Конспект библиотечного урока для учащихся 8 классов

МЕТА: - Спираючись на раніше набуті знання, визначити особливості тексту як основного поняття науки про мову. - Формувати вміння аналізувати текст. - Відпрацювати прийоми інтелектуальної роботи з текстом. - Розвивати навички складання бібліографічного опису , анотації та реферата ( оглядово) - Виховувати навички спілкування у колективі, розвивати творчу уяву, естетичне сприйняття світу. ОБЛАДНАННЯ: Конверти із творчими завданнями для груп, навчальна презентація. ТИП УРОКУ: Урок засвоєння та систематизації нових знань, відпрацювання навичок роботи з текстом як джерелом інформації "ПЕРЕБІГ УРОКУ: І .Мотивація навчання 1. Оргмомент 2. Повідомлення теми уроку 3. Виконання завдання –дослідження. Повідомлення вчителя Відомий учений-філолог Л.Щерба створив фразу, яка стала крилатою: ГЛОКА КУЗДРА ШТЕННО БУДЛАНУЛА БОКРА ТА КИДЛЯЧИТЬ БОКРЕНЯ. На перший погляд це повна нісенітниця, зрозуміти значення кожного слова окремо неможливо, тобто слова самі по собі не несуть лексичного змісту. А якщо уявити, що перед нами звичайне речення, побудоване за правилами синтаксису. Тоді ми зможемо зробити його синтаксичний розбір. Спробуємо . Виявляється, це можливо: є головні та другорядні члени речення, пов”язані сурядним зв’язком. А ось інший приклад. Змоделюємо фразу зі слів, що належать до значущих частин мови: БЕЗБАРВНІ ЗЕЛЕНІ ІДЕЇ ЗАВЗЯТО СПЛЯТЬ. Слова мають певне лексичне значення, речення побудоване за правилами синтаксису. Але знову воно не несе змістового навантаження. У чому справа? Як розібратися з цим п а р а до к с о м ( думка, що різко суперечить тверезому глуздові)? Ваші пропозиції ( мозковий штурм) - для того, щоб речення або група речень несли змістове навантаження, щоб люди розуміли один одного, необхідно обов’язково поєднувати у реченні лексичне, граматичне значення слів із відповідною синтаксичною роллю, а саме висловлювання повинно бути з в ‘ я з н и м. А для того, щоб воно стало ще й з м і с т о в н и м, потрібне не одне, а декілька речень. Разом вони складають таке лінгвістичне поняття, як т е к с т. ІІ. Сприйняття учнями навчального матеріалу 1. Запис визначення поняття „текст” : Текст – зв’язне висловлювання, що має певний зміст, який розгортається від речення до речення . ТЕКСТ = тема + основна думка+зв’язність+ завершеність ТЕКСТ = мікротеми --- тематичні речення--- тематичні слова ТЕКСТ = ясність+ чіткість формулювання+доступність. ІІІ.Реалізація мети уроку 1.Ми згадали все, що нам відомо про текст, тобто „ДАНЕ”, а сьогодні доповними ці відомості новими – знайдемо „НОВЕ” Теоретичний матеріал для дослідження „ДАНЕ” – слово або словосполучення, що забезпечує міжфразовий зв’язок у тексті. „НОВЕ” – те, що містить додаткову інформацію у реченні. Практичний блок 2. Пригадайте з уроків української мови відомості про жанри і стилі текстів. Попрацюємо в групах Об’єднаємося за дитячою лічилкою. «На золотому ґанку сиділи…» 1.Опис 2.Розповідь 3.Роздум 4.Розповідь+ роздум Завдання – визначити тему , жанр, «дане» і «нове » у поданих текстах (див. додаток №1,2,3,4) 3. Вправа «Діалог з автором» - працює весь клас ( за основу взято текст, що об’єднує щойно проаналізовані уривки) І етап: - Дати заголовок ( порівняти з авторським) – прогнозованість думок - Визначити основну думку(ідею) тексту - Знайти ключове речення, що її виражає. - Визначити мікротеми ІІ етап: - Поставити питання автору , необхідні для розуміння прочитаного Наприклад, Чому учитель вважав малюків щасливими? Що означає для людини бачити ранкову зорю,комашку- сонечко соловейка? Чому назву оповідання подано у вигляді питального речення? тощо ІІІ етап: - Визначення поняття «контекст» - Конте́кст (від лат. contextus — «поєднання», «зв’язок») — завершений уривок писемного або усного мовлення (тексту), загальний зміст якого дозволяє уточнити значення окремих слів та речень, що входять до його складу… - Уточнення значення слів «п’є росу», «тепла усмішка», «весела комашка у даному контексті - Переказ тексту «ланцюжком». 4. Робота із складання монографічного та аналітичного бібліографічного опису Щойно ми прочитали та проаналізували оповідання Василя Сухомлинського «Які ж ви щасливі!». Даний твір був у вас роздрукований на окремих аркушах. А якщо ви схочете ще раз перечитати його, то треба звернутися до бібліотечного каталогу. А як же з ним працювати? Давайте міркувати разом. Це оповідання може бути надруковане окремим виданням – звертайтеся до монографічного бібліографічного опису-бібліографічного опису однотомного видання або окремого тому багатотомного чи серійного видання (однієї книги) Воно будується за схемою: Автор Заголовок Місце видання Видавництво Кількість сторінок Якщо оповідання вміщено у збірці,газеті чи журналі, то створюють аналітичний бібліографічний опис – опис частини документу(стаття, окреме оповідання тощо). Тоді схема опису буде виглядати таким чином: Заголовок опису Основний заголовок Автор Місце видання Видавництво Кількість сторінок Розгляньте зразки бібліографічних карток і визначте тип опису. Робота у групах , визначених попередньо – скласти бібліографічний опис поданих творів (статей) 5. Визначення поняття анотація- (від лат. «зауваження») – коротка характеристика видання: рукопису, статті, книги. Вона визначає особливості та переваги даного твору, допомагає читачеві зорієнтуватися у виборі, дає відповідь на запитання «про що ця книга?» Технологія складання анотації: під час складання анотації нам допоможуть: - обкладинка,титульний лист,вступна стаття,зміст, примітки - визначення ключових слів та цитат, складання плану. УВАГА! Не забувайте, що анотація – це зв’язний текст! Робота з анотаціями. Поняття про реферат ( оглядово) – стислий виклад основної інформації першоджерела на основі її змістового пере опрацювання. Схема складання реферату: -бібліографічний опис - текст: об’єкт дослідження, мета роботи,спосіб дослідження, результати, область застосування результатів,висновки, додаткові матеріали. Це наше перше знайомство із таким стислим видом подання інформації. Детально ви ознайомитеся із ним у 9 класі. ІV. Закріплення Перегляд слайд фільму за принципом дзеркала «заднього виду» - матеріал уроку подається для узагальнення у протилежному порядку. Або метод незакінчених речень: 1. Сьогодні ми дізналися про… 2. Анотація – це… 3. Бібліографічний опис – це… V. Домашнє завдання. Скласти анотацію 2-3 книг своєї домашньої бібліотеки
Раздел Другое
Класс 8 класс
Тип Другие методич. материалы
Автор
Дата
Формат docx
Изображения Нет
For-Teacher.ru - все для учителя
Поделитесь с коллегами:

Бібліотечний урок для учнів 8 класу

ТЕМА : Аналітико-синтетична переробка джерел інформації

МЕТА :

- Спираючись на раніше набуті знання, визначити особливості тексту як основного поняття науки про мову.

- Формувати вміння аналізувати текст.

- Відпрацювати прийоми інтелектуальної роботи з текстом.

- Розвивати навички складання бібліографічного опису , анотації та реферата

( оглядово)

- Виховувати навички спілкування у колективі, розвивати творчу уяву, естетичне сприйняття світу.

ОБЛАДНАННЯ:

Конверти із творчими завданнями для груп, навчальна презентація

ТИП УРОКУ :

Урок засвоєння та систематизації нових знань, відпрацювання навичок роботи з текстом як джерелом інформації

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І .Мотивація навчання

1. Оргмомент

2. Повідомлення теми уроку

3. Виконання завдання -дослідження.

Повідомлення вчителя

Відомий учений-філолог Л.Щерба створив фразу, яка стала крилатою:

ГЛОКА КУЗДРА ШТЕННО БУДЛАНУЛА БОКРА ТА КИДЛЯЧИТЬ БОКРЕНЯ.

На перший погляд це повна нісенітниця, зрозуміти значення кожного слова окремо неможливо, тобто слова самі по собі не несуть лексичного змісту. А якщо уявити, що перед нами звичайне речення, побудоване за правилами синтаксису. Тоді ми зможемо зробити його синтаксичний розбір. Спробуємо . Виявляється, це можливо: є головні та другорядні члени речення, пов"язані сурядним зв'язком.

А ось інший приклад. Змоделюємо фразу зі слів, що належать до значущих частин мови:

БЕЗБАРВНІ ЗЕЛЕНІ ІДЕЇ ЗАВЗЯТО СПЛЯТЬ.

Слова мають певне лексичне значення, речення побудоване за правилами синтаксису. Але знову воно не несе змістового навантаження. У чому справа? Як розібратися з цим

п а р а до к с о м ( думка, що різко суперечить тверезому глуздові)?

Ваші пропозиції ( мозковий штурм)

- для того, щоб речення або група речень несли змістове

навантаження, щоб люди розуміли один одного, необхідно

обов'язково поєднувати у реченні лексичне, граматичне

значення слів із відповідною синтаксичною роллю, а саме

висловлювання повинно бути з в ' я з н и м. А для того,

щоб воно стало ще й з м і с т о в н и м, потрібне не одне, а

декілька речень. Разом вони складають таке лінгвістичне

поняття, як т е к с т.

ІІ. Сприйняття учнями навчального матеріалу


  1. Запис визначення поняття "текст" :

Текст - зв'язне висловлювання, що має певний зміст, який розгортається від речення до речення .

ТЕКСТ = тема + основна думка+зв'язність+ завершеність

ТЕКСТ = мікротеми --- тематичні речення--- тематичні слова

ТЕКСТ = ясність+ чіткість формулювання+доступність.

ІІІ.Реалізація мети уроку

1.Ми згадали все, що нам відомо про текст, тобто "ДАНЕ", а сьогодні доповними ці відомості новими - знайдемо "НОВЕ"

Теоретичний матеріал для дослідження

"ДАНЕ" - слово або словосполучення, що забезпечує міжфразовий зв'язок у тексті.

"НОВЕ" - те, що містить додаткову інформацію у реченні.

Практичний блок

  1. Пригадайте з уроків української мови відомості про жанри і стилі текстів. Попрацюємо в групах Об'єднаємося за дитячою лічилкою. «На золотому ґанку сиділи…»

1.Опис

2.Розповідь

3.Роздум

4.Розповідь+ роздум

Завдання - визначити тему , жанр, «дане» і «нове » у поданих текстах (див. додаток №1,2,3,4)

  1. Вправа «Діалог з автором» - працює весь клас

( за основу взято текст, що об'єднує щойно проаналізовані уривки)

І етап:

  • Дати заголовок ( порівняти з авторським) - прогнозованість думок

  • Визначити основну думку(ідею) тексту

  • Знайти ключове речення, що її виражає.

  • Визначити мікротеми

ІІ етап:

  • Поставити питання автору , необхідні для розуміння прочитаного

Наприклад, Чому учитель вважав малюків щасливими?

Що означає для людини бачити ранкову зорю,комашку-

сонечко соловейка?

Чому назву оповідання подано у вигляді питального

речення? тощо

ІІІ етап:

  • Визначення поняття «контекст»

  • Конте́кст (від лат. contextus - «поєднання», «зв'язок») - завершений уривок писемного або усного мовлення (тексту), загальний зміст якого дозволяє уточнити значення окремих слів та речень, що входять до його складу…

  • Уточнення значення слів «п'є росу», «тепла усмішка», «весела комашка у даному контексті

  • Переказ тексту «ланцюжком» .

  1. Робота із складання монографічного та аналітичного бібліографічного опису

Щойно ми прочитали та проаналізували оповідання Василя Сухомлинського «Які ж ви щасливі!». Даний твір був у вас роздрукований на окремих аркушах. А якщо ви схочете ще раз перечитати його, то треба звернутися до бібліотечного каталогу. А як же з ним працювати?

Давайте міркувати разом. Це оповідання може бути надруковане окремим виданням - звертайтеся до монографічного бібліографічного опису-бібліографічного опису однотомного видання або окремого тому багатотомного чи серійного видання (однієї книги)

Воно будується за схемою:

Автор

Заголовок

Місце видання

Видавництво

Кількість сторінок

Якщо оповідання вміщено у збірці,газеті чи журналі, то створюють аналітичний бібліографічний опис - опис частини документу(стаття, окреме оповідання тощо). Тоді схема опису буде виглядати таким чином:

Заголовок опису

Основний заголовок

Автор

Місце видання

Видавництво

Кількість сторінок

Розгляньте зразки бібліографічних карток і визначте тип опису.

Робота у групах , визначених попередньо - скласти бібліографічний опис поданих творів (статей)

  1. Визначення поняття анотація- (від лат. «зауваження») - коротка характеристика видання: рукопису, статті, книги. Вона визначає особливості та переваги даного твору, допомагає читачеві зорієнтуватися у виборі, дає відповідь на запитання «про що ця книга?»

Це короткий виклад змісту книги з її критичною оцінкою , бібліографічним покажчиком та відгуком про неї.

Анотації бувають довідкові- анотації складаються переважно для бібліографічних посібників пошуково-комунікативного призначення. Довідкові анотації максимально стислі, вони уточнюють тему документа, визначають його проблематику, характеризують форму і читацьке призначення. Крім того, вони можуть також подавати інформацію про територіальні й хронологічні межі змісту, якісь додаткові відомості про предмет твору - та рекомендаційні, що співвідноситься з відповідним видом бібліографії, характеризує зміст з врахуванням потреб цільової групи (напр. для молодшого шкільного віку)

Технологія складання анотації: під час складання анотації нам допоможуть:

  • обкладинка,титульний лист,вступна стаття,зміст, примітки

  • визначення ключових слів та цитат, складання плану.

УВАГА! Не забувайте, що анотація - це зв'язний текст!

Робота з анотаціями.

Поняття про реферат ( оглядово) - стислий виклад основної інформації першоджерела на основі її змістового пере опрацювання.

Схема складання реферату:

-бібліографічний опис

- текст: об'єкт дослідження, мета роботи,спосіб дослідження, результати, область застосування результатів,висновки, додаткові матеріали.

Це наше перше знайомство із таким стислим видом подання інформації. Детально ви ознайомитеся із ним у 9 класі.

ІV. Закріплення

Перегляд слайд фільму за принципом дзеркала «заднього виду» - матеріал уроку подається для узагальнення у протилежному порядку.

Або метод незакінчених речень:


  1. Сьогодні ми дізналися про…

  2. Анотація - це…

  3. Бібліографічний опис - це…

V. Домашнє завдання. Скласти анотацію 2-3 книг своєї домашньої бібліотеки






ДОДАТКИ

  1. Опис

Я поведу вас на берег ставка, і ви побачите, як сходить ранкова зоря. Ми сядемо в кущах, затамуємо подих і побачимо, як соловейко, прокинувшись, п'є краплину роси. Прийдемо до схід сонця до великої гарбузової квітки й застукаємо там ледачого джмеля, що, переночувавши в квітці. Прокинувся й чистить крильця. Підемо напровесні до нагрітого сонцем стовбура й побачимо, як сонечко з-під кори виглядає й здивовано дивиться на сніг: що ж воно таке-жарко вже спати в ліжку, а надворі ще сніги лежать…

В.Сухомлинський

2. Розповідь

Сьогодні до школи вперше прийшли малюки.

Завтра їм починати навчання, а сьогодні їх привели матері, щоб

познайомити з учителем.

Матері пішли додому. Діти залишилися з учителем на зеленій

галявині , під високою липою.

Старий учитель Іван Пилипович сьогодні зустрічає десяте

Покоління своїх вихованців. Доведе оцих малюків до четвертого

класу, і сповниться сорок років його роботи в школі.

3.Роздум

-Діти, ви не бачили,як задовго до світанку сходить ранкова зоря? - запитав Іван Пилипович, і його лагідна усмішка викликала в малюків таку ж теплу усмішку.

- Ні, не бачили,- відповіли діти.

- А не бачили, як соловейко п'росу?

- Ні, не бачили…

- А як джміль чистить крильця - перед тим, як злетіти з квітки, в якій спав уночі?

- Не бачили…

Які ви щасливі, діти…- сказав Іван Пилипович.- Щасливі, бо вам є, що бачити. Щасливі, бо ви побачите багато прекрасного…

4.Розповідь+ Роздум

Вночі була хуртовина. Намело кучугури снігу. Рано-вранці до

школи йшло троє дітей. Скрізь на подвір'ях було видно людей.

Чоловіки, жінки й діти відкидали сніг лопатами, прокладали

доріжки.

Ось хата бабусі Марії. Живе одна-однісінька. Зупинилися діти

біля бабусиного подвір'я . Нікого не видно .

  • Як же бабуся до колодязя йтиме? - сказав Юрко - Снігу скільки…

  • Давай протопчемо доріжку від хати до колодязя!- порадив Михайло.

… Протоптали хлопці доріжки від хати до колодязя і від воріт до хати.

Спітнілі та втомлені діти пішли до школи. Вони думали : «Ось зараз бабуся Марія вийшла на подвір'я , побачила доріжки.радіє бабуся Марія .Дякує нам. ..» Дітям було радісно тому, що думали про це.

Які ж ви щасливі !

Сьогодні до школи вперше прийшли малюки.

Завтра їм починати навчання, а сьогодні їх привели матері, щоб

познайомити з учителем.

Матері пішли додому. Діти залишилися з учителем на зеленій

галявині , під високою липою.

Старий учитель Іван Пилипович сьогодні зустрічає десяте

Покоління своїх вихованців. Доведе оцих малюків до четвертого

класу, і сповниться сорок років його роботи в школі.

Ласкаві, привітні очі дивляться в чорні, сірі, сині, блакитні очі своїх вихованців.

Діти усміхаються.

- Діти, ви не бачили,як задовго до світанку сходить ранкова зоря? - запитав Іван Пилипович, і його лагідна усмішка викликала в малюків таку ж теплу усмішку.

- Ні, не бачили,- відповіли діти.

- А не бачили, як соловейко п'росу?

- Ні, не бачили…

- А як джміль чистить крильця - перед тим, як злетіти з квітки, в якій спав уночі?

- Не бачили…

Які ви щасливі, діти…- сказав Іван Пилипович.- Щасливі, бо вам є, що бачити. Щасливі, бо ви побачите багато прекрасного.

Я поведу вас на берег ставка, і ви побачите, як сходить ранкова зоря. Ми сядемо в кущах, затамуємо подих і побачимо, як соловейко, прокинувшись, п'є краплину роси. Прийдемо до схід сонця до великої гарбузової квітки й застукаємо там ледачого джмеля, що, переночувавши в квітці. Прокинувся й чистить крильця. Підемо напровесні до нагрітого сонцем стовбура й побачимо, як сонечко з-під кори виглядає й здивовано дивиться на сніг: що ж воно таке-жарко вже спати в ліжку, а надворі ще сніги лежать…

Ви щасливі. Діти,бо все це ви побачите…

В.Сухомлинський.


Література

1.Закон Украины о библиотеках

( Ведомости Верховного Совета Украины, 1995, N 7, ст.45 )

( В редакции Закона N 1561-III ( 1561-141561-14_ ) от 16.03.2000, ВВР, 2000, N 23, ст.177 )

( С изменениями, внесенными в соответствии с Законом N 2120-III ( 2120-142120-14_ ) от 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10 )

2.ж. «Шкільна бібліотека» №1,2009р;№19-20, 2005р.

3.profy.nplu.org/articles.php?lng=uk&pg=2247

4. bibliograf.ru/materials/news/2881/

5. ж. «Все для вчителя» №9, 2009р.


© 2010-2022