• Преподавателю
  • История
  • Конспект. Київська держава (Русь-Україна) Ярослава Мудрого. «Руська правда». Міжнародні зв’язки

Конспект. Київська держава (Русь-Україна) Ярослава Мудрого. «Руська правда». Міжнародні зв’язки

Раздел История
Класс 7 класс
Тип Конспекты
Автор
Дата
Формат docx
Изображения Нет
For-Teacher.ru - все для учителя
Поделитесь с коллегами:
Тема.Київська держава (Русь-Україна) Ярослава
Мудрого. «Руська правда». Міжнародні зв'язки.

Мета. Розкрити багатопланову діяльність великого князя Ярослава Мудрого, визначити його роль і місце в історії України. Продовжити роботу з розвитку в школярів умінь самостійно здобувати знання, аналізувати історичні джерела, документи та робити висновки. Виховувати почуття патріотизму на прикладі Ярослава Мудрого, прагнення знань, освіти, культури.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку:

Методи, використані на уроці: метод «естафета ідей», розповідь.

Обладнання: карта "Київська Русь в ІХ - ХІ ст.", витяги з "Руської правди", «Салічної правди»,Конституція України. підручники, портрет Ярослава Мудрого\, роздатковий матеріал.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні:

-навчаться визначати роль і місце особи в історії;

-навчаться аналізувати документи;

-вдосконалять логічне мислення, зв'язне мовлення;

-навчаться проводити власні дослідження.

Хід уроку.

"Його часи, його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, правилом, основою для всяких розпоряджень, а все його князювання - світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які випали на долю України потім".

М.Грушевський

І. Підготовчий етап.

1. Організаційний момент.

2. Підготовка до сприйняття нової теми.

Слово учителя.

- Ви вже знаєте, що до кінця Х століття сформувалася Давньоруська держава, чому сприяла політика перших руських князів. Виділимо головні підсумки діяльності князів та їх внесок в укріплення могутності держави. Ваше завдання співвіднести імена перших князів та їх діяльність. Які із вчинків перших князів можна назвати мудрими та чому?

Орієнтовна відповідь учнів:

Учитель:

-Перш ніж розглядати шляхи розбудови Київської держави за наступників Володимира Великого, давайте пригадаємо, яку спадщину він залишив після себе.

Для того , щоб перевірити , як ви засвоїли цю тему проведемо «естафету ідей». На хвилинку закрийте очі. Перенесіться в часи Київської Русі кінця X -1 пол. XI ст. Уявіть себе літописцями, спробуйте створити перелік корисних (мудрих) справ князя Володимира. Кожен з вас записує на листочку ту справу, яку він вважає найважливішою і прикріплює її на дошці біля портрета князя Володимира. З цих корисних справ ми побудуємо «Вежу Володимира Великого».

  • 988 р. - запровадив християнство;

  • побудував Десятинну церкву;

  • спорудив міста - фортеці та земляні вали;

  • запровадив золоті та срібні монети - златники та срібники;

  • дбав про налагодження дружніх відносин з європейськими країнами;

  • усунув від влади вождів племінних князівств замість них посадив своїх синів. Ви правильно визначили корисні справи князя.

Київська держава за Володимира Великого досягла високого економічного і культурного розвитку. Вона була найбільшою державою в Європі і простяглася від Карпат до Кавказу й Волги. Однією з важливих справ князя Володимира було запровадження золотих та срібних монет у Київській Русі.

Репродуктивна бесіда за запитаннями :

1) Яких змін зазнала територія Руської держави за Володимира Великого? Покажіть на карті кордони держави.

2) Яких заходів вжив Володимир для зміцнення держави?

3) Яка реформа Володимира мала найбільший вплив на подальший розвиток Київської держави?

4) Яке значення мало запровадження християнства на Русі? Аргументуйте відповідь.

5) Згадайте, коли помер Володимир Великий.

(У ході бесіди учні доходять висновку, що держава князя Володимира стала однією з найбільших у Європі. За його правління Київська Русь досягла високого рівня військової могутності, економічного розвитку й культурного піднесення. )

3. Мотивація навчальної діяльності.

Слово учителя.

-За всю історію людства тільки трьох правителів удостоїли звання Мудрий. Це візантійський імператор Лев VI , французький король Карл V та київський князь Ярослав. Своє прізвисько князь отримав через п'ять століть після смерті.

Син Володимира Хрестителя, великий князь Ярослав Мудрий - перший правитель Русі, якого сучасники назвали царем. Ярослав на початку свого правління у 1016 році, ввів в дію писаний звід законів - "Руську Правду".

Проблемне запитання.

-Наше завдання з'ясувати, чому Ярослав Володимирович за 35 років правління заслужив прізвисько «Мудрого правителя». Чи правильним є твердження, що за часів правління Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найвищого розквіту?

Слово учителя.

З тлумачного словника Володимира Даля (XIX ст.):

Мудрий - заснований на добро та істину; праведний, що поєднує в собі любов і правду; надзвичайно розумний і благонамірений.

Звернемося до словника Ожегова.

- Що означає слово «мудрий»?(Відповіді дітей:1. Володіє великим розумом. 2. Заснований на великих знаннях, досвіді. 3. Справедливий, розумний, далекоглядний.)

- Яке лексичне значення слова «мудрий»? (Мудра людина - це той, хто зазвичай знає, як правильно вчинити в тій чи іншій життєвій ситуації. Розумна людина вміє знайти вихід із складної ситуації.. (Справедливий, розумний, розсудливий)

-А які у вас є припущення, версії?

(Вчитель від проблемного питання стрілочками відводить ключові слова)

Контраргумент учителя:

1) Ярослав міг наказати літописцям написати про нього тільки захоплені відгуки. Можливо, він таким хотів здаватися для нащадків?

2) А чому літописці не назвали його кульгавим ?!! Ярослав справді кульгав. Дослідження останків князя, похованих у Софійському соборі, зафіксувало вроджений вивих суглоба у поєднанні з пораненням правої ноги. Але чому літописці «забули» про кульгавість Ярослава?

3) А може - Мудрий - за те, що був добре освічений?

4.Оголошення теми та очікуваних результатів.

- Отже , тема нашого уроку «Київська Русь за Ярослава Мудрого».

- Діти, а що нам треба знати, щоб дати відповідь на проблемне запитання?

ЗНАТИ:

- головні події, які відбувалися в Київській державі за правління Ярослава Мудрого;

-особливості внутрішньої і зовнішньої політики князя Ярослава,

ВМІТИ:

-давати характеристику історичній особі князя Ярослава;

-аналізувати історичні та правові джерела;

-робити висновки;

-оцінювати внесок у розвиток держави видатних історичних діячів;

Учитель.

-На уроці ми розглянемо такі питання:

1.Утвердження Ярослава в Києві.

2.Внутрішня політика.

3.Міжнародні зв'язки.

4.Значення діяльності Ярослава Мудрого.

ІІ. Вивчення нової теми.

1.Утвердження Ярослава в Києві.

Слово учителя.

- У 1015 році, в ході підготовки до походу на Новгород для утихомирення сина Ярослава, який відмовився платити Києву данину, Володимир Великий несподівано помер. Відомо, що у нього було 12 синів.

- Як ви вважаєте, як розгортатимуться події після смерті Володимира Великого? Чи призведуть чвари між його нащадками до розпаду Київської держави та появи окремих князівств? Тож давайте детально познайомимося з часами правління князя Ярослава Мудрого.

Розповідь учителя.

За життя батька управляв Ростовом, згодом - Новгородом. Протягом 1015-1019рр. вів запеклу боротьбу за київський престол з братом Святополком Окаянним, розбив його військо у 1019р., став великим князем Київським. Далі боротьба розгорнулась між Мстиславом і Ярославом. Яка закінчилася розподілом «сфер впливу».«Брате, ти старший. Вертайся до Києва і князюй собі над правобережною частиною. А я буду князем лівобіг Дніпра». Стали вони обидва жити «у братолюбстві й злагоді, припинились усобиці, заколот, була тиша в Землі Руській», - повідомляє літописець.

У 1036р. Мстислав помер і Ярослав Володимирович став за виразом Нестора-літописця «самовладцем Руської Землі». Роки князювання Ярослава Мудрого 1019-1054рр.

2.Внутрішня політика.

«Руська Правда».

Слово учителя.

- Відомий український історик М. Грушевський писав, що князювання Ярослава Мудрого було «світлою і щасливою добою. Князь украй неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у військових походах».Ярослав «любив читати книжки та дбайливо зберігав їх», залучав до освіти боярських дітей, запроваджував при церквах школи, поширюючи освіту. Засновував бібліотеки при Софійському соборі. Перша бібліотека налічувала, вважають історики, близько 950 книг. Вона безслідно зникла, пошуки тривають і до тепер. Створив князь Ярослав Мудрий перший збірник законів «Руську правду».

Слово учителя.

«Руська правда» - це звід законів давньоруського права, який був укладений в XI ст. за часів правління Ярослава Мудрого. Це найважливіше джерело для вивчення суспільних відносин, історії та правової системи Київської Русі.

Робота в парах. Робота з джерелом.(Аналіз та порівняння статей).

Слово учителя.

-Опрацюйте звід законів «Руська правда» матеріал розміщений в підручнику, уривки «Салічної Правди» франків із історії середніх віків, складеної і записаної між 507 і 511 роками) та основний закон України - Конституцію.

Ознайомтеся, порівняйте ці закони і дайте відповіді на запитання.

«Руська правда».

Ст. 1. Якщо людина вб'є людину, мстити може брат за брата або батько, або син двоюрідний, або племінник з боку матері.

…Ст. 11. За вбивство княжого служителя, кухаря та конюха платиться 40 гривень.

Ст. 12. За міцна оприщанина - 80 гривень.

Ст. 13. За простого служителя - 5 гривень.

Ст. 14. За вбивство ремісника і ремісниці - 12 гривень.

Ст. 15. За смерда і холопа - 5 гривень, за рабиню - 6 гривень.

…Ст. 86. А збору за (замість - авт.) випробування залізом (приклад: божого суда, коли підозрюваний мав брати в руку розпечено залізо) платити 10 кун, мечнику 5 кун, дітському півгривні.

«Салічна Правда»

… «Якщо хто вкраде бика або корову з телям, присуджується до сплати 35 солідів.

Якщо хто спалив комору або клуню з хлібом, присуджується до сплати 63 солідів.

Якщо хто вкраде раба, коня або запряжену тварину, присуджується до сплати 30 солідів.

Якщо хто позбавить з життя вільного і буде викритий, присуджується до сплати 20 солідів.

Якщо хто позбавить життя людину, яка перебуває на королівській службі … присуджується до сплати 600 солідів».

Конституція України.

Ст.21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Ст. 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.

Ст. 28. Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Ст. 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою Інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Запитання.

1. Чиї інтереси захищають ці закони?

2. Які суспільні відносини вони відображають?

3. Що спільного мають судебники Ярослава Мудрого та Карла Великого? (Обидва організували будівництво церков, переписування книжок, створення шкіл.Обидва видавали закони.Обидва позбавили своїх підданих від воєн.Обох іменували вищим титулом середньовічного європейського правителя - «імператор» або, по-іншому, «цезар", " цар».)

ВідмінностіВів нескінченні війни з саксами

Був неписьменним

Розширив кордони своєї імперії

Мирний розвиток країни

Був грамотною людиною

4. Який практичний урок ви винесли для себе?

- Розглянувши внутрішню політику Ярослава Мудрого, на ваш погляд, в ті часи закони Ярослава можна вважати мудрими? (Видав закони «Руської Правди», які замінили первісні звичаї. Згідно з новим законом була скасована кровна помста і запроваджено систему грошових штрафів. Цей документ зміцнював владу князя і держави..Забезпечив культурний розквіт Русі).

5. Чи хотіли б ви жити зараз за законами «Руської правди» і чому?

Відповіді учнів.

(Я не хотів би жити зараз за законами «Руської правди», вони були достатньо жорстокими.

Я вважаю , що в X - XI ст. ці закони були хоча й суворими, але справедливими. Та я б теж не хотіла, щоб Україна до сьогодні користувалася законами «Руської правди»).

Учитель.

-Так, я згодна з вами, що сьогодні закони «Руської правди» нам здаються суворими. Але ми також повинні пам'ятати, що «Руська правда» була першим правовим документом, який регулював відносини в державі . Він закріпив основні юридичні норми епохи на цілі століття, став взірцем, основою для всіх розпоряджень.

Архітектурні споруди за часів князя Ярослава.

Слово учителя.

-За Володимира Великого та Ярослава Мудрого Київ відзначився не тільки збільшенням території, зростанням населення, а й будівництвом палаців і храмів, розвитком економіки і культури. Зростала і міцніла Київська держава, зростала і ставала все величнішою її столиця - місто Київ. Про це говориться в поемі Івана Кочерги «Ярослав Мудрий»:

Благослови, Господь, державний Київ,

Що на горі над голубим Дніпром,

Пильнує мир і всі труди людськії,

Що їх живить земля своїм трудом.

Який простір, привілля, тишина,

Як там гаї вдалечині синіють,

Лиш тихий дзвін під ясним небом мріє,

І спить пастушка біля казана.

Бо крепок князь і власть його міцна,

Бо Ярослав залізними полками

Всім ворогам дороги заградив,

І Божий мир, як сонце над полями,

Над Києвом і Руссю заяснів.

Виступ 1 учня (Градобудівнича діяльність князя Ярослава).

Ярослав Мудрий у першій половині XІ століття закладає нову оборонну лінію, що відповідала потребам часу. Вона простягається на 3,5км та охоплює територію княжого дитинця, що в історичній літературі отримав назву «місто Ярослава», площею понад 70га. Порівняно з містом Володимира площа міста Ярослава більша у 7 разів. Поступово навколо княжого дитинця місто обростало приміськими селами, а в мальовничих містах виникали княжі заміські двори, монастирі, в тому числі Печерська лавра. Вона сполучалася з княжою частиною трьома в'їзними воротами, відомими з літопису як Золоті (нині реконструйовані С. Висоцьким по вулиці Ярославів Вал), Жидівські (знаходились в районі нинішньої Львівської площі, але місце не встановлено) і Лядські, сліди яких відкриті у 1984 році М. Сагайдаком та В. Варламовим (нині Майдан Незалежності).

Слово учителя.

- Ярослав Мудрий за висловом історика М. Костомарова мав «справжню пристрасть до будов». Відомо, що Ярослав Мудрий планував перетворити столицю Русі на другий Константинополь. За часів Ярослава Мудрого з'явилося багато архітектурних споруд серед яких Софійський собор, Києво-Печерська лавра, монастирі Святого Георгія і Святої Ірини.

Учні заздалегідь підготували повідомлення.(Випереджальне завдання).

Виступ 2 учня (Софійський собор).

Конкретних відомостей щодо спорудження собору не збереглося. Згідно з літописом називають 1037 рік. Такій даті суперечать інші джерельні свідчення, вказуючи 1017 рік, навіть 1011 рік. Тому конкретна дата невідома. Софійський собор присвятили Мудрості Господній («Софія» у перекладі з грецької - мудрість).Він був головним митрополичим храмом Русі.Тринадцять куполів собору символізували Христа та його 12 апостолів. Собор було закладено на місці переможної битви з печенігами. Як головна святиня собор посідав центральне і найвище місце у «місті Ярослава». Через які б ворота не входив подорожній до Києва, перш за все йому було видно багатокупольну громаду Софійського собору. Переступаючи поріг храму, людина опиняється під владою неймовірно захоплюючого інтер'єру - чисельних фресок, багатокольорових мозаїк, мармурових прикрас, різьблених орнаментів. В центральному куполі собору знаходиться мозаїка Христа-Вседержителя. Нижче Христа розташовані чотири мозаїчні фігури архангелів (до наших часів із чотирьох збереглася лише одна, інші написані маслом у XІX столітті). На важливому місці у храмі - мозаїка Марії-Оранти, Богоматері-Заступниці. Її вважали захисницею Києва, або як казали тоді «непорушною стіною», крізь яку не пролетить жодна ворожа стріла (на екрані ікона Марії-Оранти). Близько 3000 квадратних метрів займають фрески. Серед них є зображення Ярослава Мудрого з сім'єю, сцени полювання, скоморохи. Найстародавніше зображення музикантів можна побачити саме на фресках Софії. Куполи собору, вперше в Київській державі, вкрили не свинцевими листами, а золотом.Це був останній з руських соборів, який прикрашали розкішні мозаїки, які вимагали дуже багато праці і коштів. Зараз собор має 19 куполів (шість куполів було побудовано в XVІІ столітті). Багатовікова історія Софійського собору славиться видатними подіями: в січні 1654 року після рішення про від'єднання України з Росією жителі Києва принесли в соборі присягу на вірність дружбі українського і російського народів; Петро І в 1709 році відмічав служінням в соборі перемогу над військом шведського короля під Полтавою. З 1934 року комплекс споруд Софійського собору перетворено в Державний архітектурно-історичний заказник і охороняється державою.У соборі похований князь Ярослав Мудрий.Мармуровий саркофаг з рештками князя та його дружини Ірини стоїть і до нині в Софійському соборі, а сам храм Святої Софії є вічним пам'ятником великому князю. «Повість минулих літ»: «В літо 1037 заклав Ярослав місто велике, біля того міста Золоті ворота, заклав і церкву Святої Софії, а потім монастир Святого Георгія та Святої Ірини. І стала при ньому віра християнська плодитися і поширюватися».Павло Загребельний у Своєму творі «Диво» описує Софійський собор: «Собор стояв посеред снігів у холодній білій самотизні. Возносився рожево під саме небо, і низькі хмари черкали об найвищу баню, заплутувались безпорадно поміж бань нижчих, умить зупинялись у своєму бігові, і тоді видавалось, ніби починає летіти понад землею самий собор…Виросла ця велика церква, і так її довершено і покрито кованим золотом… Зроблено було в Софії силу-силенну роботи мистецької…»

Словникова робота.(Запис в зошит)

Мозаїка - зображення з різнокольорової смальти (непрозоре скло) або камінців.

Фреска- розпис на вогкій вапняній штукатурці водяними фарбами.

Митрополія - вищий орган управління православною церквою на певній території.

Митрополит - вищий духовний сан в деяких християнських церквах.

Виступ 3 учня (Києво-Печерський монастир).

Будівництво Києво-Печерського монастиря розпочалося в XІ столітті (1051 рік), пізніше Києво-Печерська лавра (1688 рік).Територію монастиря огороджувала велика дерев'яна стіна, яку в XІІ столітті замінили кам'яною стіною. Мозаїка і фреска також прикрашали і Києво-Печерський монастир. Значне місце в давньоруському середньовічному мистецтві займає живопис, особливо іконопис. У Києво-Печерській лаврі діяла іконописна майстерня, де працював талановитий художник Аліпій, згаданий в Києво-Печерському патерику (священописанні). Засновниками Києво-Печерського Монастиря були Антоній та Феодосій. За свідченням іноземців, в XІ столітті у Києві було 400 церков (населення в той час становило кілька десятків тисяч чоловік). «Заклав Ярослав і церкву митрополичу…» 1039 року було засновано Київську митрополію, які підпорядковувалась Константинопольському патріарху. Але 1051 року Ярослав Мудрий, щоб звільнитися з-під опіки Візантії у церковних справах, усупереч канонові (припису), собором руських єпископів обрав митрополитом київського церковного діяча і письменника Іларіона.

Виступ 4 учня (Монастирі святого Георгія і святої Ірини).

«А потім на Золотих ворота кам'яну церкву святої Богородиці Благовіщеня… Після цього заснував монастир святого Георгія і святої Ірини, славне місто Київ величністю, як вінцем увінчав» ― Літопис Руський.

Фронтальна бесіда.

1) Як ви гадаєте, чому князь приділяв велику увагу розбудові Києва?

2) Які пам'ятки культури епохи Ярослава, що збереглися до наших днів? Назвіть їх.

3) Навіщо князеві знадобилась така велика кількість писців? Чи пов'язано це з розвитком освіти? Відповідь обгрунтуйте.

4) За що ж Ярослав, на вашу думку, міг отримати прізвисько «Мудрий»?

Висновок. Ярослава можна назвати засновником книжності і вченості на Русі. Він відкривав школи, перші лікарні при монастирях, бібліотеки. Сам князь мав одну із найбільших бібліотек у світі, таємниця місцезнаходження якої й досі залишається нерозкритою.

Міжнародні зв'язки.

Слово учителя.

-Ви дізналися про внутрішню політику князя Ярослава. Але могутність країни і талант керівника визначається вмінням налагоджувати стосунки з іншими європейськими державами, вмінням захищати свої землі і народ від зовнішнього ворога. Яким же був князь як політик у стосунках з іншими народами, про його зовнішню політику ви дізнаєтесь, коли опрацюєте в групах історичні джерела та інформацію розміщену в підручнику.

-Чому Ярослава називають «тестем Європи»?

Текст 1.

Взагалі як в сфері заграничної політики, так і у внутрішніх відносинах князюваннє Ярослава становить продовження князювання Володимира. Подібно як за Володимира, зверхня політика має більш консервативний характер, її мета - злучити і здержати в цілости землі Руської держави. Перейдемо до заграничної політики. В певнім зв'язку з ними стояли зносини з Німеччиною. На жаль, наші звістки про зносини Ярослава з Німеччиною зовсім припадкові і бідн, хоч поволяють догадувати ся, що зносини сі були досить живі. Так маємо звістку про руських послів у Генріха ІІІ.Хроніка Лямберта оповідає, що 1043 р. знову було у Генріха ІІ посольство «руського короля», з пляном оженити Генріха з донькою того руського короля, але з сього пляну нічого не вийшло, і вони з жалем мусіли вертати. Але не встигши оженити самого Генріха, руська династія нав'язала десь в середині чи в другій половині ХІ в.цілий ряд иньших шлюбних зв'язків з Німеччин - про се ми маємо принагідні звістки, без докладніших пояснень. Так Сьвятослав Ярославович мав бути оженений із сестрою сестрою епископа трірського Бурхарта.Котрийсь иньший з руських князів - мав доньку саксонського маркграфа Отона з Орлягмунда. Третій - знов не звістний нам мав бути оженений з Одою,донькою Лєопольда графа штатського.Хто були сі анонімні князі, оженені з Німками, не можна сказати на певно, і всякі здогади будуть зайві - могли се бути молодші Ярославичі. Недавно опубліковані «молитви Гертруди» з мініатюрами ХІ в.дають досить правдоподібну, хоч і не впоні певну вказівку, що Ізяслав був оженений з якоюсь німецькою княжно,Гертрудою на імя.У всякім разі зістають ся досить певні звістки про три шлюбні зв'язки руських князівз німецькими династіями.

Текст 2.

Дуже живі зносини бачимо за часів Ярослава між Русию і скандинавськими країнами. В зв'язку з сим живими зносинами стоять і скандинавські звістки про шлюбні зв'язки з руською династією. Так Ярослав мав за жінку Інгігерду, доньку шведського короля Оляфа; звичайно припускають, що се була Ярославова жінка Ірина, що се було її друге, християнське імя. Славний авантюрник Гаральд Сьміливий, норвежський принц, що потім бкв норвежським королем, оженив ся з донькою Ярослава, котру скандинавські джерела звуть Єлизаветою. Сага про нього оповідає, що коли Гаральд посватав її, Ярослав не відмовив, але сказав, що такий принц без держави і без великих грошей, яв він, перше мусить чимсь прославитися, аби шлюб сейне здався нерівним, і Гаральд пустися в світ, добувати слави, і потім дійсно Ярослав видав за нього доньку.

Текст 3.

Ярославова донька Анна була за мужом за французьким королем Генріхом. Анна була другою жінкою Генріх. Переживши Генріха, Анна деякий час жила в монастирі. Як за життя Генріха, так і по смерті брала активну участь у справах, і її підписи стрічаємо на документах разом з підписами Генріха та короля Філіпа(сина); на однім з документів маємо мабуть її власноручну підпись - кирилицею Ана рьина - очевидно regina).

Угорські джерела кажуть, що батько короля Андрія, свояк св.. Стефана, Володислав Лисий мав жінку з Руси, і його сини Андрій і Лєвент втікши з Угорщини «на Русь», чи під час свого побуту на Руси, чи вже ставши королем, - Андрій теж оженив ся з донькою «руського короля».

Польща тоді була така слаба супроти Русі. Ярослав видав за Казимира свою сестру, Добронігу - Марію, як зветься вона в польських джерелах, а згодом висватав сестру Казимира за свого сина Ізяслава.

Учитель.

В зошиті запишіть основні етапи зовнішньої політики князя Ярослава. Над цим завданням ви будете працювати 5 хв.

Завдання:

У кожного з вас на парті є історична мозаїка. Необхідно заповнити пропуски.

Боровся за утвердження західних кордонів Русі,відвойовував у ----------феодалів землі. З метою зміцнення західних рубежів на річці Сян заснував місто -------------Ярослав Мудрий (1019-1054) Він переміг чудські племена і заснував місто - фортецю ----------Успішно воював з печенігами, у ----------- році завдав їм нищівного удару під Києвом.

Вчитель.

-Ви справилися з завданням. Молодці. Дійсно, усі ці за заходи, які проводив у зовнішній політиці князь Ярослав принесли великий міжнародний авторитет Київській державі. У міжнародній політиці він надавав перевагу дипломатичним методам налагодження зв'язків з різними державами. Часто ці зв'язки зміцнював завдяки шлюбам своїх дітей.

Робота з атласом

Вчитель: А зараз відкрийте атласи і порівняйте територію Київської Русі в момент заснування і в період правління Ярослава Мудрого.

- Як змінилася площа земель Київської Русі?(Територія Київської Русі значно збільшилася).

Значення діяльності.

Учитель.

-Літописець, вказуючи на значення діяльності князя, писав: «Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних, а ми живемо, користуючись з книжної науки». Стосовно діяльності Ярослава Мудрого у вчених було завжди багато думок. А тепер давайте послухаємо, як оцінювали діяльність Ярослава Мудрого відомі історики. Надаємо слово нашому експерту, який вдома провів невелике дослідження.

Учень-експерт.

"Київський князь Ярослав Мудрий, як і його батько Володимир, користувались значним авторитетом в міжнародній політиці…" (Б.Греков).

"І в дорослому, і в похилому віці, вже як верховний володар Русі, він вкрай неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у походах. Книга і перо були для нього милішими меча та військового обладунку". (М.Брайчевський).

"Тривале князювання Ярослава прийнято вважати апогеєм могутності Київської Русі". (О.Субтельний).

Д. Дорошенко говорив, що Ярослав Мудрий зробив місто Київ «суперником Константинополя і преславною окрасою східної церкви. Київ, багато прикрашений десятками церков, палатами, мурованими брамами, з пожвавленою торгівлею й плаванням по Дніпру, здавався чужинцям і був насправді одним з найбагатшим і найкращих городів тогочасної Європи».

Учитель. Що нам нагадує про Ярослава Мудрого у сучасній Україні? (збудовані ним храми, портрет князя на грошовій одиниці, орден Ярослава Мудрого, назви вулиць, постать Ярослава у творах літератури та мистецтва).

Закріплення нових знань учнів.

Учитель.

- На початку уроку ми з вами побудували вежу з «мудрих» справ, які здійснив князь Володимир. Кожен з вас записує на листочку ту справу, яку він вважає найважливішою і прикріплює її на дошці біля портрета князя Ярослава. З цих важливих справ ми побудуємо «Ярославову вежу».

«Мудрі» справи Ярослава Мудрого:

- остаточно розгромив печенігів у 1036 році;

- збудував Софіївський собор;

- сприяв поширенню знань, розбудові Києва;

- зібрав першу бібліотеку;

- відкривав школи при монастирях і церквах;

- укладав вигідні шлюби з королівськими родинами;

- створив перший збірник законів - «Руська правда»;

- заснував у 1039 році Київську метрополію;

- завершив об'єднання руських земель навколо Києва.

Давайте порівняємо вежу Володимира» і «Вежу Ярослава Мудрого»

- Чия вежа вища? (Ярослава Мудрого).

- Про що це свідчить? ( Це свідчить про те, що Ярослав дійсно зробив більше корисних справ за часи свого правління, ніж його батько Володимир. Недарма його назвали Мудрим.)

-На початку уроку перед нами стояло два проблемних запитання. Давайте спробуємо дати на них відповідь.

- Чому з ім'ям Ярослава Мудрого пов'язують розквіт Київської Русі? Чому Ярослав Володимирович за 35 років правління заслужив прізвисько «Мудрого правителя». (За часи правління Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найвищого розквіту про це свідчать ті важливі «мудрі» справи, які він зробив. Видав закони «Руської Правди», які замінили первісні звичаї.Заснував міста, забезпечив мир на кордонах.Забезпечив культурний розквіт Русі).

VІ. Підсумки уроку.

Вчитель.

- Ви зробили правильні висновки. Дійсно за Ярослава Мудрого Київська держава досягла апогею свого розвитку. Ми, як його нащадки можемо пишатися ним. У 2008 році Україна серед багатьох історичних постатей різних часів у проекті «Великі українці» обрала на перше місце Ярослава Мудрого. За мудрість, честь і славу цієї особи в Україні створена сучасна державна нагорода «Орден Ярослава Мудрого для нагородження громадян за видатні заслуги перед Україною в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, за визначні благодійницьку, гуманістичну та громадську діяльність. Ці факти свідчать по те, що українці не забувають, а шанують діяльність князя Ярослава Мудрого.

- «Живіть у любові», - заповів Ярослав Мудрий своїм нащадкам. Тільки в єдності можна досягти розквіту держави. Київська Русь за часів правління Ярослава досягла вершини свого розквіту завдяки мудрій внутрішній та зовнішній політиці князя. Видатний український історик М. Грушевський так оцінив діяльність князя: "Його часи, його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, правилом, основою для всяких розпоряджень, а все його князювання - світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які випали на долю України потім".

Домашнє завдання.

Опрацювати параграф..

Творче завдання.

Скласти кросворд «Ярослав Мудрий».

Уявіть себе князем Київської Русі Ярославом Мудрим, який нещодавно отримав листа від своєї дочки Анни, королеви Франції. У ньому молода королева просить батька поділитися з нею секретами управління державою. Напишіть їй у відповідь листа від імені князя.



© 2010-2022