Історія Албанії ХХ століття (История Албании ХХ века)

Алба́нія (алб. Shqipëria) - держава у Південній Європі, на узбережжі Іонічного та Адріатичного морів. Межує з Грецією, Македонією, Чорногорією та Сербією (частково визнане Косово).

Площа країни становить 28 703 км² (138 місце у світі).

Населення: 3,6 млн осіб (126 місце у світі). Столиця: місто Тирана. Офіційна мова - албанська. Грошова одиниця - лек. З січня 1946 по грудень 1976 - народна республіка. У грудні 1976 проголошена Народна Соціалістична Республіка Албанія. З травня 1991 - Республіка Албанія.

Історія Албанії (план-конспект)

1. 1878р. - Берлінський конгрес, підсумками якого стала передача земель Албанії у склад Греції (Південь) і Чорногорії (Північ);

2. 1879р. - утворення «Призрінської ліги» на чолі з А.Фрашері, внаслідок передачі етнічних албанських земель у склад Греції і Чорногорії. (Вимоги автономії);

• «Призрінська ліга» оголосила себе Тимчасовим урядом;

• Затвердили проект відродження Албанії у два етапи: перший - консолідація усіх етнічних албанських земель у складі однієї держави, другий - проголошення незалежності;

• 1897р. - випуск брошури «Чого хочуть албанці?», у якій поширювалась програма національного відродження держави.

3. 1905 - 1907рр. - революція у Албанії (на її етнічних територіях), спричинена світовою економічною кризою 1900 - 1903рр (придушена регулярною армією Османської імперії) ;

• 1908р.- албанці виступили проти «молодотурецького» руху, який перед виборами обіцяв розширити можливості албанцям (албанська мова - офіційна на територіях із компактним проживанням албанців, можливість використовувати свій історичний прапор тощо) ;

• Листопад 1908 р. - «Зібрання у Монастирі» , яке проголосило створення Національного конгресу;

• 1910р. - збройне постання у Північній Албанії;

• 1911р. - повстання охопило більшість країни;

4. 1912р. - Перша Балканська війна, у ході якої Національний конгрес, скориставшись крихким становищем на Балканському пів-ві, проголосили незалежність Албанії (листопад 1912р.).

• Уряд: Кемалі (1912р.);

• 1913р. - Лондонський договір у якому визнали суверенітет Албанії (де-факто країна стала васалом Італії) ;

5. Албанія у ході Першої світової війни.

• Була нейтральною, але на території Албанії велися активні бойові дії; Греція, за згодою Антанти, анексувала Південну Албанію, Чорногорія - Північну, а Сербія - Західну;

• Створення Таємного комітету (проголошення автономії області Корча) ;

• 25.12.1918р. - Національний комітет у Дюресі відновив незалежність Албанії;

• Уряд: Турханпаші (1918р.);

• На Паризькій мирній конференції (1919р.) посли ВБ, Франції, Італії хотіли розділити Албанію на окупаційні зони, але цьому завадив президент США В. Вільсон;

• Уряд: Дельміна (1919р.) ;

• 1920р - Італія і Королівство СХС відмовилися від територіальних претензій до Албанії (до 1926р. не визнавали її кордони) ;

• На 20-ті роки ХХ ст. Албанія - відстала аграрна країна.(80% населення - селяни, 90% - неписемні) ;

6. Албанія за часів А. Зогу.

• Розігнав у 1921р. Вищу раду;

• 1925р. - Албанія стала республікою;

• 1926р. - самочинно очолив уряд;

• Узурпація влади А. Зогу;

• 1928р. - Зогу проголосив Албанію монархією, а себе королем Албанії Зогою І;

• 1925, 1926, 1935, 1936, 1937рр. - повстання у Албанії проти Зоги І;

• Албанія залишалася найвідсталішою країною Європи;

• Перетворилася на залежну від Італії країну (Італія контролювала фінансову, економічну й політичну структуру, але на це добровільно пішов Зога І.);

7. Албанія у ході Другої світової війни.

• 1939р. - окупація Албанії Італією як плацдарму для подальшого загарблення Югославії і Греції;

• Обмеження діяльності колабораціоністів окупаційною адміністрацією;

• Серпень 1941р. - приєднання Косова до Албанії;

• 1941р. - початок Руху Опору;

Рух Опору в Албанії

1. Очолюваний Компартією Албанії:

• Збройний опір загарбникам;

• Створення партизанських загонів

Створення на звільнених від фашистів територіях Національної Визвольної Ради; Створення Генеральної Визвольної Ради на чолі з Е.Годжею;

• Німецькі окупанти запропонували КПА перейти до ідеї «Великої Албанії»

• 24 травня 1943р. - «Червоний з'їзд» у містечку

Пірнете, який постановив:

а) Скасування Конституції 1939 та 1928 років;

б) Голова РНВА(Ради Національного визволення Албанії) - Е.Годжа;

в) Створення демократичної Албанії

2. Очолюваний Національним Союзом (націоналістична організація).

• Не підтримувалася більшістю населення Албанії.

8. Комуністичний режим. Правління Е.Годжи («батька нації»)

• Проведення політики соціалізму й комунізму на лад СРСР;

• Індустріалізація, колективізація, культурна революція;

• Прийняття «марксизму-ленінізму» державною ідеологією;

• Проголошення Албанії «атеїстською державою»;

• Проведення політики ЛІКНЕПУ(80% - неписемні);

• Скасування приватної власності, вилучення поміщінських, монастирських, церковних земель;

• Вступ Албанії до РЕВ ¹та ОВД ²(1955- 1961)

• 1961р - охолодження відносин із СРСР, переорієнтація на соціалістичний Китай;

• Початок перших п'ятирічок (1951 - 1960);

• Албанська варіація «Культа Сталіна» - «Культ Е.Годжи»;

• Прийняття нової Конституції, зміна назви з «Республіка Албанія» на «Соціалістична Республіка Албанія»;

• Відмова від скасування «Культу Сталіна»;

• Розрив дипломатичних зв'язків із СРСР, вихід Албанії з ОВД й РЕВ;

• Засудження й репресії проти албанських «комсмополітів»;

• Прийняття нової Конституції, зміна назви з «Соціалістична Республіка Албанія» на «Народна Соціалістична Республіка Албанія»;

• Курс на політику «самоізоляції»;

• За період комуністичного й соціалістичного ладу Албанія «еволюціонувала» від аграрної країни до аграрно-індустріальної.

9. Суспільно-політичне становище Албанії у 80-х роках ХХст.

• Покращення економічної ситуації в країні;

• Відмова від політики ізоляціонізму;

• Проголошення «проєвропейського» й «проамериканського» вектору розвитку країни;

• Лібералізація суспільно-політичного життя;

• Відновлення приватної власності;

• 1989 - повернення до політики «сталінізму»;

• Встановлення дипломатичних відносин із США;

10.Ліквідація тоталітарного режиму в Албанії. Причини ліквідації тоталітарної системи.

• Повалення комуністичного режиму у Європі;

• Масові народні демонстрації супротиву тоталітарному режиму;

• Вибори президентом Р.Алія (1991-1992рр.), який провів таку програму:

• Відновлення багатопартійності;

• Лібералізацію суспільно-політичного життя;

• Перехід на ринкову економіку;

• Скасовані «чистки» і «п'ятирічки»

Саме форсована програма соціально-економічних змін президента Албанії Р.Алії призвела до:

• Погіршення економічної ситуації в країні;

• Голод;

• Дефолт;

• Інфляція;

• Безробіття;

• Масові демонстрації проти діючого президента Албанії, як наслідок - імпічмент.

1992р. - Президентські і парламентські вибори в Албанії, на яких переміг Салі Беріша, який почав проводити наступну політикуц:

• Деідеологізація армії й поліцейських;

• Політика «шокової терапії»

• Роздержавлення майна;

• Вступ до міжнародних організацій, вихід Албанії на міжнародну арену (1992р. - вступ до ООН, 1995р. - участь у програмі НАТО «Партнерство заради миру» , 1995р. - вступ до Ради Європи)

• Обрання державою «проєвропейського» вектору зовнішньої політики;

• Інтеграція до європейських структур;

1Рада Економічної Взаємодопомоги (РЕВ) - міжурядова організація соціалістичних країн, створена для економічної інтеграції та взаємодопомоги. Існувала у 1949-1991.

2 Варшавський договір (Договір про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу) від 14 травня 1955 року - документ, який оформив створення військового союзу європейських соціалістичних держав за провідної ролі Радянського Союзу - Організації Варшавського договору (ОВД) - закріпив біполярність світу на 36 років. Укладення договору стало відповіддю на приєднання ФРН до НАТО