Сценарій виховної години до Дня Перемоги

Лінійка присвячена Дню перемоги

Вед:

Щороку в травні ми відзначаємо день Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь в найстрашнішій за всю світову історію війни 1941-1945рр. Не щезне в пам:яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Це свято не затьмариться в віках. В цей день люди завжди нестимуть квіти на могилу Невідомого солдата. І нині через 62 роки після закінчення війни, серця сповнені глибокою вдячністю до воїнів, які здобули Перемогу.

Учень:

У день глибокого квітучого маю

До тебе, людино, звертаюсь.

Залишь на хвилину щоденні турботи,

З собою побудь у глибокій скорботі.

Згадай чоловіка, товариша, брата,

Дружину, сестру чи посивілу матір.

Усіх, хто кував перемогу й загинув

За тебе, за мене, за всю Батьківщину.

Хто фронтом звитяги йшов пліч о пліч,

Боровся з фашизмом і гинув в бою.

Хто месником смілим тоді партизанів

І ворога нищів героєм незнаним.

Згадай їх усіх,замордованих, вбитих,

І гідно живи їх життям недожитим.

Вед:

Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Це був звичайний червневий день. Хіба що тільки сонце світило яскраво-яскраво. І небо було голубе-голубе. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.

Учень:

Вставай, країно зоряна,

У ярості святій.

Вставай ніким не скорена,

З фашистами на бій.

Хай гине сила темна

Із тьми не вирина.

Іде війна священная,

Народна йде війна!

випускники танцюють вальс на останньому куплеті -

звучить пісня « Вставай, страна огромная»

Вед:

Випускники 1941 року цим ранком танцювали свій останій шкільний вальс і не знали, що через декілька хвилин рівно о 4 ранку 22 червня вони закружляють в кривавому танку війни, яка триватиме 1418 днів і ночей.

Учень:

Крізь сльози і плач ви прощались,

З сльозами зривались слова:

Вернися, коханий додому,

Будь проклята світом війна.

Вед:

Прощалися поспіхом, нашвидку й рушали, кваплячись, неначе наздогін за долею. І тільки на останніх пагорбах, за якими надовго чи навіки зникали рідні хати, озиралися. Тамуючи тугу неповторним помахом руки, прискорювали крок. Багатьом з них ніколи вже не повернутись до рідної хата, не побачити ні роду свого, ні неба, ні гарної землі. Пронесуть вони славу Вітчизни своєї по багатьох містах і поляжуть навіки.

Вед:

Страшенною і кривавою була та війна - найжорстокішою з війн в усій історії людства. Втягнувши у свій кривавий вир майже всі народи світу, вона принесла на нашу землю страшні руїни, знищила неоціненні скарби, які людство нагромадило впродовж тисячоліть.

Учень:

І серце затискається в солдата:

Сплюндрована, розтоптана, розп'ята

Лежить у темряві його земля - і звідтіля

Все чуються йому тужливі крики:

Прийдіть, помстіться за криваві ріки, за рани!

У бій за наші ниви,

За ясний сміх дитячий,

За юний свів щасливий,

За славний труд гарячий.

Вперед, полки суворі,

Під прапором свободи,

За наші ясні зорі,

За наші тихі води.

Вед:

Протягом майже чотирьох років продовжувалась неослабна битва з ворогом. Шлях до перемоги був довгим і важким. Битва за Москву, Сталінград, на берегах Дніпра, оборона Одеси і Севастополя. В цих жорстоких кровопролитних боях наші солдати проявляли безприкладні зразки мужності й героїзму, що згодом і забезпечило перемогу над ворогом.

пісня « Эх, дороги»

Вед:

Ця війна була особливою і називалась вона Великою Вітчизняною, бо вся країна від малого до великого піднялась на боротьбу з ворогом. Свою частку в перемогу внесли і діти. В роки війни тисячі їх боролись на фронті, в діючій армії, підпіллі, партизанських загонах.

Вед:

Матері першими відчули на собі вітри війни. Вони віддавали їй своїх синів, ріки материнських сліз і безкрайнє море чекання.

Учень:

Матінко рідна, матусю ласкава!

В горі пекучому, в лютій журбі

Бродиш ти десь по дорогах кривавих
Ждеш, виглядаєш розради собі.

Змучилось серце моє за тобою,

Вітром би мчав над горбами доріг,

Соколом знявся б над Россю рікою

Голубом сів би на рідний поріг.

Мамо - лебедонько! Щирого слова

Знаю дойде аж до тебе луна.

Слухай же, матінко, скоро вже знові

Рястом розквітне на серці весна.

Ми пронесем через ріки і гори

Помсти святої вогнену грозу.

Чорною кров'ю оплатить нам ворог

Кожну твою материнську сльозу.

пісня «Письмо солдату »

Вед:

За традицією, в урочисті та святкові дні ми покладаємо квіти до могили скорботної матері. Право покласти квіти надається кращим учням нашої школи. Очолює групу керівник ДПЮ Дев'ятка В.Г.

Крізь дощі і сніги крізь роки і лихоліття говорять з нами ті, хто не посміхнеться сьогодні, не зустріне весну. Вклонімось їм низько! Ми схиляємо голови перед пам'ятю дідів і прадідів, однополчан, друзів, рідних, воїнів-афганців, що виконували інтернаціональний долг на афганській землі.

Учень

Перед трагічною хвилиною мовчання

Словами говорити неможливо.

Оця хвилина більше нам розкаже,

Ніж тисячі а чи мільйони слів.

Солдатів подвиг, про який сьогодні

Дізнались ми, не вимовить словами

А тільки серцем можна це сказати,

Але воно, нажаль, не має мови

Лиш має біль. І тому я прошу

Солдатів пам'ять вшанувать мовчанням.

Хвилина мовчання.

У тиші урочистій до Пам'яті йдем,

Що в серці відлунює грізно.

У святому мовчанні над Вічним вогнем

Схиляється наша Відчизна.

Уклонимось тим, хто поліг у бою,

Хто покрив рідну землю собою.

Усіх поіменно, хто впав у бою,

Хто відстояв нашу свободу.

Згадаємо всіх поіменно,

Серцем згадаєм своїм,

Це потрібно не мертвим.

Це потрібно живим.

Вед.

Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України в руїни і згарища було перетварино 714 міст, 28 тисяч сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами. 1418 днів і ночей шли воїни вогненими дорогами війни. Все витримали і перемогли. Перемогли тому, що відстоювали право на життя.

Вед:

У цього свята три кольори. Перший колір - червоений. Колір крові гарячої, якою полито кожний клаптик землі. Другий колір - розквітлого саду. Білопінний його прибій, як найсвітліші сни солдатські, що ожили! Третій колір - колір вдовиних хусток. Якби вітром їх зірвало із сивих голів матерів і дружин солдатських, закрили б вони усе небо чорними птахами неперебутнього горя.

Вед:

Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас назавжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже не легко в ті вогнені літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. Їхні груди вкриті медалями, на скронях сивина.

пісня « Ты же выжил, солдат»

Учень:

Всіх тих, хто вижив у смертельній віхолі,

Хто поборов розруху, голод, рани,

Хто без відзнак прожив, та чесно й тихо,

Ми просто називаєм: ветерани.

Зборовши смерть у праведному герці,

Величні ви і прості водночас -

Сини Відчизни з прометея серцем,

Ми всім життям рівняємось на вас.

Живіть у мирі й злагоді,

Життя завжди прекрасне,

І будьте вдячні тим,

Хто дав нам таке щастя

Вед:

Хай звершено батьками і дідами, усім поколінням, яке пройшло війну, наснажує нас на добрі справи в ім'я зміцнення Української держави. Створення всім, хто живе в Україні, щасливого і заможного життя. Здоров'я вам, добра і злагоди.

ансамбль виконує пісню " Ми діти України".