• Преподавателю
  • География
  • Урок на тему Джерела географічної інформації про материки та океани. Карти материків та океанів, їх класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням (7 клас)

Урок на тему Джерела географічної інформації про материки та океани. Карти материків та океанів, їх класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням (7 клас)

Раздел География
Класс 7 класс
Тип Конспекты
Автор
Дата
Формат doc
Изображения Нет
For-Teacher.ru - все для учителя
Поделитесь с коллегами:

7 клас Урок №2 Дата:

Джерела географічної інформації про материки та океани. Карти материків та океанів, їх класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням


Мета: поглибити й систематизувати знання учнів про географію як науку, джерела географічних знань, методи географічних досліджень, поділ карт на групи; ознайомити учнів зі структурою та загальним змістом курсу «Географія материків та океанів»;

формувати пізнавальний інтерес до вивчення курсу. виховувати бережливе ставлення до людської праці, до джерел наукових знань та інформації, розвивати пізнавальний інтерес учнів, прагнення до самоосвіти.

Обладнання: підручники, атласи, географічні словники та енциклопедії, географічні карти та атласи, географічні комп'ютерні диски, відеокасети, фізична карта світу (півкуль), журнали «Навколо світу», «Географія», портрети мандрівників та дослідників.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.


ЗМІСТ УРОКУ

I АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ.

1. Бліцопитування.

1. Що вивчає географія? Що означає слово «географія» в перекладі з грецької мови? Які науки про Землю ви знаєте?

2. Назвіть найбільш важливі географічні відкриття. Хто їх здійснив?

3. Яке значення мають географічні карти в житті людей?

2. Розминка. гра «Знайди пару» (з'єднати попарно відповідні слова):

Африка, Євразія,

Північна Америка,

Південна Америка,

Австралія,

Антарктида

Гімалаї,

Ніл,

кенгуру,

Амазонка,

пінгвін,

Ніагарський водоспад

3. Повідомлення - хвилинка «Рекорди материків» (випереджувальне завдання)

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Вступне слово вчителя про основні етапи географічного пізнання Землі за різних часів (Давній Єгипет, Греція, індія, Китай, епоха Великих географічних відкриттів).

Чи потрібно сьогодні кожному з нас вирушати в далеку подорож, щоб дізнатися про природу Австралії? яким чином ми можемо про це дізнатися?

IІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Джерела географічних знань.

Географічні знання про Землю накопичувалися протягом багатьох тисячоліть. Поступово працею багатьох людей, відважних мандрівників, учених створювалося інтелектуальне багатство географічної науки. Зараз, щоб дізнатися про віддалені куточки земної кулі, зовсім не обов'язково вирушати в тривалу подорож. Піднятися на найвищі вершини, пропливти глибинами океану, поспостерігати виверження вулкана і навіть цунамі вам допоможуть сучасні джерела географічних знань.

Робота в зошиті

Підручники і посібники

Географічні карти

Географічні атласи

Наукова і художня література

Кінофільми

Довідники

Відеофільми

Енциклопедії

Газети і журнали

Власні спостереження

Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Учитель пропонує дітям назвати джерела географічних знань, потім роздає кожній групі по одному з джерел (підручник, відеокасету, комп'ютерний диск та ін.) і пропонує обговорити та пояснити, яка саме географічна інформація в ньому міститься.

• Користуючись географічним словником та енциклопедією, дайте визначення поняттям «картографія», «землезнавство» та порівняйте ці визначення з різних джерел.

• Користуючись відповідною картою атласу, назвіть основні кліматичні показники.

• Чим відрізняється інформація в шкільному підручнику та енциклопедії?

• Яку географічну інформацію можна взяти з газет та журналів?

• Чи міститься географічна інформація в телевізійних передачах? Наведіть приклади.

2. Методи географічних досліджень

Робота в зошиті

Метод - це конкретний спосіб вивчення того чи іншого явища чи предмета.

- Яким же чином відбувається вивчення географічних об'єктів, процесів і явищ?

У період накопичення географічних знань - здійснення географічних відкриттів - основним методом, безумовно, був метод географічних експедицій і спостережень, під час яких описували нові землі або яке-небудь природне явище.

Різні способи географічних досліджень об'єктів на відстані (до яких із тих чи інших причин дістатися неможливо) називаються дистанційними методами. У звітах експедицій минулого описи та малюнки робилися зі значної відстані. Істотно підвищилася якість дистанційних методів, коли мандрівники стали використовувати аерофотозйомку.

У наш час найціннішу інформацію вчені одержують за допомогою космічних знімків. Із їхньою допомогою вивчають будову земної кори, шукають корисні копалини, спостерігають за переміщенням циклонів, створюють бази даних географічних інформаційних систем (ГІС), складають електронні карти й атласи.

• Загальнонаукові: історичний, математичний, статистичний, хімічний,

фізичний.

• Моделювання, географічні, геологічні, картографічні, палеогеоло-

гічні.

• Спостереження за навколишнім середовищем.

3. Класифікація карт.

Одним із найпоширеніших способів пізнання навколишнього світу є картографічний метод - зображення природних процесів і явищ за допомогою умовних знаків. Карти поступово змінювалися: наскальні малюнки заступили рукописні паперові карти, потім друковані гра­вюри і поліграфічні відбитки, тепер - електронні зображення та їхні друковані копії. Але суть карт не змінилася: вони були і залишаються засобом відображення і пізнання навколишнього світу. У наш час уміння читати карти необхідне кожній людині так само, як уміння користуватися комп'ютером.

- Пригадайте, що таке географічна карта. Які критерії розподілу карт на певні групи вам відомі?

Робота в зошиті (словник)

Географічна карта - зменшене зображення земної поверхні на площині, виконане за допомогою умовних знаків у певному масштабі та проекції.

Із курсу географії 6 класу вам уже відомо, що за масштабом карти поділяють на великомасштабні (масштаб більший за 1:200000), середньомасштабні (масштаб від 1:200 000 до 1:1000000) і дрібномасштабні (масштаб менший за 1:1000000).

Карти також поділяються за охопленням території, змістом і призначенням.

За охопленням території розрізняють карти всієї земної кулі (карти світу та карти півкуль), карти материків, океанів та їхніх частин, карти держав та їхніх частин.

За змістом географічні карти бувають загальногеографічні та тематичні. Загальногеографічні карти приблизно з однаковою докладністю відбивають основні елементи місцевості: рельєф, річки, озера, ґрунтово-рослинний покрив, населені пункти, дороги тощо. До загальногеографічних карт, наприклад, належать топографічні карти, на яких докладно показано особливості території.

На відміну від загальногеографічних карт, тематичні карти характеризують географічні об'єкти та явища певної тематики, яка, як правило, зазначена в назві. Наприклад, карта рослинності, ґрунтів, геологічна, тектонічна, населення тощо.

Залежно від того, у яких сферах людської діяльності вони будуть використані, їх розрізняють за призначенням: навчальні, туристичні, довідкові, військові, технічні тощо.

Географічні карти мають винятково важливе значення для вивчення географії. Вони мають величезну інформативність, оглядовість, наочність, дозволяють установлювати причинно-наслідкові зв'язки та взаємозалежності, розвивають географічне мислення.

Робота в зошиті

Групи карт за ознаками:

за охопленням території - карти світу, окремих материків та їх частин, держав;

за масштабом - великомасштабні (масштабом 1 : 200 000 і більше),

середньомасштабні (від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000) і дрібномасштабні (менші

за 1 : 1 000 000);

за змістом - загальногеографічні (фізична карта світу) і тематичні (кліматична, тектонічна, карта ґрунтів та ін.);

за призначенням - навчальні, туристичні, синоптичні, військові, навігаційні, автошляхів та ін.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Які методи географічних досліджень ви знаєте? Які з них використовувалися переважно в минулому, а які - у наш час? Які з методів ви вважаєте найбільш перспективними? Чому?

2. За якими ознаками класифікують географічні карти? Які особливості кожної з груп? Чому географічну карту часто називають «другою мовою географії»?

3. Користуючись змістом підручника, назвіть основні розділи, які будуть

вивчатися в курсі «Географія материків і океанів».

4.З'ясуйте, чи є в атласі для 7 класу середньо- та великомасштабні карти?

5. Визначте, чи є в атласі для 7 класу загальногеографічні карти? Назвіть приклади тематичних карт шкільного атласу.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

  • Завдяки кропіткій праці багатьох поколінь, географія накопи­чила величезний арсенал знань, які подані в різноманітних джерелах. Сучасні географічні дослідження базуються на новітніх методах із використанням космічних і комп'ютерних технологій, а також знаннях і досягненнях інших наук.

  • Найважливішим засобом наукового пізнання в географії є географічні карти. їх поділяють за масштабом, охопленням території, змістом і призначенням. Карта є необхідним «наочним приладдям», яке розмовляє зі своїм читачем мовою умовних знаків.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте §1 підручника В.М.Бойко «Географія материків і океанів».

2. За текстом підручника та картами атласу складіть схему «Поділ карт на групи» та наведіть власні приклади карт кожної групи.


© 2010-2022