Виступ на тему Професійне самовиховання та самовдосконалення

Раздел Иностранные языки
Класс -
Тип Другие методич. материалы
Автор
Дата
Формат docx
Изображения Есть
For-Teacher.ru - все для учителя
Поделитесь с коллегами:

Виступ на тему Професійне самовиховання та самовдосконалення Навчаючись у ВНЗ викладачі постійно нам говорять « вчіть теорію,без теорії ви ніхто». І ми вчили. А прийшовши до школи працювати, провівши декілька уроків, починаєш розуміти, що без практики - ти «ніхто». Виникає дуже багато питань до колег ,а ще більше питань до себе. І це правильно, бо самоаналіз- один з інструментів професійного росту.

Професійне самовиховання спрямоване на реалізацію педагогом себе як особистості. Прагнення до самовдосконалення, самоосвіта є важливими чинниками професійного зростання вчителя, що забезпечують розширення його творчих можливостей, пізнавальних інтересів та формування творчої індивідуальності.

Важливе значення для професійного зростання вчителя мають:

1. Оволодіння передовим педагогічним досвідом, пошуковою дослідною роботою. Унаслідок ознайомлення з діяльністю кращих педагогів та її аналізу вчитель глибше осмислює закономірності навчально-виховного процесу, вчиться педагогічно правильно сприймати кожен учинок дитини, знаходити причини конфліктів і способи їх розв'язання.

2. Систематичне вивчення психолого-педагогічної літератури, законодавчих актів держави про освіту, виховання та навчання; зустрічі з новаторами; участь у роботі методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань тощо.

3. Ознайомлення з педагогічною пресою, радіо, телебаченням, Інтернетом. Вони швидко реагують на всі зміни, що відбуваються у системі педагогічної освіти та навчально-виховному процесі, ознайомлюють із досвідом педагогів-новаторів, науково-педагогічними новинками, матеріалами різноманітних зустрічей, конференцій тощо. Популярними серед учителів є газети "Освіта", "Шкільнийсвіт", журнали "Рідна школа", "Шлях освіти" та інші, а також зарубіжні періодичні психолого-педагогічні видання.

4. Ознайомлення із національною системою виховання, що втілює виховну мудрість українського народу, його кращих учених, прогресивні традиції українців у родинному вихованні, виховне значення українських народних звичаїв, традицій, свят, обрядів.

У процесі професійного самовиховання вчитель має відчути свободу самовираження. Учительську діяльність не можна регламентувати і втиснути у рамки інструкцій. Лише за утвердження професійної свободи можлива ефективна організація процесу професійного зростання вчителя, що є своєрідним пошуком свого шляху, набуття власного "голосу", власного "почерку". Педагог, що володіє свободою самовираження, уміє керувати власним розвитком, може спрямувати свої творчі сили на пошук нових шляхів навчання і виховання учнів.

Учителю необхідно знати свої сильні і слабкі сторони, постійно формувати в собі внутрішній стрижень особистісного зростання, яке є неодмінною умовою досягнення професіоналізму (рис. 4.1).

Становлення педагога як професіонала і суб'єкта продуктивної діяльності - це процес наближення до ідеалів культури, вершин професіоналізму, творчої самореалізації. Учені наголошують на нерівномірності етапів і ступенів професійного становлення особистості, позначаючи її як індивідуальну траєкторію професійного зростання, професійну кар'єру.

Професійна особистісна кар'єра є складовою життєвої стратегії педагога. Вона заслужена, якщо ґрунтується на особистісному зростанні, предметному й успішному самовдосконаленні, пов'язана з наполегливою працею, досягненням реальних результатів, ставленням педагога до неї як до життєвого покликання. Добре, якщо вона супроводжується і посадовою кар'єрою. Однак не всі педагоги прагнуть посадового підвищення. Деякі вважають, що підвищення призводить до адміністративної зайнятості, витіснення професійного змісту діяльності, тому займаються одним і тим самим 25- 40 років. їх кар'єра теж успішна, бо змістовна, наповнена духовністю, супроводжується зростанням суспільного визнання, шаною, нагородами, любов'ю вихованців.

Отже, професійна кар'єра - це насамперед рух. А рух не може бути без мети, спрямування на досягнення життєвого і професійного успіху, привабливої особистісної професійної перспективи.

Професійна діяльність неодмінно супроводжується змінами в структурі особистості педагога: відбувається посилення та інтенсивний розвиток якостей, що сприяють успішному здійсненню діяльності, а також придушуються і навіть руйнуються структури, що не беруть участі в цьому процесі. Позитивний вплив професії на особистість учителя виявляється у формуванні професійної самосвідомості, педагогічної спрямованості, педагогічного мислення, у розвитку професійно важливих якостей, оволодінні педагогічним досвідом тощо. Проте вплив професії на особистість може мати деякі негативні прояви, наприклад різке загострення небажаних особистісних якостей, "огрубіння" і винесення назовні стереотипів поведінки, мислення, спілкування. Усе це спричиняє ускладнення у взаємодії з іншими людьми і робить поведінку таких людей неадекватною ситуаціям. Ідеться про професійні деформації особистості.

Етапи розвитку педагогів:

1. "Виживання" (перший рік викладацької діяльності). Головною турботою молодого педагога є питання, чи зможе він вижити. Відбувається розуміння невідповідності між очікуваним успіхом і реальністю. Типові почуття - непідготовленості і невідповідності.

Протягом цього періоду молодому педагогові потрібна підтримка, розуміння, заохочення, поради.

2. "Консолідація" (другий - третій рік професійної діяльності). Педагог готовий аналізувати помилки, зроблені під час першого етапу і диференціювати конкретні завдання та навички, які потребують подальшого розвитку. Починається етап зосередження на індивідуальних проблемах учнів та проблемних ситуаціях.

Під час цього етапу цінним є навчання, що відбувається безпосередньо на робочому місці.

3. "Відновлення" (третій - четвертий рік викладацької діяльності). Педагог відчуває втому від використання своїх методів і підходів. Цей етап пов'язаний із пошуком нової інформації, інноваційних методів і підходів до навчання.

Педагог особливо цінує нагоду поспілкуватися з колегами , які працюють за різними програмами, цікавиться участю у професійних конференціях, семінарах тощо.

4. "Зрілість" (п'ятий і більше років професійної діяльності). Під час цього етапу педагог повністю ідентифікує себе у професії, ставить перед собою глибші та абстрактніші завдання

Таблица 1

Классификация профессиональных компетентностей учителя по уровням:
ключевые, базовые и специальные

Компетентности

Ключевые

Базовые

Специальные

Профессионально - деяльностный компонент профессиональной компетентности учителя

Социальная

  • способность успешно взаимодействовать с другими;

  • способность к сотрудничеству, к групповой, и кооперативной деятельности;

  • способность решать конфликты;

  • способность к лидерству;

  • готовность к принятию решений.

  • социальная ответственность за результаты своего профессионального труда;

  • способность успешно взаимодействовать с руководством и коллегами-учителями;

  • способность успешно взаимодействовать с учениками.

Предметная:

  • предметно-теоретическая;

  • психолого- педагогическая;

  • дидактико-методическая

  • способность самостоятельно приобретать новые знания и умения по специальности;

  • способность к решению проблем;

  • способность к планированию;

  • способность составлять и осуществлять планы и личные проекты.

  • наличие стройной системы научных знаний по педагогике, психологи, дидактике и готовность к ее применению на практике;

  • владение собственно профессиональной деятельностью на достаточно высоком уровне:

    • возможность решать типичные педагогические задачи;

    • способность оценивать результаты своего труда;

    • готовность результативно действовать, разрешая проблемные ситуации, которые возникают во время обучения и воспитания учеников;

  • знание и владение специфическими технологиями, методами и приемами обучения, обеспечивающими реализацию образовательного процесса на высоком профессионально педагогическом уровне и достижение высокого качества образования.

  • наличие стройной системы научных знаний по специальным дисциплинам и готовность к ее применению на практике;

  • возможность решать типичные педагогические задачи во время обучения учащихся определенному предмету;

  • наличие стройной системы знаний по методике обучения определенному предмету, отдельных его разделов, отдельных этапов обучения и готовность к ее применению на практике;

  • готовность результативно действовать, разрешая проблемные ситуации, которые возникают во время обучения учащихся определенному предмету по разными учебно-методическим комплектам.

Информационная

  • владение информационными технологиями;

  • возможность находить информацию;

  • способность систематизировать, обобщать ее;

  • способность к критическому отношению к информации, распространяемой массмедийными средствами и рекламой;

  • способность применять знание и информационную грамотность.

  • возможность находить информацию профессионального характера, систематизировать, обобщать ее и готовность, способность работать с информацией.

Коммуникативный компонент профессиональной компетентности учителя

Коммуникативная

  • владение совокупностью вербальных и невербальных средств коммуникации;

  • способность вступать в коммуникацию с целью понимания.

  • владение профессиональной терминологией, и соответствующими приемами профессионального общения и готовность к их применению на практике.

  • владение специальной-предметной терминологией.

Социокультурная

  • способность защищать и заботиться о правах, интересах и потребностях других, что предусматривает умение делать выбор с позиции гражданина, члена семьи, коллектива, потребителя и тому подобное;

  • фиксированные проявления гуманистической этики.

  • возможность идентифицировать себя с ценностями профессиональной среды;

  • профессиональная позиция учителя.

Личностный компонент профессиональной компетентности учителя

Личностная

  • способность к самостоятельной познавательной деятельности: постановка и решение познавательных задач; нестандартные решения, проблемные ситуации - их создание и решение;

  • способность учиться на протяжении жизни;

  • умение анализировать ситуацию на рынке труда.

  • готовность к реализации себя в профессиональной деятельности;

  • владение приемами самореализации и развития индивидуальности в рамках профессии;

  • готовность к постоянному повышению квалификации;

  • способность проектировать свое последующее профессиональное развитие.

Рефлексивная

  • стремление к совершенству профессиональной деятельности и адекватная ее самооценка;

  • готовность к профессиональной рефлексии;

  • возможность оценивать собственные профессиональные возможности;

  • способность к преодолению профессиональных кризисов и профессиональным деформациям.

Структура загальних компетентностей учителів-предметників:

предметно-методична;

психологічна;

інформаційно-комунікаційна;

загальнонаукова;

загальнокультурна.

Предметно-методична компетентність передбачає володіння і цілеспрямоване вдосконалення предметних і методичних компетентностей під час викладання конкретного предмету. Дана компетентність вимагає від сучасного вчителя-предметника вдосконалювати свою педагогічну майстерність упродовж усього життя, що, у свою чергу, вимагає від суспільства створення умов для самоосвіти і неперервної освіти вчителів.

Сформована предметно-методична компетентність дозволяє вчителю-предметнику:

аналізувати й оцінювати кращі педагогічні досягнення в галузі методики викладання;

удосконалювати вміння викладання свого предметну;

застосовувати новітні засоби й технології під час викладання конкретного предмету;

здійснювати рефлексію формування власної методики викладання;

здійснювати моніторинг досягнень учнів з предмету;

розповсюджувати власний досвід викладання предмету.

Розглядаючи професійну компетентність сту- дента-філолога, варто зауважити, що як майбутній учитель іноземної мови він повинен володіти професійною компетентністю педагога, що включає в себе такі компоненти:

спеціальна і професійна компетентність в сфері дисципліни, яка викладається;

методична компетентність в сфері способів формування знань, вмінь та навичок;

соціально-психологічна компетентність в сфері процесів спілкування;

диференційно-психологічна компетентність в сфері мотивів, здібностей, спрямованості;

аутопсихологічна компетентність в сфері переваг та недоліків своєї діяльності і особистості [9, с. 46].

Міжнародні організації у галузі освіти також приділяють значну увагу питанню визначення компетентностей вчителів. Зокрема, варто відзначити доповідь Європейської Комісії «Ключові компетентності - планування навчальних програм» щодо програми «Освіта та підготовка 2010», де зазначаються такі компетентності, що ними повинні володіти майбутні вчителі:

вміння самостійно навчатися;

вміння аналізувати свою діяльність;

вміння вести дослідницьку роботу, що є частиною професійного розвитку;

набуття культури навчання протягом життя;

вміння критично оцінювати свої методи;

вміння злагоджено працювати у колективі [18, с. 2].



© 2010-2022