Обобщение опыта работы. Развитие критического мышления как способ формирования предметных компетентностей

14

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОСВІДУ

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ

ГЕОГРАФІЧНИХ

ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

ВЧИТЕЛЬ ГЕОГРАФІЇ

ДОНЕЦЬКОЇ ЗОШ №12

ХИЖНЯК О. Л.

ЗМІСТ

Ст.

1. Проблемно-орієнтований аналіз діяльності. 2

2.Обгрунтування актуальності досвіду і його практичної значущості 4

3. Визначення провідної педагогічної ідеї досвіду , її складових частин. 6

4.Технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів. 7

5. Результативність представленого досвіду. 12

6. Список використаної літератури. 13

7. Додатки: 14

Розробка циклу уроків з теми «Внутрішні води»

Позакласний захід «День туризму»

Проблемно-орієнтований аналіз діяльності.

Система географічної освіти змінюється: проп онується інший зміст, інші підходи - інноваційні й технологічні, нові варіанти програм . Сучасні освітні технології допомагають активізувати кожен урок географії, який залишить у пам′яті й душі учня тільки позитивні емоції. Учень приходячи на урок географії, завжди чекає на щось нове, цікаве і змістовне. Підтримати його інтерес до навчання в цілому, не розчарувати в сподіваннях - завдання вчителя. Інтерес учня до географії - важлива умова досягнення успіху в навчанні та вихованні. Організація зацікавленості у вивчені географії, високий рівень пізнавального інтересу до самостійної діяльності - основні цілі при викладанні географії. У відповідності із сучасними вимогами до ключової компетентності належить уміння вчитися.

Мета сучасної школи - навчити учнів самостійно здобувати знання, знаходити найоптимальніші шляхи вирішення певної проблемної ситуації , аргументовано відстоювати власну позицію, чітко висловлювати свою думку, мати розвинені комунікативні здібності. Для розв′язання даної мети я використовую прийоми технології критичного мислення. Учні не отримують навички критичного мислення автоматично. Дана навичка формується через опанування процесом критичного аналізу та критичної рефлексії, при набутті досвіду обробки інформації, продукування власних оригінальних ідей. Я вважаю , що вчитель має тренувати розум дітей, вчити їх критично мислити. Керуючи навчальним процесом я не тільки передаю інформацію, а й вчу учнів розуміти і вміти розмірковувати.

Згідно вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти « метою освітньої галузі «Природознавство» є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов′язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.» На сучасному етапі навчання географія сприяє формуванню основ наукового світогляду, розвитку творчої особистості.

« Географічний компонент спрямований на засвоєння учнями знань про природу і соціальну складову географічної оболонки землі, формування в учнів комплексного, просторового, соціально-орієнтованого знання про планету земля у результаті застосування краєзнавчого, регіонального і планетарного підходів та усвідомлення цілісного географічного образу своєї країни».

У систему своєї роботи, згідно рекомендацій відділу природничих дисциплін Донецького облІППО, впроваджую діяльнісний підхід у навчанні школярів. Основні положення Державного стандарту спрямовані не тільки на засвоєння суми природничо-наукових знань, скільки на формування вмінь здобувати ці знання. В даний час метою географічної освіти є формування особистості, здатної самостійно здобувати інформацію, приймати нестандартні рішення, знаходити гідне місце в умовах соціально-економічної невизначеності, вирішувати глобальні проблеми сучасності. Повсякденна діяльність вимагає дослідницької поведінки, вмілого застосування знань. Дані навички та вміння являються елементами комплексу характеристик якостей особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належать до загальногалузевого змісту освітніх стандартів.

Критичне мислення - це мислення вищого порядку, яке спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших, яке сприяє розвитку такої особистісної риси, як креативність, і формує творче мислення, а отже творчу особистість. Тому одним із основних завдань системи освіти України є підготовка громадян, здатних критично мислити і на високому інтелектуальному рівні розв′язувати проблеми, що постають перед українським суспільством, критично аналізувати події, що відбуваються, порівнювати альтернативні точки зору, відстоювати власну позицію, приймати зважені рішення.

Обгрунтування актуальності досвіду і його практичної значущості

Актуальність досвіду визначається пошуком найбільш ефективних технологій, ефективність яких спрямована на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях. пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Практична значущість досвіду полягає в розробці навчально-методичного забезпечення процесу вивчення географії з використанням технології критичного мислення, яка забезпечує можливість реалізації компетентісного підходу та сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей.

Технологія розвитку критичного мислення розроблена як модель інтерактивного навчання науковцями Бостонського центру розвитку етики та виховання. У філософії під критичним мисленням розуміють уміння логічно мислити та аргументувати, аналітично дискутувати та правильно висловлювати свою думку. У педагогічній літературі критичність розглядається як усвідомлений контроль за ходом інтелектуальної діяльності, у процесі якої відбувається оцінювання роботи, думок, вироблення гіпотез, шляхів їх доведення. Як свідчить аналіз психолого-педагогічної літератури, в основу критичного мислення покладена оцінна розумова діяльність особистості щодо вдосконалення процесу мислення . пошуку й виправлення помилок у власній і партнерській діяльності, аналіз власних думок, дій, вчинків, поведінки. Вітчизняні та зарубіжні науковці - І Авдєєва, М. Вейнстан, Л. Велитченко, Н. Воскресенська, І. Фрумін, В. Євдокимов, Т. Олійник, І. Загашев, С. Заїр-Бек, М. Ліпман, Дж. Стіл, К. Мередит, Ч. Темпл, О. Тягло, Д. Халпер, Т. Хачумян - відзначаючи особливу роль критичного підходу в сучасній системі навчання, вважають, що в педагогічному контексті критичне мислення слід розглядати як здатність тих, хто навчається, аналізувати навчальну інформацію, застосовувати отримані результати як в стандартних, так і в нестандартних ситуаціях, питаннях, проблемах. О. Пометун вважає, що критично мисляча людина здатна:виділяти головне, робити порівняння, визначати потрібну інформацію, ставити потрібні запитання, розповідати про проблему, розпізнавати необ′єктивні судження, відокремлювати помилкову інформацію від правильної , виявляти причинно-наслідкові зв.язки, знаходити й наводити аргументи, робити висновки та перевіряти їх на практиці, висувати варіанти рішення, передбачати наслідки, демонструвати логічно обґрунтовані судження. Вивчення наукових праць дає підстави зробити висновки, що сутність і мета технології критичного мислення активізують процес формування ключових компетентностей учнів.

Одна із методик - використання опорних схем і конспектів. Віктор Федорович Шаталов розробив і реалізував у своїй педагогічній практиці технологію інтенсивного навчання на основі опорних конспектів або опорних схем. За домінуючим методом технологія являється пояснювально-ілюстративною, але враховуючи відмінні ознаки її можна віднести до групи особистісно-орієнтованих технологій. Використання цієї методики вимагає чіткості як в організації всього навчального процесу, так і в учбовій діяльності учнів.

Серед теоретичних питань, пов′язаних з темою досвіду, були вивчені і взяті до роботи ідеї таких науковців:О. Г. Марченко - формування критичного мислення школярів; В. П. Корнєєв - технології в навчанні географії;

-В. М. Андрєєва, О. Є . Шматько - урок географії в сучасних технологіях, технологія розвитку критичного мислення;

- І. В. Родигіна: положення концепції компетентнісно-орієнтованого підходу до навчання.

Нормативною базою досвіду є Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Національна стратегія розвитку освіти , Закон України «Про освіту», «Про загальну середню освіту

Визначення провідної педагогічної ідеї досвіду , її складових частин.

Зміст та методика викладання будь-якого навчального предмета мають певні специфічні риси стосовно формування компетентностей учнів.

Соціальна компетентність: - залучення дітей до проведення нестандартних уроків - урок-подорож, ігри, телевізійні мости;

- відвідування виставок, проведення екскурсій;

- організація природоохоронної, краєзнавчої та туристичної роботи;

Компетентність самоосвіти та саморозвитку:- формування та розвиток інтересу учнів до навчання;

- залучення учнів до самостійного опрацювання літератури з написанням рефератів, планів, конспектів, питань до параграфа;

- розвиток аналітичного мислення учнів;

- здійснення обов′язкового зворотнього зв′язку в процесі самоосвіти через проведення бесід, тестів, ігор, семінарів, проектів.

Компетентність продуктивної творчої діяльності:реалізація навчальних та деяких соціальних проектів, соціологічних опитувань, використання особливих творчих здібностей учнів - музичне оформлення, віршування.

Першочерговою компетентністю, набутою в процесі навчання, згідно положення Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, є громадянська компетентність - здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов′язки з метою розвитку демократичного суспільства. Процеси демократизації та гуманізації суспільства, бурхливий розвиток інформаційних технологій, а також можливість виникнення негативних наслідків їх застосування для людства ставлять перед загальноосвітніми закладами завдання формувати новий тип випускників - толерантних, відкритих до демократичного спілкування, здатного критично оцінювати події навколишнього світу й адекватно на них реагувати.

Технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів .

Головним своїм завданням вважаю необхідність активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, викликати інтерес до географії. Намагаюсь зробити так, щоб учні були не просто спостерігачами, а й активними учасниками на кожному уроці.

Традиційний урок - це класична форма навчання. Але тільки нестандартні форми уроків дають можливість створити позитивну мотивацію. На першому етапі уроку - мотивація навчальної діяльності - фокусую увагу учнів на проблемі та викликаю інтерес до обговорюваної теми. Учні мають бути налаштовані на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість, усвідомлювати, що й навіщо вони робитимуть на уроці. Без виникнення цих мотивів навчання, мотивації навчальної діяльності не може бути ефективного пізнання. Із цією метою використовуються прийоми, що викликають у дітей здивування, інтерес до змісту знань, процесу їх отримання: «мозковий штурм», або «мозкова атака», «мікрофон». Мотивація чітко пов′язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до сприйняття, налаштовує на розв′язання певних проблем. Як правило, матеріал, що пропонується для обговорення учням під час мотивації, наприкінці підсумовується, стає «місточком» для представлення теми уроку.

На етапі актуалізації опорних знань використовую «асоціативний кущ»: на дошці пишу головне слово теми, а навколо - учні записують всі слова і фрази, що асоціюються з темою, потім між ними встановлюються звʹязки, виділяються аспекти, щодо яких потрібна додаткова інформація. На етапі узагальнення та систематизації знань для підбиття підсумків вивченого, побудови нових звʹязків, графічного зображення нових уявлень - асоціювання проводжу в такий спосіб: якщо на початку уроку діти складали асоціацію з приводу нової, але частково відомої теми, звертаюсь до тих самих асоціативних кущів та учні доповнють їх набутими під час уроку знаннями.

Цікавим для учнів є прийом «сенкан». Цей вид самостійної роботи спонукає учнів до виокремлення головного змісту з великого обсягу інформації. Учні складають мініатюру з 5 рядків за певною схемою: 1- іменник, що відбиває тему; 2- два прикметники - опис; 3- дієслова; 4- фраза, що виражає особисте ставлення до теми; 5- одне слово - синонім до назви теми. Можна доповнити 6 рядком - словом антонімом до ключового слова. Складання білого вірша допомагає підсумувати інформацію, визначити головні ідеї, ключові думки.

Однією із форм роботи при вивчені нового матеріалу є «підсилена лекція» . На початку лекції пропоную учням пригадати, що їм відомо з теми, яку будем розглядати на уроці. У процесі лекції список відомих фактів, ідей поповнюється; знання уточнюються, розширяються, поглиблюються. Під час цієї роботи учні залучаються до порівняння того, що знали, і того, про що дізналися; ведуть активний пошук самостійних думок. Важливим етапом є усвідомлення змісту інформації. Першочерговою метою даного етапу є підтримка, збереження зацікавленості учнів та їхнього позитивного імпульсу, ініційованих на початку уроку. Другою метою усвідомлення є перевірка учнями власного розуміння фрагмента навчального матеріалу. Школярі, які вчаться активно, зазвичай перевіряють свої судження у ході зіткнення з новою інформацією, яка може мати форму слухання розповіді або читання. Під час роботи з підручником ефективним є «читання з позначками» (метод ПОМІЧ - Помітки для Оптимізації Методики Інтерактивного Читання): інформація, яка відома; нова інформація; це мене зацікавило. Читання з позначками має на меті привчити учнів до осмисленого читання тексту з аналізом.

На різних етапах уроку використовую опорно-інформаційні схеми.

ОІС прості, зрозумілі і являються ще й певним видом наочності на уроці. В опорних схемах показані основні поняття і зв′язки між ними, наводяться приклади географічних назв. Схеми виготовляються і роздруковуються попередньо перед уроком, можуть бути записані на дошці або створюються разом з учнями під час пояснення нового матеріалу. Вже під час пояснення нового матеріалу учні сприймають його в структурно-логічній послідовності. На даному етапі учні вчаться паралельно записувати пояснення вчителя, робити конспект уроку, згортати інформацію в план-конспект , із словесної форми вибирати тільки головне . А це свідчить про те, що учні отримують уміння аналізувати навчальний зміст, групувати його в смислові блоки, виділяти головне. Робота виконується як на репродуктивному рівні - розповідь по готовій опорній схемі, так і на творчому рівні - розробка пізнавального блоку схеми. Коли учні працюють з опорними схемами, вчаться «згортати» і «розгортати» необхідну інформацію - багаторазове повторення навчального матеріалу дає можливість кожному учню засвоїти обов′язковий програмовий мінімум, але не в загальному, а в особистому посильному для нього темпі. Спираючись на добре засвоєні теоретичні знання, учні легко виконують практичні завдання. Вчитися стає легше, а отже, і цікавіше. Схематична наочність є базою для розвитку теоретичного мислення, що потребує проведення спеціальних операцій і дій: аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, абстрагування. Використовую завдання для організації продуктивної пізнавальної діяльності школярів із метою побудови, заповнення структурних схем та роботи з ними. При складанні схем використовую роботу дітей в групах. Дана технологія має значимість у формуванні особистісних якостей учнів. Необхідність систематичної роботи по засвоєнню змісту навчального матеріалу формує у учнів самостійність, впевненість у своїх можливостях, учні отримують навички спілкування, формуються комунікативні якості.

Курс «Географія», який викладаю в профільних класах, завершує географічну освіту в загальноосвітній школі і відповідає логіці пізнання світу. Вивчення курсу узгоджую з регіоналізацією, теоретизацією, країнознавством, краєзнавством, загальною географією і має українознавчу спрямованість. 30 ‰ навчальної програми становить практикум. Після теоретичних питань на уроках розглядаються прикладні відомості, структуровані навколо глобальних проблем людства та ідеї збалансованого розвитку суспільства. Під час виконання практичних робіт учнями розвʹязуються географічні, екологічні й соціально-економічні задачі, здійснюється порівняльний аналіз, проводяться міні-дослідження, соціологічні опитування, семінари, презентації, експертизи, круглі столи, ділові ігри, моніторингові дослідження, написання рефератів, творчих робіт, індивідуальних і колективних проектів, учні беруть участь в дискусіях. Із метою створення сприятливих умов для дискусій, у процесі яких відбувається розвиток критичного мислення, на обговорення виносяться питання суперечливого характеру, містять проблемність,, тобто не мають заздалегідь зʹясованих правил рішення.

Протягом обговорення чи дискусії пропоную учням заповнити понятійні таблиці, різноманітні порівняльні таблиці. Порівняння понять на основі аналізу загального і різного сприяє більш глибокому осмисленню властивостей нових понять, їх усвідомленому запамʹятовуванню та попередженню помилок.

Дієвим прийомом із набуття досвіду критичного мислення є «Рецензування» - оцінка учнями усних реферативних відповідей своїх однокласників. Учні оцінюють чи достатньо глибоко викладено питання, логічність викладу, чи послідовним був доповідач у висловлені своїх знань, ідей, дають поради, роблять висновки.

Одним із головних завдань географії є формування у учнів цілісного географічного образу планети , починаючи з вивчення рідного краю, своєї країни і закінчуючи пізнанням глобальних процесів і закономірностей. У своїй роботі я використовую принцип краєзнавчого підходу, який поєднує вміння аналізувати почуте, побачене, надає можливість порівнювати факти зі своїми спостереженнями, виявляти при цьому риси схожості і відмінності, вчитися застосовувати набуті знання на практиці. Принцип краєзнавчого підходу реалізується в моїй роботі на заняттях факультативу «Рідний край» для учнів 8 класів , під час роботи гуртка «Рідний край» для учнів 6 класу, під час навчальної практики, екскурсій.

Зв′язок з найближчим оточенням надає практичної спрямованості навчанню.

«Екологічний компонент спрямований на формування в учнів екологічної свідомості та дотримання правил екологічно безпечної поведінки в навколишньому природному середовищі». Ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання під час уроку та позакласних заходів, та виявляється в таких якостях учнів: почуття особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності критично оцінювати споживацьке ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи. На уроках та в позакласній роботі формуються навички життєдіяльності в умовах екологічної кризи. Формування цих навичок досягається під час проведення дискусій, круглих столів. Унікальність географії полягає в тому, що вона одночасно досліджує проблеми навколишнього середовища і суспільства; розглядає суспільство, природне середовище у взаємозвʹязку. У процесі навчання географії є передумови для формування емоційно-ціннісного ставлення до людини, її життя і здоровʹя, Батьківщини, природи, праці, знань.

Результативність представленого досвіду.

Рівень сформованості географічних предметних компетентностей можна проілюструвати результатами перемог учнів і шляхом аналізу якості знань учнів та навчальних досягнень наприкінці року та під час проведення ДПА.

Результати участі учнів у 2 етапі Всеукраїнської олімпіади з географії, 2012 -2013 н. рік:

3 місце - Головін Павло 9 клас, Швайко Віра 9 клас, Вишневська Інна 10кл.

2013-2014 н. рік: 2 місце Вишневська Інна 11 клас, 2 місце Дзябко Поліна 8 к.

3 місце Федоренко Святослав 8 клас, Ігнатьєва Ярослава - 8 клас; Герегієва Ганна 10 клас 3 місце

2 етап захисту учнівських науково-дослідницьких робіт МАН:

2 місце - Євсеенкова Девора, 3 місце - Гриненко Катерина.

Учні приймали активну участь у 12 обласній науково-практичній конференції школярів по лінії Малої академії наук Європейського університету; 8 всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених Донецького інституту соціальної освіти.

Підсумовуючи вищесказане, зазначу, що головним екзаменатором учнів буде життя: наскільки вони будуть адаптовані до соціального середовища, здатними оперативно приймати правильне рішення в нестандартних ситуаціях, уміти організовувати власну діяльність.

Список використаної літератури

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.

2. Андрєєва В. М., Шматько О.Є. Урок географії в сучасних технологіях.-Х.: «Основа»,2006.

3. Врублевська М. О. Секрети успішного уроку географії. Х.: «Основа», 2005

4. Корнєєв В.П. Технології в навчанні географії. - Х.: «Основа», 2004.

5. Марченко О.Г. Формування критичного мислення школярів. - Х.:ПП «Тріада+», 2007.

6. Родигіна І. В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. - Х.: «Основа», 2005.

7. Шаталов В. Ф., Винокур М. С. Опорні сигнали з фізичної географії., Донецьк, 1991.