ВИХОВНА ГОДИНА «МОЯ РОДИНА – МОЯ СІМЯ. »

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

« ЗОЛОТОНІСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ»

ВИХОВНА ГОДИНА

« МОЯ РОДИНА - МОЯ СІМ'Я.»

Підготувала і провела

класний керівник 3 групи

Гончаренко С. Д.

Золотоноша, 2015

ВИХОВНА ГОДИНА «МОЯ РОДИНА - МОЯ СІМ'Я»

Мета заходу: консолідація зусиль вихователів, педагогів, сім'ї та громадськості з

метою створення соціально благополучного виховного середовища,

виховання й плекання грамотної, культурної, народно зорієнтованої

та духовно розвиненої людини. Виховувати любов до найдорожчої

для кожного з нас родини, сім'ї, історії, традицій своєї сім'ї.

Прищеплювати любов та повагу до старшого покоління.

Оформлення сцени: напис: «Моя родина, моя сім'я…», звучить українська

пісня «Чорнобривців насіяла мати».

Вступне слово викладача

Добрий вечір, шановні! Щасливі ми, що народились і живемо на чудовій, зеленій, багатій і славній Україні.

Рід - це низка поколінь, які походять від одного предка.

Родовід - це історія поколінь певного роду, перелік, запис, що виявляють й ілюструють походження, послідовність поколінь.

Родина - це природне середовище життя і розвитку дитини, у якому закладаються основи особистості. У розвитку дитини родина виконує такі важливі функції, як регулювання фізичного та емоційного розвитку, вплив на розвиток психологічної статі, вплив на розумовий розвиток, ознайомлення дитини з соціальними нормами, формування ціннісних орієнтацій, соціальна підтримка. Виконанню цих функцій сприяє клімат родинних відносин, режим родинного життя, зміст діяльності, притаманний різним поколінням членів родини.

Сім'я - це, звичайно, мама і тато, сестра і брат, бабуся і дідусь. Сім'я - це група людей, яка складається із чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом під одним дахом.

Ведуча Шановні гості, любі друзі!

Дозвольте Вас оповістити,

Що готувались ми завзято

Провести свято "Моя родина, моя сім'я…"!

Ведучий Серед усіх геніальних винаходів людства одне з найважливіших місць

займає сім'я, родина. «Від родини йде життя людини», «Без сім'ї немає щастя на

землі»- говорять в Україні.

Ведуча

Сім'я - святиня людського духу, благородних людських почутів: кохання, любові, вірності, піклування. Сім'я - це невсипуща хранительниця національних звичаїв і традицій, пам'яті предків. Людина є смертною. Але рід, родина, народ - безсмертні.

Ведучий

Сьогодні всі ми тут зібралися, щоб краще пізнати себе та близьких нам людей. Адже не випадково в народі кажуть, що у світі існує багато нерозгаданих таємниць, і одна, найбільша серед них, - любов до батьків і дітей.

Ведуча

Бо всі ми обвиті стежками доріг,

Які простяглися без краю.

Початок дороги - це отчий поріг,

Кінець її - хто ж цього знає?

Ведучий

Сім'я - це група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом (під спільним дахом). Тобто ви живете у своїй сім'ї, серед близьких і дорогих людей.

Ведуча

Ваша сім'я - це ваша маленька батьківщина, в якій ви живете. Ніжно любіть її, бо вона - частинка українського народу.

Кожна сім'я складається з: матері, батька, дітей (тобто, в декого з вас є ще братики і сестрички).

Ідеальна сім'я створюється на основі кохання двох людей протилежної статі. Подружня пара-це вісь сім'ї.

Ведучий

Чоловіка у шлюбній парі найчастіше називають батьком. Діти ж звертаються до батька ласкавими словами: тато, батечко, татусь, татунечко та інші.

Від слова батько походить слово Батьківщина (вітчизна), а також батьківщина - спадщина від батьків.

Студент 1 «Моя сім'я»

Розкажу вам, друзі, я

Що таке моя сім'я.

Разом дружно проживаємо

І пісні про це співаємо.

Люба матінко моя -

Як пишаюсь нею я.

В неї руки золоті,

Серцем кожного зігріє.

Тато сильний і завзятий,

Він - господар в нашій хаті.

Все майструє, все ладнає,

Бо до всього хист він має.

Дід і бабуся у пошані -

Вони праці ветерани.

Всіх онуків міцно люблять

І як пташенят голублять.

Є у мене ще й брати -

Кращих в світі не знайти.

Ось і вийшло: всіх сім «я»

Знайте, це і є сім'я

Студент 2

Найбезкорисніша - це матері душа,

Вона і самовіддана й чутлива.

І доки ще матусенька жива,

Не забувай її красу і силу.

Найбезкорисніша - то мамина краса,

Яка довіку сяє для дитини,

Благословіть же матір, Небеса,

А, Божа Матір, збережи дитину!

Свята і вічна - матері любов,

Серця у мам горять теплом надії,

Тож збережи назавжди ту любов,

Хай мама лиш від щастя молодіє.

І прикростей ти мамі не принось,

Щоб менше плакала вона ночами,

Вона віддасть тобі з натруджених долонь

Своє гаряче серце - серце мами!

Ведучий

Родина. Сім'я. Затишок. Добробут. Як тісно пов'язані між собою ці поняття. Міцна сім'я - міцна держава.

Роде наш красний! Що може бути прекраснішим від того дня, коли до отчого порога, під рідну батьківську стріху, мов ластів'ята до рідного гнізда, злітаються діти, онуки, правнуки. Початок дороги - це отчий поріг…

Ведуча

Батьки і діти, діти і батьки -

Нерозділиме і одвічне коло.

Ми засіваємо житейське поле

І не на день минувший - на віки!

Ведучий

Слово «мама» росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як гладить дитину по голівці рідна рука. І так же тихо воно приходить на уста - промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю руки, і вечірньою молитвою.

Ведуча

Із букви-краплинки та звуку-сльозинки народиться одного дня на світ святе слово «мама» мовлене устами янголятка, і осяє хатину, як дар Божий, тільки не дано нам запам'ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилялася мати. Це - мить, і це - вічність, бо мама завжди з нами, вона живе в нас і в наших дітях та внуках, в усьому нашому роді і береже нас та благословляє на добро - добра й вічна Берегиня роду людського.

Ведучий

Мати-берегиня роду людського, її святою завжди називали. Мати народжувала дитину, співала їй колискові пісні, вчила добра і любові, навчала охайності, працьовитості. Недарма в народі кажуть: "Яка мама, така й доня".

Споконвіку славились українські дівчата і жінки - чепурні, роботящі, добрі, привітні.

Студент 3

Мама! Немає милішого слова -

Ти ж бо життя і творіння основа,

Пензель, перо надихались тобою,

Вічна ти в пісні - з болем, любов'ю.

Студент 4

Кожна моя дорога -

Зморшка нова у нені,

Кожна моя тривога -

Пасемце сиве у неї -

О, мамо, рідненька!

Пресвяті твої сльози,

Піт і труд, спів і сміх.

Студент 5

Руки ласкаві цілую -

Скільки в них випито сили:

Жали вони і косили,

Прали вони і місили...

Скільки в них випито сили!

Руки красиві - цілую...

Студент 6

Ти - вся в майбутнім,

Не прагнеш спочинку

Лиш ти, рідна мамо,

Вкраїнська жінко!

Ведучий

Мати. Матуся. Материнство. Усе найрідніше, наймиліше, найдорожче ввібрали в себе ці сонячні слова. Задовго до народження дитини й до останньої хвилини власного життя серце матері віддане дітям, сповнене турбот про доню чи сина, навіть коли вони давно дорослі, мають своїх дітей, родину.

Ведуча

Чи не тому матері не мають віку? Молода, в літах чи зовсім старенька - мати все одно залишається найближчою та найріднішою.

Діалог матері з сином

- Розкажіть мені, мамо, про вишні,

Їх було так багато в саду.

- Були, синку,морози невтішні,

А вони, кого хочеш зведуть.

- Розкажіть мені, мамо, про зорі,

Чи такими були і колись?

- А той, сину, хто виріс у горі -

Він не часто на зорі дививсь.

- Розкажіть мені, мамо, про долю,

Чи людині підвладна вона?

- Наша доля,мій сину,як море -

Той пливе лиш, хто має човна.

- Розкажіть мені, мамо,про роки -

Чи спливають повільно вони?

- Роки, сину, помітні допоки

Матерів пам'ятають сини.

Ведучий

Батько в родині був прикладом для синів. Він виховував їх, слово його завжди було законом. Кажуть, що дітей потрібно любити так, щоб вони цього не знали. Саме така - батьківська любов.

Ведуча

Батько в родині завжди був головою сім ї. І ним, батьком, пишалися. Якщо батько добрий господар, то і родина вся живе багато й щасливо. А якщо глава сім ї не дбає про свою родину, то відразу видно - немає в домі мудрого і доброго господаря.

Батько - розуму навчає!

Студент 3

Татко, таточко, татусь
Найрідніший, милий,

Чи є ще хтось такий в світі,

Кого б так любили?

Немає в світі кращих друзів,

Як я й мій рідний тато;

Із ним ми дружимо так щиро,

Що годі й розказати!

Ведуча

Дідусь і бабуся… Це мудрі, досвідчені роками наставники. Слово дідуся не таке суворе й вимогливе, як батькове, та дідусева наука не забувається ніколи.

Ведучий

Дідусі завжди вміють заспокоїти й дати мудру пораду. Бабусі - це найвірніші подружки. Вони пестять онуків і все їм дозволяють.

Студент 4

Любий, дорогий наш дідусю,

Ми - твої внучата,

Прибігаємо до тебе

Щастя побажати.

Хоч твоє волосся сивиною

Густо посріблилось,

Ти для нас, дітей маленьких,

Другом залишився.

Студент 5

Ой бабусенько рідненька,

Чарівниченько любенька,

Твої руки золоті

В невсипущому труді,

Твою працю я шаную,

Твоє серце добре чую,

І сьогодні я бажаю:

Хай сонечко тобі сіяє!

Ведучий

Наші прадіди уявляли життя людей на землі як велетенське Дерево Роду.

Свій маленький листочок на цьому дереві має кожен із вас. Гілки - ваші батьки, їхні сестри і брати. Стовбур - дідусі й бабусі. Відростки їхні брати і сестри. Коріння - батьки ваших дідусів і бабусь. Чим міцніше росте дерево - тим більше є рід, у кожної гілочки або коріння є своє ім'я.

Ведуча

Кожна людина повинна знати свій родовід, пам'ятати своїх прапрадідів, знати, чим вони займалися, як жили, чим славилися. Потрібно вивчати «дерево свого роду». Що більший рід, то міцнішим росте дерево.

Ведучий

Знати свій родовід, зберігати про нього пам'ять - це наш обов'язок не лише перед минулим, а й перед майбутнім поколінням. Бо доки існує життя на землі, доти роду людському нема переводу.

Студент 1

Вклоняємось всім вам доземно,

Як батьківській хаті з далеких доріг,

Як хлібу, що матінка чемно

Кладе на вкраїнський рушник!

Студент 2

Бо ж нашому роду - нема переводу!

Хай пісня єднає коріння святі.

Дай, Боже, нам віру і братнюю згоду

На довгії роки, на вічні віки!

Ведучий

«Без сім'ї немає щастя на землі», - твердить народне українське прислів'я. Напевно, кожен із нас усвідомлює, який глибокий зміст закладено в цьому простому, на перший погляд, вислові. Ми не уявляємо свого життя без рідних людей, які завжди готові зігріти нас теплом і ласкою, любов'ю, бажанням допомогти й розрадити.

Материна ніжна турбота, батькова вимогливість і сила, братова підтримка, бабусина доброта… Хіба може бути щасливою людина без усього цього?

Ведуча

Яких би життєвих перипетіи не зазнавала людина, які б перешкоди не долала, як би не страждала - завжди вона знаходить прихисток і розраду в сім'ї, де її підтримують, розуміють, жаліють.

Українці завжди дуже високо цінували сімейний затишок, сімейні цінності й традиції. Культ батька-матері й щасливої родини, де панує злагода, властивий нашій народній педагогіці споконвіку, бо лише сім'я може захистити людину в такому непередбачуваному й жорстокому світі.

Ведучий

Країни - як люди, і люди - як країни. Різниця лише в тому, що кожній окремій людині судилося, народившись, здійматися крутими стежками добра над прірвами зла й досягти своїх вершин.

Ведуча

Країни теж народжуються і, як зорі в небі, ледве жевріють або розгоряються яскравими стожарами. Рідко вони гаснуть. Їм судилося сяяти вічно, незважаючи на те що гаснемо ми, люди. Можливо, і гаснемо для того, щоб віддати свій вогонь цьому вічному сяйву Батьківщини…

Ведучий

Одна Батьківщина, і двох не буває.

Місця, де родились, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті!

Ведуча

О, Боже, дай повік любити всю родину, рідний край

Де квітка, пташка, моя сім'я, зелений гай,

Де кожна вірна тій землі дитина

Живе єдиним словом: Україна.