Пісня віддана людям (з досвіду роботи керівника ансамблю бандуристів)

Грицай Оксана Дмитрівна

учитель бандури та вокалу Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю Черкаської обласної ради, Україна

Закінчила Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини в 2006 році за спеціальністю "вчитель музики, етики, естетики та художньої культури"

Педагогічний стаж на початок 2012-2013н.р. - 17 років

Спеціаліст вищої категорії, старший вчитель

Педагогічне кредо: "Всі діти творчо обдаровані, тільки необхідно розвивати ці обдарування"

Девіз: "Навчаючись, дарувати своє мистецтво людям"

Проблема над якою працює: "Формування національної свідомості і самосвідомості учнів засобами вокально-хорового мистецтва"

Нагороди ( грамоти, подяки):

Дирекції школи: 1997, 2007, 2008

Районного відділу освіти: 1997, 2003, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009

Обласна організація Українського фонду культури: 2007

Черкаське обласне управління культури: 1997

Головного управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації: 2006, 2008, 2009, 2010

Переможець XIV обласної виставки педагогічних технологій "Освіта - 2008"

Член творчої групи учителів мистецького факультету по темі "Формування національної свідомості та самосвідомості учнів засобами класичного та національного мистецтва"

Керівник зразкового художнього колективу ансамблю бандуристів "Срібні струни"

2005-2012 рр. -керівник зразкового хорового колективу «Надія»

Результативність навчально - виховної роботи:

Зразковий ансамбль бандуристів "Срібні струни" - переможець

X обласного конкурсу кобзарського мистецтва (м. Канів, 1997 р., ІІ місце);

XI обласного конкурсу кобзарського мистецтва (м. Канів, 1998 р., ІІІ місце);

VIII обласного конкурсу-фестивалю "Таланти твої, Черкащино" (м. Черкаси, 1998 р., І місце);

XII обласного конкурсу кобзарського мистецтва (м. Канів, 1999 р., ІІ місце);

IX обласного огляду-конкурсу "Таланти твої, Черкащино" (м. Черкаси, 1999 р., ІІ місце);

Обласний огляд-конкурс творчих колективів учнів і викладачів шкіл естетичного виховання (м. Черкаси, 2000 р., ІІ місце);

I обласного огляду-конкурсу "Грайлива веселка" (м. Черкаси, 2001 р. І місце);

XIV обласного конкурсу кобзарського мистецтва (м. Канів, 2002 р., ІІІ місце);

Обласного огляду-конкурсу творчих колективів, присвяченому 120.ій річниці від дня народження К. Стеценко (м. Умань, 2002 р. І місце);

ІІ обласного огляду-конкурсу "Грайлива веселка" (м. Черкаси, 2002 р. І місце);

Всеукраїнський фестиваль дитячої та юнацької творчості "Чисті роси" (м. Київ, 2005 р. ІІ місце);

IV обласного конкурсу вокалістів "Пісенні вітрила" (м. Черкаси, 2007 р. І місце);

Обласного конкурсу кобзарського мистецтва (м. Звенигородка, 2007 р. І місце);

VII обласного огляду-конкурсу "Грайлива веселка" (м. Черкаси, 2007 р. І місце);

Обласний конкурс творчих колективів Уманської методичної зони (м. Умань, 2008 р. ІІ місце);

VIII обласного огляду-конкурсу "Грайлива веселка" (м. Черкаси, 2008 р. І місце);

Обласного конкурсу "Шевченко у моєму серці" (м. Черкаси, 2009 р. І місце);

IX обласного огляду-конкурсу "Грайлива веселка" (м. Черкаси, 2009 р. І місце);

Х обласного огляду-конкурсу "Грайлива веселка" (м. Черкаси, 2010 р. І місце);

ІІ Відкритого обласного фестивалю дитячої та юнацької творчості "Духовні скарби Черкащини" (м. Черкаси, 2010 р. І місце);

Зразковий хоровий колектив учнів старших класів "Надія" - переможець

VII обласного огляду-конкурсу "Грайлива веселка" (м. Черкаси, 2007 р. І місце);

VIII обласного огляду-конкурсу "Грайлива веселка" (м. Черкаси, 2008 р. І місце);

Обласного огляду-конкурсу творчих колективів та солістів-виконавців шкіл естетичного виховання Уманської методичної зони (м. Умань, 2008 р. ІІ місце);

IX обласного огляду-конкурсу "Грайлива веселка" (м. Черкаси, 2009 р. І місце);

І Відкритого обласного фестивалю дитячої та юнацької творчості "Духовні скарби Черкащини" (м. Черкаси, 2009 р., ІІІ місце);

ІІ Відкритого обласного фестивалю дитячої та юнацької творчості "Духовні скарби Черкащини" (м. Черкаси, 2010 р. І місце);

Х обласного огляду-конкурсу "Грайлива веселка" (м. Черкаси, 2010 р. І місце)

Публікації в пресі

1. Журнал "Педагогічний вісник" №2, 2008 р. "Творимо мистецтво"

2. Газета "Шкільний світ" №8, 2009 р. "Пісня, віддана людям"

Автобіографія

Я, Грицай Оксана Дмитрівна, народилася 24 березня 1973 року в с. Шевченковому Звенигородського району Черкаської області. Дитинство пройшло в рідному селі.

Змалечку дуже любила співати. Всі знайомі та родичі постійно говорили, що маю талант до музики. В 1980 році була зарахована ученицею Шевченківської середньої школи. Навчаючись в молодших класах, зустрілась з учителями музичної школи. Олександр Дмитрович Лапський, який був на той час директором цієї школи, прослухавши як я співаю, запропонував навчатися музиці. Так я пов'язала своє життя з мистецтвом. Дуже любила музику, але постало складне завдання вибрати музичний інструмент. Тож О.Д. Лапський порадив бандуру, адже це український народний інструмент, який на той час відроджувався, тим більше, що він пов'язаний з піснею. Так паралельно з навчанням в загальноосвітній школі, було навчання і мистецтву. З дитинства співала, спочатку в дитячому хорі та ансамблі бандуристів, яким керувала вчителька бандури Хирхиль Лідія Олександрівна, а пізніше Лапський О.Д., який керував сільською капелою, запросив співати в дорослому хорі. В 1998 році закінчила дитячу музичну школу по класу бандури, а в 2000 році 11 класів загальноосвітньої школи. От і прийшла пора вибирати професію. Це для мене було дуже складне завдання. Хотілося бути вчителем, але так багато улюблених предметів. Та все ж перемогло мистецтво. Зустрівшись з викладачами Канівського училища культури, зрозуміла, що це моє майбутнє. Так в серпні 2000 року стала студенткою ІІ курсу Канівського училища культури ( хормейстерський факультет - академічний хор). Тут же продовжила навчання гри на бандурі, яку полюбила ще змалечку, в дитячі роки. Співала в училищному ансамблі бандуристів, яким керувала вчитель бандури Кондратенко Людмила Федорівна. Завдяки цій вчительці в 1992 році стала дипломантом обласного конкурсу кобзарського мистецтва, присвяченого річниці з дня народження Т.Г. Шевченка. Закінчивши в 1993 році училище, отримала кваліфікацію клубний працівник, керівник академічного хору. А тут і направлення на роботу в м. Корсунь - Шевченківський. А там районний відділ культури направив в с. Моринці, сільський Будинок культури художнім керівником, де пропрацювала два роки.

В 1995 році повернулася в рідне село і працюю в школі-інтернаті вчителем бандури та вокалу. Через рік в школі організувала дитячий ансамбль бандуристів.

Поступово ансамбль бандуристів набував професійного росту. Почав виступати в сусідніх селах району, та на районній сцені, а там і обласні конкурси. А в 2004 році Міністерством освіти та науки України Ансамбль бандуристів "Срібні струни" Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю отримав звання " Зразковий художній колектив". Я дуже люблю дітей, люблю, коли вони виступають на сцені, радію їхнім успіхам, це для мене найвища нагорода.

З 2005 - 2010 рр. - заступник директора з навчально-виховної роботи на мистецькому факультеті.

В 2006 році заочно закінчила Уманський державний педагогічний університет ім. П.Тичини за спеціальністю вчитель музики, етики, естетики та художньої культури.

В 1998 році одружилася, маю чудового чоловіка, який розуміє, яка нелегка моя професія - навчити дитину любити свій народ, свою рідну землю, свою культуру.

ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ

ВЧИТЕЛЯ БАНДУРИ ТА ВОКАЛУ

ГРИЦАЙ ОКСАНИ ДМИТРІВНИ

Грицай Оксана Дмитрівна - вчитель бандури та вокалу, керівник зразкового хорового колективу «Надія» та зразкового ансамблю бандуристів «Срібні струни» працює в школі з 1995 року. За 17 років педагогічної діяльності, впроваджуючи в свою роботу передовий педагогічний досвід роботи з обдарованими дітьми виробила власну концепцію навчання та виховання учнів. Все, що робить вчителька - заради дітей, з любов'ю до них і бажанням навчити, дати знання. Заняття з дітьми проводить на високому професійному рівні, вміє організувати та зацікавити учнів, виявити нахил кожної дитини і допомогти розвинути її здібності. Багато уваги приділяє розвитку вокальних здібностей своїх учнів. В роботі з творчими колективами працює над чистотою інтонування, розвитком музичної думки, робота над диханням, ансамблевим співом.

За час роботи в школі досягла високих результатів у своїй професійній діяльності. Зокрема, ансамблю бандуристів «Срібні струни» в травні 2003 року Міністерством освіти і науки України присвоєно звання «Зразковий художній колектив», а в 2007 році це звання було поновлено. Хоровому колективу учнів старших класів «Надія» в 2007 році присвоєно звання «Зразковий художній колектив». Ці колективи є щорічними дипломантами районних та обласних оглядів-конкурсів: "Грайлива веселка", "Духовні скарби Черкащини", конкурсу юних вокалістів "Пісенні вітрила", Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості "Чисті роси". В 2006 році став дипломантом (диплом ІІ ступеня) у всеукраїнському конкурсі дитячих хорових колективів «Співає юність України». За два останні роки вчителька випустила 5 випускників, які продовжують навчання в мистецьких навчальних закладах України.

Грицай О.Д. є переможцем обласної виставки передових педагогічних технологій "Освіта Черкащини-2008" за досвід роботи з хоровим колективом "Система формування та розвиток творчих навичок в хорі учнів старших класів". Керівник хорового колективу розробила власну авторську програму факультативу з хорового класу для учнів 8-11 класів, яка видрукувана в збірнику авторських програм, видання ЧОІПОПП в 2008 році. Оксана Дмитрівна має власні видруки з досвіду роботи в педагогічній пресі, а саме: газета "Шкільний світ", журнал "Педагогічний вісник", збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції "Роль едукаційного середовища у підготовці вчителя сільської школи" (м.Умань, 2007 р.), вчитель є постійним дописувачем районної газети "Шевченків край".

Грицай О.Д. - дисциплінована, відповідальна, вимоглива до себе і до інших. Добросовісно виконує свої обов'язки. Користується авторитетом серед учнів та колег по роботі. Учасник народної хорової капели сільського Будинку культури, оркестру народних інструментів (баян), тріо бандуристок викладачів, вокального ансамблю вчителів школи, постійно виступає як солістка.

З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ ВЧИТЕЛЯ

Пісня віддана людям

З досвіду роботи керівника зразкового ансамблю бандуристів

" Срібні струни"

Мистецтво народу говорить мовою своєї землі, мовою її історії, її радощами та бідами. Краса завжди залишається красою, і кожен народ творить її по своєю, своєрідно. Бандура і пісня - нероздільні. От і співають дівчата. Спочатку несміливо, а далі впевненіше і впевненіше, започаткувавши таким чином новий колектив - ансамбль бандуристів Шевченківської школи мистецтв. За велінням щедрих на красу душ, за покликом сердець співають їхні бандури, бо інакше не можуть, бо для того і тим живуть. Кожного року, як не прикро, змінюється склад ансамблю. Одні, закінчивши школу, ідуть в незнаний світ, відкриваючи нову сторінку в своєму житті. А інші, ще зовсім маленькі, не знаючи які труднощі чекають їх в шкільному житті, приходять до школи отримати знання. І знову все для вчителя починається спочатку.

З перших років це був невеличкий склад дівочих голосів, і несмілива гра на бандурі, адже це було ще в 1995 - 1996 навчальному році., коли школа створилася в 1994 році. А для того, щоб грати в ансамблі необхідно було навчити дівчат грати на такому чудовому українському інструменті, хоч трішки розвинути їхню техніку гри,навчити слухати один одного, розвинути вокальні здібності дівчат.

Першими учасниками колективу були: Штанько Ірина, Драч Тетяна, Середа Анна, Сташенко Ніна, Корчоха Інна, яких навчали два вчителі по класу бандури Скрипник Наталія Леонідівна та Демченко ( Грицай) Оксана Дмитрівна. Важко було спочатку. Грали прості інструментальні твори в унісон. З кожним роком склад колективу збільшувався. Це були - Маценко Оксана, Грінченко Наталія, Ключко Анна та Ірина, Бондаренко Тетяна. Ці дівчата прийшли до школи з чудовими від природи голосами та великим бажанням чогось навчитится в такій прекрасній школі. Прийшли також до школи і нові вчителі по класу бандури. Дві сестрички - Олена Миколаївна Бардадим та Ірина Миколаївна Забожко. На той час до навчального плану класу бандури включили такий необхідний для бандуристів предмет, як вокал ( постановка голосу). І вже в колективі стало працювати легше, адже дівчата приходили підготовленими у вокальному плані, знали, як необхідно правильно вокально співати, брати дихання, що таке співоча атака, висока позиція. Це, на мою думку, був розквіт колективу за короткий час існування ( 1998-1999рр.)

За перші роки свого існування колектив побачили жителі Львівської області, та м. Львів, дуже добе приймали юних бандуристочок з творами на слова Великого Тараса Шевченка в Львівському університеті ім. Івана Франка. Колектив багато виступав з своїми творами в багатьох селах Звенигородщини та м. Каневі, Черкаси. Свого часу в ансамблі співали чудові, милі дівчатка-сестрички з Києва Слободяник Олександра та Юлія, Білова Тетяна з м. Ялта, Козятинська Надія з Лисянського району, Троценко Мар'яна з Корсунського району та інші дівчатка, яким пощастило навчатися в нашій школі.

Ще маленькими, несміливими прийшли до колективу сестри Гаврильченки ( Катя та Валя), які попереду вже грали в ансамблі бандуристів учнів молодших класів "Веселі дзвіночки", яким керувала Олена Бардадим. Разом з ними з'явилися в колективі Солодка Людмила, трішки пізніше Сметана Людмила, Щербул Олена, Мельник Оксана, Трохименко Анна, Башова Яна. Чудові дівчатка, які на даний час гідно несуть почесне звання "Зразковий художній колектив", присвоєне Міністерством освіти та науки України в 2003 році та підтверджене в 2007 році. В 2005 році на Всеукраїнському фестивалі дитячої творчості "Чисті роси" колектив зайняв ІІ місце. А нещодавно на IV обласному конкурсі юних вокалістів колектив зайняв почесне І місце.

В роботі з таким колективом я зрозуміла, що велику увагу необхідно приділити організації виховної та навчальної роботи. Адже ансамбль в перекладі з французької - поняття про спільну колективну працю. І потрібно, щоб кожний учасник зрозумів, що від його підготовки залежить успіх всього колективу.

Що ж необхідно знати керівнику в роботі з ансамблем? Як правило, вчитель мало звертає увагу на індивідуальний розвиток співочого голосу. Захоплюючись роботою над якістю ансамблевого звучання, керівник, на жаль, не знаходить часу для занять з окремим учнем. В роботі з ансамблем вчитель несе велику відповідальність за виховання співочого здорового голосу своїх ансамблістів. Навіть звичайний голос треба розвивати.

Велику увагу при роботі над розвитком вокальних здібностей потрібно приділити правильному диханню під час співу. Учасникам ансамблю необхідно розповідати, що дихання складається з двох моментів: вдиху і видиху. Якщо при звичайному диханні вдих чергується з видихом, не залежно від нашої волі, то в співі дихання має бути цілком підкорене волі виконавця, бо тут воно відіграє велику роль як основа формування співочого звуку. Видих для співаків має важливе значення, бо завдяки йому утворюється співочий звук. Дихання буває двох типів: дихання верхньою частиною грудної клітки - грудне дихання і дихання з активною участю діафрагми та нижніх ребер - діафрагмальне. Саме це (діафрагмальне) дихання і найпридатніше для співу, адже воно дозволяє легко оволодіти рівним тривалим співочим звуком. Вдих перед початком ансамблевого співу має бути завжди організований та одночасний і відповідати характерові твору.

Як треба брати повітря під час співу - ротом чи носом? Практика підтверджує, що зручніше вдихати ротом і носом одночасно. Взявши дихання треба, на якусь мить, затримати повітря в легенях, а потім економно віддавати його. Для набуття навику я пропоную таку вправу: повітря спокійно вдихати ротом і носом, ніби втягуючи аромат квітів, затримати, зберегти його, а на видих - повільно рахувати. Ще можу запропонувати вправу на дихання. Запаливши свічку, піднести її до обличчя, і видихати повітря так, щоб полум'я свічки не коливалося. Можна під час видиху повітря співати. Вміння правильно дихати - одне з найскладніших у співі.

Правильне звукоутворення, насамперед, залежить від вміння володіти своїм голосом. Велике значення для правильного звукоутворення має чітке формування голосних звуків. Якісь звучання голосних залежить від того, як співак відкриває рот. Для формування в ансамблі єдиного способу звукоутворення потрібні спеціальні вправи. Однією з найкорисніших вправ є спів мажорних та мінорних гам.

Необхідно звертати увагу і на стрій (точне за висотою відтворення всіх музичних звуків). А це залежить від музичного слуху співаків, їхньої уваги, володіння співочими вокально-ансамблевими навичками, від знання музичної грамоти. На мою думку досягти злагодженого звучання ансамблю можна тільки в роботі над творами без супроводу.

У співі, як ми знаємо важливе місце відіграє і літературний текст, його необхідно донести до слухача. Керівник колективу в окремих випадках може застосовувати спеціальні вправи, побудовані на словах розучуваних творів. Це особливо корисно при швидких темпах.

Музичне мистецтво необхідне людям. Тому залучення дітей до активної музичної діяльності, виховання через неї естетичних потреб, пошук нових форм та методів впливу на учнів засобами мистецтва - актуальне завдання сьогодення.

Чудові вчителі бандури працюють в школі, які дуже люблять свій інструмент та українську пісню, багато допомагають в роботі з ансамблем. Важко було мені, керівникові колективу, без їхньої допомоги, підтримки поради, адже ми - один колектив. Та, навіть, створили тріо бандуристок. Співаємо ми, співають і наші дівчата, і ми гордимося такими чудовими дівчатками.

Виявлення і розвиток дитячого таланту від і до...

Прийшовши до школи, дитина ще не усвідомлює які природні здібності вона має. Діти які тільки-но переступають поріг нашої школи хочуть все: і малювати, і співати, і танцювати, і грати на музичних інструментах. А завдання вчителя, поспілкувавшись з дитиною, все таки виявити ті здібності, які закладені природою. Наша школа специфічна і маємо власний досвід роботи із здібними та талановитими дітьми. Прийшовши до 1 класу шестилітня дитина не вміє ні читати ні писати, ні рахувати, не знає навіть як це 45 хвилин висидіти на уроці. Але вона вже має хороший голосок, або дуже любить малювати, або ж рухається в такт, почувши звуки музики. І тут уже для вчителя велике поле діяльності. Адже досвід показує, що з першого класу не потрібно навантажувати малюків. Тому вони мають ознайомитись лише з ритмікою та малюнком. Вкінці навчального року, вивчивши багато дитячих пісень, дітям легше обрати той вид діяльності, який їм до душі. Ось тут вчитель повинен обов'язково проконсультувати батьків щодо здібностей їх дітей. І, прийшовши до 2 класу, вони обирають свій фах тому, що дітей змалечку потрібно навчати мистецтву.

І ось малюк-другокласник приходить навчатися музиці. Потрапивши до вчителя музики, перед ним постає завдання: як же вивчити нотну грамоту. А вчитель повинен в ігровій формі, поступово із уроку в урок вводити дитину в світ музики, в світ мистецтва, поступово вивчити нотки, їх розміщення на нотоносці, поступово розповісти про властивості музичного звука (висота, голосність, тембр, тривалість, потім про засоби музичної виразності (темп, ритм, знаки альтерації). І тоді, коли юний музикант засвоїв елементарні поняття про музичний звук, необхідно починати вивчення музичного інструменту. І починати треба звісно з історії виникнення того чи іншого музичного інструменту, його будови, позиції корпуса тіла та положення рук під час гри. І це все необхідно вивчати в ігровій формі, використовуючи наочність, особистий показ, щоб зацікавити малюка. Обов'язково на уроках з фаху постійно повторювати ті теоретичні питання, з якими вже були знайомі не тільки на цих уроках, а й на уроках сольфеджіо.

Особливу увагу необхідно звертати на розвиток музичної пам'яті, відчуття ритму, вокальних здібностей. Тому учні, які хоч трішки опанували музичний інструмент масово залучаються до творчих колективів.

І тут вчителю, насамперед, необхідно розповісти що ж таке колективне музикування, переконати, що від кожного учасника залежить неабиякий результат спільної праці вчителя та учнів. І от в таких колективах керівнику необхідно творчо підходити до організації навчально-виховної роботи, вміти зацікавити учнів, обов'язково прислухатися до думок учасників колективу. Організовувати уроки відпочинку, спілкування, гри, адже є дні, коли наші учні перевантажені, втрачають увагу, необхідно знайти час для відпочинку. Для того щоб досягти високих результатів у роботі з таким колективом вчитель повинен бути другом, порадником, помічником, але і вимагати виконання тих завдань, які ставляться перед учасниками колективу. Нелегка це справа очолювати творчий колектив, адже потрібно постійно бути в пошуку нових цікавих творів. Дуже часто стикаєшся з тим, що є гарна, невідома пісня, але маєш одну мелодію, і як правило без акомпанементу, та й без гармонії. Тому керівникові необхідно багато вільного від роботи часу витратити на аранжировку чи інструментовку даного твору, написати вокальні та інструментальні партії так, щоб твір зазвучав, був сприйнятий слухачами. Та й немало часу потрібно приділити для того, щоб індивідуально з кожними учнем розучити і відшліфувати його партію. Необхідно багато додатково працювати, не рахуватися з часом. Я переконалася, що тільки систематична робота і індивідуальний підхід до кожного учня допоможе досягти бажаних результатів.

Хотілось би зазначити, що в нашій школі набагато легше працювати, адже присутній тісний взаємозв'язок учителя з вихователем. І те, що навчає вчитель на уроці, вихователь обов'язково повторить, навіть заставить вивчити, попрацювати

додатково, завжди допоможе у вирішенні всіх тих проблем, які виникають в процесі роботи. Тільки спільна праця вчителів і вихователів в такій школі допоможе досягти успіхів в роботі.

Рекомендації - поради учителям художньо-естетичних предметів

по роботі з обдарованими дітьми

1. Насамперед пам'ятайте про те, що розкриття дітям специфіки музичного мистецтва не може бути обмежене окремим тематичним заняттям, однак має стати результатом продуманої організації всієї системи музичних занять. Головним принципом її має бути орієнтація на унікальні можливості впливу музичного мистецтва на людську душу, їх варто реалізувати постійно, від уроку до уроку. Кожне ваше заняття повинно не тільки інформувати, а й хвилювати.

2. Необхідно уникати суворої обов'язковості та схематичності у навчальному процесі. Чим більше урок музики буде відхилятися від звичних норм, тим краще, і це має позначатися на всьому - навіть на обстановці і оформленні кабінету музики, розміщенні учнів у ньому, а також на формах роботи протягом уроку. Необхідно пам'ятати, що прекрасне можна виховати тільки прекрасним. Не дозволяйте собі проводити заняття в атмосфері недбалості, як зовнішньої, так і внутрішньої. Перед тим, як розпочати урок, створіть творчу атмосферу.

3. Не бійтеся експериментувати й відходити від шкільних стандартів. Під час слухання музики використовуйте різні методи: від різноманітних рухів під музику до повної протилежності - слухання із заплющеними очима, у повній нерухомості (завмерши і затаївши подих), тощо, домагаючись щораз емоційного відгуку.

4. Розвивайте творчі здібності дітей. Нехай, прослуховуючи музичні твори, діти пишуть про них вірші, малюють, випробовують себе в ролі композитора, диригента, виконавця, журі. Якнайчастіше практикуйте невимушене музикування на своїх уроках. Проводьте також бесіди з дітьми на природі, виховуючи в них увагу і чуйність до звукового вираження світу, спонукаючи їх розрізняти в ньому тони і шуми, паузи, зміну висоти і ритму, явищ пульсації, наростання і спаду звукової хвилі. Необхідно прагнути викликати в дітях потяг до музичних вражень.

5. Вчитель музики повинен цікаво і дохідливо розповідати дітям про музику, її форми і жанри.

6. Необхідно на високому професійному рівні проводити заняття над розучуванням і виконанням пісень.

7. Вчитель музики мусить кваліфіковано виконувати на музичному інструменті акомпанемент до пісень, і доступній і захоплюючій формі викладати теоретичні питання, проводити різноманітні види позакласної роботи.

8. Дуже важливим є процес сумісної праці учителя і дітей, колективна творчість, відсутність примусу в навчанні, поважне ставлення до будь-яких здібностей плюс радість самостійних відкриттів. Уроки повинні давати кожній дитині впевненість у тому, що вона доб'ється успіху. Кожен вид роботи повинен оцінюватися, а педагог намагатися в усьому знайти та відмітити позитивні сторони. Діти з різними музичними здібностями можуть отримувати на уроці позитивні оцінки в тому разі, якщо вони старалися працювати, мислити, розуміти, бути активними, небайдужими. Повинні відмічатися будь-які - і малі, і великі успіхи, а головне - їх творчий ріст незалежно від початкового рівня.

9. Вчитель повинен бути зажди в "формі", уміти в потрібний момент визвати в собі емоційний "вибух" і передати його дітям.. Багато тут залежить від життєвого досвіду самого вчителя, його спостережливості, інтересу, знання музики. Слухання музики на таких уроках повинні давати кожній дитині впевненість в тому, що вона доб'ється успіху, що кожний здібний, талановитий, бо такі уроки включають в себе діалог учителя і учня, де кожен може відстоювати особисту думку.

10. Вчителю школи нового типу необхідно постійно підвищувати свою педагогічну майстерність, щоб ефективно використовувати результати педагогічної діагностики, глибоко розуміти її сутність, володіти технологією розвивального навчання, вести пошук оптимальних засобів індивідуалізації навчально-виховного процесу, застосовувати нові навчальні технології. Це потребує творчості, інноваційного стилю мислення, готовності до дослідницької і експериментальної роботи, здатності створювати не тільки авторські програми, але і готувати навчальні посібники, методичні матеріали. Вчителю-досліднику важливо оприлюднювати власні педагогічні роздуми у пресі. Результативність своїх досліджень він має доводити мовою науки.

11. Учителю музики на нетрадиційних уроках бажано залучати учнів, які вже мають навички гри та співу до музикування, що розкриває загальну музичну культуру, естетичний смак дітей.

12. Необхідно залучати учнів до пошукової та наукової роботи через вивчення музичних жанрів (зокрема фольклору) та поєднання їх з важливими історико-культурними подіями рідного краю.

13. Дуже важливо, щоб учні набували навичок і вмінь під час співу, ритміки, гри на ДМІ, а також, в процесі вивченням музичної грамоти, які допоможуть їм краще зрозуміти і виразно виконувати твори. У виконавській діяльності інтенсивно розвиваються музичні творчі здібності.

14. Якість сучасного уроку в значній мірі визначається активністю учнів. Проблема активності вирішується не тільки завдяки цікавій побудові уроку, багато буде залежати і від індивідуального підходу вчителя до кожного учня. Адже вчитель повинен знати добре своїх учнів, пам'ятати про їх сильні і слабкі сторони, інтереси, нахили - оптимістично оцінити можливості конкретного учня.

15. Сучасний урок музики важко уявити собі без спеціального обладнання: естетичне оформлення кабінету, ДМІ, наочність, ТЗН, магнітофон, магнітна і звукова дошка, телевізор, грамзаписи, аудіо та відео записи, фонограми.

16. Важливо відмітити, що проведені нетрадиційно уроки музики стимулюють творчість як вчителя, так і його вихованців, створюють сприятливі умови для співробітництва учнів між собою і разом з учителем. А це такі уроки: урок-вікторина, урок-оркестр, урок-конкурс, урок-подорож, урок - "круглий стіл", урок-самопізнання, урок-картинна галерея, урок - КВК.