Сучасні методики викладання хімії

Сучасні методики викладання хімії.  Досвід роботи за темою «Інтерактивна та особистіснозорієнтована технологія гнучкої диференціації при вивченні хімії. Використання інформаційно комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі» розкриває завдання навчання хімії та формування в учнів природничо-наукової картини  світу. Запровадження нових педагогічних технологій спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей та нахилів особистості. Запропоновані методи сприяють особистіснозорієнтованому,...
Раздел Химия
Класс -
Тип Другие методич. материалы
Автор
Дата
Формат docx
Изображения Нет
For-Teacher.ru - все для учителя
Поделитесь с коллегами:

Хімія як навчальний предмет середньої школи, поряд з іншими предметами, формує особистість учнів. Для досягнення цієї головної мети, що стоїть перед школою, навчання хімії ставить перед собою завдання, вирішення яких здійснюється з позицій єдності освітньої, яка виховує та розвиваючої функцій навчання.
Шкільний курс хімії має знайомити учнів з основами науки, тобто:
-Забезпечувати свідоме засвоєння учнями найважливіших хімічних законів, теорій, понять, знайомити з методами хімічноїнауки;
-Формувати науковий світогляд, а також розуміння того, що хімічна освіта - обов'язковий елемент культури, необхідний кожнійлюдині;
-Виховувати працелюбність, моральність, інтерес до предмету, дбайливе ставлення до природи, повага до перетворює можливостям науки, розуміння пріоритету загальнолюдських цінностей;
-Розвивати мислення учнів, їх самостійність і творчу активність в оволодінні знаннями, навчати різноманітним видам навчальної діяльності;
-Забезпечувати знайомство з головними напрямками хімізації народного господарства, зі зростаючим значенням хімії у навколишній дійсності, сприятиме подоланню хемофобіі;
-Формувати практичні вміння і навички, сприяти профорієнтації, готувати учнів до свідомого вибору професії.
Виникнення профільних старших класів і цілих шкіл вимагає на цьому етапі диференціації цілей навчання хімії.
У класах гуманітарного профілю у завдання навчання входить розкриття ролі і місця хімії у формуванні природничо-наукової картини світу, в культурному житті суспільства. Враховується переважання в учнів цих класів образного мислення і схильності до узагальнень.
Мета навчання хімії в класах природничо спрямованості передбачають поглиблене вивчення теорії і понять, посилення уваги до практичної сторони предмета, цілеспрямована підготовка до продовження освіти у вузах відповідного профілю.
У фізико-математичних класах посилюється математична компонентахіміїякточноїнауки.
При загальноосвітньому напрямі концентрично більш докладно розгортаються з деякими доповненнями питання, що вивчалися в основнійшколі
"Хто цікавиться предметом, у того відкриті очі і розум" - цю педагогічну істину можна закласти в основу пізнання, в основу навчання, в основу активних та інтерактивних технологій навчання. Сьогодні складно не погодитися з тим, що учні не завжди проявляють інтерес до хімії. Магічне слово "хімія", у якому сховано так багато таємного, чарівного, надприродного, що бентежить розум має зовсім інший зміст для них. Одна з причин втрати інтересу до предмета - це невідповідність низки прийомів навчання для нинішніх школярів. Навчально-виховний процес організований оптимально, якщо учня не виховують, а створють умови для виховання, не вчать, а створюють умови в яких він вчиться. Очевидно, що організація таких умов навчання тісно повязана з розвитком віповідної мотивації. Останнім часом у методиці викладання хімії ( та й інших предметів ) на формування мотивації звертають дедалі більше уваги. Будь-яка діяльність, включаючи новчально-пізнавальну стимулюється мотивами, заснована на потребах. Проблема мотивації зводиться, по суті, до перетворення потреб на мотиви, до формування пізнавального інтересу - провідного мотиву в навчанні.

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтацію в галузі освіти. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, у твердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей школярів.. Розвязання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей та нахилів особистості. Слід відзначити, що інтерактивне навчання дозволяє розвязати відразу кілька завдань. Головне - розвиває комунікативні уміння і навички, сприяє встановленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, бо учить працювати в команді, дослухатись до думки кожного. І ще - використання інтерактиву знімає нервову напругу, дає змогу змінювати форми діяльності, переключати увагу на вузлові питання.

Інтерактивні технолонії сприяють особистісно зорієтованому, диференційованому та інтегрованому навчанню, що є головними напрямками при викладанні хімії.

Основними видами навчальних занять з хімії є лекції різних видів, семінарські та лабораторні заняття. Практикуються такі види лекцій:

- проблемна лекція-бесіда;

- діалогічна лекція з елементами проблемної і пошукової роботи;

- лекція-дискусія з елементами проблемної і пошукової роботи;

- лекція - рольва гра;

- лекція-презентація;

- брейн-ринг;

- прес-конференція.

Найчастіше використовується на заняттях з хімії такі активні та інтерактивні форми роботи:

Проблемні завдання і запитання

Повторення теми "Теорія електролітичної дисоціації":

1. Які ви знаєте провідники електричного струму? Чим відрізняються провідники першого роду від провідників другого роду?

2. Чому розчин цукру у воді є неелектролітом, а кухонної солі - електролітом?

3. Яких правил охорони праці слід дотримуватися при роботі з електричним струмом? Зокрема чому не можна торкатись вологими руками оголених проводів?

Тема "Нітроген і фосфор"

Проблема: Азот, хто він - друг чи ворог? Чому елементу нітрогену найбільш не повезло з назвою?

Використовуючи метод мікрофону, цю проблему вирішує кожна навчальна група. Висловлюються думки:

Азот дійсно не підтримує горіння і дихання, але дихати чистим киснем людина постійно не зможе - суміш азоту з киснем найбільш сприятлива для дихання.

Оксиди нітрогену отруйні, особливо кислотні: N2O3, NO2, N2O5. Велику кількість NO2 викидають в атмосферу металургійні та хімічні комбінати, але при застосуванні фільтрів та коплексній переробці сировини цього можна уникнути. Адже оксиди нітрогену - це цінна сировина для добування нітратної кислоти.

Нітратна кислота хоча й отруйна, але без неї неможливе виробництво мінеральних добрив, фармацептичних препаратів, синтетичних волокон, пластмас, вибухових речовин.

Хіба справедливо називати нітроген безжиттєвим? Чим підкормлюють рослини, коли вносять мінеральні добрива в грунт? Насамперед - сполуками нітрогену, калію й фосфору. Нітроген входить до складу великої кількості органічних сполук життєвонеобхідних, таких як амінокислоти, білки.

Тема "Ненасичені вуглеводні"

Проблемні запитання:

1. Запропонуйте структурну формулу ацетилену.

2. Назвіть алкіни за аналогією з алкенами.

3. Запропонуйте типи алкінів.

Проводиться робота в парах на кожен ряд дається маркер і великий аркуш паперу. Кожна пара виносить тільки одну пропозицію, потім передає наступній. Останні пари коригують і доповнюють. Аркуш із пропозиціями вивішується на дошку, виберається представник, який доповідає про думки іпропозиції студентів.

"Карбон і Силіцій. Оксиди Карбону і Силіцію"

Проблема "Парниковий ефект"

При вивченні властивостей оксидів Карбону і Силіцію учні працюють з підручниками і довідниками, виконують завдання своєї групи.

1 група. Фізичні властивості CO, CO2, SiO2.

2 група. Хімічні властивості CO, CO2, SiO2.

3 група. Будова кристалічної градки, тип хімічного звязку CO, CO2, SiO2 "Парниковий ефект"

4 група. Добування CO, CO2, SiO2. Виявлення CO2.

5 група. Застосування CO, CO2, SiO2.

Далі кожна група представляє свій інформаційний блок у вигляді схем, малюнків, таблиць. Представники 4-ої групи показують демонстраційний дослід "Добування карбон (IV), оксиду, взаємодія його з водою і розчином кальцій гідрооксиду".

Способи добування:

Сьогодення ставить перед учителем завдання розкрити творчий потенціал кожного учня і навчити його здобувати знання самостійно. Не секрет, що не всі учні горять бажанням навчатися. Чому? Причи¬ни бувають різні. Завдання вчителя хімії-викорис¬товуючи весь свій запас знань, умінь, життєвий досвід, прищеплювати учням інтерес до цього пред¬мета.

Хімію учні починають вивчати у 7 класі. У цей період інтерес учнів до навчання потроху змен¬шується, але його можна активізувати. Як саме? На¬самперед новизною матеріалу, змістом роботи та її видами.

Застосовувати ігри можна на різних етапах, уроку, а саме: ,

• Для актуалізації знань учнів, перевірки домашнього завдання, на підсумкових уроках. У такий цікавий спосіб ми можемо дізнатися про рівень знань і вмінь учнів.

• На етапі оголошення теми та мети уроку-щоб заінтригувати учнів, налаштувати їх на роботу, зацікавити, залишаючи родзинку невідомості.

• На етапі вивчення нового матеріалу, але по¬трібно добре продумати їх місце у плані вивчення матеріалу. Багато залежить від складності матеріалу, складу учнівського колективу, поставлених перед учнями завдань та змісту гри.

• На етапі закріплення здобутих знань. Особливо актуальні кросворди з використанням вивчених термінів. Вони урізноманітнюють роботу, зацікавлюють учнів.

• Як домашні завдання для індивідуальної робо¬ти. Ігри - найкращий додатковий стимул знайти відповідь у книзі, Інтернеті. Для домашньої роботи варто підбирати складніші ігри, ніж для класної. При розв'язуванні деяких із них потрібно дуже уважно вивчити текст параграфа підручника або довідника чи іншої додаткової літератури. Така робота під силу не всім учням, тому потрібні завдання різних рівнів складності.

Гра на уроці хімії - це маленька віддушина, емо¬ційна розрядка, що так потрібні у роботі. Для учня дуже багато значать повага товаришів, віра в себе, бажання бути кращим перед однокласницею чи однокласником.

В ігри можна грати індивідуально. Для цього підходять змагання на кращого знавця теми («Володар теми» тощо) та на швидкість виконання завдання («Хто швидше?»). Суть одна-учень повинен само¬стійно, своїми знаннями відстояти титул найкращого гравця.

Цікаво працювати групою над складнішими зав¬даннями, в яких по 15-20 запитань. Допомога това¬ришів доречна завжди. Але це у крайньому разі. Мета гри - самому знайти відповідь у книзі. Запи¬тання розподіляються у групі, і кожний шукає свою відповідь. Таке завдання змушує прочитати текст па¬раграфа підручника. Адже мить перемоги така со¬лодка! Щоб не підвести колектив, мусиш працювати.

Учні з високим рівнем знань у такому виді робо¬ти виконують роль консультантів. Щоб їм теж було над чим попрацювати, варто підготувати кілька варі¬антів завдань різного рівня складності:

- для учнів з низьким та середнім рівнем знань є кілька підказок. У кросвордах - це початкові літери (всі голосні чи приголосні літери слів-відповідей);

- для учнів з достатнім рівнем розвитку - ті самі завдання з однією підказкою. У кросворді це літери на перетині слів;

Використання ігор на уроках хімії сприяє тому, що:

• учні залучаються до активної самостійної роботи;

• вчаться самостійно знаходити відповіді на запитання, набувають навички роботи з підручником, до¬датковою літературою;

• розвивається логічне мислення учнів;

• діти вчаться використовувати здобуті знання для пошуку виходу з нетипових ситуацій;

• вчаться застосовувати знання і вміння у житті;

• розвивають навички колективної праці, одночасно розв'язуючи своє конкретне завдання, виконуючи свою частину роботи;

• у них формується творчий підхід до розв'язуван¬ня завдань;

• отримують моральне задоволення від виконаної роботи, відчувають впевВипускник сучасної школи, який буде жити і працювати в новому тисячолітті в постіндустріальному суспільстві, повинен уміти самостійно, активно діяти, приймати рішення, гнучко адаптуватися до умов життя, що змінюються, володіти високим рівнем толерантності. Одним із найважливіших завдань, що стоять перед освітою, є оволодіння інформаційними та телекомунікаційними технологіями для формування загальноосвітніх і загальнокультурних навичок роботи з інформацією. Цілком очевидно, що, використовуючи лише традиційні методи навчання, розв'язати це завдання неможливо, у школі необхідно створити і вже створюються умови, які здатні забезпечити такі необхідні можливості:

· залучення кожного учня до активного пізнавального процесу;

· спільна робота у співпраці для вирішення різноманітних проблем;

· широке спілкування з однолітками з інших шкіл, регіонів;

· вільний доступ до необхідної інформації в інформаційних центрах усього світу з метою формування власної незалежної аргументованої думки.

Це є не стільки завданням змісту освіти, скільки задачею застосовуваних технологій навчання. Тому нині виникла необхідність реорганізації процесу навчання на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, де джерелом інформації найчастіше є електронні засоби .

Метою цієї роботи є надання практичної допомоги під час створення та впровадження в навчальний процес мультимедійних навчальних презентацій на уроках хімії.

Підвищення ефективності навчання в сучасній школі неможливе без впровадження новітніх форм організації навчального процесу. Одним із способів реалізації цієї ідеї з економією часу, сил і засобів, як доводять дослідження провідних педагогів та психологів, є застосування інформаційних технологій. Викладач, що володіє комп'ютером, має унікальну можливість інтенсифікувати навчальний процес, зробити його більш наочним та динамічним. Комп'ютер на уроках хімії стає реальною необхідністю. Навчати, використовуючи прогресивні методи, - означає навчати методам здобуття глибоких знань. Стає очевидним, що сучасна проекційна техніка практично створена для шкіл та студентських аудиторій, як колись були створені для них дошка та крейда. Ефективність проведення уроку підвищується за рахунок зменшення ролі «класної дошки» як основного інструмента викладання хімії. Замість дошки нині можна використовувати відеодемонстрації хімічних дослідів, динамічні малюнки, що дають змогу наочно збагатити пояснення матеріалу, звертаючи увагу на особливо складні та неоднозначні моменти. Впровадження сучасних досягнень у сфері мультимедійних технологій в освіту дозволяють реально полегшити працю викладача, підвищити мотивацію до навчання, оптимізувати ефективність і якість педагогічного процесу. Посилення розумового навантаження на уроках хімії спонукає замислитись, як тривалий час утримувати інтерес учнів та їх активність протягом всього періоду навчання на необхідному рівні. Використання комп'ютера дозволяє створювати інформаційне середовище, що стимулює інтерес та допитливість учнів. Не секрет, що вивчення хімії викликає у багатьох труднощі, засвоєння матеріалу, зазвичай, будується на простому запам'ятовуванні термінів та процесів. Сучасні мультимедійні засоби значно полегшують процес навчання через реалізацію одного з фундаментальних його методів - наочність. Наочність за Я.А. Коменським, є «золотим правилом дидактики». Хімія значною мірою є предметом, що вимагає наочності з необхідністю використання демонстраційного матеріалу. Хоча у силу цього комп'ютер з його широкими мультимедійними та графічними можливостями повинен бути залучений у процес навчання для розв'язання низки проблемних задач сучасної методики викладання. Важливим завданням у вивченні хімії в школі (зокрема, теоретичної) є розвиток просторової уяви учнів. Тому є доцільним застосовування комп'ютера на уроках у графічному режимі і в режимі графічної ілюстрації матеріалу [4].

Важливою складовою інформатизації освітнього процесу є накопичення досвіду використання мультимедійних засобів на шкільному уроці. Це досить новий напрямок у шкільній педагогіці, який нині активно вивчається та досліджується в роботах В.В. Гузєєва, С.В. Дендебер, Г. Мальченко, О.П. Окопелова, О.І. Пометун, О.Г. Смолянинової та ін.

Тому нині необхідно, щоб кожен учитель з будь-якої шкільної дисципліни міг підготувати і провести урок з використанням мультимедія, адже урок із застосуванням новітніх комп'ютерних можливостей - це наочно, барвисто, інформативно, інтерактивно, заощаджує час учителя та учня, дозволяє працювати учневі у своєму темпі, дозволяє вчителю працювати з учнем диференційовано і індивідуально, дає можливість оперативно проконтролювати та оцінити результати навчання .

Отже,використання мультимедія в навчальному процесі передбачає, що вчитель вміє:

· обробляти текстову, цифрову, графічну і звукову інформацію за допомогою відповідних програм і редакторів для підготовки дидактичних матеріалів (варіанти завдань, таблиці, схеми, креслення, малюнки тощо);

· створювати слайди з навчального матеріалу, використовуючи редактор презентації Microsoft Power Point та демонструвати презентацію на уроці;

· використовувати наявні готові програмні продукти зі своєї дисципліни;

· організовувати роботу з електронним підручником на уроці;

· застосовувати навчальні програмні засоби;

· здійснювати пошук необхідної інформації в Інтернеті в процесі підготовки до уроків і позакласних заходів;

· організовувати роботу з учнями з пошуку необхідної інформації в Інтернеті безпосередньо на уроці;

· розробляти тести, використовуючи готові програми-оболонки або створювати їх самостійно, і проводити комп'ютерне тестування.

Слід відзначити, що сучасні учні готові до використання новітніх технологій на уроках із різних дисциплін. Для них не є новим і невідомим ні робота з різними редакторами й програмами, ні використання Інтернет-ресурсів, ні комп'ютерне тестування, оскільки на уроках інформатики учні отримують як уявлення про можливості тих чи інших інформаційних технологій, так і конкретні практичні вміння.

Нині однією з проблем є рівень підготовки вчителів - не всі готові застосовувати новітні інформаційні технології на своїх уроках та відмовлятися від традиційних методів викладання. Проблемою також є недостатня забезпеченість шкіл сучасними комп'ютерами та комп'ютерними программами.

Можливості використання новітніх мультимедійних засобів забезпечують гуманізацію освіти, що передбачає ціннісне ставлення до різних особистісних проявів школяра, тобто знання виступають не як мета, а як спосіб, засіб розвитку особистості.

Отже, інформаційні технології дають змогу:

· побудувати відкриту систему освіти, що забезпечує кожному школяреві власну траєкторію навчання;

· докорінно змінити організацію процесу навчання учнів, формуючи у них системне мислення;

· раціонально організувати пізнавальну діяльність школярів під час навчально-виховного процесу;

· використовувати комп'ютери з метою індивідуалізації навчального процесу та звертатися до принципово нових пізнавальних засобів;

· вивчати явища та процеси у мікро- та макросвіті, всередині складних технічних і хімічних систем на основі використання засобів комп'ютерної графіки та моделювання;

· демонструвати в зручному для вивчення масштабі та формі різні фізичні та хімічні процеси, що реально протікають з дуже великою або малою швидкістю;

· проводити лабораторні роботи в умовах імітації реального досліду або експерименту.

На відміну від звичайних технічних засобів навчання саме мультимедійні дозволяють не тільки наситити учня великою кількістю готових, суворо відібраних організованих завдань, але й розвивати інтелектуальні, творчі здібності, уміння самостійно здобувати нові знання, працювати з різноманітними джерелами інформації. Перевага уроків з використанням новітніх засобів до інших форм занять полягає в тому, що учень самостійно визначає темп своєї пізнавальної діяльності, оскільки сам керує роботою програми за комп'ютером. На традиційному уроці вчитель чітко за часом поділяє етапи уроку і відводить певний час на розв'язання кожного завдання. А на уроках з використанням мультимедія є ідеальна можливість здійснити різнорівневий підхід до навчання, стає можливим навіть індивідуальне навчання кожного учня .

Комп'ютерні програми мають дидактичне значення і для слабкого, і для мотивованого учня. Слабкі учні встигають зробити небагато, але отримують задоволення від самого процесу навчальної праці. Сильний учень отримує можливість, не чекаючи, проявити ініціативу і заглибитися в пошукову роботу.

До найбільш ефективних форм викладу навчального матеріалу слід віднести мультимедійні презентації, створені за допомогою Microsoft Power Point силами вчителів та учнів. Ця мультимедійна форма дозволяє подати матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпною структурованою інформацією в алгоритмічному порядку. Мета такого подання навчальної інформації, перш за все, у формуванні у школярів системи образного мислення. Подання навчального матеріалу у вигляді мультимедійної презентації скорочує час навчання, вивільняє ресурси фізичних сил та уваги дітей. Це стає можливим завдяки властивостям інтерактивності електронних додатків, які оптимально пристосовані до організації самостійної пізнавальної діяльності учнів. Використання презентацій дозволяє побудувати навчально-виховний процес на основі психологічно коректних режимів функціонування уваги, пам'яті, розумової діяльності, гуманізації змісту навчання та педагогічних взаємодій, реконструкції процесу навчання з позиції цілісності. Використання презентацій є доцільним на будь-якому етапі вивчення теми і на будь-якому етапі уроку: під час пояснення нового матеріалу, закріплення, повторення, контролю. Водночас презентація виконує різні функції: учителя, робочого інструменту, об'єкта навчання, що співпрацює з колективом.

Серед методологічних завдань, що реалізуються шляхом застосування мультимедійних презентацій, можна виділити .

· комунікативні: оптимізувати вміння спілкуватися, вчити творчому застосуванню в нових ситуаціях набутих знань, учитись конспектувати, висловлювати свою думку, давати оцінку фактам і процесам;

· навчальні: поглиблювати і систематизувати знання з теми, реалізувати міжпредметні зв'язки (хімія та інформатика);

· виховні: вчити самостійній роботі та роботі в групах з урахуванням інтересів і можливостей співучасників процесу;

· прогресивні: розвивати пам'ять, логіку, мислення, формувати об'єктивність самооцінки.

У ході розробки навчальних мультимедійних презентацій необхідно враховувати, з одного боку, дидактичні принципи створення навчальних програм, вимоги до психологічних особливостей сприйняття інформації з екрану, ергономічні вимоги, а, з іншого, - максимально скористатись можливостями програмних засобів телекомунікаційних мереж і сучасних інформаційних технологій. Причому, визначальними є дидактичні та пізнавальні цілі й завдання, оскільки засоби інформаційних технологій - це лише інструмент дидактичних завдань .

Перед початком роботи над презентацією необхідно досягти повного розуміння того, про що йтиметься. Презентація повинна бути короткою, доступною і композиційно завершеною. Її тривалість за сценарієм повинна складати не більше 20-30 хвилин при кількості 20-25 слайдів, причому демонстрація одного слайду займає близько 1 хвилину.

Етапи підготовки мультимедійної навчальної презентації :

· структуризація навчального матеріалу;

· складання сценарію реалізації;

· розробка дизайну презентації;

· підготовка медіафрагментів (тексти, ілюстрації, відео, запис аудіофрагментів);

· підготовка музичного супроводу;

-перевірка готової презентації.

Таким чином, ефективність мультимедійних презентацій значною мірою залежить від якості використаних матеріалів, а також від майстерності педагога. Тому педагогічна, змістовна організація мультимедійних презентацій (як на етапі проектування, так і в процесі її використання) є пріоритетною. Звідси важливість концептуальних педагогічних положень, на яких базується сучасний урок із використанням мультимедійних презентацій.

Під час створення мультимедійних презентацій необхідно враховувати такі вимоги

· мотивація - необхідна складова процесу навчання, що фігурує протягом усього уроку. Необхідна чітко сформована мета, що ставиться перед учнями. Слід врахувати, що мотивація різко падає, якщо рівень поставленої мети не відповідає рівню підготовки аудиторії;

· навчальна мета - чітке формулювання навчальних цілей і завдань;

· створення передумов для сприйняття навчального матеріалу - використання допоміжних матеріалів (підручники, довідники тощо);

· викладення навчального матеріалу - стратегія подання матеріалу визначається залежно від поставлених навчальних завдань. Важливим є оформлення кадрів на екрані дисплею - необхідно дотримуватись загальновизнаних принципів наочності й ефективності сприйняття;

· закріплення та перевірка знань - організація комунікації «учень - учитель - учень», дискусії, тестування.

Кожен навчальний мультимедійний засіб має відповідати всім дидактичним вимогам, що й традиційні посібники, а саме науковості, систематичності, послідовності, доступності, зв'язку із практикою, наочності. Проте під час створення мультимедійної презентації необхідно враховувати не тільки відповідні принципи класичної дидактики, але й специфічні підходи використання комп'ютерних мультимедійних презентацій .

Необхідно визначитися з доцільністю їх використання. Наприклад, малоефективним є створення статичних презентацій, їх цілком можуть замінити традиційні плакати. Якщо ж слайд містить динамічні фрагменти, що полегшують роботу вчителя і підвищують ефективність процесу засвоєння нових знань учнями, то їх присутність на уроці є цілком виправданою. Слід застерегти, що під час створення мультимедійного продукту є помилковою «суха» демонстрація текстів, надто схожих на тексти підручника. Величезні однорідні масиви друкованої інформації нецікаві, не дають можливості сфокусуватися на найважливішому, не концентрують, а навпаки, розсіюють увагу.

Важливим моментом є розподіл навчального матеріалу на слайдах: він повинен подаватися порціями, зручними для сприйняття. Нелогічно на одному слайді розміщувати багато інформації, навіть якщо вона має відношення до суті питання, що викладається на ньому.

У разі використання нових технологій як наочного посібника важливою є оптимальність впливу на зір і слух, що дозволяє закласти інформацію в пам'ять учнів не тільки в фактографічній, але й у асоціативній формі. У зв'язку з цим, частина інформації має виноситись на демонстраційний слайд, а частина пояснюватись учителем, що, без сумніву, підвищує продуктивність уроку. Використання мультимедійних засобів дозволяє вчителю збільшити обсяг матеріалу, що викладається на уроці, без шкоди для сприйняття нових знань учнями. Так, на уроках хімії продуктивна робота підвищується за рахунок скорочення часу на «переписування» схем та формул спочатку на дошку, а потім у зошити учнів. У результаті швидше проходить повторення опорних знань і розв'язується більша кількість завдань.

Використання Microsoft Power Point вносить необхідну новизну в плани старих уроків та посилює мотивацію учнів тільки в тому випадку, коли вчитель грамотно поєднує ресурси програми відповідно до навчального плану.

Динамічні елементи на слайдах підвищують наочність, сприяють кращому розумінню та запам'ятовуванню навчального матеріалу. Створення презентацій з такими фрагментами є зручнішим за допомогою більш складних та сучасних програмних засобів, таких як MySlideShow, Quick Slide Show тощо .

Для вдалого створення навчальної мультимедійної презентації доцільно скористатися планом, що передбачає таку послідовність мотиваційних дій:

· розбивка уроку на невеликі смислові частини - модулі;

· підбір для кожного модуля відповідної форми вираження і подання учням заголовку розділу, текстів, малюнків, таблиць, графіків, звукового та відеоряду тощо (згідно змісту);

· моделювання пізнавальної діяльності учнів під час вивчення розділу і використання результатів у його складанні;

· проектування способів закріплення знань і навичок у здійсненні зворотного зв'язку (підбір задач, контрольних запитань, завдань для моделювання, розробка способів аналізу відповідей, реплік на типові неправильні відповіді, створення підказок (help));

· складання текстів, розробка малюнків, таблиць, схем, відеоряду, згідно з вимогами ергономіки; компонування модулів кожного розділу уроку з ергономічної точки зору;

· дотримання єдиного стилю подання інформації для всього уроку; кожен слайд повинен бути необхідною ланкою розповіді і працювати на загальну ідею презентації;

· уніфікація структури і форм подання навчального матеріалу (уніфікація інтерфейсу користувача, використання графічних елементів, створення шаблонів уроків);

· використання стандартних шрифтів, причому обмежитись використанням двох чи трьох шрифтів для всієї презентації;

· використання різних «маркерів» для виділення елементів тексту (марковані тексти);

· оптимальне використання кольору; найбільш ефективно виділяти окремі шматки тексту кольором або окремі комірки таблиць; вся презентація виконується в одній кольоровій палітрі, зазвичай, на базі одного шаблону;

· застосування стислого інформаційного стилю викладу матеріалу;

· головний принцип: помістити максимум інформації в мінімум тексту, привернути й утримати увагу учнів.

Використання комп'ютерних технологій у навчальному процесі з хімії за лекційно-семінарської системи навчання сприяє успішному розв'язанню методичних проблем, активізує самостійно-пізнавальну діяльність учнів, відкриває нові можливості їх творчого розвитку. Разом з тим, новітні технології неодмінно мають гармонійно поєднуватися зі звичною методикою викладання предмету. Практика показує, що мультимедійні засоби є ефективними на будь-яких етапах навчально-виховного процесу, проте на різних за структурою та дидактичною метою уроках методика застосування їх повинна відрізнятись .

Інтенсивність комп'ютеризації уроків хімії визначається їх спрямованістю: ті, що проводяться з елементами мультимедія та цілком комп'ютеризовані. Для перших характерним є епізодичне звертання до комп'ютерних засобів для розв'язування окремих завдань уроку: перевірка знань з попередньої теми, демонстрація експериментів, набуття нових умінь та знань, виконання тренувальних вправ, контролю тощо . Повністю комп'ютеризований урок (мультимедійний урок-лекція) - для досягнення навчальних цілей під час вивчення нового матеріалу. Шкільна лекція - це форма навчального заняття, яка будується на основі інформаційно-монологічного методу і передбачає систематичний виклад навчального матеріалу викладачем, продуманий і підготовлений завчасно із застосуванням способів і прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів, зокрема, мультимедійних засобів. На лекції викладач здійснює ґрунтовний виклад значного за обсягом нового матеріалу, використовуючи при цьому наочність, емоційні відступи, окремі запитання-звернення до учнів. Завданням учнів є первинне усвідомлення і сприймання матеріалу, його конспектування .

Семінарське заняття характеризується, перш за все, значним ступенем самостійності учнів у набутті й застосуванні знань. Тому під час проведення класичних та робочих семінарів доцільно застосовувати мультимедійні презентації.

Робочі семінари характеризуються активною самостійною діяльністю учнів в урочний час і плануються та проводяться таким чином, що безпосередньо на заняттях досягається головна дидактична мета. На такому семінарі здійснюється усна перевірка здобутих на шкільній лекції знань та їх практичне застосування в процесі виконання письмових тренувальних вправ, розв'язуванні розрахункових, експериментальних та розрахунково-експериментальних задач. Структура робочого семінару, що проводиться з метою закріплення і вдосконалення нових знань чи формування навичок і вмінь.

© 2010-2022