Урок №5 за темою Походження материків та океанічних западин внаслідок руху літосферних плит. Геологічні ери та епохи горотворення 7 клас

Урок 5 7клас Дата_______________

Тема: Походження материків та океанічних западин внаслідок руху літосферних плит. Геологічні ери та епохи горотворення

Мета: формування первинних знань про літосферні плити та види руху літосферних плит; ознайомлення з гіпотезами про походження материків і океанів; удосконалення вмінь працювати з тематичними картами та схемами атласу і підручника.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: карти та схеми атласу, підручники, ножиці, ксерокопії карти світу.

Опорні поняття: земна кора, мантія, ядро, материки, океани, гіпотеза.

Базові поняття: літосферні плити, дрейф материків, геологічний час, геологічні ери.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

5. Назвіть наслідки обертання Землі навколо своєї осі.
6. Поясніть, чому на Землі відбувається зміна пір року та тривалості дня і ночі?
7. З якою метою поверхня планети умовно поділена на 24 часові пояси?
8. Чим саме відрізняються поняття «місцевий час» та «поясний час»?
9. Поясніть відмінності між материками та частинами світу.
10. Використовуючи карту часових поясів, визначіть, котра година в Києві, якщо:
а) у Лондоні (Велика Британія) 18:00;
б) у Москві (Росія) 17:00;
в) у Нью-Йорку (США) 13:00;
г) у Львові (Україна) 12:00.

Прийом «Інтелектуальна розминка» - «Світлофор»

Учитель проводить бесіду за запитаннями, всі учні піднімають вгору картки: зелені - «відповідь знаю», червоні - «складно відповісти».

Запитання

• У чому полягають відмінності в будові материкової та океанічної земної кори?

• До якого шару Землі належить астеносфера? В чому полягає відмінність речовини астеносфери від речовини мантії?

• В який спосіб учені визначили різнорідність шарів земної кори?

• Як ви вважаєте, чи завжди поверхня Землі була такою, якою бачать її сучасні люди?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Відстрочена відгадка»

Учитель. Чи знаєте ви, що жителі однієї з європейських країн - Нідерландів, постійно «воюють» з морем, адже значна частина території їх країни розташована нижче від рівня моря? Якби працелюбні голландці не захищали свої землі дамбами, то давно б уже були затоплені. Чи бачили ви сліди морського прибою на кримських скелях, що знаходяться далеко від берега? Сьогодні на уроці на вас чекає багато самостійних відкриттів, за допомогою яких ви зможете пояснити, чому одні ділянки земної кори піднімаються, а інші опускаються, чому рухаються материки та як змінюються океани, які процеси відбувалися на нашій планеті десятки мільйонів років тому.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Поняття про літосферні плити.

Робота з атласом, схемою «Літосферні плити»

Згідно з науковою теорією літосферних плит, земна кора складається з величезних блоків, що пересуваються один відносно одного. Джерелом будь-якого руху є енергія. Звідки ж береться енергія, що «примушує» літосферні плити рухатись? Де знаходиться джерело цієї енергії? Вчені вважають, що таким джерелом є внутрішнє тепло Землі, яке приводить у рух речовину мантії, що, у свою чергу, приводить у рух частини земної кори.

2. Походження сучасних материків і океанів:

а) прийом «Творча лабораторія» (робота в групах);

Завдання. Чи грали ви колись у мозаїку? Спробуйте «пограти в мозаїку» з материками. Для цього виріжте материки із заготовленої ксерокопії карти світу та складіть їх підходящими боками. Які висновки ви можете зробити? Які процеси свідчать про те, що зовнішній вигляд нашої планети продовжує змінюватися і сьогодні?

б) гіпотеза дрейфу материків А. Вегенера та теорія руху літосферних плит.

Якщо подивитися на обриси материків в Атлантичному та Індійському океанах, то в очі кинеться дивна особливість: виступи одних досить точно відповідають увігнутим ділянкам інших. Як приклад можна привести виступ Бразильського узбережжя Південної Америки, добре вписується в контури Гвінейської затоки Африки. Неважко знайти поєднувані ділянки в межах західного узбережжя острова Мадагаскар і лежачого навпроти узбережжя Східної Африки, а сомалійські - кенійський ділянку материка збігається з виступаючою північно-західною частиною Австралії.

На подібність обрисів берегів протилежних континентів звертали увагу багато географи і геологи, що працювали з картами Атлантичного і Індійського океанів. Проте лише німецька геофізик А. Вегенер (1880-1930) розробив на підставі цього та інших фактів цілу гіпотезу. Суть її полягала в наступному: материки, що визначають лице нашої планети, колись складали єдине ціле, а потім під впливом відцентрових сил розійшлися в сторони. А. Вегенер назвав це дрейфом континентів.

Він звернув ува -гу на те, що протилежні береги материків мають в обрисах подібні риси.
Наприклад, контури Південної Америки й Африки звернені один до одного.
Гіпотеза давала пояснення таким фактам, як подібність геологічної
будови Південної Америки, Африки, Індостану, Австралії; наявність дея-ких загальних рис у складі викопної та сучасної флори й фауни різних
материків. Дивне за простотою спостереження ніхто до А. Вегенера не
пов'язував із рухливістю континентів. Але перш ніж його геніальне при-пущення укріпилося, знадобилося багато років. Справа в тому, що А. Вегенер не розкривав найголовнішого - механізму горизонтальних перемі-щень материків.
П'ятдесят років тому ідеї рухливості континентів набули подальшого
розвитку в гіпотезі нової глобальної тектоніки плит, висловленої групою
американських геологів (Г. Хесс, Р. Діц, К. Ле Пішон, Б. Айзеке). Її поява
стала можливою після відкриття загальнопланетарної системи серединно-океанічних хребтів.
Відповідно до нової глобальної тектоніки, уся літосфера розбита на
величезні блоки, що дістали назву літосферних плит. Вони прилягають
одна до одної та повільно «ковзають» по астеносфері, підкоряючись впли-ву «підкіркових» течій верхньої мантії.

Найбільші з літосферних плит
включають материки разом з окраїнами океанів і зазвичай мають назви цих
ділянок суходолу: Євразійська, Індо-Австралійська, Африканська, Амери-канська, Антарктична плити..

Робота з картою

1. На яких літосферних плитах розташовані Африка, Південна Америка, Австралія?

2. Визначте кількість великих літосферних плит.

3. Наведіть приклади плит, що розходяться,та стикаються.

4. Який із сучасних океанів стане більшим? Чому?

5. Які материки можуть «об'єднатись»?

У місцях їх зіткнення виникають пояси високої сейсмічності й активної вулканічної діяльності. Плити складаються як із материкової, так й з океанічної кори. Виняток становить Тихоокеанська плита, що складається з океанічної кори.
Горизонтальні тектонічні рухи супроводжуються стисканнями й розтя -ганнями земної кори. Довести їх існування вдалося лише в останні десяти-ліття. У результаті досліджень Землі з космосу була встановлена швидкість
руху окремих материків один щодо одного. Вона дорівнює 0,5-6 см на рік.
Такі самі темпи переміщення окремих ділянок земної поверхні засвідчили
й безпосередні наземні виміри. Так, у зоні розламу Сан-Андреас (США) ді -лянки, розмежовані розламом, зміщуються на 3-8 см за рік.

У межах сейсмічних поясів утворюються області складчастості, які в рельєфі представлені горами, наприклад Альпійсько-Гімалайський складчас­тий пояс.

- Знайдіть Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс на фізичній карті світу.

У межах сейсмічних поясів відбуваються сильні землетруси та вулканізм, які ми будемо вивчати пізніше. Прикладом такого поясу є Тихоокеанський сейсмічний пояс, який як кільце обмежує Тихий океан. Саме тому його ще називають «Тихоокеанським вулканічним кільцем».

Проблемне запитання.

Як ви можете пояснити той факт, що на значній висоті в гірських породах Гімалаїв учені виявили рештки морських тварин?

Метод «Мозковий штурм».

Правила проведення: учні висувають припущення, які учитель за­писує на дошці, і вибирають головне.

Висновок. Це пояснюється тим, що земна кора рухається не тільки в горизонтальному, але. й у вертикальному напрямку. Вертикальні рухи характеризуються підняттями або опусканнями окремих діля­нок земної кори. Тепер ви можете відносно легко пояснити наявність морських решток тварин у Гімалаях. Тут відбувалось підняття земної кори, і дно давнього "океану було піднято на значну висоту.

Робота в зошиті

Замалюйте схему з підручника
Види тектонічних рухів
Вертикальні Горизонтальні

Якщо ви уважно слухали, то зможете відповісти на таке запитан­ня: як називаються ділянки, де земна кора є найбільш рухливою? {Сейсмічні пояси.) Але, як відомо, не всі ділянки земної кори руха­ються так активно, є відносно нерухомі, стійкі ділянки. Це платфор­ми. Саме на них розташовані сучасні материки.

- Розгляньте будову платформи (малюнок на дошці), намалюйте її у своєму зошиті. (Учитель коментує малюнок.)

3. Поняття про геологічний час.

(Робота з геохронологічною таблицею)

Земля існує багато мільйонів років. Найдавніша ера - архейська, наймолодша - кай­нозойська. Три останні ери - палеозойська, мезозойська та кайнозойська - поділені на періоди (більш короткі проміжки часу). Кож­ній ері притаманні певні геологічні події, існування певних корисних копалин і розвиток певних видів рослин і тварин. Усі відомості про геологічний час та основні події, що відбувалися в цей час на Зем­лі, містяться в спеціальній таблиці, яка має назву геохронологічної. Познайомимося із її змісто

V. Закріплення вивчених знань

Прийом «Географічний практикум»

1. Завдання. За картою літосферних плит в атласі визначте:

а) які літосферні плити рухаються з найбільшою швидкістю;

б) як відносно літосферних плит розташовані епіцентри катастрофічних землетрусів;

в) місця можливої появи нових океанів у результаті подальшого геологічного розвитку нашої планети.

2. За геохронологічною таблицею визначте:

а) які зміни органічного світу відбувалися в мезозойську еру;

б) які етапи горотворення відбувалися в палеозої;

в) як називається сучасний стан горотворення, що відбувається в кайнозойську еру.

VI. Узагальнення та систематизація знань

Запитання і завдання
1. Яке співвідношення суходолу та океанів на Землі?
2. У чому полягає відмінність між материками та частинами світу?
3. Що таке гіпотеза? Які Ви знаєте гіпотези щодо розвитку земної кори?
4. Коли, за даними вчених, материки й океани почали набувати сучасної конфігурації?
5. Які процеси відбуваються на межі літосферних плит?

Заключне слово вчителя

• Літосфера складається з великих блоків - літосферних плит, які повільно рухаються астеносферою.

• Існують різні гіпотези щодо походження материків і океанів. Найбільш достовірною та аргументованою вважають гіпотезу дрейфу материків А. Вегенера, за якою всі сучасні материки утворилися з єдиного давнього материка Пангея.

• Теорія руху літосферних плит базується на положеннях гіпотези А. Вегенера і дає можливість передбачити зміни в положенні великих масивів суходолу та океанів у майбутньому

• Історія геологічного розвитку Землі відображена в геохронологічній таблиці, в основу будови якої покладено відповідність між геологічною історією Землі, періодами горотворення та розвитком органічного світу.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

•Опрацювати геохронологічну таблицю. Записати в зошит.

• Скласти одне-два проблемних запитання за вивченою темою.