Твір-роздум на тему: «Морально-етичні проблеми в родинно-побутових піснях»

Твір-роздум на тему:

«Морально-етичні проблеми в родинно-побутових піснях»

Ідейний та тематичний зміст українських народних родинно-побутових пісень досить різноманітний. Ці пісні охоплюють найважливіші події в родинному житті селян і відображають їхні погляди. Найбільша частина родинно-побутових пісень - це пісні про кохання, в яких розкриваються людські переживання, багатогранність людського життя.

У піснях про кохання відбиваються високі моральні якості української молоді. Основні мотиви цих пісень- довіра, взаємоповага, щирість, радість кохання, гіркота розлуки, зрада.

Основна проблема, що об'єднує пісні сімейно-побутової тематики, - це проблема людських стосунків, складності взаємовідносин, різні долі, нерозуміння одне одного. Вона виражена через конкретні теми, що визначаються здебільшого образами головних героїв пісень у їх конкретному сімейному статусі, їх розстановкою відносно одне одного.

Пісні про сімейне життя дуже різноманітні за змістом , вони охоплюють різні гранні буття : родинні стосунки, життєві конфлікти, побут тощо. Ці пісні відрізняються від пісень про кохання , бо в них відтворено реальну дійсність , без прикрас і перебільшення.

Найпоширеніша тема- нелегка жіноча доля. Ці пісні, напевно, складені жінками, що не знайшли щастя у сімейному житті. Одна з проблем, з якою часто зустрічалась дівчина, виходячи заміж - недоброзичливе ставлення з боку родичів чоловіка, особливо свекрухи. Адже невістка в чужому домі ставала наймичкою, яка була зобов'язана виконувати всю важку працю, забаганки свекрухи і свекра. В таких піснях відчуваються мотиви втоми, туги за рідним домом, за своїми рідними:

Ледача невістка, ледача

Та й до роботи невдача,

Не вміє ділечка робити,

Мені старенькій годити!

Ще одна проблема , з якою часто зустрічається молода дівчина - це насильне видання її за нелюба, або як це називають "шлюб за розрахунком". У таких піснях дівчина звертається до природи:

Ой піду я до Дунаю

Сама собі подумаю

Щука-риба в морі грає

І та собі пару має!

Нещастя моє!

Недоля моя!

Ще з більшою виразністю, драматизмом змальована дійсність у третій групі пісень - про трагічні сімейні обставини. У першу чергу до них зараховують цикл сирітських пісень, в яких співчутливий український народ оплакував нелегку долю сироти, що з дитинства поневірялась поміж чужих людей, у наймах:

Та немає гірш нікому,

Що ніхто не пригорне

Як тій сиротині,

При лихій годині.

Навіть якщо у сироти і були якісь далекі родичі, вони часто відрікались від нього через убогість:

Як у сироти пшениця родила,

А як у сироти кукіль уродився,

Тоді сироту родина любила.

Тоді од сироти весь рід одступився.

Українські родинно-побутові пісні можна вважати спадком багатьох поколінь, бо вони генетично пов´язані з обрядовою лірикою. Ці пісні відображають життя української сім´ї, широкий спектр почуттів і переживань людини, різноманітні життєві ситуації. В родинно-побутових піснях втілилась народна мудрість багатьох віків, погляди наших предків на сім´ю, шлюб, людські взаємини, матеріальні і духовні цінності.