Преподавателю
Информатика
Веб этикет и безопасность в интеренте

Веб этикет и безопасность в интеренте

Научная работа МАН в секции "Педагогика". В работе исследованы различные сервисы онлайн общения, их преимущества и недостатки, проанализированы типичные ошибки при общении в интернете грамматического, стилистического и особенно этического характера, разработаны рекомендации для учащихся по культурному и безопасному общению во всемирной паутине.

Раздел	Информатика
Класс	-
Тип	Научные работы
Автор	Чиноватая З.А.
Дата	03.01.2016
Формат	docx
Изображения	Есть

Поделитесь с коллегами:

Веб этикет и безопасность в интеренте ВЕБ-ЕТИКЕТ ТА БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ

Клименко Дарина Олегівна, Харківське територіальне відділення МАН України, Харківська гімназія № 43 Харківської міської ради Харківської області, 10 клас, м. Харків

Чиновата Зоя Анатоліївна, вчитель математики Харківської гімназії № 43 Харківської міської ради Харківської області

Інформаційне суспільство характеризується як суспільство знання, де особливу роль відіграє процес перетворення інформації в знання. Сучасний період суспільної історії характеризується взаємопроникненням реального та віртуального світів: реальний світ освоює та використовує інформаційно-комунікаційні технології, а віртуальний світ навчається жити за законами людського суспільства.

Актуальність теми: проаналізувавши велику кількість прикладів негативного спілкування в онлайні, відсутність елементарної культури спілкування, безліч орфографічних та стилістичних помилок, недотримання вимог адміністраторів сайтів та мереж щодо користування їх ресурсами, вседозволеність та безкарність через використання нік-неймів та аватарів надихнуло нас на думку, що в школах потрібно розпочати приділяти увагу питанням за темою: «Веб-етикет: культура спілкування та безпека в інтернеті».

Мета та завдання дослідження: проаналізувати типові випадки безкультурного або аморального та небезпечного спілкування в електронних мережах та на підставі цього аналізу розробити поради учням гімназії на тему «Веб-етикет: культура спілкування та безпека в інтернеті».

Об'єкт дослідження: культура та норми міжособистісного спілкування людей в мережі інтернет.

Методи дослідження: теоретичні та експериментальні.

Сучасні реалії спілкування потребують від нас актуальних знань і навичок того, як професійно взаємодіяти з іншими людьми, використовуючи цифрові інструменти. Враховуючи новизну соціальних медіа та інших засобів комунікації, дуже легко сказати щось невірно, некоректно, задіти почуття інших.

Цифрові технології постійно прогресують, відкриваючи нові можливості для спілкування. Користувачі стають нахабними та нав'язливими. Вони оприлюднюють що хочуть, не зважаючи на моральні норми, забувають про правила ввічливості, починаючи із звертання на «Ви» та закінчуючи нецензурною лексикою і настирною саморекламою.

Проте базові правила етикету залишаються в силі. Ввічлива електронна комунікація так само спирається на відомий загальнолюдський принцип: ставтеся до інших так, як хотіли б, щоб вони ставилися до вас. Завжди треба залишатися порядною людиною, навіть якщо спілкуєтеся через холодне світло монітору або екран гаджета.

Проаналізувавши переваги та недоліки користування інтернет-засобами навчання та спілкування, були визначені неприпустимі порушення норм та правил спілкування в онлайн просторі та розроблені поради учням з етичного та безпечного використання засобів онлайн спілкування, які презентували на засіданні дитячо-юнацької організації «Сузір'я - 43», розмістили на сайті гімназії, в кабінеті інформатики, шкільній бібліотеці та для ознайомлення та використання учнями гімназії.

Проти публікації тез не заперечую.

Науковий керівник З.А. Чиновата

Підпис З.А. Чиноватої засвідчую

Директор гімназії № 43 С.М. Ковальова

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 КУЛЬТУРА ТА НОРМИ МІЖОСОБИСТІСНОГО

СПІЛКУВАННЯ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Поняття інформаційної грамотності та інформаційної культури

Становлення інформаційної культури в світі

Переваги та недоліки онлайн спілкування

Типові проблеми онлайн спілкування

РОЗДІЛ 2 СЕРВІСИ ДЛЯ ОНЛАЙН СПІЛКУВАННЯ

2.1. Скайп

2.2. Файлообмінники

2.3. Соціальні мережі

2.4. Електронна пошта

2.5. Чат, форум

2.6. Персональний сайт

2.7. Висновок розділу 2

РОЗДІЛ 3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ВЕБ- ЕТИКЕТУ ТА БЕЗПЕКИ ОНЛАЙН СПІЛКУВАННЯ

3.1. Аналіз динаміки користування інтернетом в Україні

3.2. Діти в інтернеті. Світові тенденції розвитку користування онлайн сервісами

3.3. Аналіз користування інтернетом української дитячої аудиторії

3.4. Обізнаність учнів гімназії з питань веб-етикету та безпеки в інтернеті

3.5. Висновок розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ІНТЕРНЕТ РЕСУРСІВ

ПЕРЕЛІК ТЕРМІНІВ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Інформаційне суспільство характеризується як суспільство знань, де особливу роль відіграє процес перетворення інформації в знання. Будь-яка освіта передбачає передачу знань, умінь та навичок. Вона нерозривно пов'язана з вихованням високих моральних якостей, без яких дитина не може відбутися як особистість. Нажаль, в соціальних мережах, форумах, чатах утворилася своя негативна форма спілкування - «сленг», яка наводить на сумні роздуми про стан культури спілкування в інтернеті, і в «живому» спілкуванні відповідно, оскільки все більше часу ми спілкуємося віртуально, що накладає свій відбиток і на реальне спілкування. Тому в суспільстві назріло питання: як правильно коректно, тактовно, доцільно, чітко та лаконічно висловлювати свої думки в онлайн просторі, адже цьому ніхто нікого не навчає?

Актуальність та доцільність теми роботи

Проаналізувавши велику кількість прикладів негативного спілкування в он-лайні, відсутність елементарної культури спілкування, безліч орфографічних та стилістичних помилок, недотримання вимог адміністраторів сайтів та мереж щодо користування їх ресурсами, вседозволеність та безкарність через використання нік-неймів та аватарів надихнуло нас на думку, що в школах потрібно розпочати приділяти увагу питанням тематики «Веб-етикет: культура спілкування та безпека в інтернеті», інакше ми всі підемо на дно загальнолюдської культури.

Інтернет завітав в сучасне суспільство на теренах пострадянських держав «не постукавшись», без своїх правил, вимог. Він постійно, змінюється, розвивається, ми всі доходимо до правил користування ним самостійно, хто як вважає. Дорослі не думають, що відкритий доступ до інформації в соціальних мережах дає можливість дітям читати все те, що вони там пишуть і те, про що дітям взагалі читати не можна. У дітей від такого потоку брудної інформації розбрід і дезорієнтація. Діти геть перестали розуміти, що таке добре і що таке погано!

Не всі дорослі розуміють, як правильно написати електронного листа, посперечатися в чаті, доцільно розмісити пост в соціальних мережах, зробити покупки в інтернет магазині, або скористатися інтернет-банкінгом, що тоді казати про дітей?! Тому і перетворився інтернет на смітник інформації, бо ми самі своїм безкультур'ям зробили його таким.

Підняття в навчальних закладах питань веб-етикету повинно навчити дітей культурі онлайн спілкування, а заодно потурбуватися про їхню безпеку в інтернеті, оскільки саме діти за необізнаністю стають жертвами електронних хакерів, шахраїв та злодіїв. Прищепити дітям правила веб-етикету, навчити їх бути культурними та обізнаними у небезпеці під час спілкування в електронних локальних та глобальних мережах - таким ми бачимо своє завдання. Для навчання прийнятні будь-які засоби, теми, форми та методи, якщо вони змінюють людину на краще.

Сутність досліджуваної проблеми

Тотальне засилля безграмотності, безкультур'я під час електронного спілкування між людьми, відсутність або не дотримання будь-яких моральних норм та правил обміну інформацією в інтернеті.

Мета роботи

Проаналізувати типові випадки безкультурного або аморального та небезпечного спілкування в електронних мережах і на підставі цього аналізу розробити рекомендації для учнів гімназії за темою: «Веб-етикет: культура спілкування та безпека в інтернеті».

Завдання роботи

Вивчити недоліки та переваги різних засобів онлайн спілкування.
Проаналізувати основні види небезпеки, що підстерігають дітей в інформаційному інтернет просторі.
Розробити практичні поради з культурного використання інтернет простору для спілкування.

Об'єкт дослідження

Культура та норми міжособистісного спілкування людей в мережі інтернет.

Предмет дослідження

Низький рівень дотримання користувачами онлайн простору норм міжособистісного спілкування.

Методи дослідження

Теоретичні:

метод сходження від абстрактного до конкретного;
метод дедукції;
метод ідеалізації.

Експериментальні:

метод спостереження;
аналіз;
експеримент;
опитувальний метод.

Практична значимість роботи

може вдосконалити шкільну освіту;
підняти рівень інтернет- та загальнолюдської культури підростаючого покоління;
озброїти учнів знаннями безпечного використання інтернет ресурсів під час онлайн спілкування.

РОЗДІЛ 1

КУЛЬТУРА ТА НОРМИ МІЖОСОБИСТІСНОГО СПІЛКУВАННЯ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Поняття інформаційної грамотності та інформаційної культури

Вперше поняття «інформаційна грамотність» було введено в 1977 році в США і використано в національній програмі вищої освіти. Асоціація Американських бібліотек інформаційно грамотною людиною назвала особистість, яка здатна розвивати, розміщувати, оцінити інформацію і найбільш ефективно її використати [1].

Термін «інформаційна культура» у вітчизняних публікаціях вперше з'явився в 70-х роках XX століття; ініціаторами розвитку та популяризації відповідної концепції стали працівники бібліотек. Одними з перших робіт, в яких використовувався цей термін, були статті бібліографів К.М. Войханской і Б.А. Смірнової «Бібліотекарі і читачі про інформаційну культуру» («Бібліотека та інформація», 1974 р.) і Е.Л. Шапіро «Про шляхи зменшення невизначеності інформаційних запитів» (журнал «Науково-технічні бібліотеки СРСР», 1975 р.). З'явившись у сфері бібліотечної та книжкової справи, концепція інформаційної культури в міру свого розвитку вбирала в себе знання з цілого ряду наук: теорії інформації, кібернетики, інформатики, семіотики, документалістики, філософії, логіки, культурології, лінгвістики та ін. [3].

Поняття "інформаційна культура" характеризує одну з граней культури, пов'язану з інформаційним аспектом життя людей [2]. Роль цього аспекту в інформаційному суспільстві постійно зростає, і сьогодні сукупність інформаційних потоків навколо кожної людини настільки велика, різноманітна і розгалужена, що вимагає від нього знання законів інформаційного середовища і вміння орієнтуватися в інформаційних потоках. В іншому випадку він не зможе адаптуватися до життя в нових умовах, зокрема, до зміни соціальних структур, наслідком якого буде значне збільшення числа працюючих у сфері інформаційної діяльності і послуг.

У широкому сенсі під інформаційною культурою розуміють сукупність принципів і реальних механізмів, що забезпечують позитивну взаємодію етнічних і національних культур, їх поєднання в загальний досвід людства [4]. У вузькому сенсі - оптимальні способи звернення зі знаками, даними, інформацією та подання їх зацікавленому споживачу для вирішення теоретичних і практичних завдань; механізми вдосконалення технічних середовищ виробництва, зберігання і передачі інформації; розвиток системи навчання, підготовки людини до ефективного використання інформаційних засобів та інформації.

Один з провідних вітчизняних фахівців у галузі інформатизації Е.П. Семенюк під інформаційною культурою розуміє інформаційну компоненту людської культури в цілому, об'єктивно характеризує рівень всіх здійснюваних у суспільстві інформаційних процесів та існуючих інформаційних відносин [4].

В даний час інформаційну культуру все частіше трактують як особливий феномен інформаційного суспільства. У залежності від об'єкта розгляду стали виділяти інформаційну культуру суспільства, інформаційну культуру окремих категорій споживачів інформації (наприклад, дітей або юристів) та інформаційну культуру особистості.

Інформаційна культура особистості - одна зі складових загальної культури людини, сукупність інформаційного світогляду та системи знань і умінь, що забезпечують цілеспрямовану самостійну діяльність по оптимальному задоволенню індивідуальних інформаційних потреб з використанням як традиційних, так і нових інформаційних технологій.

Фахівці виділяють наступні критерії інформаційної культури людини:

вміння адекватно формулювати свою потребу в інформації;
ефективно здійснювати пошук потрібної інформації в усій сукупності інформаційних ресурсів;
переробляти інформацію і створювати якісно нову;
вести індивідуальні інформаційно-пошукові системи;
адекватно відбирати та оцінювати інформацію;
здатність до інформаційного спілкування і комп'ютерну грамотність [6].

Все вище перелічене повинно базуватися на усвідомленні ролі інформації в суспільстві, знанні законів інформаційного середовища і розумінні свого місця в ній, володінні новими інформаційними технологіями.

Концепція інформаційної культури особистості ширше, ніж концепція інформаційної грамотності. На відміну від інформаційної грамотності, вона включає такий компонент, як інформаційне світогляд, передбачає обов'язкову мотивацію особистості на необхідність спеціальної інформаційної підготовки. Концепція інформаційної культури дозволяє віднести інформаційну підготовку особистості до сфери культури, що дає можливість забезпечити синтез і цілісність традиційної книжкової (бібліотечної) і нової (комп'ютерної) інформаційних культур, уникнути в інформаційному суспільстві конфронтації двох полярних культур - технократичної та гуманітарної.

Становлення інформаційної культури в світі

Інформаційна культура людства налічує тисячоліття. В різні часи її зворушували інформаційні кризи. Одна з найзначніших інформаційних криз призвела до появи писемності. Усні методики збереження знань не забезпечували повної цілісності обсягів інформації, тому фіксація інформації на матеріальному носієві породила новий період інформаційної культури - документальний. До її складу ввійшла культура спілкування з документами: культура витягу фіксованого знання, культура кодування і фіксації інформації; культура документографічного пошуку. Оперування інформацією стало легшим, зазнав змін образ мислення, але усні форми інформаційної культури не тільки не втратили свого значення, а й збагатилися системою взаємозв'язків з письмовими [2].

Чергову інформаційну кризу викликали до життя комп'ютерні технології, що модифікували носії інформації та автоматизували деякі інформаційні процеси.

У 90-х роках XX століття в США і країнах Західної Європи з'явився ряд концепцій інформаційної грамотності, під якою розуміється здатність людини ідентифікувати потребу в інформації, вміння її ефективно шукати, оцінювати і використовувати. У розвиток концепції інформаційної грамотності внесли великий внесок Американська бібліотечна асоціація (ALA) і Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій і установ (IFLA).

У 2002 році в ході 68-ї сесії Генеральної конференції та Ради ІФЛА було оголошено про створення Секції з інформаційної грамотності, завданням якої стало виявлення стандартів інформаційної грамотності, що сформувалися в різних бібліотеках та країнах, і створення міжнародного стандарту з інформаційної грамотності.

У 2006 році в рамках Всесвітнього бібліотечного та інформаційного конгресу - 72-й сесії Генеральної конференції та Ради ІФЛА - пройшов Відкритий форум ЮНЕСКО, на якій було оголошено про створення стратегічного альянсу між ІФЛА та ЮНЕСКО для реалізації рішень Всесвітнього саміту з інформаційного суспільства (WSIS), в тому числі - вирішення проблем інформаційної грамотності.

У 2006 році вийшов у світ «Посібник з інформаційної грамотності для освіти протягом усього життя», написаний Головою Секції з інформаційної грамотності ІФЛА Хесусом Лау, в якому узагальнюється і аналізується гігантський масив знань з даної проблематики, накопичений Секцією за час її роботи. У цій роботі під інформаційної грамотністю розуміється «наявність знань і умінь, необхідних для правильної ідентифікації інформації, необхідної для виконання певного завдання або вирішення проблеми; ефективного пошуку інформації; її організації та реорганізації; інтерпретації та аналізу знайденої і витягнутою інформації (наприклад, після скачування з Інтернету); оцінки точності і надійності інформації, включаючи дотримання етичних норм і правил користування отриманою інформацією і при необхідності передачі та представлення результатів аналізу та інтерпретації іншим особам; подальшого застосування інформації для здійснення певних дій і досягнення певних результатів ». [6].

Сучасна інформаційна культура зібрала в собі всі свої попередні форми та з'єднала їх в єдиний засіб. Як особливий аспект соціального життя вона виступає в якості предмета, засобу і результату соціальної активності, відображає характер і рівень практичної діяльності людей. Це результат діяльності суб'єкта і процес збереження створеного, розповсюдження та споживання об'єктів культури. На сьогодні важливою складовою інформаційної культури є веб культура, проблемам якої, на нашу думку, приділено мало уваги, ця тематика докладно не розкривається у науково-популярній літературі. Тому ми вирішили дослідити тему веб-етикету.

Переваги та недоліки онлайн спілкування

Спілкування через інтернет дає нам можливість познайомитися з різними людьми, розширити коло знайомств і просто відпочити із приємним співрозмовником. Це спілкування відверте, оскільки людина не комплексує з приводу своїх недоліків, павутиння їх приховує. Спілкування за допомогою віртуальних комунікацій дає людині найголовніше - свободу вибору. Можна познайомитися з тим, з ким цікаво спілкуватися, з тим, хто розділяє ваші погляди і захоплення, з тим, хто займається тою ж самою професійною діяльністю, що і ви. З цими людьми ви можете обмінюватися думками, інформацією, знаннями, накопичити корисний досвід.

Проте найголовнішим мінусом онлайн спілкування може стати розчарування. За павутинням люди і компанії можуть приховувати недоліки, слабкі місця, підводні камені своєї діяльності або взагалі ошукати вас, до того ж не тільки з корисною метою, а й просто заради дурної втіхи. Інтернет рясніє подібними роликами.

Типові проблеми онлайн спілкування

Ми переконані, що всі усвідомлюють важливість традиційного етикету та успішно його засвоїли. Проте етикет вже давно вийшов за рамки обіднього столу. Все більше комунікацій відбувається в соціальних мережах, електронною поштою та на інтернет-конференціях.

На жаль, такі помилки можуть мати тривалі наслідки: онлайн помилка буде фігурувати відбитком біля вашого імені в результатах інтернет-пошуку довгі роки. 76% з понад 650 опитаних західних спеціалістів по роботі із персоналом вважають, що такі ситуації, як випадкова відправка електронної пошти помилковому адресату може негативно вплинути на кар'єрні перспективи та відносини [5]. А 40% з більш ніж 1300 опитаних менеджерів західних компаній вважають неприпустимою віртуальну дружбу в соціальних мережах із співробітниками, які їм підпорядковуються. Практично кожен другий з них категорично не хотів би бачити в списку соціальних контактів безпосереднього боса. Двоє з трьох респондентів дослідження не вітали такий формат спілкування із партнерами [10].

Ім'я російської співачки Олени Ваєнги вже три роки асоціюють із записом в соціальній мережі на своїй сторінці, написаним з помилками. Співачка каже, що то була її емоційна реакція на подію, проте нажила вона цим собі 75 судових позовів та багато ворогів [9].

Висновок розділу 1

Сучасний період суспільної історії характеризується взаємопроникненням реального та віртуального світів: реальний світ освоює та використовує інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), а віртуальний світ навчається жити за законами людського суспільства.

Як не стати жертвами таких промахів на роботі та в навчанні, як підвищити ефективність спілкування із партнерами, колегами, друзями? Як дотриматися цифрового протоколу і подолати складні віртуальні ситуації? І взагалі, як просто бути порядною людиною в онлайн просторі? На ці питання ми намагалися відповісти під час дослідження.

РОЗДІЛ 2

СЕРВІСИ ДЛЯ ОНЛАЙН СПІЛКУВАННЯ

Скайп

На сьогодні є багато електронних засобів для онлайн спілкування. Аби завжди бути на зв'язку і не збанкрутитися через телефонні рахунки, винайшли комунікатори. Найпопулярніший з них - скайп (Skype).

Скайп - безкоштовне програмне забезпечення із закритим кодом, яке забезпечує текстовий, голосовий та відеозв'язок через інтернет між комп'ютерами (IP-телефонія). На кінець 2010 року у програми було 663 млн. користувачів [1]. Стати учасником спілкування в скайпі так само просто, як і в соціальній мережі або ресурсу електронної пошти. Скайп допоможе розвіяти усі сумніви про співрозмовника, які будуть ховатися за ніком та аватаром. Обов'язково запросіть нового знайомого вийти в скайп, аби переконатися, що він той, за кого себе видає [12].

Дуже корисним є скайп при вивченні іноземних мов, коли можна наживо поспілкуватися із носіями мови. Навіть із друзями, батьками, врешті решт вчителькою, яка може проконсультувати в скайпі з питань домашнього завдання. Проте за такими розмовами можна втратити контроль над часом і не виконати інші уроки або зробити заплановані справи.

У вивченні іноземних мов можуть допомогти блоги, якщо писати в них іноземною. Знайти їх краще на національному сервісі тої мови, якою пишете. Тоді читатимуть, відповідатимуть, коментуватимуть та підтримуватимуть вас будуть носії мови, яку вивчаєте.

Файлообмінники

Інтернет ресурси дають широкий доступ до електронних інформаційних ресурсів, зокрема Вікіпедія - це велика мережева енциклопедія про «все». Побудована вона так, що кожен може написати до неї статтю, або змінити те, що вже в ній є. Але саме через це не варто цілковито довіряти Вікіпедії. Якщо ви вважаєте себе досвідченими в якихось питаннях і ваші знання можуть бути корисними для інших, можна долучитися до товариства енциклопедії. Однак, по-перше треба вивчити правила додавання чи редагування текстів. Дуже обережно ставтеся до онлайн словників та перекладачів. Якщо це слово чи словосполучення - це одне. А якщо текст - то може вийти казна що. Машинний переклад все одно потребує людської корекції, інакше зміст тексту може загубитися.

Під час спілкування в інтернеті виникає потреба поділитися великими файлами, які неможна переслати поштою або розмістити в соціальних мережах. Для цього існують файлообмінники, які дозволяють завантажити до інтернету власну інформацію з наступним доступом для тих, кому ви налаштуєте цей доступ.

В сучасному суспільства не визначені майнові права для таких файлів. Ви можете ділитися як своїми, так і чужими файлами. Інформація - це завжди чиясь власність. Але розрізняються авторське право та майнове право. Майнові права має той, хто отримує певні прибутки від свого надбання. Він на законних підставах може вимагати винагороду за користування його інформацією. Наприклад, хтось відсканував придбану в книгарні книжку і хоче , щоб у інших теж була змога її почитати. Суперечки про законність таких дій точаться дуже давно. З одного боку, це порушення майнових прав, з іншого, «піратського», це законно, адже кожна людина має можливість не лише придбати цей «товар», а й взагалі отримати до нього будь-який фізичний (невіртуальний доступ). Сьогодні законодавство не дає відповіді на такі питання. Це проілюструвала «мережева революція» початку 2012 року, яку влаштувало багатомільйонне співтовариство користувачів найбільшого на той час українського файлообмінника ex.ua [12].

На деяких файлообмінниках із поваги до авторських та майнових прав встановлено суворе правило: не виставляти «до роздавання» найновіші кінострічки, якщо вони ще не йдуть у прокаті кінотеатрів, також є обмеження щодо змісту коментарів.

На дуже шанованому в інтернеті ресурсі Ютубі авторське право позначають знаком копірайту - © (від анг. «copyright»). Проте програмісти вигадали термін «копілефт», він означає що користувач може вільно цитувати чи змінювати матеріал із значком © [5].

Соціальні мережі

Спілкування в соціальних мережах вже стало певним жанром комунікації, який сформував власну систему правил поведінки, культуру, до якої постійні учасники такого спілкування в різній мірі причетні. В психологічній сфері спілкування в соціальних мережах має важливу перевагу - воно не накладає на своїх учасників додаткових зобов'язань, які виникають при реальному спілкуванні, тут можна впевнено озвучити думки, які важко сказати перед аудиторією. Віртуальне спілкування підвищує самооцінку. До такого висновку прийшли вчені з Університету Корнелла [10]. Позитивні відгуки здатні покращити настрій, нормалізувати серцевий ритм, навіть принести користь бізнесу, популяризувавши його в соціальних мережах.

Але породжує і мінуси. Користувачі стають нахабними та нав'язливими. Вони оприлюднюють що хочуть, не зважаючи на моральні норми, забувають про правила ввічливості, починаючи із звертання на «Ви» та закінчуючи нецензурною лексикою і настирною саморекламою.

Соціальні мережі - це майданчик для публікації недостовірної інформації. Досліджено, що захоплення соціальними мережами послаблює здатність людини критично мислити. Автори дослідження підкреслюють, що чим більше ми спираємось на думки віртуальних «друзів» і чим частіше переглядаємо та поширюємо їх записи, тим менше шансів, що в майбутньому ми будемо вистроювати свою точку зору на події без оглядки на оточення.

Не тільки текстові, а й відео-, аудіо, фотофайли можуть бути абсолютно недостовірними. Наприклад, в соціальній мережі «Вконтакте» можна зустріти «Вальс квітів» авторства Моцарта, а не Чайковського [14].

Значним мінусом соціальних мереж є повна відсутність поваги до правил мови. Нема коли ставити коми, співрозмовник і так зрозуміє А потім і поза інтернетом забуваємо ставити коми. Вислови міняємо на смайли, спотворюємо слова непристойними скороченнями. Філологи б'ють тревогу - молодь не вміє складати складносурядні та складнопідрядні речення, не вміє відміняти складні кількісні числівники, не вживає дієприкметникові звороти! Не вміє слухати нікого, окрім себе.

Електронна пошта

Електро́нна по́шта (англ. e-mail, скорочення від electronic mail) -

популярний сервіс в інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відеофайли, архіви, програми) [1]. Електронна пошта - типовий сервіс відкладеного зчитування (off-line), яким зручно користуватися тоді, коли є час, можна пересилати вкладені файли великих розмірів, чого не зробиш, наприклад, в чатах, на форумах або соціальних мережах.

Як можна культурно користуватися цим сервісом? Що треба враховувати при написанні електронного листа?

Поштову скриньку треба перевіряти хоча раз на добу, а краще двічі - вранці і в вечері. Відповідати на листи треба протягом 24-х годин. Якщо не можете - принаймні дайте про це знати. Повідоміть, що відповісте згодом, інакше співрозмовник буде ламати голову над причинами мовчання. А краще, знаючи про те, що довго не дивитимешся пошту, - активувати автовідповідач.

Чат, форум

Чат, чаттер (англ. chatter - базікати) - засіб обміну повідомленнями через комп'ютерну мережу в режимі реального часу, а також програмне забезпечення, що дозволяє організувати таке спілкування [1]. Чат - це вбудована в будь-який веб-сервіс функція «живої розмови», або спеціальний сайт, де збираються охочі обговорити в «прямому ефірі» якусь тему. Говорити можна конфіденційно, а можна колективно. З обережністю треба запрошувати до чату співрозмовників. Повідомлення про кожен новий діалог буде приходити до всіх. Це може сильно дратувати людей, які не зацікавлені в обговоренні заданої теми. Якщо співрозмовник відхиляється від теми, модератор (від англ. «moderator» - посередник, головуючий) може повернути його у русло бесіди, або видалити, щоб не псував настрій іншим. Долучитися до чату можна, зареєструвавшись, і обрати собі нік (від англ. «nick» - прізвисько) [12]. Нік має бути адекватним та коротким, аби співрозмовникам було зручно до тебе звертатися. Особливо це стосується чатів під час якихось офіційних заходів. Наприклад, конференція лікарів, а в чаті ім'я «Андрійко» або «Сірий вовк».

Діти без дозволу дорослих не повинні давати особисту інформацію в чатах: прізвище, адресу, електронну адресу, номер телефону, банківської карти, паролі і т. п. Під час сеансу чату неприйнятно розсилати будь-які матеріали - тільки усне спілкування.

Веб-фо́рум - клас веб-додатків для організації спілкування відвідувачів веб-сайту [1]. Форум - це теж сторінка для спілкування, проте в режимі «оф лайн». Люди заходять туди коли їм заманеться, пишуть коментарі, читають коментарі інших. Таке листування може тривати роками.

Спілкування на форумах та в чатах може призвести до того, що можна забути, як потрібно спілкуватися в реальному житті із однокласниками, батьками, вчителями. Адже тут ніхто нікого (крім модераторів) не контролює, можна казати що завгодно! Розмови в інтернеті затягують, вимагають відповіді на кожну репліку, скорочують обов'язкові в живих розмовах ознаки чемності. Так можна не помітити, що розмова іде не з людиною, а з ботом - майже інтелектуальною програмою, яка може прикидатися людиною. Боти можуть навіть спілкуватися між собою, аби утримати учасника розмови на своєму ресурсі. Існують цілі бот-мережі, і про них можна навіть не здогадуватися.

Ботами можуть бути не лише програми, а й люди. Вони створюють багато профілів та під різними іменами організовують дискусії для маніпуляцій відвідувачами та нав'язування їм певної точки зору. Вони можуть бути і просто емоційно неврівноваженими людьми, яких називають «тролями», а їхню поведінку - «тролінгом» (від англ. «trolling» - ловити рибу на блешню, тут - розміщення в інтернеті провокаційних повідомлень з метою викликати конфлікт) [12].

Ці інтернет-хулігани порушують правила поведінки й етикет стосунків у мережі: втручаються в чужі дискусії, заважають обговоренню, ображають, сварять між собою спільноти або перетворюють розмову на беззмістовну балачку. Самий дієвий засіб проти тролів - ігнорувати їх.

Персональний сайт

Якщо спілкування в чатах, на форумах, в соціальних мережах вас не влаштовує, ви вже «виросли» з нього і чітко уявляєте тему своєї «розмови» із світом, можна створити персональний сайт. Проте тут теж є свої певні технічні правила та етичні норми, яких потрібно дотримуватися.

По-перше, треба чітко вималювати структуру сайту. Як правило, на ньому має бути біжучий рядок новин, каталоги, фотоальбоми, дошка оголошень, архів публікацій, форум та гостьова книга, а ще вікна Ютубу та пошуку. Зараз стало популярним розміщувати на сайті інтегровані (від англ. «integrate» - об'єднувати) кнопки соціальних мереж - таким чином про цікаві матеріали дізнається більше людей, які будуть рекомендувати їх своїм друзям.

Аби сайт потрапив в мережу його треба завантажити на інтернет сервер. Проте власники серверу якусь частину вашого сайтового простору заберуть під рекламу. Такі стосунки між власниками сайту та серверу називаються «хостингом» (від англ. «host» - господар). Хостинг буває платним і безкоштовним. За гроші провайдер звільняє тебе від реклами [12].

Висновок розділу 2

Цифрові технології постійно прогресують, відкриваючи нові можливості для спілкування. Проте базові правила етикету залишаються в силі. Ввічлива електронна комунікація так само спирається на відомий загальнолюдський принцип: ставтеся до інших так, як хотіли б, щоб вони ставилися до вас. Завжди треба залишатися порядною людиною, навіть якщо спілкуєтеся через холодне світло монітору або екран гаджета.

Проаналізувавши типові помилки користування електронною поштою, ми розробили рекомендації щодо «етичного листування». Враховуючи всі зазначені недоліки, створили рекомендації для учнів щодо етикету та безпеки спілкування в соціальних мережах. Рекомендації щодо спілкування у веб-чатах та на веб-форумах подано в додатку Г. Декілька правил «чемності» для персонального сайту розміщено в додатку Г. Вигляд персонального сайту мого наукового керівника подано у додатку Д.

РОЗДІЛ 3

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ВЕБ-ЕТИКЕТУ ТА БЕЗПЕКИ ОНЛАЙН СПІЛКУВАННЯ

3.1. Аналіз динаміки користування інтернетом в Україні

В Україні кількість користувачів інтернету щороку стрімко зростає. Так, згідно з показниками сайту Sputnikmedia.net [19], у січні 2006 року українська інтернет аудиторія складалася з 4 207 391 особи. Станом на 1 січня 2007 року, за повідомленням прес-служби департаменту зв'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв'язку, в Україні налічувалося вже біля 9 млн. користувачів, а це 18,75% від кількості жителів України. Кількість користувачів українського інтернету в травні 2008 року зросла на 0,77% порівняно з квітнем і складала 8 471 954 осіб на місяць; станом на березень 2009 року - 11,96 млн. осіб, що на 9,4% більше, ніж у лютому 2009 року [1]. У квітні 2010 року дослідження «Gemius Україна» виявило 8,669 млн. регулярних користувачів інтернету віком від 16 років і старших. У червні 2010 року «Бігмір Інтернет» нарахував уже 18 581 501 унікальних користувачів [1]. Отже, якщо порівняти кількість користувачів інтернету в січні 2006 року (4 207 391особа) та у червні 2010 року (18 581 501 особа) висновок можна зробити один: з кожним роком кількість українців, які використовують ресурси всесвітньої мережі інтернет, збільшується.

Лідерами за кількістю нових користувачів стали соціальні мережі. Тепер 31% користувачів інтернету в Україні відвідують ці ресурси. Також великою популярністю користуються сайти новин (кількість відвідувачів у віковій групі від 30 до 49 років зросла тут з 24% до 29%) і сайти з мультимедійним контентом (з 26% до 32% збільшилася кількість користувачів, які завантажують музику і фільми, і з 9 % до 14% зросла кількість тих, хто переглядає онлайн відео або слухає онлайн радіостанції).

3.2. Діти в інтернеті. Світові тенденції розвитку користування онлайн сервісами

Як свідчать результати дослідження Eurobarometer [17], проведеного у 2008 році у 27 країнах - членах ЄС, 75 відсотків дітей віком від шести до 17 років активно користуються інтернетом. Причому це стосується також половини дітей тих батьків, котрі самі у всесвітню мережу - ні ногою! «Техніку онлайн безпеки» батьки обговорювали лише з кожним другим малолітнім користувачем. У 92 відсотках випадків мова йшла про неприпустимість розголошення особистої інформації, у 83 відсотках - про небажаність спілкування з незнайомими людьми. 59 відсотків батьків, щоб убезпечити дітей від негативних інформаційних впливів, використовують спеціальні фільтри або моніторингове програмне забезпечення. 64 відсотки батьків, які цього не роблять, стверджують, що довіряють своїм дітям. 14 відсотків зізналися, що просто не знають, як ці програми встановлюються. Інше дослідження, яке було проведено в 2009 році в рамках проекту EU Kids Online [18] в Лондонському економічному інституті (London School of Economics), висвітило зовсім інші результати. Згідно з цим дослідженням, у Великій Британії 77% родин використовують спеціальні програми, які фільтрують зміст веб-сторінок. 87% батьків проводять бесіди з дітьми щодо безпечного користування інтернетом. Але одночасно дослідники констатують факт, що британські батьки не дуже занепокоєні переглядом дорослого контенту в мережі інтернет дітьми.

3.3. Аналіз використання дітьми інтернет-ресурсів в Україні

В Україні подібні дослідження розпочалися лише з 2009 року завдяки діяльності членів «Коаліції за безпеку дітей в Інтернеті». Дослідження проводилося Інститутом соціології НАН України за підтримки компанії «Київстар», яка є членом Коаліції, в період із серпня по вересень 2009 року в 11 містах України та полягало в опитуванні 1200 респондентів (дітей та дорослих) щодо якісного та кількісного використання дітьми інтернет-ресурсів. Отримані показники насторожують: переважна більшість вчителів, дітей і їхніх батьків не проінформовані про потенційні ризики для дітей в інтернеті та про те, як їх уникнути. 22% дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих. 28% дітей, побачивши в інтернеті рекламу алкоголю або тютюну, хоч раз спробували їх купити, а 11% - намагалися купити наркотики. Понад 28% опитаних дітей готові переслати через інтернет свої фотографії незнайомцям. 17% без коливань погоджуються повідомити інформацію про себе та свою родину: місце проживання, професію, графік роботи батьків. Для чого незнайомим людям може знадобитися така інформація, діти, як правило, не замислюються. Близько 14% опитаних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн іграх, і лише дехто з них звертає увагу на вартість такої опції [5].

При цьому 87% батьків вважають, що саме вони повинні навчати дітей правилам безпечного користування інтернетом. Проте лише у 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідувала дитина. Проведене дослідження показало, що в більшості випадків діти набагато краще від батьків обізнані з можливостями використання і мобільного, і стаціонарного інтернету. Існує суттєва різниця між тим, як діти насправді користуються інтернетом, і тим, що про це відомо їхнім батькам: діти користуються ним частіше, аніж думають батьки, відвідують інтернет-кафе, сайти для дорослих, грають в азартні ігри, витрачаючи реальні гроші; контактують з незнайомцями. Про все це в більшості випадків ані батьки, ані вчителі не знають, що свідчить про високий ступінь небезпеки для дітей.

Обізнаність учнів гімназії з питань веб-етикету та безпеки в інтернеті

Інтернет все більше впливає на професійні та особистісні взаємини між людьми. Розвиток ІКТ, широке застосування інтернет порталів, електронної пошти, високотехнологічного програмного забезпечення занурюють процес міжособистісних стосунків між людьми у віртуальне середовище [8].

На сайті гімназії було проведено опитування, де учням пропонувалося відповісти на питання щодо користування інтернетом (рис. 1):

рис. 1

Питання розміщено в додатку А.

Опитування показало, що 84% учнів користуються інтернетом щоденно. Найчастіше його використовують з метою пошуку інформації (37%) та спілкування і розваг (34%). Тільки 27% учнів на питання, чи знають батьки твоїх онлайн співрозмовників, відповіли «так», 24% - «частково» і 49% - «ні». 77% опитаних частково надають свої особисті дані в мережу інтернет і 23% - не надають. Серед гімназистів немає учнів, які викладають всю особисту інформацію в онлайн.

Для роботи з текстовими файлами автоматичний електронний переклад роблять 5% опитаних, самостійний переклад - 2%, а 93% гімназистів не довіряють автоперекладачам та користуються відповідними інтернет сервісами з подальшою перевіркою та редагуванням текстів.

На питання щодо веб-етикету учні відповіли¸ що помічають помилки в електронних листах та повідомленнях в соціальних мережах (51%), проте дратують ці помилки лише 25% опитаних, а 24% не помічають їх взагалі. Не сильно турбує учнів і імідж неграмотного автора, негативне враження про якого складається у 15% опитаних, ніяке - у 83%, і навіть позитивне - у 2%. Самі гімназисти намагаються дотримуватися культури онлайн спілкування (77%), проте вони мало обізнані з цих питань. Завжди дотримуються правил веб-етикету 16% опитаних, а не звертають на це уваги - 7% учнів.

В розумінні гімназистів безпечний інтернет - це:

безпека нашого здоров'я та комп'ютера;
інтернет без вірусів та спаму;
етичне спілкування без образ та ненормативної лексики;
неможливість ошукання;
повна конспірація;
захист від реклами.

Деякі респонденти не змогли дати відповідь на це питання.

Висновок розділу 3

Результати опитування свідчать про те, що більшість гімназистів користуються інтернетом щоденно, найчастіше з метою пошуку інформації, навчання та розваг. Питання веб-етикету на жаль не сильно турбують підлітків, вони можуть самі припускатися помилок і не вважають це проблемою з боку своїх онлайн співрозмовників. Більшість з опитаних не знають норм та правил віртуального етикету. Як показує опитування, вони і хотіли б навчитися, але цьому ніде не навчають. Ось і рясніє інтернет безкультур'ям та безграмотністю. Аналізуючи відповіді, можна зробити висновок, що для більшості дітей безпечний інтернет - це інтернет без спаму, вірусів, та хакерів, лише декілька відповідей були про особисту інформацію.

Як бачимо, онлайн спілкування стало невід'ємною частиною культури людей, яка на жаль ще досить «безкультурна» та небезпечна.

ВИСНОВКИ

Будь-яка освіта передбачає передачу знань, умінь та навичок. Вона нерозривно пов'язана з вихованням високих моральних якостей, без яких дитина не може відбутися як особистість. На жаль, в соціальних мережах, форумах, чатах утворилася своя негативна форма спілкування - «сленг», яка наводить на сумні роздуми про стан культури спілкування в інтернеті.

Проаналізувавши переваги та недоліки користування інтернет-засобами навчання та спілкування, дослідивши за допомогою опитування учнів гімназії проблем онлайн спілкування, були визначені неприпустимі порушення норм і правил спілкування в мережі інтернет та розроблені поради з веб-етикету та безпечного використання інтернет сервісів для онлайн спілкування.

Задачею дослідження було створення рекомендацій щодо етичного та безпечного користування засобами онлайн спілкування. Правила веб-етикету та інтернет безпеки подано в додатках Б - Д.

Щоб інформація про веб-етикет стала більш цікавою для учнів та для переконання їх у важливості порад, можна запропонувати перелік «антипорад», який розміщено в додатку Е.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ІНТЕРНЕТ РЕСУРСІВ

Вікіпедія.
Оленев С. М. Информационная культура на рубеже тысячелетий: преемственность и новации. //Информационная культура личности: прошлое, настоящее, будущее. Международная научная конференция. Краснодар - Новороссийск - 11-16 сентября, - 1996. - С. 52-53.
Ракітов А.І. Філософія комп'ютерної революції. - М.: Політвидав, 2001. - 287 с.
Семенюк Е.П. Інформаційна культура суспільства і прогрес інформатики / / НТІ. Сер.1. - 1994. - № 1.
А. Б. Когарян, Н.І. Гущина Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі. - Київ, 2011. - 100 с.;
Морзе Н.В. Інформаційна культура та її складові // Українська педагогіка (освітній портал). - Вип. 04.03.2009.
Гуцу С. Ф. Правові основи інформаційної діяльності. - Навч. посібник. - Х. : Нац. Аерокосм. Ун-т «Харк. авіац. ін. -т», 2009. - 48 с.
Дистанционное обучение: сущность, проблемы, перспективы: монография [Електронний ресурс]
Е. Данилевич Е. // Не миллионерша… [Текст] /Е. Данилевич // Аргументы и факты в Украине. -2015. - № 32. - С. 19;
Элькин А. Нео-Этикет - новая грамотность в цифровом веке. Лучшие советы по социальным сетям для вашей карьеры [Текст]: А.Элькин, М. Пащенко. - Харьков: Дом рекламы, 2015. - 118 с.;
Элькин А. Нео-Этикет - новая грамотность в цифровом веке. Лучшие советы по электронной почте [Текст] :А.Элькин, М. Пащенко. - Харьков: Дом рекламы, 2014. - 72с.;
Щербаченко Т. Як не заблукати у павутинні [Текст]: Видавництво Старого Лева - Львів. 2013. - 104 с.;
Худайбердіна Г. Влияние социальных сетей на формирование культуры общения [Електронний ресурс].
М. Филь. Влияние феномена «социальных сетей» на процессы самоорганизации общества [Електронний ресурс]. НИИ Социологии. -142 с.
А. Левинсон. Десять правил общения в социальных сетях [Електронний ресурс].
Как на нас влияет общение в социальных сетях. Официальный сайт журнала PSYCHOLOGIES.RU. [Електронний ресурс].
Использование Интернет-ресурсов в образовательных целях (на основе анализа зарубежного опыта) / Е.В. Иванова // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: 8-я Междунар. конф. «Крым 2001»: Материалы конф. - М., 2001. - Т. 2.
Інтернет-середовище як фактор психологічного розвитку комунікативного потенціалу особистості: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / В.М. Фатурова; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004.
http/sputnikmedia.net/news/854/

ПЕРЕЛІК ТЕРМІНІВ

Веб-фо́рум - клас веб-додатків для організації спілкування відвідувачів веб-сайту.
Вікіпедія -велика мережева енциклопедія про «все», яку може редагувати кожен.
Електро́нна по́шта (від англ. e-mail, скорочення від electronic mail) - популярний сервіс в інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відеофайли, архіви, програми).
Етике́т (від франц. «étiquette» - етикетка, напис) - норми й правила, які відображають уявлення про гідну поведінку людей у суспільстві.
Інформаційна культура (від англ. «information culture») - складова частина загальної культури, орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності. Інформаційна культура відображає досягнуті рівні організації інформаційних процесів та ефективності створення, збирання, зберігання, опрацювання, подання і використання інформації, що забезпечують цілісне бачення світу, його моделювання, передбачення результатів рішень, які приймаються людиною.
Інформаці́йне суспі́льство (від англ. «information society») - теоретична концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі.
Інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії (ІКТ, від англ. «information and communications technology») - технології пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою та управлінням інформації.
Модератор (від англ. «moderator») - посередник, головуючий на сайті.
Нік (від англ. «nick» - прізвисько) - видумане ім'я для онлайн спілкування.
Оффлайн (від англ. «оff-line») - відключений від мережі, сервіс відкладеного зчитування.
Скайп (від англ. «Skype») - безкоштовне програмне забезпечення із закритим кодом, яке забезпечує текстовий, голосовий та відеозв'язок через інтернет між комп'ютерами (IP-телефонія).
Сленг (від англ. «slang») - мова соціально або професійно відокремленої групи людей, яка не використовується в літературній мові, або ж варіант розмовної мови.
Соціа́льна мере́жа - соціальна структура, утворена індивідами або організаціями. Відображає розмаїті зв'язки між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними зв'язками.
Спілкування - процес передавання й сприймання повідомлень за допомогою вербальних і невербальних засобів, що охоплює обмін інформацією між учасниками спілкування, її сприйняття й пізнання, а також їхній вплив один на одного і взаємодією щодо досягнення змін у діяльності.
Тролінг (від англ. «trolling») - ловити рибу на блешню, тут - розміщення в інтернеті провокаційних повідомлень з метою викликати конфлікт.
Хостинг (від англ. «host» - господар) - стосунки між власниками сайту та серверу, або послуга, що включає роботи, необхідні для забезпечення постійного доступу до Вашого інтернет-сайту.
Чат, чаттер (від англ. chatter - базікати) - засіб обміну повідомленнями через комп'ютерну мережу в режимі реального часу, а також програмне забезпечення, що дозволяє організувати таке спілкування.

Додаток А

Опитування «Ввічливий та безпечний інтернет»

Як часто ти користуєшся інтернетом?

щоденно;
2-3 рази на тиждень;
дуже рідко.

З якою метою ти найчастіше використовуєш інтернет?

пошук інформації;
спілкування та розваги;
навчання.

Як ти виконуєш переклад текстових файлів на іншу мову?

самостійно власноруч;
текст перекладає комп'ютер, а я його потім редагую;
роблю повний електронний переклад, не перевіряючи.

Чи помічаєш ти орфографічні помилки при перегляді текстових повідомлень?

так;
ні.

Чи дратують тебе ці помилки?

так;
ні.

Яке складається враження про автора повідомлень із орфографічними та стилістичними помилками?

позитивне;
негативне;
ніяке.

Чи дотримуєшся ти правил етикету в онлайн спілкуванні?

завжди дотримуюсь;
намагаюся, але не впевнений, що все роблю вірно;
не звертаю на це уваги.

Чи знають батьки з ким ти спілкуєшся в інтернеті?

так;
ні;
знають не всіх співрозмовників.

Чи надаєш ти свої особисті дані в мережу інтернет?

так;
ні;
частково.

В твоєму розумінні безпечний інтернет - це ….

безпека мого здоров'я та комп'ютера;
інтернет без вірусів та спаму;
етичне спілкування без образ та ненормативної лексики;
коли тебе не можуть ошукати;
повна конспірация;
захист від реклами.

Додаток Б

Правила мережевого етикету.

Перш ніж створити обліковий запис, треба уважно переглянути правила користування. Зазвичай люди просто ставлять галочку, не читаючи.
Не реєструйтеся під чужим ім'ям, у полі для фото не використовуйте зображення інших реальних людей, краще розмістить якусь картинку чи фото відомих людей. Якщо ж завантажуєте своє - то додайте лише якісний знімок. Одна влучна світлина замінить тисячі слів.
Обережно залишайте записи на своїй стіні чи на стінах інших. Вони залишаються там довго, оскільки архівуються.
Заповнювати профіль треба достовірною інформацією. Видумані дані припустимі лише з точки зору захисту особистої інформації, а не обману співрозмовників. Акаунт в соціальній мережі стає сучасним паспортом людини. Навіть, на роботу зараз приймають, вивчаючи сторінки здобувачів в соціальних мережах. В США, наприклад, популярний так званий Кlout-рейтинг, який ототожнює віртуальну активність людини.
Користуйтеся простим правилом: не розміщуйте того, чого б ви не готові були показати своїй бабусі чи вчительці. Пам'ятайте, що у ваших друзів теж є багато друзів, і коло може невлучно замкнутися.
Якщо ви повідомили в школі, що ви хворієте, не варто оприлюднювати фотозвіт про свої розваги в цей час.
Перед тим, як когось відмітити на фото, варто спитати дозволу в цієї людини. Якщо ж вас відмітили на чужій світлині без вашого дозволу, можна відмітку видалити самостійно, а потім звернутися до автора особисто з вимогою видалити небажаний запис.
Якщо додаєте нового друга, однієї спроби достатньо. Не треба бомбардувати людину запитом про додавання в друзі. Приймайте відмовлення чемно і з порозумінням. Буває, що і друзі від'єднуються від вас. В такому випадку теж не варто ображатися. Кожен має право реорганізувати своє власне онлайн-оточення.
Поважайте право на приватне життя інших, не поширюйте чужу конфіденційну інформацію.
Неприйнятно зловживати оновленням статусу та зміною постів (не більше трьох за день).
Не відмічайте власні публікації як ті, що сподобалися. Це моветон. І не наполягайте, щоб інші їх «лайкали» та «репостили». Спитайте себе спочатку, а чи дійсно цю новину треба розділити із світом?
Не вихваляйтеся в соцмережі новою сукнею чи коштовним обідом у дорогому ресторані, екзотичним відпочинком за кордоном. Вдумайтеся, що в цей час у когось можуть бути проблеми. Поділіться такою новиною лише із тими, хто дійсно буде за вас радий.
Бережіть свою нервову систему, коригуйте негативний потік інформації, відключивши коментарі. Можна просто не реагувати. Світ не стане до вас погано ставитися тільки тому, що ви промовчали. Набагато гірше буде враження від вас, якщо ви вв'яжетеся в неконструктивну дискусію. Якщо ж ви відчуваєте обов'язкову потребу відповісти, то краще спочатку відповідь сказати вголос і послухати себе, щоб краще відчути. Ясні думки в голові не завжди бувають такими в розмові і тексті. Або попрохати людину, якій ви довіряєте. Погляд збоку може допомогти. Обов'язково перевірте помилки та опечатки, такі промахи збільшують шанс, що ваш аргумент в суперечці не буде прийнятий.
Обережно ставтеся до тих, хто приймає вас в друзі. Про нас найчастіше складається враження по нашому віртуальному оточенню. Якщо ж у ваші двері «стукає незнайомець», не варто поспішати з рішенням про приєднання. Ефективність ваших контактів не оцінюється їх кількістю.
Завдяки можливостям соцмереж, ви не забудете про значні події в житті ваших друзів. Щоденно продивляйтеся нагадування сервіса про дні народження та відвідайте профіль друга, залишивши на його стіні навіть маленьку замітку. Людям завжди приємно отримувати привітання, адже найцінніше в житті - це увага.
Не забувайте про слова «дякую» та «будь ласка», їх ніколи не буває забагато. Не скупіться на лайки та добрі коментарі, якщо вам дійсно подобається інформація. Звертайтеся до співрозмовника по імені, своє ім'я завжди приємно чути.
Поважайте авторські права: не поширюйте чужий контент, статуси інших без посилання на авторство, а тим більше піратські посилання на фільми чи музику [9].
Не перестарайтеся при автоматичній розсилці своїх публікацій. Дотримуйтеся закону Парето: 20% зусиль дають 80% результату, а решта 80% - лише 20% результату». 80% ваших публікацій повинні бути націлені на те, аби заволодіти увагою і побудувати особисті стосунки, а решта 20% - на просування в кар'єрі або бізнесі.

Додаток В

Електронна пошта. Правила користування

Електронний лист треба писати як звичайний текст, не зловживаючи великими літерами. Їх велика кількість символізує в онлайн спілкуванні крик.
Поштою повідомляйте тільки хороші новини, а неприємні краще сказати особисто, принаймні, телефоном, щоб уникнути ще більших проблем
Повідомлення треба відправляти в доброму настрої, щоб не допустити граматичних, а ще гірше, «моральних» помилок і потім не пошкодувати про такий лист.
Назви поштових скриньок вибирайте адекватні в розумінні та доступні для прочитання, особливо для ділового листування. Занадто відверті поштові скриньки типу [email protected] - це поганий тон в електронній пошті.
Щоб засмічувати деталями текст листа, важкі файли виносіть в додатки. А якщо вони занадто важкі, то спочатку архівуйте - інакше вони можуть ніколи не дійти до адресата. До того ж в нього може бути замалий об'єм поштової скриньки, обмежений трафік чи проблеми із швидкістю інтернету.
Щоб лист легко сприймався адресатом, не слід накопичувати ланцюг листування. Якщо тема змінилася, створіть новий лист.
Текст має бути написаний грамотно, перевіряйте помилки за допомогою спеціальних інструментів. Але пам'ятайте, що вони можуть виправити не всі помилки.
Щоб без вашої згоди хтось не скористався вашим листуванням, знайте, що третіх осіб існують інші сервіси спілкування, а пошта - це приватний сервіс для конфіденційної інформації.
Паролі встановлюйте складні, щоб непорядні люди не могли зламати вашу пошту і від вашого імені розсилати спам.

Додаток Г

Правила чатів та форумів.

Бути толерантним до інших співрозмовників, не зважаючи на те, що вони вас дратують, пишуть на ваш погляд дурниці, невиховані і т. п.
Писати грамото, не відхиляючись від теми дискусії. Мовою інтернету це називається «офтоп» (від англ. «off topic» - поза темою).
Не слід писати зайвого, надмірно цитувати інших, спамити - «флудити» (від англ. «flood» - повінь) - на мові інтернету.
Слухатися модераторів та адмінів, повідомляти їх про порушення правил спілкування, порушників карають «баном» (від англ. «ban» - заборона) - забороняють довічно або тимчасово входити на сайт.

Декілька правил «чемності» для персонального сайту.

Сайт має бути зручним, доступними, ненав'язливим.
Головна сторінка повинна мати однокольоровий неяскравий фон, не повинна бути переобтяжлива банерами, лічильниками, посиланнями, анімацією, флешами - все буде мерехтіти, головного не буде помітно.
Не треба писати довгі тексти, як правило, читачі «пробігають очима» статтю, а надлишок інформації йому швидко набридне.
Дотримуйтесь правопису, абзаців, давайте влучні заголовки і виділяйте ключові фрази в тексті, не зловживайте шрифтами.
Розміри картинок мають бути оптимальними, оскільки у відвідувачів сайту може бути невелика швидкість інтернету, і вони просто не дочекаються їх завантаження.

Додаток Д

Вигляд персонального сайту

Додаток Е

«Антипоради» з веб-етикету.

Варто повідомляти будь-яку, навіть саму негативну інформацію через інтернет.
Розсилайте листи по всій книзі контактів, щоб пам'ятали.
Майте в своєму розпорядженні декілька поштових адрес, зручніше користуватися великою кількістю поштових скриньок.
Пошту можете підписати будь-яким ім'ям на свій розсуд.
Відповісти на лист можна и через місяць, нічого страшного - почекають.
Сленг та скорочення є більш молодіжними та актуальними.
Пошта відправить файл будь-якого розміру.
Стан та емоції можуть бути будь-якими: від гарних до поганих.
Миттєві відповіді взагалі не є обов'язковими.
Зводь питання до мінімуму, ніхто не буде на них відповідати.

загрузить