Сценарий праздничного концертаДень матери

«Сценарій ДНЯ матері»

Ведучий.

Добрий день! Багато в світі різних слів і різних виразів чимало, Та найласкавіше із них І найрідніше слово - мама. Хоча б яку ти вибрав із доріг, Хоча б якими ти пішов шляхами, Та через терни горя і зневір. Ти повертаєшся до мами. Ці теплі руки і вуста. Що так в дитинстві зігрівали. Це ніжне серце, ніби птах, Завжди з тобою мандрувало .Спіши до неї крізь літа, Шануй, люби, не дай тужити, Бо лиш вона - і рідна, і свята - З тобою вічно буде жити.

Сьогодні чудове свято, свято коли ми можемо сказати велике спасибі своїм любим матусям за всю доброту, ніжність,що вони нам дарують.

НОМЕР

Ведучий.

Мама! Мати! Матуся! Скільки спогадів, тепла і ласки таїть це магічне слово, бо називає людину, чия любов не знає меж. Це перше слово, мовлене нами, на все життя залишається дорогим у серці. У хвилини радості й печалі пташкою надій злітає з наших уст, тамує біль.

Студент.

Рідна мати... Вона-любов, вона-печаль і втіха,

Жива вода на виразки душі.

Поки живе-обереже від лиха,

Завжди підтримає мене.

Студент.

Рідна мати...

Зоряно й незгасно

Горить у серці повсякчас...

Вона мене виводить на дорогу,

Вона мені просвітлює віки,

Де радість і печаль мого народу

Врослися у вишневії гілки.

НОМЕР пісню «Мамина вишня», сл. Д. Луценка, муз. А.Пашкевича.

Ведучий.

Материнське серце здатне пройматися болем дитини на відстані, журитися долею своїх дітей усе життя. Якби могла-сонечко прихилила б.

У народі кажуть: «Як під сонцем квітам, так з матір'ю дітям». Бо ж справді, мати в хаті - це сонечко, що дає життя всій родині.

Невгамовний біль втрати найдорожчої у світі людини-матері. Тільки тоді розумієш, що вона для тебе означала, коли не стане її на світі.

НОМЕР(Інсценізація легенди про маму.)

Автор. Жила собі на світі жінка, і мала вона четверо дітей. Жили з рибальства. Жінка сама ловила рибу та годувала дітей. Але якось застудилася та й злягла хвора. Лежить у постелі, а діточок нема чим годувати. Вже пересохло в неї в горлі. Мовила тихо:

Мати. Діточки, подайте мені води, бо не дам собі ради, аби підвестись. А пити так хочеться.

Діти. Нема води в хаті.

Мати. Візьміть відра, ідіть до річки та наберіть.

Старший хлопець. Нехай іде сестра, я не маю чобіт.

Мати (до дочки). Піди, доню, принеси мені водиці.

Дочка. У мене немає хустки, хай іде менший.

Мати. Івасику, піди принеси мені водиці.

Івасик. У мене немає в що вдягнутися.

Автор. Так ніхто й не приніс матері води. Пішли діти надвір, граються. А мати в хаті обростає пір'ям. Найменший хлопчик саме вбіг у хату, бачить - мати стала зозулею. Став кричати до братів і сестричок.

Хлопчик Наша мама стала зозулькою, хоче відлетіти від нас. Скоренько біжімо по воду для неї.

Автор. Схопили діти хто що: горнятко, відро. Всі побігли до річки. Набрали води та й кричать.

Діти. Мамо, мамочко, пий воду!

Автор. Та стала мати зозулею й відлітає від хати.

Мати. Пізно, діти. Пізно!

Автор. А малі за нею бігли, бігли, збиваючи нога до крові. І досі в лісах, на полях стелиться мох з червоними краплинами: то, кажуть, ті краплини крові, що стікали тоді з ніг дитячих. Так мати назавжди покинула рідних дітей і донині літає зозулею.

НОМЕР»Мамо, мамо..вічна і кохана»

Ведучий.

Матері наші!Якими словами дякувати вам за ваші світлі посмішки, за ваші натруджені руки, за вашу добру вдачу, за великий духовний світ! Ви багаті своєю природною красою, в якій немає ні рисочки показовості.

Матері наші!Ви дивитесь в наші душі і бачите далеко-далеко: минуле і майбутнє. Мама… Закрийте очі і прислухайтесь. І кожен з вас почує мамин голос. Він живе в тобі, такий знайомий рідний. Його не сплутаєш ні з ким іншим. Навіть коли станеш дорослим, завжди будеш пам'ятати мамин голос, мамині руки, мамині очі.

НОМЕР»МАМА живи»

Ведучий.

Наше життя починається з матері - найріднішої, найближчої нам людини. Кожне її слово, мудрі поради і добрі діла - це книга життя, з якої ви вирушаєте в дорогу. Скільки безсонних ночей провела вона над вашими ліжками, коли ви були маленькими! Скільки сил віддала вона, коли ви підросли! Подумайте як багато зробила для вас ваша мати! Адже мама готова пожертвувати всім аби її донці чи синові було добре.

НОМЕР

Мати:

Приїжджайте частіше додому

Щоб не мучила совість потому,

Не привозьте грошей, ані слави,

Будьте з рідними ніжні, ласкаві!

Пригадайте дитинства стежини

Поцілуйте батьківські сивини

Зачерпайте водиці з джерельця

Прихиляйтеся серцем до серця

Бо не вічні ні батько ні мати

Завтра можете їх не застати

Щоб не мучила совість потому,

Приїзджайте частіше додому!

НОМЕР ПЕСНЯ «Дорогие мои старики»

Ведучий.

Мамо! Берегине наша! Це ти тихою колисковою оберігала мій сон в дитячі літа. Це ти навчала мене жити за законом правди, будила совість, берегла від ганьби, і я стаю на коліна перед любов'ю і добротою, перед мужністю і ніжністю твоєю.

Мамо Україно! Богине - берегине долі народної! Це ти в часи лихоліть підносила дух і совість дітей своїх. Це ти струмком степів і гір поїла, сповнюючи «:гордістю і відвагою. Це твої згорьовані очі йшли за нами по всіх великотрудних дорогах, не давали забути, хто ми, чи? ми діти. І я низько вклоняюсь перед скорботою і величчю твоєю

НОМЕР

Мама... Простое, казалось бы, слово,

А сколько в нем нежности, ласки, тепла,

Ребенок лопочет его бестолково,

Ручонки раскинув, припухший от сна.

В печали и в радости мы произносим,

То робкое "Мама", то резкое "Мать".

Порой на чужбине вдруг сердце запросит

Совсем незнакомую-мамой назвать.

А дома так часто ей делаем больно

Поступками, взглядами, жестами мы,

Потом вдалеке вспоминаем невольно

О том, что прибавило ей седины.

И пишем на школьных листках торопливо

Признанья своей запоздалой вины.

Она их читает, краснеет стыдливо,

И в горьких морщинах слезинки видны.

Давно без письма все обиды простила,

А тут ей до боли приятно прочесть:

"Спасибо, родная, за то, что растила,

За то, что ты любишь, За то что ты есть!!!

Мама - это значит нежность,

Это ласка, доброта,

Мама - это безмятежность,

Это радость, красота!

Мама - это на ночь сказка,

Это утренний рассвет,

Мама - в трудный час подсказка,

Это мудрость и совет!

Мама - это зелень лета,

Это снег, осенний лист,

Мама - это лучик света,

Мама - это значит ЖИЗНЬ!