Виховний захід. Українські вечорниці

Українські вечорниці

Ведучий : З давніх - давен наша Україна славиться величними традиційними святами і обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.

Ведучий : Одним із свят, яке завжди відзначали наші батьки, діди,прадіди було велике зимове свято, особливо важливе для молоді - день Андрія.

Ведучий : Це свято відзначається 13 грудня і вважається днем пам'яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових - Андрія Первозваного.

Ведучий І : Українські вечорниці

Починаєм вже не раз,

Хай і сміх, і пісня ллється

В серці кожного із нас.

Ведучий ІІ : Обійдіть весь світ безмірний

І скажіть, в якій країні

Так зберігся скарб безцінний,

Як у нас, на Україні?

Ведучий І : Просим всіх у нашу хату,

Превелику, пребагату,

Від зірниці до зірниці,

Хай лунають вечорниці.

Ведучий ІІ : Гей! На наших вечорницях,

Хто сумний - розвеселиться!

Співи, танці, небилиці -

Гарні будуть вечорниці!

(святково прибрана хата, у хаті господар і господиня)

Господиня: А молодість не вернеться, не вернеться вона…

Господар : А чого це ти, голубко моя, засумувала?

Господиня: Та так, чогось журба мене охопила. Старі ми вже стали. Збігла наша молодість, як та буря навесні. А ще, здається, й не жила…

(загляда у вікна) Темно, хоч око виколи. Вже час би й вечорниці починати, а нікого нема. Господи, що то я любила ті вечорниці, особливо Калиту. Бувало, візьмеш у матері кусок сала, ковбаси чи паляницю і на вечорниці, аж тини тріщали.

Господар: Згадала баба, як дівкою була.

Господиня: А пам'ятаєш, де ми з тобою познайомилися?

Господар: Пам'ятаю…пам'ятаю, на вулиці, де ж іще…

Господиня: А от і ні! На вечорницях! А пам'ятаєш як ти засилав старостів і боявся, щоб я не піднесла тобі гарбуза?

Господар:Пам'ятаєш … пам'ятаєш! Ні, цього не пам'ятаю!

(голосно стукають у двері, чути сміх, спів)

Господиня: Ох! Це ж дівчата прийшли!!

І Д-на : Добрий вечір, хазяєчко! А чи можна до вас завітати на вечорниці? Де ваші ключі?

Господиня : На горищі у вівсі, щоб заміж повиходили всі.

Дівчата: Спасибі. З Калитою, будьте здорові.

Господиня: Дівчатонька, спасибі. Будьте і ви здорові. Поспішайте, дівчатонька, все приготувати, бо вже пора вечорниці всім нам починати. Ось наліпим вареників,біленьких, смачненьких, та й запросим до нас в гості, хлопчиків гарненьких. Щоб вони разом із нами дружно працювали,Андріївські вечорниці піснею стрічали.

(Дівчата роздягаються і сідають на лави. Починають доставати своє шитво)

Дівчина 2 : Де це наші парубки забарилися? Може вони на гною загубилися?

(сміх)(чути стукіт і парубоцьку мову)

Дівчина 3 : Дівчатонька, йдуть…

Х-ць І : Хазяєчко? Чи можна до вас?

Господиня : Чого?

Х-ць ІІ : З вашої ласки хату звеселити.

Господиня : Заходьте, звеселяйте. Добрим людям моя хата завжди навстіж.

Хлопці : А де ваші ключі?

Господиня: На горищі, за засіками, щоб ви скоро стали чоловіками

(Хлопці заходять)

Хлопці : Добрий вечір. З Калитою будьте здорові.

Господиня : Дякую.

Х-ць ІІІ : Добрий вечір, дівчата! Без нас не сумували, призна вайтесь ?

Д-на І : Ніхто і не збирався сумувати!

Д-на ІІ : От без троїстих музик було трохи не так.

А ну заграйте музики, бо танцювати хочеться.

(Грають музики, всі танцюють.)

Х-ць 4 : А мені пари не вистачило. Потанцюю з кочергою.

(Бере кочергу і пішов у присядку навколо неї.)

(Натанцювавшись, дівчата сідають на лави, беруть вишивання,

в'язання до рук, а хлопці до них женихаються, заважають їм працювати).

Х-ць 5 : Мені сю ніч приснився дивний сон.

Х-ць І : Сон рябої кобили? (всі сміються) Ти краще дай

відповідь на таке питання: чому жінка створена з

ребра Адама?

Х-ць 4 : Так це ж єдина кісточка у людини, що не має мозку.

Х -ць 2: А ну дівчата, хто бубликів хоче?Або те, що за пазухою?

Дівчина 3: Те, що за пазухою ми не знаємо, а бубликів хочемо…

Х -ць 2 : Тоді підходьте, дівчата. Продаю бублики за поцілунок!

( дівчата підходять, беруть бублик, цілують парубка і сідають шити)

Господиня : Хлопці, а цур вам, пек! Ще й вечорниці толком не розпочали, а вже й дівчат цілуєте! Краще скажіть з яким уставом ви до нас прийшли?

Хлопець 1: Устав наш такий - гуляти чесно,тихо та смирно, як слід чесному та поважному парубоцтву, так, як гуляли наші діди й прадіди. Хазяйку на вечорницях шанувати, як рідну матір, з дівчатами поводитися з повагою, не забувати, братця,що чесна дівчина - то є краса і честь усього села. Це і є наш устав.

Господиня: Молодці! Гарний устав, з таким можна ходити гулять на вечорниці! Щось наші дівчата засумували за роботою!

Хлопець 5: А ми їх зараз розважимо!

Слухайте, дівчата! Я вам розкажу що колись зі мною було, та тільки - цур -не перебивати і брешеш не казати, а то покину розказувати…

Було це тоді, як мого батька й на світі не було, а ми з дідом, удвох, на печі жили…та ще й добре жили… на комині хліб сіяли..Та було в нас 5 курочок дійних, 7 півників їжджалих.

От раз дід мені дав здоровенний гріш тай каже : «Піди на ярмарок та купи там кобилу й сокиру!» Поїхав я на ярмарок , купив найбільшого оселедця та вязку бубликів: поснідав гарненько…,а моя сокира6 цюк -цюк, тай відрубала кобилі ногу. .. Зараз зліз із кобили, взяв сокиру, зрубав що не єсть вищу вербу, та й привязав її кобилі замість ноги. Сів ото та й поїхав…Їхав,їхав і зачипилася моя верба аж за самісіньке небо. Що тут його робити? Поліз я по тій вербі , щоб, бач - її відчепити, та й виліз аж на небо. Дивлюсь…, а там…кум Стецько, що торік помер, у казані сидить, а в тім казані смола кипить…

Д-та: Оце вже брешиш!

Х-ць 5: А як перебиваєте, той не буду вам побрехеньку доказувати….

Д-та: Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,

Сидить сова на воротах, крутить головою,

Він, сердега, як побачив, та через городи,

Заплутався в бур"яні та й наробив шкоди.

Хлопці: В Шамраївці густо хати, вітер не провіє,

Сама мати ложки миє, бо дочка не вміє.

Дівчата: Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,

Сидить гуска над водою, вирячила очі.

Я до неї:гиля, гиля - вона й полетіла,

Коли б не втік осокою, була б Гриця з"їла.

Х-ць 1: Хлопці та вони ж над нами знущаються! Давайте поділимо дівчатам кобилу!

Всі: Давайте!

(садять дівчат в одне коло )

Тобі Оксано копита - бо ти звечора матірю бита

Тобі Олено хвіст - бо ти мала на зріст

Тобі Параско гочі - бо у тебе пам'ять дівоча

Тобі Ганно кишки - бо ти крала на свольбі періжки

Тобі Марусю губи - бо як цілуєш то видно зуби

Тобі Одарко грива - бо ти сама бриклива

Тобі Стефо язика - бо не вмієш гопака

Дівчина Стефа 2 : Та гопак це ж чоловічий танець! Дівчатонока, вони нас що, за дурнів мають ?

Женімо їх геть з наших вечорниць і без викупу хай не вертаються!!

(дівчата виганяють хлопців з хати)

Господиня: Тож поки хлопці за викупом пішли, сідайте всі тепер до столу, будемо гадати.

1-ша Д-на: Дайте-но мені склянку з водою і яйце. Хто хоче взнати, чи за багатого вийде заміж, чи ні? (проколює гострий кінець яйця і випускає з нього білок у склянку з водою) Дивись! Якщо буде якась споруда - то жених буде багатий, а коли трава - то бідний.

2-га Д-на:Ого, які будівлі, в палацах будеш жити.

Господиня: Та, що там бідний чи багатий, лиш би був добрий! Ану, дайте мені дві нитки: чорну і червону, і миску з водою. Я їх скручую і кидаю у миску, якщо вони розкрутяться, то заміжжя буде добре, а залишаться скручені - погано. Ну давай Ганно на тебе поворожимо…

3-тя Д-на: Буде тобі добре, Ганно,як у бога за дверима.

Господиня: (до двох дівчат) А ви знімайте чобіт з лівої ноги. Переставляйте чоботи до порога, котра перша стане на поріг - та першою і заміж вийде.

1-а Д-на: А тепер, дівчата підемо на вулицю. І не забудьте запитати у першого зустрічного його ім'я. Та буде називатися і ваш чоловік. І ложки, ложки захватіть. Будемо долю гукати. Запам'ятайте: підемо на перехрестя доріг, постукаємо ложкою об ложку і спитаємо: "Доле, де ти?". Як почуєте сміх чи пісню, то добра буде доля. А як собаки почнуть гавкати - то… ох …дівчатонька краще і не йдіть заміж!

(дівчата виходять. В зал заходять хлопці)

1 хл.- Тихо, хлопці! Чуєте?

(стукіт ложок і голоси дівчат. "Доля, де ти?").

2 хл. - Я ту-у-т!

(Зареготали)

Хлопець 3 : Та тихо ви!

(Вибігають дві дівчини. Одна роззувається і кидає чобіт.)

2-а д. Подивимось куди чобіт показує, туди й заміж вийдеш.

(чобіт падає за перелаз. Один з хлопців швиденько хапає його. Дівчина озирається.)

3-я д. Ой лишенько, деж мій чобіт?

2-а д. Темно, то й не видно.

3-я д. Господи, мене батько вб'є.

(Заходять дівчата хваляться.)

1-а д. А мій чоловік буде Якимом зватися.

2-а д. Тю, дурна, та у нас всього два Якима на ціле село: одному два роки, другому сімдесят. Хоча дід того року овдовів, чим не жених?

3-я д. А до мене доля відзивалася. Так тоненько, як панна: "Тут я", - каже.

(Хлопці тоненько - "Тут, я тут! Спішу до тебе моє серденько!" Заходять з реготом у хату.)

Дівчата: Знову ви? Віддайте чобота Оксані. Не піде ж вона боса додому…

Хлопці: Віддамо, нехай заспіває веселої…

(Оксана співає пісню)

Господиня: Ой і добре співає, душу піснями звеселяє. Але ж ми мало не забули, що сьогодні свято Калити. Ану, хлопці, хто Калиту почепить? Давайте виберемо пана Калитинського, який буде нас смішити та сажою мастити.

Господар: Калиту слід кусати, не допомагаючи руками й не сміючись. До калити їдуть на коцюбі. Завдання пана Калитинського - розсмішити вершника Кичержинського.

(хлопець сідає "верхи" на кочергу і вибрикуючи ногами їде до калити.)

Хлопець: Діду, діду, калиту кусати їду!

Хлопець:А я буду по губах писати!

Хлопець:Ти писнеш чи ні, а я на білому коні, то й калита - мені!

(кусають калиту)

Дядько: Добрий вечір вашій хаті. Як у вас весело! А чи не бачили моєї жінки?

(молодиця ховається за спинами)

Господиня: Не бачили!

Оксана: Не було її тут!

2 хл. Ми її не знаємо. А яка ваша жінка?

Дядько: (по п'яному притупує)

Моя жінка знакомита,

Задрипана ззаду свита,

І на ногу налягає,

І на плечах горбик має.

А на носі така булька,

Як за десять грошей кулька.

Ззаду свита з реп'яхами -

Ото жінка моя сама!

Молодиця: А щоб тебе бог побив, п'яниця нещасна! І тут мене знайшов! А щоб тобі язик відсох! таке на мене наговорюєш!

Чи ти сватав мене в ночі?

Чи вилізли тобі очі?

Було б сватати у день - розпитатися в людей.

Наші люди не татари, усе б тобі розказали.

Де у мене горбик, де у мене булька.

Що в людей хлоп, як хлоп,

А в мене свистулька.

Дядько: Жінко, не казися! Сідай, тай мене запроси до столу та будемо вже вареники їсти.

1 хл. От же чортів дядько! Жодної вечорниці не пропустить.

Господиня: А як же, усе в нас є: і пряники, і медяники,

І з повидлом пиріжки,

І пухнасті пампушки,

І налисники й млинці,

І коржі на молоці.

Господар: І каша гречана, бо без каші на Андрія, не буде куті на Різдво.

Дядько: Та все це з піснею, весело!

(пісня "Скільки б не співали".)