Творча робота ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Г.А.Михайлець,

учитель німецької мови

БСШ І-ІІІ ступенів №16

м. Бердянська

Запорізької області

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Постановка проблеми. Реформування загальної середньої освіти відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" передбачає методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетенцій.

Навчання є дуже складним процесом, що має дати учням знання у максимальному обсязі. Читання іноземною мовою як комунікативне уміння та засіб спілкування є важливим видом мовленнєвої діяльності та найбільш розповсюдженим засобом іншомовної комунікації, яким учні середньої школи мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми та Державного стандарту з іноземних мов.

Мовленнєва компетенція є поняттям комплексним. Спираючись на мовну компетенцію, вона охоплює систему мовленнєвих умінь (вести діалог, сприймати, відтворювати і створювати усні й писемні монологічні та діалогічні висловлювання різних видів, типів і жанрів), необхідних учням у різноманітних життєвих ситуаціях.

Мовленнєва компетенція особистості виявляється у сформованості умінь користуватися усною і писемною літературною мовою, багатством її виражальних засобів залежно від цілей і завдань висловлювання та громадського життя [1].

Аналіз досліджень і публікацій. Психологічні аспекти проблеми формування мовленнєвої компетенції відображено в працях Л. С. Виготського, М. І. Жинкіна, І. Я. Зимньої, І. О. Синиці, Л. В. Щерби. Особливе значення мають дослідження мовленнєвої діяльності у працях М.І. Пантелюк, зокрема основні положення її теорії мовленнєвої діяльності.

На її думку , мовленнєва компетенція - поняття комплексне, вона, спираючись на мовну компетенцію, включає систему мовленнєвих умінь, що слугуватимуть учням для спілкування в різних життєвих ситуаціях. Мовленнєва компетенція кожної особистості виявляється у виробленні вмінь користуватися усною і писемною літературною мовою, багатством її виражальних засобів залежно від мети і завдань висловлювання та сфери суспільного життя [2].

Педагогічні й методичні питання з формування мовленнєвої компетенції розробляли і сучасні вчені-методисти О. М. Біляєв, Є. П. Голобородько, Ю. М. Караулов, Т. О. Ладиженська, Л. І. Мацько, Н. А. Пашківська, М. І. Пентилюк тощо.

Таким чином, проблемі становлення й розвитку мовленнєвої компетенції і мовної особистості приділяли увагу психологи, лінгвісти, методисти. Проте, незважаючи на певні досягнення у дослідженні проблем формування мовленнєвої компетенції, нерозкритим залишається питання про її формування в старших класах школи на уроках іноземної мови.

Отже, метою даної статті є розробка системи роботи з формування мовленнєвої компетенції учнів у процесі навчання іншомовного читання на уроках німецької мови.

Для досягнення оптимальних результатів у процесі формування мовленнєвої компетенції під час навчання читання на уроках німецької мови необхідно забезпечити наступні умови:

1. Вивчення вікових особливостей учнів за допомогою психодіагностики, згідно з результатами якої проводити організацію процесу комунікації з школярами під час навчання читання на уроці іноземної (німецької) мови.

2. Усеосяжне пристосування змісту й процесу навчання (яке передбачає вивчення типологічних особливостей дітей та рівня їх успішності) до індивідуальних можливостей кожного учня.

3. Широке використання діалогічних форм діяльності учнів на уроці з урахуванням вікових та навчальних можливостей школярів.

4. Вироблення в учнів здатності до критичного мислення.

5. Створення позитивного психологічного клімату на уроці, атмосфери спокійної врівноваженості, взаємної довіри, співпраці.

6. Використання аутентичних матеріалів, які містять багато пізнавальної країнознавчої інформації та мотивують до вивчення іноземної мови.

7. Створення ситуації успіху в навчально - виховному процесі.

Найважливішу роль у цьому процесі, на нашу думку, відіграють наукові підходи, умови організації і цілі навчання іншомовного читання та засоби досягнення цілей. Тому спинимося на характеристиці особистісно орієнтованого, компетентнісного та комунікативного наукових підходів, які доцільно використовувати у процесі формування мовленнєвої компетенції під час навчання читання на уроках іноземної мови.

Реалізація особистісно орієнтованого підходу у процесі навчання потребує переорієнтації: від спрямованості на запам'ятовування готових знань необхідно перейти до формування особистісних новоутворень, вміння творчо навчатись, опрацьовуючи знання і власний досвід стосовно до потреб практики. Особистісно зорієнтоване навчання - це навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність, суб'єктивний досвід кожного спочатку розкривається, а потім узгоджується зі змістом освіти. Особистісно зорієнтований підхід поєднує навчання й виховання в єдиний процес допомоги, підтримки, соціально-педагогічного захисту розвитку дитини, підготовку її до життєтворчості. Організація особистісно орієнтованого навчального процесу вимагає створення умов, за яких освітній процес стає для учня особистісно значущим.

Компетентнісний підхід передбачає спрямування змісту навчання на забезпечення формування в учнів певних компетентностей, що розглядаються як здатність особистості успішно діяти у відповідних життєвих та навчальних ситуаціях і нести відповідальність за такі дії. Нині важливими є вміння не тільки оперувати знаннями, а й бути готовим змінюватися і пристосовуватися до нових потреб ринку праці, управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись протягом життя. Це актуалізує значення компетентнісного підходу для мого досвіду. Компетентнісний підхід означає переорієнтацію з процесу на результат у діяльнісному вимірі. Ця позиція для є найбільш прийнятною.

Сутність комунікативного підходу до навчання полягає в тому, що процес навчально-пізнавальної діяльності виступає моделлю процесу спілкування, у ході якого учні активно оволодівають іноземною мовою, розвивають власні творчі здібності, розширюють коло своїх інтересів, вчаться сприймати думки та ідеї інших і поважати чужі звичаї та традиції.

Тому, на нашу думку, під комунікативним навчанням слід розуміти таку спеціально організовану пізнавальну діяльність, яка спрямовується на практичне опанування учнями мовленнєвих умінь на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування в чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні, письмі в типових ситуаціях і формування певного рівня комунікативної компетенції, що включає мовленнєву та мовну, соціокультурну та соціолінгвістичну, дискурсивну, стратегічну. Навчально-пізнавальна діяльність має бути цілеспрямованою, цілісною, динамічною та зв'язною.

Умови організації навчально-виховного процесу під час навчання іншомовного читання з метою формування мовленнєвої компетенції учнів наступні:

• створення психологічно-комфортної атмосфери на уроці;

• побудова навчально-виховного процесу на основі діалоговій форми;

• підвищення інформативності уроків німецької мови.

Одна з головних практичних цілей вивчення іноземної мови в школі є навчання учнів читати адаптовані і неадаптовані аутентичні тексти, та на основі прочитаної інформації розвивати уміння і навички усного мовлення (мовленнєву компетенцію).

Учні читають для того, щоб одержати необхідну інформацію з тексту. При цьому повнота і точність отримання інформації можуть бути різними. Таким чином, завдання навчання читання як самостійного виду мовленнєвої діяльності полягає в наступному: навчити учнів отримувати інформацію з тексту в тому обсязі, який необхідний для вирішення конкретного мовленнєвого завдання, використовуючи певні технології читання.

Провідні принципи діяльності на шляху реалізації системи роботи з формування мовленнєвої компетенції у процесі навчання іншомовного читання встановлено відповідно до поставлених завдань, змісту навчання, способів його організації та результатів, оскільки сам процес навчання побудований за певними принципами організації.

До першої групи відносимо принципи, які співвідносяться з цілями навчання і полягають:

1) у всебічному розвитку особистості одним із засобів якого є автентичні тексти;

2) в цілісності навчально-виховного процесу;

3) у природовідповідності, тобто відповідності методів навчання, що застосовуються, до психофізіологічної природи дитини;

4) у забезпеченні фізичного та емоційного благополуччя дітей, можливого лише за умови такого навчання, яке не допускає прогалин у знаннях, навчання доступного, цікавого, емоційно-позитивного.

До другої групи входять принципи, які співвідносяться зі змістом навчання і зумовлюють:

1) лінгвістичну науковість текстів, що читаються, і достовірність викладених у них фактів;

2) усвідомлення матеріалу, який вивчається;

3) доступність процесу навчання;

4) досягнення повного (відносно повного) засвоєння матеріалу, який вивчається, за рахунок активізації нового у взаємозв'язку з раніше вивченим.

До третьої групи віднесено принципи, які співвідносяться зі способами організації навчання і стосуються:

1) індивідуалізації та диференціації навчання і розвитку, які виявляються в підборі текстів, що відповідають можливостям читання іноземною мовою;

2) мотивованого навчання іншомовного читання, що полягає в поясненні учням значущості кожної їхньої дії на шляху досягнення поставленої мети;

3) навчального співробітництва, що полягає у взаємозв'язку діяльності вчителя й учнів, їх однакової активності в процесі навчання читання;

4) наочності процесу навчання.

До четвертої групи увійшли принципи, які співвідносяться з результатами навчання і виявляються:

1) в оцінці результатів навчання такими способами, які б не тільки фіксували досягнуті результати, але й сприяли їх удосконаленню; не принижували б гідності дитини, а підвищували її, стимулюючи тим самим розвиток умінь більш високого рівня;

2) у здатності до самонавчання.

Вищезазначені положення узагальнено в схемі 1, яка наглядно розкриває систему роботи навчання іншомовного читання на уроках німецької мови.

Висновок. Отже, така система роботи дозволяє повною мірою реалізувати ті завдання, які постають перед педагогами у процесі впровадження системи роботи навчання читання з метою формування мовленнєвої компетенції.

Література:

1. Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам в школе. М.// Просвещение, 1991 - 522с.

2. Вєтохов О.П. Насамперед - знання : психологічні умови успішного формування знань, навичок і вмінь у процесі навчання іноземної мови // Іноземні мови в навчальних закладах : Науково-методичний журнал. - 2003. - N4. - . 132-143

Анотація

У статті розглянуто шляхи формування відповідного рівня мовленнєвої компетенції на уроках іноземної мови, різноманітні засоби, методи, форми особистісно орієнтованого підходу до викладання німецької мови, а також інноваційні освітні технології, що передбачають розвиток творчої особистості учнів.

Ключові слова: мовленнєва компетенція, мовленнєві уміння, комунікативний підхід, особистісно орієнтований підхід, іншомовне читання.

Аннотация

В статье рассмотрены пути формирования соответствующего уровня речевой компетенции на уроках иностранного языка, разнообразные средства, методы, формы личностно ориентированного подхода к преподаванию немецкого языка, а также инновационные образовательные технологии, которые предусматривают развитие творческой личности учеников.

Ключевые слова: речевая компетенция, речевое умение, коммуникативный подход, личностно ориентированный подход, иноязычное чтение.

Summary

The ways of formation of the appropriate level of speaking competence at the lessons of foreign languages, various means, methods, forms of personality oriented approach to the teaching of the German language and innovative educational technologies which provide for developing of creative personality are described in the article.

Keywords: speaking competence, speaking skill, communicative approach, personality oriented approach, foreign reading