• Преподавателю
  • Химия
  • Урок по химии на украинском языке по теме «Колір, хімічні особливості кольору та його значення в живій природі»

Урок по химии на украинском языке по теме «Колір, хімічні особливості кольору та його значення в живій природі»

"Описание материала: В настоящее время во всех школах ведется целенаправленная работа по созданию профильных классов. Данный материал может быть реализован в урочной или внеурочной деятельности, как обобщающий материал по химии, физики, биологии, в рамках изучения предметного пропедевтического курса. К этому материалу по теме будут загруженны презентации. "Выдержка из материала: Колір, хімічні особливості кольору та його значення в живій природі. Цілі уроку. Розглянути колір з погляду хімії; до...
Раздел Химия
Класс -
Тип Конспекты
Автор
Дата
Формат doc
Изображения Нет
For-Teacher.ru - все для учителя
Поделитесь с коллегами:

Розробка уроку

учителя вищої категорії

м. Запоріжжя ЗСШ№100

Чередник Олени Володимирівни

Колір, хімічні особливості кольору та
його значення в живій природі
.

Цілі уроку.

Розглянути колір з погляду хімії; допомогти учням усвідомити соціальну, практичну значущість цього навчального матеріалу; сприяти розвитку в школярів умінь виокремлювати в пізнавальному об'єкті головне; організувати повторення основних понять теми; створити умови для виділення в структурі знань наукових фактів, понять, законів, теорій в хімії та фізиці; сприяти формуванню практичних навичок під час виконання експерименту; сприяти розвитку в дітей уміння спілкуватися; пояснити сприйняття світу людиною та тваринами з огляду будови ока, кольору в житті рослини.

Усе живе прагне до кольору.

Й. Ґете

Кольори говорять з нами мовою,

більш витонченою, ніж слова.

В. Ваккенррдер


Випереджальні завдання

1. Повторити основні положення про хімічні реакції, їх ознаки, ме­ханізми.

2. Індивідуальне завдання - склаcти навчальні блоки за темами:


  • Хімічні реакції, умови .їх протікання, ознаки хімічних реакцій;

  • Класифікації хімічних реакцій (за різними ознаками);

  • Теорія електролітичної дисоціації. Реакції обміну в розчинах електролітів;

  • Зібрати короткі відомості про оксиди та їх роль в забарвленні речей та тіл;

  • Дифракція світла у фізиці;

  • Будова ока. Світлові можливості тварини та людини;

  • Вплив забарвлення на розвиток та розмноження рослин;

  • Вплив забарвлення на всесвіт.

Обладнання і матеріали : слайди, відео матеріали, продукти харчування, хімічні реакти­ви, таблиці.

Базові поняття: колір, дифракція світла, оксиди, рослини, теорія електролітичної дисоціації.

Тип уроку: узагальнено-оглядовий.

Структура уроку

1.Організаційний етап 1-5хв.

2.Актуалізація опорних знань 7-10 хв.

3.Мотивація пізнавальної та навчальної діяльності 3-5 хв.

4.Практична частина.

а) вивчення інформації;

б) аналіз ;

в)систематизація результатів. 30-35 хв.

5.Узагальнення й систематизація знань.

а) презентація мікро проекту « Кольори в хімії» 7-8 хв.

б) презентація мікро проекту «Дисперсія світла» 7-8 хв.

в) презентація мікро проекту «Око. Сприйняття кольорів» 7-10 хв.

г) презентація мікро проекту «Кольори в житті людини» 7-8 хв.

6.Закріплення теми. 10 хв.

7.Підбиття підсумків уроку. 2-3 хв.

8.Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

1.Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

Вчитель.

Ми закінчили вивчати дуже цікавий курс хімії середньої школи. Тему сьогоднішнього уроку ми визначимо разом, але трохи пізніше.

Перше слово я запишу сама: ХІМІЯ.

Доведіть, що хімія:

• галузь природознавства;

• галузь виробничої діяльності;

• експериментальна наука;

• пов'язана з іншими науками: і біологією, географією, фізикою, астрономією, екологією, економікою тощо.

• 3 чим у вас асоціюється хімічні реакції?

Чи всі речовини однакові за кольором?

• Яку дитячу лічилочку, пов'язану з кольором, ви знаєте?

• Назви яких хімічних елементів пов'язані із забарвленням простих речовин або сполук? (Хлор - зе­ленкуватий, Хром - фарба, Іод - фіалковий, Цезій - блакитний, Фосфор - світоносний, Рубідій - червоний, Родій - рожевий, Ін­дій - синій, Іридій - веселковий)

3. Мотивація пізнавальної та навчальної діяльності

Вчитель.

В аналітичній хімії існують специфіч­ні реакції, з допомогою яких можна визначати речовини. Ці реакції на­зивають якісними. Уважно подивіться на таблицю і ви побачите які речовини змінюють колір інших речовин.

Неорганічні речовини

Органічні речовини

Що?

Чим?

Ознака

Що?

Чим?

Ознака

он-

Лакмус

Синій колір

Алкени

Бромна вода

Знебарвлення

он-

Фенолфта­леїн

Малиновий

Алкени

Розчин калій перманганату

Знебарвлення

сг

Аргентум(І) нітрат

Білий осад

Фенол

Бромна вода

Випадає білий осад

Вґ

Аргентум(І) нітрат

Жовтий сирнистий осад

Фенол

Розчин ферум(Ш) хлориду

Забарвлення у фіолетовий колір

52-

Плюм-бум(ІІ) нітрат

Чорний осад

Гліцерин

Свіжоосаджений купрум(П) гідроксид

Розчинення осаду з утворенням розчину синього кольору

5024"

Барій . хлорид

Білий осад

Альдегіди

Свіжоосаджений купрум(П)

гідроксид

Осад змінює колір на жовтий, потім на червоний

Кис-лоти

Індикатори

Кислоти

Лакмус

Рідина забарвлюється в червоний колір

N3"

Суха сіль, нагрівання

Полум'я фіо­летового кольору

Глюкоза

Свіжоосаджений купрум(П)

гідроксид

Розчинення осаду, рідина забарвлюється в синій колір

К*

Суха сіль, нагрівання

Полум'я жовтого кольору

Крохмаль

І одна вода

З'являється синє забарвлення, шо зникає після на­грівання

Зараз, я пропоную вам ,отримати певний колір за допомогою хімічних речовин, використовуючи дану таблицю.

Лабораторний дослід 1 «Одержання різнокольорових осадів»

Завдання

Одержання осадів ВаS04, Си(ОН)2 , Fе(ОН)2, Fе(ОН)3.

Проведіть реакції між розчинами

а) барій хлориду і натрій сульфату;

б) купрум(ІІ) сульфату і натрій гідроксиду;

в) ферум(ІІІ) хлориду і натрій гідроксиду;

г) ферум(ІІ) сульфату і натрій гідроксиду.

Напишіть іонні рівняння реакцій. Поясніть результати. своїх спостережень. Як змінилося забарвлення в пробірках

Лабораторний дослід 2

а) Розгляньте склянки з хімічними речовинами.

б) Як їх можна класифікувати? Чому саме так?

в) Від чого залежить колір речовини? (Сполуки Купруму, Феруму, Хрому та ін.)

Висновок: колір розчину з погляду хімії визначається наявністю частки, що називається іоном.

Презентація мікро проекту « Кольори в хімії»

Оксиди - це такі чарівні речовини,

Потрібні і в хімії і для людини,

Вони забарвлення речей міняють,

І в фарбах їх завжди вітають.

Хімік.

Із гематиту Fе203 з давніх-давен виготовляли червону фарбу. В усіх відомих людству фресках кам'яного віку, написаних невідомими художниками 15- 20 тис. років тому (бізони Альтамірської печери в Іспанії, олені з печери Фон-де-Гом у Франції, мамонти з Капської печери у Сибіру, бики та мисливці фресок Тасилі в Алжирі), використовувався бурий ферум(ІІІ) оксид Fе203.

Коли ви тримаєте в руці червоний олівець, згадайте, що червона фарба гематит, з якої виготовлений грифель, невтомно несе диво мистецтва вже 35 тисячоліть. Ось деякі назви фарб на основі пігментів ферум(ІV) оксиду: сурик, мумія (червона), вохра, сієна (жовта), умбра (коричнева), венеціанська червона, англійська червона.

Яка фізична властивість ферум(ІІІ) оксиду зумовила його застосування для виготовлення фарб?

Олійна фарба - суміш оліфи з пігментами, серед яких багато оксидів. До складу цинкових і титанових білил входять відповідно пігменти цинк оксид і титан(ІV) оксид - Zn0 і ТіO2. Зеленого кольору олійній фарбі надає хром(ІІІ) оксид Сr203, а бурого - ферум(ІІІ) оксид Fе203.

Вчитель.

У курсі фізики ви також вивчали колір, запрошую розповісти про колір з точки погляду фізики.

Презентація мікро проекту «Дисперсія світла»

Фізик.

У основі колірного сприйняття лежить властивість світла викликати певне зорове відчуття, бо з погляду фізики колір - це властивість тіл відображати або випускати видиме випромінювання певного спектрального складу і інтенсивності. Видима частина спектру світлового випромінювання утворена хвилями різної довжини, які сприймаються оком у вигляді сьомі основних кольорів, що виділяються залежно від довжини хвилі світла в три групи.

Довгохвильове світлове випромінювання викликає відчуття червоного і помаранчевого кольору, середньохвильове - жовтого і зеленого, короткохвильове, - блакитного, синього і фіолетового. Кольори розділяють на хроматичні і ахроматичні.

Хроматичні кольори володіють трьома основними якостями: колірним тоном, який залежить від довжини хвилі світлового випромінювання; насиченістю, залежною від частки основного колірного тону і домішок інших колірних тонів; яскравістю кольору, тобто ступенем близькості його до білого кольору. Різне поєднання цих якостей дає велику різноманітність відтінків хроматичного кольору.

Ахроматичні кольори (білий, сірий, чорний) розрізняються лише яскравістю. При змішенні двох спектральних кольорів з різною довжиною хвилі утворюється результуючий колір. Кожний із спектральних кольорів має додатковий колір, при змішенні з яким утворюється ахроматичний колір - білий або сірий. Різноманіття колірних тонів і відтінків може бути отримане оптичним змішенням всього трьох основних кольорів - червоного, зеленого і синього. Існує безліч комбінацій променів, що сприймаються нами як білий світ: його дадуть такі пари, як, наприклад, що мають довжини хвиль 486 і 590 нанометрів (блакитний і оранжевий), 467 і 572 нанометри (синій і жовто-зелений), 494 і 640 нанометрів (червоний і зелений), і так далі, і так далі... Разом з тим червоний і зелений промені можуть дати прекрасний жовтий тон, який, до речі, легко скласти також з оранжевого і зеленувато-синього світла. Зверніть увагу: білий колір - результат змішення різних пар «кольорових» променів. Кількість кольорів і їх відтінків, що сприймаються оком людини, незвичайно велика і складає декілька тисяч.

Вчитель.

А що нам може розповісти про колір така галузь науки, як біологія?

І це - також у тема уроку: Колір в живій природі.

Презентація мікро проекту «Око. Сприйняття кольорів»

Біолог.

Забарвлення в природі відіграє велику роль. Наше око завжди приваблюють яскраві пелюстки квітів. Білий або дещо жовтуватий відтінок не випадково характерне для пелюсток квіток багатьох рослин. Адже ці кольори приваблюють найголовніших запилювачів - бджіл, деяких жуків і метеликів. У рослин, які запилюють мухи, квітки темно-коричневі або тілесно-брудного забарвлення. Різноманіття кольорів у природі не перерахувати.

Хімік.

Це правда. Перші фарби люди одержували з квітів, листя, стебел і коренів рослин. З давніх часів українські селяни застосовували рослинні барвники та самі фарбували вовну і вироби з льону в різні кольори. Для одержання фарби подрібнені частини рослин зазвичай кип'ятили у воді й одержаний розчин випарювали до густого або твердого залишку. Потім тканини кип'ятили в розчині барвника, додаючи в нього для міцності фарбування соду й оцет.

Зелену фарбу можна отримати з листя берези, синю - з квітів жимолості (колись її робили з пелюсток волошки, але тепер цей рецепт втрачено), червону - з квітів і стебел звіробою, коричневу - з кори вільхи або з цибулиння, жовту - з вільхи і коріння барбарису.

Через кілька сот років індиго, тобто фіолетово-синій барвник, який одержували з відповідної рослини, став одним із найбільших джерел поповнення казни британської Вест-Індської компанії, чиї кораблі щороку доставляли в усі частини світу тисячі тонн цієї цінної фарби.

Тепер учені одержують синтетичні барвники різних кольорів і якості.

Біолог.

Велике щастя, що ми бачимо світ кольоровим. Без цього життя було б нудним і сумовитим. Проте людина набуває кольорового зору не відразу. Кольоровий світ відкривається дитині у певній послідовності. Спочатку вона бачить червоний, жовтогарячий, жовтий і зелений кольори і тільки вже згодом фіолетовий, синій та блакитний.

Колірний зір - важливий компонент зорової орієнтації тварин. В ході еволюції багато тварин і рослини придбали різноманітні засоби сигналізації, розраховані на здатність тварин - спостерігачів сприймати кольори. Такі яскраво забарвлені віночки квіток рослин, що привертають комах і птахів, - обпилювачів; яскраве забарвлення плодів і ягід, що привертає тварин - розповсюджувачів насіння; застережливе і відлякуючи забарвлення отруйних тварин і видів, їм що наслідують; «плакатне» розфарбовування багатьох тропічних риб і ящірок, що має сигнальне значення в територіальних взаєминах; яскравий шлюбний наряд, що носить сезонний або постійний характер, властивий безлічі видів риб, птахів, плазунів, комах; нарешті, спеціальні засоби сигналізації, що полегшують у риб і птахів взаємовідношення між батьками і потомством.

Хімік.

Коли в 1903 р. французький хімік Луї Жан Люмьер (той самий, який разом з своїм братом Огюстом винайшов кінематограф) вирішив зайнятися кольоровою фотографією, він нічого не знав про те, яка влаштована сітківка курки. І при всім тім майже буквально повторив в своєму новому винаході важливу особливість її конструктивної схеми (сітківки, звичайно, а не курки).

У курки, як і у багатьох птахів, і у деяких видів черепах, природа поставила перед абсолютно однаковими рецепторами сітківки світлофільтри - жирові клітки червоного, оранжевого і зеленувато-жовтого кольорів. І ще безбарвні. А Люмьер брав зерна крохмалю, офарблював їх в червоний, зелений і синій кольори, після чого посипав цим трибарвним порошком фотопластину.

Біолог.

Колірний зір властивий багатьом видам тварин. У хребетних (мавпи, багато видів риб, земноводних), а з комах у бджіл і джмелів - колірний зір три хроматичний, як і у людини .У ховрахів і багатьох видів комах - колірний зір дихроматичний, тобто засновано на роботі двох типів світло приймачів, у птахів і черепах, можливо, - чотири хроматичний. Для комах видима область спектру зміщена у бік короткохвильових випромінювань і включає ультрафіолетовий діапазон. Тому мир фарб комахи істотно відрізняється від нашого.

Переконливо довести, що яка-небудь тварина володіє колірним зором, можна тільки за допомогою ретельних дослідів з умовними рефлексами. Г. Дюкер провів велику серію експериментів, прийшов до висновку:

золотисті хом'яки не розрізняють кольорів, у собак і кішок колірний зір розвинений слабо, жирафи бачать деякі кольори, але плутають зелений, оранжевий і жовтий. Коні, вівці, свині і білки також розрізняють деякі кольори. Мавпи і більшість птахів володіють хорошим колірним зором. Відомо, що морські птахи особливо добре бачать червоний колір. Пташенята чайок і птахів близьких до них видів, що тільки що вилупилися з яйця, - крячків і поморників - клюють своїх батьків в дзьоби, щоб примусити їх відригнути їжу. Коли пташенятам цих птахів, виведеним в інкубаторі, показували штучні «дзьоби» з кольорового паперу, вони частіше клювали червоний дзьоб, чим який-небудь інший. Менш точний, але достатньо забавний експеримент провів М. Льовін. Він розташував на краю колонії пінгвінів купи різноколірних камінчиків. Ці купи здалися пінгвінам дуже зручним джерелом матеріалу для кубел, і вони почали перетягувати камінчики до своїх подруг. Проте пінгвіни не люблять далеко ходити за камінчиками і використовують будь-яку можливість, щоб вкрасти їх у своїх сусідів. В результаті камені поволі пересувалися по колонії пінгвінів у міру того, як їх викрадали з одного кубла і перекладали в інше. М.Левик відмітив, що червоні камінчики просунулися далі за всіх; це дає підставу припустити, що пінгвіни, як і чайки, всіма іншими кольорам віддають перевагу над червоному.

Фізик.

Око людини - система неймовірно високочутлива. Академік Сергій Іванович Вавилов писав в книзі «Око і Сонце», що поріг роздратування паличок, за допомогою яких ми бачимо вночі, еквівалентний силі світла звичайної свічки, що розглядається з відстані двохсот кілометрів. Тоді на шматочок сітківки, де знаходиться приблизно 400 паличок, потрапляє всього лише шість-дев'ять квантів. Тобто для спрацьовування фоторецептора досить одного єдиного кванта, бо абсолютно неймовірно, щоб навіть дві частинки світла потрапили точно в один і той же рецептор.

Біолог.

Зараз вже точно встановлено, що в сітківці є колірні фотоприймачі - колби - саме трьох пологів: у одних максимальна чутливість до жовтих променів, у інших до зелених, у третіх до синім. Вдалося навіть підібратися з вимірювальним приладом до колб мавпи, яка розрізняє кольори майже так само, як чоловік забезпечує колірне сприйняття.

Але природа не поставила ніяких світлофільтрів перед фоторецепторами нашої сітківки. Вона зробила хитріше: створила декілька різновидів світлочутливих пігментів, кожний з яких краще всього ловить «свої» кванти - мінімальні порції світла і взагалі електромагнітних коливань.

Нейрофізіологи розкрили і причину того, що наш зір уміє брати поправку на освітлення, на його спектральний склад, тобто володіє константною. Це означає, що фарби ми, загалом, сприймаємо правильно, хай освітлення буде сонячним або жовтуватими лампами розжарювання. Кольорові фотографічні емульсії цією здатністю не володіють, і для зйомки вдень доводиться використовувати один тип плівки, а коли включені лампи - інший. Якщо випадково переплутати касети, кольори будуть безнадійно спотворені. А оку хоч би що. Він автоматично вводить корекцію на спектральний склад (зрозуміло, не безмежно).

За допомогою рецепторів сітківки і нейронів жаба не в змозі побачити колір. І ми теж. Найбільше - це відзначимо, в якому напрямі по спектру (від червоного кінця до фіолетового або навпаки) змінюється забарвлення тієї ділянки зображення, яка потрапила на полі даного нейрона. Значить, і тут ми зустрічаємося все з тим же принципом: колір «конструюється» у вищих відділах мозку, а сітківка тільки поставляє для цього «будівельні матеріали».

Хімік.

У фоторецепторах будь-якої живої істоти знаходиться декілька видозмінений вітамін А - ретіналь. У його молекули є невеликий хвостик завдовжки в три атоми вуглецю. Поки фотон не потрапив в молекулу, вона зігнута так, що хвостик перпендикулярний площині, в якій лежить решта всіх вуглецевих атомів. Квант примушує хвостик обернутися, молекула стає плоскою. У тонких зовнішніх члениках паличок і колб молекули ретіналя прикріплені до плоских дисків, зібраних в стопку, немов монети. Дисків множина. У фотона мало шансів проскочити мимо. Який-небудь диск та виявиться успішним господарем ретіналя, що поглинув квант світла.

Тут втручається особливий білок - опсин. З'єднуючись з ретіналем-одін , він дає родопсин. З'єднуючись же в колбах з ретіналем-два , опсин перетворюється на «глибоководний» родопсин), порфіропсин і іодопсин - відповідно в синьому, зеленому і жовтому фоторецепторах. Якщо якогось пігменту немає, людина не відчуває відповідних тонів, стає частково кольоровосліпою, яким був англійський фізик Джон Дальтон, по імені якого і названий дальтонізмом цей недолік зору. Відкрив його, до речі, у Дальтона не хто інший, як Юнг...

Дефекти сприйняття червоного і зеленого кольорів зазвичай передаються по спадку, причому переважно по чоловічій лінії - генетичні аномалії колірного зору властиві 5-8% чоловічого і 0.5% жіночого населення.

Презентація мікро проекту «Кольори в житті людини»

Психолог

Колір впливає на загальний психофізіологічний стан людини і певною мірою впливає на його працездатність. Найбільш сприятливий вплив на зір роблять мало насичені кольори середньої частини видимого спектру (жовто-зелено-блакитні), так звані оптимальні кольори. Для колірної сигналізації використовують, навпаки, насичені (запобіжні) кольори. У останні десятиліття кольором пильно цікавляться не тільки художники, але і інженери. На думку деяких дослідників, половина нещасних випадків на виробництві відбувається тому, що машини і цехи забарвлені без урахування властивостей людського зору. Чорний колір асоціюється з тяжкістю, білий і блакитний - з чимось легким, святковим. Освітлена червоним абажуром кімната здається теплою, а зміните його на синій - люди стануть щулитися, ніби подуло прохолодою.

Відчуття, підстебнуті кольором, сперечаються з вагами і термометром. Список впливів так само довгий, як список фарбників: працездатність і кров'яний тиск, апетит і увага, емоції і гострота слуху - ось декілька узятих навмання «параметрів» людини, схильних до дії фарб і променів. Психологи провели досвід: освітили апетитно накритий стіл світлом, що пройшло через такий світлофільтр, що забарвлення страв різко змінилося. М'ясо стало сірим, салат - фіолетовим, зелений горошок перетворився на «чорну ікру», молоко придбало фіолетово-червоний тон, яєчний жовток - червоно-коричневий... Гості, що тільки що пускали слинки в передчутті багатої вечері, опинилися не в силах навіть спробувати таку дивну їжу. А тим, хто ради науки все ж таки приступив до трапези, стало погане...

Хімік.

Так, велику роль відіграють кольори і в харчовій промисловості. Їжа повинна виглядати привабливо. Ми оцінюємо її зовні. У свіжих продуктах яскраві, чисті, насичені тони, а мутні, сіруваті, зеленуваті, пожовтілі, плямисті ми сприймаємо як наслідок псування. Яскраві тони у свіжих овочів: помідори - червоні, дині - жовті, морква - оранжеві, салат - світло-зелений.

Барвники - пігменти, як правило, нестійкі, під час варіння, смаження, квашення вони руйнуються, у результаті чого їжа змінює колір. Руйнуються пігменти і в разі псування продуктів.

Під час виготовлення продуктів до них додають барвники: каротин, порфірин та ін., а також сік буряка, барвники з винограду, шипшини, порічок. Використовують також кармін - природний барвник (виготовляють з комах, що живуть на листках мексиканського кактуса).

Відомо, що природний цукор жовтого кольору, а ми значно краще сприймаємо білий колір, тому до цукру додають ультрамарин - синтетичний і барвник блакитного кольору.

Психолог

Дія кольору інший раз сильніше за догани і заборони. Якщо поставити урну на білий круг або квадрат, люди прагнуть по точніше кинути недопалок, щоб той не впав на біле. Оператор точніше прочитує показання приладів, якщо пульт забарвлений в теплі тони.

Виявилося, стіни навчальних кабінетів краще фарбувати в жовті, ясно-жовті, блідо-зелені, кремові й беже­ві тони. Така колірна гама створює гарний настрій, не дуже збуджує нервову систему, сприяє засвоєнню матеріалу. Жовті стіни класів і коридорів менше провокують школярів на заняття «живописом».

Має значення і колір паперу, на якому пишуть школярі. За денного світла краще писати на білому папері, за електричного світла - на блакитному або ясно-зеленому. Контрольну роботу з математики краще виконувати на зеленому папері. На червоному папері результати на 19 % гірші, ніж на білому.

Отже, колір впливає на настрій, психіку людини. Існує і зворотний зв'язок: за тим, якому кольору людина віддає перевагу, можна судити про її настрій у певний момент і навіть про особливості її характеру. Все це - результати, які говорять: мозок наш - не тільки творець кольору, але і його підлеглий.

Вчитель

Завдання: намалюйте будь-який малюнок, використовуючи будь-які кольори.

У вас на столах лежать матеріали «Значення кольору в малюнках». Уважно прочитайте, що означає колір, якому ви віддали перевагу. Висновки запишіть у зошит.

Усі кольори заслуговують нате, щоб їх однаковою мірою любили й захоплювалися ними. Але ми більш охоче вибираємо ті кольори, що хвилюють нас, приваблюють.

Цей вибір залежить від нашого віку, статі, життєвих обставин. Але пам'ятаймо, що цей тест діє в цю конкретну хвилину.

Колір

Зміст

1

Чер- воний

Діти відкриті й активні. У дитинстві батькам з ними дуже важко -живими, неслухняними, які ламають іграшки. Коли вони виростуть, їхня висока працездатність буде зумовлена прагненням добитися успіху, одержати результат, заслужити похвалу. Інтереси сьогоднішнього дня виші над усе. Завзятість, егоїзм. Серед яскравих політиків найчастіше зустрічаються «червоні» та «жовті», серед учених - «жовті» й «червоні».

Позитив: лідерство, завзятість, творчість, динамічність, першопрохідниц-тво. Негатив: нетерпимість, упертість, безсоромність

2

Роже- вий

Це колір оптиміста. Рожевий - це червоний, розведений білим. Його психологічна сила слабша, ніж у червоного кольору. «Рожевий» - людина, яка не довіряє до кінця і найчастіше не починає того, що пропонують «червоні»

3

Жов- тий

Колір пов'язаний з наукою, спостереженнями й аналізом. За своїми якостями жовтий колір означає багатство, мрію, фантазії, сміливість, радість, близькість, юність. «Жовті» діти найбільше схильні до творчості. 3 них виростають вільні, розкріпачені, інакомислячі люди. Ці діти люблять грати наодинці, віддають перевагу абстрактним іграшкам

4

Зеле- ний

Означає діяльну волю, завзятість і сталість. Людина, що вибирає зелений-колір, хоче, щоб в усьому тріумфували її погляди й переконання, хоче відчувати, що її поводження визначається тим, що вона - носій основних і незаперечних принципів. Такі діти зустрічаються нечасто. Часом така дитина почувається занедбаною і самотньою. Позитив: принциповість, тактовність, практичність, стабільність, працездатність, великодушність. Негатив: ревнощі, уразливість, безпам'ягність, розчарування, егоїзм

5

Бла- кит- ний

Символізує космічний дух, істину, натхненність. Це безвинність, миро любство, поступливість, спокій, благополуччя. Блакитна дорога - дорога духовності. У цьому кольорі виявляється безтурботність, необов'язко­вість, дружність, схильність до зміни обстановки. Якщо з дорослішанням ці риси зберігаються, то юнаки стають моряками або льотчиками

6

Синій

Такі діти спокійні, врівноважені, прагнуть усе робити неквапно, докладно, люблять полежати на дивані з книгою, поміркувати, подумати. Вони схильні до задушевної дружби із самовіддачею, самопожертвою. На противагу «червоним» їм приємніше не одержувати, а давати. Якщо до «синього» додається «жовтий», то з такої людини може вирости філософ.

Позитив: сприйнятливість, організованість, непохитність, слухняність. Негатив: фанатизм, підпорядкування, облудність, пристрасність

7

Білий

Означає чистоту, безвинність, свіжість і прохолоду, правдивість і чіткість. Біла дорога - дорога чистоти й очищення, початку, нового житія. Позитив: повнота, самовіддача, цілісність, легкість. Негатив: ізоляція, розчарування, нудьга

8

Чор- ний

Його вибір свідчить про рано дозрілу, психологічно сформовану особистість або про стрес, що перевернув світ дитини. Коли в юності поряд із чорним віддають перевагу жовтому або фіолетовому кольору, то може виявитися яскрава натура драматичного актора. Позитив: умотивоване застосування сили, творчість, змістовність. Негатив: руйнівність, депресія, порожнеча

Вчитель.

Далеко не відразу люди прийшли до сприйняття всієї колірної гами. У міру того як змінювався рівень цивілізації, змінювалося уявлення про колір. Філософи, поети, художники й учені з найдавніших часів намагалися осягнути таємниці світла і кольору. Будь-який сприйманий людиною колір - продукт мозкової роботи. Що ж дивуватися, що різні люди неоднаково бачать фарби, по-різному відчувають гармонійність. Навіть серед художників одні більше досягають успіху в зображенні форм, а інші краще відчувають живописну сторону справи. Історія живопису зберегла імена видатних колористів - Веласькеса, Тіциана, Веронезе, Рафаеля. Російські критики так, наприклад, відзивалися про майстерність Сурікова: «...дав нову, чисто російську гамму фарб, якою скористалися Ріпин і Васнецов і сліди якої ми можемо знайти в палітрі Левітана, Коровіна, Серова»; «вгадав дивну красиву російського колориту»; «кольори зливаються в непередавану гамму, що осягається зором і непіддатливу наочному опису». Сам художник жартівливо мовляв: «І собаку можна малюванню вивчити, а колориту - не вивчиш».

А зараз я хочу, щоб ви розповіли про деякі захоплення знаменитих людей.

Картини художників


Учень.1.

Ґете розглядав сприйняття кольору як складний психологічний процес. Він не тільки з'ясував, але й глибоко проаналізував вплив кольору на стан людини. Своє вчення він назвав ко­лористикою.

Першим, хто створив чітку систему кольорів, був геній заперечення - Леонардо да Вінчі. Він з'ясував, що розмаїття кольорів, відкрите ще давніми греками й римлянами, може бути обмежено. Він писав: «Простих кольорів - шість: білий, жовтий, зелений, синій, червоний, чорний». Він виділив два можливі аспекти кольорів: художній і фізичний.

Наші сім барв веселки - чистісінька умовність. З таким же успіхом спектр міг би бути в думках роздільний і на 4, і на 14 відрізків.

Учень 2.

Папуаси тангма, що живуть в горах, називають тільки два кольори - мулі(цим словом позначають чорний і зелений) і молу (тобто білий, червоний і жовтий), а щоб зрозуміти, про що йдеться, додають уточнююче слово. Так само і у в'єтнамців всього чотири основні назви кольорів і незлічена кількість додаткових, таких, що пояснюють відтінок, - від слова «блакитною» утворюється 42 похідних позначення синього, блакитного і зеленого...

Сім кольорів знадобилися великому Ньютону, щоб неодмінно прив'язати їх до семи тонів хроматичної музичної гамми - теж чистісінькій умовності.

Психолог.

Вибачите, наскільки різноманітний вплив кольору на людину, тому не дивно, що медицина використовує різні кольори для лікування хворих. Про лікування кольором знали ще наші предки. На рани, місця ураження прикладали тканини червоного кольору. Чорний колір одягу, прийнятий у людей похилого віку, допомагає зберегти енергію.

Біолог.

Кольоротерапія - це метод лікування кольором. Кольоротерапія народилася в сиву давнину. Кольором лікували в Єгипті, Китаї, Індії, Персії. Кожен колір містить цілу гаму відтінків, від найтоншого і найніжнішого до грубого, пронизаного мудрістю і знаннями. Слід зануритися в колір, яку глибину моря, віддатися його вібраціям, немов морським хвилям, купатися в кольорі, усмоктувати колір, сповнюватися кольором - і тільки тоді починаєш відчувати, що ж таке колір.

Фактично, лікарі здавна використовували елементи кольоротерапії: сильне збудження знімалося, коли хворого поміщали в кімнату із синіми стінами, синім освітленням. Найвидатніші лікарі минулого вважали колір одним із найважливіших факторів у процесі лікування. Так, Парацельс, виписуючи ліки, обов'язково враховував їх колір: світло-фіолетовий, блакитний, рожевий. Авіценна ставив діагноз за кольором шкіри й сечі. Він вважав, що яскравий ранковий колір допомагає засвоєнню їжі, "червоний колір створює оптимістичний настрій і посилює плин крові, жовті кольори виліковують печінку, зменшують болі та знімають запалення.

Сучасні вчені вважають, що кольоротерапія є однією з найбільш перспективних і надійних методів лікування й оздоровлення. Ера хіміопрепаратів піде в минуле. Деякі вчені ствер­джують, що сучасна хіміотерапія - це дорога в нікуди.

Учені доводять, що наші нервові клітини від народження мають «здорову» вібрацію з певною довжиною хвилі. У різноманітних патологічних станах вібрація клітин змінюється. У кольоротерапії за принципом резонансу клітині нав'язується здорова вібрація. За своєю природою нервова клітина здатна засвоювати й накопичувати кольори, яких не вистачає, і відштовхувати кольори надлишкові. Таким є механізм лікувального впливу кольору.

Вчитель.

Отже, підбиваючи підсумок нашого уроку, давайте складемо схему «Вивчення кольору різними галузями наук ».

Домашнє завдання: Удома спробуйте розширити цю схему з урахуванням набутих сьогодні й раніше знань.

На вас іще очікують нові відкриття такого буденного й повсякденного явища, як колір.

Література:

1.Журнал «Хімія» №6 березень 2007 р. «Авторська програма»

2. Журнал «Хімія» №24 грудень 2007р. Педагогічна майстерня

© 2010-2022