Застосування рівневого підходу при блочному викладанні фізики у 7 – 9 класах

Раздел Физика
Класс 9 класс
Тип Статьи
Автор
Дата
Формат docx
Изображения Нет
For-Teacher.ru - все для учителя
Поделитесь с коллегами:







Застосування рівневого підходу при

блочному викладанні фізики у 7 - 9 класах



З досвіду роботи

директора школи,

вчителя фізики

Кобзаря С.І.







Реформування освіти ставить завдання по удосконаленню навчально - виховного процесу в школі! - це управлінський і навчальний моніторинг, застосування інтерактивних методів навчання, рівнева 12 бальна система оцінювання, для розвитку креативності учнів, головне не знання, а результат діяльності учнів, вміти самостійно навчатися.

Фізика займає одне з головних місць в навчальній системі бо це практично - прикладна наука сучасності і майбутнього. В своїй педагогічній діяльності я вважаю пріоритетними доступність і розвиток творчих здібностей учнів, які хочуть і можуть навчатися, тобто заняття із здібними. На ці завдання, переорієнтований навчально - виховний процес, спарені уроки по 40 хвилин дають можливість проводити додаткові заняття із здібними учнями, а також результати атестації яких відповідають початковому рівню. Найбільш прогресивним в реформуванні - 12 бальна система оцінювання, яка дає можливість об'єктивно оцінювати діяльність учнів, заставляє застосовувати рівневий підхід дає більш широке поле діяльності для диференційованого підходу. Такий напрям діяльності дає конкретні результати: продовжують успішно навчатися у школах, займають високі місця на районних олімпіадах з фізики.

Форма і види рівневих знань

Основний тезіс рівневого підходу - базовий рівень повинен знати кожний. Це значить знання теорії з частковим використанням на практиці, що вже забезпечує середній рівень. Далі всім учням даються рівні можливості переходу на більш високий рівень, а чи переходити на цей рівень чи залишитися на базовому - справа самого учня і його можливостей, так як вивчати всі предмети на високому рівні практично неможливо. Бо у кожної людини свої можливості. Повністю їх розкрити і реалізувати можливо тільки при особистісно - орієнтовному підході, що і дозволяє робити рівневе навчання.

Друга частина роботи - розвиток індивідуальних здібностей учнів на практичному рівні. Це робиться шляхом виховання різних видів робіт.

1. Учнів на вибір пропонується завдання трьох рівнів складності:

- завдання першого рівня - відтворення опорного конспекту, пояснення;

- завдання достатнього рівня - рішення кількісних задач;

- завдання високого рівня пропонує творчий підхід до рішення фізичної проблеми (якісні задачі).

2. Другий вид рівневих завдань - рішення задач по рівневим групам: які формуються на основі аналізу засвоєння учнями базового рівня по розділу чи темі. Знову пропонується задачі різних рівнів складності - кожний рівень в своїй групі і далі усні розв'язують завдання.

В своїй діяльності як вчитель я керуюся принципом доступності, орієнтуючись на хибності здібних учнів, в основі методики лежать опорні конспекти (блоки).

Постільки групи неоднорідні в плані можливостей дітей, то така форма роботи дозволяє здійснювати індивідуальний (особистісний) підхід до процесу навчання. В таких маленьких групах легше виявити і ліквідувати недоліки в знаннях учнів, можливість обговорення рішення задач один з одним - також плюс в процесі практичного використання матеріалу.

3. Рівневі контрольні роботи вибором задач дають можливість учням самим оцінювати свої сили. Тут вказується кількість балів за кожну задачу і кількість балів необхідну для виходу на новий рівень. Таким чином набрати необхідну кількість балів - вирішує сам учень, тому він сам вибирає посильні завдання і приблизно знає якому рівню відповідають його досягнення.

Таким чином здійснюється демократизація процеса контроля діяльності учня.

4. Рівневий залік (тематична атестація) завершує цей вид роботи. Диференційовано використовувати теорії з рішення задач. Знову учень сам вибирає, яке завдання йому розв'язувати, а одержанні бали порахувати. Тому такий підхід забезпечує більш стійку психологію учнів, бо менше розчарувань і травм, є можливість об'єктивно оцінити роботу учнів.

І. Що таке опорний конспект?

Опорний конспект являє собою листок з окремими малюнками, словами, формулами. В яких визначена інформація. Опорний конспект з фізики для 8-го класу містить 300 - 350 ознаків. Під знаком розуміється буква, цифра, рисочка в малюнку. Опорній конспект складається на один урок. Іноді в ньому міститься матеріал 2 - 3 паперів. Він містить закінчену інформацію, розмішену в штатній логічній послідовності. Кожен символ, слово, малюнок, підбирається так, щоб він дозволив чітко уявити інформацію.

Опорний конспект одночасно являється і планом під час усної відповіді учнів. Він позволяє викласти матеріал грамотно, послідовно і цікаво.

Основні вимоги до опорного конспекту:

  • він повинен складатися із окремих, логічно зв'язаних блоків, так як вчити матеріал блоками значно легше;

  • опорний конспект повинен бути лаконічним, тому дуже важливо, який матеріал необхідно в ньому помістити, а який викласти без опорного конспекту;

  • логічний зв'язок повинен бути в кожному блоці і між блоками;

  • повинен бути проведена уніфікація, тобто через всі конспекти повинна проходити єдність символіки;

  • щоб конспект краще читався і запам'ятовувався, він повинен бути рельєфним. Зручно використовувати різний шрифт, чергувати друкований текст з писаним, конспект повинен бути простим, зрозумілим кожному учневі;

  • дуже добре, якщо вдається виділити ядро матеріалу, логічно показати його зв'язок з вивченням матеріалом;

  • в конспекті не повинно бути занадто багато кодування, інакше він буде незрозумілий без додаткових пояснень.

Після невеликої практики, складання конспекту стане похідливим для досвідченого вчителя.

Вміння учнів за даним символом, малюнком, словом побудувати грамотну розповідь - відповідь є свідченням про розуміння вивченого матеріалу.

Опорний конспект дозволяє учневі:

  • глибше розібратися у вивченому матеріалі;

  • легше запам'ятати вивчений матеріал;

  • грамотно, чітко викласти матеріал під час відповіді;

  • приводити в систему отримані знання, особливо під час повторення.



Опорний конспект дозволяє (допомагає) вчителю:

  • наочно подати весь навчальний матеріал;

  • легше запам'ятати вивчений матеріал;

  • грамотно, чітко викласти матеріал під час відповіді;

  • приводити в систему отримані знання, особливо під час повторення.

Опорний конспект дозволяє (допомагає) вчителю:

  • наочно подати весь навчальний матеріал учням класу;

  • сконцентрувати увагу на окремих найбільш вагомих місцях навчального матеріалу;

  • швидко, без важких часових енергетичних затрат, перевірити, як учень зрозумів і запам'ятав урок;

  • привернути батьків до контролю знань дітей.

Учень відтворює опорний конспект протягом 10 -12хв. Чітких критеріїв оцінювання немає, головне щоб був викладений весь матеріал і не було грубих помилок, правильно наведені формули, записані знаки, одиниці величин, розмірності.

Головне - не допускати формального, зазубреного написання конспекту.

Перевага роботи з опорним конспектом:

  • більша кількість об'єктивних оцінок (початковий, середній рівень), знижає змісти списання;

  • можливість залучання до процесу оцінювання учнів;

  • формування свідомого відношення до процесу навчання;

  • можливість доопрацювати тему;

  • відсутність страху перед оцінкою.

Недоліки роботи з опорним конспектом:

  • байдуже відношення частини учнів до оцінок;

  • деякі учні не працюють систематично;

  • деякі учні не працюють з пвдручником.

© 2010-2022