Устойчивое развитие в жизни человека ( в помощь ученику)

Цього тижня офіційно було введено в експлуатацію перший серійний енергоефективний будинок в Україні - OptimaHouse, який було створено на основі європейських концепцій «Мультикомфортний дім» та «Активний дім», спеціально адаптованих для українського ринку. Низький рівень енергоспоживання, короткі терміни будівництва, незалежність від газопостачання та доступна ціна - одні з головних переваг новобудови.

OptimaHouse - це компактний сучасний будинок загальною площею 130 м2, з мансардою і терасою, розрахований на сім'ю з 3-х чоловік. Розробкою проекту, який стартував в серпні минулого року, займалася команда білоруських та українських архітекторів.

Енергоеефективний будинок побудували в селі Микуличі (20 км від Києва) на ділянці 0,06 га, що розташована на території котеджного містечка. Компанія-забудовник («Доступне житло») офіційно повідомила, що будинок знаходиться в стані 100% готовності: окрім загально-будівельних та фасадних робіт, тут вже провели всі необхідні комунікації. А також встановили теплові насоси з рекуперацією тепла, сонячні панелі і систему «розумний дім».

Отже, для опалення будинку можна використати систему теплового насоса в поєднанні з сонячними панелями і сонячними колекторами для підігріву води, які встановлені на даху з західної та східної сторони будівлі. Економити на електроенергії дозволить також продумана система природного освітлення і прозорі конструкції (фасадні і мансардні вікна, двері), які також забезпечать надходження природнього тепла.

В окремому приміщенні будинку встановлено інвенторне обладнання з'єднане з акумулятором, який дозволяє перетворювати енергію сонця в електричну, а також накопичувати її на випадок непередбачених відключень в мережі.

Завдяки використанню енергоефективних технологій, сонячним батареям, високому рівню автоматизації управління енергоспоживанням, а також теплоізоляції і системі природного освітлення, річне споживання енергії будинкомOptimaHouse буде на 65% нижче, ніж у звичайних будинків аналогічного розміру.

Таким чином річне споживання енергії для опалення будинку складе до 40 кВт-год/м2, (загальне споживання енергії - до 60 кВт-год/м2 на рік).

Вартість такого будинку становить до $1000/м2 з внутрішньою обробкою. Проект призначений для споживачів із середнім доходом. За словами розробників OptimaHouse, жителі стандартних будинків щомісяця за енерго- і водоспоживання платять близько $96, а мешканці OptimaHouse будуть платити $14 на місяць.

Введений в експлуатацію будинок OptimaHouse до 1 січня 2018 року буде працювати у виставковому режимі.

Будинок під сонцем

Група новосибірських вчених побудувала екобудинок ХХI століття. У ньому немає ні печей, ні батарей опалення. Будинок спроектований так, що обігріває сам себе

Концепція екобудинку виникла в США в 70-і роки, в період енергетичної кризи, ставши сьогодні в усьому світі суперпопулярною і модною. В архітектурі і дизайні з'явилася навіть особлива термінологія - sustainable architecture, ecohome, біокліматичний дизайн.

У Росії про екобудинки задумалися тоді, коли найбільш забезпечена частина населення мегаполісів почали мігрувати в передмістя. На думку архітекторів і екологів, саме заможні передмістя найбільших міст і повинні стати тим полігоном, на якому будуть відпрацьовуватися комерційні проекти екожитла. На думку фахівців ринку нерухомості, за екобудинками велике майбутнє, оскільки в даному випадку фактори екологічної та комерційної доцільності йдуть поруч. У Росії проблемою екобудинку займаються окремі ентузіасти, серед яких і вчені Новосибірського Академмістечка, що підготували програму "екопоселення XXI століття". Програма складається з п'яти етапів і розрахована на 20 років.

Перший етап - організаційний - включає в себе створення експериментальних екобудинків, екобудинків-лабораторій. Вони будуть призначені для "обкатки" будівельних конструкцій, матеріалів та інженерного обладнання нового покоління.

Другий етап - пілотний - передбачає створення до 2005 року зразків екобудинку з автономним інженерним обладнанням і першого екопоселення.

На третьому етапі - технологічному - також до 2005 року має бути запущене місцеве виробництво інженерного обладнання та комплектуючих елементів для екобудинку. Активне будівництво і передача технологій в інші регіони планується здійснити на четвертому - будівельному етапі в період з 2005 по 2010 рік.

Нарешті, заключний, п'ятий етап, розрахований на 2010-2020 роки, буде спрямований виключно на впровадження технології в інші регіони Росії.

Кореспонденти "Итогов" побували в передмісті Новосибірського Академмістечка, де планується звести ціле екологічне поселення. Нам продемонстрували один з уже побудованих експериментальних Екобудинків. Зовні будинок виглядає невеликим. Однак, коли ми опинилися всередині, з'ясувалося, що в ньому три поверхи, а його загальна площа становить 150 кв. м. Справа в тому, що перший поверх заглиблений в ґрунт для більшого теплозахисту конструкції. І дійсно, коли потрапляєш в будинок з морозу, відразу відчуваєш, наскільки в ньому тепло.

Внутрішній простір будинку сплановано так: на першому поверсі знаходяться гараж, кухня, туалет, ванна з сауною, на другому - простора вітальня з каміном, правда, камін, зі слів господарів, вони розпалюють рідко, "і без того в будинку жарко", третій поверх господарі відвели під гостьові кімнати, майстерню і зимовий сад із складаним балконом.

Екодім - це енергоефективне житло з незалежними системами життєзабезпечення і регенерацією відходів. "Екодім повинен мати в шість разів кращу теплоізоляцію, ніж звичні для нас будинки, - розповідає ідеолог проекту кандидат фізико-математичних наук Ігор Огородніков. - Головне в будинку - теплоізоляція. Вона повинна добре зберігати тепло, бути міцною і довговічною, а тому будувати його необхідно з матеріалів, які б максимально знизили тепловтрати. Для цих цілей в стінах встановлюються внутрішні екологічно чисті акумулятори тепла - панелі з соломи, очерету або лляної костри". Теплоізоляція будинку вимагає установки потужної вентиляційної системи. А щоб вона не витісняла з будинку тепло, було вирішено застосувати метод рекуперації: тепле повітря, яке виходить, за допомогою теплообмінника нагріває холодне повітря, яке входить. В результаті для обігріву будинку площею 200 кв. м в найбільш холодний час року достатньо всього 4,5 кВт тепла. Двигун внутрішнього згоряння з електрогенератором потужністю 2 кВт може повністю забезпечити будинок тепловою та електричною енергією. Якщо таким чином утеплити будинок, то йому вже не буде потрібна система опалення та теплорозводка по контуру у вигляді водних батарей. Повітряного опалення, вважають автори проекту, буде цілком достатньо.

В якості основного джерела енергії для обслуговування екобудинку вчені пропонують використовувати енергію сонця. Конструкція повітряного сонячного колектора дуже проста: на даху будинку встановлюється теплоізольована ємність, закрита зверху склом або іншим прозорим матеріалом, яка і накопичує сонячне тепло. Електрику можна отримувати від спеціальної сонячної електричної установки, яка складається з сонячних і акумуляторних батарей, перетворювача постійного струму в змінний. Сонячні батареї здатні виробляти електрику навіть у хмарну погоду.

Гарячу воду в Екобудинку отримують за допомогою термосифонів. У даному випадку вчені застосували механізм природної конвекції, яка виникає за рахунок того, що нагріта в сонячному колекторі тепла вода легше холодної. Нагріта вода піднімається в бак-акумулятор, який розташовується вище колектора, і надходить у будинок. Приблизна вартість одного квадратного метру екобудинку складає близько восьми тисяч рублів. Проект "Екодім" був рекомендований урядом РФ для включення в програму співпраці Держбуду РФ та Центру ООН по населеним пунктам (Habitat) і в Федеральну цільову програму "Свій дім". Був виконаний проект "Розвиток енергоефективного екологічного житлового будівництва в Сибіру", в рамках якого розроблена концепція екобудинку для сибірських умов, підібрані міні-технології виробництва будівельних матеріалів з місцевої сировини.

Проект представлявся у Відні на симпозіумі "Житло та навколишнє середовище", де був рекомендований для подальшого розвитку. Базовий проект екобудинку заслужив позитивну рецензію Главекспертизи Росії при Держбуді РФ. В даний час отримана федеральна ліцензія на провадження професійної діяльності у галузі проектування та будівництва.

Цитадель

«Цитадель» (англ. The Citadel), один з проектів Waterstudio.NL, стане першим в Європі плавучим багатоквартирним будинком. Будівництво об'єкту планується завершити в 2014 році. 60-блоковий комплекс буде побудовано в голландському місті Вестланд, поблизу Гааги.

Призначатиметься він для захисту людей від повеней в країні, половина якої знаходиться нижче рівня моря. В Нідерландах більше 3500 низовин, які заповнюються водою під час дощів, приливів та підвищення рівня моря. Ці так звані польдери доводиться осушувати за допомогою насосів для захисту місцевих жителів.

Плавучі будинки для однієї сім'ї - не рідкість для цієї країни, але «Цитадель», яка буде побудована на затопленому польдері, стане першою плавучою житловою забудовою з високою щільністю заселення. Із сушею плавучий бетонний фундамент комплексу буде пов'язаний плавучою дорогою.

Олтуїс пророкує «Цитаделі» та її п'яти запланованим сусідам споживання на 25 відсотків менше енергії за термін експлуатації, ніж у звичайних будівель.

Моречос

Екологічно дружнє плавуче місто під назвою «Моречос» (англ. Seascraper) - один з багатьох концептів «зелених» офшорних поселень. Більш ніж семимільярдне населення Землі, масова міграція в міста та збільшення ризику повеней і підвищення рівня моря, змушують все більше і більше архітекторів та новаторів задуматись над тим, щоб підняти якір.

Seascraper - самодостатнє об'єднання будинків, офісів та рекреаційного простору - за словами дизайнерів, був розроблений з метою уповільнення росту міст.

Енергетичну незалежність судна повинні забезпечувати підводні турбіни, які за задумом мають обертатись глибоководними течіями, та фотоелектрична обшивка, яка збиратиме сонячну енергію. Увігнутий корпус повинен збирати дощову воду і пропускати денне світло на більш низькі рівні. Прісна вода буде отримуватись з очищеної дощової води за допомогою вбудованої опріснювальної установки.

За словами американських дизайнерів, концепт також передбачає, що місто стане домом для морських організмів - так би мовити, плавучою базою, яка служитиме рифом та скидатиме в море корм для риб - поживні речовини з води, яка перекачуватиметься з морських глибин для задоволення власних потреб міста.

Плавучий утилізаційний центр

«Пластикова рибна вежа» (англ. Plastic Fish Tower) - колосальна приманка. Але призначена вона не для морських жителів, а для пластику - концепт був створений з метою скорочення Великої тихоокеанської сміттєвої плями, також відомої як Східний тихоокеанський сміттєвий континент.

Розкинувшись посеред Тихого океану між Каліфорнією і Гавайями, це величезне скупчення крихітних шматочків пластикового сміття зі всього світу вдвічі перевищує розміри штату Техас. Океанічні течії підхоплюють мільйони тонн викинутого пластику та інших відходів, утворюючи сміттєвий вихор.

Plastic Fish Tower збиратиме та перероблятиме пластикове сміття за допомогою кругового плавучого загородження, яке утворить кілометрове коло навколо сфери. Від нижньої частини сфери простягатимуться спиці, які утримуватимуть загородження на місці. Працюючи «на два фронти», вежа могла б надати притулок жителям океану на зовнішніх кільцях та надводних секціях, а переробна установка в ядрі сфери працювала б зі сміттям, захопленим у риболовецькі тенета.

Спеціально розроблені кораблі переправляли б людей до рибної вежі - туди й назад. За задумом південнокорейських дизайнерів, вони могли б працювати на паливі, отриманому у вежі ще не відкритим методом хімічної екстракції з оброблених пластмас.

«Океаночоси» зі сміття

Іншим рішенням проблеми Великої тихоокеанської сміттєвої плями можуть стати «океаночоси» (англ. oceanscraper), побудовані на підводних звалищах. Варіант такої установи під назвою Lady Landfill Skycrapers пропонують сербські дизайнери.

Сміття, за задумом, повинне збиратись на дні вежі і перероблятись в її ядрі. До того ж, підводні хмарочоси матимуть невелику надводну частину - на верхівках цих своєрідних «айсбергів» розкинуться самодостатні людські поселення.

Щоб уберегти житлову частину конструкції від затоплення, Lady Landfill Skycrapers набиратиме та відкачуватиме океанічні води і контролюватиме таким чином кількість плавучого пластикового сміття в корпусах. Пластмаси, які більше не потрібні для підтримки плавучості, стануть джерелом енергії для зарядки острівного життя.