З досвіду роботи ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ ЮНІ НА КУЛЬТУРНИХ ТА ІСТОРИЧНИХ ТРАДИЦІЯХ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ ЮНІ НА

КУЛЬТУРНИХ ТА ІСТОРИЧНИХ ТРАДИЦІЯХ

УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.

Кривий Ріг

Як забезпечити і передати нащадкам усі ті кращі надбання національної культури, що були виплекані протягом століть українським народом?

Тільки осмисливши минуле, пізнавши витоки своєї культури та історії можна чіткіше зрозуміти сьогодення і уявити майбутнє. "Той, хто не знає свого минулого - любив повторювати М. Рильський - невартий майбутнього".

Без глибокого , систематичного пізнання народної духовної і матеріально - побутової культури неможливо формувати нові ціннісні орієнтації в умовах державної незалежності.

Національна культура має великий духовний і морально - етичний потенціал, вона є багатющою енерготворчою субстанцією національних базових цінностей. В ній криються величезні можливості для творення інституційних форм модернізації культури, механізмів реагування на духовні запити сучасної молоді.

Зміцнення Української держави немислиме без формування духовної незалежності суспільства, а духовна незалежність передбачає наявність нової системи комунікацій, механізмів оперативної трансляції нових культурних явищ і традицій власному суспільству і міжнародному культурному співтовариству.

Ми, українці, володіємо колосальним духовним і моральним потенціалом, який зосереджено в українській традиційній культурі. Наш громадянський обов'язок - задіяти цей потенціал у державотворенні, у формуванні національної самосвідомості громадян та, обов'язково, у вихованні учнівської юні.

Становлення народно - традиційної культури українців тривало довгі століття. Щоб витворити у культурно - побутове, традиційно - виробниче, моральне, духовне явище, яке сприймається усім народом, стає його суттю, відбувається складний процес добору. Бо лиш те здобуває право на існування, що відповідає багатьом компонентам буття людського колективу, характеру людини.

Упродовж багатьох століть український народ безупину творив своє, тільки йому властиве духовне середовище, наповнюючи його своєрідними обрядами, ритуалами. Фактично формувався внутрішній світ українців, осягався весь навколишній простір, закладалися світоглядні засади.

Саме сьогодні учнівській юні необхідно пізнати і зрозуміти велич нашої народно - традиційної культури, її одвічний гуманізм, добробут, всепрощення, доброзичливість, щиру гостинність, щоб врівноважити свої вчинки, спрямувати їх на утвердження української державності.

Саме сьогодні для розвитку повноцінної особистості молодь необхідно виховувати на культурних та історичних традиціях українського народу.

Народні національні традиції - це історія народу, його минуле, невгасима вічно жива культурна пам'ять поколінь, сьогоднішнє життя та духовні переживання, з якими народ живе і будує своє майбутнє. Тому ознайомлення з ними має велике освітнє та виховне значення.

Адже - це те, що передається із покоління в покоління, як загальноприйняте, загальнообов'язкове, перевірене минулим досвідом, визначене необхідним для забезпечення подальшого існування і розвитку особи, колективу, держави.

Сьогодення спонукає педагогів до роздумів і колективних пошуків перспективного напряму в роботі навчальних закладів для віднайдення альтернативних виховних прийомів за допомогою яких формується неповторна творча особистість.

Через усвідомлення необхідності змін у системі виховання зчленовується ряд завдань:

• одухотворити дитячі душі, звернути увагу на формування та виховання особистості під іншим кутом зору;

• відмовитись від тенденції цілеспрямованого впливу на особистість, взявши на озброєння принцип саморозвитку особистості;

• олюднити стосунки між індивідами, осмислити аспект гуманного виховання не лише в системі освіти, а й через суспільні та громадські інституції.

Проблеми духовності , на жаль, досить довго недооцінювались в нашій науці, що негативно вплинуло на практику навчання, а особливо - виховання.

Засобами народних традицій вирішуються такі завдання, які мають відношення до самостійності і творчості. Молода людина, яка пропустила через душу культурні цінності свого народу, не може бути аморальною, інфантильною. Виховання учнів на народних традиціях допомагає їм піднятися до рівня особистості, здатної брати відповідальність на себе, творити і самоутверджуватись.

Засобами народних традицій формується нестандартне мислення, неповторність, створюються умови для саморозкриття та самореалізації.

Обрядові дійства запобігають нівелюванню особистості, стимулюють її неповторність, навіть народжують героя.

В. Сухомлинський стверджував, що формування громадських якостей відбувається тоді, коли дитина відчуває себе часткою народу, і в ній відображається багатовікова історія та досвід цього народу. Вадливим джерелом творчого натхнення, на думку В. Сухомлинського є кращі виховні звичаї, традиції народу, що формують гуманно - творчу особистість.

Український народ має багато чудових традицій, які просто необхідно використовувати у вихованні учнівської юні. Наведемо приклади національних традицій: на Українській землі традиційно на першому плані стоїть священність родинних зв'язків. Це можна побачити наприклад у народній думі "Івась Коновченко". Традиційною в Україні є пошана до матері, сестри, бабусі, а з часом до дружини. На Різдво прийнято було колядувати, а на старий Новий рік - щедрувати. Люди бажали один одному добра, щастя - так зароджується любов.

На Україні жінки традиційно покривали голову хусткою, а стіни хати оздоблювали розписом.

Виходячи із всього вищезазначеного можна сказати, що навчальна та виховна робота у школах повинна ґрунтуватися і на використанні культурних та історичних традицій українського народу. Для цього в шкільний курс предметів введене народознавство. Також з народними традиціями учні знайомляться на уроках історії, географії, музики, української мови та літератури образотворчого мистецтва, трудового навчання. Але для досягнення максимального виховного ефекту учні повинні не пасивно сприймати матеріал. Для цього необхідно проводити конференції, конкурси малюнків, вишиванок, писанок та інше, тематичні вечори, вікторини, уроки - бесіди, уроки - роздуми, де б учні самостійно добирали матеріал, працювали з додатковою літературою, готували костюми, одним словом приймали активну участь у підготовці заходів.

Як приклад ми наводимо цикл заходів, які можна провести на свято Різдва. Отже Різдво має такі традиції: приймати у гостинну більш далеку родину (друзів), колядувати родиною, уславлення людини - господаря, уславлення злагоди в родинах.

Можливе використання традицій:

• виставка "Родовідне дерево";

• конкурс "Страви на нашому столі";

• конкурс "Зустрічай гостей"(етика);

• усний журнал "Різдво у нашій родині";

• драматизація колядки родиною;

• диспут "Народознавство як засіб розвитку людинолюбства".