- Преподавателю
- Иностранные языки
- Виступ на тему Професійне самовиховання та самовдосконалення
Виступ на тему Професійне самовиховання та самовдосконалення
Раздел | Иностранные языки |
Класс | - |
Тип | Другие методич. материалы |
Автор | Глижко Ю.В. |
Дата | 28.09.2015 |
Формат | docx |
Изображения | Есть |
Навчаючись у ВНЗ викладачі постійно нам говорять « вчіть теорію,без теорії ви ніхто». І ми вчили. А прийшовши до школи працювати, провівши декілька уроків, починаєш розуміти, що без практики - ти «ніхто». Виникає дуже багато питань до колег ,а ще більше питань до себе. І це правильно, бо самоаналіз- один з інструментів професійного росту.
Професійне самовиховання спрямоване на реалізацію педагогом себе як особистості. Прагнення до самовдосконалення, самоосвіта є важливими чинниками професійного зростання вчителя, що забезпечують розширення його творчих можливостей, пізнавальних інтересів та формування творчої індивідуальності.
Важливе значення для професійного зростання вчителя мають:
1. Оволодіння передовим педагогічним досвідом, пошуковою дослідною роботою. Унаслідок ознайомлення з діяльністю кращих педагогів та її аналізу вчитель глибше осмислює закономірності навчально-виховного процесу, вчиться педагогічно правильно сприймати кожен учинок дитини, знаходити причини конфліктів і способи їх розв'язання.
2. Систематичне вивчення психолого-педагогічної літератури, законодавчих актів держави про освіту, виховання та навчання; зустрічі з новаторами; участь у роботі методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань тощо.
3. Ознайомлення з педагогічною пресою, радіо, телебаченням, Інтернетом. Вони швидко реагують на всі зміни, що відбуваються у системі педагогічної освіти та навчально-виховному процесі, ознайомлюють із досвідом педагогів-новаторів, науково-педагогічними новинками, матеріалами різноманітних зустрічей, конференцій тощо. Популярними серед учителів є газети "Освіта", "Шкільнийсвіт", журнали "Рідна школа", "Шлях освіти" та інші, а також зарубіжні періодичні психолого-педагогічні видання.
4. Ознайомлення із національною системою виховання, що втілює виховну мудрість українського народу, його кращих учених, прогресивні традиції українців у родинному вихованні, виховне значення українських народних звичаїв, традицій, свят, обрядів.
У процесі професійного самовиховання вчитель має відчути свободу самовираження. Учительську діяльність не можна регламентувати і втиснути у рамки інструкцій. Лише за утвердження професійної свободи можлива ефективна організація процесу професійного зростання вчителя, що є своєрідним пошуком свого шляху, набуття власного "голосу", власного "почерку". Педагог, що володіє свободою самовираження, уміє керувати власним розвитком, може спрямувати свої творчі сили на пошук нових шляхів навчання і виховання учнів.
Учителю необхідно знати свої сильні і слабкі сторони, постійно формувати в собі внутрішній стрижень особистісного зростання, яке є неодмінною умовою досягнення професіоналізму (рис. 4.1).
Становлення педагога як професіонала і суб'єкта продуктивної діяльності - це процес наближення до ідеалів культури, вершин професіоналізму, творчої самореалізації. Учені наголошують на нерівномірності етапів і ступенів професійного становлення особистості, позначаючи її як індивідуальну траєкторію професійного зростання, професійну кар'єру.
Професійна особистісна кар'єра є складовою життєвої стратегії педагога. Вона заслужена, якщо ґрунтується на особистісному зростанні, предметному й успішному самовдосконаленні, пов'язана з наполегливою працею, досягненням реальних результатів, ставленням педагога до неї як до життєвого покликання. Добре, якщо вона супроводжується і посадовою кар'єрою. Однак не всі педагоги прагнуть посадового підвищення. Деякі вважають, що підвищення призводить до адміністративної зайнятості, витіснення професійного змісту діяльності, тому займаються одним і тим самим 25- 40 років. їх кар'єра теж успішна, бо змістовна, наповнена духовністю, супроводжується зростанням суспільного визнання, шаною, нагородами, любов'ю вихованців.
Отже, професійна кар'єра - це насамперед рух. А рух не може бути без мети, спрямування на досягнення життєвого і професійного успіху, привабливої особистісної професійної перспективи.
Професійна діяльність неодмінно супроводжується змінами в структурі особистості педагога: відбувається посилення та інтенсивний розвиток якостей, що сприяють успішному здійсненню діяльності, а також придушуються і навіть руйнуються структури, що не беруть участі в цьому процесі. Позитивний вплив професії на особистість учителя виявляється у формуванні професійної самосвідомості, педагогічної спрямованості, педагогічного мислення, у розвитку професійно важливих якостей, оволодінні педагогічним досвідом тощо. Проте вплив професії на особистість може мати деякі негативні прояви, наприклад різке загострення небажаних особистісних якостей, "огрубіння" і винесення назовні стереотипів поведінки, мислення, спілкування. Усе це спричиняє ускладнення у взаємодії з іншими людьми і робить поведінку таких людей неадекватною ситуаціям. Ідеться про професійні деформації особистості.
Етапи розвитку педагогів:
1. "Виживання" (перший рік викладацької діяльності). Головною турботою молодого педагога є питання, чи зможе він вижити. Відбувається розуміння невідповідності між очікуваним успіхом і реальністю. Типові почуття - непідготовленості і невідповідності.
Протягом цього періоду молодому педагогові потрібна підтримка, розуміння, заохочення, поради.
2. "Консолідація" (другий - третій рік професійної діяльності). Педагог готовий аналізувати помилки, зроблені під час першого етапу і диференціювати конкретні завдання та навички, які потребують подальшого розвитку. Починається етап зосередження на індивідуальних проблемах учнів та проблемних ситуаціях.
Під час цього етапу цінним є навчання, що відбувається безпосередньо на робочому місці.
3. "Відновлення" (третій - четвертий рік викладацької діяльності). Педагог відчуває втому від використання своїх методів і підходів. Цей етап пов'язаний із пошуком нової інформації, інноваційних методів і підходів до навчання.
Педагог особливо цінує нагоду поспілкуватися з колегами , які працюють за різними програмами, цікавиться участю у професійних конференціях, семінарах тощо.
4. "Зрілість" (п'ятий і більше років професійної діяльності). Під час цього етапу педагог повністю ідентифікує себе у професії, ставить перед собою глибші та абстрактніші завдання
Таблица 1
Классификация профессиональных компетентностей учителя по уровням:
ключевые, базовые и специальные
Компетентности
Ключевые
Базовые
Специальные
Профессионально - деяльностный компонент профессиональной компетентности учителя
Социальная
-
способность успешно взаимодействовать с другими;
-
способность к сотрудничеству, к групповой, и кооперативной деятельности;
-
способность решать конфликты;
-
способность к лидерству;
-
готовность к принятию решений.
-
социальная ответственность за результаты своего профессионального труда;
-
способность успешно взаимодействовать с руководством и коллегами-учителями;
-
способность успешно взаимодействовать с учениками.
Предметная:
-
предметно-теоретическая;
-
психолого- педагогическая;
-
дидактико-методическая
-
способность самостоятельно приобретать новые знания и умения по специальности;
-
способность к решению проблем;
-
способность к планированию;
-
способность составлять и осуществлять планы и личные проекты.
-
наличие стройной системы научных знаний по педагогике, психологи, дидактике и готовность к ее применению на практике;
-
владение собственно профессиональной деятельностью на достаточно высоком уровне:
-
возможность решать типичные педагогические задачи;
-
способность оценивать результаты своего труда;
-
готовность результативно действовать, разрешая проблемные ситуации, которые возникают во время обучения и воспитания учеников;
-
-
знание и владение специфическими технологиями, методами и приемами обучения, обеспечивающими реализацию образовательного процесса на высоком профессионально педагогическом уровне и достижение высокого качества образования.
-
наличие стройной системы научных знаний по специальным дисциплинам и готовность к ее применению на практике;
-
возможность решать типичные педагогические задачи во время обучения учащихся определенному предмету;
-
наличие стройной системы знаний по методике обучения определенному предмету, отдельных его разделов, отдельных этапов обучения и готовность к ее применению на практике;
-
готовность результативно действовать, разрешая проблемные ситуации, которые возникают во время обучения учащихся определенному предмету по разными учебно-методическим комплектам.
Информационная
-
владение информационными технологиями;
-
возможность находить информацию;
-
способность систематизировать, обобщать ее;
-
способность к критическому отношению к информации, распространяемой массмедийными средствами и рекламой;
-
способность применять знание и информационную грамотность.
-
возможность находить информацию профессионального характера, систематизировать, обобщать ее и готовность, способность работать с информацией.
Коммуникативный компонент профессиональной компетентности учителя
Коммуникативная
-
владение совокупностью вербальных и невербальных средств коммуникации;
-
способность вступать в коммуникацию с целью понимания.
-
владение профессиональной терминологией, и соответствующими приемами профессионального общения и готовность к их применению на практике.
-
владение специальной-предметной терминологией.
Социокультурная
-
способность защищать и заботиться о правах, интересах и потребностях других, что предусматривает умение делать выбор с позиции гражданина, члена семьи, коллектива, потребителя и тому подобное;
-
фиксированные проявления гуманистической этики.
-
возможность идентифицировать себя с ценностями профессиональной среды;
-
профессиональная позиция учителя.
Личностный компонент профессиональной компетентности учителя
Личностная
-
способность к самостоятельной познавательной деятельности: постановка и решение познавательных задач; нестандартные решения, проблемные ситуации - их создание и решение;
-
способность учиться на протяжении жизни;
-
умение анализировать ситуацию на рынке труда.
-
готовность к реализации себя в профессиональной деятельности;
-
владение приемами самореализации и развития индивидуальности в рамках профессии;
-
готовность к постоянному повышению квалификации;
-
способность проектировать свое последующее профессиональное развитие.
Рефлексивная
-
стремление к совершенству профессиональной деятельности и адекватная ее самооценка;
-
готовность к профессиональной рефлексии;
-
возможность оценивать собственные профессиональные возможности;
-
способность к преодолению профессиональных кризисов и профессиональным деформациям.
Структура загальних компетентностей учителів-предметників:
предметно-методична;
психологічна;
інформаційно-комунікаційна;
загальнонаукова;
загальнокультурна.
Предметно-методична компетентність передбачає володіння і цілеспрямоване вдосконалення предметних і методичних компетентностей під час викладання конкретного предмету. Дана компетентність вимагає від сучасного вчителя-предметника вдосконалювати свою педагогічну майстерність упродовж усього життя, що, у свою чергу, вимагає від суспільства створення умов для самоосвіти і неперервної освіти вчителів.
Сформована предметно-методична компетентність дозволяє вчителю-предметнику:
аналізувати й оцінювати кращі педагогічні досягнення в галузі методики викладання;
удосконалювати вміння викладання свого предметну;
застосовувати новітні засоби й технології під час викладання конкретного предмету;
здійснювати рефлексію формування власної методики викладання;
здійснювати моніторинг досягнень учнів з предмету;
розповсюджувати власний досвід викладання предмету.
Розглядаючи професійну компетентність сту- дента-філолога, варто зауважити, що як майбутній учитель іноземної мови він повинен володіти професійною компетентністю педагога, що включає в себе такі компоненти:
спеціальна і професійна компетентність в сфері дисципліни, яка викладається;
методична компетентність в сфері способів формування знань, вмінь та навичок;
соціально-психологічна компетентність в сфері процесів спілкування;
диференційно-психологічна компетентність в сфері мотивів, здібностей, спрямованості;
аутопсихологічна компетентність в сфері переваг та недоліків своєї діяльності і особистості [9, с. 46].
Міжнародні організації у галузі освіти також приділяють значну увагу питанню визначення компетентностей вчителів. Зокрема, варто відзначити доповідь Європейської Комісії «Ключові компетентності - планування навчальних програм» щодо програми «Освіта та підготовка 2010», де зазначаються такі компетентності, що ними повинні володіти майбутні вчителі:
вміння самостійно навчатися;
вміння аналізувати свою діяльність;
вміння вести дослідницьку роботу, що є частиною професійного розвитку;
набуття культури навчання протягом життя;
вміння критично оцінювати свої методи;
вміння злагоджено працювати у колективі [18, с. 2].