Экскурсия в музей Академии внутренних войск МВД Украины

Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 42

Харківської міської ради Харківської області

Екскурсія

до музею Академії внутрішніх військ МВС України

учнів 6 - А та 7 - А класів

Класний керівник 7 - А класу

Попова Людмила Борисівна

Класний керівник 6 - А класу

Куліш Ірина В'ячеславівна

Харків

Дата проведення: 26.10 .2013

Учасники: 6 - А, 7 - А класи

Форма проведення: екскурсія

Мета: формувати в учнів громадянське самоусвідомлення; виховувати шанобливе ставлення до свої Батьківщини; формувати пізнавальну активність учнів; комунікативні навички; виховувати увагу, культуру мовлення, поведінки; розвивати уміння виражати словесно свої емоції, думки.

План проведення заходу

1. Зустріч з екскурсоводом;

2. Знайомство з академією;

3. Ознайомлення з експонатами музею;

4. Спілкування з робітниками музею.

Хід проведення заходу

1. Зустріч з екскурсоводом музею

2. Знайомство з академією - перегляд кінофільму про сучасних курсантів (20-30 хвилин).

3. Ознайомлення з панорамою міста, територією Академії

4. Знайомство з експонатами музею

Музей розташовано у світлому, просторому приміщенні з корисною площею біля двохсот квадратних метрів. За станом на кінець 2009 року в музеї нараховується біля 2.5 тисяч одиниць основного та допоміжного фонду.

В експозиціях музею знаходяться документи і матеріали , які відносяться до періоду 30-х років - періоду закладення фундаменту майбутнього навчального закладу та його розбудови. В експозиції представлені фотоматеріали та документи, які висвітлюють видатну роль в становленні навчального закладу начальника прикордонних військ України М.М.Бистрих та перших начальників створеного 26 грудня 1931 року навчального закладу: Є. Крафта, Е. Лєпіна, Б. Яхніна. Змістовно висвітлено період підготовки в навчальному закладі кавалеристів, танкістів та льотчиків для авіації прикордонних та внутрішніх військ. На стендах та вітринах музею розміщено архівні матеріали щодо участі випускників навчального закладу в бойових діях на Далекому Сході та під час війни на Півночі проти Фінляндії, реліквійні матеріали та документи, що розповідають про вихованців Академії, які стали Героями Радянського Союзу у роки Великої Вітчизняної війни.

Музей Академії приймає активну участь у військово-патріотичному вихованні особового складу навчального закладу, військовослужбовців частин та підрозділів внутрішніх військ гарнізону, цивільної молоді навчальних закладів міста Харкова.

Учні 6 - А, 7 - А класів із задоволенням слухали розповідь екскурсовода про перші кроки військової служби курсантів та солдатів Академії. Про те, що музей став традиційним містом зустрічі ветеранів в дні державних та професійних свят. У книзі почесних гостей музею залишили свої відгуки делегації з багатьох країн світу, в тому числі США, Германії, Франції, Китаю, Італії, Аргентини.

Працівники музею ознайомили екскурсантів з іменами та біографіями свої випускників-героїв Академії внутрішніх військ МВС України, а саме: майор Голубєвим Віктор Максимович; лейтенант Махалiн Олексій Ефiмович; генерал-майор Ракутін Костянтин Іванович; полковник Танкопій Іван Олексійович; майор Черноп`ятко Іван Давидович.

Майор Голубєв Віктор Максимович

Віктор Максимович Голубєв народився 17 січня 1915 року в Петрограді. Після школи працював шліфувальником і одночасно учився в Московському технікумі. У Червоній Армії з 1936 р.

У 1939 році закінчив авіаційне відділення Харківського прикордонного училища. Служив в авіації прикордонних військ, після чого був переведений у Військово-Повітряний флот, де чудово засвоїв техніку пілотування нових бойових винищувачів: И-16,И-153.

Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 року. Почавши бойовий шлях командиром ланки 285-го штурмового авіаційного полку (Південно-Західного фронту) старшим лейтенантом, незабаром став визнаним майстром штурмових ударів. З перших днів війни на своєму штурмовику Голубєв знищив до 50 танків, 325 автомашин, 6 гармат, понад півтори тисяч фашистів, 20 літаків. Брав участь у боях під Сталінградом, у Курській битві, у звільненні України від німецько-фашистських загарбників.

Бойова майстерність льотчика особливо яскраво проявилась в Сталінградській битві. В один з липневих днів 1942 року Голубєв на чолі групи штурмував автоколону гітлерівців. У цей момент його атакували два «мессершмита». Він став пікірувати на автоколону, обстрілюючи її з гармат і кулеметів. У результаті вогонь «мессершмитов», спрямований на його штурмовик, обрушився на гітлерівську піхоту. Цей майстерний маневр допоміг льотчику вийти з бою непошкодженим. За мужність і відвагу, виявлені в боях по ліквідації оточених гітлерівських військ під Сталінградом, йому присвоїли звання Героя Радянського Союзу 12 серпня 1942 року.

За майстерні повітряні удари по ворогові на Курській дузі командир авіаційної ескадрильї 58-го гвардійського штурмового авіаційного полку (2-а гвардійська штурмова авіаційна дивізія, 16-а повітряна армія, Центральний фронт) гвардії майор Віктор Голубєв був нагороджений другою Золотою Зіркою 24 серпня 1943року.

Нагороджений орденом Леніна, 2-ма орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 2 ступеню, орденом Червоної Зірки і багатьма медалями. У 1943 році направлений на навчання у Військово-Повітряну академію. Загинув при виконанні навчального польоту 17 травня 1945р.

Лейтенант Махалiн Олексій Ефiмович

Родился 17 марта 1908 г. в селе Кряжин Кузнецкого района Пензенской области. Русский. Член КПСС с 1932 г. Окончил начальную школу, курсы трактористов. Работал в своем селе. С 1928 г. в пограничных войсках. В 1936 г. окончил Харьковскую кавалерийскую пограничную школу, присвоено звание лейтенант. В октябре 1938 года с нарядом из пяти красноармейцев отразил нападение японского взвода на высоту 460,1. Был ранен в ногу. Начальник пограничной заставы «Пакшекори» Посьетского погранотряда Дальневосточного пограничного округа лейтенант Махалин 29 июля 1938 г. нес службу во главе пограничного наряда из десяти красноармейцев в районе озера Хасан на высоте Безымянная. На рассвете несколько групп японцев перешли государственную границу и окружили наряд. Начальник заставы организовал бой в окружении и подготовил выход бойцов из окружения. Заменил в бою убитого пулеметчика. Геройски погиб в рукопашной схватке на линии границы.

25 октября 1938 г. лейтенанту Махалину А. Е. присвоено звание Героя Советского Союза (посмертно).

9 августа 1948 г. приказом МВД СССР №332 имя лейтенанта Махалина А. Е. было присвоено одной из пограничных застав Краснознаменного Дальневосточного пограничного округа. Имя героя увековечено также в названии корабля, железнодорожной станции в Приморье, а на родине в названии села (бывший Новый Кряжим), совхоза, пионерского отряда и народного музея. В городе Владивостоке имеется улица Махалина.

Генерал-майор Ракутін Костянтин Іванович

Ракутін Костянтин Іванович народився 12 травня 1902 року в селі Нивинки Муромського району Володимирської області. У РККА з 1919 року, у військах ВЧК з 1920 року. Учасник Громадянської війни. З 1937 року начальник навчального відділу 2-ої Харківської школи військ НКВС.

В роки Великої Вітчизняної війни - начальник військ НКВС по охороні тилу Північно - Західного фронту, командуючий 24-ою армією. Генерал - майор Ракутін К.І. загинув в бою у жовтні 1941 року під Єльнею при виході з оточення.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 травня 1990 року до 45-річчю Великої Перемоги визнаний гідним звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Полковник Танкопій Іван Олексійович

Народився 7 вересня 1902 року у місті Ямпіль Вінницької області. У Радянській Армії з 1919 року. Учасник Громадянської війни. Боровся в Качковському партизанському загоні. З 1935 року Танкопій Іван Олексійович після закінчення Вищої прикордонної школи НКВС працював викладачем тактики 2-ої об'єднаної школи прикордонних військ імені Ф.Е. Дзержинського.

У середині березня 1943 року фашистські війська прорвалися до окраїн Харкова. Воїни 17-й стрілецької бригади військ НКВС і інших частин, що обороняли ближні підступи і місто, непохитно захищали кожну вулицю, кожен будинок, наносили ворогу великі втрати в живій силі і техніці. У боях на вулицях Харкова зробив подвиг командир 17-ої стрілецької бригади полковник Іван Олексійович Танкопій. До ранку 14 березня 1943 року гітлерівці, обійшовши Харків з півночі, захопили населений пункт Сороковка і прорвалися в районі Рогані до шосе Харків - Чугуїв. Одночасно велика група фашистів прорвалася до південно-східних окраїн міста й у районі паровозобудівного заводу (нині заводу імені Малишева). Наші частини виявилися в оточенні. Полковник Танкопий організував кругову оборону. Радянські воїни, відбиваючи ворога, самі починали контратаки, наносили удари по загарбниках.

У районі паровозобудівного заводу радянські воїни під командуванням полковника Танкопія знищили 6 ворожих танків, 5 бронетранспортерів і більш 100 фашистських солдатів. У центрі міста на ділянці одного з батальйонів бригади було підбито 3 фашистських танки, 2 бронетранспортери, знищено близько 70 гітлерівців. На інших ділянках - у центрі і на окраїнах Харкова - наші воїни знищили 20 танків, 150 солдатів і офіцерів противника.

У нагородному листі полковника Танкопія говориться: «Під час боїв за місто Харків полковник Танкопій самовіддано керував важкими вуличними боями бригади. Нехтуючи небезпекою, він особисто керував частинами, що вели бої на найбільш небезпечних напрямках, і своєю безстрашністю і презирством до смерті надихав бійців і командирів. У ніч на 16 березня 1943 року відважний комбриг зумів об'єднати частини і підрозділи 17-й стрілецької бригади військ НКВС у районі тракторного заводу, зайняти міцну оборону і протягом трьох діб відбивали люті атаки гітлерівців. Полковник Танкопій був поранений, але продовжував керувати боєм. Він стікав кров'ю, але відмовився від евакуації в госпіталь. У цих боях мужній командир удруге був поранений. Цього разу рана виявилася смертельною.

За відвагу і мужність у боях проти фашистських загарбників Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 жовтня 1943 року полковнику Танкопію Іванові Олексійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Ім'ям Героя названа одна з вулиць міста Харкова.

Майор Черноп`ятко Іван Давидович

Іван Давидович Черноп`ятко народився 11 вересня 1914 року в селі Нижнє Первомайського району Ворошиловградської області. Після закінчення школи навчався в гірничому інституті. Працював на шахтах Донбасу. З 1936 року служив у прикордонних військах. Закінчив школу молодших командирів при Харківському прикордонному училищі.

Командир взводу маневренної групи 59-го Посьєтського загону молодший командир Черноп`ятко І.Д. відзначився в бою біля озера Хасан в 1938 році. У вирішальний момент бою, прийняв командування ротою на себе і будучи двічі пораненим продовжував залишатися в строю аж до прибуття підкріплення.

Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 25 жовтня 1938 року.

Загинув в авіаційній катастрофі.

Учням дають вільний час для того,щоб вони сфотографувалися з експонатами музею.

5. Спілкування з робітниками музею (учні ставлять запитання екскурсоводу).

6. Повернення до школи.