Урок украинской литературы на тему: Образ женщины в жизни Т. Г. Шевченко. Поэма Катерина

Дата проведення уроку__________

Клас__________

ТЕМА: Жіноча доля у творчості Т.Г.Шевченка. Поема «Катерина»

МЕТА: дослідити роль жінки у творчості Кобзаря; розкрити ідейно- художній зміст твору «Катерина», охарактеризувати образ знедоленої жінки-матері, звернути увагу на її внутрішній світ, на трагізм долі дівчини-селянки, на несправедливість існуючого ладу; розвивати вдумливе сприйняття художнього тексту, вміння виважено і ґрунтовно висловлювати власні думки, уміння співвідносити події твору з фактами тогочасної дійсності; виховувати повагу до жінки-матері, риси чуйності, доброти, людяності.

ОБЛАДНАННЯ: презентація до уроку, «Кобзар» Т.Г.Шевченка

ТИП УРОКУ: урок вивчення нового матеріалу

ХІД УРОКУ

У всякого своя доля

І свій шлях широкий…

Т.Г.Шевченко

І.Організаційний момент.

ІІ. Мотивація до сприйняття нового матеріалу.

Жіноча доля! Хто її розкаже? Жіноча доля! Хто її збагне? Кожна дівчина мріє про щасливе кохання, про шлюб, сім'ю, але доля складається по-різному.

«Такого полум'яного культу материнства, - писав М.Рильський,- такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері». Ф коли цю кохану чи матір, цю святиню топчуть, знущаються з неї пани і підпанки, чесна людина, а тим більше поет-трибун, мовчати не може. Тому Шевченко на весь голос заговорив про жінку.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Тема нашого уроку «Роль жінки у житті Т.Г.Шевченка. Поема «Катерина» ( запис у зошити). Епіграфом до уроку є рядки Тараса Шевченка з поеми «Сон» : «У всякого своя доля І свій шлях широкий…» (запис у зошити),до якого ми повернемося наприкінці уроку.

Сьогодні на уроці ми дослідимо роль жінки в житті поета, познайомимося з поемою «Катерина», визначимо композиційні особливості та проблематику твору, дослідимо художні засоби та віршовий розмір поеми; також познайомимося з репродукцією картини Т.Г.Шевченка «Катерина».

Для більш продуктивної роботи всі учні класу були поділені на творчі групи, які працювали над індивідуальними завданнями. Отже, представляю творчі групи:

І група: «Біографи»;

ІІ група: «Театральна студія»;

ІІІ група: «Мистецтвознавці».

ІV. Виклад нового матеріалу

Слово вчителя:

Для Тараса Шевченка жіноча недоля була не просто однією з тем його творчості, а згустком крові, що запеклась у його серці. Доля жінки - кріпачки для нього - насамперед доля його рідної матері, котру передчасно « у могилу нужда і праця положила», це його рідні сестри: Катря, Ярина та Марія, оті «голубки молодії», в яких у наймах коси побіліли. Це, зрештою, його перша трепетна юнача любов - Оксана Коваленко. Отже, жіноча доля для нього не тільки була соціальною, а й особистою трагедією.

Свою творчу роботу представляє І група «Біографи», яка презентує нам роль жінки в житті Тараса Григоровича Шевченка.

1 учень - доповідач) Оксана Коваленко.

Росли укупочці, зросли;
Сміятись, гратись перестали.
Неначе й справді розійшлись!..
Зійшлись незабаром. Побрались;
І тихо, весело прийшли,
Душею-серцем неповинні,
Аж до самої домовини.

Саме в цих рядках Тарас Шевченко згадує своє перше дитяче захоплення, яке могло би перерости в справжнє кохання, Оксану Коваленко. Проте світлі мрії поета не здійснилися. У 1829 році п'ятнадцятирічний Тарас востаннє бачив Оксану. У 1840 році Оксана Степанівна Коваленко вийшла заміж за кріпака Сороку. Кобзарева надія на шлюб з Оксаною не справдилося, але спогади про дівчину назавжди «віршованими рядками» увійшли до творчої спадщини Тараса Григоровича.

2 учень - доповідач) Ганна Закревська.

У 1843 році Тарас Шевченко, перебуваючи в гостях у поміщиці Волховської в селі Мойсівці, познайомився з дружиною відставного полковника Ганною Іванівною Закревською. 21-річна пані пробудила в серці поета палке кохання. І коли полковник Закревський запросив молодого художника Шевченка до свого помістя, щоб той намалював портрет його сім'ї, Тарас із радістю погодився, аби бути разом зі своєю «Ганною вродливою», як згодом він називав свою кохану.

Моє свято чорнобриве,
І досі меж ними
Тихо, пишно походжаєш?
І тими очима,
Аж чорними - голубими,
І досі чаруєш
Людські душі?
Чи ще й досі
Дивуються всує
На стан гнучкий?
Свято моє!
Єдинеє свято!

Але і з Ганною Закревською Тарасові Шевченкові не судилося з'єднати долі. Вона померла у 35-річному віці. Але залишилися вірші і чудовий портрет Ганни Іванівни, написаний Шевченком.

3 учень-доповідач) Варвара Рєпніна.

Саме у цей час Шевченко зближається зі старшою дочкою князя - Варварою Миколаївною Рєпніною, яка організувала салонний гурток, де влаштовували літературні читання. Сама княжна, високоосвічена, добре вихована, знана на європейській та російській літературах, була душею цього салону і на основі цього й установились дружні, а далі більш близькі стосунки з незаміжньою 35 - річною княжною. Ця близькість вчорашнього кріпака і князівської дочки не сподобалася князю, і Шевченка попросили з маєтку.

Варварі Рєпніній присвячено поему «Тризна» .

4 учень-доповідач) Ликера Полусмакова.

Іван Тургенєв писав: «Молода, свіжа, трохи неотесана, не дуже гарна, але по-своєму приваблива, з чудовим русявим волоссям і з тою чи то гордовитою, чи то спокійною статурою, що властива її племені». Це словесний портрет Ликери Іванівни Полусмакової, останнього кохання Кобзаря.

Образ шевченківської нареченої викликав і викликає суперечливі думки.

Одні дослідники життя Шевченка вважають, що Ликера - образ жінки «темної», яка не цінувала добра, сірості почуттів Шевченка, хотіла від нього лише «затишного та комфортного» життя. Інші літературознавці переконані в тому, що нікому було допомогти юній кріпачці Ликері збагнути велич людини, котра хотіла зробити її вільною і щасливою. Ликера, що вже дала згоду на одруження з Тарасом Григоровичем, не без впливу панів відмовляється від любого і тим заподіює йому смертельної рани, не відаючи і не розуміючи, що чинить. Але, як би там не було, саме Ликері Полусмак присвячено найбільше любовних поезій.

Слово вчителя:

У 1838-1839 роках Тарас Шевченко пише поему «Катерина», яка знайшла найбільше визнання в українського народу.

Удома ви прочитали поему. Давайте визначимо її провідний мотив,тобто об'єднаємо тему та ідею твору( учні пропонують варіанти: розповідь про нещасне кохання, розповідь про те, як москаль зрадив Катерину, показ нещасної долі Катерини, розповідь про гірку долю сина Катерини тощо).

Отже, провідний мотив поеми: зображення трагічної долі жінки-покритки та дитини-безбатченка в кріпосному суспільстві ( запис у зошити).

Робота в групах.

Перед вами уривок з поеми «Катерина»:

Реве, стогне хуртовина,
Котить, верне полем;
Стоїть Катря серед поля,
Дала сльозам волю.
Утомилась заверюха,
Де-де позіхає;
Ще б плакала Катерина,
Та сліз більш немає.
Подивилась на дитину:
Умите сльозою,
Червоніє, як квіточка
Вранці під росою.
Усміхнулась Катерина,
Тяжко усміхнулась:
Коло серця - як гадина
Чорна повернулась.
Кругом мовчки подивилась;
Бачить - ліс чорніє,
А під лісом, край дороги,
Либонь, курінь мріє.

Під час роботи з текстом кожній групі пропонується виконати завдання, а саме:

1 група - визначити віршовий розмір уривка, указати епітети;

2 група - указати метафори та знайти фразеологізми;

3 група - назвати тавтологію та порівняння.

На виконання завдання відводиться 3 хвилини, час пішов.( Презентація відповідей -відповідає 1 учень від групи).

Слово вчителя:

Для того, щоб визначити проблематику твору, давайте заслухаємо уривок з поеми «Катерина» у виконанні ваших однокласників. Слово творчій групі «Театральна студія».

(учні виконують уривок з поеми «Катерина»)

Так які ж проблеми порушує автор у поемі «Катерина»?

• Проблема кохання та зради;

• проблема батьків та дітей;

• проблема жінок-покриток;

• проблема дітей-безбатченків.

Проблемне питання: Учні, подумайте і висловите свою думку, який характер проблем в поемі «Катерина»: побутовий чи соціальний?

( Учитель робить висновок на основі відповідей дітей, що описується побутова сцена кохання, але через соціальну несправедливість та безвідповідальність панів, руйнуються людські життя).

Отже, жанр твору - соціально-побутова поема ( запис у зошитах).

Слово учителя:

Давайте пригадаємо сюжетні елементи і спробуємо їх визначити на прикладі поеми «Катерина» (запис у зошити):

-зав'язка (знайомство й кохання Катерини з москалем);

-розвиток дії ( вигнання зганьбленої дочки з дому);

-кульмінація (випадкова зустріч Катерини з Іваном на чужині);

-розв'язка ( самогубство героїні)

Давайте пригадаємо позасюжетні елементи і визначимо їх на прикладі поеми «Катерина» ( запис у зошитах):

• Назва ( «Катерина»);

• Присвята ( Висилю Жуковському);

• Портрет «чорні брови», «карі очі», «біле личко»;

• Пейзаж - гармонійно вплетені у текст

• Інтер'єр - відсутній

• Сни героїв - відсутні

• Підзаголовок - відсутній

• Ліричні відступи ( 1)Кохайтеся , чорнобриві;2) про долю байстрят.

Проблемне питання: Чи звинувачує Тарас Шевченко свою героїню?

( Відповідь: Катерина порушила народну мораль: народила позашлюбну дитину, відомо, що у той час жорстоко ставились до жінок-покриток усі, навіть рідні батьки. Катерина у розпачі скоює ще один страшний гріх - накладає на себе руки. В авторських відступах не звучить звинувачення й докору на адресу нещасної жінки, навпаки, Шевченко її, грішну, жаліє. А дівчат застерігає не повторювати помилок нещасної дівчини).

Слово вчителя:

Тарас Шевченко не лише майстерно розповів нам трагічну долю Катерини, а й вилив біль Катерини на своє полотно.

Учні з групи «Мистецтвознавці» розкриють для нас тайну картини Шевченка «Катерина»

1 учень - мистецтвознавець)

2 учень - мистецтвознавець)

Учениця нашого класу Бідулько Еліна під впливом прочитаного склала вірш. Еліна, будь ласка…

Вірші Тараса Шевченка завжди бентежили українську душу, дуже часто вони ставали піснями. Давайте пригадаємо епіграф до нашого уроку: У всякого своя доля І свій шлях широкий…У кожного з вас попереду ціле життя, і від вас залежить, яку стежку ви оберете. Умійте робити висновки і обирати правильний шлях.

Тяжка доля Катерини. Така її доля…

(Учнями з групи «Мистецтвознавці» виконується пісня на слова Т.Шевченка «Така її доля»).

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Метод «Мікрофон»

Проблемне питання: Який життєвий урок ви винесли з нашого заняття?

(кохання - не лише почуття, а й велика відповідальність; не можна обманювати, адже це може призвести до ганебних наслідків; треба слухати своїх батьків, адже в них більше життєвого досвіду, треба вміти відповідати за свої вчинки, треба вміти протистояти життєвим негараздам тощо).

2. Метод «Прес».

Проблемне питання: Чи можна Т.Г.Шевченка назвати знавцем долі жіночої?

(Учні відповідають, використовуючи схему методу «Прес»:
Я думаю,…
Тому що…
Наприклад,…
Отже,…

VІ. Оцінювання учнів

VІІ. Домашнє завдання

Прочитати поему Т.Г.Шевченка «Наймичка», написати твір - мініатюру:

• «Майбутнє Івася»;

• «Збережи кохання чистим» ( за поемою "Катерина");

Реве, стогне хуртовина,
Котить, верне полем;
Стоїть Катря серед поля,
Дала сльозам волю.
Утомилась заверюха,
Де-де позіхає;
Ще б плакала Катерина,
Та сліз більш немає.
Подивилась на дитину:
Умите сльозою,
Червоніє, як квіточка
Вранці під росою.
Усміхнулась Катерина,
Тяжко усміхнулась:
Коло серця - як гадина
Чорна повернулась.
Кругом мовчки подивилась;
Бачить - ліс чорніє,
А під лісом, край дороги,
Либонь, курінь мріє.

Реве, стогне хуртовина,
Котить, верне полем;
Стоїть Катря серед поля,
Дала сльозам волю.
Утомилась заверюха,
Де-де позіхає;
Ще б плакала Катерина,
Та сліз більш немає.
Подивилась на дитину:
Умите сльозою,
Червоніє, як квіточка
Вранці під росою.
Усміхнулась Катерина,
Тяжко усміхнулась:
Коло серця - як гадина
Чорна повернулась.
Кругом мовчки подивилась;
Бачить - ліс чорніє,
А під лісом, край дороги,
Либонь, курінь мріє.

Реве, стогне хуртовина,
Котить, верне полем;
Стоїть Катря серед поля,
Дала сльозам волю.
Утомилась заверюха,
Де-де позіхає;
Ще б плакала Катерина,
Та сліз більш немає.
Подивилась на дитину:
Умите сльозою,
Червоніє, як квіточка
Вранці під росою.
Усміхнулась Катерина,
Тяжко усміхнулась:
Коло серця - як гадина
Чорна повернулась.
Кругом мовчки подивилась;
Бачить - ліс чорніє,
А під лісом, край дороги,
Либонь, курінь мріє.

Реве, стогне хуртовина,
Котить, верне полем;
Стоїть Катря серед поля,
Дала сльозам волю.
Утомилась заверюха,
Де-де позіхає;
Ще б плакала Катерина,
Та сліз більш немає.
Подивилась на дитину:
Умите сльозою,
Червоніє, як квіточка
Вранці під росою.
Усміхнулась Катерина,
Тяжко усміхнулась:
Коло серця - як гадина
Чорна повернулась.
Кругом мовчки подивилась;
Бачить - ліс чорніє,
А під лісом, край дороги,
Либонь, курінь мріє.