Методическая работа на темуКомуникативный подход в обучении английскому языку на начальном этапе

Навчання говорінню іноземним мовам на початковому рівні з метою формування національної та громадянської свідомості

Під початковим етапом в середній школі розуміється період вивчення іноземної мови, що дозволяє закласти основи комунікативної компетенції, необхідні і достатні для їх подальшого розвитку та вдосконалення в курсі вивчення цього предмета. Щоб закласти основи комунікативної компетенції, потрібно досить тривалий термін,тому що учням потрібно з перших кроків ознайомитися з досліджуваним мовою як засобом спілкування. Це означає, що вони повинні вчитися розуміти іншомовну мову на слух (аудіювання), висловлювати свої думки засобами мови (говоріння), читати, тобто розуміти іншомовний текст, прочитаний про себе,і писати, тобто навчитися користуватися графікою та орфографією іноземної мови при виконанні письмових завдань, або уміти письмово викладати своїдумки. Крім того, саме на початковому етапі реалізується методична система, покладена в основу навчання іноземної мови, що з першого кроку дозволяє вчителю увійти в цю систему і здійснювати навчально -виховний процес у відповідності з її основними положеннями .
Відомо, що молодший шкільний вік (6-10 років) є найбільшсприятливим для засвоєння іноземної мови. Пластичність природногомеханізму засвоєння мови дітьми раннього віку, імітаційні здібності,відсутність так званого «мовного бар'єру» сприяють ефективному вирішенню завдань, що стоять як перед навчальним предметом «Іноземна мова», такі перед початковою освітою в цілому. У процесі оволодіння учнями нового засобу спілкування у них формується правильне розуміння мови як суспільного явища, розвиваються їхні інтелектуальні, мовні і емоційні здібності, а також особистісні якості: загальнолюдські ціннісні орієнтації, інтереси, воля та ін. Крім того, долучення молодшого школяра за допомогою іноземної мови до іншої культури дозволяє йому усвідомити себе як особистість, що належить до певної соціокультурної спільності людей, з одного боку, а з іншого - виховує в ній повагу і терпимість до іншого способу життя.

4

Говоріння як засіб формування особистості
Говоріння - продуктивний вид мовленнєвої діяльності, за допомогою якого (спільно з аудіюванням) здійснюється усне вербальне спілкування. Змістом говоріння є вираження думок в усній формі. В основі говоріння лежать вимовні, лексичні, граматичні навички. У більшості методів навчання говоріння є одним з найважливіших напрямків викладання. По більшій чи меншій ролі програмування висловлювання розрізняють ініціативну (активну) мову, реактивну (відповідну) мову, репродуктивну (стохастичну) мову. Психологічна структура акту говоріння включає чотири фази:
1) спонукально-мотиваційну, при якій проявляється потреба людини у спілкуванні під впливом певного мотиву і при наявності певної мети висловлювання;
2) аналітико-синтетичну, представлену у вигляді згорнутих розумових дій з програмування та формулювання думок (тут функціонує механізм внутрішнього оформлення висловлювання, що забезпечує вибір слів і граматичне прогнозування);
3 Виконавчу звукове та інтонаційне оформлення думки (на початковому етапі навчання перехід програми висловлювання до її виконання відбувається через рідну мову;
4) контролюючу, завдання якої - сигналізувати про можливі помилки і сприяти їх виправленню; контроль передбачає наявність у мовця еталон, який формується у результаті мовної практики та звірення власної мови з еталоном. [
Для навчання говорінню призначені спеціальні вправи, що підрозділяються на підготовчі та мовні. Навички та вміння непідготовленою мови, її реактивність, спонтанність, тема вироблолозі

Діалогічна мова - форма мови, при якій відбувається безпосередній обмін висловлюваннями між двома або кількома особами. Умови, в яких протікає діалогічна мова, визначає ряд її особливостей, до яких відносяться: стислість висловлювання, широке використання немовних засобів спілкування (міміка, жести), велика роль інтонації, різноманітність особливих пропозицій неповного складу, вільний від суворих норм книжкової мови, синтаксичне оформлення висловлювання , переважання простих речень. Одиницею навчання діалогічного мовлення є діалогічна єдність (мікродіалог) - кілька реплік, пов'язаних з утримання і за формою. Навчання діалогічного мовлення будується на основі зразка даного у вигляді діалогічного тексту, пов'язаного з ситуацією, в якій відбувається спілкування. Основними етапами навчання діалогічного мовлення на уроці є:
1) презентація ситуації за допомогою словесного пояснення чи технічних засобів навчання;
2) презентація діалогу в звуковій та графічній формі; засвоєння мовного матеріалу діалогу;

5

3) засвоєння способів зв'язку реплік у діалозі;

4) відтворення діалогу;
5) розширення можливостей діалогу-зразка за рахунок зміни компонентів
ситуації.
При навчанні діалогічного мовлення рекомендується варіювати різні види діалогів і форми роботи з ними: діалог-бесіда, діалог-інсценівка, бесіда учнів між собою і з викладачем, парна та групова. Основним засобом навчання діалогічного мовлення є вправи. У процесі їх виконання формуються вміння: запитувати інформацію, адекватно реагувати на репліку співрозмовника, вживати штампи діалогічного мовлення, комбінувати репліки при побудові діалогу та ін
Монологічне мовлення форма мови, звернена до одного або групи слухачів (співрозмовників), іноді - до самого себе; на відміну від діалогічного мовлення, вона характеризується своєю розгорнуто, що пов'язано з прагненням широко охопити тематичний зміст висловлювання, наявністю поширених конструкцій, граматичної їх оформленою.
Навчання монологічного мовлення відбувається у три етапи.
1) На першому виробляються мовні автоматизми. Вироблення навичок швидкого і безпомилкового користування фонетичним, лексичним, граматичним матеріалом відбувається на основі имитативной, асоціативної промови, промови-висловлювання, хорової та умовно-комунікативної.
2) На другому етапі вчать пыбору мовних засобів, що відповідають меті комунікації. У центрі уваги знаходиться вираз змісту за допомогою адекватного лексико-структурного матеріалу. Тут виробляється вміння згортати чуже висловлювання та використовувати переважно мовленнєвий матеріал у готовому вигляді.
3) Третій етап спрямований на розвиток умінь ініціативної мови. Свідомість мовця концентрується на змісті висловлювання. Серед ознак монологічного мовлення виділяються також безперервність (висловлювання не обмежується однією фразою, а являє собою надфразову єдність), послідовність, логічність мови, відносна змістова завершеність, комунікативна спрямованість висловлювання.
Монологічне мовлення використовується з різною комунікативною метою: для повідомлення інформації, для впливу на слухачів шляхом переконання, для спонукання до дії або його запобігання. Для цього слід розвивати наступні вміння:

1) переказати текст, зробити опис, повідомлення на задану тему,
скласти розповідь;
2) логічно послідовно розкрити задану тему;
3) обгрунтувати правильність своїх суджень, включаючи в свою мову елементи міркування.

6

Всі названі вміння виробляються у процесі виконання підготовчих і мовленнєвих вправ. Але спостерігаючи за шкільною практикою навчання діалогічної мови, можна зрозуміти , що в ній є ряд недоліків , які є наслідком неопрацьованості цього питання в методиці.Однією з причин цього становища є зміщення понять, що лежать в основі створення системи навчання усного мовлення іноземної мови.

Крім того, в наявності небезпека змішання діалогу та монологу. Причиною цього є їх тісний взаємозв'язок і взаємопроникнення в мовній діяльності. Такий зв'язок виявляється вже з самих визначень діалогу і монологу, що закономірно підкреслюється методистами: "Діалог - представляє собою ланцюг реплік або серію висловлювань, які зазвичай пораждаются один одного в умовах безпосереднього спілкування двох або більше осіб (співрозмовників). Монолог - мова однієї особи, що виражає в більш-менш розгорнутій формі свої думки наміри, оцінку подій і т.д .

Діалог пов'язаний з низкою вмінь забезпечують хід бесіди. Першим є стимулювання співрозмовника на висловлювання.

Стимулювання може бути:

- Питання, наприклад: Are you going home? Does Pete live far from school?

Where are you going? You will stay after classes, won't you? Can you play tennis or footboll?

- Твердження, наприклад I'm going home, яке може стимулювати різну за формою реакцію: Why? Do you? OK. Let's go together.

- Прохання, пропозиція, наприклад: Help me, please. Let's go there. Will you open the window? Let's play. Will you give me your pen? Give me your pencil, please. і. т.

Друге уміння - це реагування на мовний стимул. Репліка-стимул і репліка-реакція становлять діалогічне єдність. Найбільш поширеними є чотири типи діалогічних єдностей.

Питання-твердження.

На питання Are you going home? можлива мовна реакція No, I'm going to stay at school або No, I'm going shopping.

На питання Does Pete live far from school? можлива реакція Yes, he does або I don't know або Not very far або Next to the supermarket."

Питання-питання:

Are you going home? - Why do you ask me?

Will you help me? - What shall I do?

Затвердження-твердження:

I'm going home - So am I .

Затвердження - питання:

I'm going home - Why are you going home?

Третє вміння - розгортання репліки-відповіді на надання висловлювань характеру бесіди.

7

Наприклад:

- Have some more fish?

- No thank you. It is very nice, but I'm full.

Затвердження-твердження:

- This is a box of sweats for you.

- Thanks a lot. I like sweats very much.

Затвердження-питання:

- I want to know English - What for?

K: Hello, Mike!

M: Hello, Kate! It's nice to see you

K: Are you glad to be back to school?

M: I am. But it was nice to have holidays. I was outside all day long. I had a lot of fun. And what about you?

K: I had a very good time, too. I often went to the cinema and played with my friends

- Did you go to the football match yesterday?

- Yes, I did. It was very interesting.

- Yes, it was a fun .

- Did you go to the stadium too?

- No, I watched football match on TV.

- Well, did you see it?

- The football match was very interesting, wasn't it?

- Yes, it was

Діалогічна мова характеризується певними комунікативними, психологічними та лінгвістичними особливостями. Діалогічна мова - це об'єднані ситуаційно - тематичною спільністю та комунікативними мотивами поєднання усних висловлювань, послідовно породжених двома і більше співрозмовниками в безпосередньому акті спілкування.

На зміст і характер діалогічного спілкування впливають такі психологічні аспекти:

1) процеси сприйняття мовлення співрозмовника і орієнтування в ситуації;

2) процеси формування змістовної сторони висловлювання;

3) процеси мовного оформлення думки і сприйняття (+ декодування) реплік партнера по спілкуванню;

Починаючи діалог перший його учасник (П1) оцінює комунікативні здібності партнера, орієнтується в обстановці і на цій основі складає свою речепорождающую програму, аналізує своє мовленнєвий намір і тему. Другий співрозмовник (П2), сприйнявши мовленнєвий твір, аналізує i вимовляє відповідну репліку, враховуючи при цьому особистість П1 і обстановку, власні наміри і мотиви.

8

10

Новітні вимоги державної програми до навчання діалогічного мовлення

Нова програма будується на комунікативному методі навчання іноземної мови в загальноосвітніх закладах, який спрямований на володіння іншомовним мі культурним спілкуванням шляхом формування і розвитку міжкультурної комунікативної компетенції. Мова вивчається через особисту діяльність учнів. Саме вони є тепер головними суб'єктами навчання, які повинні оволодівати різні прийоми і стратегії іншомовного спілкування (діалогічного) та учні самі відповідають за свої успіхи та невдачі.

Зроблено акцент на інтегроване опанування учнями мовленнєвих умінь на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування у чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудітованні, говорінні, читанні та письмі, - в типових ситуаціях.

На кінець кожного року навчання в програмі запропонована детальна характеристика мовленнєвої компетенції в різних видах мовленнєвої діяльності. Розглянемо нижче якими вміннями діалогічного мовлення повинні володіти учні середніх класів на кінець навчального року.

На кінець 5 - го класу учні повинні уміти (без попередньої підготовки) брати участь у діалозі, обмінюватися інформацією, висловлювати свою думку про конкретні факти і події, використовуючи при цьому всі види запитань, репліки спонукального характеру і такі діалогічні єдності, як запрошення - подяка, згода або відмова, пропозиція - контрпропозиція; наказ - запитання про умови виконання наказу або про його причину.

Спілкування повинно бути адекватним цілям, завданням, умовам спілкування та комунікативному портрету партнера по комунікації.

Висловлювання кожного співрозмовника має бути побудоване на матеріали 1 - 5х класів і містити не менше 6 реплік, правильно оформлених у мовленнєвому відношенні.

На кінець 6-го класу учні повинні вміти вести діалог, згідно з вимог зазначених у програмі для попереднього навчального року, але обсяг реплік зростає до 7.

На кінець 7-го класу умови для ведення діалогу залишаються такими ж, як і для 5 і 6-го класу, однак, кількість реплік у діалозі зростає до 8.

На кінець 8-го класу для ефективного розвитку вмінь та навичок діалогічного мовлення учні повинні уміти без попередньої підготовки вести бесіду з однією чи кількома особами в контексті певної ситуації спілкування, а також, використовуючи зміст прочитаного, брати участь у діалогах різних типів, спонтанно реагуючи на зміни мовної поведінки співрозмовника і висловлюючи своє ставлення до предмета обговорювання в межах програми

10

мовного матеріалу 8-го і попередніх класів; учень повинен вміти вести групове обговорювання без опори на зразок, використовуючи аргументацію, переконання, елементи полеміки та дискусію. Обсяг висловлювання - не менше 9 реплік.

На кінець 9-го класу учень повинен вміти вести діалог у контексті вимог, зазначених у програмі для попереднього року навчання, але обсяг висловлювання - не менше 10 реплік.

На кінець старших класів - 10,11,12 - вимоги до вмінь учнів вести діалог змінюються, удосконалюються і дещо ускладнюються. Обсяг реплік зростає поступово від 11 до 14 реплік.

Наведені вище вимоги до навчання мовлення спонукають учнів до розмови і формують мовленеву компетентність. Також вони врахованні при створення низки вправ у практичній частини.

11

Рольова гра як форма навчанню говорінню.

Як відомо, велике значення в організації учбового процесу відіграє мотивація навчання. Вона сприяє активізації мислення, викликає інтерес до того або іншому виду занять, до виконання тієї чи іншої вправи.
Рольова гра - методичний прийом, який відноситься до групи активних способів навчання практичному володінню іноземної мови. Рольова гра представляє собою умовне відображення її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування. Ефективність навчання тут обумовлена, в першу чергу, вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмету.
Рольова гра мотивує мовну діяльність, так як учні виявляються в ситуації, коли актуалізується потреба щось сказати, спитати, вияснити, довести, чимось поділитися з співрозмовником. Школярі наглядно впевнюються в тому, що мову можна використовувати як спосіб спілкування.
Гра активізує прагнення дітей до контакту одного з одним та викладачем, створює умови рівності в мовному партнерстві, руйнує традиційний бар'єр між викладачем та учнем.
В іграх школярі оволодівають такими елементами спілкування, як уміння почати бесіду, підтримати її, перервати співрозмовника, в потрібний момент погодитися з його або її думкою або не погодитися, вміння ціле направлено слухати співрозмовника, ставити йому уточнюючі питання і т.д.
Молодшому шкільному віку, в якому починається вивчення англійської мови, допомагає дошкільний віковий період, а також більш рання форма провідної діяльності. Цією початковою формою провідної діяльності є рольова гра. В молодшому шкільному віці, в сім-одинадцять років, провідною діяльністю становиться навчання.
Перехід від однієї провідної діяльності до іншої проходить в формі взаємодії старих та нових способів в поведінці. Раніше сформовані особливості людини зберігаються в той період, коли з'являються та активно формуються нові особистісні засоби, а в період найбільш повного розвитку останніх

створюється фундамент для зародження якостей особистості, відповідаючи переходу до нової провідної діяльності та наступному віковому етапі. Гра як одна з форм відображення провідної діяльності може відповідати віку, в якому зараз учень, повертатися до більш ранніх форм поведінки, опереджати відповідну вікову стадію і допомагати підготовці до нової ведучої діяльності. Ці та деякі інші теоретичні положення поки ще не достатньо використовуються для правильної організації учбової рольової гри на уроках іноземної мови.
В ситуації необхідно дати відомості про соціальні взаємовідносини партнерів, наприклад офіціальні/не офіціальні. В розділі ролі є список ролей.

12

Описання ролі дається в рольовій картці, при цьому інформація може бути представлена детально: дані відомості про людину (добрий, чесний, лінивий і т.д.), про його життєвий та мовний досвід, про звички, захоплення та інше. Однак інформація не повинна бути дуже чітка, тому що в такому випадку учасник гри не матиме можливості проявити творчі здібності. Опис може бути коротким, щоб учень міг додумати образ персонажу, роль якого він буде виконувати.Учням потрібно дати час, щоб вони вжилися в роль. Кожен учасник рольової гри виконує мовні дії, які обумовленні ситуацією спілкування, але за кожним з них залишається свобода дій, мовних вчинків.Ролі розподіляє викладач, їх можуть вибрати і самі учні. Це залежить від особливостей групи та особових якостей та характеристик учнів, а також від степені володіння ними іноземної мови.
Обговорюючи проведену гру, оцінюючи участь в ній школярів, вчителю треба проявити такт особливо при оцінці результатів першої рольової гри
Розглянемо один з уроків четвертого класу, їм був запропонований сюжет: «Твій молодший брат (сестра, малюк з сусідньої квартири) - дошкільня - з нетерпінням чекає, коли піде до школи. Особливо подобається йому твій портфель, в якому так багато цікавого. Покажи йому свій портфель, познайом з учбовими предметами». Приклад одного з діалогів: Please? Show me your bag, Dima. - Hear you are. - May I open it? - Yes, you may. - But I cannot. Help me, please. - Now you may take the books out. - Oh, thank you! Look. There are nice pictures in this book. And what is that? - It is my pencil. And I must do an exercise. I think it is very interesting to go to school. I want to become a pupil very much. Учасники рольової гри не тільки обмінюються репліками, але і діють з реальними предметами, рухаються по класу.

В сюжетних рольових іграх з предметом використовується фотоальбом, підручники та журнали, ілюстрації, предмети побутового призначення, лялька з набором одягу, іграшки. Теми мовного спілкування включають розмову про членів сім'ї, про професії, про одяг, про режим дня і т.д.
Нагляд показує, що четверокласники ще зберегли деякі особливості попереднього вікового періоду, коли ведучою діяльністю є дитяча рольова гра. Можливість грати виражається в тому, що учні четвертих класів добре приймають уявну ігрову ситуацію, нереальний казковий або фантастичний сюжет. Це дозволяє застосовувати на уроках сюжетні рольові ігри казкового змісту. Наприклад, з метою опрацювання в усному мовленні деяких питань про погоду, природні явища, пори року використовується рольова гра по сюжету «Теремок». «Мешканці теремка» задають «гостям» питання і тільки після правильних відповідей дозволяють їм зайти. Серед заданих питань можуть бути наступні: Who are you? What season is it now? Is it warm or cold now? When does it rain? Etc. Учасники гри не тільки з цікавістю приймають пропонує мий сюжет, а й з цікавістю розігрують маски, костюми, в залежності від ролі міняють тембр голосу.

13

Віковий період четверокласників, безпосередньо відноситься до підліткового, характеризується тим, що у школярів підвищується цікавість до міжособового спілкування в навчально-трудовій діяльності. В цих умовах підвищується значення сюжетних рольових ігор побутового змісту, відображаються різні сторони життя школярів (навчання, працю, дозвілля), фрагменти реального життєвого досвіду.
На характер мовної взаємодії учасників гри впливає кількість ігрових ролей. Наприклад, в монолозі в порівнянні з діалогом кількість питальних фраз у кожного учасника буде більш рівномірною. Цим пояснюється добре відома викладачам безрезультатність спроб досягти рівномірної кількості питань та відповідей у кожного учасника діалогу без зруйнування природності спілкування. Природність діалогічного мовлення підвищується, якщо один учасник гри в співвідношенні зі своєю роллю повідомляє щось, розмишляє, дає привід до дій, а другий питає, реагує, виконує прохання і т.д. В навчальних цілях важливо було урізноманітнити комунікативні типи реплік учасників гри.
В діалогічному мовленні кожна фраза супроводжується відповідною реакцією, яка направлена на учня, який говорив фразу. А в монолозі необов'язково буде відповідна реакція, яка може бути адресована іншому учаснику гри. Це все також потрібно враховувати при організації ігрового спілкування.
Ігрове спілкування наближується до природного, якщо учні оволодівають типовими способами мовного спілкування.
Ефективність рольової гри як методичного прийому навчання підвищується якщо викладач правильно визначить час мовного спілкування учнів. Час оптимальної працездатності учнів молодших класів в спілкуванні становить п'ять хвилин.
При всій різноманітності сюжетів в іграх приховується принципово один і той же зміст - діяльність людини та відносини людей в суспільстві.

14

Практична частина

Вправи на розвиток мовлення з метою формування особистості

Пропоную розглянути декілька вправ на уроках англійської мови в 4 класі , як ісприятимуть розвитку, уяви та допоможуть краще засвоїти пройдене на уроці. Малюкові доведеться домальовувати предмети і придумувати римування, розфарбовувати, з'єднувати точки, знаходити, сховалися звіряток і т.д. Вірші, лічилки і римування, пропоновані для запам'ятовування, побудовані на словах і фразах, які вже пояснені викладачем і засвоєні дитиною.
Заняття іноземною мовою в ранньому віці розвивають дитину всебічно. У нього поліпшується пам'ять, кмітливість, розвивається спостережливість.

Одиницями навчання діалогічної мови можуть бути репліки-стимули ірепліки-реакції або короткий діалог зразок, що складається з декількох (2-3)діалогічних єдностей. Наприклад

- Hello, Fred

- Hello, Helen

- It's a fine day today, isn't it?

- Certainly it is

- Then let's go to for a walk in the park.

- With great pleasure.

Навчання діалогової мови починається з навчання реагування на репліку співрозмовника. Спочатку вчитель дає стимулюючі репліки, міняючи їх узалежно від типу діалогічних єдностей, а учні оволодівають умінням реагувати на них. Різноманітність реакцій залежить від класу відмовних засобів, якими вона володіє, від індивідуальних особливостей учнів. На репліку стимул вчителя It's a fine day today можуть наслідувати такі реакції:

P1 - Yes, it is

P2 - I agree with you

P3 - Oh, yes

P4 -- I can't say so. It's windy.

Для того, щоб навчання реагування не було формальним і носила комунікативний характер, вчитель може використовувати різноманітні ігри.
Наприклад, дуже важливо навчити учнів швидко реагувати на стимулюючі питання. Для цього можна використовувати гру «пінг-понг»
- Do you like to play badminton?
- Yes, I do
- Can you play it well?
- Yes, I can

15

- Did you play it in the camp?
- Yes, I did
- Is it difficult to play it?
- No, it isn't
- Will you teach me to play it?
- Yes I'll do it with great pleasure

Ця гра проводиться в темпі, формує в учнів правильну реакцію на різноманітні стимулюючі питання. Вчитель починає гру, потім передає свою функцію дітям. Повторюючи подібну роботу в ході навчання реагування, (а воно має проходити протягом усього початкового етапу, тому що становить суть бесіди (діалогу)), вчитель домагається формування цього важливого уміння. Ця робота дозволяє попередити і виключити типові помилки типу:

T: - Do you like to skate?

P: - Yes , I do

Або гра « Вгадай », наприклад, де був Петя в неділю:

T - Where was Pete on Sunday?

P1 - I think, that he was at the Zoo

P2 - I believe in the park

P3 - I think he went to the library

P4 - At the cinema

P5 - At his Granny's

P6 - He was at home. Etc.

Петя слухає, а той, хто вгадує стає «провідним» і пропонує своє запитання, наприклад: Where was Sasha last Saturday. - І гра продовжується.

У процесі навчання реагування починається навчання стимулювання.
Цій же меті служить і ряд вправ, наприклад, спонукання учнів допочатку діалогу через непряме питання.

T - Ihor, ask Pete what he did yesterday.

Igor - Pete, what did you do yesterday?

Pete -- I walked with my dog.

Цій же меті служить гра «Вгадай». Учень виходить із класу, а класс задумує який-небудь предмет, його місцезнаходження або дія над ним.
Питання має бути дуже простим, однотипним: Is it a ...? Або той, хто відгадує ставить ряд питань, наприклад:

What color is it?

Where is it?

Is it large or small?

16

What can we do with it?

У такій грі навчаються стимулювання мови за допомогою питань. Однак стимулом для початку бесіди може бути і затвердження. І це треба показатиучням. Наприклад вчитель дає реагує репліку і просить дітей підібрати різні висловлювання стимули які викликали б цю реакцію.
Наприклад

T - With whom did you go there?

Можливі стимули:
- I went to the cinema
- I went to the theatre yesterday
- I went to the country last week
- I went to the museum last Sunday
- I went to the Zoo last Saturday. Якщо одиницею навчання є короткий діалог зразок, то робота з ним відбувається в три сходинки.

1.Спріняття і розуміння

2. Відтворення (просте і з модифікацією)

3.Використання його в нових ситуаціях.

Діти слухають діалог або в звукозапису, або у виконанні вчителя.
Вчитель забезпечує і перевіряє розуміння діалогу. Потім діти слухають його ще раз з опорою на друкований текст і відпрацьовують читання, тобтовідтворюють діалог. Будинки (а іноді і в класі) учні заучують далогі відтворюють його вже по пам'яті. Далі вчитель пропонує учням слова для підстановки або учні роблять це самі. Таким чином відбуваєтьсявідтворення діалогу з модифікацією. Наприклад:
- Jack isn't at school today.
- What's the matter with him?
- He is ill.

Можна замінити He is ill. на He is unwell/I don't know/He went to the doctor's. Etc.

Таким чином учні запам'ятовують структуру англійської, діалогу і самі діалогічні одиниці, що дозволяє їм використовувати ті з них, які підходять для даної ситуації спілкування.

Навчання діалогічної мови може стимулюватися наочністю,прослуханих або прочитаним текстом, переглянутих діафільмів або слайдом або заданої вербальної ситуацією.

Мовне забезпечення для формування названих умінь передбачається авторами підручника «Welcome». Наприклад у 4 класі необхідний матеріал дається підрубриками " Ask and answer", "Look and say", Listen and repeat tan talk with your friend".Наприклад, щоб відпрацювати лексичний матеріал та за-стосувати його у говорінні, використовується наступна вправа:

17

При цьому учні також відпрацьовують граматичну структура. На наступних уроках учням показують тільки малюнки, дивлячись на які учні самостійно кажуть реченн

При навчанні діалогічному мовленню використовується наступна вправа: Дивлячись на підказки учні складають діалоги в парах. За цими прикладами учні складають свої власні міні-діалоги. Також цю вправу можна використовувати у формі гри «Ланцюжок». Коли учні по черзі питають один у одного ці питання та відрповідають на них.

Розвитку говоріння також сприяє рольова гра, коли учням дають ролі. Прикладом цього є наступна вправа:

18

Де один з учнів є продавець , а інший покупець.

19

Розробка конспекту уроку з розвитку діалогічного мовлення з використанням рольової гри у 5-му класі

Вид уроку: Рольова гра

Тема: Дім милий дім

Підтема: Ситуація: "Аренда будинку"

Цілі:

Практична: систематизувати вивчений матеріал, перевірити рівень знань

Освітня: сформувати уявлення учнів про продажу та аренду будинку у сучасному світі

Розвиваюча: розвивати культуру спілкування в ситуації "Я хочу арендувати будинок.?"

Виховна: виховувати почуття ввічливості при спілкуванні.

Тип уроку: Підсумковий.

Вид уроку: Рольова гра.

Обладнання уроку: Роздавальний матеріал: картки, картки-схеми, аудіо касета.

План уроку.

Організаційний момент.

Мовленнева і фонетична зарядки.

Вправи на усне мовлення по темі

Письмові вправи по темі.

Діалогічне мовлення по темі

Висновки уроку і домашнє завдання.

Хід уроку.

Teacher: Good morning dear children. I am very glad to see you. Let's begin our English lesson. At the beginning answer the questions.

T →P1, P2… 1.

How are you?

Where do you live?

Where are you from?

What street do you live in?

T. Спочатку невеличка розминка. Вам потрібно вгадати назви кімнат та види меблів.

-You sleep in it.

-You cook there

-You watch tv in this room

-You put a car there

-You play football there

20

T.: I see that you know them very well. But now you have to guess the pieces of furniture:

-You put books there;

-You can sit on it;

-You sleep on it;

-You listen to music on it;

-You wash up there;

. Now let's start.;

Task 1.

T.: Work in pairs and ask each other questions using "where is\ where are?"

Vase\desk chairs\bedroom Window\bedroom desk\bed

Mat\bed

Carpet\floor

Task 2

T.: As you can see there isn't one room in my house. You"ll have to listen to the text and to furnish it. You have to work in groups.

"My bedroom is great. There isn't much furniture in it. The walls in my room are green. I've got a double bed, a dressing table, two bedside cabinets. There are lamps on them. There is a beautiful picture on the wall. And the bed is under it. The dressing table is opposite the bed. I like my room very much."

Pupils help to arrange the furniture in the room using a piece of paper and pieces of furniture

Task 3

Situations.

Декілька уроків тому учні вивчали діалоги по темі, з допомогою карток вони повинні відтворити ці діалоги. На кожній картці подана конкретна ситуація.

1. What's your address ,please?

2.There is a nice place for rent

3.Have you got a telephone number?

4.How much is it?

5.Can you spell the street name, please.

6.How many rooms has it got?

Task 4

Учні діляться на групи по три чоловіки і отримують тексти діалогу. Завдання - розіграти один і той же діалог.

21

Task 5

На дошці учні бачать будинок . Їх завдання продати цей будинок. Спочатку учні слухають приклади оголошень та виконують завдання у підручнику , а потім вони діляться на групи та складають найкраще рекламне оголошення.

Після цього учні співають пісню "Where is your house?"

На домашнє завдання учні отримують завдання написати твір "My Dream House"

На основі розробки уроку з англійської мови та необхідних матеріалів до нього було показано, яким чином вчитель може сформувати в учнів національну та громадянську свідомість, використовуючи рольови ігри на уроках англійської мови, що допомагає спілкуванню, сприяє передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, емоцій, таких рис, як колективізм, активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність.

22

Висновок

Багаторічне спостереження, доповнене результатами дослідного навчання, показує: моделювання життєвих ситуації спілкування з носіями мови (іншомовними ровесниками, їхніми батьками, вчителями, представниками побутової сфери тощо) має значний потенціал для забезпечення адекватного засвоєння соціокультурної інформації, передусім етикету; для зіставлення дітьми своїх інтересів, поглядів, потреб, уподобань тощо з такими ж особистісними проявами іншомовних ровесників у стандартних ситуаціях, що моделюються; для створення соціальної ситуації розвитку дитини, яка в реальному житті виникає у процесі її спілкування з дорослими і взаємодії з ровесниками, в якій виховується, розвивається і змінюється сама дитина та її самооцінка, що стає більш обґрунтованою, рефлективною, диференційованою, завдяки чому дитина починає усвідомлювати власне "я", свої інтереси, мотиви поведінки тощо.

Домінуючою ідеєю раннього навчання англійської мови, яка співпадає із завданнями формування соціокультурної компетенції молодших школярів, є ідея передусім познайомитись з англомовним ровесником, його повсякденним життям, інтересами, іграми, захопленнями, стереотипами поведінки, а через призму сприйняття англійського (американського тощо) ровесника - і з країною, представником якої він є.

Ігрове спілкування наближується до природного, якщо учні оволодівають типовими способами мовного спілкування.Ефективність рольової гри як методичного прийому навчання підвищується якщо викладач правильно визначить час мовного спілкування учнів. Час оптимальної працездатності учнів молодших класів в спілкуванні становить п'ять хвилин. При всій різноманітності сюжетів в іграх приховується принципово один і той же зміст - діяльність людини та відносини людей в суспільстві.

На основі розробки уроку з англійської мови та необхідних матеріалів до нього було показано, яким чином вчитель може сформувати в учнів національну та громадянську свідомість, використовуючи рольови ігри на уроках англійської мови, що допомагає спілкуванню, сприяє передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, емоцій, таких рис, як колективізм, активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність.

23

Список використаної літератури

1. Мисечко О.Є. Методика навчання англійської мови у середній школі. //Житомир. Полісся - 2002

2.Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. - М., 1999. - 198c.

3.Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира: монография. - К., 2002. - 254с.

4. Навчальна програма вимог до викладання іноземної мови в школі. //Київ - 2001

5Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. - К.: Ленвіт, 2004. - 261 с.

6.Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник. - К., 2003. - 439 с.

7.Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 10-11 класи - Київ, 2010 р.

8.Ніколаєва С.Ю., Гринюк Г.А. та ін. Сучасні технології навчання іноземного спілкування. - К., Ленвіт. - 1997

9. Половенко О.Б. Особистісно орієнтований підхід до навчання іноземної мови // Англійська мова та література. - 2004. - №1. - C. 10-11.

10. Проблемы эффективной речевой коммуникации. - М., 1999. - 170 с.

11. Ніколаєва С.Ю., Гринюк Г.А. та ін. Сучасні технології навчання іноземного спілкування. - К., Ленвіт. - 1997

12.Соколов А.В. Общая теория социальной коммуникации: Учебное пособие. - СПб., 2002. - 445 с

13. Curry Dean. More dialogues for Everyday Use.Washington, D.C.-1997

24

28