Доклад на ШМО Організація рефлексивної діяльності учнів на уроках української мови

Організація рефлексивної діяльності учнів на уроках української мови

Борисюк Наталія Володимирівна, вчитель української мови та літератури

Вступ

Одним із важливих принципів розвиваючого навчання є принцип активності й усвідомлення. Дитина може бути активною, якщо розуміє мету навчання, її необхідність, коли кожна її дія є свідомою. Обов'язковою умовою розвиваючої середи на уроці є етап рефлексії.

Рефлексія -роздуми про свій внутрішній стан, самоаналіз ( Ожегов С.І. , Шведова Н. Ю. Тлумачний словник російської мови)

Рефлексія-роздум повний сумнівів, протиріч; аналіз особистого психічного стану.(Сучасний словник іноземних слів)

Рефлексія-осмислення чого-небудь за допомогою роздумів, вивчення і порівняння.(філософський словник: заснований Г. Шмидтом)

Осмислюючи особисту освітню діяльність учень акцентує увагу як на продуктах діяльностях, так і на структурі самої діяльності. Рефлексія допомагає учням сформулювати отримані результати, визначити мету робіт, скорегувати освітній шлях. Рефлексія пов'язана з ціле поляганням.

Однією з задач рефлексії є з'ясування того, що відбувається на уроці, Рефлексія може проводитися не тільки в кінці уроку, але і будь-якому етапі. Рефлексія може бути направлена на:

1. Настрій, емоційний стан, почуття і відчуття. Вона проводиться на початку уроку з метою встановлення емоційного контакту з учнями.

2. Діяльність учнів, що дає можливість осмислення способів та прийомів роботи з навчальним матеріалом. Цей вид рефлексії проводиться на етапі перевірки домашнього завдання.

3. Зміст навчального матеріалу. Цей вид рефлексії використовується для з'ясування рівня усвідомлення пройденого матеріалу.

Проблема, над якою я працюю «Організація рефлексивної діяльності учнів на уроках української мови.»

Основна мета-формування в учнів навичок рефлексивної діяльності.

1.Оволодіння учнями мовленнєвими вміннями завдяки використанню методів та прийомів рефлексії.

2.Активізація рефлексивної діяльності учнів на уроках української мови.

Під час навчання української мови вирішуються і виховні завдання:

1.Виховання інтересу до вивчення української мови.

2. Формування комунікативної культури.

Для розв'язання поставлених завдань робота на уроці будується враховуючи такі напрямки:

1. Рефлексія змісту навчального матеріалу.

2. Рефлексія настрою і емоційного стану.

3. Рефлексія діяльності.

4. Особистісна рефлексія.

5. Колективна рефлексія.

Ці напрямки реалізуються через багато численні форми, прийоми і методи, які спрямовані на формування у учнів навичок рефлексивної діяльності на уроці української мови.

Рефлексія

- Саморозуміння.

- Самопізнання.

- Розуміння й оцінка іншої людини.

- Співвідношення своїх цінностей з цінностями інших людей, суспільства.

- Відрефлексувати - означає щось пережити, впустити у внутрішній світ.

Основна частина

Рефлексія в педагогіці.

- Це процес і результат фіксування учасниками педагогічного процесу стану свого розвитку і саморозвитку.

- Фундамент для всього освітнього процесу.

Результати, на які чекає вчитель:

- набуття теоретичних знань;

- можливість знайомства і приєднання до досвіту інших педагогів;

- можливість використовувати нові форми роботи;

- розробка різноманітних завдань;

- стимул до творчості;

- розширення меж своєї діяльності;

- можливість знайти свій шлях в цій проблемі.

Результати, на які чекає учень:

- потреба формувати рефлексивну діяльність;

- потреба в самореалізації;

- самореалізація в творчих роботах;

- розвиток креативних рис особистості.

Аналіз рефлексивної діяльності учнів дає можливість зробити висновок, що діти з шостого класу описують свої почуття і переживання під час виконання завдань. Діти конкретизують свої успіхи або поразки. Рефлексивні записи допомагають сформулювати досягнення, які говорять про осмислення етапів роботи і способів своєї діяльності з конкретної теми. Щоб учні розуміли серйозність рефлексивної роботи, потрібно робити огляд їх думок, визначати те, у кого глибина самоаналізу підвищується. Я згодна з думкою А.В. Хуторського, що учень, чия творча робота була відмічена вчителем або самими учнями, вже ніколи не забуде досягнутих результатів. Творча діяльність у них почне займати значне місце в навчанні. У них будуть формуватися навички особистісного творчого підходу до вирішення всіх питань.

Ця робота дуже важлива для учня і вчителя. Для учня важлива тим, що він усвідомлює свою діяльність, формулює отримані результати, конкретизує етапи вивчення даної теми, проблеми учня стосовно даної теми, проблеми класу з даної теми, способи вирішення проблеми, як зміниться відношення учня до своєї діяльності і діяльності класу.

Дійсно, розуміння способів вирішення проблем, механізмів пізнання і мисле діяльності допомагає усвідомити свою індивідуальність і своє призначення. А ось не усвідомлення цього знижує ефективність навчання, тобто рефлексія допомагає усвідомити освітній процес і тим самим зробити його продуктивним.

Аналіз рефлексивної діяльності виявив, що рефлексія - це головна частина діяльності, без усвідомлення і без фіксації результатів будь-якої діяльності не можна проаналізувати і продемонструвати її.

Без фіксації рефлексії важко було б побачити, як учні шостого класу емоційно описують свої почуття до української мови.

Рівні рефлексування учнів

Високий рівень - Середній рівень - Низький рівень - учень відрефлексовує тільки окремі етапи діяльності, відчуває труднощі під час вербалізації; погано знає свої психо-фізіологічні особливості. Учень відрефлексовує свою діяльність і почуття за допомогою вчителя; оцінює власні можливості й індивідуальні особливості, але відчуває труднощі у практичному застосуванні цих знань. Учень володіє уміннями рефлексії і саморефлексії власної діяльності та почуттів, не відчуває труднощів під час їх вербалізації, об'єктивно оцінює свої особливості, керується цими знаннями у процесі навчання.

Методика організації етапу рефлексії

1. Установлення фактів (що відбулося?). На цьому етапі доречно поставити запитання: Що і навіщо вивчали? Яких помилок припускалися чи могли б припуститися? 2. Виявлення і формулювання результатів рефлексії (ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання).

3. Аналіз причин (чому це відбулося?). На цьому етапі ставляться запитання: Які способи діяльності ми використовували? Як ми досягали мети?

4. Планування подальших дій (що нам робити далі?).

Під час організації рефлексії дуже важливий психологічний момент. Завдання педагога створити для учня такі умови, щоб він захотів говорити про проведений урок або свою діяльність.

1. Рефлексію, пов'язану з вивченням учнем самого себе, результатом якої є переосмислення себе і своїх стосунків, називають особистісною. Така рефлексія відображує людську буденність: фізичну, сенсорну, інтелектуальну, духовну.

2. За змістом: усну і письмову. Письмова рефлексія дозволяє учням залишитися наодинці зі своїми думками, навчає внутрішньому діалогу, поглиблює внутрішній світ і розвиває комунікативну рефлексію.

3. За типом уроку. Рефлексія може здійснюватися не тільки у кінці уроку, як прийнято вважати, а на будь-якому етапі. Може проводитися за підсумками не тільки року, але і інших часових відрізків: вивчення теми, навчальної чверті, року тощо.

4. Виходячи з функцій рефлексії пропонується така класифікація за метою:

А) рефлексія настрою й емоційного стану;

Б) рефлексія діяльності;

В) рефлексія змісту навчального матеріалу.

Рефлексія настрою проводиться на початку уроку (для здійснення емоційного контакту з класом), в кінці діяльності.

Прийоми:

А) картинки із символічними зображеннями обличчя: веселого, байдужого, сумного;

Б) кольорове зображення настрою у вигляді квітки з пелюстками різних квітів;

В) учням пропонуються картинки двох напрямків: радісного і сумного. Необхідно вибрати картинку, яка відповідає настрою;

Г) учням пропонують три зображення: сонечко, хмаринка, хмара;

Д) оцінка емоційного стану;

Е) прийом острови вирішує одночасно кілька завдань:

- змінює атмосферу в класі;

- перевіряє рівень засвоєння учнями матеріал. На ватмані намальовані острівці радості, суму, очікування, просвітлення, задоволення, носолоди, бермудський трикутник. Учні прикріплюють стікери до відповідного острова.

Прийом « Сонечко», «Яблуня», «Світлофор», « Ланцюг бажань», «Кольорова мініатюра», « Одним словом», «Острівці».

Рефлексія змісту навчального матеріалу використовується для виявлення рівня усвідомлення змісту пройденого. Ефективний прийом незакінченого речення, тези.

- На сьогоднішньому уроці я зрозумів, я дізнався, я розібрався…

- На цьому уроці мене порадувало…

- Було цікаво…

- Тепер я можу…

- Мене здивувало…

- Сьогодні мені вдалося…

- Після уроку мені захотілося…

Синквейн дозволяє вирішити вчителю кілька завдань. Змінити атмосферу в класі. Зробити її творчою. Цей прийом дозволяє покращити емоційний стан дітей, але і дає можливість вчителю перевірити, як вони засвоїли важливі поняття з теми. Синквейн збагачує словниковий запас, учить формулювати думки. Дозволяє відчувати себе творцем.

Синквейн - п'ятирядкова строфа:

1-ключеве слово,

2-два прикметника,

3-три дієслова,

4-коротке речення,

5-синонім ключового слова.

Учням пропонують плакат з трьома ступенями

1 ступінь-відчуваю труднощі;

2 ступінь-засвоїв, але потрібна допомога;

3 ступінь-засвоїв нові знання і навчився застосовувати на практиці.

Розвиток самоаналізу і самооцінки

1. Твір «Мої досягнення», лист в майбутнє, гра «Машина часу», міні-твір «Що мені дав урок», «Що було важливим для мене», «Чому я навчився»

Прийом «Футбольне поле». В залежності від індивідуального аналізу і оцінки своєї роботи учням пропонується визначити фігурки на футбольному полі, найбільш повно передати його стан на даному занятті. Взяти фото з футбольних матчем і учням запропонувати знайти свого ігрока.

Прийом «Валіза. Кошик. М'ясорубка ». На жовтому листку зображена валіза. На синьому-кошик. На сірому-м'ясорубка. Якщо діти вибирають валізу, то це означає, що знання є і застосовуються. Якщо вибирають кошик-це означає, що вибирають сум, печаль і негативні емоції. Якщо м'ясорубка - це означає, що матеріал треба знову прокрутити.

Прийом «Ресторан». Учням пропонуються картинки із зображенням їжі та репліки:

-Я з'їв би ще…

-Я майже перетравив…

-Я переїв…

- Будь ласка, додайте ще…

- Більш за все мені сподобалось…

Прийом «Гімнастика»

Присісти навшпиньки-низька оцінка.

Присісти, зігнувши ноги-_невисока оцінка.

Звична поза «Руки по швам» - задовільна оцінка.

Підняти руки в ліктях-хороша оцінка.

Підняти вгору, оплески в долоні-оцінка «відмінно».

Рефлексія діяльності дає можливість усвідомити способи і прийоми роботи з навчальним матеріалом, знайти найраціональніші. Цей вид рефлексії особливо ефективний на етапі перевірки домашнього завдання, захисту проектних робіт. Застосування цього виду рефлексії у кінці уроку дає можливість оцінити активність кожного на різних етапах уроку.

«Букет настрою». Учні на вазу прикріплюють стікери у вигляді квітів. Зелена-задоволений уроком, жовтий-урок був цікавим, червоний-користі від уроку мало.

«Дерево успіху». Учні прикріплюють листочки до дерева. Зелений-немає помилок, жовтий-1-2 помилки, червоний-3-5 помилок, коричневий-багато помилок.

«Риб'яча кістка» - малюнок, складений з ліній та слів, які передають зв'язок між причинами та результатами. Головна мета аналізу причин та наслідків-допомогти команді вирішити проблему шляхом знаходження основних причин так, щоб можна було застосовувати, корегуючи дії. Цей прийом допомагає учням краще зрозуміти проблеми та подолати прогалини в знаннях.

Прийом «Плюс-мінус-цікаво». Цю вправу можна виконувати усно та письмово. Перед учнями таблиця з трьох граф. Плюс-що сподобалось, мінус-фіксується те, що не сподобалось, цікаво-записуються цікаві моменти.

Прийом «Чотири кути». У класі вивішуються картинки «Портфель»-багато чому навчився, багато дізнався, «черепаха»-повз повільно по сходах до знань, «м'ячик»-стрибав увесь урок, «???»- є ще питання і проблеми.

Прийом «Шість капелюх». «Білий капелюх» - факт, цифри без емоцій, «чорний капелюх» - визначення того, що було незрозумілим, «червоний капелюх» - емоції, зв'язок свого емоційного стану з тими чи іншими моментами, «жовтий капелюх» - позитив, те, що було ясним і зрозумілим, «зелений капелюх» - творче мислення, «синій капелюх» - філософський, узагальнює висловлювання кожної групи.

Прийоми «Сходи успіху», «Зірочки», «Вибір».

Для того, щоб закінчити урок на позитивній ноті, можна використати прийом «Комплімент». Комплімент-схвалення, комплімент діловим якостям, комплімент в почуттях , під час котрого учні оцінюють внесок один одного в урок і дякують один одному та учителю за проведений урок. Такий варіант закінчення уроку дає можливість задовольнити потреби в усвідомленні особистісного значення кожного.

Рефлексія роботи в групі.

Щоб показати учням як вони працювали в групі, який рівень їх комунікації, аналізується не тільки результат, але і процес роботи, який можна оцінити таким чином:

1. Як спілкування під час роботи впливало на виконання завдання.

-Робило його більш ефективним.

- Гальмувало виконання завдання.

- Не дозволяло точно виконувати завдання, зіпсовувало стосунки в групі.

2. На якому рівні в більшій мірі здійснювалось спілкування в групі?

- Обмін інформацією.

-Взаємодія.

-Взаєморозуміння.

- Були задіяні всі рівні.

3.Якого рівня комунікативних труднощів відчували учасники групи під час виконання завдання?

-Не вистачало інформації.

- Не вистачало засобів комунікації.

4. Чи зберіглася єдність групи під час роботи?

-В групі зберіглася єдність і партнерські стосунки.

- Єдність була порушена.

5. Хто або що зіграло вирішаючи роль у тому, що відбулось у групі?

- Лідер, який визначився під час роботи.

- Небажання налагодити контакт учасників групи.

- Нерозуміння завдання, поставленого для сумісної роботи.

- Завдання здалось нецікавим, важким.

Висновок

Отже, поки вчитель задає собі питання «Що я роблю? Для чого? З якою метою? Чи міг би я зробити краще? Що не вийшло? Що я буду робити далі?», тощо. Він розвивається.

Рефлексія-це розвиток. Такий спосіб проведення рефлексивних технік передбачає появі особистого такту і високого рівня професіоналізму.

Рефлексія-це сумісна діяльність вчителя і учнів, яка дозволяє здійснювати навчальний процес. Рефлексія веде учня шляхом усвідомлення ефективних способів діяльності, їх систематизації, узагальнення, відмови від помилкових прийомів, в результаті розвиває його як особистість.

Для того, щоб у процесі вивчення навчального предмета реалізувалась людська здібність до навчання, спосіб опису проблеми повинен містити можливість помилятися і виправляти, уміння знаходити компроміси, дозволяти сумніватися у своїх рішеннях і повернутися до початку. Роблячи помилки і виправляючи їх, учень відпрацьовує продуману стратегію. Це стає можливим дякуючи рефлексивному компоненту змісту.

Свою роботу будую таким чином:

1. виявляю рівень навчальних можливостей учнів з предмету;

2. подальшу роботу планую з урахуванням індивідуальних здібностей.

Активізуючи пізнавальну діяльність учнів, підвищуючи грамотність, створюю на уроці почуття новизни, здивування, яке повинно стати джерелом бажання самостійно працювати, вирішувати поставлені завдання, відповідати на незвичне питання, цьому сприяють різні проблемні ситуації.

На мій погляд, найціннішими роботами, які завершують вивчення будь-якої теми, є дитячі роботи творчого характеру.

Бажання вчитися формується у процесі успішної роботи над матеріалом, тому важливо організовувати індивідуальну допомогу таким чином, щоб учні постійно бачили свій рух уперед. Як свідчить досвід, часто незначний рух дає « крила» учням, збуджує працювати їх інтенсивно і підвищує інтерес до занять, а це забезпечує їм успішне засвоєння матеріалу. Індивідуальна робота з учнями - це перш за все постійна увага кожному під час уроку.

Рене Декарт сказав: «Мало мати гарний розум, головне-добре його застосовувати». Наш учень має гарний розум, задача сучасного вчителя-знайти застосування цьому розуму.

Отже, рефлексія на уроці-це сумісна діяльність учителя і учнів, яка дозволяє удосконалювати навчальний процес. Рефлексія веде учня до усвідомлення ефективних способів діяльності, систематизації їх, узагальнення, до відмови від помилкових прийомів, розвиває учня як особистість.

Література

Краевский В.В. Рефлексия в обучении//oddom./artscle/530866_Refleksiya_v_obuchenil.html

Короленко Л.П. Усвоение учащимися принципов

саморегуляции и сотрудничества на этапе

рефлексии //http:nsportal.ru/nachalnaya-shkola/raznoe/vidy-refleksii

Мынбаева А.К., Садвакасова З.М. Инновационные методы обучения,

или Как интересно преподавать: учебное пособие. - 3-е изд.,

доп. - Алматы, 2013г. - 355с.
Мынбаева А.К., Садвакасова З.М.Искусство преподавания:

концепции и инновационные методы обучения: учебное пособие.

5-е изд. - Алматы, 2013. - 226с..

Одинцов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словар руского языка.- 4-е изд., доп.-М.: ИТИ ТЕХНОЛОГИИ, 2003.

Приходько К.В. Рефлексійна діяльність у саморозвитку майбутнього педагога // Матеріали 2 Міжнародної Інтернет-конференції «Нові виміри сучасного світу». Том 1.-Мелітополь, 2006.-с. 77-78.

Селевко Г.К. Классификация педагогических технологий //Профессиональное образование. - 2002

Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання: цілепокладання, рефлексія, оцінка // Українська мова та література.-2004.-№7.-с. 2-9.