Самоосвітня діяльність вчителя - сходинки до розвитку його творчого потенціалу

Артемівська загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 7

Артемівської міської ради Донецької області

Матеріали виступу на засіданні міського методичного об'єднання вчителів математики за темою:

«Самоосвітня діяльність вчителя - сходинки до розвитку його творчого потенціалу»

Підготувала вчитель математики і інформатики

Артемівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7

Краснова Оксана Олександрівна

м. Артемівськ, 2015

«Самоосвітня діяльність вчителя - сходинки до розвитку його творчого потенціалу» (Слайд №1)

Вчитель готується до гарного уроку все життя.

Така духовна й філософська основа професії й

технології нашої праці: щоб дати учневі

іскорку знань, вчителеві необхідно вбрати

ціле море світла.

В.А.Сухомлинський

(Слайд №2)

Головна мета сучасної системи освіти - знайти, підтримати, розвити людину в людині, закласти в ній механізми самореалізації, саморозвитку, саморегуляції, самовиховання, самоосвіти, допомогти людині жити в злагоді й спокою з іншими людьми, природою, культурою.

Для організації самоосвітньої діяльності учнів учитель повинен постійно вдосконалюватися, повинен бути творчою особистістю, здатної думати по-новому, самостійно ставити перед собою мету й завдання, пропонувати нестандартні рішення, що має не тільки здатність, але й потребу саморозвиватися.

Педагог-професіонал завжди шукає найоптимальніші шляхи для підвищення якості навчання та розвитку інтересу до предмета. Сьогодні дуже важливо, щоб учитель був творчою, саморозвиненою особистістю. Адже саме Учитель має великий вплив на формування світогляду Людини, яку він навчає.

Сучасний вчитель - це професіонал, він має бути і артистом, і художником, і письменником, і співаком, але при всьому цьому завжди залишатися і учнем. Хороший учитель постійно повинен продовжувати вчитися: вчитися працювати над собою, вчитися спілкуватися з дітьми, вчитися готуватися до уроку. Вчитися, вчитися, вчитися… Педагогічна діяльність подібна до мозаїки - образ складається з шматочків, кожен з яких необхідно підібрати по кольору, формі, розміру. Праця кропітка, трудомістка: не завжди частинки співпадають. Іноді доводиться все перекладати по - новому.

У Святому Письмі сказано, що всякий, хто вчить, ПОВИНЕН у першу чергу вчити самого себе! Тому самоосвіта - це чергова сходинка нашого педагогічного Олімпу.

Професійна освіта педагога (СЛАЙД №3) - свідома діяльність з удосконалення своєї особистості як фахівця: адаптування своїх індивідуально неповторних якостей до вимог педагогічної діяльності, постійне підвищення професійної компетентності та неперервне вдосконалення якостей своєї особистості.

Методика та техніка самоосвіти (СЛАЙД №4) безпосередньо пов'язані з рівнем сформованості в педагогів системи основних педагогічних умінь:

- вивчити необхідну літературу та пере довий педагогічний досвід;

- відокремити з літератури, що вивчається, та передового педагогічного досвіду основні актуальні положення, факти, явища, що піднімають теоретичний і методичний рівень педагога;

- відібрати з прочитаного та побаченого педагогом думки та методичні знахідки для апробації власній педагогічній діяльності;

- систематизувати та розробити науково-методичні узагальнення;

- упровадити досягнення психолого-педагогічної науки та педагогічної практики у власній досвід роботи з учнями.

(СЛАЙД №5) Форми організації безперервного розвитку фахової освіти та кваліфікації педагогів.

Мета самоосвіти педагога: (СЛАЙД № 6)

1. Розширення загально педагогічних і психологічних знань з метою поширення й удосконалення методів навчання й виховання;

2. Поглиблення предметних знань

3. Підвищення загальнокультурного рівня педагога

4. Оволодіння досягненнями педагогічної науки, передової педагогічної практики.

Самоосвітня діяльність: (СЛАЙД №7)

- Науково-дослідницька робота за проблемою;

- Вивчення досвіду своїх колег;

- Участь у колективних і групових формах методичної роботи;

- Вивчення наукової, методичної та навчальної літератури;

- Теоретична робота і практична апробація особистих матеріалів.

Методи самоосвіти: (СЛАЙД №8)

• самостійна робота над літературою;

• спілкування;

• самотренування;

• самостійна робота з аудіовізуальними засобами;

• самостійне виконання практичних завдань;

• відвідування закладів культури, екскурсії тощо;

• досліди, експерименти.

На мій погляд, головні мотиви самоосвіти вчителя - це:

 бажання вдосконалювати свою педагогічну майстерність (наприклад, підготовка учнів до міських і обласних олімпіад);

 поглиблення знань із питань, які викликають інтерес (наприклад, вивчення методики рішення олімпіадних завдань);

 теоретичне осмислення й узагальнення передового педагогічного досвіду по обраній проблемі.

Керуючись цими мотивами, щорічно складаю індивідуальний план самоосвіти:

Вересень

1. Самоаналіз професійної діяльності.

2. Визначення ступеня розриву між реальним рівнем компетентності й вимогами суспільства до рівня підготовки педагогічних кадрів.

3. Вибір теми самоосвіти.

4. Планування форм роботи:

а) формування педагогічної проблеми;

б) аналіз літератури по обраній темі;

в) аналіз досвіду впровадження результатів дослідження обраної теми в практику.

5. Виявлення учнів, що цікавляться математикою й підготовка до олімпіади.

Жовтень - квітень

1. Осмислення, узагальнення вивченої літератури.

2. Експериментальна перевірка нових, власних ідей.

3. Відвідування відкритих уроків, семінарів.

4. Самоконтроль ефективності власної діяльності.

Травень

1. Аналіз виконання поставлених завдань.

2. Самооцінка, визначення перспектив впровадження отриманих знань.

Протягом навчального року

 Підвищення ефективності навчальної діяльності учнів при навчанні математиці:

- робота з формування математичних понять;

- мотивація стійкого інтересу до навчання;

- практична спрямованість навчання.

 Ознайомлення з новими технологіями викладання математики.

 Підвищення інтересу до вивчення предмета математики в учнів.

 Моніторинг якості знань учнів.

 Вивчення статей у періодичних виданнях.