Стаття «Активізація пізнавального інтересу на уроках географії»

10

Активізація пізнавального інтересу учнів на уроках географії

Тему активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії вважаю актуальною тому, що учнів необхідно залучати до розумових операцій вищого рівня - аналізу. синтезу, оцінюванню. Отже, активне навчання - це навчання, яке спрямоване на використання різних форм у навчанні і осмислення школярами того, що вони роблять. Для мене важливе не те, скільки знає учень, а чи в змозі він використовувати отримані знання у повсякденному житті. Мета навчання змінилась і полягає в нагромадженні суми знань, умінь і навичок, а також у підготовці учня як суб'єкта освітньої діяльності. Але задачі уроку залишаються незмінними десятиліттями: це все те саме виховання. Навчання і розвиток - головне, а основним засобом вирішення вказаних задач залишається пізнавальна активність.

Умовою успіху в розвитку мислення є, висока пізнавальна активність учнів. Ефективне засвоєння знань передбачає таку організацію пізнавальної діяльності учнів, за якої навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій кожної дитини. Пошуки методів навчання, що активізували б вплив на процес навчання, призводять до підвищення актуальності розвивальних і проблемних методів, самостійної роботи, творчих завдань. При цьому психологічно обґрунтований вигляд має така організація уроку, за якої діти вчаться не з примусу, але з бажанням і за внутрішніми потребами.

Активно-пізнавальна і практична діяльність учнів - одна з головних б урок цікавішим, підвищили інтерес учнів до вивчення предмету, активізували б їхню пізнавальну діяльність та зняли напруження. Щоб учити географії було цікаво, треба перевести головний акцент діяльності з репродуктивного на творчий. У цьому я бачу головне завдання своєї педагогічної діяльності.

Одним із ефективних шляхів активізації пізнавальної діяльності в умовах реформування освітнього процесу вважаю, безперечно, інтерактивний урок. Це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, в яку залучені всі учасники навчального процесу, створені комфортні умови для навчання.

Збільшення розумового навантаження на уроках географії примушує замислюватися над тим, як підтримати в учнів інтерес до навчання і та навчального матеріалу, їх активність протягом навчального року, використовувати отримані знання у повсякденному житті.

Навчати і виховувати дітей, як ми це робили 5-7 років тому, не можна. Наші зарубіжні колеги зазначають, що цивілізований світ сприймає Україну як незалежну державу, проте не вважає її великою, розвинутою. Серед усіх ознак нерозвиненості на першій позиції стоїть недостатній рівень освіти. Сьогодні за рівнем освіти ми входимо до дев'ятої десятки країн світу. Не зважаючи на кризу в економіці, освіта не може залишитися на тих засадах змісту і технології, які були 20 років тому. Немає руху вперед - немає життя.

На перший план своєї педагогічної діяльності ставлю прийоми такого характеру: як зворушити природне тяжіння дітей до знань, як стимулювати їх, щоб учень розкрив свій внутрішній світ, як подолати відчуженість, психологічний бар'єр. Працюю на розвиток особистості.

Сьогодення вимагає розумних і дбайливих господарів, котрі орієнтуються в законах економіки, здатні швидко приймати виважені рішення, беручі на себе відповідальність. Тому такою важливою є проблема соціальної реалізації сьогоднішнього учня в майбутньому. Та для цього йому мало отримати певну суму знань (хоч вони й мають велике значення), учневі треба осягти складну науку самостійного навчання, пошуку інформації, уміння реалізовувати власні здібності.

Під час навчання у школі учні повинні набути найважливіших компетентностей на рівні, який дасть їм змогу брати активну участь у житті суспільства й навчатися впродовж життя. Компетентність треба розуміти як «загальна здатність, що грунтується на знаннях, досвіді, цінностях, що набуваються та розвиваються під час навчання» .

Компетенції є інтегрованим результатом діяльності учнів. Компетентність забезпечується комплексним поєднанням усіх структурних компонентів - знань, діяльності, особистісних якостей.

Як результат моєї роботи, над формуванням компетентностей на
уроках географії через активізацію пізнавальної діяльності помічаю сприятливий психологічний клімат, самостійність, творчість, позитивні внутрішні мотиви навчання, прагнення учнів до саморозвитку. Під час академічної години учні стають співавторами діяльності, і це підвищує значимість кожної особистості, підвищує самооцінку та розвиває закладені здібності.

Я намагаюся допомогти керувати працею школярів, а головне активізувати їхню пізнавальну активність, бо ще у давньому Китаї існувала така мудрість:

Розкажи мені - і я забуду,

Покажи мені - і я запам'ятаю

Дай мені діяти самому - і я зрозумію.

Наявність пізнавального інтересу в учнів визначається відповідними критеріями. На основі вивчення досліджень багатьох авторів можна зробити висновок про те, що такими критеріями вважаються:

а) наявність таких запитань до вчителя, які потребують передусім вияснення причинно-наслідкових зв'язків і розкриття закономірностей;

б) пошукова активність, що проявляється в ініціативності і самостійності;

в) уміння учнів самостійно розв'язувати пізнавальні завдання, виконувати тренувальні вправи, знаходити вихід з проблемних ситуацій;

г) підвищений інтерес до теоретичних знань. Прагнучи оволодіти цими знаннями, учні не заспокоюються почутим на уроці, а самостійно поповнюють свої знання з різних джерел .

Необхідно постійно стимулювати пізнавальні інтереси.

Об'єктивно необхідним є розумове поєднання методів навчання (словесних, практичних, наочних); необхідним є врахування конкретної ситуації: зміст навчального матеріалу і рівня підготовки класу, рівня педагогічної майстерності вчителя, наявності необхідних засобів навчання, емоційно-психологічної атмосфери конкретного класу, його стосунків з учителем.

Обсяг інформації дедалі розширюється, і в майбутньому учням буде важко засвоїти всі необхідні знання. Важливо здійснити оптимальний вибір методів навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.

Таким чином пізнавальний інтерес і, внаслідок його творча активність школярів самі собою не виникають. Вони формуються та створюються змістом навчального матеріалу; методами та прийомами навчання, особистістю вчителя та під впливом внутрішніх потреб, бажанням навчатися.

Учням даються завдання з'ясувати, чому на території Південної Америки такий нерівномірний розподіл опадів. Аналізуючи кліматичну карту шкільного атласу, учні самостійно відшукають причини виникнення різних типів клімату на території Південної Америки. Потім роблять висновки. Нерівномірність розподілу температури і опадів залежить від широти місцевості, морських течій. Пануючих вітрів, рельєфу, конфігурації материка". Тим учням, що неглибоко засвоїли в попередніх темах кліматоутворюючі фактори, роздаються картки з проблемними завданнями на розкриття причинно-наслідкових зв'язків.

- Які кліматоутворюючі чинники можуть впливати на формування клімату певної території?

- Проаналізуйте кліматичну карту Південної Америки та поясність, чому виникла на березі океану пустеля Атакама?

Таким чином, виконуючи навчальне проблемне завдання, учні відкривають для себе нові знання, тому що структура й логіка проблемного пошуку учня і наукового пошуку близькі. Знання, здобуті під час проблемного пошуку, завдяки емоційному піднесенню більше осмислюються, швидше перетворюються на особисті переконання учнів.

Застосування на уроках географії методів проблемного навчання в їх взаємозв'язку з інноваційними технологіями сприяє активізації навчально-виховного процесу, удосконаленню форм і методів сучасного уроку, відкриває нові можливості широкого впровадження в навчальний процес самостійної пізнавальної діяльності учнів, дозволяє залучити всіх учасників навчального процесу до активного набуття знань, до творчої діяльності, коли всі учні стають учителями, а клас - діяльною громадою тих, хто вчиться.

Творчі завдання - важлива умова активізації пізнавальної діяльності школярів.

Творче завдання - це взаємозв'язок пізнавального та розумового завдань. Його розв'язання вимагає від учня застосування раніше засвоєних знань та вмінь у новій ситуації, їх комбінації та перетворення, побудову їх на основі способу розв'язання, бачення нової проблеми в традиційній ситуації.

Ігрові технології на уроках географії

Навчальна ігрова діяльність на уроках - один із методів активізації самостійної пізнавальної діяльності школяра. Гра для дітей - це і навчання, і праця, і серйозна форма виховання. В. О. Сухомлинський гру називав животрепетним джерелом мислення.

Дидактичні ігри є одним із методів активного навчання.
Гра ефективно підвищує мотивацію, оскільки спрямована на результат, як на процес. Під час гри навіть пасивний учень швидко залучається до гри .

На своїх уроках використовую дидактичні ігри. Це ігри на зразок "мозаїки", географічного лото, географічного доміно. Цікавість школярів до цих ігор ґрунтується на прагненні проявити здогадку, кмітливість у розумовій діяльності. У них присутній елемент змагальності (хто швидше, хто правильніше відповість, хто більше знає).

Школярі навчаються швидко й логічно міркувати, закріплюють уміння застосовувати набуті раніше знання, вміння користуватися довідкою, науково-популярної літературою, географічною картою, отримують знання, відчуваючи при цьому задоволення.

На своїх уроках проводжу популярні ігри на зразок "Що? Де? Коли?»; "Поле чудес", "Найрозумніший", інтелект-шоу "Еврика".

Творчі сюжетно-рольові ігри пізнавального характеру не просто копіюють навколишнє життя, вони є проявом вільної діяльності школярів, їх вільною фантазією.

При вивченні географії материків та океанів проводжу уроки-мандрівки. Наприклад "Мандрівка Південною Америкою", "Мандрівка Африкою". В першу чергу проводжу підготовчу роботу, добір і вивчення матеріалу про материк. Потім здійснюється заочна експедиція по материках. Призначаються начальник експедиції та начальники експедиційних загонів. Історик готує стислу доповідь про історію відкриття та дослідження материка, причини посиленої уваги до вивчення його природи.
Кожна парта (експедиційний загін) отримує картку - завдання.

Вивчаючи у 6 класі тему «Літосфера» застосовую гру «Хто більше?»
За фіксований час учням пропонується скласти певну кількість запитань до сьогоднішньої теми. Бажано, щоб їх було якомога більше. Перемагає той, у кого їх буде найбільше і хто зможе на них відповісти.

У 7 класі при вивченні природних зон кожного материка використовую гру «Де я »? Під час гри один з учнів називає ознаки природної зони, другий повинен відгадати, що це за природна зона. Тобто, де знаходиться його товариш.

«Пінг - понг» використовую для перевірки домашнього завдання. До дошки викликаються два учні. Вони по черзі ставлять один одному підготовлені вдома запитання з теми домашнього завдання. Клас оцінює якість запитань і відповідей. Враховується оригінальність, винахідливість, ґрунтовність відповідей .

Під час роботи з методичною та шкільною літературою я дійшла таких висновків:

• Організація пізнавальної діяльності не можлива без правильної мотивації. Їй відводиться важлива роль, особливо в реаліях сьогодення, коли багато цінностей втрачено або призабуто сучасним підростаючим поколінням. Сучасні учні керуються зовсім іншою системою мотивації, ніж та що була раніше. Тому зараз особливо актуально переосмислити зміни що сталися перш за все у психіці учнів. Для цього потрібно проводити діагностику їх мотиваційної сфери. На основі отриманих результатів, робити певні висновки, які допоможуть у розробці найбільш доцільних мотиваційних та організаційних форм і засобів вивчення географії. Крім того, для розвитку пізнавальних інтересів дуже важливим є активізація навчальної діяльності, яка неможлива без самостійної навчально-пізнавальної діяльності, без формування стійкого пізнавального інтересу. Стимулом пізнавальної діяльності може бути оцінка. Саме вона, після реформи системи оцінювання почала активізувати творчу діяльність учня, на відміну від п'ятибальної системи, де в основі лежало стимулювання репродуктивних якостей. Важко уявити сучасний світ без інформаційно-телекомунікаційних технологій, але з впровадженням їх у навчальний процес географії є певні проблеми, які чекають свого вирішення. А загалом же ці технології активізують пізнавальну діяльність, розвивають мислення і сприймаються дітьми дуже позитивно. При вивченні географії потрібно звернути увагу на застосування проблемного підходу до навчання, реалізацію системи самостійних робіт, формуванню в учнів різних прийомів навчальної роботи, розв'язанню пізнавальних завдань та задач.

• Для підвищення продуктивності навчання потрібно правильно організовувати пізнавальну діяльність учнів на уроках географії. Саме тому, найбільш доцільним є застосування нетрадиційних форм викладання, важливо широко впроваджувати інтерактивне навчання, використовувати активні та ігрові форми навчання. Завдяки їх емоційному компонентові можливе реальне зацікавлення учнів географією, а значить і підвищення навчального інтересу. Як приклади організації пізнавальної діяльності в ході вивчення географії я виділила наступні: урок-подорож, урок-конференція, урок вікторина, різні ігрові форми навчання.

• Відбираючи та розробляючи навчальний матеріал доцільно звертати увагу на його науковість, логічне упорядкування, доступний характер викладання, відповідність програмі з географії загальноосвітніх навчальних закладів. Суттєве значення має наявність хрестоматійного навчального матеріалу, який сприяє зацікавленності учнів, поширенню та поглибленню їх знань, організації навчально-пізнавальної діяльності.

Постановка на уроці перед учнями проблемних питань, самостійне рішення пізнавальних задач, формування у школярів уміння доводити і обґрунтовувати свої думки все це сприяє активізації розумової, дослідницької діяльності, що обумовлює розвиток пізнавального інтересу до предмету географії.

Список використаних джерел

1. Басок Т. Г. Формування мотивації та активізація навчальної діяльності/ Географія. - 2006. - №24. - С.14-16.

2. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24 // Освіта України. - 2004. - №5.

3. Долбенко Т. Активізація пізнавальної діяльності підлітків: ігрові технології /Т. Долбенко //Вісник книжкової полиці. - 2004. - №8. - С.36-39.

4. Ковальов О. Географічна наука і шкільний предмет.// Географія та основи економіки. - 2006. - №3 - с.. 35 - 42.

5. Коробська Г. Формування в учнів навчальних умінь як складової освітніх компетенцій. // Імідж.- 2005. - № 9.- № 10. - с.61 - 62.

6. Післядипломна педагогічна освіта: професійний розвиток учителя географії. Посібник для самостійної роботи слухачів курсів підвищення кваліфікації/ Жерліцин С.О., Дубовик О.С., Лисенко Н.І. та інші. - Луганськ: Знання, 2011. - с. 46

7. Пометун О.,Пироженко Л. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посібник./ За ред.. О. І. Пометун. - К.: А.С.К.,2005.- с. 192.

8. Резнік В. В. Рефлексивне управління активним навчанням на уроках.// Географія. - 2012. - № 8 - с. 2 - 4.

9. Технологія формування мотивації пізнавальної діяльності в учнів на уроках географії//Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2003. - №19. - С.6-9

10. Тихомирова Л. Ф. Мотивація пізнавальної діяльності підлітків /Л.Ф. Тихомирова //Завуч. - 2003. - №35. - С.12-14.

11.Чернова І. І. Формування навчально-пізнавальної компетентності на уроках географії.// Географія. - 2011. - № 7 - с. 4 -5

12. ecorezerv.ucoz.ua/

13. geografica.net.ua/

14. zachetik.ru/

15.narodnaosvita.kiev.ua/