ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ Формування активної громадянської позиції підлітків

Формування активної громадянської позиції підлітків

Проблема формування та становлення громадянської компетентності є життєво важливою для утвердження громадянського суспільства. Адже сучасне суспільство для повноцінного свого функціонування потребує соціальної адекватності своїх громадян, які достатньою мірою орієнтуються в суспільних процесах і можуть усвідомлено визначати в них власне місце та діяти з користю як для суспільства, так і для себе.

Усі ми хочемо бачити Україну державою з високим рівнем активної життєвої позиції громадян - усіх разом та кожного окремо. Активний громадянин сприяє розвитку нації, а це, в свою чергу, сприяє прогресу країни! Зараз в Україні дуже низька активність населення, а це призводить до такого ж рівня життя і благополуччя.

Проблеми громадянського виховання дітей та молоді - одвічні проблеми, які знаходяться у центрі уваги педагогів, вихователів, учителів, громадських та політичних діячів.

Становлення активної громадянської позиції підлітка, на мою думку, необхідно розпочинати з формування у нього громадянської та національної самосвідомості - усвідомлення себе частиною певної національної спільноти, відчуття відповідальності перед своєю нацією, осмислення моральних та культурних цінностей, прагнення до самореалізації як суб'єкта соціальної дійсності. Важливе місце у формуванні активної громадянської позиції підлітка посідає виховання у нього почуття патріотизму, що сприяє становленню і утвердженню правової, демократичної держави.

Виховання громадянина має бути спрямованим передусім на розвиток патріотизму - любові до свого народу, до України; турботу про благо народу, готовності відстояти незалежність Батьківщини. Основною метою громадянського виховання на сучасному етапі є передання вихованцям соціального досвіду, успадкування ними духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування незалежно від національної приналежності особистісних рис громадянина Української держави, духовності, трудової, моральної, розумової, естетичної, правової, фізичної та екологічної культури.

Формуванню активної громадянської позиції підлітків сприяє соціальний досвід, який складається з практичних навичок участі у суспільному житті та рівня розвитку громадянських якостей особистості. Такий досвід набувається як внаслідок засвоєння навчального матеріалу, так і в процесі позакласної чи позашкільної виховної роботи.

Теоретичні засади формувалися на основі положень нормативних документів в галузі освіти та виховання (Конституції України; Закону України "Про освіту"; Закону України "Про загальну середню освіту"; Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти; Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності).

Ефективність громадянського виховання значною мірою залежить від вибору форм та методів його організації. Серед традиційних форм і методів відомі бесіди, екскурсії, конкурси, зустрічі, різні форми роботи з книгою, періодичною пресою, самостійне рецензування тощо. Серед методів і форм пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини. Доречно вибрати такі методи: відкритий театр, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», метод аналізу соціальної ситуації, ігри - драматизації тощо. Застосування наведених форм і методів громадянського виховання покликане формувати в особистості когнітивні, нормативні та поведінкові норми,що передбачають розвиток адекватної оцінки подій, самореалізації, поваги до інтересів і прав інших.

Форми і методи патріотичного виховання, які я використовую у своїй практиці:

• Методи самостійного пошуку істини (соціально-проектна діяльність, мозковий штурм, рольові ігри, тренінги, диспути).

• Засоби виховання любові до української мови( «Свято рідної мови», конкурси декламаторів).

• Історичне краєзнавство.

• Архівно-пошукова робота, уроки - пам'яті.

• Екологічна діяльність.

• Операції «Турбота», «Милосердя».

Одним із головних критеріїв ефективності громадянського виховання є морально-духовні цінності, що становлять єдність національних і загальнолюдських цінностей. Система педагогічних поглядів розвивається на підставі з'ясування сутності моральних ідей, морального пізнання та моральної поведінки та їх впливу на процес формування громадянської якості вихованця. Найважливішим складником громадянської свідомості є моральність особистості. Вона містить такі гуманістичні риси, як доброта, увага, чуйність, милосердя, толерантність, совість, чесність, повага, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, терпимість до людей, повага і любов до своїх батьків, роду.

Не менш важливе значення у формуванні активної громадянської позиції підлітка має культура міжнаціональних та міжнародних відносин, яка виявляється у повазі до інших народів, їхніх прав, інтересів, цінностей; толерантному ставленні до інших культур і традицій; гуманізації міжнаціональних та міжнародних стосунків; мирному співіснуванні; співпраці у глобальному масштабі на засадах моральних ідеалів; виробленню негативного ставлення до будь-яких форм насильства.

Виховуючи громадянина, формуючи його громадянську позицію, варто пам'ятати про рівень його політичної та правової культури. Адже політична грамотність, правова культура загалом стимулюють громадянську активність, роблять кожного громадянина не пасивним спостерігачем подій, які відбуваються в країні і світі, але й їхнім активним учасником.

Педагогіка толерантності має навчати підлітків вмінню аналізувати ситуацію, розвивати здатність до критичного самоаналізу, виховувати терпляче ставлення до інших думок та позицій. Саме гуманізація взаємин виводить громадянина з кола егоїстичних інтересів, залучаючи його до широкої спільної діяльності та виявляючи миротворче демократичне ставлення до співгромадян.

Оскільки дитина є суб'єктом життєдіяльності в соціокультурному і соціоприродному середовищі, то в процесі становлення громадянської позиції підлітка доцільно акцентувати на формуванні його екологічної свідомості, тобто особистій причетності до збереження і примноження природних багатств, виробленні уміння співіснувати з природою, усвідомленні екологічних проблем навколишнього середовища та позитивного бачення їх вирішення.

У контексті формування громадянської позиції підлітка важливе місце посідає проблема творчості й самореалізації. Сучасність потребує людей, які б творчо підходили до виконання своїх обов'язків і мали можливість для самореалізації. Адже розвиток творчого потенціалу діяльності особистості є важливою умовою виховання людини та суспільного розвитку.

Народознавча компетентність формується в результаті засвоєння людиною культури свого народу в усіх її виявах: традиційно-побутових, фольклорних, професійних, на емоційному та раціональному рівнях.

Залучення до народного виховного досвіду, ознайомлення з традиціями родинного життя, трудового виховання, звичаями, обрядами, народними духовними цінностями сприяють вихованню у молоді патріотизму.

Важливого значення у процесі формування громадянської позиції набувають знання та навички дотримання здорового способу життя, шляхи вдосконалення індивідуальних фізичних та психологічних якостей підлітків як засіб забезпечення соціальної активності та працездатності молодих громадян і як профілактика девіантної й делінквентної поведінки неповнолітніх, що значно зросла останніми роками.

На підставі вищезазначеного можна зробити висновок, що процес формування активної громадянської позиції підлітка складається з багатьох компонентів, які вибудовують своєрідний комплекс різновидів виховання: національного, патріотичного, гуманістичного, морального, правового, екологічного, естетичного, трудового, фізичного.

Наукові джерела

1. Бех І. Д. Виховання особистості: У2 кн. К., 2003. Кн. 1.

2. Вознюк Н. М. Етико-педагогічні основи формування особистості. К.,

2005.

3. Євтух В. Б., Марушкевич А. А., Дем'яненко Н. М., Чепак В. В.

Етнопедагогіка. Ч. 1. К., 2003.

4. Оржеховська В. М. Педагогіка здорового способу життя// Шлях освіти.

2006. №4. С. 29-32.

5. Чорна К. І. Основні ідеї громадянськості в старших класах // Громадянське виховання у формах і змісті виховної діяльності освітніх закладів/ За ред. Л. М. Архипенка. Дніпропетровськ, 2000. С. 5-9.

•6. Вишневський О. Громадянське виховання: благо чи небезпека? // Освіта. - 2000. - № 45. - С. 4-5.

7. Сухомлинський В. О. Народження громадянина // Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5-ти т. Т. 3. К.: «Рад. Школа», 1977. - 670 с.

8. Щербак І.В. Виховуємо майбутнього громадянина: Навчально-методичний посібник. - Миколаїв: Видавець Ганна Гінкул, 2005. - 72 с.