок» з гарною книгою можна отримувати інтелектуальне й естетичне задоволення.

Робота із здібними учнями кропітка, довготривала, вимагає багату часу, енергетики душі, постійного підвищення кваліфікації та занять самоосвітою. Така діяльність матиме результат лише за умови системи, послідовного підвищення складності завдань та урізноманітнення методичних підходів відповідно до поставленої мети.

Система роботи із здібними учнями - це активізація їх діяльності на уроках та у позаурочний час, можливо, більше саме після занять:

• гурток «Дивослово» (або «Ключі від лексичної скарбниці») для учнів середніх класів;

• факультатив з культури мовлення й стилістики «Витоки красномовства» у 10 класі;

• планові індивідуальні заняття з кількома учнями; навчання кожного відбувається окремо та специфічно, враховуючи стан здоров'я, особливості вдачі та вже набутий дітьми інтелектуальний вантаж.

Виробила для себе головні правила у роботі зі здібними учнями:

• зацікавити, захопити тим, чим цікавишся сам, ненав'язливо, невимушено, природно;

• не зашкодити здоров'ю, психіці, біологічному ритму життя дитини;

• готувати до великих і малих перемог, до значних і дрібних поразок;

• виховувати працездатність, наполегливість, старанність, спраглість до читання, уміння оцінювати усі здобуті перемоги й отримані поразки; здорове честолюбство; шанобливе ставлення до всіх оточуючих людей;

• любити й сприймати дитину такою, яка вона є, не намагатися переробити її на свій лад.

Завдання гуртка «Дивослово» - розширити й поглибити знання підлітків (філологічно здібних учнів) з лексикології, розвивати уміння відчувати слово «на дотик» та влучно його застосовувати у власному мовленні. Практичним досвідом гурткової роботи ділитися на шкільних та міських методичних об'єднаннях.

Заняття факультативу з культури мовлення та стилістики запроваджені для філологічно здібних десятикласників з метою поглиблення знань із стилістики та вироблення практичних навичок спілкування з оточуючими людьми сьогодні й у дорослому майбутньому незалежно від обраної сфери діяльності чи профілю навчання.

Завдання індивідуальних занять із здібними учнями: розширити мовний світогляд; дати глибокі знання з мови та літератури за поглибленими програмами; учити логічно мислити й довершено висловлювати думку; готувати до участі й перемог у шкільних, міських, обласних олімпіадах, у найрізноманітніших конкурсах юних філологів різних рівнів; прищеплювати тонке відчуття слова та уміння «читати» підтекст.

Часто вчителі просять поділитися конкретним планом роботи гуртка; чи матеріалами занять факультативу, чи програмою та ходом дій під час проведення індивідуальних занять. Я пояснюю, що моя робота у даному напрямку звичайна, просто постійна і кропітка; усі розроблені й накопичені за останній час матеріали зберігаються в кабінеті української мови та літератури в школі. Інша справа: ці матеріали індивідуальні, стосуються конкретних дітей на певному етапі занять з ними. Але завжди доступні для ознайомлення та опрацювання.

Адже завдання школи, зокрема кожного вчителя, - розгледіти обдаровану дитину, підтримати учня і розвинути його здібності, підготувати ґрунт для того, щоб ці здібності обов'язково було реалізовано