Самореалізація творчих здібностей учнів з вадами розвитку в процесі використання ІКТ

Зміст

Вступ………………………………………………………………………........4

Поняття ІКТ…………………………………………………………………....7

ІКТ-компетентність працівника освіти як базова основа технологічного стандарту……………………………………………………………………….11

Комп'ютерна графіка - основа викладання шкільної інформатики…..….15

Завдання навчального курсу «Основи комп'ютерної графіки»…………...19

Програмне забезпечення………………………………………………….......20

Етапи вивчення спецкурсу «Основи комп'ютерної графіки»……………...23

Реалізація творчих здібностей учнів………………………………………....24

Висновок………………………………………………………………………29

Список використаних джерел………………………………………………..30

Вступ

Кінець XX століття відзначився інтенсивним розвитком та впровадженням в усі сфери життя суспільства інформатики. Це проявилось в інтенсивному вдосконаленні засобів обчислювальної техніки та техніки зв'язку, у появі нових та у подальшому вдосконаленні існуючих інформаційних технологій, а також у реалізації прикладних інформаційних систем.

На сьогоднішній день Україна, незважаючи на скрутне економічне становище, робить рішучі кроки до влиття в Світовий інформаційний простір, вбачаючи одним з головних пріоритетів - інформатизацію освіти, як запоруку майбутнього інтелектуального потенціалу нації.

Так в Указі Президента України "Про національну доктрину розвитку освіти" зазначається: "Освіта - основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства.

Має бути усвідомлено, що комп'ютеризація навчального закладу, під якою розуміється насичення навчального простору комп'ютерами, й інформатизація навчального закладу, під якою розуміється радикальне збільшення інформаційних ресурсів, - це не зовнішні фактори навчального процесу. І найменше ці процеси схожі на те, що прийнято розглядати як допомога навчальному процесові технічними засобами навчання. Тобто це не ТЗН, а дійсно принципово інший тип знання, що освоюється в новому інформаційному середовищі. Це більш динамічна форма знання як такого й одночасно нова форма освіти, у якій стираються розходження між науковим (дослідницьким) і навчальним, фундаментальним і прикладним знанням.

Можна визначити ряд пріоритетних напрямів державної політики, що в тій чи іншій мірі реалізуються на сьогоднішній день:

• Формування єдиного інформаційного середовища безперервної освіти з створенням баз даних по напрямкам та спеціалізаціям підготовки, які включали б в себе методичну документацію, енциклопедичні та довідкові видання, підручники та навчальні посібники, а також другорядні видання, що використовуються у навчальному процесі.

• Вдосконалення інструментальних засобів безперервної освіти, орієнтованих на прискорення освоєння матеріалу та набуття стійких навичок учнів. Сюди можна віднести розробку комп'ютерних підручників та методичних матеріалів, комп'ютерних навчальних систем, мультимедійних продуктів т.д.

• Організація інфраструктури інформатизації освіти як складової частини інформатизації суспільства в цілому, яка б виконувала роль структури, що забезпечить створення нових, тиражування та впровадження існуючих інформаційних технологій в систему безперервної освіти.

Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій на телебаченні, розповсюдження ігрових приставок, електронних іграшок і комп'ютерів надають велику увагу на виховання дитини і його сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється і характер його улюбленої практичної діяльності - гри, змінюються і його улюблені герої і захоплення. Раніше інформацію з будь-якої теми дитина могла отримати за різними каналами: підручник, довідкова література, лекція вчителя, конспект уроку.

Але, сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно. Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа засобів.

Поняття ІКТ

Будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації.

Більш вдалим терміном для технологій навчання, що використовують комп'ютер, є комп'ютерна технологія. Комп'ютерні (нові інформаційні) технології навчання - це процес підготовки і передачі інформації, кого навчають, засобом здійснення яких є комп'ютер.

При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це УРОК, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основні дидактичні принципи: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.

Такому уроку властиво таке:

1.Принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини;

2.Керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання;

3.Інтерактивність і діалоговий характер навчання; - ІКТ мають здатність "відгукуватися" на дії учня і вчителя; "вступати" з ними в діалог, що і становить головну особливість методик комп'ютерного навчання;

4.Оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи;

5.Підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером;

6.Необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно великі.

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці уроку, так і в процесі навчання: При поясненні (введення) нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі.

При цьому комп'ютер виконує такі функції:

1. У функції вчителя комп'ютер являє собою:

• джерело навчальної інформації;

• наочний посібник;

• тренажер;

• засіб діагностики і контролю.

2. У функції робочого інструменту:

• засіб підготовки текстів, їх зберігання;

• графічний редактор;

• засіб підготовки виступів;

• обчислювальна машина великих можливостей.

При проектуванні уроку вчитель може використовувати різні програмні продукти:

1. Можливо при підготовці та проведенні уроку використання готових програмних продуктів (енциклопедій, навчальних програм і т.п.).

2. Велику допомогу при підготовці та проведенні уроків надає вчителю пакет Microsoft Office, який включає в себе крім відомого всім текстового процесора Word і електронні презентації PowerPoint.

3. Система баз даних передбачає велику підготовчу роботу при складанні уроку, але в підсумку можна отримати ефективну і універсальну систему навчання та перевірки знань.

4. Текстовий редактор Word дозволяє підготувати роздатковий та дидактичний матеріал.

5. Електронні презентації дають можливість вчителю при мінімальній підготовці і незначних витратах часу підготувати наочність до уроку. Уроки, складені за допомогою PowerPoint видовищні і ефективні в роботі над інформацією.

Переваги використання ІКТ:

• Індивідуалізація навчання;

• Інтенсифікація самостійної роботи учнів;

• Зростання обсягу виконаних на урок завдань;

• Розширення інформаційних потоків при використанні Internet;

Підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового моменту: вирішиш вірно приклади - відкриєш картинку, повставляєш правильно всі букви - наближеш до мети казкового героя. Комп'ютер дає вчителю нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання, не тільки силою уяви розсовуючи стіни шкільного кабінету, але за допомогою новітніх технологій дозволяє зануритися в яскравий барвистий світ. Таке заняття викликає у дітей емоційний підйом, навіть відсталі учні охоче працюють з комп'ютером.

Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень та інших важливих частин матеріалу, тому що вчителю не доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його на екран), учневі не доводиться чекати, поки вчитель повторить саме потрібний йому фрагмент.

Цей метод навчання дуже привабливий і для вчителів: Допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює його професійний ріст і все подальше освоєння комп'ютера.

Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.

ІКТ-компетентність працівника освіти як базова основа

технологічного стандарту

Стратегія розвитку сучасного суспільства на основі високоефективних технологій об'єктивно вимагає внесення значних коректив у педагогічну теорію і практику. Оснащення комп'ютерною технікою і сучасними педагогічними програмними засобами освітніх закладів дозволяє по-новому підійти до організації навчального процесу. Проте без досягнення вчителем належної кваліфікації з використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітньому процесі, зусилля і кошти, що вкладаються у створення інформаційного середовища, не принесуть належної віддачі. Інтеграція сучасних освітніх й інформаційних технологій стає важливою умовою для вдосконалення процесу навчання різних предметів.

Для сучасної людини характерне прагнення до візуального сприйняття інформації. Це культурне явище призводить до того, що в ході інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Застосування мультимедійних технологій сприяє частковому вирішенню даної проблеми. Застосування ІКТ дозволяє втілювати ідеї індивідуалізації та диференціації навчання

Можливості ІКТ (електронних навчальних посібників і глобальної мережі Інтернет) щодо збереження і передачі інформації допомагають підвищити інформаційну насиченість уроку, вийти за рамки шкільних підручників, доповнити і поглибити їх зміст. Інформаційно-комунікаційні технології розширюють можливості діагностики рівня засвоєння інформації. Різноманітні тестові системи і оболонки дозволяють індивідуалізувати процес оцінки знань учнів, розвивати здатність школярів до самооцінки.

Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології покликані:

• стимулювати пізнавальний інтерес до предмета;

• додати навчальній роботі проблемний, творчий, дослідницький характер;

• сприяти оновленню змістовної сторони предмета;

• індивідуалізувати процес навчання і сприяти розвитку самостійної діяльності школярів.

Під час підготовки вчителів до роботи з ІКТ необхідно враховувати два чинники: рівень освоєння ІКТ вчителем як користувачем і рівень впровадження ІКТ у професійну діяльність вчителя. Під ІКТ-компетентністю вчителя ми розуміємо його здатність вирішувати професійні педагогічні задачі із залученням інформаційно-комунікаційних технологій.

У формуванні ІКТ-компетентності вчителя можна виділити два аспекти:

базова ІКТ-компетентність і предметно-орієнтована. Під базовою ІКТ-компетентністю розуміється інваріант знань, умінь і досвіду, необхідний вчителю-предметнику для вирішення освітніх завдань, перш за все засобами ІКТ загального призначення. Предметно-орієнтована ІКТ-компетентність передбачає освоєння спеціалізованих технологій і ресурсів, розроблених відповідно до вимог змісту того або іншого навчального предмета та їх упровадження в освітню діяльність. Педагогів, здатних якісно навчати учнів основним предметам шкільної програми, застосовуючи інформаційні технології, необхідно спеціально готувати. Ці вчителі повинні добре розбиратися в психології дитини, володіти методичними прийомами навчання і бути фахівцями в області інформаційних технологій. Тобто їм необхідно:

• знати дидактичні можливості комп'ютера;

• володіти методами використання комп'ютера в організації навчання;

• уміти використовувати комп'ютер для організації контролю і самоконтролю освоєння школярами вивченого матеріалу;

• уміти оптимально поєднувати ІКТ і традиційні технології навчання;

• використовувати нові інформаційні технології для організації творчої діяльності учнів тощо.

А тому процес формування ІКТ-компетентності вчителя двоетапний:

1. формування базового рівня, тобто знань, умінь і досвіду у використанні засобів ІКТ загального призначення;

2. освоєння предметно-орієнтованого рівня: впровадження в освітню діяльність спеціалізованих технологій і ресурсів, розроблених відповідно до вимог змісту і методики того або іншого навчального предмета.

На першому етапі вчитель вивчає програмне забезпечення з свого предмета, знайомиться з досвідом роботи колег. На другому етапі педагог проводить перші уроки з використанням ІКТ. Як наслідок цього, виникає необхідність у створенні авторського дидактичного забезпечення уроку, накопичується досвід, формуються аналітичні, прогностичні, проектні уміння.

На другому етапі Вчитель набуває здатності аналізувати дидактичний потенціал навчальних програмних засобів, оцінювати їх ефективність, передбачати результат їх використання, розробляти методичні рекомендації з їх використання.

Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним.

Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і самі різні ігри, сучасний комп'ютер разом з тим є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, Якого йому так часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.

Комп'ютерна графіка - основа викладання шкільної інформатики

Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку у пакет документів учбового плану входить освітня галузь "Мистецтво", що поряд з такими видами мистецтва як музичне, візуальне, театральне передбачає ознайомлення учнів з екранними видами мистецтва. Ця задача може бути частково реалізована при навчанні школярів комп'ютерній графіці.

Комп'ютерною графікою називають галузь інформатики, яка вивчає методи створення, обробки й використання зображень з допомогою програмно-апартних засобів. Цей термін має й інше тлумачення: комп'ютерна графіка - це графіка створена на комп'ютері , або точніше з допомогою комп'ютера , який використовують як інструмент малювання. І саму комп'ютерну графіку, і відповідний термін було запроваджено приблизно 20 років тому. Спочатку розробки здійснювались лише в наукових установах, проте згодом комп'ютерна графіка стала однією з реалій повсякденного життя.

Майже всім дітям притаманне бажання малювати, передавати за допомогою візуальних образів свої почуття та емоції. Тому навчання комп'ютерній графіці зазвичай не потребує додаткової мотивації, а найважливішим завданням вчителя стає вибір оптимальної методики викладання курсу.

На мій погляд, комп'ютерна графіка може стати основою викладання шкільної інформатики, так як вона органічно охоплює всі складові компоненти інформатики, ґрунтується на них і є найбільш природним засобом спілкування людини з комп'ютером.

Сказане підтверджується життям й практичним досвідом. Недарма початок освоєння дитиною комп'ютера завжди пов'язаний із створенням комп'ютерних малюнків за допомогою певних графічних редакторів та із комп'ютерними іграми й тренажерами, де головна роль відводиться комп'ютерній графіці.

Але таким видом творчості спроможні займатися здебільшого діти старшого віку, які мають спеціальну підготовку та стійкі навички роботи з комп'ютером. Учні початкової школи теж здатні легко оволодівати елементарними знаннями, уміннями та навичками роботи з комп'ютером при малюванні, конструюванні та керуванні об'єктами (переважно в ігровій формі).

Заняття образотворчою діяльністю саме на комп'ютері справляє на дитину чи не найефективнішу дію, бо завдяки своїй універсальності плідно розвиває її емоційно-чуттєву сферу, поглиблює знання, інтенсифікує візуальний і сенсорний досвід, формує естетичну культуру дитини.

У результаті роботи на комп'ютері у школярів розвивається самостійність мислення, формується вміння робити висновки, поєднувати знання в нових умовах з елементами творчості, досягати результату, не звертаючись по допомогу до інших.

Комп'ютерне навчання - один із способів, що допоможе прискорити процес формування самодостатньої особистості, її свідомого ставлення до навчання.

Обов'язковими умовами впровадження курсу «Основи комп'ютерної графіки» є належний матеріально-технічний стан комп'ютерного парку, наявність необхідного програмного забезпечення, дотримання санітарно-гігієнічних вимог та належний рівень підготовленості вчителів.

Вивчення курсу «Основи комп'ютерної графіки» забезпечує:

• спільність навчання та виховання;

• зв'язок емоційного та раціонального у навчанні;

• зв'язок з іншими предметами (літературою, художньою працею, початковою геометрією);

• систематичний розвиток умінь учнів сприймати художній образ у творах мистецтва та створювати його у власних роботах як результат пізнання дійсності, сприйняття краси, оволодіння навичками художньої діяльності.

Метою курсу є поглиблення знань та уявлень учнів з образотворчого мистецтва та вироблення вмінь і навичок роботи з графічними редакторами.

Курс «Основи комп'ютерної графіки» не замінює уроки образотворчого мистецтва, а є незалежним, самостійним, години для якого виділяються з варіативної частини навчального плану.

Основні задачі курсу:

1. підвищення культури учнів у галузі нових комп'ютерних технологій;

2. формування художньо-естетичного смаку в учнів;

3. навчання елементарним прийомам роботи на комп'ютері в ігрових і анімаційних програмах, у редакторі векторної та растрової графіки;

4. розвиток логічного й образного мислення, уваги, зорової пам'яті, почуття форми, конструктивних здібностей;

5. розвиток здібностей учнів, уміння оцінювати окремо сюжет і його технічне втілення;

6. розвиток творчого потенціалу та самореалізації;

7. підвищення внутрішнього психологічного комфорту, подолання психологічного бар'єру в спілкуванні з технікою;

8. формування у школярів ставлення до комп'ютера як до допоміжного засобу навчання;

9. трансформування роботи школярів з комп'ютером у позитивний досвід для розвитку особистості та пізнання світу.

Програма з комп'ютерної графіки ставить за мету, перш за все, навчити учнів вільно володіти графічними способами творення зображення на комп'ютері та продовжувати (паралельно з матеріалами уроків образотворчого мистецтва) ознайомлення з основами образотворчої грамоти, що в сукупності дасть їм змогу усвідомлено застосовувати ці знання й уміння у своїй практичній діяльності.

Завдання навчального курсу «Основи комп'ютерної графіки»

Метою роботи з комп'ютерної графіки є сприяння компенсаторному психічному розвитку розумово відсталих дітей і їхньої адаптації в соціумі шляхом формування художньої культури, прищеплювання навичок роботи з комп'ютерною графікою й усвідомлення зв'язків і взаємодії мистецтва з життям (на прикладі реклами, телебачення, книжкової графіки й т.п.).

Поряд з цим вирішуються завдання:

1. Естетичне виховання учнів.

2. Розвиток художнього смаку, творчої уяви й мислення учнів засобами графічних зображень.

3. Прищеплювання любові до мистецтва, розвиток прагнення до пізнання за допомогою комп'ютерного малюнка.

4. Оволодіння мовою комп'ютерного малюнка за допомогою формування необхідних технічних і художніх знань, умінь і навичок.

Поряд із загальними навчально-виховними завданнями програма виконує й завдання, специфічні для розумово відсталих школярів:

1. Усіляке сприяння компенсаторному психічному розвитку учнів.

2. Формування комунікативної компетентності.

Насамкінець, слід згадати й про міжпредметні зв'язки.

Теоретичною й методологічною основою комп'ютерної графіки є всі розділи математики, формальна логіка, образотворче мистецтво, креслення та багато інших. Точні інструменти малювання допоможуть накреслити лінії, криві, окружності, еліпси, багатокутники і полігони.

Комп'ютерна графіка є творчим "прикладанням" здобутих у зазначених дисциплінах знань, розширенням і закріпленням їх та (що є дуже важливим) стимулом більш ґрунтовного вивчення загальнотеоретичних дисциплін. Більше того, комп'ютерну графіку, як й інформатику в цілому, необхідно оцінювати з позицій подальшого практичного використання набутих у школі знань, умінь і навичок у самостійній продуктивній діяльності молодої людини.

Так, у виробничій сфері обов'язковою умовою використання засобів комп'ютерної графіки є певний обсяг загальнотехнічних знань, провідне місце серед яких належить трудовому навчанню і, особливо, кресленню.

Програмне забезпечення

З одного боку , професійних програмних засобів для роботи з графікою не так багато. Більше того, значна частина вітчизняної і зарубіжної навчальної літератури з інформатики подає навчальний матеріал із широким залученням програмних засобів візуалізації і методів та алгоритмів комп'ютерної графіки.

Фактично є два графічних редактори: векторний. і растровий Відмовитися від них в межах курсу не можливо.

Перший з них, векторний, полягає в поданні зображення як набору об'єктів, що складається з точок і кривих. Для того, щоб намалювати векторний об'єкт, учень з допомогою миші визначає точки та напрямки керувальних ліній. Комбінуючи векторні об'єкти і зафарбовуючи їх у різні кольори, можна отримати дуже цікаві зображення з чітко окресленими контурами.

Основи растрової графіки вивчаються у середовищі Рaіnt а векторної в - у середовищі редактора, вбудованого у програми пакета Microsoft Office

Навчання проводиться в середовищі операційної системи Windows ХР, оскільки ця система є в цей час однією з найпоширеніших на комп'ютерах.
Все програмне забезпечення - русифіковане, що полегшує учням роботу із програмами.

У розділ практична діяльність входять наступні завдання:

• оволодіння комп'ютерними інструментами,

• освоєння виразних можливостей лінії, плями, шрифту,

• придбання навичок композиції.

При тій величезній кількості прикладних програм (текстові й графічні редактори, електронні таблиці, розважальні і навчальні комплекси, комп'ютерні ігри ) ставиться нове завдання в інформатиці - навчити дітей бути з комп'ютером на "ти", допомогти ним опанувати готовим інструментарієм і стати користувачем у широкому сенсі, тобто самостійно знаходити нові області застосування знань. У практичному застосуванні всі прикладні програми дуже прості й не вимагають багато часу при їхньому вивченні. А використання вміння працювати на комп'ютері з певними програмами при вивченні інших предметів дає можливість більш творчо, глибоко й самостійно вивчати не тільки ці предмети, але й саму інформатику, тому що діти бачать практичне застосування своїх комп'ютерних знань.

Етапи вивчення спецкурсу «Основи комп'ютерної графіки»

На першому етапі діти знайомляться із правилами й ефектами растрового (крапкового) малюнка в програмі Paint. Починається навчання з основ техніки створення статичного зображення, використовуючи певні інструменти. Заповнення зображень кольором дозволяє учням знайти кращий варіант відповідності колірної характеристики.

При навчанні малюванню на комп'ютері важливий пошук таких завдань, які можна було б виконати швидко й одночасно багатому навчитися. Наприклад, бачити й розуміти колір, почувати пропорції, створювати колорит, передавати в малюнку простір або робити декоративні композиції.

Комп'ютер дозволяє виконувати завдання охайно й красиво. Локальність кольору, можливість нескінченно уточнювати малюнок, заміна деталей і доповнення композиції шрифтами дають можливість створювати професійні роботи.

При відборі необхідних шрифтів, що мають багату гарнітуру, дітям доводиться творчо ставитися до поставлених завдань, проявляти смак, кмітливість, почуття міри.

На другому етапі, учням надається можливість самостійно спробувати свої сили у векторній комп'ютерній графіці, працюючи із програмою PaintNet і використовуючи практично весь арсенал комп'ютерного інструментарію, всіх зображальних можливостей комп'ютера.

Процес створення комп'ютерного малюнка значно відрізняється від традиційного поняття "малювання". За допомогою графічного редактора на екрані комп'ютера можна створювати складні багатобарвні композиції, редагувати їх, міняючи й поліпшуючи, уводити в малюнок різні шрифтові елементи, одержувати на основі створених композицій готову друковану продукцію. За рахунок автоматизації виконання операцій створення елементарних форм - еліпсів, прямокутників, трикутників, а також операцій заповнення створених форм кольором і іншими засобами створення й редагування малюнка стає можливим створення достатньо складних образотворчих композицій дітьми, які раніше, внаслідок різних дефектів розвитку, були позбавлені такої можливості.

Запалити в дітях творчу іскорку, захопити їх і змусити забути, що вони працюють на складній техніці за допомогою клавіатури, а не на звичному папері олівцем, направити їх, допомогти реалізувати свою ідею - задача педагога. Намагаючись виконати свій задум, діти будуть прагнути знайти й вивчити нові можливості графічного редактора, а це, у свою чергу, підштовхне їх до нових творчих задумів.

Реалізація творчих здібностей учнів

Як показує досвід викладання курсу з основ інформаційних знань, навіть діти, що мають відхилення в розумовому розвитку при використанні в навчанні комп'ютера досить легко засвоюють предмет і домагаються результатів.

Можливості, надані комп'ютером, дозволяють деякою мірою компенсувати також і деякі фізичні недоліки користувача (у цьому випадку дитини-інваліда). Так, наприклад, при деяких захворюваннях він не може тримати в руках олівець, або провести за допомогою олівця на папері пряму лінію. У цьому випадку комп'ютер допоможе йому (за допомогою програми, названої графічний редактор) виконати не тільки це завдання, але й скомпонувати з різних готових фрагментів, що зберігаються в довгостроковій пам'яті комп'ютера нове оригінальне зображення.

Одержавши можливість вирішувати нові завдання, раніше недоступні, людина росте у своїх очах, підвищується її самооцінка, що полегшує знайти відповідне місце в суспільстві. Тому зрозуміло, як використання комп'ютера може сприяти соціальній адаптації розумово відсталих школярів, у тому числі інвалідів.

Розвитку творчих здатностей і самостійного мислення сприяє й те, що комп'ютер дозволяє здійснювати зворотний зв'язок. Дуже важливо, що учень одержує відповідь із вказівкою помилок, якщо такі є, тобто йде паралельно контроль за пошуками правильного рішення.

Графічні редактори - одні із самих популярних прикладних програм. Їх існує величезна безліч із різними можливостями, але всі вони містять у собі необхідний мінімум, що звільняє від рутинної роботи й сприяє самостійній творчості. Учні 5х - 9х класів одержують можливість виконувати малюнок крапками, відрізками, колами, прямокутниками й т.д. Вони можуть збільшити розмір будь-якої частини малюнка, щоб проробити її детально. Компонуючи малюнок у цілому, змінюють розмір того або іншого фрагмента, переміщають зображення в іншу частину екрана. Діти мають можливість дзеркально відобразити графічну композицію по горизонталі й вертикалі, стерти частину малюнка, зафарбувати її обраним кольором, додати текстову інформацію. Творчу роботу учнів можна зберегти на жорсткому диску або вивести на принтер, тобто надрукувати.

Школярі вже через 2-3 заняття опановують необхідними навичками роботи із графічним редактором. виконують нескладні власні малюнки по темі, запропонованої вчителем інформатики.

Виходячи із санітарних норм обмеження часу перебування дитини перед комп'ютером, а це складає не більше 20-25 хвилин (!), урок повинен розділятися на теоретично-підготовчу образотворчу діяльність і практичну роботу за комп'ютером.

Тому кожен урок містить у собі навчальні комп'ютерні задачі, пов'язані з оволодінням комп'ютерною грамотністю, і задачі, що базуються на образотворчому мистецтві (ознайомлення з мистецькими творами, вивчення законів композиції, форми, кольору, розвиток творчого потенціалу).

Діти знайомляться з найпростішими ігровими програмами, у яких мають можливість складати малюнки з окремих частин, конструювати зображення, вивчати характер ліній, геометричних фігур, розфарбовувати власні малюнки "відкритими" кольорами.

У 6-7 класі учні працюють у графічних редакторах, що дають змогу малювати прямими та похилими лініями, колами, дугами, геометричними фігурами, складати орнаменти в колі та квадраті, створювати образи птахів і тварин з окремих елементів.

У 8-9 класах діти опановують растрову графіку за допомогою програми Paint. Розширюється кількісна палітра кольорів. Вважається за доцільне вивчення основних образотворчих термінів і понять ("холодні" та "теплі" кольори, симетрія, композиція, ілюстрація, силует, контраст, ритм, лінія горизонту, плановість) і застосування їх у своїх творчих роботах

При оцінюванні практичних робіт здійснюється комплексний підхід з урахуванням таких критеріїв:

• володіння засобами комп'ютерної техніки, виконання роботи в конкретному графічному редакторі;

• розкриття теми, наявність образу та ідеї задуму;

• відповідність якості композиції запропонованим правилам виконання;

• творчий підхід до роботи;

• уміння доцільно розподіляти час відповідно до завдання.

розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань.

Важко розділити функції й обов'язки вчителя інформатики, учителів, вихователів і учнів. Єдність ланцюга породжує єдність дій, у кінцевому результаті однаково зацікавлені всі! Учні виконують роботу, а педагоги надають допомогу, консультують, дають рекомендації. Організовується перегляд малюнків. Діти разом з викладачами обговорюють і аналізують роботи. Виявляються помилки, відзначаються творчі знахідки, діти висловлюють свої побажання, пропозиції, думки й емоції.

Учні проявляють свої можливості виконувати графічні композиції самостійного призначення. Вивчення нескладних геометричних фігур поступово підводить учнів до розуміння конструктивної закономірності побудови малюнка, до різноманіття його варіантів, умінню використовувати площу аркуша (дисплея). Сюжет, як правило, виникає у ході роботи, змінюючись і збагачуючись. При цьому розвивається фантазія, формується художній смак. Діти бажають довідатися якнайбільше про той час, у якому вони живуть, їх притягає нова інформація, сучасна техніка. Малюючи на комп'ютері, створюючи свій "твір мистецтва ", який бачать його надрукованим на принтері, вони відчувають задоволення, свою значимість.

Висновок

Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. У вітчизняній загальноосвітній школі в останні роки комп'ютерна техніка й інші засоби інформаційних технологій стали все частіше використовуватися при вивченні більшості навчальних предметів.

Інформатизація істотно вплинула на процес придбання знань. Нові технології навчання на основі інформаційних і комунікаційних дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття.

Враховуючи специфіку навчального закладу, доцільно використовувати методи і форми навчання, що забезпечать не тільки засвоєння програмового матеріалу, виховання інформаційної культури учнів, а й розвиток творчих здібностей та якостей особистості

Дати імпульс до нового виду творчості, викликати інтерес до мистецтва сьогоднішнього дня, потреба не тільки займатися ним, але й розуміти його, усвідомлювати естетичні закони - головна мета. Пошук нових шляхів розвитку творчості дітей, пошук альтернативи вже сформованим жанрам образотворчого мистецтва виявляється плідним й ефективним, адже, " враження від дитинства багато в чому визначають майбутнє кожної людини".

Таким чином, вивчаючи пропонований курс, учні розширюють запас понять, якими вони можуть оперувати, здобувають знання, уміння й навички, що дозволяють самостійно створювати тематичні, декоративні й шрифтові композиції.

Список використаних джерел

1.Указ Президента України N 347/2002 від 17 квітня 2002 року "Про Національну доктрину розвитку освіти"

2.Комплексна програма забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін N 905 від 13 липня 2004

3.Національна доповідь про розвиток освіти в Україні / Відпов. За випуск: Кремень В.Г., Степко М.Ф., Сухолиткий О.С. - Київ: Міністерство освіти і науки, 2001. - 39 с.

4.Нокс Дж. Что могут дать компьютеры педагогике: Взгляд из американской школы / Информатика и образование, 1991, № 5, с. 107-112.

5.Овчарук О.В. Дистанційна освіта у європейських країнах та США у контексті розвитку інноваційних технологій / Київ: Атіка, 2004. - С. 170-175.

6.Березовський В.С., Потієнко В.О., Завадський І.О. Основи комп'ютерної графіки / Київ: Видавнича група BHV, 2010

30