Виховний захід Люблю я свій народ, шаную його звичаї

Раздел Другое
Класс -
Тип Другие методич. материалы
Автор
Дата
Формат doc
Изображения Нет
For-Teacher.ru - все для учителя
Поделитесь с коллегами:

ЛЮБЛЮ Я СВІЙ НАРОД, ШАНУЮ ЙОГО ЗВИЧАЇ

Ведучий 1 Доброго дня!

Ведучий 2 Ми раді вітати Вас у цьому залі. Сьогодні у нас незвичайний захід. Ми зібралися тут, щоб краще пізнати українську культуру.

Ведучий 1 Тема сьогоднішньої виховної години - «Люблю я свій народ, шаную його звичаї».

Ведучий 2 На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

Ти з давніх віків непокірна була

І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося - її здобула

Звитяжна моя Україна.

Ведучий 1 На землях твоїх неозорих степів

Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів

Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи

Чарує нас пісня дзвінка солов'їна

І чути співочі дівчат голоси, -

Пісенна моя Україна.

Ведучий 2 Тепер ще не легко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі

Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, на плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ,

Прекрасна моя Україно!

Пісня «Без війни»

1 уч. Вітальне слово "Здрастуйте"

Нам хочеться сказать,

Всього. Всього найкращого

Вам, друзі, побажать.

2. уч. Даруємо хліб-сіль, щоб добро пливло до вас у дім.

3 уч. Принесли ми вам мішечок гречки,

Щоб не було між вами суперечки.

4 уч. А ми принесли мішечок вівса,

Щоб родина була здорова уся.

5 уч. Даруємо вам підкову на щастя і долю

6 уч. Даруємо вам ці квіти, Що весело було жити.

7уч. Додаю ще й цукор, щоб солодко жилося.

8 уч. Подарую будячок, - щоб любили ви діточок.

9 уч. Дарую вам мед оцей, щоб завжди щиро приймали гостей.

Вчитель. Щиро дякую за ваші вітання та гарні побажання, ще й до того щедрі дарунки.

Сьогодні ми з вами живемо в чудовий час, користуємося досягненнями науки і техніки, а ще не так давно люди жили зовсім по-іншому. Всі кращі надбання і досягнення нашого народу, його звичаї і традиції, пісні і думи збереглися і до нині в теперішній культурі, в побуті, у звичаях нашого народу, у нашому серці, як щось дороге і трепетне, притаманне тільки нам, українцям. Тому ми час від часу і повертаємось до народного джерела, до тих традицій, звичаїв, з яких беремо наснагу і сьогодні, бо це все наше, рідне, дороге, любе та миле нашому серцю.

Ведучий 1 Пройшло століття - все довкіл змінилось.
Хоч для історії і вік - не час,
Що є тепер, тим людям і не снилось.
Та сьогодення всіх вражає й нас.
Бо кожен день несе нас до вершини,
Нові дарує мрії й відкриття,
Захоплення і диво для людини.
Таке у нас сьогоднішнє життя.

Ведучий 2 Та ми в минуле прагнем повернути,
Коли прапрадіди ось тут жили.
І пригадати нині призабуте:
Які вони традиції несли,
Які були в них звичаї і жарти,
Пісні і думи, прагнення мети...
Минуле забувати нам не варто,
Щоб у майбутнє праведно іти.

На сцену вибігають дівчата в національному одязі даної місцевості з роботою в руках: тканина, нитки, кужіль, веретена, що в кого.

1 дівчина Ой, дівчатка мої, ой подружечки. Де ж ми вечір проведем, мої душечки?

2 дівчина У сусідки, моя мила,
В неї хата чиста й біла. Вона всіх пригріє нас. То ж ходімо! В добрий час!

3 дівчина Посиденьки ж ті не марні. Вечорниці будуть гарні,
Є у всіх у нас робота - Вишивати нам охота.

1 дівчина. А погляньте, дівчата, який у мене гарний узор на рушнику буде.(Показує свою роботу, дівчата роздивляються і показують свої роботи).

2 дівчина. Так. Гарні наші рушники. І ні в кого подібного нема. Це добре, бо ми всі різні, різні в нас уподобання. А рушники - це наші обереги, у них закладений великий зміст.

Рушники, як долі, що ідуть стежками,
Обереги наші, мамина любов.
Вони завжди поруч, вони завжди з нами,
Щоб дітей додому повертати знов.

3 дівчина. Це наші долі, як ті ниточки, що переплелися на рушнику: червоні і чорні, як саме життя.

Щоб ніколи в світі ми не забували
Рідної світлиці і калини цвіт.
Щоб з добром у серці чесно простували
Та сміливо, й мудро йшли у білий світ.

Рушники, красиві і світлі вишиванки, над якими трудилися вечорами наші рідні матусі. Вони щиро закликали для нас добру долю...

4 дівчина. Вишиванки... Рушники... Вишиті добрими і лагідними руками наших матусь. Це сум і радість, що завжди йдуть поруч. Це як душа нашого народу, нерозривні одне з одним. От і ми з самого дитинства тягнемось до гарної вишивки, до краси, до пісні. Бо душа українська прагне цього.

Ми любимо пісні веселі і тужливі,
Красу природи, що навколо нас.
Бо наші душі щедрі і мрійливі
І нас несе в майбутнє світлий час.
Нас мати вчила гарно вишивати,
Живемо ж ми на пресвятій землі,
Й земну чарівність прагнем передати
В оці узори дрібні і малі,
Але близькі і серцю дуже милі,
Бо тут всі квіти раптом зацвітуть.
Здіймуться в небо птахи легкокрилі,
А люди щиру пісню заведуть.

Виконується танок з рушниками

1 дівчина. А тепер наші загадки відгадайте! Що дістане зубами потилицю?

2 дівчина. Жило триста котів і один чоловік. Скільки було там ніг?

3 дівчина. Якою косою не можна косити?

4 дівчина. А в яку бочку не можна налити води?

1 дівчина. А з якої миски не можна наїстися?

2 дівчина. Що важче: пуд пір'я чи пуд заліза?

3 дівчина. Чи може страус себе назвати птахом?

4 дівчина. А який ключ літає?

1 ДІВЧИНА. Скільки картоплин влізе в один горщик?

2 ДІВЧИНА. А яким гребінцем не можна розчесатися?

3 дівчина Мій край чудовий - Україна!

Тут народилась ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов'я.

4 дівчина Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі.

Звідсіль веде дорога в світ.

1 дівчина І найдорожча рідна мова

Джерельцем радісно дзвенить,

І мила пісня колискова.

Чумацький шлях кудись зорить…

2 дівчина Усе найкраще і єдине,

І радощі всі, і жалі…

Мій рідний краю, Україно!

Найкраще місце на землі!

Танок «Моя Україна»

Ведучий 1 Український народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.

Однак найголовнішою ознакою, що дає йому право називатися нацією, є мова - його найбільша духовна цінність. Це найдорожчий скарб, переданий українцям сотнями поколінь, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці.

Ведучий 2 Пригадаймо слова Панаса Мирного: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, і розум, і досвід.» народ без мови не існує, отже плекаючи рідну мову, ми зберігаємо душу свого народу.

Ведучий 1 Від покоління до покоління, долаючи численні перешкоди українці розвивали народну і літературні мови. Адже вільне творче слово - це душа народу. Якщо в народу відібрати його мову, він зникне, втративши культуру та історію. Ось як про це свого часу сказала Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирають мову».

Ведучий 2 Один давньогрецький філософ казав: «Заговори, що я тебе побачив». Це дуже символічний вислів із глибоким змістом. Якими побачать українців інші народи, залежить від самих українців. Ми хочемо бути багатомовними та освіченими, хочемо, щоб про нас знав увесь світ. Для цього ми маємо засвітитися любовʼю до рідної мови. Українська мова - це святі скрижалі української нації, тому її слід берегти, пишатися нею, завжди пам'ятаючи про ї значення, про її рятівну, цілющу, відроджуючи силу:

Чтець 1

Ми з нею відомі усюди,

Усе, що треба, нам є

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

Ведучий 1 Українська пісня - це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. З піснею на вустах він не тільки відзначає свята, не тільки прикрашає народні обряди, а й також славить свої перемоги над ворогом.

Українська пісня

Чтець 2 Ми українці - велика родина,

Мова і пісня у нас солов'їна,

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для всіх нас - Україна.

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, маюють, квітують поля -

Добридень тобі, Україно моя!

Чтець 3 Краю мій рідний, моя сторона,

Ти для мене - найкраща у світі!

Україно моя, ти у серці - одна,

Як в віночку, барвистому цвіті.

Чтець 4 Україно, ми дочки твої і сини,

Ти усіх нас любов'ю зігріла,

І шумлять кучеряві твої ясени,

Кличуть в мрію нас їхні вітрила.

Україно, ти рідна моя сторона.

Наші предки тут стежку топтали.

І була Україна їм - в світі одна,

То ж за неї життя віддавали.

Я з тобою пов'язую долю свою!

І калину, й вербу над водою,

Мову рідну, і спів солов'їв у гаю

Я люблю і горджуся тобою.

Танок «Перлина Україна»

© 2010-2022