Урок з української літератури на тему: Микола Вороний «Євшан – зілля»

Тема: Микола Вороний «Євшан - зілля»

Мета: ознайомити учнів зі змістом поеми і особливостями побудови твору;

розкрити літописну основу сюжету поеми, роль епіграфу у творі;

розвивати навички ідейно - художнього аналізу поетичного твору,

творчі здібності учнів, асоціативну пам′ять; виховувати любов до

рідного краю, відданість, вірність.

Обладнання: портрет письменника, тексти поеми, аудіозапис мелодії для

Релаксації, роздатковий матеріал (тестові завдання, самооцінювання,

правила групової роботи, завдання для кожної групи), полин гіркий,

епіграф на дошці.

Да лучче єсть на своей земли костю лечи, ине ли на чюже славну быти.

(літопис, за Іпатським списком)

Хід уроку

І. Організаційний момент (з яким настроєм прийшли на урок?).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Перехід до теми. Розгадування акровірша. Кому присвячено твір

М. Рильського?

Вітаю тебе я нині!

Одважно линучи з - над хмар,

Рабів будив ти у долині,

Огонь злюбивши, як Ікар!

Не відаючи супокою,

Осталих кликав громадян,

Минуло! Це ж перед тобою

У тебе вкрадений Євшан!

2. Слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми познайомимося з поемою М.Вороного «Євшан - зілля». Яких же результатів ми можемо сподіватися від цього уроку?

3. Презентація очікуваних результатів.

• Ознайомимося зі змістом твору та його історичною основою;

• З′ясуємо особливості його будови;

• Визначимо роль епіграфа;

• Назвемо тему та ідею;

• Визначимо своє ставлення до рідної землі.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Перш ніж перейти до нової теми, хочеться дізнатись, як ви засвоїли матеріал попереднього заняття.

Пропоную тестові завдання з теми «Життя і творчість М.Вороного»

1.Від кого походили роди батька та матері М.Вороного?

а) рід батька - від учасника гайдамацького руху, матері - від шляхетського духовного роду;

б) рід батька - з кріпосних селян, матері - з польської шляхти;

в) рід батька - з інтелігенції, матері - з кріпосних селян.

2. З творами якого забороненого письменника познайомився Микола під час

навчання в Ростові - на - Дону?

а) Жуль Верн;

б) Вальтер Скотт;

в) Т.Шевченко.

3. Захоплення виставами якого драматурга та режисера поглибило

національну самосвідомість юнака?

а) М.Старицького;

б) І.Карпенка - Карого;

в) М.Кропивницького.

4. Хто з друзів запропонував Вороному працювати в редколегії відомого

журналу «Життя і слово»?

а) Б. Грінченко;

б) І.Франко;

в) Л.Українка.

5. Як називалися перші збірки віршів Вороного, що були видані ним у Києві

1911- 1913рр.?

а) «Ліричні поезії», « В сяйві мрій»;

б) «Подорож до моря», «З вершин і низин»;

в) «Все навколо зеленіє», « З журбою радість обнялась».

6. Що особливо зближувало М. Вороного з його сином Марком?

а) обидва були літературними критиками;

б) обидва були письменниками;

в) обидва були акторами.

Ключ: 1а, 2в, 3в, 4б, 5а, 6б.

ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Трагедія життя письменника, як це не парадоксально, була пов′язана із його любов′ю до рідної землі, до України, якої він не міг відцуратися, як і багато його сучасників.

Саме проблему любові до Вітчизни й порушує автор у поемі «Євшан - зілля», яку було написано на основі реальних історичних подій та джерел.

Зовнішня дія - динамічна та інтригуюча. Князь Володимир Мономах під час походу взяв у полон улюбленого сина половецького хана. Оточений пошаною й увагою, хлопчик швидко забув рідний край, свої звичаї. А старого хана точить туга за сином. І споряджає він до Києва посланця, щоб той нагадав синові, якого він роду. А далі в сюжетну канву твору М.Вороний вплітає прадавні пошуки магії слова. Прадавні, бо постають вони з літописного оповідання: посланець зустрівся з юнаком, заспівав половецьких пісень, але той залишився байдужим. Тоді посланець вийняв жменьку сухого євшан - зілля. Що ж сталося? Чи допомогло воно? Чи повернуло зілля юнакові пам′ять?

2. Робота з уривком з Іпатьєвського літопису ( діти зачитують уривок)

Володимир Мономах «Погубив поганих ізраїльтян, тобто половців, вигнав їхнього хана Отрока за залізнії ворота, а хан Сірчан зостався коло Дону, рибою живлячись...»

По смерті ж Володимировій остався у Сірчана один лише музика Ор, і послав він його в Обези, кажучи: «Володимир уже помер. Тож вернися, брате, піди в землю свою. Мов же ти йому слова мої, співай же йому пісні половецькії. А якщо він не схоче, - дай йому понюхати зілля, що зветься Євшан».

Той не схотів ні вернутися, ні послухати. І дав йому Ор зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути. І прийшов у землю свою»

(Іпатський літопис, рік 1201)

• Що ж це за рослина, яка створила таке диво?(відповідь учнів)

• Так! Це звичайний полин, різновид якого можна зараз придбати у кожній аптеці.(демонстрація полину)

• Зверніть увагу на останні слова юнака, саме їх автор використав як епіграф до своєї поеми. (ще раз зачитати ці слова)

• До речі, а що таке епіграф? (записати визначення у словнички)

Епіграф - уривок з якогось твору чи інший вислів, який автор ставить на

початку або перед частинами твору з метою увиразнити тему

та ідею чи створити певний настрій.

V. Психоемоційна релаксація. ( у супроводі мелодії)

А зараз, перш ніж розпочати серйозну роботу, давайте трохи перепочинемо й на хвилинку перенесемося до літнього степу, напоєного пахощами полину.

Заплющіть, будь ласка, очі.

Ви стоїте серед безкрайого степу, наповненого ароматами трав. Ви самі, над вами блакитне чисте небо, ви відчуваєте, як вас оповіває ласкавий вітерець, а сонячне тепло сповнює енергією. Ви повністю заспокоюєтесь і згадуєте найприємніші хвилини свого життя, рідних вам людей.

На вашому обличчі з′являється щаслива посмішка, ви повільно розплющуєте очі й повертаєтесь до кабінету.

VІ. Робота в малих групах(нагадати правила роботи в малих групах)

І група.

За словником з′ясуйте:

1. Що таке поема?

2. Які ознаки поеми наявні у творі «Євшан - зілля»?

(Поема - невеликий за обсягом віршований твір, в якому зображуються видатні події минулого й сучасного, уславлюються люди з незвичайною долею, сильним, героїчним характером.

Основні персонажі - 3, час дії нетривалий, інтенсивне використання художніх засобів:

Порівняння - «Мов страшні Перуна громи, так ревли - стогнали струни»;

Постійні епітети - рідний степ - широкий, вільний;

Повторення синонімічних слів - зажурився, засмутився;

Звертання - воля, воленька кохана).

ІІ група.

Опрацюйте текст прологу, виділіть рядки, де автор висловлює сподівання, що українці зможуть повернутися в лоно своєї нації, вивчити мову.

(М.Вороний згадує не ті оповідання літопису, в якому прославлялись «войовничі вчинки бойових походів, вихвалялись герої», а «якесь пророкування». Воно тривожило душу тим, котрі «свій рідний край зацурали, занедбали...»

Поет, що сам був патріотом рідної України, звертається з болем до людей, що зрадили свій народ...)

ІІІ група.

Опрацюйте початок основної частини, дайте відповідь на запитання: чому ханський син полюбив чужий край?

Перечитайте строфи, в яких говориться про хана, знайдіть слова й вислови, що передають муки осиротілого батька. Охарактеризуйте почуття хана.

ІV група.

Прочитайте епізод, де зображено пісні гудця, охарактеризуйте відмінність у піснях.

Чому, на вашу думку, ханський син залишився байдужим до пісень?

V група.

Перечитайте рядки, де зображено бурхливу реакцію молодого половця на пахощі євшан - зілля.

Добором яких слів у поемі відтворено різку зміну в настрої юнака?

Звіт малих груп.

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

І. Робота з класом

1) Визначити тему та ідею твору.

2) Зіставте епіграф до поеми з висловлюванням юнака. Що в них спільне?

( Епіграф акумулює її основну думку: краще в своїй землі кістьми лягти, ніж на чужині славним бути)

3) А які символи у нашого народу є? (верба і калина)

4) Продовжіть речення (ланцюжком)

а) « Мені твір сподобався тим, що він навчає...»;

б) « При вивченні даного твору я зрозумів, що...».

ІІ. Заключне слово вчителя.

Поема М.Вороного « Євшан - зілля», як і більшість його творів, сама була отим символічним євшан - зіллям, що упродовж тривалого часу, попри всі заборони й перестороги, повертала синів рідного краю до батьківської землі. Ця поема викликала невдоволення лише у тих, хто зрадив інтереси свого народу, хто став виконавцем чужих ідей, рабом, чужинцем на рідній землі, перевертнем, манкуртом (пояснити значення слова). Поетично опрацьована старовинна історія закінчується авторським зверненням до рідної України. Поет нагадує, що і в нас були «кобзарі - гудці народні», які несли в пам′яті «заповіти благородні». Та ні сльози матері, ні кобзарські думи не проникли в зачерствілі серця збайдужілих дітей.

Тож і вкладається в останній акорд болісний оклик:

Де ж того євшану взяти,

Того зілля - привороту,

Що на певний шлях направить.

Шлях у край свій повороту?!

VІІІ. Самооцінка учнів (за допомогою кольорових смужок)

Синій- ви активно працювали на уроці.

Зелений - ви вносили вдалі пропозиції, які врахувала група.

Червоний - ви надавали підтримку іншим учням, заохочували до роботи.

Жовтий - ви вдало узагальнювали думки учнів.

Фіолетовий - ви доповіли класу про результати роботи.

Коричневий - ви чітко відповідали на поставлене запитання.

Чорний - ви зовсім не приймали участі ( ви були пасивні).

ІХ . Домашнє завдання

1. Написати твір - мініатюру на тему «Вірність людини рідному краєві»

2. Виписати тропи, за допомогою яких автор висловлює любов до рідного краю.

3. Намалювати ілюстрації до твору.

4. Скласти цитатний план поеми.

Додатковий матеріал до уроку для вчителя

1. «Футбол»

Епітети: «рідний степ, широкий, вільний», «вдача молодецька», «рідне привілля», «невпинна пісня», «вільний народ», «ясний сокіл».

Порівняння: «крадькома прийшов, мов злодій», «неначе вітер у негоду», «мов скажена хуртовина», «наче лагідна молитва».

Метафори: «Так ревли стогнали струни», «...ось її акорд останній в пітьмі ночі потопає», «Слово точиться по слову», «Слухай старче! Ти шугаєш ясним соколом у хмарах...», «Наче вітер у негоду загула невпинна пісня»

3. Композиційна будова твору

Композиція - упорядковане розміщення логічно зв′язаних складових частин художнього твору.

1. Зачин

«В давніх літописах наших єсть одно оповідання...» - найдорожче - рідна земля.

2. Експозиція

Історія полону сина половецького хана та його життя на чужині.

3. Зав′язка

Бажання постарілого і хворого хана, невтішного від розлуки, повернути сина.

4. Розвиток дії

Складний шлях посланця до палат князя Володимира та виконання ханського наказу.

5. Кульмінація

Конфлікт у душі юнака: вибір між спокійним, узвичаєним життям бранця та небезпечним, сповненим тривог, вільним життям удома.

6. Розв′язка

Юнак обирає рідні половецькі степи.

7. Післямова

Ідея вірності Батьківщині. Гіркий докір сучасникам.

1. Краще зовсім на світі не жить,

Ніж рабами довічними жити.

М. Вороний

2. Без верби і калини нема України.

3. «Україна моя починається там, де доля моя усміхається...»