Бесіда Тонкий лід зими

Бесіда: «Тонкий лід зими»

Мета: познайомити учнів із правилами безпеки під час зимових канікул; ознайомити із правилами надання першої допомоги при обмороженні, переохолодженні, замерзанні.

Заходи безпеки під час переходу водойми льодом

Перед переходом водойми льодом необхідно спочатку (якщо можли­во) знайти стежку або сліди на льо­ду; якщо їх немає, то необхідно, ще перебуваючи на березі, визначити маршрут свого руху.

Необхідно подивитися зазда­легідь, чи немає на маршруті руху підозрілих місць. При цьому слід враховувати:

• лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад із ферми або фабрики);

• поблизу кущів, очерету, під ку­чугурами, у місцях, де водорості вмерзли в лід, останній може бути тонким або крихким;

• під час руху необхідно обми­нати ділянки, покриті товстим ша­ром снігу, оскільки під снігом лід завжди тонший;

• у місцях, де б'ють джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку, лід завжди тонкий;

• необхідно обережно спускати­ся з берега: лід може нещільно при­лягати до суші, можливі тріщини, під льодом може бути повітря;

• необхідно взяти з собою па­лицю, для того щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першо­го удару палицею з'являється вода - лід пробивається, тому необхід­но негайно повертатися на те місце, звідки ви починали рухатись. Причому перші кроки необхідно робити, не відриваючи ступні ніг від льоду;

• міцність льоду ударом ноги пе­ревіряти ні в якому разі не можна;

• якщо ви на лижах, то необхід­но з'ясувати, чи немає вже прокла­деної лижні. Якщо немає і необхід­но її прокласти, кріплення лиж відстебніть, палиці тримайте в руках, але не накидайте петлі на кисті рук. Якщо маєте рюкзак, то його необ­хідно повісити лише на одне плече, а краще волочити за собою на мотузці на відстані 2-3 метри. Якщо перехід здійснює група, відстань між лижни­ками (і так само пішоходами) повин­на бути не меншою, ніж 5 метрів.

Щоб виміряти товщину льоду, необхідно пробити лунки по різні боки від шляху переправи (відстань між лунками має становити до 5 метрів). Лід складається з двох шарів - верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого й міцного). Перш ніж вимірювати точну товщи­ну, необхідно зняти верхній (кала­мутний) шар неміцного льоду.

Лід вважається безпечним: для одного пішохода - якщо його тов­щина становить не менше ніж 7 сан­тиметрів (він має зеленкуватий відтінок); для обладнання ковзанки - не менше ніж 10-12 сантиметрів (якщо ковзанка призначена для ма­сового катання - не менше ніж 25 сантиметрів).

Переправа пішки допускається в разі, якщо товщина льоду сягає не менше ніж 15 сантиметрів.

Необхідно пам'ятати, що катан­ня на ковзанах рекомендується лише у перевірених та обладнаних місцях.

Якщо лід почав тріщати і на ньо­му з'явилися характерні тріщини, необхідно негайно повертатися до берега, при цьому ні в якому разі не можна бігти, слід відходити по­вільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.

Кілька рекомендацій рибалкам

Підлідна риболовля потребує особливо суворого дотримання правил поведінки на льоду. З огляду на сумний досвід багатьох рибалок про­понуємо такі рекомендації:

• не пробивайте поруч багато лу­нок;

• не збирайтеся великими група­ми на одному місці;

• не пробивайте лунки на пере­правах;

• не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега, навіть якщо риба там добре клює;

• завжди майте під рукою міцну мотузку довжиною 12-15 метрів;

• за можливості тримайте поряд із лункою дошку або велику гілку.

Заходи рятування людей на льоду

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера:

• необхідно широко розкинути руки на краї пролому та утримува­тися від занурення у воду з головою. Діяти рішуче і не лякатися;

• слід вибиратися на лід без різких рухів, наповзаючи на нього грудьми, і по черзі витягувати на по­верхню ноги. Головне - намагати­ся зайняти своїм тілом найбільшу площу;

• вибравшись із льодового про­лому, необхідно відкотитися від ньо­го, а потім повзти в той бік, звідки ви рухалися і де міцність льоду вже перевірена.

Незважаючи на те, що через вогкість і холод вам хочеться побігти й зігрітися, необхідно бути обережним до самого берега, а потім не зупинятися, поки не опинитесь у теплі.

Якщо на ваших очах на льо­ду провалилася людина, негай­но повідомте її, що йдете на допомогу. Потім слід підклас­ти під себе лижі, дошку, фане­ру (це збільшить площу опори) і повзти на них.

Наближатися до ополонки необхідно тільки поповзом, широко розкидаючи при цьо­му руки. Підповзати до краю ополонки не можна, інакше є ризик опинитися у воді. Кидати зв'язані між собою ремені, шарфи або дошки, які допомо­жуть врятувати людину, необ­хідно з відстані 3-4 метрів від пролому.

Якщо ви не один, тоді, узявши одне одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтесь до пролому. Діяти необхідно рішуче й швидко, адже потерпілий швидко мерз­не в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.

Подавши потерпілому підручний засіб порятунку, ви­тягайте його на лід і відповзайте з небезпечної зони. Потім укрийте його від вітру і якнайшвидше доставте в теп­ле місце, розітріть, пере­одягніть в сухий одяг і дайте йому гарячого чаю.

Необхідно пам'ятати: вирушати на водойми поодинці небезпечно!

Заходи безпеки в разі відмороження

Відмороження - це ушкоджен­ня, викликане місцевим переохоло­дженням тканин організму. Виник­ненню відмороження сприяють во­логе повітря та вітер. Причинами відмороження є шкідливий вплив низьких температур, порушення нормального кровообігу (через тісне взуття, нерухомість) тощо.

Найчастіше потерпають від холо­ду периферичні частини тіла: пальці ніг і рук, а також ніс, вуха, щоки.

Розрізняються такі ступені відмо­роження тканини:

І ступінь - почервоніння, набряк тканини;

II ступінь - утворення пухирів, які заповнюються каламутною ріди­ною;

III ступінь - змертвіння шкіри та утворення струпа;

IV ступінь - змертвіння частини тіла.

Рекомендації щодо запобігання відмороженню

• необхідно поступово загартову­вати організм і привчати його до холо­ду за допомогою ранкової фізичної за­рядки, повітряних ванн, занять спортом. Ці заходи мають велике зна­чення для профілактики відморожень;

• взуття завжди має бути цілим і сухим. Взуття не повинно стискува­ти ноги, одяг має бути вільним, лег­ким, не обмежувати рухів

• у морозну, і особливо вітряну погоду обличчя і руки рекомендуєть­ся змазувати жирним кремом, несо­лоним салом або риб'ячим жиром; до металевих предметів слід торка­тися в рукавичках.

Перша медична допомога в разі відмороження

• необхідно помістити потерпі­лого з будь-яким видом відморожен­ня в тепле приміщення, дати йому гарячий чай, каву або вино;

• якщо щоки, ніс, вуха людини побіліли, необхідно розтирати їх чистою рукою доти, доки вони не почервоніють і людина не почне відчувати поколювання;

• відморожену частину тіла слід розтирати спиртом, горілкою або одеколоном. Якщо цих рідин немає, необхідно розтирати м'якою рука­вичкою, хутряним коміром або су­хою фланеллю. Ні в якому разі не можна розтирати снігом, тому що сніг не зігріває, а охолоджує відмо­рожені ділянки та ушкоджує шкіру.

Під час розтирання потерпілий повинен намагатися рухати ушко­дженою кінцівкою.

Розтирання протипоказане, якщо відморожене місце припухло або на ньому з'явилися пухирі. В такому разі необхідно накласти пов'язку з товстим шаром вати, надати потер­пілому медичну допомогу.

Переохолодження організму

Причинами переохолодження організму можуть бути: тривале пе­ребування у воді або навіть корот­кочасне перебування у крижаній воді.

Ознаками переохолодження є: озноб, тремтіння, синюшність шкіри, губів, зниження температури тіла, біль у пальцях рук і ніг, поява «гусячої шкіри», позіхання, гикавка, затьмарення свідомості. У потерпі­лого виникає апатія, сонливість, за­гальна слабкість, дихання стає повер­хневим. Ступінь і швидкість переохо­лодження залежать від температури води та здатності організму адапту­ватися до холоду. Необхідно пам'я­тати: серце зупиняється за темпера­тури тіла 26 °С.

Засоби уникнення переохолодження організму

Необхідно обмежувати час пе­ребування у воді під час купання. Здоровим дітям дошкільного віку дозволяється купатися у водоймах за температури води+ 23-24 °С протягом 1-3 хвилини і не більше 2-3 разів на день; дітям шкільного віку - за температури води 20-21 °С, причому час перебування у воді збільшувати поступово - від 3-5 до 10-15 хвилин. До ознобу не по­винні купатися люди будь-якого віку.

Допустимий час перебування лю­дини у воді:

5-8 хвилин - за температури води нижчої, ніж 2 °С;

10-15 хвилин - за температури води 2-3 °С;

21-27 хвилин - за температури води 10-15 °С;

42-54 хвилин - за температури води 24 °С.

Перша допомога в разі переохолодження

1. В разі переохолодження лег­кого ступеня (ознаками якого є озноб, м'язове тремтіння, загальна слабкість, утруднення пересування, блідість шкіри) потерпілого слід теп­ло одягнути, напоїти гарячим чаєм або кавою; він має виконувати інтен­сивні фізичні вправи.

2. В разі переохолодження серед­нього ступеня (ознаками якого є синюшність губів і шкіри, ослаблен­ня дихання, пульсу, поява сонли­вості, втрата спроможності само­стійно пересуватися) слід розтерти потерпілого вовняною тканиною, зігріти під теплим душем (якщо його помішують у ванну, то температуру води необхідно підвищувати посту­пово від 30-35 °С до 40-42 °С), зро­бити йому масаж усього тіла. Потім необхідно тепло одягнути його та вкласти в ліжко, поступово зігріти грілками; в разі необхідності викли­кати лікаря.

3. В разі переохолодження важ­кого ступеня (ознаками якого є не­притомність, поступове пригнічен­ня життєвих функцій) необхідно негайно викликати лікарів, надати першу допомогу, як і в разі переохо­лодження середнього ступеня.

Перша медична допомога в разі замерзання

Симптоми замерзання - виник­нення сонливості, млявості, пору­шення координації рухів, зниження температури тіла до 23-25 °С.

Необхідно швидко відновити нормальну температуру тіла. Для цього потерпілого можна помістити у ванну, температура води в якій має становити 25-30 °С (через 20-30 хви­лин температуру води підвищують максимум до .35^о С)

Якщо ванни немає, то тіло необхідно обкласти грілками, пляшками з теп­лою водою. В разі пору­шення дихання і серцевої діяльності слід робити штучне дихання і закритий масаж серця.

Після відновлення нор­мальної температури і опритомніння потерпілого необхідно дати йому гаря­чий чай або каву, укрити його теплою ковдрою і до­ставити до лікувального за­кладу.

Дії населення у період ожеледиці

Перед виходом Із будинку

Необхідно пам'ятати, що під час ожеледиці кра­ще ходити у взутті з підош­вою з мікропористого чи іншого м'якого матеріалу та без високих підборів.

Можна також перед ви­ходом на вулицю на підбор прикріпити шматок поро­лону або лейкопластиру відповідного розміру,. натерти підошву наждачним папером або прикріпити його на підошву, намазати підошву клеєм типу «Мо­мент» і поставити взуття на пісок.

Людям похилого віку краще в «слизькі дні» взагалі не виходити з будинку.

Прогулянки в ожеледицю без супроводу небезпечні для здоров'я вагітних жінок.

Рекомендації щодо запобігання травмам у період ожеледиці

Ходити необхідно не поспішаю­чи, ноги злегка розслабити в колі­нах, ступати на всю підошву, руки тримати вільними.

У разі втрати рівноваги необхід­но швидко присісти, що дасть змогу утриматися на ногах, руки при цьо­му не тримати в кишенях.

Металеві кришки люків, як пра­вило, покриті льодом, тому їх необ­хідно обходити.

Слід пам'ятати, що гальмовий шлях машини під час снігопаду та в ожеледицю збільшується, тому пе­ребігання проїжджої частини доро­ги під час руху автомобілів може призвести до каліцтва, а можливо, і до загибелі.

Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль в суглобах, а на тілі з'явилися пухли­ни - необхідно терміново зверну­тися до лікаря в травмпункт.