Урок на тему Григор Тютюнник. Повесть Климко

Муніципальний загальноосвітній заклад

«Завєт-Ленінська школа» Джанкойського району

Республіки Крим

Урок української літератури.

Уроки доброти, чуйності, турботи в повісті Григора Тютюнника «Климко»

розроблений і проведений

учителем української мови та літератури

Безродною Раїсою Анатоліївною

2015 р.

Тема: Уроки доброти, чуйності, турботи в повісті Григора Тютюнника «Климко»

Мета: проаналізувати зміст повісті; на прикладі взаємостосунків літературних героїв допомогти учням збагнути і засвоїти морально-етичні уроки доброти, чуйності і турботи про близьких, що їх подає читачеві автор твору; розвивати культуру мовлення, удосконалювати вміння виразно читати й переказувати епізоди повісті, які найбільше вразили; висловлювати власні думки про значення доброти і чуйності в житті; виховувати в учнів повагу до рідних і близьких людей; формувати внутрішню потребу безкорисливого добротворення.

Цілі уроку.

Учні знатимуть: морально-етичні проблеми порушені в повісті; зміст епізодів, у яких розкривається тема; роль художніх засобів у творі.

Учні вмітимуть: виразно читати й переказувати уривки, в яких показано чуйність, доброту, людяність героїв; ставити запитання до персонажів повісті; знаходити в тексті художні засоби і пояснювати їхню роль; висловлювати своє ставлення до вчинків дійових осіб твору; визначати цілі, оцінювати власну роботу на уроці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Григора Тютюнника, ілюстрації до повісті, мультимедійна дошка, роздавальний матеріал «Маленькі поради, які допомагають жити»

Методи, прийоми і форми роботи: бесіда, робота в групах, прийом «Мікрофон», рольова гра, прийом «Дерево запитань», прийом «Незакінчене речення», робота з підручником, виразне читання тексту.

Випереджувальне завдання: сформулювати запитання, що виникли після прочитання твору, записати враження, від повісті Григора Тютюнника «Климко».

Епіграф: Найвища наука життя - мудрість,

а найвища мудрість - бути добрим.

Григір Тютюнник

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

Актуалізація опорних знань і суб'єктивного досвіду. Озвучення випереджувального завдання.

Олег Д. Дуже сподобалася повість і зворушила мене. Жаль, що загинув такий добрий і чуйний хлопчик. Він так піклувався про інших.

Катерина М. Твір мені сподобався. Письменник так просто і проникливо розповів нам про війну. Дуже жаль, що Климко загинув. Мабуть, автор нам хотів сказати, що війна - це завжди смерть і вона не вибирає, кого вбивати.

Іван Н. Мене дуже вразила ця повість. У ній розповідається про війну і дітей. Я був вражений, як мужньо поводилися діти в різних ситуаціях. Я хотів би, щоб Климко залишився живим.

Учитель А які запитання у вас виникли?

Прийом «Дерево запитань»

Учитель. Запишіть свої запитання на стікери і прикріпіть на «дерево запитань». Якщо у процесі аналізу уроку ви не одержите відповідь на своє питання, то в кінці уроку ми всі разом дамо на нього відповідь.

Учитель. Я по-особливому сприймаю твори про війну. Може, тому, що мій дідусь загинув на фронті. І мій тато завжди 9 Травня розповідав про свого батька, який загинув під Смоленськом. Тато так шкодував, що залишився без батька, без його підтримки, що сльози наверталися на очі. Ми всі плакали. Тож для мене війна асоціюється зі слізьми, з утратами. І не тільки для мене. Про війну багато написано літературних творів, створено художніх картин, кінофільмів. А як ви думаєте, чому? (Люди не повинні забувати страхіть війни, щоб це ніколи не повторилося)

ІІ. Цілевизначення та планування.

Оголошення теми уроку. (Слайд 1) Сьогодні ми теж говоритимемо про війну, але в незвичному поєднанні. «Уроки чуйності, турботи, доброти у повісті «Климко» Г.Тютюнника» Про які уроки ми будемо говорити? (Ми будемо говорити про те, як люди допомагали одне одному вижити у страшні воєнні роки, як морально підтримували і турбувалися один про одного і як жертвували собою заради інших.)

Робота з епіграфом уроку (слайд 2). Прочитайте слова Григора Тютюнника, запишіть у зошити. Як ви розумієте їх? (Найважливіше в житті - за всіх умов залишатися людиною, бути добрим, милосердним. Це нелегко, але саме це вимагає від нас великої мудрості.)

Вибір цілей уроку з переліку поданих, доповнення власними (слайд 3).

Чуйність - уважність, сердечне ставлення до людей.

Турбота - увага до потреб когось або чогось.

Доброта - 1. Чутливе, дружнє ставлення до людей. 2. Привітність, ласка, прихильність.Словникова робота(слайд 4).

Погодження плану роботи з учнями

План роботи

1. Бесіда

2. Робота зі схемою «Стосунки Климка з героями повісті».

3. Рольова гра «Запитайте у Климка»

4. Підбиття підсумків, оцінювання роботи на уроці.

5. Аналіз домашнього завдання.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

Осмислення ідейного змісту повісті.

Бесіда «Що спонукало Климка податися в далеку й небезпечну дорогу?»

• Що робила на базарі вчителька Наталія Миколаївна?

• Чому її трояндова сукня була пам'ятна для хлопців?

• Як захищав честь учительки Зульфат?

• За що жінка ладна була віддати сукню? Кого хотіла врятувати?

• Що запропонували хлопці вчительці?

• Простежте логіку Климкових міркувань і зробіть висновок: заради кого хлопець вирушає в дорогу? Що стало спонукою до цього?

• Що зробив Климко перед дорогою, аби про нього не хвилювалися?

Учнівський висновок. Не про себе думав Климко. Пустився в небезпечну дорогу заради вчительки і її маленької дитини. Увесь час горів у хлопчикових грудях вогонь самопожертви. Це нелегко й непросто - жити для інших. Але тільки тоді життя набуває справжнього змісту.

Учитель Повість «Климко» Г. Тютюнник уважав найдорожчою для себе. Він втілив у цьому творі свій ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині - своїй учительці - не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею - адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя.
«Климко» побудований на автобіографічному матеріалі. З повним правом можна назвати цей твір історико-психологічною хронікою певного періоду нашого життя - років фашистської окупації українського народу.

Фізкультхвилинка

Робота в групах.

Робота зі схемою (слайд6)

Зульфат Дядько Кирило Наталія Миколаївна

Климко

Полонений утікач

Дід Бочонок Тітка Марина Швець і незнайома дівчина

Розгляньте схему. Що об'єднує поданих у ній персонажів з головним героєм повісті? Схарактеризуйте стосунки Климка з кожним із них, відповідаючи на запитання та ілюструючи відповіді цитатами.

І група.

Климко і дядько Кирило

• Що робив малий по господарству? Чому?

• Чи хотів бути схожим на дядька?

• Про що свідчить те, що Климко добре вчився?

• Як сприйняв хлопець смерть близької людини?

Климко і Наталія Миколаївна

• Як жилося Климкові з учителькою та її маленькою донею? Чи нарікав він на труднощі?

• Наведіть приклади турботливого ставлення Климка до нової родини

• Які почуття викликає у хлопця спогад про школу?

• За що просить вибачення Наталія Миколаївна?

ІІ група.

Климко і Зульфат

• Які труднощі друзі долають разом?

• Опишіть, як Зульфат чекав на товариша. Чому саме його автор робить свідком Климкової загибелі?

Климко, швець і незнайома дівчина

• Прокоментуйте епізод, у якому хлопчик рятує незнайомку від нацистів. Які риси вдачі виявив Климко своїм учинком?

• Як характеризує Климка небажання брати від шевця тапочки задарма?

• Якими словами втішав хлопця колишній шахтар, зрозумівши, що той у пошуках солі пройшов босоніж зайвих 50 кілометрів?

• Знайдіть і зачитайте опис зовнішності шевця на дерев'яному візочку. Чи можемо з опису судити про ставлення автора до цього персонажа? Відповівши на це запитання, побудуйте асоціативне гроно до слова милосердя.

ІІІ група.

Климко і дід Бочонок

• Як старий аптекар підтримував Климка? Чому він це робив?

• За що хлопець недолюблював дідову дружину?

• Які настанови дав дід Бочонок малому на дорогу?

Климко і тітка Марина

• Ким був для тітки Марини хлопчик-знайда?

• Як віддячує Климко жінці за її добре й чуйне ставлення?

• Що ж зумів побачити Климко в очах жінки?

• Що пообіцяв він тітці, вирушаючи в дорогу?

Климко і полонений-утікач

• Як сталося, що вбили Климка?

• Що міг зробити хлопець, аби залишитися живим?

Учитель Який учинок головного героя, на ваш погляд, є найблагороднішим?

Чи хотіли б ви про щось запитати у Климка?

Рольова гра «Запитайте у Климка»

- Чи згадував ти, Климку, чеха, який віддав тобі пакунок із сухими галетами?

- Що ти відчув, коли швець подарував тобі взуття?

- Як ти сприйняв звістку шевця про те, що ти проминув те місце, де була сіль?

- Чому ти не залишився у тітки Марини?

- Чому в таку критичну хвилину ти вирішив допомогти полоненому, адже розумів, що цим наражаєш себе на небезпеку?

- Що ти хотів би побажати сучасним дітям?

Учитель. Чому ж цей хлопчик, із таким добрим характером, із таким щирим і відкритим серцем, гине? Що автор хотів цим сказати? (Автор хотів сказати, що війна не вибирає добрих чи злих, що у війну гинули не лише дорослі, а й діти).

Учитель. Давайте прочитаємо спогади письменникового товариша (слайд 7)

…Це було в Ірпені. Я зауважив, що Григір сидить смутний, похнюплений. «Що сталося, Григоре?» - звернувся я до нього, гадаючи, що той нездужає. «Ох, Вілю, - в його голосі було стільки болю і відчаю, - журюся я, журюся», як міг би сказати лише Григір.

Увечері я знову відвідав Тютюнника. Його журливий стан,схоже, не полишав ані на мить. «Знаєш, Вілю, я його вб'ю», - сказав несподівано Григір і подивився з таким невигойним болем, що не забувається. «Кого, Григоре?» - перепитав. «Климка», - він знову посмутнішав «Ні, Григоре, ні», - запротестував я. «Але я мушу це зробити», - відповів Григір, передбачаючи трагічний фінал своєї повісті. Так він переживав життєву драму кожного свого героя (Віль Гримич).

Учитель. Прочитаймо уривок, у якому Климко гине. Для чого автор подає таку деталь: «з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль…»? (Климко доніс сіль, по яку так далеко ходив, ризикуючи життям, майже додому, та ворожа куля наздогнала його. Як витікала сіль на дорогу, так із тіла хлопчика витікала кров, витікало саме життя).

- Така промовиста деталь називається художньою, їй властива символічність, вона відіграє важливу роль у розкритті характеру героя. Докладніше про це йтиме мова на наступному уроці.

- Які слова добирає письменник, описуючи смерть Климка? (Вдарила автоматна черга, штовхнуло в груди, обпекло, попливли плями, уп'явся пальцями, потекла сіль)

- Як називаються такі художні засоби? З якою метою автор використовує їх? ( Це метафори. Автор використовує цей художній засіб, щоб виразніше передати страждання хлопчика в останні хвилини життя.)

ІV. Рефлексивно- оцінювальний етап.

Рефлексія оцінних ставлень.

• Отже, уроки… Які вони? Хто їх дає? Кому? Для чого? ( Уроки чуйності, доброти, турботи дають нам герої повісті Григора Тютюнника « Климко», що ми вчилися приходити на допомогу людям, виявляти турботу, доброту, чуйність не лише до близьких людей, а й до тих, з якими зводить нас доля.)

• Чи потрібні ці уроки нам? (Потрібні, щоб постійно пам'ятати, якими треба бути, аби почуватися людьми.)

• Чи варто перечитувати твір? (Так. Повість переконує, що такі моральні якості, як доброта, чуйність, підтримка, милосердя, потрібні кожній людині повсякчас.)

Прийом «Мікрофон»

Закінчіть речення:

« Я вважаю, що повість «Климко» треба прочитати кожному підлітку, бо…»

Оцінювання навчальної діяльності.

- Наш урок закінчується. Що можете сказати про це заняття, його результативність, про досягнення поставлених цілей? Чого навчилися як читачі, що збагнули?

Учитель. Ви добре попрацювали, були активними. Я виставляю вам оцінки (озвучуються). Але я пропоную похвалити себе або товариша не балами, а словами.

«Я похвалю себе за те….», «Я хочу похвалити Сергія за те…»

Учитель. Чи залишилися у вас запитання на які ви не отримали відповідь на сьогоднішньому уроці ( «Дерево запитань»)

Домашнє завдання та його аналіз.

Учитель. Опрацювавши повість «Климко», ми переконалися, що доброта, чуйність, піклування про інших - не просто слова. Це чесноти, які мають бути притаманні кожному, хто вважає себе Людиною. Тому домашнє завдання обов'язкове загальне пропоную підготувати усне повідомлення «Які чесноти Климка важливі для мене сьогодні»; обов'язкове для всіх на вибір: а) написати лист улюбленому героєві з повісті «Климко»; б) схарактеризувати образ Климка, використовуючи цитати; завдання за бажанням: намалювати ілюстрації до твору чи розповісти епізоди з життя родини про приклади взаємодопомоги, щирої підтримки (слайд 8)

Учитель. На згадку про наш урок я дарую вам «Маленькі поради, які допомагають жити». Переконана, вам вони стануть у пригоді. (слайд 9, роздрук тексту кожному учневі)

Уроки доброти

Звичайний американець Джексон Браун став відомим, зробивши подарунок своєму синові Адаму - написав книжку «Маленькі поради, які допомагають жити». Там зібрано 511 напучувань. Ось деякі з них:

• Щодня скажи щось приємне трьом людям.

• Пам'ятай про дні народження друзів.

• Дивись людям у вічі

• Частіше кажи «дякую» і «прошу».

• Кожної весни висаджуй квіти.

• Живи скромніше, ніж дозволяють твої статки.

• Умій пробачати собі та іншим.

• Повертай усе, що позичаєш.

• Умій зберігати таємниці.

• Взувай начищене взуття.

• Учись чогось.

• Навчай чогось.

• Шануй учителів.

• Коли ти робиш добро, то люди будуть звинувачувати тебе у затаєній особистій користі й самолюбстві. І все ж виявляй доброту!

• Якщо ти чесний і відвертий, то люди будуть обманювати тебе. І все ж будь чесним і відвертим!

• Люди потребують допомоги, але вони згодом дорікатимуть тобі за неї. І все ж допомагай людям!

• Якщо ти досягнув безмежного щастя,тобі будуть заздрити. І все ж будь щасливим!

• Те, що ти будував роками, може бути зруйноване в одну мить. І все ж будуй!

• Добро, яке ти зробив сьогодні, люди забудуть завтра. І все ж твори добро!

• Ділися з людьми найкращим,що в тебе є, і цього ніколи не буде достатньо. І все ж ділися найкращим!

Самоаналіз уроку української літератури з теми «Уроки доброти, чуйності, турботи в повісті Григора Тютюнника «Климко» в 7-Б класі, розроблений і проведений учителем української мови та літератури МОУ «Завєт-Ленінська школа» Безродною Р.А. 15.12.2015 р на методичному об'єднанні вчителів української мови і літератури.

Самоаналіз уроку почну з короткої характеристики класу, з яким я проводила урок. Процент якості знань з української літератури в даному класі становить : із 12 учнів «5» мають 5 учнів, «4» - 5 учнів, таким чином рівень якості знань в 7-Б класі вище середнього. Діти активні, емоційні, із задоволенням беруть участь в навчальних і позакласних заходах. З першого класу і дотепер - це клас з українською мовою навчання. Семикласники із задоволенням читають художню літературу, полюбляють ілюструвати прочитане. Також я класний керівник у даному класі.

Тема: Уроки доброти, чуйності, турботи в повісті Григора Тютюнника «Климко»

Мета: проаналізувати зміст повісті; на прикладі взаємостосунків літературних героїв допомогти учням збагнути і засвоїти морально-етичні уроки доброти, чуйності і турботи про близьких, що їх подає читачеві автор твору; розвивати культуру мовлення, удосконалювати вміння виразно читати й переказувати епізоди повісті, які найбільше вразили; висловлювати власні думки про значення доброти і чуйності в житті; виховувати в учнів повагу до рідних і близьких людей; формувати внутрішню потребу безкорисливого добротворення.

Цілі уроку.

Учні знатимуть: морально-етичні проблеми порушені в повісті; зміст епізодів, у яких розкривається тема; роль художніх засобів у творі

Учні вмітимуть: виразно читати й переказувати уривки, в яких показано чуйність, доброту, людяність героїв; ставити запитання до персонажів повісті; знаходити в тексті художні засоби і пояснювати їхню роль; висловлювати своє ставлення до вчинків дійових осіб твору; визначати цілі, оцінювати власну роботу на уроці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи, прийоми і форми роботи: бесіда, робота в групах, прийом «Мікрофон», рольова гра, прийом «Дерево запитань», прийом «Незакінчене речення»,робота з підручником, виразне читання тексту.

Даний урок є третім у темі Григір Тютюнник. Повість «Климко». При плануванні уроку були враховані такі фактори: вік дітей, їх знання, уміння і навики, а також особливості учнів: потреба в яскравому і образному поясненні нового матеріалу; потреба в самостійній пізнавальній діяльності; готовність до рефлексії.

На початку уроку чітко і конкретно була сформульована мета. Навчальна мета реалізовувалася через різноманітні види завдань, котрі були направлені на розвиток потенціальних можливостей учнів та їх творчу самостійність.

Розвиваюча мета здійснювалася через пошукову діяльність учнів, необхідність самостійно робити висновки.

Виховна мета реалізовувалася через використання презентації до уроку, підбір дидактичного матеріалу, організацію ситуації успіху і творчості.

Мета і цілі уроку взаємопов'язані. Власне цілі конкретизують мету, вказують на очікуваний кінцевий результат і саме цим відрізняються від мети.

Відштовхуючись від суб'єктивного досвіду учнів, намагалася «довести» учнів до твору, щоб, збагатившись досвідом героїв, уміти аналізувати власні проблеми. Учням було дано випереджувальне завдання. Це допомогло краще зрозуміти зміст . Вступне слово вчителя - важливий елемент уроку, бо учням важливо знати, що ця проблема безпосередньо стосується і вчителя. Розповідь про дідуся, що загинув на війні, викликала у них зацікавлення. Таким чином, створюється атмосфера довірчої діалогічності, а відтак - ціннісно-смислове поле пошуку відповідей на важливі для всіх питання.

Робота над погодженням плану роботи з учнями дала можливість школярам сформулювати власні цілі, які ми спільно узгоджуємо із загальними.

На уроці поєднувалися декілька методів навчання. Спостерігалася перевага методів пошукового характеру в поєднанні з творчим. Було організовано зміну видів діяльності в ході уроку. Для закріплення загальнонавчальних та спеціальних умінь і навиків використовувалася колективна, групова , самостійна, індивідуальна форми роботи, що відобразилося на пізнавальній активності, творчості й самостійності учнів. Наприклад, робота в групах дала можливість самостійно знаходити потрібну інформацію, систематизувати й аналізувати її. Це потрібно для формування читацьких умінь: діти не лише простежували сюжетну лінію, а й зримо уявляли прочитане, співпереживали, захоплювалися героями.

Чергування та зміна видів діяльності забезпечили підтримання працездатності та активності учнів на уроці.

Комп'ютерні технології використовувалися для підвищення якості освіти учнів, для прискорення темпу роботи на уроці, для пробудження інтересу до вивчення теми.

Структура уроку відповідала схемі побудови уроку засвоєння нових знань. Етапи уроку були логічно пов'язані між собою і витікали один з одного. Під час уроку були використані як пізнавальні, так і практичні методи навчання: вступне слово вчителя, бесіда, робота в групах, рольова гра, прийоми «Мікрофон», «Дерево запитань», «Незакінчене речення».

Головними на уроці були такі завдання:

• проаналізувати зміст повісті; на прикладі взаємостосунків літературних героїв допомогти учням збагнути і засвоїти морально-етичні уроки доброти, чуйності і турботи про близьких;

• удосконалювати вміння виразно читати й переказувати епізоди повісті, які найбільше вразили;

• висловлювати власні думки про значення доброти і чуйності в житті;

• формувати внутрішню потребу безкорисливого добротворення.

Протягом уроку було організовано діалогічне спілкування з учнями. Школярі вільно висловлювали свої думки. Це допомогло створити доброзичливий психологічний клімат на уроці. Завдяки чіткому розподілу і раціональному використанню часу всі учні пішли з уроку задоволені своєю роботою (про це свідчить етап рефлексії, який був направлений на вияв внутрішнього стану дітей). Рефлексія оцінних ставлень дала можливість з'ясувати , чи зрозуміли діти, хто дає уроки, кому і з якою метою, чи потрібні вони нам у наш прагматичний час. Питання про те, чи варто читати повість, невипадкове, воно підводить учнів до висновку: читання книжок - це не просто цікаво проведений час, а й певні уроки, які виховують, формують особистість.

На етапі оцінювання навчальної діяльності школярі обговорювали перебіг роботи, свої емоції й почуття. Для них важливий не лише виставлений учителем бал, а словесна оцінка. Учні самі оцінювали свою діяльність та роботу своїх однокласників. Такий прийом робить дітей уважнішими й доброзичливішими один до одного. А я, як учитель, намагаюся підтримати найменший успіх.

Домашнє завдання аналізую, щоб зорієнтувати учня, допомогти вибрати саме те, що цікаве йому. З цією метою запропонувала одне завдання за бажанням, також обов'язкове на вибір. Ситуація вибору сприяє становленню суб'єктивності учнів.

Також на уроці зробила подарунок «Маленькі поради, які допомагають жити» Джексона Брауна. Сподіваюся, що ці поради прочитають не лише діти, а й їхні друзі, батьки.

Вибрана мною структура уроку та його зміст раціональні для вирішення поставлених завдань і вивчення даної теми.

Завдання уроку реалізовані, вся запланована робота виконана.

Методична розробка уроку «Уроки доброти, чуйності, турботи в повісті Григора Тютюнника «Климко» » може бути використана вчителями-словесниками. Вона цікава в плані інформативного об'єму, способів діяльності учнів, використаних технологій навчання.

Учитель української мови та літератури

МОУ «Завєт-Ленінська школа» Безродна Р.А.