Стаття Шкільний музей-осередок позакласної роботи

ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ-ОСЕРЕДОК ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ

″Якщо дитину з дитинства виховують на красі,на хороших книгах,якщо у неї розвивається схильність до переживань,захоплення красою,то навряд чи вона стане людиною розбещеною,безсердечною″.

(В.Сухомлинський ″Лист до сина″).

Сьогодні педагоги шукають нових методів навчання учнів за єдино правильним принципом:навчання із захопленням,навчання із радістю пізнання,навчання з любов′ю до світу,до природи,до історії,до людей.

Учитель повинен навчитися бути для учня не лише предметником,а й практичним психологом,і методистом,що одночасно дарує дитині радість відкриття знань ілюбові до навчання..Необхідно приймати дитину такою,якою вона є,абстрагуючись від слабкостей і недоліків чи навпаки-розуму чи зухвалості. Необхідно навчити учня вірити у свої сили й використовувати свої знання повною мірою,якого б рівня вони не були:початкового,середнього,достатнього чи високого.

Саме тому в цій статті ми звернемося до питання музейної педагогіки,бо це засіб громадянського виховання учнів,відновлення історичної пам′яті молодого покоління через діяльність шкільного музею як одного з навчально-виховних центрів.

Ніхто не буде заперечувати,що в час інноваційних технологій,інтерактивних методів,комп′ютерізації школа має відповідати високому рівню та темпу сучасного життя. Дитині зараз замало лише слухати,запам′ятовувати та відтворювати певний матеріал.Учні прагнуть до більшого. І вони мають право на отримання якісної освіти,повинні здобути ті знання ,які допоможуть їм найбільш комфортно пристосуватися до сучасних умов життя.

Постають питання:що ж є вирішальним фактором застосування музейної педагогіки в розв′язанні завдань загальноосвітнього закладу,чому питання створення й роботи шкільних музеїв є актуальним в наш час,що нам дає музейна педагогіка?

Відповідь така:принципи музейної педагогіки передбачають поступове отримання інтерактивних знань про види мистецтва і та історію,ознайомлення школярів із світом музеїв,поетапне входження у світ історії та краєзнавства,розуміння світоглядних позицій ″герой і суспільство″,″митець і суспільство″ й ін. і насамкінець передбачають реалізацію власних творчих проектів як результат розвитку креативності.

Великого значення в музейній педагогіці набуває теорія діалогу культур М.М.Бахтіна,згідно з якою музей сприймається як місце здійснення культурно-історичного діалогу.Музейна педагогіка заснована на зануренні особистості в спеціально організоване предметно-просторове середовище,що містить історичні документи,архівні матеріали,пам′ятки краєзнавства,історичні предмети й історичні реліквії.Саме в такий спосіб дитина швидко прилучається до культурних цінностей,навчається розуміти конкретні прояви загального.

У Червонопартизанській ЗОШ№1 діє музей″Доблесті та слави″,що складається із трьох зал:1-ша присвячена війні в Авганістані,2-га -Великій Витчизняній війні,3-тя-шахтарській славі.Із досвіду роботи музею можемо твердити,що музейна педагогіка знаходить дедалі більший відгук педагогічних колективах.Приємно,що й батьки також активно підтримують розвиток програми музейної педагогіки в школі.Певним чином це впливає й на вибір загальноосвітнього закладу для першокласників. Та й школярі люблять навчальні й виховні заходи,пов′язані з використанням форм і методів роботи в музеї.І річ не тільки в тім,що заходи,проведені в залах музею із залученням альтернативних засобів і прийомів навчання,значно урізноманітнюють шкільне життя ,а й у тім,що в такий спосіб вихованець здобуває нові знання і,що важливо,розширює свій соціальний досвід.Про це свідчить ,наприклад,той факт,що композиції,створені учнями й вчителями ЧЗОШ№1 в музеї ″Доблесті та слави″,розроблені ними пізнавальні,захоплюючі екскурсії,приваблюють щороку десятки відвідувачів музею.

Напевно,не помилюся,якщо скажу,що й учителям,які працюють над впровадженням музейної педагогіки в сучасне шкільне життя,важко уявити,як без методів і прийомів музейної педагогіки формувати креативність у дітях.

Але найважливіше в роботі шкільного музею в позакласний час-це прекрасна можливість для кожного школяра випробувати свої сили в різних видах творчої діяльності і відчути себе компетентним,що є результатом креативного мислення й підґрунтям подальшої творчості.

Саме з цих причин питання:шкільний музей як осередок позакласної роботи є досить актуальним і потребує більш детального вивчення.

Кожен погодиться з тим,що музеї-це скарбниці матеріальної і духовної культури нашого народу.Вони відіграють важливу роль у формуванні сучасної людини,особливо молоді.Зараз ми маємо можливість говорити про переваги засобів та методів музейної педагогіки,але це поняття не так вже і давно з′явилося в нашому лексиконі.Давайте ж пригадаємо ,звідки ж взагалі з′явилося поняття ″музей″.

Свою історію музеї ведуть з далеких часів,коли в державах Давнього Сходу,античного світу й інших країнах Європи почали збирати різні предмети,що мали історичну або художню цінність.Слово″музей″ грецького походження,воно позначає в дослівному перекладі″місце муз″,тобто храм муз-охороннниць мистецтва і науки.З часом воно отримало широке розповсюдження як термін для всіх зборів,незалежно від їх характеру й місцезнаходження.

Тема музейної педагогіки неоднаразово піднімалася в періодиці,досліджувалася авторами книг.У даній статті хочемо звернути увагу саме на позакласну роботу в музеї.і сам музей як осередок цієї роботи.

Відомий педагог В.Сухомлинський писав:″Творення людини-найвище напруження всіх наших сил.Це і життєва мудрість,і майстерність ,і мистецтво.Дітии-не тільки і не стільки джерело радості.Діти-це щастя,створене нашою працею.″Ці мудрі слова,сказані кілька десятиліть тому,актуальні й сьогодні.

Останнім часом виховній роботі в школі приділяється особлива увага.У процесі виховання молодого покоління перед учителем постає чимало складних і водночас важливих завдань.Одне з яких:домогтися,щоб діти зростали не лише здоровими і освіченими людьми,а й свідомими ,творчими особистостями і патріотами України.Ключ до вирішення цих та інших проблем сучасного виховання-позакласна робота з учнями.

Розглянемо позакласну роботу в школі,яку можна проводити на базі шкільного музею.За приклад візьмемо музей ″Доблесті та слави ″ при ЧЗОШ№1.

Організація виховного заходу потребує творчого підходу з боку вчителя.Він має заздалегідь підготувати школярів до проведення цікавого і змістовного дійства,створити необхідну творчу атмосферу в учнівському колективі.Проведення виховного заходу не повинне сприйматися дітьми як чергова рутинна бесіда на певну тему.Невимушена форма театралізованого дійства,у якому діти беруть участь із задоволенням,-найкраща для виховання.

Виховання не терпить примусу і тиску.Лише можливість вільного вибору,демократична радісна атмосфера забезпечують становлення людини й громадянина,а інтелектуальна та емоційна насиченість життя школярів допомагає кожному х них визначитись в майбутньому.

У шкільному музеї ″Доблесті та слави″ при ЧЗОШ№1 систематично проводяться позакласні заходи.Вже стали традиційними такі щорічні заходи:″Афганістан болить в душі моїй″(лютий),″Свято зі сльозами на очах″(травень).

Щороку проводяться місячники музейної роботи:в жовтні-місячник,присвячений визволенню України;в лютому-місячник,присвячений річниці виводу радянських військ із Афганістану;в травні-місячник″Пам′ять″(до дня Перемоги).

Окрім того матеріали позакласної роботи в музеї відправлялися на різні конкурси,брали участь в акціях:″Пам′ятні стежини Перемоги″,″Зелена весна Луганщини″,″Історія міст і сіл України″,″Вітчизну славлю,котра є,та тричі котра буде″.

На базі музею проводяться зустрічі з ветеранами ВВВ,зустрічі-реквієми з воїнами-афганцями,пізнавальні бесіди з героями шахтарського труда.

Учасники боїв в Афганістані допомагають у підготовці та проведенні шкільної спортивно-патріотичної гри″Блискавиця″.

З використанням музейних експонатів та матеріалів проводяться заняття клубу ″Поетична вітальня″. Наприклад такі,як:″Строки, опаленные войной″, ″Этих дней не смолкнет слава″.Після відвідування музею,прослуховування екскурсій діти створюють власні поезії,які потім розміщуються у збірниках дитячої творчості.

У залах шкільного музею проводяться засідання волонтерського загону,класні години,уроки історії,мови та літератури та інші.Використовуючи матеріали музею,школярі пишуть роботи до МАН,які успішно захищають.

На думку творців музею″Доблесті та слави″,експозиційні матеріали можна використовувати при проведенні класних годин в 1-11 класах для виховання любові до своєї Батьківщини,почуття гордості за свій край і людей,що тут живуть;також на заняттях історичного гуртка,присвячених темі:″Велика Вітчизняна війна″,при вивченні предмету ″Рідний край″ в 5-му класі;музейні матеріали стануть у пригоді керівником туристичних і пошукових загонів.

Як бачимо шкільний музей-безмежне джерело для створення й проведення позакласних заходів.

Мета музейної педагогіки-сприяння розвитку творчих здібностей учнів.Музейна педагогічна система передбачає саме таку організацію навчально-виховного прцесу,за якої учень-один із головних суб′єктів творчої діяльності.Визначають модель становлення творчої особистості як піраміду,в основі якої-гуманна людина зі всією сукупністю творчих задатків та здібностей,мотивів.Вершина піраміди-″дослідник-філософ″,а ″дослідник-громадянин″,″дослідник-винахідник″,″дослідник-експерементатор″,дослідник-теоретик″-проміжні щаблі зростання.

Саме ці якості найбільше розвиваються в учнів під час музейних уроків та пошукової роботи.Формується громадянське мислення,коли учень досліджує проблеми,пов′язані з історією міста,країни.Народжується національна свідомість,що сприяє неупередженому ставленню до інших культур,розумінню ролі й місця національного у світовій загальнолюдській цивлізації.

Отже,музейна педагогіка спрямована на творчий розвиток учня,а викладач має не лише виявити здібності дитини,а й спрямувати їх розвиток.При цьому арсенал педагога достатньо багатий:індивідуальні консультації,елементарна дослідницька робота,розвивальні позакласні заняття,олімпіади,МАН,творчі конкурси,міські конференції,клуби інтелектуального спілкування,творчі об′єднанння (клуби,гуртки,колективи) та інше.

Спливає час,змінюється все навкруги:країна,місто,рідні…Ми,вчителі,часто нарікаємо на те,що змінюються діти.І часто,на жаль,не в кращий бік.Але,не дивлячись на ці зміни,гадаємо,що завжди залишатимуться в школі вчителі-ентузіасти,яким не байдуже,якою росте сучасна молодь,і вдячні діти,що всмоктують в себе,наче губки,все те,що віддають їм вчительські душі.

Вважаємо,що питання музейної педагогіки ще не досить досконально досліджене,тому вважаемо перспективу розвитку проблеми в освітній практиці досить широкою.Мало лише створити музей,треба використовувати його багаті ресурси як під час уроків,так і в позакласній роботі.І також слід ділитися надбаннями роботи музеїв із громадськістю.

Шкільний музей, за бажанням організаторів,вчителів,батьків,учнів,може бути незамінним центром патріотичного,громадянського,естетичного виховання учнів.

Хотілося б порадити вчителям як міських,так і сільських шкіл створювати на базі своїх шкіл музеї.Краєзнавчого,історичного,фольклорного ,народознавчого або будь-якого іншого напряму.І ви отримаєте безмежну скарбницю,що допоможе і при підготовці до уроків,і особливо в позакласній роботі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вакслова Є.Музейна педагогіка//Завуч.-2003.-№15

2. Жучок В.,Романюс С.Музей сім′ї//Сільська школа України.-2003.-№5

3. Козлова І.В.Музейна педагогіка//Завуч.Наша вкладка.-2006.-№15

4. Марюхно Г.В,Яременко Ю.О.Організатору музейної справи в закладах освіти.-Полтава,2004

5. Нікітін І.П.,Нікітіна Ю.О.Шелехова В.В.Шкільне методичне об′єднання. Суспільно-гуманітарний цикл:нормативні документи,планування діяльності,позкласна і виховна робота.-Х.:Основа,2005

6. Положення про музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України від 20.05.1997 р.№151

7. Прокопченко Л.Шкільний музей як засіб патріотичного виховання//все для вчителя.-2004.-№13-14

8. Седова С.Музейна педагогіка//Шкільний світ.-2007.-№15

9. Стаднік С.Розчистимо замулені джерела//Директор школи.-2000.-№23-24

10. Стаднік С.Опанування музейної реальності в педагогічному аспекті-потреба часу//Директор школи.-2001.-№16